Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
ISSN 2521-6961
EKhNPUIR– (Electronic Kharkiv National Pedagogical University Institutional Repository) – відкритий електронний архів (репозитарій) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
В EKhNPUIR розміщено електронні повнотекстові документи наукового та навчально-методичного призначення, створені науковцями, викладачами, аспірантами, магістрантами, а також студентами університету.
Наповнення Репозитарію регламентується Положенням про електронний архів, затвердженим Вченою радою ХНПУ імені Г. С. Сковороди від 08.02.2021 року.
Положення про репозитарій ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Інструкція реєстраціі документів
Приклади бібліографічного опису документів
Для індексації публікацій світовими рейтингами радимо розміщувати електронні версії публікацій у форматах DOC або PDF з розпізнаванням, заповнювати поля "заголовок", "анотація" та "ключові слова" українською та англійською мовами.
Розміщення наукових робіт студентів здійснюється за умови наявності рекомендації наукового керівника.
Наукові публікації прохання передавати: repository@hnpu.edu.ua
За питаннями роботи з репозитарієм звертатись до бібліотеки
вул. Алчевських, 29 кім. 131, т. 717-10-34
Зібрання в DSpace
Виберіть зібрання, щоб переглянути його колекції.
ORCID Видання ХНПУ імені Г. С. Сковороди Відділи Дисертації, автореферати та монографії Кваліфікаційні бакалаврські роботи Кваліфікаційні магістерські роботи Матеріали наукових конференцій Наукова бібліотека Персональні колекції Факультети Інститут підвищення кваліфікації педагогічних працівників і менеджменту освіти Історія ХНПУ імені Г. С. Сковороди
Останні подання
Документ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Єрмошина, О. І.
У магістерському дослідженні розглянуто «булінг», визначено різницю між булінгом і конфліктом, розкрито основні причини, що спричиняють появі булінгу (особистісні, сімейні, соціальні та оточення (середовище), види булінгу (булінг стосунків, вербальний, фізичний та кібербулінг) та форми насильства (фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства), які можуть існувати в закладі освіти. Висвітлено поняття «безпечне освітнє середовище», його структурні компоненти: фізично безпечне освітнє середовище, безпечний інформаційно-цифровий освітній простір, здоров’язбережувальна складова освіти та психологічна безпека освітнього середовища. Розглянуто принципи безпечного освітнього середовища (домінування життя людини як головної цінності; регіональної специфіки; комплексності оцінки небезпек тощо). Розкрито особливості попередження булінгу молодших школярів в умовах безпечного освітнього середовища: розгорнуто інформаційну кампанію #СтопБулінг, проведення Всеукраїнського тижня з протидії булінгу, створено Шкільні служби порозуміння. Розглянуто форми попередження кібербулінгу: підвищення цифрової грамотності та правової свідомості учнів та їхніх батьків; підготовка спеціалістів – соціальних педагогів та психологів – для запобігання булінгу та кібербулінгу серед учнів початкових класів. Спираючись на досвід країн Прибалтики (Програма KiVa, соціальний проєкт Neklusē) виокремлено більш ефективні організаційно-педагогічних умови попередження булінгу молодших школярів в умовах безпечного освітнього середовища. Розроблено цикл занять, що базується на розвитку п'яти соціально-емоційних навичок (зрозуміти себе; управляти собою; розуміти інших; будувати відносини; приймати відповідальні рішення), складається з 5 тем: «Вихор емоцій», «На чужому місці», «Один за всіх і всі за одного», «Стор булінг», «Хто може надати допомогу?».
The master's study examines «bullying», identifies the difference between bullying and conflict, reveals the main causes that cause bullying (personal, family, social and Environment (environment), types of bullying (relationship bullying, verbal, physical and cyberbullying) and forms of violence (physical, psychological, economic and sexual violence) that can exist in an educational institution. The concept of «safe educational environment», its structural components are highlighted: physically safe educational environment, safe Information and digital educational space, health-saving component of education and psychological safety of the educational environment. The principle of a safe educational environment (the existence of human life as the main value; regional specifics; complexity of hazard assessment, etc.) is considered. The features of preventing bullying of younger schoolchildren in a safe educational environment are revealed: the #Stopbuling information campaign was launched, the All-Ukrainian week on countering bullying was held, and school understanding services were created. Forms of Cyberbullying Prevention are considered: improving digital literacy and legal consciousness of students and their parents; training specialists – social educators and psychologists – to prevent bullying and cyberbullying among primary school students. Based on the experience of the Baltic states (KiVa program, Nekluse social project), more effective organizational and pedagogical conditions for preventing bullying of younger schoolchildren in a safe educational environment are identified. The developed cycle of classes, based on the development of five social and emotional skills (to understand yourself; to manage yourself; to understand others; to build relationships; to make responsible decisions), consists of 5 topics: «Whirlwind of emotions», «In a foreign place», «One for all and all for one», «Page Bullying», «Who can help?».
Документ
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Євтюшкіна, О. О.
Питання про розвиток творчих здібностей дітей є однією з основних проблем шкільної педагогіки, тому що дотепер до кінця не вивчений «феномен дитячої творчості», а питання, пов’язані з творчими можливостями дитини молодшого шкільного віку, залишаються відкритими. Молодший школяр здатен до власного багатовимірного творчого розкриття та творчої самореалізації, адже саме в цьому віці більшою мірою збережені риси сензитивності для розвитку творчих здібностей і пов’язаних із ними психічних процесів. З огляду на це проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів в образотворчій діяльності набуває дедалі більшої актуальності. Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі визначено теоретичні основи розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі образотворчої діяльності: розглянуто розвиток творчих здібностей молодших школярів як педагогічну проблему; проаналізовано особливості розвитку творчих здібностей у молодших школярів; охарактеризовано образотворчу діяльність як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів. У другому розділі наведено результати практичного дослідження розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі образотворчої діяльності: проведено діагностику для виявлення вихідного рівня розвиненості творчих здібностей молодших школярів; наведено зміст роботи щодо розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі образотворчої діяльності. У дослідженні зазначено, що розвиток творчих здібностей молодших школярів надзвичайно важливий для системи освіти в цілому. Успішність шкільного навчання дітей молодшого шкільного віку залежить від рівня розвиненості творчих здібностей, комунікативності, пізнавального інтересу у сфері мистецтва, самостійності та інших значущих чинників. Слід зазначити, що завдання з образотворчої діяльності надають широкі можливості для розвитку творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку. Це пояснюється тим, що заняття з образотворчої діяльності вимагають творчої активності, стабільної роботи думки, уяви, самостійності, ініціативи, а також їм притаманна яскраво виражена естетична спрямованість, як за формою, так і за змістом. У висновках доведено, що образотворча діяльність сприяє розвитку дрібної моторики, творчих здібностей дитини, просторового мислення, уяви, уваги, пам’яті, посидючості, акуратності, уміння доводити розпочате до кінця, допомагає зосереджено та цілеспрямовано працювати, допомагати товаришеві, долати труднощі тощо. Отже, образотворча діяльність є ефективним засобом розвитку творчих здібностей, адже сприяє формуванню креативності, а не лише технічних навичок образотворчого мистецтва, а також надає можливість компенсації здібностей.
The question of the development of children's creative abilities is one of the main problems of school pedagogy, because until now the "phenomenon of children's creativity" has not been fully studied, and questions related to the creative abilities of children of primary school age remain open. Younger schoolchildren are capable of their own multidimensional creative disclosure and creative self-realization, because it is at this age that the features of sensitivity for the development of creative abilities and related mental processes are preserved to a greater extent. In view of this, the problem of developing the creative abilities of younger schoolchildren in visual arts is becoming more and more relevant. The graduation thesis consists of an introduction, two chapters, conclusions, a list of used sources and appendices. In the first chapter, the theoretical foundations of the development of creative abilities of younger schoolchildren in the process of artistic activity are determined: the development of creative abilities of younger schoolchildren is considered as a pedagogical problem; the peculiarities of the development of creative abilities in younger schoolchildren are analyzed; characterized artistic activity as a means of developing creative abilities of younger schoolchildren. In the second chapter, the results of a practical study of the development of creative abilities of junior high school students in the process of artistic activity are presented: a diagnosis was made to identify the initial level of development of creative abilities of junior high school students; the content of the work on the development of creative abilities of younger schoolchildren in the process of artistic activity is given. The study states that the development of creative abilities of younger schoolchildren is extremely important for the education system as a whole. The success of school education for children of primary school age depends on the level of development of creative abilities, communication, cognitive interest in the field of art, independence and other significant factors. It should be noted that art tasks provide ample opportunities for the development of creative abilities in children of primary school age. This is explained by the fact that art classes require creative activity, stable work of thought, imagination, independence, initiative, as well as a pronounced aesthetic focus, both in form and in content. In the conclusions, it is proved that art activity contributes to the development of fine motor skills, creative abilities of the child, spatial thinking, imagination, attention, memory, persistence, accuracy, the ability to finish what has been started, helps to focus and work purposefully, help a friend, overcome difficulties, etc. Therefore, artistic activity is an effective means of developing creative abilities, because it contributes to the formation of creativity, not only the technical skills of fine art, and also provides an opportunity to compensate for abilities.
Документ
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО КОНТЕКСТУ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ІСПАНІЇ ТА УКРАЇНІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Євлахова, Т. С.
Магістерська робота є комплексним дослідженням впливу соціально-культурного контексту на організацію початкової освіти в Іспанії та Україні. Дослідження охоплює широкий спектр питань, пов'язаних із впливом історичних, соціальних та культурних факторів на формування та розвиток освітніх систем обох країн. У першому розділі роботи детально проаналізовано історичні етапи становлення початкової освіти в Іспанії та Україні. Зокрема, розглядається роль релігійних інститутів, таких як католицька церква в Іспанії та православна церква в Україні, у формуванні освітніх традицій та цінностей. Вивчається вплив таких ключових історичних подій, як Реконкіста в Іспанії та період Гетьманщини в Україні, на розвиток освітніх систем. Також досліджено вплив соціально-економічних умов, таких як урбанізація, індустріалізація та міграційні процеси, на доступ до освіти та якість навчання в обох країнах. Другий розділ роботи присвячено порівняльному аналізу організації початкової освіти в Іспанії та Україні. Авторка розглядає структуру та зміст навчальних програм, методи навчання та оцінювання, а також аналізує виклики, з якими стикаються обидві країни в умовах сучасних соціальних і культурних змін. Особливу увагу приділено впливу глобалізації та інтеграції в європейський освітній простір на реформування освітніх систем. Виявлено, що Іспанія стикається з проблемами адаптації освітньої системи до умов мультикультуралізму, зокрема у зв'язку зі зростаючим впливом міграційних процесів. В Україні ж основні виклики пов'язані з необхідністю відновлення національної ідентичності та адаптації освітніх підходів до нових соціально-економічних умов. Авторка пропонує низку рекомендацій щодо оптимізації освітніх програм
і політик в обох країнах, з урахуванням специфіки соціально-культурного контексту. Зокрема, в роботі наголошується на важливості врахування регіональних культурних особливостей у розробці навчальних програм, підвищення ролі інклюзивної освіти, а також необхідності інтеграції сучасних педагогічних підходів, що сприятиме підвищенню якості початкової освіти та збереженню культурної спадщини. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів для вдосконалення освітньої практики, підготовки педагогічних кадрів та розробки державних політик у сфері початкової освіти. Робота може стати корисним ресурсом для науковців, освітніх адміністраторів та політиків, які займаються питаннями реформування освітніх систем в умовах глобальних змін.
The master's thesis is a comprehensive study of the impact of sociocultural context on the organization of primary education in Spain and Ukraine. The research covers a wide range of issues related to the influence of historical, social, and cultural factors on the formation and development of educational systems in both countries. The first chapter of the thesis provides a detailed analysis of the historical stages of the establishment of primary education in Spain and Ukraine. In particular, the study examines the role of religious institutions, such as the Catholic Church in Spain and the Orthodox Church in Ukraine, in shaping educational traditions and values. The impact of key historical events, such as the Reconquista in Spain and the Hetmanate period in Ukraine, on the development of educational systems is explored. Additionally, the influence of socio-economic conditions, such as urbanization, industrialization, and migration processes, on access to education and the quality of learning in both countries is studied. The second chapter of the thesis is devoted to a comparative analysis of the organization of primary education in Spain and Ukraine. The author examines the structure and content of educational programs, teaching methods, and assessment approaches, and analyzes the challenges faced by both countries in the context of modern social and cultural changes. Special attention is given to the impact of globalization and integration into the European educational space on the reform of educational systems. It is found that Spain faces challenges in adapting its educational system to multicultural conditions, particularly in relation to the growing influence of migration processes. In Ukraine, the main challenges are related to the need for the restoration of national identity and the adaptation of educational approaches to new socio-economic conditions. The author proposes a number of recommendations for optimizing educational programs and policies in both countries, taking into account the specificities of the socio-cultural context. The thesis emphasizes the importance of considering regional cultural characteristics in the development of curricula, enhancing the role of inclusive education, and integrating modern pedagogical approaches, which will contribute to improving the quality of primary education and preserving cultural heritage. The practical significance of the study lies in the possibility of using its results to improve educational practices, train teaching staff, and develop state policies in the field of primary education. The work can serve as a valuable resource for researchers, educational administrators, and policymakers involved in the reform of educational systems in the context of global changes.
Документ
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Мороховська, І. І.
У магістерській роботі досліджується процес формування навичок самостійної роботи у молодших школярів в освітньому процесі початкової школи. Визначено сутність та зміст самостійної роботи (формування вмінь та навичок організованості, відповідальності за власні дії, планування, самоконтролю тощо). Схарактеризовано основні методи формування навичок самостійної роботи учнів початкової школи (проєктні ті ігрові методи, інтерактивні ігри, ролеві імітації тощо). Накреслено основні напрями формування навичок самостійної діяльності учнів – під час уроків, у позаурочний час та у родині. Розкрито механізми взаємодії вчителів і батьків, що дозволяють більш ефективно виховувати навички самостійної роботи учнів молодшого шкільного віку.
The master's thesis explores the process of forming independent work skills in primary school students during the educational process of elementary school. The essence and content of independent work (the formation of skills such as organization, responsibility for one's own actions, planning, self-control, etc.) are defined. The main methods of forming independent work skills in primary school students are characterized (project-based methods, interactive games, roleplaying simulations, etc.). The primary directions for developing independent work skills in students – during lessons, extracurricular time, and within the family—are outlined. The mechanisms of interaction between teachers and parents, which allow for more effective cultivation of independent work skills in primary school students, are revealed.
Документ
ФОРМУВАННЯ ПОВНОЦІННОЇ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ЗАСОБОМ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ «ЩОДЕННІ 5»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Михайлик, С. В.
У сучасному світі, де інформація доступна в необмежених кількостях, здатність читати є незамінною навичкою для успішного розвитку дитини. Повноцінна навичка читання допомагає дітям опанувати різні предмети навчання, зрозуміти навколишній світ, в майбутньому бути успішними у всіх сферах життя. Важливо зрозуміти, що читання не є тільки обов’язковим навчальним предметом, а скоріше важливим інструментом для особистісного розвитку та самореалізаці. На жаль, у сучасному світі дедалі більше дітей стикаються з проблемами в опануванні навички читання. Це зумовлено різними чинниками: недостатнім розвитком фонематичного слуху, браком мотивації, обмеженим доступом до книг та іншими факторами. Тому особливо важливо забезпечити умови для формування повноцінної навички читання у дітей з раннього віку. Це дозволить їм легко опанувати навчальний матеріал, розширити свої знання та бути успішними у майбутньому. Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У вступі визначено основні дефініції дослідження, доведено його актуальність, визначено завдання та методи роботи. У першому розділі, на основі науково-педагогічної літератури та чинних документів, що регулюють організацію освітнього процесу в закладах ЗССО визначено особливості формування повноцінної навички читання в учнів початкових класів. Виявлено особливості формування цієї навички засобами методичної системи «Щоденні 5». У другому розділі представлено комплекс заходів, що направлені на формування повноцінної навички читання засобами методичної системи «Щоденні 5». У висновках доведено, що заходи, що направлені на формування повноцінної навички читання засобами методичної системи «Щоденні 5» позитивно впливають на розвиток цієї навички в учнів початкових класів.
In today’s world, where information is available in unlimited quantities, the ability to read is an indispensable skill for the successful development of a child. A full-fledged reading skill helps children master various subjects of study, understand the world around them, and be successful in all spheres of life in the future. It is important to understand that reading is not only a compulsory educational subject, but rather an important tool for personal development and self-realization. Unfortunately, in today’s world, more and more children face problems in mastering reading skills. This is due to various factors: insufficient development of phonemic hearing, lack of motivation, limited access to books and other factors. Therefore, it is especially important to provide conditions for the formation of full-fledged reading skills in children from an early age. This will allow them to easily master the educational material, expand their knowledge and be successful in the future. The graduation thesis consists of an introduction, two sections, conclusions, and a list of used sources. In the introduction, the main definitions of the research are defined, its relevance is proven, tasks and methods of work are defined. In the first chapter, on the basis of scientific and pedagogical literature and current documents regulating the organization of the educational process in ZSSO institutions, the features of the formation of a full-fledged reading skill in elementary school students are determined. The peculiarities of the formation of this skill by means of the "Daily 5" methodical system have been revealed. The second section presents a set of measures aimed at forming a full-fledged reading skill by means of the "Daily 5" methodical system. The conclusions prove that measures aimed at forming a full-fledged reading skill by means of the "Daily 5" methodical system have a positive effect on the development of this skill in primary school students.