Кафедра українознавства і лінгводидактики
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
- ДокументАВТОРСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРІЇ В РОМАНІСТИЦІ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО В КОНТЕКСТІ «НОВОГО ІСТОРИЗМУ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Нестеренко, Н. П.Ця студія присвячена прояву явища "нового історизму" в історичних романах Павла Загребельного, який мав унікальну авторську концепцію історії, що так чи інакше втілилася в "Я, Богдан (Сповідь у славі)", "Тисячолітній Миколай". Письменник прагне не стільки об'єктивно зобразити події чи факти певного історичного періоду, скільки запропонувати їм нову інтерпретацію. Художня версія "нового історизму" П. Загребельного характеризується оригінальністю, починаючи від методу, яким, за задумом письменника, має користуватися дослідник, що поставив собі за мету пізнання історії, логіки розуміння цієї історії, і закінчуючи постулюванням концептуального ядра "нової історії", яким є її розуміння як такої, що має початок і не має кінця. Адекватне знання історії, згідно з "неоісторичною" версією письменника, може бути досягнуте шляхом "слухання історії". Тому П. Загребельного можна віднести до лав "нової історичної" парадигми, оскільки він є енциклопедистом, який пропонує свою версію історії для знищеного українського народу. This studio is dedicated to the manifestation of the phenomenon of «new historicism» in the historical novels of Pavel Zagrebelny, who had a unique author’s concept of history, which was embodied in one way or another in ««I, Bohdan (Confession in glory)», «Thousand-year-old Mykolay». The writer aims not so much to objectively depict the events or facts of a certain historical period, but to offer them a new interpretation. The artistic version of P. Zagrebelny’s «new historicism» is characterized by originality, starting from the method that, according to the writer’s idea, should be used by a researcher who has set the goal of knowing history, the logic of understanding this history, and ending with the postulation of the conceptual core of «new history», which is its understanding as having a beginning and no end. Adequate knowledge of history, according to the writer’s «neo-historical» version, can be achieved by «listening to history». Therefore, P. Zagrebelny can be placed in the ranks of the «new historical» paradigm, since he is an encyclopedist who offers his version of history for the destroyed Ukrainian people.
- ДокументКОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ І НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД У ФОРМУВАННІ ПАТРІОТИЗМУ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ КОМЕНТАР(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Маленко, О. О.Стаття містить авторські міркування щодо формування поняття ПАТРІОТИЗМУ, його семантики та прагматики відповідно до конкретної історичної епохи. Патріотизм у світоглядному розумінні зародився у Стародавній Греції і означав усвідомлену любов громадян до своєї Батьківщини та готовність служити їй. Згодом поняття зазнало смислових трансформацій в епоху Римської імперії, Великої французької революції, національно-визвольних війн та в епоху Другої світової війни. Загальні змістовні компоненти концепту "Патріотизм": Батьківщина, любов, вірність, служіння, захист, оборона, самопожертва. Ці слова на нейролінгвістичному рівні мають формувати суспільну свідомість громадян по відношенню до своєї країни. Тому вони мають бути включені до змісту освіти, культури, мистецтва та медіа. В Україні емоційне розуміння патріотизму (любов, захоплення Україною) більшою мірою прищеплюється молоді. Натомість під час жорстокої екзистенційної війни необхідно формувати раціональне, свідоме розуміння патріотизму як громадянського обов'язку служити своїй країні, захищати її, відстоювати її інтереси. За умов частотності в публічному дискурсі та комунікації ці слова можуть вплинути на формування свідомого, раціонального розуміння патріотизму та його ролі в процвітанні країни та її незалежності. The article contains the author’s reasoning about the formation of the concept of PATRIOTISM and its semantics and pragmatics in accordance with a specific historical era. Patriotism in its worldview originated in Ancient Greece and meant citizens' conscious love for their Motherland and readiness to serve it. Over time, the concept underwent semantic transformations during the era of the Roman Empire, the French Revolution, the wars of national liberation, and the era of World War II. Common content components of the concept of Patriotism: Motherland, love, loyalty, service, protection, defense, self-sacrifice. These words at the neurolinguistic level should form the public consciousness of citizens in relation to their country. Therefore, they should be included in the content of education, culture, art and media. In Ukraine, an emotional understanding of patriotism (love, admiration for Ukraine) is instilled in young people to a greater extent. Instead, during a brutal existential war, it is necessary to form a rational, conscious understanding of patriotism as one's civic duty to serve one's country, protect it, and defend its interests. Under the conditions of frequency in public discourse and communication, these words can influence the formation of a conscious, rational understanding of patriotism and its role in the prosperity of the country and its independence.
- ДокументСУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІНГВОДИДАКТИКА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2024)У колективній монографії представлено методичний досвід навчання мови в закладах освіти різного статусу (загальна середня й вища освіта). Увагу зосереджено на актуальних стратегіях і тактиках теоретико-практичної лінгводидактики, основним спрямуванням якої є формування мовних, мовленнєвих і комунікативних компетентностей у здобувачів освіти. Автори монографії пропонують матеріали про реалізацію проєктивного навчання в мовній освіті, про розвиток мовленнєвих умінь учнів з особливими потребами в умовах інклюзії; про формування україноцентричного світогляду здобувачів освіти. У зоні уваги вищої освіти є вивчення української мови іноземними студентами, адаптація їхньої лінгвосвідомості до суспільних потреб комунікації українською мовою як державною. Важливим є формування в здобувачів освіти комунікативних гнучких навичок, здатних забезпечити успішність у професійній діяльності. Пропоновані матеріали із сучасної української лінгводидактики подано в практично-рекомендаційному аспекті, вони стануть у нагоді вчителям і викладачам у процесі викладання української мови в закладах загальної середньої, фахової передвищої, вищої освіти. The collective monograph presents the methodological experience of language teaching in educational institutions of different status (general secondary and higher education). Attention is focused on current strategies and tactics of theoretical and practical linguodidactics, the main focus of which is the formation of language, speech and communication competences in students. The authors of the monograph offer materials on the implementation of project-based learning in language education, on the development of the speech skills of students with special needs in inclusive settings, and on the formation of a Ukrainian-centric worldview of students. The focus of higher education is on learning Ukrainian by foreign students, adapting their linguistic consciousness to the social needs of communication in Ukrainian as the state language. It is important to develop flexible communication skills in students that can ensure their success in professional activities. The proposed materials on modern Ukrainian linguodidactics are presented in a practical and recommendatory aspect and will be useful for teachers and lecturers in the process of teaching the Ukrainian language in general secondary, vocational pre-university and higher education institutions.
- ДокументПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОРФОЕПІЧНИХ НОРМ НА ОСНОВІ ФОНЕТИЧНИХ ЯВИЩ В УЧНІВ 5 КЛАСУ НУШ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11-22) Давидова, О. Ю.У публікації розглянуто мовленнєву діяльність, як систему мовленнєвих дій, що забезпечують спілкування. В освітньому процесі під час формування орфоепічних норм на основі фонетичних явищ в учнів 5 класу важливо враховувати особливості уваги, пам’яті, мислення, сприйняття й розуміння тексту, особливості характеру, темпераменту, інтелектуального потенціалу учнів тощо. Зазначено, що психолого-педагогічні аспекти формування орфоепічних норм на основі фонетичних явищ в учнів 5 класу полягають у доборі таких методів і прийомів, які б повною мірою враховували особливості розвитку дитячої психіки, сприяли б усебічному розвитку школярів, формуванню в них на відповідному матеріалі прийомів розумової діяльності: аналізу і синтезу, класифікації, узагальнення, вміння робити висновки. The publication examines speech activity as a system of speech actions that ensure communication. In the educational process, during the formation of orthoepic norms based on phonetic phenomena in 5th grade students, it is important to take into account the features of attention, memory, thinking, perception and understanding of the text, features of character, temperament, intellectual potential of students, etc. It is noted that the psychological and pedagogical aspects of the formation of orthoepic norms based on phonetic phenomena in 5th grade students consist in the selection of such methods and techniques that would fully take into account the peculiarities of the development of the children's psyche, would contribute to the comprehensive development of schoolchildren, the formation of mental techniques in them on the appropriate material activities: analysis and synthesis, classification, generalization, ability to draw conclusions.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ЛЕКСЕМ У СЛОВНИКУ МОВИ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ(Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2023) Сердега, Р. Л.Розвідка присвячена проблемі опису семантики лексем, що наявні в мові фольклору. Питання, які пов’язані з дослідженням семантики слова, завжди будуть у центрі уваги мовознавців, бо вона нале- жить до найбільш змінних і динамічних рівнів мови. Значеннєвий бік вербальних одиниць перебував у центрі уваги науковців здавна, мабуть, ще з часів зародження філологічної науки як такої, проте й досі, на жаль, маємо чимало недостатньою мірою досліджених або загалом нерозроблених проблем. До таких належить зокрема й питання семантичної своєрідності фольклорного слова та його лексикографічної репрезентації. Мова фольклору становить важливу складову національної мови, але вона, як не дивно, не була об’єктом цілеспрямованого лексикографування. Тому сьогодні необхідно розробляти методологічні засади та принципи лексикографічного опису словесних одиниць, що функціонують у мові фольклору. Відсутність усталених методологічних підходів і принципів лексикографічної параметризації вербальних одиниць усної народної творчості, а також і безпосередніх багатосторінкових практичних спроб такого опису, зумовлює актуальність нашої роботи. Мета статті полягатиме в поданні деяких зразків лексикографічної параметризації семантики різних словесних фактів, наявних у текстах фольклору. Її досягнення передбачатиме добирання типових словесних одиниць, що функціонують у мові усної народ- ної творчості, з’ясування основних особливостей семантики фольклорного слова, а також безпосереднє наведення зразків лексикографування мовних фактів усної народної словесності. Приклади обов’язково супроводжуватимемо контекстами, які безпосередньо вилучатимемо з текстів усної народної твор- чості. Відзначимо, що семантика слів, уживаних у текстах фольклору, має виразну специфіку, оскільки такі лексеми можуть мати у своїй структурі конотативні оцінні, етнокультурні, символічні та інші значення, що потребують певного відображення в словниковій статті. Для фольклорного слова часто характерна й максимальна узагальненість семантики слова. Усі зазначені особливості мають найти відображення в словниковій статті, а представлені в цій розвідці напрацювання, сподіваємся, будуть використані в подальшому для створення повноцінного «Словника мови усної народної словесності». The article is devoted to the problem of describing the semantics of lexemes present in the language of folklore. Issues related to the study of word semantics will always be in the focus of linguists' attention, as it is one of the most variable and dynamic levels of language. These include, in particular, the question of the semantic originality of a folklore word and its lexicographic representation. The language of folklore is an important component of the national language, but it, surprisingly, was not the object of purposeful lexicography. Therefore, today it is necessary to develop methodological principles and principles of lexicographic description of verbal units present in the language of folklore. The lack of established methodological approaches and principles of lexicographic parameterization of language facts of oral folk art, as well as direct multi-page practical attempts of such a description, determines the relevance of our work. The purpose of the article will be to present some examples of lexicographic parameterization of the semantics of various verbal facts found in various folklore texts. Achieving the set goal will consist in identifying typical verbal units that function in the language of folklore, clarifying the main features of the semantics of a folklore word, providing examples of lexicographic description of linguistic facts of folklore. Examples will necessarily be accompanied by contexts, which will be taken directly from the texts of oral folk art. It should be noted that the semantics of words used in folklore texts has a distinct specificity, since such lexemes can have connotative evaluative, ethnocultural, symbolic and other meanings in their structure, which require a certain reflection in the dictionary article. A folklore word is often characterized by maximum generalization of the semantics of the word. All the mentioned features should be reflected in the dictionary article, and the work presented in this survey will hopefully be used in the future to create a full-fledged "Dictionary of the language of oral folk literature".