Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

ISSN 2521-6961

EKhNPUIR– (Electronic Kharkiv National Pedagogical University Institutional Repository) – відкритий електронний архів (репозитарій) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

В EKhNPUIR розміщено електронні повнотекстові документи наукового та навчально-методичного призначення, створені науковцями, викладачами, аспірантами, магістрантами, а також студентами університету.

Наповнення Репозитарію регламентується Положенням про електронний архів, затвердженим Вченою радою ХНПУ імені Г. С. Сковороди від 08.02.2021 року.

Положення про репозитарій ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Авторський договір

Реєстрація нового користувача

Інструкція реєстраціі документів

Приклади бібліографічного опису документів

Для індексації публікацій світовими рейтингами радимо розміщувати електронні версії публікацій у форматах DOC або PDF з розпізнаванням, заповнювати поля "заголовок", "анотація" та "ключові слова" українською та англійською мовами.

Розміщення наукових робіт студентів здійснюється за умови наявності рекомендації наукового керівника.

Наукові публікації прохання передавати: repository@hnpu.edu.ua

За питаннями роботи з репозитарієм звертатись до бібліотеки
вул. Алчевських, 29 кім. 131, т. 717-10-34

 

Останні подання

Документ
Сучасна система вищої освіти Республіки Ірак : особливості, завдання та перспективи розвитку
(«InterConf», Otsuki Press, 2023-02-26) Abdulqader, Ardalan Lateef; Ямпольська, Л. М.
Досліджено особливості сучасної системи вищої освіти в Іраку (на рівні університетів і технічних інститутів) та її модернізацію як основний важіль трансформації суспільства. Зроблено висновки про те, що розвиток наукових знань є основою соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-культурного розвитку країн, які визнали успішний освітньо-науковий досвід інших держав, розвивають його або гібридизують свої освітні системи за допомогою різних трансформацій. The features of Iraq's modern higher education system (at the level of universities and technical institutes) and its modernization as the main lever of societal transformation are studied. The conclusions are drawn that the development of scientific knowledge is the basis of the socio-economic, socio-political, spiritual and cultural development of countries that have recognized the successful educational and scientific experience of other states, developed it or hybridised their educational systems through various transformations.
Документ
Європейський вектор зовнішньої політики Великої Британії в першій половині 70-х рр. ХХ ст.: між «Самотнім присмерком» та «Примарними здобутками»
(SPC «InterConf», A.C.M. Webb Publishing Co Ltd., 2023-03-19) Ямпольська, Л. М.
Досліджено європейський вектор зовнішньої політики консервативного уряду Едварда Хіта (1970‒1974 рр.). Проаналізовані причини вступу Великої Британії до Європейського Економічного Співтовариства, особливості ставлення Консервативної та Лейбористської партій до «європейського питання», формування інтеграційної політики держави. Зроблені висновки про те, що в першій половині 70-х рр. ХХ ст. йшла активна боротьба як на європейському рівні, так і в політичних колах Великої Британії, спрямованої на вступ до ЄЕС з метою структурного реформування національної економіки, розширення ринку товарів, робочої сили, капіталів, послуг на європейському ринку. Після «нафтового шоку» 1973 р. участь у європейській інтеграції приносила Сполученому Королівству все більше проблем, які виявлялися в дискусіях навколо питань внесків до комунітарного бюджету, механізмів спільної аграрної та регіональної політики, перспектив політичної інтеграції. The European vector of the foreign policy of the conservative government of Edward Heath (1970‒1974) is studied. The reasons for Great Britain's accession to the European Economic Community, the peculiarities of the attitude of the Conservative and Labour parties to the "European question", the formation of the state's integration policy are analyzed. The conclusions are made that in the first half of the 70s of the 20th century. there was an active struggle both at the European level and in the political circles of Great Britain, aimed at joining the EEC with the aim of structural reforming the national economy, expanding the market of goods, labor, capital, and services on the European market. After the "oil shock" of 1973, participation in European integration brought the United Kingdom more and more problems, which were manifested in discussions around the issues of contributions to the community budget, mechanisms of common agricultural and regional policies, and prospects for political integration.
Документ
Перший і другий поділи Курдистану в контексті близькосхідної політики зацікавлених держав
(SPC «InterConf», Dana, 2023-07-19) Ямпольська, Л. М.
Визначено сутність «курдської проблеми» на Близькому Сході. Проаналізовано інтегральні та партикулярні тенденції в сучасному курдознавстві. Досліджено геополітичне положення етнічного Курдистану у фокусі близькосхідної політики зацікавлених держав між першим і другим поділами: 1514 р. ‒ між Сефевідським Іраном та Османською імперією; 1918‒1920 рр. ‒ між державами Антанти ‒ Великою Британією та Францією ‒ за підсумками Першої світової війни. Проаналізовано «східне питання» як фактор міжнародних відносин ХІХ ст., що перетворив етнічний Курдистан на арену протистояння Англії, Франції, Росії, Австрії, Німеччини. Визначено роль «нафтового питання» після Першої світової війни, що вплинуло на другий поділ Курдистану між Великою Британією і Францією. Зроблено висновки про те, що близькосхідна політика зацікавлених держав призвела до гальмування державотворчих процесів у Курдистані, посилення партикулярних тенденцій у курдському національному русі та загострення «курдського питання» після краху імперій. The essence of the “Kurdish problem” in the Middle East is determined. Integral and particular trends in modern Kurdish studies are analyzed. The geopolitical position of ethnic Kurdistan in the focus of the Middle East policy of the interested states between the first and second partitions is studied: 1514 - between Safavid Iran and the Ottoman Empire; 1918-1920 - between the Entente powers - Great Britain and France - following the results of the First World War. The “Eastern question” is analyzed as a factor in international relations of the 19th century, which turned ethnic Kurdistan into an arena of confrontation between England, France, Russia, Austria, and Germany. The role of the “oil question” after the First World War is determined, which influenced the second partition of Kurdistan between Great Britain and France. The conclusions are drawn that the Middle East policy of the interested states has led to the inhibition of state-building processes in Kurdistan, the strengthening of particular tendencies in the Kurdish national movement and the aggravation of the "Kurdish question" after the collapse of empires.
Документ
Жіночий фактор у курдських збройних силах Пешмерга в 90-х рр. ХХ ‒ 10-х рр. ХХІ ст.
(LLC SPC «InterConf», Ark Reprints, 2023-12-16) Ямпольська, Л. М.
Курдські військові формування Пешмерга, їхні традиції розвивалися в контексті державотворчих процесів курдського народу. У статті проаналізовано роль жінок-комбатанток у Пешмерга на сучасному етапі. Здійснено порівняння з Жіночим підрозділом захисту (YPJ) у Сирії. Зроблено висновки про те, що Іракський Курдистан може досягти успіхів у підвищенні ролі жінок у військово-політичному та соціально-економічному аспектах за умов подолання ґендерних бар’єрів і підтримки владою побудови ґендерно-рівноправного суспільства. The Kurdish military formations of the Peshmerga, their traditions developed in the context of the state-building processes of the Kurdish people. The article analyzes the role of female combatants in the Peshmerga at the present stage. A comparison is made with the Women's Protection Unit (YPJ) in Syria. The conclusions are made that Iraqi Kurdistan can achieve success in increasing the role of women in military-political and socio-economic aspects if gender barriers are overcome and the authorities support the construction of a gender-equal society.
Документ
Полікультурність і етноконфесійний фактор як домінанти історичного розвитку Афганістану в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
(«InterConf», ProQuest LLC, 2023-01-19) Ямпольська, Л. М.
Проаналізовано явище полікультурності та етноконфесійний фактор як важливі складові історичного розвитку Афганістану у кризові періоди другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Досліджено мовно-культурну, етнічну та релігійну гетерогенність афганського суспільства, з’ясовано витоки міжетнічних проблем та основи етнополітики після Саурської революції та приходу до влади Народно-демократичної партії Афганістану (1978–1992 рр.), у період правління моджахедських партій (1992‒1996 рр.) і руху «Талібан» (1996–2001 рр.). Змодельовані сценарії подальшого розвитку ситуації в Афганістані, обумовлені роллю етноконфесійного фактору. The phenomenon of multiculturalism and the ethno-confessional factor as important components of the historical development of Afghanistan in the crisis periods of the second half of the 20th - early 21st centuries are analyzed. The linguistic, cultural, ethnic and religious heterogeneity of Afghan society is studied, the origins of interethnic problems and the foundations of ethno-politics after the Saur Revolution and the coming to power of the People's Democratic Party of Afghanistan (1978–1992) are clarified, during the rule of the Mujahideen parties (1992‒1996) and the Taliban movement (1996–2001) are modeled. Scenarios of further development of the situation in Afghanistan, determined by the role of the ethno-confessional factor, are modeled.