Кафедра спеціальної педагогіки

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 443
  • Документ
    ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ АНАЛІЗУ ВІДЕОЗАПИСІВ ПРИ ОБСТЕЖЕННІ ДІТЕЙ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-09) Якуба, Л. С.; Безрученко, Т. В.
    У статті проаналізовано теоретичні і практичні аспекти використання методу відеоаналізу у діагностичній та корекційній діяльності спеціального педагога. Психолого-педагогічне спостереження дозволяє виявити комунікативні, пізнавальні, навіть моторні можливості дитини, визначити рівень оволодіння мовленням при створенні таких обставин, у яких найширше розкривається потенціал розвитку. Метод відеоаналізу є удосконаленням методу спостереження. Він має практичне застосування у всіх сферах психології, практичної та спеціальної, і використовується як допоміжний метод, а також і як первинна методика корекції. В практиці спеціального педагога його застосування має неабиякий зиск, і потребує певної навченості в окресленні сфер, на які звертається увага при спостереженні та трактуванні результатів. The article analyzes the theoretical and practical aspects of using the video analysis method in the diagnostic and corrective activities of a special teacher. Psychological-pedagogical observation makes it possible to reveal the child's communicative, cognitive, and even motor capabilities, to determine the level of mastery of speech when creating such circumstances, in which the development potential is most fully revealed. The video analysis method is an improvement of the observation method. It has practical applications in all areas of psychology, practical and special, and is used as an auxiliary method, as well as as a primary method of correction. In the practice of a special pedagogue, its use is quite profitable, and it requires certain training in delineating the areas to which attention is drawn when observing and interpreting the results.
  • Документ
    ВЗАЄМОДІЯ ЛОГОПЕДА З БАТЬКАМИ ДІТЕЙ, ЯКІ МАЮТЬ ДИСЛАЛІЮ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-09) Яковлєва, А. А.
    У статті досліджено взaємодiю логопеда з бaтьками дітей, які мають дислaлію. Здійснено практичний аналіз вaжливості ролі бaтьків у корекційній роботі дитини з дислалiєю, підкреслено вaжливість підтримки та співпрацi між логопедом та батьками для покращення мовленнєвого розвитку, надано рекомендaції бaтькам щодо підтримки дитини з дислaлiєю вдомa. Взaємодія логопеда та бaтьків повинна бути комплексною, а саме склaдaтися із колективних, індивідуальних, нaочних форм. Зазначено, що взaємодія всіх учaсників корекційно-логопедичного процесу відігрaє одну iз головних ролей у корекції порушень звуковимови дітей. Спільнa роботa є досить ефективним способом корекції. Взaємодiя логопедa з бaтьками є вaжливим елементом роботи з дітьми, які мaють дислaлію, вонa сприяє більш успішному прогнозу розвитку мовлення у цих дітей. The article examines the interaction of speech therapists with parents of children with dyslalia. A practical analysis of the importance of the role of parents in the corrective work of a child with dyslalia was carried out, the importance of support and cooperation between a speech therapist and parents to improve speech development was emphasized, and recommendations were given to parents regarding the support of a child with dyslalia at home. The interaction between the speech therapist and parents should be complex, namely, it should consist of collective, individual, visual forms. It is noted that the interaction of all participants in the correctional speech therapy process plays one of the main roles in the correction of children's sound-speech disorders. Joint work is a fairly effective way of correction. The interaction of speech therapists with parents is an important element of work with children who have dyslalia, it contributes to a more successful prognosis of speech development in these children.
  • Документ
    ВПЛИВ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ НА ФОРМУВАННЯ «Я-ОБРАЗУ» У ПІДЛІТКІВ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-09) Шевчук, В. В.
    У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми впливу порушень мовлення на формування «Я-образу» дітей підліткового віку. Ключовим поняттям для наукової розвідки є дефініція «Я-образ». Аналізуючи наукові підходи вчених до представлених дефініцій, можна сказати, що «Я-концепція» – це система психологічних процесів, що залежить від продуктивності соціальної взаємодії; це стійка та усвідомлена система уявлень, життєвих установок. Я-концепція формується та змінюється під впливом різних зовнішніх ситуацій, які переживає особистість. Комплексний аналіз літературних джерел доводить, що наявність порушень мовлення призводить до викривлення «Я-образу» підлітків. Чим виразніші порушення мовлення, тим виразніші порушення «Я-образу», особливо його емоційно-оцінного та поведінкового компонентів. The article provides a theoretical analysis of the problem of the influence of speech disorders on the formation of the "self-image" of adolescent children. A key concept for scientific intelligence is the definition of "I-image". Analyzing the scientific approaches of scientists to the presented definitions, we can say that "I-concept" is a system of psychological processes that depends on the productivity of social interaction; it is a stable and conscious system of ideas, life attitudes. The self-concept is formed and changes under the influence of various external situations experienced by the individual. A comprehensive analysis of literary sources proves that the presence of speech disorders leads to the distortion of the "self-image" of teenagers. The more pronounced the speech disorders, the more pronounced the violations of the "I-image", especially its emotional-evaluative and behavioral components.
  • Документ
    ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ фОРМУВАННЯ СЛОВОТВОРЧИХ НАВИЧОК У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-09) Шаповалова, Ю. А.
    У статті здійснено теоретичний аналіз вивчення особливостей розвитку словотворчих навичок у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення та розглянуто ігрову діяльність як засіб розвитку словотворення. Словотворення - це активний процес творення похідних слів і граматичних форм з новим лексичним значенням за допомогою словотворчих засобів на основі відчуття рідної мови. Зазначено, що аналіз проблеми становлення словотворення у дошкільників з ЗНМ дозволяє зробити висновок про необхідність розроблення та застосування широкого кола ігрових засобів для формування навичок, розвитку «мовного чуття». Це вимагає творчої і тривалої, систематичної логопедичної роботи. Враховуючи ведучу діяльність дошкільників, доцільно використовувати різноманітні дидактичні ігри-вправи та інші ігри, які дозволяють досягти формування певних навичок розвитку мовленнєвих умінь. In the article, a theoretical analysis of the study of the peculiarities of the development of word-formation skills in older preschool children with general underdevelopment of speech was carried out, and game activity was considered as a means of word-formation development. Word formation is an active process of creating derived words and grammatical forms with a new lexical meaning using word-forming tools based on the feeling of the native language. It is noted that the analysis of the problem of word formation in preschoolers with LD allows us to draw a conclusion about the need to develop and use a wide range of game tools for the formation of skills and the development of "language sense". This requires creative and long-term, systematic speech therapy work. Taking into account the leading activities of preschoolers, it is advisable to use various didactic games-exercises and other games that allow you to achieve the formation of certain skills for the development of speech skills.
  • Документ
    ОСОБЛИВОСТІ МОТОРНОГО ПРАКСИСУ ПРИ ПСЕВДОБУЛЬБАРНІЙ ДИЗАРТРІЇ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-09) Філіппова, Т. О.
    У статті розглянуто особливості моторного праксису при псевдобульбарній дизартрії в дітей старшого дошкільного віку. Моторний праксис відіграє ключову роль у житті людини і необхідний для вміння контролювати та координувати тілесні рухи у відповідності на зовнішні та внутрішні стимули. Моторний праксис включає в себе загальну та дрібну моторику, координацію рухів пальців рук, артикуляційну моторику. Розвиток моторного праксису є одним з важливих аспектів корекційної роботи вчителя-логопеда, яка має вестися на всіх етапах навчання дитини. Зазначено, що корекційні вправи можна впроваджувати у щоденну практику для дитини з псевдобульбарною дизартрією, наприклад, це можуть бути ігри з дмуханням на пухирці або використання музичних інструментів, таких як губна гармошка, ксилофон можуть стати способом розвитку артикуляційного моторного праксису. Але важливо, щоб такі ігри для дитини були цікавими, щоб у дитини біла позитивна мотивація та задоволення від самого процесу гри. The article examines the peculiarities of motor praxis in pseudobulbar dysarthria in children of older preschool age. Motor praxis plays a key role in human life and is necessary for the ability to control and coordinate bodily movements in response to external and internal stimuli. Motor praxis includes general and fine motor skills, coordination of finger movements, and articulatory motor skills. The development of motor praxis is one of the important aspects of the speech therapist's corrective work, which should be carried out at all stages of the child's education. It is noted that corrective exercises can be introduced into daily practice for a child with pseudobulbar dysarthria, for example, it can be games with blowing a bubble or the use of musical instruments, such as a harmonica, a xylophone, can be a way to develop articulatory motor praxis. But it is important that such games are interesting for the child, so that the child has positive motivation and satisfaction from the game process itself.