Кафедра образотворчого мистецтва

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/72

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 81

Art education in Ukraine in early 20th century: educational techniques for new formation artists
(Romanian Inventors Forum, Romania, 2023) Panyok, Т.
The development of artistic education was carried out on the basis of Ukrainian culture and art, the personal significance of the traditions of art for students’ art and the artistic and pedagogical approaches of teachers. The training was based on the national and cultural consciousness of the students, the complex system of artistic training of the specialist was applied, the main principles of which were systematicity, consistency, structure, clear definition of the artistic purpose, connection with social life, development of creative individuality. Following the study of the art education historic experience, the paper confirms the significance and specifics of pedagogical approaches of the 20th century art teachers (М. Boichuk, V. Krychevsky, F. Krychevsky, H. Narbut), whose figures made up a bright and unique page in the modern Ukrainian art. The essential problems covered in the paper also include the analysis of historical and philosophical issues related to the development of higher art education. Розвиток художньої освіти здійснювався на основі української культури та мистецтва, особистісної значущості мистецьких традицій для творчості учнів та художньо-педагогічних підходів педагогів. В основі підготовки лежала національно-культурна самосвідомість студентів, застосовувалася комплексна система художньої підготовки спеціаліста, основними принципами якої були системність, структурованість, чітке визначення художнього призначення, зв'язок із громадським життям, розвиток творчої індивідуальності На основі вивчення історичного досвіду мистецької освіти у статті розкрито значення та специфіку педагогічних підходів педагогів-митців ХХ ст. (М. Бойчук, В. Кричевський, Ф. Кричевський, Г. Нарбут), постаті яких склали яскраву унікальну сторінку сучасного українського мистецтва. Серед суттєвих проблем, висвітлених у статті, належить також аналіз історико-філософських питань, пов'язаних із розвитком вищої мистецької освіти.
FORMATION OF ACADEMICALSTYLE AT THE ART-PEDAGOGICAL EDUCATION IN UKRAINE (30’s of XX century)
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014) Panyok, T. V.
A retrospective study of theoretical principles and practice of artistic processes formation in the 30’s shows their important theoretical and practical significance for the formation of art-pedagogical education. It is proved that the reform of 1934 radically changed the system of art education. The curricula of all art schools returned to academism, popularizing classical art view, work with model, displaying the socialistic reality by realistic methods. Approved new functions of art-pedagogical education such as: ideological, scientifical and methodical. The analysis of historical and literary sources shows that the problem of a future Soviet teacher (who could not only actively absorb professional knowledge, but also to be an artist, ideologist, helmsman, and guide, in the class struggle of the proletariat) formation was brewing in the society. Based on archival materials it is proved that exactly in postgraduate studies and in the scientific-research departments practical abilities and skills of future teachers were formed. The necessity for training of artists-teachers was urgent but complex political events of the 30’s, continuous repressions, destruction of the Ukrainian intelligentsia interrupted introduced in the 20’s initiatives about scientific training of art-pedagogical specialists. Ретроспективне вивчення теоретичних засад і практики становлення мистецьких процесів у 30-х роках показує їхнє важливе науково-практичне значення для формування художньо-педагогічної освіти. Доводиться, що реформа 1934 року кардинально змінила систему художньої освіти. Навчальні програми усіх художніх закладів повертаються до академізму, популяризуючи класичні погляди на мистецтво, роботу з натурою, відображення соціалістичної дійсності реалістичними методами. Затверджуються нові функції художньо-педагогічної освіти: ідеологічні, наукові, методичні. Аналіз історико-літературних джерел показує, що в суспільстві назріла проблема формування майбутнього радянського педагога, який міг би не лише активно засвоювати фахові знання, а й бути художником-ідеологом, керманичем, поводирем у класовій боротьбі пролетаріату. На підставі архівних матеріалів доводиться, що саме в аспірантурі та на науково-дослідних кафедрах формувалися практичні уміння та навички майбутніх педагогів. Необхідність у підготовці художників-педагогів була нагальною, проте складні політичні події 30-х років, суцільні репресії, винищення української інтелігенції перервало започатковані у 20-х роках ініціативи щодо ґрунтовної наукової підготовки фахівців з художньо-педагогічного профілю. Ретроспективное изучение теоретических основ и практики становления художественных процессов в 30-х годах показывает их важное научно-практическое значение для формирования художественно-педагогического образования. Доказывается, что реформа 1934 года кардинально изменила систему художественного образования. Учебные программы всех художественных заведений возвращаются к академизму, популяризируются классические взгляды на искусство, на отображение социалистической действительности реалистичными методами, работу с натурой. Утверждаются новые функции художественно-педагогического образования: идеологические, научные, методические. Анализ историко-литературных источников показывает, что в обществе назрела проблема формирования будущего советского педагога, который мог бы не только активно усваивать профессиональные знания, но и быть руководителем, художником-идеологом в классовой борьбе пролетариата. На основании архивных материалов доказывается, что именно в аспирантуре и на научно-исследовательских кафедрах формировались практические умения и навыки будущих педагогов. Общество испытывало необходимость в подготовке художников-педагогов, однако сложные политические события 30-х годов, сплошные репрессии, уничтожение украинской интеллигенции прервало начатые в 20-х годах инициативы по основательной научной подготовки специалистов в художественном образовании.
Gamification of education: innovative forms of teaching and education in culture and art
(Universidad de Carabobo, 2022-06) Pishchanska, V.; Altukhova, A.; Prusak, Y.; Kovmir, N.; Honcharov, A.
The article is devoted to the analysis of the concept of "gamification of education". The study aimed to determine the features of gamification in education and analysis of innovative forms of teaching and development of the educational process in the field of culture and art. Research methods: among the theoretical - analysis, synthesis and systematization and generalization of scientific and scientific-methodical literature to clarify the state of study of the research problem and specify the concepts on which the process is based; among the empirical - questionnaires of participants in the educational process in order to understand the place of the method of "gamification" in the educational process of higher education institutions. The results of the study highlight the features of the phenomenon of "gamification" and its possibilities in the organization of the educational process during the training of future professionals, in particular in the field of culture and art; there are three types of gamification that are used in education (light, deep and combined); the fundamental components of the method (elements, mechanisms, dynamics, game characters). Стаття присвячена аналізу поняття «гейміфікація освіти». Дослідження спрямоване на визначення особливостей гейміфікації в освіті та аналіз інноваційних форм навчання та розвитку освітнього процесу в галузі культури і мистецтва. Методи дослідження: серед теоретичних - аналіз, синтез, систематизація та узагальнення наукової та науково-методичної літератури; серед емпіричних – анкетування учасників навчального процесу з метою розуміння місця методу «ігрофікації» навчального процесу у вищих навчальних закладах. Результати дослідження висвітлюють: особливості феномену «гейміфікації» та його можливості в організації навчального процесу при підготовці майбутніх фахівців, зокрема в галузі культури і мистецтва; три типи гейміфікації, які використовуються в освіті (легка, глибока та комбінована); основні компоненти методу (елементи, механізми, динаміка, ігрові персонажі).
HISTORICAL-CULTURAL AND LIGHTING CONTEXT OF ARTISTIC EDUCATION IN UKRAINE IN THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY
(Romanian Inventors Forum, Romania, 2020) Panyok, T.
The purpose of the work is to reveal artistic-pedagogical experience in the work of Ukrainian artists of the ХХ century. The methodology of the research is to apply art-historical, comparative, historical-logical methods. Its methodological framework is the principles of systematicity and historicism. The methodology of artistic education is considered in the context of the general development of the main Ukrainian and Western European art tendencies with the usage of a cultural approach. The article analyze the historical-cultural circumstances forming the fine-art education in Ukraine for 20 years. We study a new concept and design direction of national art education. There are reviewed methodological bases of the development of ethnopedagogy as a social and cultural phenomenon. It is shown that these 20 years marked as the emergence the fine-art education in Ukraine with focus on the revival of ethnic and cultural traditions. It is concluded that the artistic elite, which personified outstanding cultural and educational figures, for a long historical period, created national treasures in their own creative workshops and transferred their experience to the next generations, performing the role of carriers of artistic culture. It formed the artistic ground on which a new stage of the development of national education was possible. Мета роботи – розкрити художньо-педагогічний досвід творчості українських художників ХХ століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого, порівняльного, історико-логічного методів. Її методологічну основу становлять принципи системності та історизму. Методологія художньої освіти розглядається у контексті загального розвитку основних українських та західноєвропейських художніх тенденцій із використанням культурологічного підходу. У статті аналізуються історико-культурні обставини формування художньої освіти в Україні за 20 років. Ми вивчаємо нову концепцію та напрямок проектування вітчизняної художньої освіти. Розглянуто методологічні засади розвитку етнопедагогіки як соціокультурного феномену. Показано, що ці 20 років відзначено зародженням художньої освіти в Україні з орієнтацією на відродження етнокультурних традицій. Робиться висновок у тому, що художня еліта, уособлювала видатних діячів культури та освіти, протягом тривалого історичного періоду створювала національні скарби у творчих майстернях і передавала свій досвід наступним поколінням, виконуючи роль носіїв художньої культури. Вона створила той художній ґрунт, на якому став можливий новий етап розвитку національної освіти. Цель работы - раскрыть художественно-педагогический опыт творчества украинских художников ХХ века. Методология исследования заключается в применении искусствоведческого, сравнительного, историко-логического методов. Ее методологическую основу составляют принципы системности и историзма. Методология художественного образования рассматривается в контексте общего развития основных украинских и западноевропейских художественных тенденций с использованием культурологического подхода. В статье анализируются историко-культурные обстоятельства формирования художественного образования в Украине за 20 лет. Мы изучаем новую концепцию и направление проектирования отечественного художественного образования. Рассмотрены методологические основы развития этнопедагогики как социокультурного феномена. Показано, что эти 20 лет отмечены зарождением художественного образования в Украине с ориентацией на возрождение этнокультурных традиций. Делается вывод о том, что художественная элита, олицетворявшая выдающихся деятелей культуры и образования, на протяжении длительного исторического периода создавала национальные сокровища в собственных творческих мастерских и передавала свой опыт следующим поколениям, выполняя роль носителей художественной культуры. Она создала ту художественную почву, на которой стал возможен новый этап развития национального образования.
Peculiarities of using Moodle learning technology in higher teacher education under the COVID-19 pandemic
(2022-05) Altukhova, A.; Kanibolotska, O.; Koreneva, I.; Osadchuk, N.; Berkeshchuk, I.
The Covid-19 pandemic was a great challenge for society. The introduction of emergency measures has completely changed our world and shaped a “new reality”. The sphere of education and science has moved into the digital space. Distance education is a forced measure for the continuation of the educational process and the training of qualified specialists. Teachers around the world began to test all sorts of tools, platforms, and devices. One of the methods was to move to the platform Moodle, which is now the most popular system for distance education. In this article, the author aims to study the peculiarities of using Moodle system in higher education. The following methods are used to obtain the results: testing, questionnaire, interview, hermeneutic and comparative methods. The author takes two experimental groups (one of which - future teachers of humanities disciplines, and the second - future teachers of mathematics), which take their training in the system Moodle for five months (one semester). The results showed that the quality of learning has not changed significantly. But students are dissatisfied with the introduction of distance education. Students and teachers note the quality of reproduction of courses on the platform Moodle, with the addition of tests and a variety of additional material, but it does not replace the live communication with the teacher. The system is more suitable for teachers of the exact sciences than for the humanities. They need live discussions in seminars, lectures, and tests that are not suitable at all. The author concluded that the system Moodle perfectly disciplines and structures courses that can be consistently passed and performed tasks, and conduct organizational communication with students, but it is impossible to completely translate the training. Even for students who will become teachers of exact sciences. андемія Covid-19 стала великим викликом для суспільства. Введення надзвичайних заходів повністю змінило нашу світ і сформувало «нову реальність». Сфера освіти і науки перемістилася в цифровий простір. Дистанційна освіта – це вимушений захід для продовження навчального процесу та підготовка кваліфікованих спеціалістів. Вчителі почали тестувати всілякі інструменти, платформи та пристрої. Одним із методів був перехід на платформу Moodle, яка є зараз найпопулярнішою системою дистанційної освіти. Автор статті мав на меті вивчити особливості використання Moodle системи у вищій освіті. Для цього були використані наступні методи отримання результатів: тестування, анкетування, співбесіда, порівняння Автор взяв дві експериментальних групи (одна з яких – майбутні вчителі гуманітарних дисциплін, а друга – майбутні вчителі математики), які навчалися в системі Moodle протягом п'яти місяців (один семестр). Результати показали, що якість навчання істотно не змінився. Але студенти незадоволені впровадження дистанційної освіти. Студенти та викладачі відзначають якість відтворення курсів на платформі Moodle, з додаванням тестів і різноманітних додаткових матеріалів, але це не замінює живого спілкування з викладачем. Система більше підходить для викладачів точних наук, ніж для гуманітарних. Потрібні живі дискусії на семінарах, лекціях. Автор дійшов висновку, що система Moodle ідеально дисциплінує та структурує курси, які можна послідовно проходити і виконувати завдання, і проводити організаційне спілкування зі студентами, але повністю перевести навчання на дистанційне неможливо. Навіть для студентів – майбутніх викладачів точних наук.
The Convergence of Slobozhanska Iconography in the Discourse of Western European Baroque
(Eikón Imago, 2024) Panyok, T.
Based on the analysis, generalization and systematization of documents, some well-known to researchers and others not so much investigated, this article studies the influence of Western European Baroque art on the iconography of the region of Slobozhanska (Ukraine) during the 17th and 18th centuries. It is argued that the use of Western European religious themes by Slobozhanshchyna icon painters, in combination with previous iconographic traditions and their transformation to the spiritual and religious features of the region, contributed to the development of a regional iconographic art, a process that could be regarded as a unique phenomenon in the history of Ukrainian culture. As the text will highlight, the stylistic program of Slobozhanshchyna iconography of the Baroque period was influenced by symbolic and emblematic Western European collections that inspired icon painters to create new iconographic subjects. To that aim, the article analyses the artistic and figurative system of iconography, considers its characteristic stylistic features, and draws attention to the borrowing of elements of Western European painting and graphics in Orthodox iconography. На основі аналізу, узагальнення та систематизації документів, як відомих дослідникам, так і малодосліджених, у статті досліджується вплив західноєвропейського барокового мистецтва на іконопис Слобожанщини (України) XVII–XVII ст. Стверджується, що використання іконописцями Слобожанщини західноєвропейської релігійної тематики у поєднанні з попередніми іконописними традиціями та їх трансформацією до духовно-релігійних особливостей регіону сприяло розвитку регіонального іконографічного мистецтва, процесу, який можна вважати унікальним явищем в історії української культури. Як зазначатиметься в тексті, на стилістичну програму іконографії Слобожанщини доби бароко вплинули символіко-емблематичні збірки Західної Європи, які надихнули іконописців на створення нових іконографічних тем. З цією метою в статті аналізується художньо-образна система іконопису, розглядаються його характерні стилістичні особливості та звертається увага на запозичення елементів західноєвропейського живопису та графіки в православному іконописі.
UKRAINIAN BAROQUE AND EUROPEAN CONTEXT
(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, видавництво "Міленіум", 2018) Panyok, T.
The purpose of the research. The research is associated with a comprehensive study of icon painting in Sloboda Ukraine. It is an attempt of historical justification and objective interpretation of icon painting artefacts of the Baroque period in the seventeenth and eighteenth century from the point of view of the style formation, icon painting features and identification of regional specificity as an integral part of the historically determined artistic system and artistic phenomenon of Ukrainian culture. The research methodology consists in the use of art-historical, comparative, and historical and logical methods. Its methodological framework is the principles of systematicity and historicism. Icon painting in Sloboda Ukraine is studied as a phenomenon of national culture and a phenomenon of a certain cultural and historical situation interacting with social, historical and cultural factors. The scientific novelty of the research is that it is for the first time in Ukrainian art history that the evolution of icon painting in Sloboda Ukraine is studied and the concept of the cultural and historical context of the origin and development of this artistic phenomenon is extended based on primary sources. The place that the Sloboda Ukraine icons occupy in the general development of Ukrainian icon painting has been determined for the first time. Conclusions. The analysis of the artistic and imagery system of icon painting in Sloboda Ukraine has shown that the Baroque style was dominant in the period studied, as well as in the whole Ukrainian art; it was best suited for the national character and embodied the Ukrainian mentality. The spread of the Baroque style in the region was determined by the peculiarities of the spiritual life of the period, its secularization. Referring to the innovations of Western art fell on the original local «soil», intertwining with the Ukrainian sacral painting traditions in the works of various local schools, as well as with the post-Byzantine tradition, which led to original interweaving of archaisms and innovations. Дослідження пов’язане з вивченням слобожанського іконопису, спробою історичного обґрунтування та об’єктивної інтерпретації барокових пам’яток іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст. з точки зору формування стилю, особливостей іконографії та виявлення регіональної специфіки як складової історично зумовленої художньої системи і мистецького феномена української культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні мистецтвознавчого, компаративного, історико-логічного методів. Методологічною основою є принципи системності та історизму. Іконопис Слобожанського осередку розглядається як явище національної культури, як феномен певної культурно-історичної ситуації у взаємодії з соціальними, історичними та культурними факторами. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві на підставі першоджерел розглянуто еволюцію слобожанського іконопису, розширено уявлення про культурно-історичний контекст виникнення та розвитку цього мистецького явища. Визначено місце слобожанської ікони у загальному розвитку іконопису в Україні. Висновки. Аналіз художньо-образної системи слобожанського іконопису показав, що найвагоміше слово в період, що розглядається, було сказано бароко, як і в цілому в українському мистецтві. Цей стиль найкраще відповідав національному характеру, втілював український менталітет. Поширення бароко в регіоні, його стильових ознак визначалося особливостями духовного життя епохи, його секуляризацією. Звернення до новацій західного мистецтва лягло насамобутній місцевий ґрунт, перехрещуючись з традиціями українського сакрального живопису в проявах різних місцевих шкіл, принесених переселенцями, з поствізантійською традицією, що призводило до оригінальних переплетень архаїзмів і новацій. Исследование связано с изучением слобожанской иконописи, попыткой исторического обоснования и объективной интерпретации барокковой иконописи XVII-XVIII вв. с точки зрения формирования стиля, особенностей иконографии и выявления региональной специфики как составной части исторически обусловленной художественной системы и художественного феномена украинской культуры. Методология исследования заключается в применении искусствоведческого, компаративного, историко-логического методов. Методологической основой являются принципы системности и историзма. Иконопись Слобожанщины рассматривается как явление национальной культуры, как феномен определенной культурно-исторической ситуации во взаимодействии с социальными, историческими и культурными факторами. Научная новизна заключается в том, что впервые в украинском искусствоведении на основании первоисточников рассмотрена эволюция слобожанской иконописи, расширено представление о культурно-историческом контексте возникновения и развития этого художественного явления. Определено место слобожанской иконы в общем развитии иконописи в Украине. Выводы. Анализ художественно-образной системы слобожанской иконописи показал, что весомое слово в рассматриваемый период было сказано барокко, как и в целом в украинском искусстве. Стиль барокко лучше соответствовал национальному характеру, воплощал украинский менталитет. Распространение барокко в регионе, его стилевых признаков определялось особенностями духовной жизни эпохи, ее секуляризацией. Обращение к новациям западного искусства легло на самобытный местный грунт, пересекаясь с традициями местных школ украинской сакральной живописи, с поствизантийской традицией, что привело к оригинальным переплетениям архаизмов и новаций.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАТИВНОЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Іноземцева, С. В.
В статті розглянута відмінність інтегративної та інклюзивної освіти. Вона полягає у визнанні того факту, що суспільство змінюється, воно пристосовується до індивідуальних потреб людей, а не навпаки. Аналіз результатів впровадження інклюзивної форми навчання в експериментальних закладах освіти дає можливість зазначити такі позитивні зрушення: краща підготовленість молоді з особливими потребами до життя в суспільстві, а також готовність самого суспільства враховувати потреби своїх громадян; підвищення мотивації дітей з особливими потребами до навчання; батьки отримали можливість обмінюватися досвідом навчання й виховання, якого їм не вистачало, коли їхні діти навчалися у спеціальних групах. Відзначені недоліки: недостатнє фінансування, потреба вдосконалювати зміст освіти, вирішувати кадрові питання, поширювати міжвідомчу співпрацю. слабка підготовка педагогічних кадрів, які ще не готові працювати з дітьми з функціональними порушеннями, болісна реакція батьків на спільне навчання. Активний розвиток інтегрованої загальнодоступної системи середньої, професійної та вищої освіти став реальною ознакою євроінтеграційного поступу України. Така система передбачає різноманітні форми спільного навчання та виховання дітей з особливими потребами та їх здорових однолітків. Відмічено, що Інтенсивно запроваджуються інноваційні форми навчання й виховання дітей-інвалідів і в Харківській області. Насамперед, це використання елементів дистанційного, інтегрованого навчання, відкриття навчальнореабілітаційних центрів, навчально-виховних комплексів різних форм власності. В статье рассмотрено отличие интегративного и инклюзивного образования. Оно заключается в признании того факта, что общество меняется, оно приспосабливается к индивидуальным потребностям людей, а не наоборот. Анализ результатов внедрения инклюзивной формы обучения в экспериментальных учреждениях образования дает возможность отметить следующие положительные сдвиги: лучшая подготовленность молодежи с особыми потребностями к жизни в обществе, а также готовность самого общества учитывать потребности своих граждан; повышение мотивации детей с особыми потребностями к обучению; родители получили возможность обмениваться опытом обучения и воспитания, которого им не хватало, когда их дети учились в специальных группах. Отмечены недостатки: недостаточное финансирование, необходимость совершенствовать содержание образования, решать кадровые вопросы, распространять межведомственное сотрудничество, слабая подготовка педагогических кадров, которые еще не готовы работать с детьми с функциональными нарушениями, болезненная реакция родителей на совместное обучение. Активное развитие интегрированной общедоступной системы среднего, профессионального и высшего образования стало реальным признаком евроинтеграционного прогресса Украины. Такая система предусматривает различные формы совместного обучения и воспитания детей с особыми потребностями и их здоровых сверстников. Отмечено, что Интенсивно внедряются инновационные формы обучения и воспитания детей-инвалидов и в Харьковской области. Прежде всего, это использование элементов дистанционного, интегрированного обучения, открытия навчальнореабілітаційних центров, учебно-воспитательных комплексов различных форм собственности.
АНАЛІЗ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ТЛІ РОЗВИТКУ СОЦРЕАЛІЗМУ
(2016) Паньок, Т. В.
У статті аналізуються процеси формування й розвитку соцреалізму в художньо-педагогічній освіті в Україні на тлі соціальних, політичних, історичних подій. В означений період затвердилися нові функції в системі мистецької освіти: ідеологічні, наукові, методичні. В рамках навчального процесу сформувалися головні принципи і вимоги до викладання соцреалізму. Доводиться, що вища художньо-педагогічна освіта продовжувала розвиватися в рамках науково-дослідних кафедр та аспірантури, де й викристалізовувалася ідея соцреалізму. В статье анализируются процессы формирования и развития соцреализма в художественно-педагогическом образовании в Украине на фоне политических, социальных, исторических событий. В рассматриваемый период утверждаются новые функции в системе художественного образования: идеологические, научные, методические. В рамках учебного процесса сформулировались главные принципы и требования к преподаванию соцреализма. Доказывается, что высшее художественно-педагогическое образование продолжало развиваться в рамках научно-исследовательских кафедр и аспирантуры, где в первую очередь выкристаллизовывалась идея соцреализма. A retrospective study of theoretical principles and the experience of the artistic process becoming at the 30s show their important scientific and practical significance for the formation of art-pedagogical education in Ukraine of the twentieth century. Thus, reforms have been carried out in the defined years, dramatically changed the system of national higher art-pedagogical education of proletarian culture on academic perspective. Unification of teaching methods gradually led to the final departure of innovation at the beginning of the XX century. The politicization of the higher art school denied, in fact, previous historical experience of art-pedagogical researches in formal-technical frameworks and follow to only one permitted direction - the method of socialistic realism. Since the latest 30's society has realized the urgent necessity to graduate art-pedagogical professional teaching staff, but unfortunately there was no one university in Ukraine that graduate qualified professionals in this sphere. As a positive factor there can be noticed the commencing of new features in the system of art-pedagogical education – research-development and methodological direction.
Арт-педагогіка та її значення в підготовці майбутніх викладачів образотворчого мистецтва
(2022-11-14) Паньок, Т. В.; Луговська, В. І.
У статті на основі теоретичного аналізу наукових джерел розкрито сутність поняття арт-педагогіки та її значення в підготовці майбутніх викладачів образотворчого мистецтва. Авторами зроблено висновок щодо можливостей арт-педагогіки не лише надавати терапевтичний або коригу-ючий вплив на психофізичний стан людини, а й реалізовувати основні освітні функції. The article, based on the theoretical analysis of scientific sources, reveals the essence of the concept of art pedagogy and its importance in the training of future teachers of fine arts. The authors concluded about the possibilities of art pedagogy not only to have a therapeutic or corrective effect on the psychophysical state of a person, but also to implement the main educational functions.
Використання стилізації як методу в процесі професійної підготовці митців
(European Conference, 2022) Паньок, Т. В.; Луговська, В. І.
Сутнісне розуміння національної культури як духовно-матеріального феномену та засобу розвитку професіоналізму майбутніх митців зумовило педагогічну доцільність висвітлення методу стилізації як важливої складової у професійній підготовці майбутніх митців. Метод стилізації дозволяє розвинути творчі здібності, естетичну та художню культуру, національну самосвідомості, сформувати професійну майстерність у майбутніх митців. The essential understanding of national culture as a spiritual and material phenomenon and a means of developing the professionalism of future artists determined the pedagogical expediency of highlighting the method of stylization as an important component in the professional training of future artists. The method of stylization allows to develop creative abilities, aesthetic and artistic culture, national self-awareness, to form professional skill in future artists.
ВИТИНАНКА ЯК НЕВІДЄМНА ЧАСТИНА СУЧАСНОГО ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Сагіна, Ю. В.
У публікації розглянуто витинанку. Дослівний переклад «витинати» - «ретельно вирізати». У декоративно-прикладному мистецтві України XIX - початку XX століття дана техніка оздоблення була дуже поширеною. Нарівні з вишиванням і в'язанням, мистецтво філігранно вирізати фігури з паперу можна вважати одним найпоширеніших напрямків рукоділля того періоду. В українських оселях витинанка була і є традиційним елементом оздоблення будинку на різдвяні свята. Зазначено, що створюючи свій світ з паперу, дитина готується стати творцем доброго світу. Композиція, складена своїми руками, так популярна, що людина, мобілізувавши свою фантазію і творчі здібності, на свій смак створює красу, реалізуючи при цьому своє споконвічне прагнення творити. The publication deals with vytynanka. The literal translation of "to carve out" is "to carefully cut out". In the decorative and applied art of Ukraine in the 19th and early 20th centuries, this decorating technique was very common. Along with embroidery and knitting, the art of filigree cutting figures from paper can be considered one of the most common directions of needlework of that period. In Ukrainian homes, vytynanka was and is a traditional element of decorating the house for the Christmas holidays. It is noted that by creating his world out of paper, the child is preparing to become the creator of a good world. The composition, made with his own hands, is so popular that a person, mobilizing his imagination and creative abilities, creates beauty to his taste, while realizing his original desire to create.
ВИХОВНА СКЛАДОВА АРТПЕДАГОГІКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ ТА ДІАГНОСТИКИ ПОВЕДІНКИ УЧНІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-13) Сагіна, Ю. В.
У статті розглянуто виховання шляхом мистецтва, що є одним з найпопулярніших методів психотерапії та психоаналізу. Завдяки використанню цієї методики можна успішно виховати у дітей любов до творчості, виявити проблеми та емоційний стан. Основні виховні функції артпедагогіки: катарсистична, що звільняє від небажаних станів психіки; регулятивна, знімає психічне напруження, що регулює психосоматичні процеси, та моделює позитивний настрій; комунікативно-рефлексивна, що забезпечує корекцію порушень норм спілкування, комунікації, та формує адекватну міжособистісну взаємодію, а також самооцінку; конструктивна, яка створює нову середу з позитивними переживаннями, новими творчими потребами, формами і способами їх споживання і задоволення; креативна, або творча функція. В статье рассмотрено воспитание путем искусства, которое является одним из самых популярных методов психотерапии и психоанализа. Благодаря использованию этой методики можно успешно воспитать у детей любовь к творчеству, выявить проблемы и эмоциональное состояние. Основные воспитательные функции артпедагогики: катарсистичная, что освобождает от нежелательных состояний психики; регулятивная, снимает психическое напряжение, регулирует психосоматические процессы, и моделирует позитивный настрой; коммуникативно-рефлексивная, что обеспечивает коррекцию нарушений норм общения, коммуникации, и формирует адекватную межличностное взаимодействие, а также самооценку; конструктивная, которая создает новую среду с положительными переживаниями, новыми творческими потребностями, формами и способами их потребления и удовольствия; креативная, или творческая функция. The article considers education through art and is one of the most popular methods of psychotherapy and psychoanalysis. Through the use of this technique, you can successfully instill in children a love of creativity, identify problems and emotional state. The main educational functions of art pedagogy: cathartic, that frees from unwanted mental states; regulatory, relieves mental stress, regulates psychosomatic processes, and models a positive mood; communicative-reflexive, which provides correction of violations of norms of communication, communication, and forms adequate interpersonal interaction, as well as self-esteem; constructive, which reates a new environment with positive experiences, new creative needs, forms and ways of their consumption and satisfaction; creative or creative function.
Вища художньо-педагогічна освіта: реальність та перспективи
(Асоціація сприяння глобалізації освіти та науки SPACETIME, ТОВ «Універсальний освітній простір «АКЦЕНТ», 2019-11-16) Паньок, Т. В.
В статті розглянуто художньо-педагогічну підготовку майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах, яка має ґрунтуватися як на загальній психолого-педагогічній основі, так і на усвідомленому набутті образотворчої майстерності, умінь і навичок щодо творчої самореалізації. Розвиток творчих здібностей педагога та опанування ним методики навчання образотворчого мистецтва сприяє його ефективній професійно-педагогічній діяльності, зорієнтованій на одержання позитивного кінцевого результату та виявляється у своєрідній тріаді: опанування техніками образотворчого мистецтва – професійна художньо-педагогічна діяльність – творчий розвиток учня. Використання цієї тріади веде до якісного зрушення в активізації художньо-педагогічної підготовки майбутніх викладачів. The article deals with the artistic and pedagogical training of future specialists in higher educational institutions, which should be based both on a general psychological and pedagogical basis, and on the conscious acquisition of fine arts skills, abilities and skills for creative self-realization. The development of creative abilities of the teacher and mastering methods of teaching fine arts contributes to his effective professional and pedagogical activity, focused on obtaining a positive final result and manifests itself in a kind of triad: mastering the techniques of fine arts – professional artistic and pedagogical activity – creative development of the student. The use of this triad leads to a qualitative shift in the activation of artistic and pedagogical training of future teachers.
ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Ростовцева, Н. С.
У публікації досліджено вплив комп'ютерної графіки на формування інформаційної компетентності студентів. Комп’ютерна графіка - це сфера інформатики, що включає всі без винятку ресурси і способи розвитку і оброблення зображень за допомогою комп'ютерів. Об'єктом її дослідження вважається формування, збереження і оброблення комп'ютерно графічних модифікацій. Зазначено, що застосування комп’ютерних технологій дають можливість уявити будь-які данні у вигляді графічних образів: креслень, малюнків, начерків, презентацій, візуалізацій, мультиплікаційних роликів, віртуальних світів тощо. Комп’ютерна графіка і анімація – потрібний інструмент в подібних сферах, як кіно, мистецтво, реклама, архітектура, моделювання прототипів, імітації динамічних явищ, формування комп'ютерних ігор, і навчальних проектів. На ринку праці виникають нові спеціальності: спецефектор, векторний арт-фахівець, CAD-фахівець, дизайнер, аніматор, текстуровщик, візуалізатор, які неможливі без знань комп’ютерної графіки. The publication examines the influence of computer graphics on the formation of students' information competence. Computer graphics is a field of informatics that includes all resources and methods of developing and processing images using computers. The object of her research is the formation, preservation and processing of computer graphic modifications. It is noted that the use of computer technologies makes it possible to visualize any data in the form of graphic images: drawings, drawings, sketches, presentations, visualizations, cartoons, virtual worlds, etc. Computer graphics and animation is a necessary tool in such fields as film, art, advertising, architecture, modeling prototypes, simulation of dynamic phenomena, formation of computer games, and educational projects. New specialties are emerging on the labor market: special effects, vector art specialist, CAD specialist, designer, animator, texturist, visualizer, which are impossible without knowledge of computer graphics.
ВПЛИВ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ХАРКІВЩИНИ
(Класич. приват. ун-т, 2016) Паньок, Т. В.
У статті проаналізовано історичні обставини формування вищої художньо-педагогічної освіти в Харкові протягом 20-х рр. ХХ ст. Розглянуто нову концепцію професійної спрямованості в розвитку національної художньо-педагогічної освіти. Розглядається організація навчального процесу в Харківському художньому технікумі. Доведено, що саме 20-ті рр. ХХ ст. позначені становленням системи вищої художньо-педагогічної освіти в Україні спрямованої, зокрема, і на відродження етнокультурних традицій. Уперше до наукового обігу введено факт відкриття в Харківському художньому технікумі художньо-педагогічного відділення. В статье анализируется история формирования высшего художественно- педагогического образования в Харькове в течение 20-х гг. ХХ в. Исследуется новая концепция профессионального направления в развитии национального художественно-педагогического образования. Рассматривается организация учебного процесса в харьковском художественном Техникуме. Доказывается, что именно 20-е гг. ХХ в. отмечены становлением системы высшего художественно-педагогического образования в Украине, охватывающего, в частности, возрождение этнокультурных традиций. Впервые вводится в научное обращение факт открытия в Харьковском художественном техникуме художественно-педагогического отделения. This article analyzes the historical circumstances of forming the highest artpedagogical education in Odessa for 20-s years. We study a new concept of professional orientation in the development of national art education. We consider the organization of educational process in the Kharkiv Art College. It is shown that exactly in this 20-s years there was marked the emergence of higher art-pedagogical education in Ukraine with focus on the revival of ethnic and cultural traditions. Firstly introduced the fact that in the Kharkiv Art College was established art-pedagogical department. All reorganization of artpedagogical education of 20-s was in pedagogisation the theoretical block of disciplines. Professors, teachers, art-critics, concerned in training quality of art-educational staff and were convinced that the training of specialists in artistic profiles need to differentiate in targets. The article presents rare archival documents, the data of the organization of educational process and the first rector of the Kharkiv Art Senior College – A. Levitan Artistic elite, personified by outstanding cultural and educational figures, over a long historical period created a national heritage in their own creative workshops and shared their teaching experience to future generations, acting as carriers of artistic culture. They formed that art-pedagogical background, which made possible a new stage of the national education development. All these events are actively developing against the background of spiritual culture rising and productive development of science, education, literature and art. Artistic and pedagogical process of the twentieth century broadcast to cultural wealth of Ukrainians, reported national, social and ideological issues of that time, launched a patriotic and educational potential of the individual, contributed to the preservation of Ukrainian ethnic identity.
Вплив української школи мистецтвознавства на формування художньо-естетичних засад у контексті мистецької освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди
(Dagens næringsliv forlag, Scientific Publishing Center «InterConf», 2021) Паньок, Т. В.; Канделакі, Т. В.; Чиркіна, В. В.; Бреславець, Д. О.; Глушич, Л. О.
Розглянуто проблеми вдосконалення професійної підготовки студентівмагістрів на кафедрі образотворчого мистецтва ХНПУ імені Г. С. Сковороди; показані нові підходи до вивчення магістрами дисциплін «Мистецтвознавство» та «Історія художньо-педагогічної освіти»; аналізується вплив української школи мистецтвознавців кінця ХІХ – початку ХХ ст. на сучасне навчання. Рассмотрены проблемы усовершенствования профессиональной подготовки студентов магистров на кафедре изобразительного искусства ХНПУ имени Г. С. Сковороды; показаны новые подходы к изучению магистрами дисциплин «Искусствоведение» и «История художественно-педагогического образования»; анализируется влияние украинской школы искусствоведов конца ХІХ – начала ХХ ст. на современное обучение. The problems of improving the professional training of master students at the Department of Fine Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University are considered; new approaches to the study by masters of the disciplines "Art Studies" and "History of Art and Pedagogical Education" are shown; the influence of the Ukrainian school of art historians of the late XIX - early XX centuries is analyzed. for modern education.
ВПЛИВ ІСТОРИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ НА АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ У ВИЩІЙ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ В УКРАЇНІ
(2016) Паньок, Т. В.
В статті досліджуються головні фактори, що впливали на формування аксіологічних орієнтирів на кожному з етапів розвитку вищої художньо-педагогічної освіти ХХ століття. Показано, що зі зміною ідеологічного курсу, мінялися й аксіологічні орієнтири в організаційно-виховній системі вищої освіти, яка, у свою чергу, організовувала соціум із його духовними та моральними запитами. Доведено, що з утворених радянських освітніх інституцій і програм, нові комуністичні орієнтири спрямовували особистість на колективне життя, в якому губилася його індивідуальність і самостійність. Процес виховання майбутніх художників-педагогів мав стати принципово новим соціальним явищем, що був орієнтований на підготовку радянських кадрів, озброєних широкими знаннями і методами розуміння природи та суспільства і підготовлених для творчої діяльності в суспільно-виробничому процесі. В статье исследуются основные факторы, влиявшие на формирование аксиологических ориентиров в каждом из этапов развития высшего художественно-педагогического образования ХХ века. Показано, что с изменением идеологического курса менялись и аксиологические ориентиры в организационно-воспитательной системе высшего образования, которое в свою очередь организовывало социум с его духовными и нравственными запросами. Доказано, что с созданием советских образовательных учреждений и новых программ, коммунистические ориентиры направляли личность на коллективизм, в котором терялась его индивидуальность и самостоятельность. Процесс воспитания будущих художников-педагогов должен был стать принципиально новым социальным явлением, и направленный на подготовку советских педагогов, вооруженных широкими знаниями и методами понимания природы и общества и подготовленных для творческой деятельности в общественно-производственном процессе. The article examines the main factors that influenced the formation of axiological landmarks in each of the defined stages of higher art and pedagogical education of the 20th century. It is shown that changes in the ideological course also caused changes of the axiological landmarks in the organizational and educational system of higher education, which in turn organized the society with its spiritual and moral demands. It is proved that with the formation of the Soviet educational institutions and programs new communist landmarks directed people to collective life, where one would lose their individuality and independence. The process of education of future teachers-artists was to be-come a fundamentally new social phenomenon that was aimed at training Soviet teachers armed with extensive knowledge and methods of understanding nature and society and prepared for creative work in socio-productive process. The study conducted shows that the synthesis of art and production practice was possible due to educating a new generation of teachers who had been specially trained in higher art education institutions and various educational courses there. The paper characterizes the specificity of training the future teachers of fine arts with their key feature being the provision of practical and utilitarian knowledge to the students. Through completing these tasks of the proletarian education, teachers of the fine arts profile in turn shaped and transformed both the art school and art in general according to the new values. A number of issues are defined regarding the development of continuity in teaching, improvement of the selection of students for art and pedagogical institutions, and formation of a network of art and graphic departments at the pedagogical institutes.
ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
(Scientific Collection «InterConf», 2021-11-21) Алтухова, А. В.; Колаєва, О. Р.
Сучасна художньо-педагогічна освіта характеризується модернізаційними змінами, що зумовлюють учасників навчального процесу до опанування інноваціями. У статті розглядаються особливості впровадження інформаційних технологій навчання під час підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Формування міцних навиків із використання інформаційних технологій у здобувачів вищої освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, кафедри образотворчого мистецтва, відбувається підчас вивчення дисципліни «Інформаційні технології у професійній галузі». Авторами презентовані ключові теоретичні та практичні питання курсу. Modern artistic and pedagogical education is characterized by modernization changes that condition the participants of the educational process to master innovations. The article examines the peculiarities of the introduction of educational information technologies during the training of future teachers of fine arts. Formation of strong skills in the use of information technologies among students of Kharkiv higher education of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Department of Fine Arts, takes place during the study of the discipline "Information technologies in the professional field". The authors presented the key theoretical and practical issues of the course.
Г. Сковорода в творчості українських художників
(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2022) Паньок, Т. В.
Аналізується творча спадщина Г. Сковороди. Розкриваються погляди філософа щодо ролі мистецтва у культурному поступі означеної доби. Розглянуто вплив філософсько-естетичних поглядів мислителя на творчість українських художників ХХ — ХХІ століття, розширено уявлення про емблематику, символіку бароко та його цитатність у сучасному українському мистецтві. Досліджено вплив образної мови Г. Сковороди на творчість українських художників. Доведено, що образна символіка Г. Сковороди в їхній творчості виражала ідею українського Sacrum`y, софійності і кордоцентризму. This paper analyzes the creative heritage of H. Skovoroda, his literary pronouncements on the role of art in the cultural heritage of the reference period. Along with dialectics of philosophical thought of H. Skovoroda, an important principle of his work, namely symbolism, which was inherent not only in Baroque emblematic poetry, but also in the visual art in general at the time, is revealed. Philosophical reflections and symbols of H. Skovoroda were understandable and highly sought not only in the Baroque period, but also throughout the time. It is thus with good reason that philosophical and ethical views of H. Skovoroda influenced the artistic conceptions of many Ukrainian artists, first and foremost those belonging to M. Boichuk, H. Narbuta, V. Krychevskyi, O. Bogomazov, K. Malevich and others. This paper expands the concept of emblematics, symbolism of the Baroque and its quotation in the modern Ukrainian art. It has been brought out that the image symbolism of H. Skovoroda in their creativity expressed the idea of Ukrainian Sacrum, sophistication and cordocentrism. The philosophy of Ukrainian art, based on the idea of Sacrum, as well as on the sacral signatures of the national fine arts, developed its own understanding of both art and artistic concepts that reflected the revolutionary “mythmaking” and transformed the stable Ukrainian archetype into new artistic images. Skovoroda’s teachings have always attracted artists by their uniqueness, the significance of opinions, the depth of spiritual understanding of both the world and man, while his mystical symbolism is still quoted in the works of Ukrainian artists. Skovoroda’s figure is embedded in the historical process of understanding both the man and the world around, and his views can be projected not only onto the past, but likewise onto the present. In Ukrainian fine art and iconography, the philosopher’s dream of the harmony of human existence, the greatness of his spirit and self-knowledge is still maintained. The expressed allegorical nature of Skovoroda’s philosophical meditations is reflected in the symbolism of both the past and contemporary works of art. The illustration of a conceptual idea in terms of imagessymbols is kind of “l'instant épié”, which aims at the most adequate expression of the artist’s point of view, when reality is transformed by flair, and everything that the artist’s brush touches rises above everyday life and becomes poetic.

Перегляд

Перегляд Кафедра образотворчого мистецтва за Назва

Результатів на сторінку

Параметри сортування