Кафедра українознавства і лінгводидактики

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/37

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 252

HOLISTIC APPROACH TO TEACHING READING
(Національна академія Національної гвардії України, 2022-10-12) Sinna, L.
In education reading is an essential part of gaining new knowledge through perception of the material, understanding it in a full scale. Reading is an activity of receiving. But how to facilitate this process with our students and cadets? With the help of holistic approach. A holistic approach to language sees it as a whole, which is not divisible in a meaningful way for teaching. This contrasts with an atomistic approach to language, which attempts to analyse language into parts, such as grammatical structures or functional exponents, which can later become the content of a syllabus. A holistic approach is focused on everything the learner needs to know to communicate effectively. У навчанні читання є невід’ємною частиною отримання нових знань через сприйняття матеріалу, його повне розуміння. Читання – це діяльність отримання. Але як сприяти цьому процесу нашим студентам і курсантам? За допомогою цілісного підходу. Холістичний підхід до мови розглядає її як єдине ціле. Це контрастує з атомістичним підходом до мови, який намагається проаналізувати мову на частини, такі як граматичні структури чи функціональні показники, які пізніше можуть стати змістом навчального плану. Цілісний підхід зосереджений на всьому, що учень повинен знати для ефективного спілкування.
Introduction of the latest teaching practices and development of the educational process in the field of culture and art: the experience of EU countries
(Revista Eduweb, 2022) Sidorova, I.; Smolina, O.; Khomiakova, O.; Andriichuk, P.; Romaniuk, L.
Research on the development of education in the field of culture and arts is an important topic in view of the transformation processes in the EU. Although European education is based on the Bologna system of education, it is improved by modern pedagogical practices with broad elements of modern technologies. The article aims to analyze the development of education in the field of culture and art through the prism of modern transformational challenges in the EU. Our study is formed on the basis of both general theoretical and empirical research methods. In order to characterize the current state of the field of culture and art, the universities of Germany, France, the Netherlands and Latvia were selected for analysis. The results conclude that the EU's joint regulatory institutions coordinate activities in the field of culture and the arts. Therefore, the main principle in the work of European universities is the emphasis on independent practical work of students and the development of individual learning trajectories. Дослідження розвитку освіти у сфері культури і мистецтв є важливою темою з огляду на трансформаційні процеси в ЄС. Хоча європейська освіта базується на базується на Болонській системі освіти, вона вдосконалюється сучасними педагогічними практиками з широкими елементами сучасних технологій. Метою статті є аналіз розвитку освіти у сфері культури і мистецтва крізь призму сучасних трансформаційних викликів в ЄС. Наше дослідження сформовано на основі як загальнотеоретичних теоретичних та емпіричних методів дослідження. Для того, щоб охарактеризувати сучасний стан сфери культури і мистецтва, для аналізу було обрано університети Німеччини, Франції, Нідерландів та Латвії. За результатами дослідження зроблено висновок, що спільні регуляторні інституції ЄС координують діяльність у сфері культури і мистецтва. Відтак, основним принципом у роботі європейських університетів є принципом у роботі європейських університетів є акцент на самостійну практичну роботу студентів та розробку індивідуальних траєкторій навчання.
LANGUAGE AND PEDAGOGICAL COMMUNICATION AS THE SUB-SYSTEM IN GENERAL PROFESSIONAL TRAINING
(International Science Group, 2022-11-01) Khomiakova, O.
Language pedagogical communication plays a key role in this competence formation. The role and function of language and pedagogical communication may be analyzed in both professional and social and cultural aspects. Within the context, that is viewed high education as a cultural phenomenon, language and pedagogical communication may be examined as the sub-system in general professional training and is defined as the process of interaction among the teacher and his student, with the help of which student language and cultural competences are formed in order to create cultural identity of students. В статті проаналізовано роль і функції мовно-педагогічної комунікації, які можуть бути як у професійному, так і в соціокультурному аспектах. У контексті, що розглядає вищу освіту як культурний феномен, мовно-педагогічна комунікація може бути розглянута як спілкування в загальній професійній підготовці і визначається як процес взаємодії між викладачем і його студентом, за допомогою якого формується мовна і культурна компетенція студента з метою створення культурної ідентичності студентів.
Ukrainian worldview as a key to the construction of sociocommunicative connections with him (on the material of the poem «Hetmanivna» by V. Mysik)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Переяслов, В.; Ткач, О.
The article examines the Ukrainian worldview based on the works of a famous Ukrainian poet, translator, prose writer and critic Vasyl Mysik. Ukrainian worldview is based on such components of his ethnopsychotype as: cordocentrism, tendency to adventurism, self-absorption. Typical of the Ukrainian is the tendency to feel love for the infinite, the unattainable, the absolute. У статті розглянуто український світогляд на основі творчості відомого українського поета, перекладача, прозаїка, критика Василя Мисика. Світогляд українця ґрунтується на таких компонентах його етнопсихотипу, як: кордоцентризм, схильність до авантюризму, зануреність у себе. Типовою для українця є тенденція до почуття любові до нескінченного, недосяжного, абсолютного. В статье рассмотрено украинское мировоззрение на основе творчества известного украинского поэта, переводчика, прозаика, критика Василия Мысика. Мировоззрение украинца основывается на таких компонентах его этнопсихотипа, как: кордоцентризм, склонность к авантюризму, погруженность в себя. Типичной для украинца является тенденция к чувству любви к бесконечному, недостижимому, абсолютному.
Авторська інтерпретація етноконцепту «калина» в повісті О. Забужко «Казка про калинову сопілку»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Шевченко, Ю. Д.
«Казка про калинову сопілку» О. Забужко —це твір, в основі якого лежить українська народна казка «Калинова сопілка». Трансформуючи деякі сюжетні колізії цієї казки, письменниця залишає її етнографічність у відтворенні світогляду героїв, їхніх поведінкових та мовно-комунікативних характеристик. «Сказка о калиновой свирели» О. Забужко - это произведение, в основе которого лежит украинская народная сказка «Калиновая свирель». Трансформируя некоторые сюжетные коллизии этой сказки, писательница оставляет ее этнографичность в воспроизведении мировоззрения героев, их поведенческих и культурно-коммуникативных характеристик. O. Zabuzhko's “The Tale of the Viburnum Pipes” is a work based on the Ukrainian folk tale “Kalinovaya Pipes”. Transforming some of the plot collisions of this tale, the writer leaves its ethnographic character in reproducing the worldview of the heroes, their behavioral and cultural-communicative characteristics.
АКТУАЛІЗАЦІЯ МІФІЧНИХ І КАЗКОВИХ МОТИВІВ У ПОВІСТІ ОКСАНИ ЗАБУЖКО «КАЗКА ПРО КАЛИНОВУ СОПІЛКУ»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2020) Шевченко, Ю.
Одним із найбільш відомих творів О. Забужко є повість «Казка про калинову сопілку» — надзвичайно багатий на барвисту українську лексику, усну народну творчість та світову міфологію. Саме цим обумовлена актуальність дослідження, що присвячене лексико-семантичному виміру казкових і міфічних мотивів у повісті «Казка про калинову сопілку». Одним из самых известных произведений О. Забужко является повесть «Сказка о калиновой свирели» - чрезвычайно богатом на красочную украинскую лексику, устное народное творчество и мировую мифологию. Именно этим обусловлена актуальность исследования, посвященному лексико-семантическому измерению сказочных и мифических мотивов в повести «Сказка о калиновой свирели». One of the most famous works of O. Zabuzhko is the story "The Tale of the Viburnum Pipe" - extremely rich in colorful Ukrainian vocabulary, oral folklore and world mythology. This is due to the relevance of the study, which is devoted to the lexical and semantic dimension of fairy-tale and mythical motifs in the story "The Tale of the Kalin flute."
Англіцизми та проблеми їх досліджень у сучасному українському мовознавстві
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Ряполова, К.
У публікації досліджено англіцизми — це слова або їх окремі значення, запозичені з англійської мови або через її посередництво в українську мову письмовим чи усним шляхом. Зазначено, що сучасний період запозичення англізмів має кілька специфічних рис. Він характеризується найпотужнішим за всі часи розвитку української мови всебічним англо-американським впливом і надзвичайним прискоренням інформаційних процесів, яких не знали попередні історичні періоди. The publication examines anglicisms — these are words or their separate meanings, borrowed from the English language or through its mediation into the Ukrainian language in writing or orally. It is noted that the modern period of borrowing anglicisms has several specific features. It is characterized by the most powerful all-time development of the Ukrainian language, comprehensive Anglo-American influence and extraordinary acceleration of information processes unknown in previous historical periods.
Антропоніми як стильовий індикатор творчості І. С. Нечуя-Левицького
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Суковатих, Л. О.
Антропонімна система творів І. С.Нечуя-Левицького є мініатюрним відображенням загальнонародного українського антропонімікону другої половини XIX століття. Антропонимная система произведений И. С. Нечуя-Левицкого является миниатюрным отражением общенародного украинского антропонимикона второй половины XIX века. The anthroponymic system of works by I.S. Nechuy-Levytsky is a miniature reflection of the nationwide Ukrainian anthroponymicon of the second half of the 19th century.
АППЕРЦЕПЦІЯ Й АСОЦІАЦІЯ В ЧИТАЦЬКІЙ ВЕРИФІКАЦІЇ ПОЕТИЧНОГО ОБРАЗУ
(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2023) Маленко, О. О.
Стаття ознайомлює з науковим вивченням механізмів індивідуальної читацької інтерпретації поетичного тексту Сергія Жадана «І жінка з чорним як земля волоссям», зокрема верифікації читачами образу фатальної жінки. Основну увагу приділено явищу апперцепції, уперше дослідженою свого часу Олександром Потебнею, який прокоментував апперцепційний досвід людини в проєкції на мовну діяльність, на розуміння змісту слова в художньому контексті. У процесі декодування текстової інформації силу апперцепції употужнюють асоціації як результат лінгворецептивної діяльності читача. З урахуванням набутого досвіду, сформованих уявлень, цінностей, оцінок читачі можуть по-різному верифікувати той чи той словесний образ, що й було виявлено в ході здійсненого лінгвістичного дослідження. Introduction. The author of the article presents a study of the phenomenon of apperception. Scientists understand apperception as the perception of information through human experience, its ideas, images, assessments. Apperception is an important mechanism for interpreting the content of an artistic text and verifying a verbal image. A linguistic interpretation of the philosophical understanding of apperception was proposed by Oleksandr Potebnya in his work «Thought and Language» (1862), adapting this term to the needs of scientific understanding of language as a result of the spiritual and linguistic creative activity of a person. The problem of individual decoding of the meanings of the artistic word and text through the prism of acquired experience (apperception), described at one time by Potebnya, was further elaborated in the works of modern Ukrainian and foreign scientists and now attracts researchers who study the functioning of language in the anthropocentrism paradigm. The article is relevant because it touches on the issues of anthropocentric linguistics, in particular the individual reception of the text by the reader. Purpose.The purpose of the article is to scientifically comment on the apperceptive and associative potential of paradigmatic and syntagmatic models in the processes of verification of the poetic text in general and the image in particular by recipients of different statuses. Methods.Research methods: functional; conceptual analysis, method of distributive analysis. Results. The linguistic material of the study was a poem by the famous Ukrainian poet Serhiy Zhadan, which depicts the image of la femme fatale. The study proved that recipients of different ages and experience verified this image in different ways. Students and teachers from the field of philology were involved in the experiment. The discrepancy in the verification of the image of la femme fatale was revealed at the level of reactions and associations to the word flask. Young recipients associated this word with alcohol as a harmful factor. That is, the woman depicted by the poet appears in their verification as vicious, drinking. Disapproving reactions to the image are strengthened by paradigmatic and syntagmatic models, the lexical support of which are the words portwine, rage, smoke, strike, kill. For the sake of a woman, the hero is ready to burn down houses, go on strike, and kill all poets. If only this woman would pay attention to him. Instead, the recipients of the adult group recognized this woman as driven, independent and self-sufficient. Originality. Such a different reaction to the word flask is due to individual experience, individual ideas and reactions to the stimulus word. The originality of this article is due to the extrapolation of the theoretical provisions of Oleksandr Potebny and other Ukrainian linguists in the study of the receptive potential of Serhiy Zhadan's text. Also, originality is due to the implementation of an experiment regarding the perception of content and image by specific readers. Conclusion. The anthropocentric character of modern studies on linguopoetics, on the study and understanding of the artistic text actualizes the aesthetic communication of the author — the text — the reader. This has prospects for learning the cognitive mechanisms of the formation of a competent reader. This reader is able to harmonize with the author, understand his intention and decode the author's meanings.
Асиметричні складні сполучникові речення в текстах сучасних ЗМІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2020) Полозова, О. О.
У статті окреслено типові прояви кількісної та якісної асиметрії форми та змісту на рівні складних сполучникових речень сучасної української мови й функціонування таких конструкцій у текстах сучасних засобів масової інформації. Проаналізований матеріал переконує в поширеності вживання асиметричних конструкцій у публіцистичних текстах і доводить потребу в цілісному й усебічному дослідженні цього явища. В статье обозначены типичные проявления количественной и качественной асимметрии формы и содержания на уровне сложных союзных предложений современного украинского языка и функционирования таких конструкций в текстах современных средств массовой информации. Проанализированный материал убеждает в распространенности употребления асимметричных конструкций в публицистических текстах и доказывает потребность в целостном и всестороннем исследовании этого явления. The article outlines the typical manifestations of quantitative and qualitative asymmetry of form and content at the level of complex conjunctive structures of the modern Ukrainian language and the functioning of such structures in the texts of modern media. The analyzed material convinces of the prevalence of the use of asymmetric constructions in journalistic texts and proves the need for a holistic and comprehensive study of this phenomenon.
Асиметричність складносурядних пояснювальних речень як наслідок актуалізації прагматики ввічливості
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2016) Терещенко, В. М.; Полозова, О. О.
У статті схарактеризовано прояви кількісної та якісної формально-семантичної асиметрії на рівні складносурядних пояснювальних речень сучасної української мов як наслідок актуалізації прагматичної інтенції мовця до забезпечення комфортної й ефективної комунікації. Розуміння ввічливості як способу досягнення комфортної комунікації дало підстави розглядати досліджувані одиниці як один із засобів синтаксичного репертуару вираження ввічливості. В статье охарактеризованы проявления количественной и качественной формальносемантической асимметрии на уровне сложносочиненных пояснительных предложеий современного украинского языка как следствие актуализации прагматической интенции говорящего к обеспечению комфортной и эффективной коммуникации. Понимание вежливости как способа достижения комфортной коммуникации дало основание рассматривать исследуемые единицы как одно из средств синтаксического репертуара выражения вежливости. The manifestations of qualitative and quantitative formal-semantic asymmetry at a level of compound explanatory sentence of modern Ukrainian language as a result of updating pragmatic intentions of the speaker to ensure a comfortable and eff ective communication are characterized in the article. Understanding of politeness as a means of achieving a comfortable communication gave reason to consider the studied units as a means of syntactic repertoire for expressing politeness.
Бажальні конструкції із частками хай, нехай у функційно-семантичному вияві
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Умрихіна, Л.
У статті розглянуто бажальні конструкції із частками хай, нехай. Бажальність − узагальнена назва лінгвістичного явища, пов’язаного із втіленням бажальної модальності в мові через бажальне значення, яке реалізується в змісті релевантних синтаксичних одиниць − бажальних конструкцій. Бажальні конструкції із частками хай, нехай функціонують у значенні власне бажання, бажання доцільного, бажання часткового, бажання як мети, бажання як причини, бажання як наслідку, бажання-розради, побажання, бажання-гасла, заповіту. В статье рассмотрены желательные конструкции с частицами пусть, пускай. Желаемость – обобщенное название лингвистического явления, связанного с воплощением желательной модальности в языке через желательное значение, реализуемое в содержании релевантных синтаксических единиц – желательных конструкций. Желающие конструкции с частицами пусть, пускай функционируют в значении собственного желания, желания целесообразного, желания частичного, желания как цели, желания как причины, желания как следствия, желания-утешения, пожелания, желания-лозунга, завещания. The article deals with desirable constructions with particles let, let. Desirability is a generalized name of the linguistic phenomenon associated with the embodiment of desirable modality in language through the desirable meaning realized in the content of relevant syntactic units - desirable constructions. Desiring constructions with particles let, let function in the meaning of self-will, wish-purpose, wish-partial, wish as purpose, wish as cause, wish as consequence, wish-soothing, wish, wish-slogan, wish-will.
В ЗОНІ ОСОБЛИВИХ ВИКЛИКІВ
(Основа, 2020-05) Маленко, О. О.
В статті розглянуто що великий термін карантинного буття, змусив опанувати онлайнову освіту й почати демонструвати дива дистанційного навчання: читати якісні лекції, проводити не тільки уроки та семінари, а й віртуальні екскурсії, виховні заходи, заняття з фізкультури, танців і співів. Вчителі та викладачі підключились до відповідних платформ – Zoom, Moodle, Meet, Classroom та інших, ресурси яких дозволяють здійснювати навчальну комунікацію, орієнтуватися на оптимальну кількість учасників, тримати зв’язок, використовувати візуалізований контент, тобто презентації, інфографіку та інше. В статье рассмотрено что большой срок карантинного бытия, заставил овладеть онлайновой формой образования и начали демонстрировать чудеса дистанционного обучения: читать качественные лекции, проводить не только уроки и семинары, но и виртуальные экскурсии, воспитательные мероприятия, занятия по физкультуре, танцам и пению. Учителя и преподаватели подключились к соответствующим платформам – Zoom, Moodle, Meet, Classroom и других, ресурсы которых позволяют осуществлять учебную коммуникацию, ориентироваться на оптимальное количество участников, держать связь, использовать визуализированный контент, то есть презентации, инфографику и прочее. The article considers that a long period of quarantined existence, forced to master the online form of education and began to demonstrate the wonders of distance learning: to give quality lectures, to conduct not only lessons and seminars, but also virtual excursions, educational activities, classes in physical education, dance and singing. Teachers and instructors are connected to the appropriate platforms – Zoom, Moodle, Meet, Classroom and others - whose resources enable educational communication, orientation These platforms are connected to platforms such as Zoom, Moodle, Meet Classroom and others that enable learning communication, optimal participant orientation, communicating, using visual content such as presentations, infographics and so on.
Важливість формування словникового запасу студентів-іноземців у вивченні курсу «Ділова українська мова»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-04-29) Корольова, О. В.
Автором було розкрито важливість формування словникового запасу студентів-іноземців у вивченні курсу «Ділова українська мова». Автором было раскрыта важность формирования словарного запаса студентов-иностранцев в изучении курса «Деловой украинский язык». The importance of vocabulary formation of foreign students in studying the course "Business Ukrainian language" is revealed.
Вербальна репрезентація концепту щастя в поетичній творчості Лесі Українки
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Вагаршакян, Я.
У публікації досліджено концепт щастя в поетичній творчості Лесі Українки. В аспекті лінгвокультурології в щасті як концепті закладено історичну, культурну, інтелектуальну й емоційну інформацію. Щастя як концепт має відображення в об’єктивній реальності, впливає на фізичний і психоемоційний стан людини, містить ресурси логічного й чуттєво-образного пізнання світу, є естетичною й морально-етичною категорією. Леся Українка показує дивну силу слова, поезія для співця є способом життя. Донька Прометея у поетичних творах, використовує широкий спектр вербалізаторів почуття щастя. Як виявило дослідження, концепт щастя в творах письменниці має свою специфіку вербалізації: щастя – це і життя в спокої, щастя – це й безтурботне життя людини, щастя – це й відсутність бентежності, щастя – це й гармонія. Репрезентація концепту щастя в мові відбувається через різні лексичні засоби, фразеологізми, словосполучення, прості речення та ін. The publication explores the concept of happiness in poetic creativity Lesya Ukrainka. In the aspect of linguistic and cultural studies, historical, cultural, intellectual and emotional information is embedded in happiness as a concept. Happiness as a concept is reflected in objective reality, affects the physical and psycho-emotional the human condition, which contains the resources of logical and sensory-figurative knowledge of the world, is an aesthetic and moral-ethical category. Lesya Ukrainka shows the amazing power of words, poetry is a way of life for the singer. The daughter of Prometheus in poetic works uses a wide range of verbalizers of the feeling of happiness. As research revealed that the concept of happiness in the writer's works has its own specifics of verbalization: happiness is a life in peace, happiness is a carefree human life, happiness is the absence of embarrassment, happiness is harmony. Representation of the concept of happiness in language occurs through various lexical means, phraseological units, phrases, simple sentences, etc.
Вербальні стереотипи: етноментальний вимір мовної картини світу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Маленко, О. О.
Автор статті зазначає, що будучи елементами мовної картини світу, вербальні стереотипи інтерпретують дійсність в межах певної етносвідомості, презентуючи ту візію світу в його фрагментах, яка видається етносу традиційною, стійкою, зрозумілою і звичною, до того ж закріпленою в мовних, зокрема лексико-семантичних, граматичних, стилістичних, комунікативних ресурсах. Автор статьи отмечает, что будучи элементами языковой картины мира, вербальные стереотипы интерпретируют действительность в пределах определенного этносознания, представляя то видение мира в его фрагментах, которое выдается этносу традиционным, устойчивым, понятным и привычным, к тому же закрепленным в языковых, в частности лексико-семантических , грамматических, стилистических, коммуникативных ресурсах. The author of the article notes that being elements of the linguistic picture of the world, verbal stereotypes interpret reality within a certain ethnic consciousness, presenting the vision of the world in its fragments, which seems to the ethnos traditional, stable, clear and familiar, and enshrined in linguistic , grammatical, stylistic, communicative resources.
Вербалізатори почуття заздрості у художньому просторі творів І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» і «Микола Джеря»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Сідаш, К.
У публікації досліджено вербалізатори концепту «заздрість» у творах І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» і «Микола Джеря». Заздрість – це одне з почуттів людини, яке присутнє в кожного. Із точки зору психології, заздрість розглядається, як емоція, але тільки у випадку ситуативного, скороминущого прояву. Якщо ж заздрість до якогось об’єкта стає стійкою, вона перетворюється на емоційну установку, тобто почуття. Зазначено, що на сторінках творів І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та «Микола Джеря» можна знайти значну кількість вербалізаторів почуття заздрості, що виражені різними частинами мови, а саме : дієслово, іменник, прикметник. The publication examines verbalizers of the concept of "envy" in the works of I. Nechuy-Levytskyi "The Kaidash Family" and "Mykola Dzher". Envy is one of the human feelings that is present in everyone. From the point of view of psychology, envy is considered as an emotion, but only in the case of a situational, fleeting manifestation. If envy of an object becomes persistent, it turns into an emotional attitude, that is, a feeling. It is noted that on the pages of I. Nechuy-Levytskyi's works "Kaidashev's Family" and "Mykola Dzher" you can find a significant number of verbalizers of the feeling of envy, which are expressed by different parts of speech, namely: verb, noun, adjective.
Вербалізація концепту доля у творчості Ліни Костенко
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Ельшейдт, А.
У публікації досліджено мовні засоби, що вербалізують концепт «доля» у художніх текстах Ліни Костенко. Визначено значення та проаналізовано теоретичні засади дослідження концепту в сучасній лінгвістиці. Виявлено та систематизовано мовні засоби, які репрезентують концепт «доля», у творах Ліни Костенко. Схарактеризовано мовні реалізації етнокультурного образу-стереотипу «доля». Зазначено, що концепт «доля» є дуже важливим для українців і ігнорувати його неможливо. У працях кожного письменника ми можемо зустріти, як у Ліни Костенко, певний автобіографічний мотив про їх «долю» поета, митця слова. The publication examines linguistic means that verbalize the concept of "fate" in Lina Kostenko's artistic texts. The meaning and theoretical foundations of the study of the concept in modern linguistics are analyzed. Linguistic means representing the concept of "fate" in the works of Lina Kostenko have been identified and systematized. Linguistic realizations of the ethno-cultural image-stereotype "fate" are characterized. It is noted that the concept of "destiny" is very important for Ukrainians and it is impossible to ignore it. In the works of each writer, we can meet, as in Lina's Kostenko, a certain autobiographical motif about their "fate" as a poet, an artist of words.
Вербалізація концепту ЩАСТЯ в художній картині Лесі Українки ( на текстовому матеріалі мініатюри «Щастя»)
(Харківське історико-філологічне товариство, 2022-05-18) Вагаршакян, Я. О.; Ткач, О. В.
В доповіді досліджено мовні засоби, які вербалізують концепт щастя в художній картині Лесі Українки, зокрема в її прозових творах. Для розгляду наукової проблеми було обрано оповідання-мініатюру «Щастя». The report examines linguistic means that verbalize the concept of happiness in Lesya Ukrainka's prose works. The miniature story "Happiness" was chosen for consideration of the scientific problem.
Вербалізація міфологем як лінгвокультурних одиниць ( на мовному матеріалі роману «Тисячолітній Миколай» П. Загребельного)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2020) Джура, О. В.
Проаналізувавши вербальну репрезентацію міфологем як лінгвокультурної одиниці на матеріалі роману П. Загребельного «Тисячолітній Миколай», можемо зазначити, що традиційні міфологеми: герой, мандрівництво, шлях (дорога), гріх і спокута, рай і пекло, смерть і воскресіння, ініціація, безсмертя, зберігаючи тісний зв’язок з українською культурою, традиційними уявленнями предків про будову світу, християнською моделлю світогляду, набувають оригінального авторського тлумачення. Проанализировав вербальную репрезентацию мифологем как лингвокультурной единицы на материале романа П. Загребельного «Тысячелетний Николай», можем отметить, что традиционные мифологемы: герой, странничество, путь (дорога), грех и искупление, рай и ад, смерть и воскресение, инициация, бессмертие, сохраняя тесную связь с украинской культурой, традиционным представлениям предков о строении мира, христианской моделью мировоззрения, приобретают оригинальное авторское толкование. Analyzing the verbal representation of mythologists as a linguistic and cultural unit on the material of P. Zagrebelny's novel "Millennium Nicholas", we can say that traditional mythologies: hero, journey, way (road), sin and redemption, heaven and hell, death and resurrection, initiation without resurrection maintaining a close connection with Ukrainian culture, traditional ancestral ideas about the structure of the world, the Christian model of worldview, acquire the original author's interpretation.