Кафедра спеціальної педагогіки
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
Зараз показано 1 - 5 з 305
- ДокументПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05) Твердохліб І. І.; Коваленко В. Є.; Tverdokhlib I.; Kovalenko V.Внаслідок вторгнення Росії на територію України і початку збройної агресії, українці потерпають від постійних обстрілів, тому стикаються з ситуацією загрози їх життю та безпеки. Особливо чутливими до психотравми війни є діти, які стають свідками страшних подій, більшість із них знаходяться у дистресі і не змозі прийняти нову реальність в якій опинились. Втрата базового відчуття «безпеки», призводить до виникнення посттравматичного стресового розладу (ПТСР). За даними ЮНІСЕФ, Польща прийняла близько 1,5 мільйона українських дітей-біженців, ще сотні тисяч прибули в Румунію, Молдову, Угорщину, Словаччину та Чехію. На сьогоднішній день Польща надає безліч можливостей для комфортного перебування у ній українцям. Due to the invasion of Russia on the territory of Ukraine and the beginning of armed aggression, Ukrainians suffer from constant shelling, therefore they face a situation of threat to their lives and security. Especially sensitive to the psychological trauma of war are children who witness terrible events, most of them are in distress and unable to accept the new reality in which they found themselves. Loss of a basic sense of "security" leads to post-traumatic stress disorder (PTSD). According to UNICEF, Poland has taken in about 1.5 million Ukrainian refugee children, and hundreds of thousands more have arrived in Romania, Moldova, Hungary, Slovakia and the Czech Republic. Today, Poland provides many opportunities for a comfortable stay for Ukrainians.
- ДокументДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ДИСГРАФІЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Пастушенко, Д. О.; Туренко, Н. М.У публікації розглянуто питання класифікації дисграфії. Дисграфія та дислексія належать до порушень писемного мовлення. Зазначено, що аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури показав, що сьогодні існує декілька підходів до розуміння поняття дисграфія. В основу класифікацій покладено різні підходи, критерії. Найбільш уживаною є класифікація Р. Лалаєвої, якою переважно користуються сьогодні. The issue of classification of dysgraphia is considered in the publication. Dysgraphia and dyslexia are disorders written speech. It is noted that the analysis of psychological-pedagogical and special literature showed that today there are several approaches to understanding the concept of dysgraphia. Classifications are based on different approaches and criteria. The classification of R. Lalaeva, which is mostly used today, is the most widely used.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ ГОЛОСУ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Давиденко, К. А.; Перетяга, Л. Є.У публікації проаналізовано порушення голосу в дітей дошкільного віку. Зазначено, що більшість порушень голосу проявляється як самостійні, причинами їх виникнення є захворювання та різноманітні зміни голосового апарату. Вони можуть супроводжуватись іншим більш важкими порушеннями мови, входячи в структуру дефекту при афазії, дизартрії, ринолалії, заїкання. Спільна робота фоніатрів, отоларингологів і логопедів дозволяє виявляти та коригувати порушення в самому ранньому віці. The publication analyzes voice disorders in preschool children. It is noted that the majority of voice disorders manifest themselves independently, the causes of their occurrence are diseases and various changes of the vocal apparatus. They can be accompanied by other, more severe speech disorders, entering into the structure of the defect in aphasia, dysarthria, rhinolalia, and stuttering. The joint work of phoniatricians, otolaryngologists and speech therapists makes it possible to identify and correct disorders at an early age.
- ДокументПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ВКЛЮЧЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ У ГУРТКОВУ РОБОТУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Шеремет, М. К.; Голуб, Н. М.У публікації досліджено включення дітей із мовленнєвими порушеннями у гурткову роботу. Гурткова робота є потужним засобом виховного впливу, бо сприяє виявленню та розвитку в дітей їхніх здібностей і талантів. До роботи у гуртках початкового рівня позашкільної освіти важливо залучати якомога більше дітей, у тому числі й дітей з особливими освітніми потребами. Зазначено, що у роботі з дитиною з порушенням мовлення керівник гуртка має зважати на ті рекомендації фахівців, які даються ними стосовно умов та особливостей організації діяльності такої дитини на заняттях гуртка естетично-художнього або оздоровчого напряму. Включення дитини з порушенням мовлення у гурткову роботу має спиратися на індивідуальний підхід, що ураховує особливості фізичного, психічного розвитку дитини, особливості її мовленнєвих функцій, стан емоційно-вольової сфери, а також інтереси, вподобання самої дитини. The publication examines the inclusion of children with speech disorders in group work. Group work is a powerful means of educational influence, because it contributes to the discovery and development of children's abilities and talents. It is important to involve as many children as possible, including children with special educational needs, to work in elementary level extracurricular education groups. It is noted that when working with a child with a speech disorder, the group leader should take into account the recommendations of specialists given by them regarding the conditions and peculiarities of the organization of such a child's activities in classes of an aesthetic-artistic or health-oriented group. The inclusion of a child with a speech disorder in group work should be based on an individual approach that takes into account the peculiarities of the child's physical and mental development, the peculiarities of his speech functions, the state of the emotional and volitional sphere, as well as the interests and preferences of the child himself.
- ДокументІГРОВІ ФОРМИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗПР НАВИЧОК МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Хомініч, О. Г.У публікації досліджено ігрові форми навчання дітей старшого дошкільного віку із затримкою психофізичного розвитку (ЗПР) навичок монологічного мовлення. Зв’язне мовлення посідає головне місце в роботі з розвитку мовлення в закладі дошкільної освіти. Воно має велике значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини. Зазначено, що монологічне мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗПР носить ситуативний характер. В ігровій формі навчання мовленнєвого розвитку дитини із ЗПР відбувається більш ефективніше, продуктивніше, з гарними показниками набутих навичок монологічного мовлення. Перехід від ситуативного до монологічного висловлювання в іграх, означає не тільки новий етап у мовленнєвому розвитку, але й досягнення дитиною певного рівня пізнавальних процесів. The publication examines game forms of teaching monologic speech skills to older preschool children with psychophysical developmental delay (PSD). Coherent speech occupies the main place in the work on the development of speech in an institution of preschool education. It is of great importance for the development of a child's intelligence and self-awareness. It is noted that the monologic speech of older preschool children with LD is situational nature. In the game form, learning the speech development of a child with SEN takes place more effectively, more productively, with good indicators of acquired monologic speech skills. The transition from situational to monologue speech in games means not only new stage in speech development, but also the child's achievement of a certain level of cognitive processes.