Кафедра спеціальної педагогіки

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/19

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 452

A research on transformation of social wellbeing and life attitudes in students from the occupied territories and the demarcation line at relocated higher education institutions from the east of Ukraine
(SHS Web Conf, 2021) Trubavina, I.; Karaman, O.; Dimitrina, K.; Stepanenko, V.; Yurkiv, Ya.
We connect the urgency of the article with the preservation of the integrity of Ukraine in the conditions of military conflict. The article describes the research on transformation of the current state of social wellbeing and life attitudes in students from the occupied territories of Ukraine under conditions of relocated higher education institutions. The goal: to study the transformation in social wellbeing and life attitudes in the mentioned strata of students under conditions of operation of a relocated state higher education institution. The methods: analysis, synthesis, generalization, specification, systematizing, comparison, documentation study, interviewing, mathematics statistics methods. Scientific novelty: theoretical foundations and the essence of reintegration of such students, as well as the measures are determined that facilitate it: information and explanatory work, socio-educational, psychological, pedagogical, socio-economic, and legal ones. It is proved that national-oriented upbringing is the priority in successful reintegration on condition of solving students’ problems. The results: the efficiency in the use of the mentioned measures is proved by transformational changes related to overcoming the imbalance between the social wellbeing indicators (the level of life satisfaction, interest in life, general mood) and life attitudes (focus on process, result, freedom) of such students. Актуальність статті пов'язана зі збереженням цілісності України в умовах військового конфлікту. У статті описано дослідження трансформації сучасного стану соціального самопочуття та життєвих орієнтацій студентів з окупованих територій України в умовах переміщених вищих навчальних закладів. Мета: дослідити трансформацію соціального самопочуття та життєвих установок у студентів з окупованих територій України в умовах функціонування переміщеного державного вищого навчального закладу. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація, систематизація, порівняння, вивчення документації, інтерв'ювання, методи математичної статистики. Наукова новизна: визначено теоретичні засади та сутність реінтеграції таких студентів, а також визначено заходи, що їй сприяють: інформаційно-роз'яснювальна робота, соціально-виховні, психолого-педагогічні, соціально-економічні, правові. Доведено що національно-орієнтоване виховання є пріоритетним в успішній реінтеграції за умови розв'язання проблем студентів. Результати: ефективність застосування зазначених заходів підтверджується трансформаційними змінами, пов'язаними з подоланням дисбалансу між показниками соціального самопочуття (рівень задоволеності життям, інтерес до життя, загальний настрій) та життєвими установками (орієнтація на процес, результат, свободу) таких студентів.
An examination of the state of development of future teachers' communicative competence as a prerequisite for providing high-quality general secondary education
(Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 2022) Trubavina, I.; Vasylieva, S.; Martyniuk, A.
The article's scientific novelty lies in the authors' disclosure of the third-year students' average degree of communicative competence (CC) development. Of all the CC components, the cognitive and emotional components are the most prevalent (it can be observed among students of the Faculty of Natural Sciences, Faculty of Arts). The students of the Faculty of Foreign Philology and the Faculty of Arts and Graphics are more prepared for the behavioral component of the CC. Both students at the Faculty of Arts and Graphics and the Faculty of Physical Education exhibit a high degree of communicative tolerance. Additionally, the two factors that affect CC were identified: the external factors (organization of students' subjectrelated leisure; professional-oriented educational work with students; content of education at institutions of higher pedagogical education: specialty of the chosen profession; increased cycle of humanities; active pedagogical practice of students; age of students to work with; different categories of children and adults to work with); and the internal factors (students’ attitude towards self-development, self-education, students’ life and social experience, motivation for acquiring a specialty and CC, humanistic orientation of future teacher’s personality, persona's orientation to “person to person” profession). Наукова новизна статті полягає у виявленні середнього рівня сформованості комунікативної компетентності (КК) у студентів третього курсу. Серед усіх компонентів КК, когнітивний та емоційний компоненти є найбільш поширеними (це спостерігається серед студентів факультету природничих наук, факультету мистецтв). Студенти факультету іноземної філології та художньо-графічного факультету більш підготовлені до поведінкового компоненту КК. Як студенти художньо-графічного факультету, так і студенти факультету фізичного виховання демонструють високий рівень комунікативної толерантності. Крім того, було виявлено два фактори, які впливають на КК: зовнішні фактори (організація предметно пов'язаного дозвілля студентів; професійно-орієнтована виховна робота зі студентами; зміст освіти у вищих педагогічних навчальних закладах); внутрішні фактори (організація у закладах вищої педагогічної освіти: спеціальність обраної професії; збільшений цикл гуманітарних дисциплін; активна педагогічна практика студентів; різні категорії дітей та дорослих, з якими доводиться працювати); та внутрішні чинники (ставлення студентів до саморозвитку, самоосвіти, життєвий та соціальний досвід студентів, мотивація до набуття спеціальності та КК, гуманістична спрямованість особистості майбутнього вчителя на професію "людина-людина").
Analysis of the state of formation of future teacher’s communicative competence as a condition of providing the quality of general secondary education
(EDP Sciences, 2020-03-26) Trubavina, I.; Vasylieva, S.; Martyniuk, A.
The scientific novelty of the article is that the authors have revealed the average level of the state of formation of communicative competence (CC) of the third-year students. The cognitive and emotional components dominate among all CC components (it can be observed among students of the Faculty of Natural Sciences, Faculty of Arts). The behavioral component of the CC is better formed among students of the Faculty of Foreign Philology and the Faculty of Arts and Graphics. The communicative tolerance prevails among students of the Faculty of Physical Education as well as the Faculty of Arts and Graphics. Moreover, the two factors influencing CC were revealed: the external factors (organization of students’ subject leisure; professional-oriented educational work with students; content of education at institutions of higher pedagogical education: specialty of the chosen profession, increased cycle of humanities and psychological and pedagogical disciplines, active pedagogical practice of students; age of students to work with, different categories of children and adults to communicate with, pedagogical skills and CC of teachers); the internal factors (students’ attitude towards self-development, self-education, students’ life and social experience, motivation for acquiring a specialty and CC, humanistic orientation of future teacher’s personality, persona's orientation to “person to person” profession). Наукова новизна статті полягає в тому, що автори виявили середній рівень стану сформованості комунікативної компетентності (СК) студентів третього курсу. Когнітивний та емоційний компоненти домінують серед усіх компонентів КС (це можна спостерігати серед студентів факультету природничих наук, факультету мистецтв). Поведінковий компонент КС краще формується серед студентів факультету іноземної філології та факультету мистецтв та графіки. Комунікативна толерантність панує серед студентів факультету фізичної культури, а також факультету мистецтв та графіки. Крім того, було виявлено два фактори, що впливають на КК: зовнішні фактори (організація предметного дозвілля студентів; професійно-орієнтована навчальна робота зі студентами; зміст освіти у вищих навчальних закладах: спеціальність обраної професії, збільшення циклу гуманітарних наук та психологічні та педагогічні дисципліни, активна педагогічна практика студентів; вік студентів для роботи, різні категорії дітей та дорослих для спілкування, педагогічна майстерність та КК викладачів); внутрішні чинники (ставлення учнів до саморозвитку, самоосвіта, життєвий та соціальний досвід студентів, мотивація до здобуття спеціальності та КК, гуманістична спрямованість особистості майбутнього вчителя, орієнтація особистості на професію «людина до людини»). Научная новизна статьи заключается в том, что авторы обнаружили средний уровень состояния сформированности коммуникативной компетентности (СК) студентов третьего курса. Когнитивный и эмоциональный компоненты доминируют среди всех компонентов КС (это можно наблюдать среди студентов факультета естественных наук, факультета искусств). Поведенческий компонент КС лучше формируется среди студентов факультета иностранной филологии и факультета искусств и графики. Коммуникативная толерантность господствует среди студентов факультета физической культуры, а также факультета искусств и графики. Кроме того, было обнаружено два фактора, влияющие на КК: внешние факторы (организация предметного досуга студентов, профессионально-ориентированная учебная работа со студентами, содержание образования в высших учебных заведениях: специальность выбранной профессии, увеличение цикла гуманитарных наук и психологические и педагогические дисциплины, активная педагогическая практика студентов; возраст студентов для работы, различные категории детей и взрослых для общения, педагогическое мастерство и УК преподавателей) внутренние факторы (отношение учащихся к саморазвитию, самообразование, жизненный и социальный опыт студентов, мотивация к получению специальности и УК, гуманистическая направленность личности будущего учителя, ориентация личности на профессию «человек к человеку»).
Content substantiation of the regional advanced training educational program “Kaizen Technology”
(SHS Web Conf, 2021) Trubavina, I.; Petryshyn, L.; Cwer, A. M.; Polacko, J.; Monastyrskyi, G.; Kultchyckyi, V.; Mirshuk, O.; Medvid, Yu.
The relevance of the article is related to the need to modernize school education in Ukraine in the context of reform on the basis of the best world standards and models. The purpose of the article is to reveal the essence of Kaizen technology in secondary education, to substantiate the content of the regional educational program of teachers’ professional development on this basis. The research methods are theoretical analysis, synthesis, modeling, systematization, generalization and survey. The results of the research are following: the essence of the possibilities of Kaizen technology in secondary education is revealed, the complex of approaches to the program content development is determined and its content is substantiated. There are three modules such as “The essence and origins of Kaizen technology”, “Lean-education”, “Management in education based on Kaizen technology”. Conclusions: Kaizen technology is a long-term strategy of personal development, based on the creativity of the teacher; mastery of Kaizen is carried out in three stages; the updated content of teacher advanced training is based on a set of scientific approaches; the criterion for the effectiveness of Kaizen technology and its purpose is the professional readiness of teachers for creative and constructive professional activity and continuous self-development. Актуальність статті пов'язана з необхідністю модернізації шкільної освіти в Україні в контексті реформування на основі кращих світових стандартів і моделей. Мета статті - розкрити сутність технології Кайдзен у середній освіті, обґрунтувати зміст регіональної освітньої програми професійного розвитку вчителів. Методами дослідження є теоретичний аналіз, синтез, моделювання, систематизація, узагальнення та опитування. Результати дослідження полягають у наступному: розкрито сутність можливостей технології Кайдзен у середній освіті, визначено комплекс підходів до розробки змісту програми та обґрунтовано її зміст. Виокремлено три модулі "Сутність та витоки технології Кайдзен", "Ощадлива освіта", "Менеджмент в освіті на основі технології Кайдзен". Висновки: Технологія Кайдзен - це довгострокова стратегія розвитку особистості, в основі якої лежить творчість педагога; оволодіння Кайдзен здійснюється у три етапи; оновлений зміст підвищення кваліфікації педагогів ґрунтується на комплексі наукових підходів; критерієм ефективності Кайдзен-технології та її метою є професійна готовність педагогів до творчої і конструктивної професійної діяльності та безперервного саморозвитку.
Developing digital competence of teachers of Humanitarian disciplines in the conditions of COVID-19 quarantine measures
(IOP Publishing, 2021) Trubavina, I.; Dotsenko, S.; Naboka, O.; Chaikovskyi, M.; Meshko, H.
The relevance of the research is explained by the necessity of developing digital competence of teachers of Humanitarian disciplines at the higher education institutions (HEIs) in the conditions of the quarantine measures to prevent the spread of COVID-19. It is particularly challenging for teachers of Humanitarian disciplines, who are not specialists in the digital sphere as their profession is focused on humans. The purpose of the paper is to define the influence of the quarantine on the work of teachers at HEIs, revealing the level of the development, challenges and peculiarities of enhancing the digital competence of teachers of Humanitarian disciplines, theirs needs in education and giving recommendations how to arrange education and make administrative decisions. The methods of the research are survey, theoretical analysis, others. The results are to define the peculiarities of the influence of the quarantine. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розвитку цифрової компетентності викладачів гуманітарних дисциплін закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19. Особливо складно це зробити викладачам гуманітарних дисциплін, які не є фахівцями в цифровій сфері, оскільки їхня професія зосереджена на людині. Мета статті – визначити вплив карантину на роботу викладачів ЗВО, виявити рівень розвитку, виклики та особливості підвищення цифрової компетентності викладачів гуманітарних дисциплін, їхні потреби в навчанні та надати рекомендації щодо організації навчання та прийняття управлінських рішень. Методи дослідження – опитування, теоретичний аналіз, інші. Результати полягають у визначенні особливостей впливу карантину.
Eвропейські цінності як основа національної згуртованості, курсу України на eвроінтеграцію та укріплення основ національної безпеки через освіту
(Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки, Харкiвський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2023) Чередниченко, О. Ю.; Трубавіна, І. М.
Стаття присвячена проблемі впровадження європейських цінностей в умовах війни та євроінтеграції. Автори доводять, що така робота в системі освіти повинна сьогодні розглядатися ширше, аніж в сфері традиційної виховної роботи. Зокрема, це розгляд проблеми через призму національних інтересів в контексті забезпечення національної безпеки і соціальної згуртованості. Мета статті — визначити сутність і місце європейських цінностей в національній безпеці через освіту, їх взаємозв’язок з національними інтересами, розвитком євроінтеграційних процесів та національною згуртованістю, функції освітянина в цьому процесі. Науковою новизною дослідження є те, що уперше з’ясовано, що європейські цінності є складовою національних інтересів України і предметом національної безпеки в діяльності освітян. Вони вимагають від педагогів оволодіння нових функцій: безпекової, інформаційної, соціальної допомоги, а також відновлення в професійному стандарті і наповнення новим змістом виховної функції. Ці нові функції освітян можуть виступити основою покращення стану національної безпеки, згуртованості країни і громади. Європейські цінності як запорука національної безпеки мають стати складовою змісту національного виховання, зокрема, морального, інтелектуальнодуховного, правового тощо. The article is devoted to the problem of the introduction of European values in the conditions of war and European integration. The authors prove that such work in the education system should be considered more widely today than in the field of traditional educational work. In particular, it is a consideration of the problem through the prism of national interests in the context of ensuring national security and social cohesion. The purpose of the article was to determine the essence and place of European values in national security through education, their relationship with national interests, the development of European integration processes and national cohesion, the role of an educator in this process. The scientific novelty of the study is that: for the first time, it was found that European values are a component of the national interests of Ukraine and a subject of national security in the activities of educators. They require teachers to master new functions: safety, informational, social assistance, as well as restoring the professional standard and filling the educational function with new content. These new functions of educators can act as a basis for improving the state of national security, the cohesion of the country and the community. European values as a guarantee of national security should become a component of the content of national education, in particular, moral, intellectual and spiritual, legal, etc.
From the experience of organizing artistic and productive activities of older preschool children by means of distance education in the conditions of quarantine measures for the spread of COVID-19
(Educational Technology Quarterly, 2021) Trubavina, I. M.; Vorozhbit-Gorbatyuk, V. V.; Shtefan, M. V.; Kalina, K. Ye.; Dzhus, O. V.
The relevance of the article relates to the need for continuing preschool education under quarantine conditions to prevent the spread of COVID-19 by means of distance technologies and preparation of children for STEAM education. Artistic and productive activities are considered to be the resource of STEAM education. The aim of the article is to substantiate educational opportunities of distance education programs for undertaking artistic and productive activities of older preschool children on quarantine. Research methods: theoretical analysis, surveys, generalization of experience, analysis of children’s products, parental feedback. The scientific basis of the study is a set of approaches of different levels. Scientific novelty of the research is two-fold. The possibility of organizing artistic and productive activities of older preschool children by means of remote technologies in terms of preparing parents to interact with educators and organizational, technical, informational assistance to children. The features of the organization of such education in Ukraine under conditions of introducing quarantine measures are revealed. Practical significance is viewed through development and approbation of the content of classes on artistic and productive activities, integrated with the fundamentals of mathematics. There have been developed the questionnaires on digital competence for educators and digital literacy for parents. Актуальність статті пов'язана з необхідністю продовження дошкільної освіти в умовах карантину для запобігання поширенню COVID-19 засобами дистанційних технологій та підготовки дітей до STEAM-освіти. Художньо-продуктивна діяльність розглядається як ресурс STEAM-освіти. Мета статті - обґрунтувати освітні можливості програм дистанційної освіти для занять художньо-продуктивною діяльністю дітей старшого дошкільного віку в умовах карантину. Методи дослідження: теоретичний аналіз, опитування, узагальнення досвіду, аналіз дитячих продуктів, відгуки батьків. Наукову основу дослідження становить сукупність підходів різних рівнів. Наукова новизна дослідження полягає у двох аспектах. Розкрито можливості організації художньо-продуктивної діяльності дітей старшого дошкільного віку засобами дистанційних технологій з точки зору підготовки батьків до взаємодії з педагогами та організаційної, технічної, інформаційної допомоги дітям. Розкрито особливості організації такої освіти в Україні в умовах запровадження карантинних заходів. Практичне значення вбачається у розробці та апробації змісту занять з художньо-продуктивної діяльності, інтегрованих з основами математики. Розроблено опитувальники з цифрової компетентності для педагогів та цифрової грамотності для батьків.
JUSTIFICATION OF THE EDUCATORS’ NEW PROFESSIONAL FUNCTIONS UNDER THE CONDITIONS OF MARTIAL LAW
(H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 2022) Trubavina, I.; Cherednychenko, O.; Oliinyk, N.; Nedria, K.
The article is devoted to actual problem of today's pedagogical theory: the new functions of educators in the conditions of martial law. Based on a reviewof foreign and native sources, the generalization of experience in Ukraine and beyond, the authors achieve the purpose. The purpose is to define the new functions of educators in the conditions of martial law and to fill in the existing ones with new content. The research is based on competence, activity, environmental, socio-pedagogical, safety approaches. Methodology. The research is based on competence, activity, environmental, socio-pedagogical, safety scientific approaches. Research methods are: theoretical analysis of sources, generalization, observation, conversations, establishment of cause and effect relationships. The materials of the research were domestic and foreign works on education methodology, safety in education, our experience of teaching at teacher training programs. Results. We observe an increase in the functions of educators under martial law. It is logical to add to the traditional functions of the school principal: security function, organization of social support and assistance; social adaptation; personnel management and implementation of a sustainable personnel policy in institution of general secondary education; preventive function, the function of cohesion an dunity of the school team and the population in the community; national-patriotic; organizational; financial management in institution of general secondary education; informative. Teachers in the conditions of martial law were also faced with the need to perform the following new functions: socio-pedagogical (helping children to solve problems of socialization in conditions of martial law, family distance); social adaptation and integration of families with children in the conditions of the host community; social prevention of negative phenomena in the educational environment; information about resources to help in the community; social support and assistance to families with children in the conditions of an educational institution – a temporary shelter for families; pre-medicalcare; promotion of national security through increased attention to national-patriotic education. Conclusions. Our research shows that all teaching staff of educational institutions and their principals in the conditions of martial law begins to perform additional functions and new tasks due to the peculiarities of the martial law in education and new threats to children and all other participants of the educational process, requirements to ensure national security. It requires updating the list and expanding the content of educators’ functions under martial law. That is why these questions should be included in the professional standards of the principal and the teacher of the institution of general secondary education, in educational programs of various levels, which will be the prospects of our further research. Стаття присвячена актуальній проблемі педагогічної теорії сьогодення – новим функціям освітян в умовах воєнного стану. Автори на основі огляду закордонних і вітчизняних джерел, узагальнення досвіду в Україні і поза її межами досягають мети. Мета – визначити нові функції освітян в умовах воєнного стану і наповнити існуючі новим змістом. В основі дослідження лежать компетентнісний, діяльнісний, середовищний, соціальнопедагогічний, безпековий наукові підходи. Методологія. Дослідження базується на компетентнісному, діяльнісному, екологічному, соціально-педагогічному, науково-охоронному підходах. Методами дослідження є: теоретичний аналіз джерел, узагальнення, спостереження, бесіди, встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Матеріали дослідження: вітчизняні та зарубіжні розвідки з методики навчання, безпеки в освіті, особистий досвід викладання на програмах підвищення кваліфікації вчителів. Результати. Спостерігаємо збільшення функцій освітян в умовах воєнного стану. До традиційних функцій директора школи логічно додати: безпекову функцію, організації соціальної підтримки і допомоги; соціальної адаптації; кадрового менеджменту і реалізації сталої кадрової політики в ЗЗСО; профілактичну функцію, функцію згуртування і єднання колективу школи і населення в громаді; національно-патріотичну; організаційну; фінансового менеджменту в ЗЗСО; інформаційну. Вчителі в умовах воєнного стану також зазнали необхідності виконувати такі нові функції: соціально-педагогічну (допомога дітям у вирішенні проблем соціалізації в умовах воєнного стану, дистантності сімей); соціальної адаптації та інтеграції сімей з дітьми в умовах приймаючої громади; соціальної профілактики негативних явищ в освітньому середовищі; інформаційну щодо ресурсів для допомоги в громаді; соціальної підтримки і допомоги сім’ям із дітьми в умовах закладу освіти – тимчасового притулку для сімей; домедичної допомоги; сприяння національній безпеці через посилену увагу до національнопатріотичного виховання. Висновки. Як свідчить наше дослідження, усі педагогічні працівники закладів освіти і їх керівники в умовах воєнного стану починають виконувати додаткові функції і нові завдання, що зумовлено особливостями воєнного стану в освіті і новими загрозами для дітей і всіх інших учасників освітнього процесу, вимогами до забезпечення національної безпеки. Це потребує оновлення переліку і розширення змісту функцій освітян в умовах воєнного стану. Саме тому ці питання і повинні бути внесені в професійні стандарти керівника ЗЗСО і вчителя ЗЗСО, в освітні програми різного рівня, що і буде перспективами нашого подальшого дослідження.
LOGORHYTHMICS AS A COMPONENT OF CORRECTIONAL WORK WITH PRESCHOOLERS WITH GENERAL SPEECH UNDEVELOPMENT CAUSED BY DYSARTHY
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Sokotska, О. О.
We note that today there is a growing trend in the number of children with speech disorders, in particular with general underdevelopment of speech caused by dysarthria. By dysarthria, in addition to speech disorders, there are disorders of voice production, speech breathing and prosody. One of the methods of correction of general underdevelopment of speech caused by dysarthria is logorhythmics. Namely in the classes on speech therapy rhythmics that the prosodic side of speech, auditory attention and phonemic hearing are developed, as well as sound pronunciation is improved, small and speech motility of children are developed. Зазначено, що сьогодні спостерігається тенденція до зростання кількості дітей з мовленнєвими порушеннями, зокрема із загальним недорозвиненням мовлення, спричиненими дизартрією. При дизартрії, окрім мовленнєвих розладів, спостерігаються порушення голосоутворення, мовленнєвого дихання та просодії. Одним із методів корекції загального недорозвинення мовлення, спричиненої дизартрією, є логоритміка. Саме на заняттях з логопедичної ритміки розвивається просодична сторона мовлення, слухова увага та фонематичний слух, удосконалюється звуковимова, розвивається дрібна та мовленнєва моторика дітей.
New approaches to social-pedagogical work with the family
(Premier Publishing s.r.o., Vienna-Prague, 2018) Trubavina, I.
The relevance of the article is connected with the need to search for theprovision of social conditions for the development of the family, and not for its constant support. The scientific novelty of the article is: 1) the family-centric approach developed by the author as a theoretical basis for providing social and pedagogical services to families; 2) the methodological foundations, fi rst substantiated in the the-ory of social pedagogy, of providing socio-pedagogical services-the concept of “help for self-help” and “crisis intervention”. According to family-centred approach, protec-tive and security function of a social educator is of prior importance. Social and ped-agogical work protects the rights of a family in the society and the rights of family members in a family ; it is the subsystem of social work in social service centres for a family, children and youth and is directed at solving family problems. On the basis of the family-centred approach and methodical foundations of social and pedagogical work system in social service centres for a family, children and youth of Ukraine is worked out and introduced. It includes the components: 1) of methods and structure of the work with a family and 2) the conditions of its realization. Актуальність статті пов'язана з необхідністю пошуку забезпечення соціальних умов для розвитку сім'ї, а не її постійної підтримки. Наукова новизна статті - це: 1) сімейно-орієнтований підхід, розроблений автором як теоретична основа надання соціально-педагогічних послуг сім’ям; 2) методологічні засади, вперше обґрунтовані в галузі соціальної педагогіки, надання соціально-педагогічних послуг - поняття "допомога самодопомозі" та "кризове втручання". Відповідно до підходу, орієнтованого на сім'ю, захисна та захисна функція соціального педагога має першорядне значення. Соціальна та пед-агорична робота захищає права сім’ї в суспільстві та права членів сім’ї в сім’ї; це підсистема соціальної роботи в центрах соціального обслуговування сім'ї, дітей та молоді та спрямована на вирішення сімейних проблем. На основі сімейно-орієнтованого підходу та методичних засад системи соціально-педагогічної роботи в центрах соціального обслуговування сім'ї, дітей та молоді України розроблено та впроваджено. До нього входять компоненти: 1) методи та структура роботи з сім’єю та 2) умови її реалізації. Актуальность статьи связана с необходимостью поиска обеспечения социальных условий для развития семьи, а не ее постоянной поддержки. Научная новизна статьи - это: 1) семейно-ориентированный подход, разработанный автором как теоретическая основа предоставления социально-педагогических услуг семьям; 2) методологические основы, впервые обоснованы в области социальной педагогики, предоставление социально-педагогических услуг - понятие "помощь самопомощи" и "кризисное вмешательство". Согласно подхода, ориентированного на семью, защитная и защитная функция социального педагога имеет первостепенное значение. Социальная и пед-агорична работа защищает права семьи в обществе и права членов семьи в семье; это подсистема социальной работы в центрах социального обслуживания семьи, детей и молодежи и направлена на решение семейных проблем. На основе семейно-ориентированного подхода и методических основ системы социальной работы в центрах социального обслуживания семьи, детей и молодежи Украины разработаны и внедрены. В него входят компоненты: 1) методы и структура работы с семьей и 2) условия ее реализации.
Pedagogic technology of formation of readiness for self-development in students from the occupied territories and delimitation line in the east of Ukraine in conditions of temporarily displaced higher education institutions
(Journal of Educational Sciences & Psychology, 2021) Kurylo, V.; Trubavina, I.; Karaman, O.; Stepanenko, V.; Yurkiv, Ya.
The topicality of the research is connected with the need to develop a technology of preparing students for learning for life, developing their professional self-development at a temporarily displaced higher education institution in conditions when students’ primary and basic needs are insufficiently satisfied. The methods of the research included analysis, synthesis, comparing, systemizing, interviewing, pedagogic experiment, modelling, prognostication, mathematic statistics methods. The level of the analyzed phenomenon turned out much lower than that in students from the safety zone by the following parameters: self-management, gnostic, motivation, moral-and-will, and communicative components of readiness, conditions, mechanisms, and general level of self-development. The scientific novelty: the efficiency of such a technology was proved and justified, and its content was revealed. Актуальність дослідження пов'язана з необхідністю розробки технології підготовки студентів до навчання впродовж життя, розвитку їхнього професійного саморозвитку в умовах тимчасово переміщеного закладу вищої освіти. Методами дослідження були аналіз, синтез, порівняння, систематизація, інтерв'ювання, педагогічний експеримент, моделювання, прогнозування, методи математичної статистики. Рівень досліджуваного явища виявився значно нижчим, ніж у студентів із зони безпеки за такими параметрами: самоуправлінський, гностичний, мотиваційний, морально-вольовий та комунікативний компоненти готовності, умови та механізми формування загального рівня саморозвитку. Наукова новизна: доведено та обґрунтовано ефективність такої технології, розкрито її зміст.
Podejście rodzinocentryczne jako podstawa do świadczenia usług społeczno-pedagogicznych w dziedzinie pracy socjalnej dla rodzin na Ukrainie
(Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2017) Trubavina, I.
A family-centred approach to social and pedagogical work with a family is scientifically grounded. According to this approach protective and security function of a social educator is of prior importance. Social and pedagogical work protects the rights of a family in the society and the rights of family members in a family. This work ensures family socialization and development, overcoming of the family crisis, solving of current life problems. Social and pedagogical work with a family is a subsystem of social work in social service centres for a family, children and youth and is directed at solving family problems. Conceptual approaches „help for self-help” and „crisis interference” are methodical grounds of this work. On the basis of the family-centred approach and methodical foundations of social and pedagogical work system in social service centres for a family, children and youth of Ukraine is worked out and introduced. Purposeful component is a systemcreative factor. It includes the components of methods and structure of the work with a family and the conditions of its realization. Науково обґрунтовано сімейний підхід до соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Згідно з цим підходом захисна та безпечна функція соціального педагога має першорядне значення. Соціально-педагогічна робота захищає права сім'ї в суспільстві та права членів сім'ї в сім'ї. Ця робота забезпечує соціалізацію та розвиток сім'ї, подолання сімейної кризи, вирішення поточних життєвих проблем. Соціально-педагогічна робота з сім'єю - це підсистема соціальної роботи в центрах соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді та спрямована на вирішення сімейних проблем. Концептуальні підходи "допомога для самодопомоги" та "кризове втручання" є методичними підставами цієї роботи. На основі сімейно-орієнтованого підходу розроблено та впроваджено методичні основи системи соціально-педагогічної роботи в центрах соціальної допомоги сім'ї, дітям та молоді України. Цілеспрямований компонент є системоутворюючим чинником. Він включає в себе компоненти методів та структуру роботи з сім'єю та умови її реалізації. Научно обоснован семейный подход к социально-педагогической работе с семьей. Согласно этому подходу защитная и безопасная функция социального педагога имеет первостепенное значение. Социально-педагогическая работа защищает права семьи в обществе и права членов семьи в семье. Эта работа обеспечивает социализацию и развитие семьи, преодоление семейного кризиса, решения текущих жизненных проблем. Социально-педагогическая работа с семьей - это подсистема социальной работы в центрах социальной службы для семьи, детей и молодежи и направлена на решение семейных проблем. Концептуальные подходы "помощь для самопомощи" и "кризисное вмешательство" является методическими основаниями этой работы. На основе семейно-ориентированного подхода разработаны и внедрены методические основы системы социальной работы в центрах социальной помощи семье, детям и молодежи Украины. Целенаправленный компонент является системообразующим фактором. Он включает в себя компоненты методов и структуру работы с семьей и условия ее реализации.
Social workers training to the work with internally displaced persons: Ukrainian experience
(The Institute for Research and European Studies, 2019-05) Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Vasylieva, S.; Kalashnyk, N.
The article is devoted to a problem of social work in Ukraine – the European Union help to internally displaced persons as a special category of citizens which appeared in Ukraine because of military conflict on Donbass, which is provided through educational work with social workers in new social, economical and political conditions. The aim of the article is to represent theoretical basis and methods of organization of educational work with social workers in the field of informative and explanatory work with internally displaced persons by the means of multidisciplinary brigades coming to the places of their compact residence. The authors of the article are the first ones to substantiate and explain scientific approaches to such kind of educational work (competent, family centered, androgynous, activity, multidisciplinary, ‘help for self-help’) and taking it as basis explain content, forms and methods of social workers. Стаття присвячена проблемі соціальної роботи в Україні – допомога Європейського Союзу внутрішньо переміщеним особам як особливій категорії громадян, що з'явилася в Україні через військовий конфлікт на Донбасі, яка надається через освітню роботу з соціальними працівниками в нових соціальних, економічних та політичних умовах. Метою статті є представлення теоретичних засад та методів організації просвітницької роботи з соціальними працівниками у сфері інформаційно-роз'яснювальної роботи з внутрішньо переміщеними особами засобами мультидисциплінарних бригад, які виїжджають до місць їх компактного проживання. Автори статті є першими, хто обґрунтовують та пояснюють наукові підходи до такого виду просвітницької роботи (компетентнісний, сімейно-центрований, андрогінний, діяльнісний, мультидисциплінарний, "допомога для самодопомоги") і на їх основі розкривають зміст, форми та методи роботи соціальних працівників.
Study of the Emotional Well-Being of Students in the Process of Education in the Modern School
(Journal of Intellectual Disability Diagnosis and Treatment, 2021) Meschko, H. M.; Meschko, O. I.; Trubavina, I. M.
The article is devoted to the current problem of the modern school - the emotional well-being of students in the learning process. The study analyzes the role of the emotional component in students' learning activities, the impact of emotions on learning outcomes, and the importance of emotional well-being in maintaining and strengthening their health. The purpose of the study was to identify the causes of emotional discomfort of students in the learning process, the ways to ensure the emotional well-being of students, the implementation of which will improve learning success, maintain and strengthen students' health. The following methods were used to study the state of the emotional wellbeing of the students: 1) a questionnaire developed by the authors of the research to study the emotional well-being of students at school; 2) the method of assessment of mental activation, interest, emotional tone, tension and comfort, created by L. Kurganskyi and his colleagues; 3) a card to identify factors of learning success. The results of the study showed a low level of the emotional well-being of students in modern schools. Based on the analysis of the study outcomes, the causes of emotional discomfort of students in the learning process are identified. The possibility of improving the effectiveness of learning, educational achievements of students by ensuring their emotional well-being in the learning process is described. Practical ways to improve the emotional well-being of students in the modern school and the formation of their emotional health are outlined and substantiated. Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної школи - емоційному благополуччю учнів у процесі навчання. У дослідженні проаналізовано роль емоційної складової в навчальній діяльності учнів, вплив емоцій на результати навчання, а також значення емоційного благополуччя для збереження та зміцнення здоров'я учнів у процесі навчання. Метою дослідження було виявлення причин емоційного дискомфорту студентів у процесі навчання, шляхи забезпечення емоційного благополуччя учнів, реалізація яких сприятиме підвищенню успішності навчання, збереженню та зміцненню здоров'я. Для дослідження стану емоційного благополуччя учнів були використані наступні методи: 1) анкета, розроблена авторами дослідження для вивчення емоційного благополуччя учнів у школі; 2) методика оцінки психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруженості та комфортності, створена Л. Курганським та його колегами; 3) картка для виявлення чинників успішності навчання. Результати дослідження показали низький рівень емоційного благополуччя учнів у сучасних школах. На основі аналізу результатів дослідження визначено причини емоційного дискомфорту учнів у процесі навчання. Обґрунтовано можливість підвищення ефективності навчання, навчальних досягнень учнів шляхом забезпечення їх емоційного благополуччя в процесі навчання та формування їх емоційного здоров'я. Окреслено та обґрунтовано практичні шляхи покращення емоційного благополуччя учнів у сучасній школі.
The content of training program for the teaching staff working with children of the labour migrants (in the context of sustainable futures)
(EDP Sciences, 2020-04-22) Trubavina, I.; Martyniuk, A.
The article deals with the ways of overcoming extreme poverty, poorness, starvation by providing quality education and well-being for labour migrants’ children. These problems can be solved via teaching staff’s work. The purpose of the article is to substantiate the content of the educational program for professional development of teaching staff to work with labour migrants’ children and their social environment. Methods of research: theoretical analysis, synthesis, modeling, systematization, generalization. The results of the study: a set of approaches to the content of the program development; the content of the program; recommendations for its teaching. The conclusions of the study prove: labour migrants’ children have problems that can be solved by interaction of teachers, social workers with the children’s social environment; a new program for teachers is required; a set of scientific approaches is the basis for updating the content of the program; the educational program of pedagogical staff consists of the modules: “Problems of labour migrants’ children”; “The system of GSEE work with labour migrants’ children”; “Methods of GSEE work with labour migrants’ children”. The criterion of the effectiveness of the program and its purpose is the professional readiness of pedagogical staff to work with labor migrants’ children. У статті розглядаються шляхи подолання крайньої бідності, бідності, голоду, забезпечуючи якісну освіту та добробут дітей трудових мігрантів. Ці проблеми можна вирішити за допомогою роботи викладачів. Метою статті є обґрунтування змісту освітньої програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи з дітьми трудових мігрантів та їх соціального середовища. Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез, моделювання, систематизація, узагальнення. Результати дослідження: сукупність підходів до змісту розробки програми; зміст програми; рекомендації щодо її викладання. Висновки дослідження доводять: у дітей трудових мігрантів є проблеми, які можна вирішити взаємодією вчителів, соціальних працівників із соціальним середовищем дітей; необхідна нова програма для вчителів; сукупність наукових підходів є основою для оновлення змісту програми; освітня програма педагогічних працівників складається з модулів: «Проблеми дітей трудових мігрантів»; «Система роботи GSEE з дітьми трудових мігрантів»; «Методи роботи GSEE з дітьми трудових мігрантів». Критерій ефективності програми та її мета - професійна готовність педагогічних працівників до роботи з дітьми трудових мігрантів ". В статье рассматриваются пути преодоления крайней бедности, бедности, голода, обеспечивая качественное образование и благополучие детей трудовых мигрантов. Эти проблемы можно решить с помощью работы преподавателей. Целью статьи является обоснование содержания образовательной программы повышения квалификации педагогических работников для работы с детьми трудовых мигрантов и их социальной среды. Методы исследования: теоретический анализ, синтез, моделирование, систематизация, обобщение. Результаты исследования: совокупность подходов к содержанию разработки программы; содержание программы; рекомендации по ее преподавания. Выводы исследования доказывают: у детей трудовых мигрантов есть проблемы, которые можно решить взаимодействием учителей, социальных работников с социальной средой детей; необходима новая программа для учителей; совокупность научных подходов является основой для обновления содержания программы; образовательная программа педагогических работников состоит из модулей: «Проблемы детей трудовых мигрантов»; «Система работы GSEE с детьми трудовых мигрантов»; «Методы работы GSEE с детьми трудовых мигрантов». Критерий эффективности программы и ее цель - профессиональная готовность педагогов к работе с детьми трудовых мигрантов".
The current state of involvement of children with special educational needs in out-of-school education in Ukraine
(Revista Amazonia Investiga, 2021) Kovalenko, V.; Syniov, V.; Peretiaha, L.; Halii, A.
The paper considers the current state of involvement of children with special educational needs in out-of-school education. The purpose of the article is to study the qualitative composition of groups of children with special educational needs who are involved in out-of-school education based on the type of developmental disorder; forms of involvement ; areas of out-of-school education in which children with special educational needs are studied; determining the impact of out-of-school education on the development and socialization of children with special educational needs. At the first stage, the state of the problem development in domestic science was studied ; at the second stage - the author's questionnaire and expert evaluation procedures were developed ; a statement experiment was conducted using the survey method and the method of expert assessments; at the third stage, the analysis, systematization, processing of the accumulated empirical material is conducted. It has been determined that children with musculoskeletal disorders, mental disorders, autism spectrum disorders, mental retardation, severe speech disorders, hard of hearing, deafness, the visually impaired, and children with blindness are involved in out-of-school educational institutions. Children with special educational needs are involved in clubs (creative associations) of artistic and aesthetic, physical culture and sports, art, tourism and local lore, social rehabilitation, ecological and naturalistic, scientific and technical, health, humanitarian, research, and experimental and military-patriotic areas of out-of-school education. У статті розглядається сучасний стан залучення дітей з особливими освітніми потребами до позашкільної освіти. Метою статті є вивчення якісного складу груп дітей з особливими освітніми потребами, які залучаються до позашкільної освіти за ознакою типу порушення розвитку; форм залучення; напрямів позашкільної освіти, за якими здійснюється навчання дітей з особливими освітніми потребами; визначення впливу позашкільної освіти на процеси розвитку та соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. На першому етапі вивчався стан розробленості проблеми у вітчизняній науці ; на другому етапі – здійснювалась розробка авторського опитувальника та процедури експертного оцінювання; проводився констатувальний експеримент із використанням опросного методу та методу експертних оцінок; на третьому етапі здійснюється аналіз, систематизація, обробка накопиченого емпіричного матеріалу. Встановлено, що до закладів позашкільної освіти залучаються діти з порушеннями опорно-рухового апарату, інтелектуальними порушеннями, розладами аутистичного спектру, із затримкою психічного розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, слабочуючі, діти з глухотою, слабозорі та діти зі сліпотою. Діти з особливими освітніми потребами залучаються до гуртків (творчих об’єднань) художньо-естетичного, фізкультурно-спортивного, мистецького, туристсько-краєзнавчого, соціально-реабілітаційного, еколого-натуралістичного, науково-технічного, оздоровчого, гуманітарного, дослідницько-експериментального та військово-патріотичного напрямів позашкільної освіти. Позитивний вплив залучення дітей до позашкільної освіти, на думку педагогів та експертів виявляється в сприянні їх соціалізації; соціальному, духовному, моральному розвитку; наданні можливостей дитині для самореалізації тощо. В статье рассматривается современное состояние привлечения детей с особыми образовательными потребностями к внешкольному образованию. Целью статьи является изучение качественного состава групп детей c особыми образовательными потребностями, которые вовлекаются во внешкольное образование по признаку типа нарушения развития; форм привлечения; направлений внешкольного образования, по которым осуществляется обучение детей с собыми образовательными потребностями; определение влияния внешкольного образования на процессы развития и социализации детей с особыми образовательными потребностями. На первом этапе изучалось состояние разработанности проблемы в отечественной науке; на втором этапе – осуществлялась разработка авторского опросника и процедуры экспертного оценивания; проводился констатирующий эксперимент с использованием опросного метода и метода экспертных оценок; на третьем этапе осуществляется анализ, систематизация, обработка скопленного эмпирического материала. Установлено, что в учреждения внешкольного образования привлекаются дети с нарушениями опорно-двигательного аппарата, интеллектуальными нарушениями, расстройствами аутистического спектра, с задержкой психического развития, тяжелыми нарушениями речи, слабослышащие, дети с глухотой, слабовидящие и дети со слепотой. Дети с особыми образовательными потребностями вовлекаются в кружки (творческие объединения) художественно-эстетического, физкультурно-спортивного, художественного, туристско-краеведческого, социально-реабилитационного, эколого-натуралистического, научно-технического, оздоровительного, гуманитарного, исследовательско-экспериментального и военно-патриотического направлений внешкольного образования. Положительное влияние привлечения детей к внешкольному образованию, по мнению педагогов и экспертов, проявляется в содействии их социализации; социальном, духовном, нравственном развитии; предоставлении возможностей ребенку для самореализации и т. д.
The theoretical foundations of the regional training program for teachers’ professional development “Education in conflict”
(EDP Sciences, 2020-03-26) Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Mohyliova, N.; Ivanchuk, V.
The article is devoted to the issue of developing professional skills of teachers working in a situation of a conflict. The purpose of the research is to substantiate the theoretical foundations of the course and to develop the content of a new training program for Ukrainian teachers’ professional development. The scientific novelty of the research lies in the content of the teachers’ professional development training program, which is grounded on a set of scientific approaches of different levels: philosophic, general scientific, specifically scientific, pedagogical approaches. The importance of children’s security assurance and warranty of their right to education in conflict is under our special consideration. The content of the program includes the following modules: 1) “Children’s problems caused by the armed conflict”; 2) “Education in conflict: the essence, standards (on the UNISEF and UNESCO information)”; 3) “Ways of implementation education in conflict in Ukraine”. The practical significance of the research lies in the multidisciplinary character of the regional training program “Education in conflict” and the recommendations to the methods of teaching it. Стаття присвячена проблемі розвитку професійних навичок учителів, які працюють в ситуації конфлікту. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних основ курсу та розробка змісту нової навчальної програми для професійного розвитку вчителів України. Наукова новизна дослідження полягає у змісті навчальної програми з підвищення кваліфікації вчителів, яка ґрунтується на сукупності наукових підходів різних рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно наукового, педагогічного підходів. Важливість забезпечення безпеки дітей та гарантії їх права на освіту в конфлікті під нашим особливим увагою. Зміст програми включає наступні модулі: 1) "Проблеми дітей, викликані збройним конфліктом"; 2) «Освіта в конфлікті: суть, стандарти (за інформацією ЮНІСЕФ та ЮНЕСКО)»; 3) «Шляхи впровадження освіти в умовах конфлікту в Україні». Практичне значення дослідження полягає в мультидисциплінарному характері регіональної програми навчання «Освіта в конфлікті» та рекомендаціях щодо методів її навчання. Статья посвящена проблеме развития профессиональных навыков учителей, работающих в конфликтной ситуации. Цель исследования - обоснование теоретических основ курса и разработка содержания новой учебной программы для профессионального развития украинских учителей. Научная новизна исследования заключается в содержании программы повышения квалификации учителей, которая основана на наборе научных подходов различного уровня: философского, общенаучного, конкретно научного, педагогического. Особое внимание уделяется важности обеспечения безопасности детей и гарантии их права на образование в условиях конфликта. Содержание программы включает следующие модули: 1) «Проблемы детей, вызванные вооруженным конфликтом»; 2) «Образование в условиях конфликта: сущность, стандарты (по информации ЮНИСЕФ и ЮНЕСКО)»; 3) «Пути реализации образования в условиях конфликта в Украине». Практическая значимость исследования заключается в междисциплинарном характере региональной учебной программы «Образование в конфликте» и рекомендациях к методам ее преподавания.
Theoretical foundations of the regional training program "Education in conflict" for teachers' professional development
(Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 2021) Trubavina, I.; Tsybulko, L.; Mohyliova, N.; Ivanchuk, V.
The article is focused on the problem of helping instructors improve their professional abilities when dealing with conflict. The research's objectives are to support the theoretical underpinnings of the course and to create the content of a new training program for the professional advancement of Ukrainian teachers. The content of the professional development training program for teachers is based on a variety of scientific methods at many levels, including philosophic, general scientific, specifically scientific, and pedagogical approaches. This is where the scientific novelty of the research lies. We pay particular attention to the need of guaranteeing children's safety and their access to an education in times of war. The following modules make up the program's content: "Children's problems caused by armed conflict"; "Education in conflict: the essence, standards (on the information from UNISEF and UNESCO)"; and "Ways of implementation education in war in Ukraine." The study's recommendations for teaching strategies and the multidisciplinary nature of the regional training program "Education in Conflict" are what give it its practical value. Стаття присвячена проблемі допомоги інструкторам у вдосконаленні їхніх професійних навичок під час роботи з конфліктами. Цілі дослідження полягають у підтримці теоретичних засад курсу та створенні змісту нової навчальної програми для професійного розвитку українських вчителів. Зміст навчальної програми професійного розвитку вчителів ґрунтується на різноманітних наукових методах, зокрема філософські, загальнонаукові, конкретно-наукові та педагогічні. У цьому полягає наукова новизна дослідження. Особливу увагу ми звертаємо на необхідність гарантування безпеки дітей та їхнього доступу до освіти в умовах війни. Зміст програми складають наступні модулі: "Проблеми дітей, спричинені збройним конфліктом"; "Освіта в умовах конфлікту: сутність, стандарти (за матеріалами ЮНІСЕФ та ЮНЕСКО)"; "Шляхи вирішення проблеми доступу дітей до освіти в умовах війни". Рекомендації щодо стратегій викладання та мультидисциплінарний характер регіональної навчальної програми "Освіта в умовах конфлікту" надають дослідженню практичної цінності.
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНІСТЮ ДО НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Давіденко, М. В.
У статті проаналізовано проблему виявлення у дітей дошкільного віку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, в зв’язку з цим постає необхідність вивчення питання їх адаптації до навчання в початковій школі та допомоги в цьому. В статье проанализирована проблема выявления у детей дошкольного возраста синдрома дефицита внимания и гиперактивности, в связи с этим возникает необходимость изучения вопроса их адаптации к обучению в начальной школе и помощи в этом. The article analyzes the problem of detecting attention deficit hyperactivity disorder in preschool children, in this regard there is a need to study the issue of their adaptation to learning in primary school and help in this.
Актуальні питання корекційної та інклюзивної освіти
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020)
Збірник містить наукові праці, які присвячені висвітленню проблеми організації комплексного психолого-педагогічного супроводу інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Розглянуто широке коло нагальних питань, пов’язаних з організацією інклюзивного освітнього середовища, наданням освітніх та корекційно-розвиткових послуг дітям з порушеннями психофізичного розвитку. Сборник содержит научные работы, посвященные освещению проблем организации комплексного психолого-педагогического сопровождения интегрированного и инклюзивного обучения детей с особыми образовательными потребностями. Рассмотрен широкий круг актуальных вопросов, связанных с организацией инклюзивной образовательной среды, предоставлением образовательных и коррекционно-развивающих услуг детям с нарушениями психофизического развития. The collection contains scientific works devoted to the problem of organizing a comprehensive psychological and pedagogical support of integrated and inclusive education of children with special educational needs. A wide range of urgent issues related to the organization of an inclusive educational environment, the provision of educational and correctional and developmental services to children with mental and physical disabilities are considered.

Перегляд

Перегляд Кафедра спеціальної педагогіки за Назва

Результатів на сторінку

Параметри сортування