Кафедра образотворчого мистецтва

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/72

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 78

Слобожанська ікона XVII – початку XIX століття
(ФО-П “Іванова”, 2008) Паньок, Т. В.
Монографію присвячено вивченню слобожанського іконопису ХVІІ – початку ХІХ ст. та його стильовій еволюції. Уперше становлення регіональної іконописної школи розглядається в контексті формування слобожанина як етнокультурного типу та релігійної культури українських переселенців. Аналізуються іконографія і стильові особливості іконопису в регіоні та наголошується на винятковому значенні українського бароко в його культурі. The monograph is devoted to the study of Slobozhanska iconography of the seventeenth and early nineteenth centuries and its stylistic evolution. For the first time, the formation of the regional school of icon painting is considered in the context of the formation of Slobozhans as an ethno-cultural type and religious culture of Ukrainian immigrants. The author analyzes the iconography and stylistic features of icon painting in the region and emphasizes the exceptional importance of Ukrainian Baroque in its culture.
НАТЮРМОРТ, ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА В ДИСЦИПЛІНІ «ЖИВОПИС»
(Харківська державна академія дизайну і мистецтв (ХДАДМ), 2010) Азаркіна, М. А.
В статті зазначено, що натюрморти складають значну частину програми з живопису будь-якого художнього учбового закладу. На матеріалі натюрморту відбувається знайомство з вимогами композиції, з методами трактування форми, з пробемами кольору. Смисловий зміст натюрморту може бути нескінченно різноманітним. Учбовий натюрморт може бути сюжетний. Чи повинен він бути таким – кожний учбовий заклад вирішує по-своєму. Компонувати сюжетний натюрморт важко, тому що його спочатку замислити, побачити, знайти. Окрім цього, літературна частина може в деякій мірі відвернути увагу учня від задач, котрі на початку навчання мають бути першочерговими : форми та кольору. В статье указано, что натюрморты составляют значительную часть программы по живописи любого художественного учебного заведения. На материале натюрморта происходит знакомство с требованиями композиции, с методами трактовки формы, с пробемами цвета. Смысловое содержание натюрморта может быть бесконечно разнообразным. Учебный натюрморт может быть сюжетный. Должен ли он быть таким – каждое учебное заведение решает по-своему. Компоновать сюжетный натюрморт трудно, потому что его сначала задумать, увидеть, найти. Кроме этого, литературная часть может в некоторой степени отвлечь внимание ученика от задач, которые в начале обучения должны быть первоочередными : формы и цвета. The article pointed out that the still lifes make up a significant part of the program for painting any art schools. On the material of the still life is familiar with the requirements of the composition, with the methods of interpretation of forms, with problemami color. The semantic content of still life can be infinitely varied. Academic still life can be a story. Should it be that each institution decides on its own. To compose the still life scene is difficult because it is first to conceive, to see, to find. In addition, the literary part may to some extent distract the attention of the student from the tasks that early learning should be of high priority : forms and colors.
Уроки живописи на пленере
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2013) Азаркина, М. А.
В статье рассмотрены дидактические основы обучения живописи в условиях пленера студентов художественно-графических факультетов педагогических ВУЗов, даны основные методические рекомендации, обусловливающие системный подход к преподаванию предмета, а также расшифрованы главные термины, составляющие базу данного предмета. У статті розглянуті дидактичні основи навчання живопису в умовах пленеру студентів художньо-графічних факультетів педагогічних ВНЗ, дані основні методичні рекомендації, що зумовлюють системний підхід до викладання предмета, а також розшифровані головні терміни, що є основою даного предмета. The article discusses the didactic foundations of teaching painting in an open-air environment for students of art and graphic faculties of pedagogical universities, provides basic methodological recommendations for a systematic approach to teaching the subject, and deciphers the main terms that make up the basis of this subject.
УРОКИ ЖИВОПИСИ НА ПЛЕНЭРЕ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2013) Азаркина, М. А.
В статье рассмотрены дидактические основы обучения живописи в условиях пленэра студентов художественно-графических факультетов педагогических ВУЗов, даны основные методические рекомендации, обусловливающие системный подход к преподаванию предмета, а также расшифрованы главные термины, составляющие базу данного предмета. У статті розглянуто дидактичні основи навчання живопису в умовах пленеру студентів художньо-графічних факультетів педагогічних Вузів, викладено основні методичні рекомендації, що обумовлюють системний підхід до викладання предмета, а також розшифровані головні терміни, що становлять базу даного предмета. The article considers the didactic foundations of teaching art in the conditions of the plein-air of students of is art-graphic faculties of pedagogical Universities, the basic guidelines underlying a systematic approach to the teaching of the subject, and deciphered the major terms that constitute the base of the subject.
Становлення вищої художньої освіти на початку ХХ століття
(Кримський гуманітарний університет, 2013) Паньок, Т. В.
У статті на основі архівних матеріалів, документів радянського періоду, а також різноманітних літературних джерел аналізуються історичні обставини, що вплинули на формування вищої художньої освіти на Україні початку ХХ століття. Розкриваються фактори, що так чи інакше, трансформували систему культурних та освітянських цінностей. Провінційне викладання, що підпорядковувалося нормам і штампам Петербурзької академії мистецтв, вже не відповідало вимогам, що їх ставила молода Українська республіка перед художньою освітою. Тож поступово почала формуватися своя національна художня школа. В означений період був зроблений великий крок у розвитку спеціальної художньої освіти з орієнтиром на найкращі здобутки європейських художніх шкіл. В статье на основе архивных материалов, документов советского периода, а также различных литературных источников анализируются исторические обстоятельства, оказавшие влияние на формирование высшего художественного образования в Украине в начале ХХ столетия. Раскрываются факторы, которые, так или иначе, трансформировали систему культурных и образовательных ценностей. Провинциальное преподавание, которое подчинялось нормам и штампам Петербургской академии искусств, уже не отвечало требованиям, которые ставила, молода Украинская республика перед художественным образованием. Постепенно начала формироваться своя национальная художественная школа. В данный период был сделанный громадный шаг в развитии специального художественного образования с ориентиром на лучшие достижения европейских художественных школ. On the basis of archival materials and documents of the Soviet period as well as a variety of literature there are analyzed the historical circumstances that influenced on the formation of Art education in Ukraine at early twentieth century. Reveals that factors, which somehow transformed the system of cultural and educational values. Provincial teaching that was subordinate to the standards and stamps of St. Petersburg’s Academy of Art, no longer meet the requirements that young Ukrainian Republic put to the Art education. So gradually Ukraine starts to form their own national art school. At the appointed time there was made a big step in the development of formal Art education with the benchmark on the achievements of European art schools.
История становления дизайн-образования в Восточной Украине конца ХІХ столетия
(ORT Publishing, Germany, 2013-02-18) Панек, Т. В.
Именно в Украине был сделан первый шаг в развитии художественно-промышленного образования, которое прошло сложный путь от становления художественных классов до промышленного направления в дизайн-образовании. Основы профессионального образования, заложенные нашими предшественниками в ХІХ столетии, обеспечили благоприятные условия для дальнейшего развития дизайнерской школы в Восточной Украине и прежде всего на Харьковщине. Саме в Україні було зроблено перший крок у розвитку художньо-промислової освіти, яка пройшла складний шлях від становлення художніх класів до промислового спрямування у дизайн-освіті. Основи професійної освіти, закладені нашими попередниками у ХІХ столітті, забезпечили сприятливі умови для подальшого розвитку дизайнерської школи у Східній Україні та насамперед на Харківщині. It was in Ukraine that the first step was taken in the development of art and industrial education, which went through a difficult path from the formation of art classes to the industrial direction in design education. The foundations of vocational education, laid by our predecessors in the 19th century, provided favorable conditions for the further development of the design school in Eastern Ukraine and, above all, in the Kharkiv region.
FORMATION OF ACADEMICALSTYLE AT THE ART-PEDAGOGICAL EDUCATION IN UKRAINE (30’s of XX century)
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014) Panyok, T. V.
A retrospective study of theoretical principles and practice of artistic processes formation in the 30’s shows their important theoretical and practical significance for the formation of art-pedagogical education. It is proved that the reform of 1934 radically changed the system of art education. The curricula of all art schools returned to academism, popularizing classical art view, work with model, displaying the socialistic reality by realistic methods. Approved new functions of art-pedagogical education such as: ideological, scientifical and methodical. The analysis of historical and literary sources shows that the problem of a future Soviet teacher (who could not only actively absorb professional knowledge, but also to be an artist, ideologist, helmsman, and guide, in the class struggle of the proletariat) formation was brewing in the society. Based on archival materials it is proved that exactly in postgraduate studies and in the scientific-research departments practical abilities and skills of future teachers were formed. The necessity for training of artists-teachers was urgent but complex political events of the 30’s, continuous repressions, destruction of the Ukrainian intelligentsia interrupted introduced in the 20’s initiatives about scientific training of art-pedagogical specialists. Ретроспективне вивчення теоретичних засад і практики становлення мистецьких процесів у 30-х роках показує їхнє важливе науково-практичне значення для формування художньо-педагогічної освіти. Доводиться, що реформа 1934 року кардинально змінила систему художньої освіти. Навчальні програми усіх художніх закладів повертаються до академізму, популяризуючи класичні погляди на мистецтво, роботу з натурою, відображення соціалістичної дійсності реалістичними методами. Затверджуються нові функції художньо-педагогічної освіти: ідеологічні, наукові, методичні. Аналіз історико-літературних джерел показує, що в суспільстві назріла проблема формування майбутнього радянського педагога, який міг би не лише активно засвоювати фахові знання, а й бути художником-ідеологом, керманичем, поводирем у класовій боротьбі пролетаріату. На підставі архівних матеріалів доводиться, що саме в аспірантурі та на науково-дослідних кафедрах формувалися практичні уміння та навички майбутніх педагогів. Необхідність у підготовці художників-педагогів була нагальною, проте складні політичні події 30-х років, суцільні репресії, винищення української інтелігенції перервало започатковані у 20-х роках ініціативи щодо ґрунтовної наукової підготовки фахівців з художньо-педагогічного профілю. Ретроспективное изучение теоретических основ и практики становления художественных процессов в 30-х годах показывает их важное научно-практическое значение для формирования художественно-педагогического образования. Доказывается, что реформа 1934 года кардинально изменила систему художественного образования. Учебные программы всех художественных заведений возвращаются к академизму, популяризируются классические взгляды на искусство, на отображение социалистической действительности реалистичными методами, работу с натурой. Утверждаются новые функции художественно-педагогического образования: идеологические, научные, методические. Анализ историко-литературных источников показывает, что в обществе назрела проблема формирования будущего советского педагога, который мог бы не только активно усваивать профессиональные знания, но и быть руководителем, художником-идеологом в классовой борьбе пролетариата. На основании архивных материалов доказывается, что именно в аспирантуре и на научно-исследовательских кафедрах формировались практические умения и навыки будущих педагогов. Общество испытывало необходимость в подготовке художников-педагогов, однако сложные политические события 30-х годов, сплошные репрессии, уничтожение украинской интеллигенции прервало начатые в 20-х годах инициативы по основательной научной подготовки специалистов в художественном образовании.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У 1920-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
(Кримський інженерно-педагогічний університет, 2014) Паньок, Т. В.
У статті аналізуються історичні обставини формування системи вищої художньо-педагогічної освіти в Україні упродовж 1920-х років. Розглядається нова концепція практицизму й професіоналізму в художньо-освітньому процесі, що впливала на реформу вищої школи (1920 р.). Унаслідок цього академічна художня освіта була відкинута як пережиток буржуазного суспільства. Натомість у системі вищої художньої освіти виникають інститути народної освіти та численні художньо-професійні технічні училища, перед якими постають нові завдання. Формуються головні центри вищої художньої освіти – Київ, Харків, Одеса. Доводиться, що саме 1920-ті роки позначені становленням системи вищої художньо-педагогічної освіти в Україні. В статье анализируются процессы формирования системы высшего художественно-педагогического образования в Украине в 1920-х годах. Рассматривается новая концепция практицизма и профессионализма, которая имела свое влияние на реформу высшей школы (1920 г). Вследствие этого академическое образование было отброшено как пережиток буржуазного общества. В системе высшего художественного образования возникают институты народного образования и многочисленные художественно-профессиональные училища. Формируются главные центры художественного образования – Киев, Харьков, Одесса. Доказывается, что 1920-е годы отмечены становлением системы высшего художественно-педагогического образования в Украине. Today, one of the sources of building a national system of high school is a historical analysis of the development and teaching of art education in Ukraine. Therefore, the provided article analyzes the historical circumstances that influenced the formation of higher art education in Ukraine in the early twentieth century. The factors that somehow transformed the system of cultural and educational values are revealed. We investigated the factors which contributed to the formation of national Art school. At the appointed time there was a big step at the development of formal Art education with benchmark on the achievements of European Art schools. This was the first time in the history of pedagogy, when educational issues were discussed with the political parties. At the state level, the formation of a new strategy for higher education was announced, which was to reorganize the system of management, Ukrainianization, deepening of national consciousness, development in the direction of professional education. With Bolsheviks regime coming to Ukraine - the general management of education assumes the People's Commissariat. The newly formed Provisional ‘Workers and Peasants' Government in its educational program, firstly puts an organization of the people’s universities where everybody could learn all they want. So, through a single labor school the accesses to the university and professional education for proletariat were opened.
Теоретичний аналіз методологічних позицій у процесі розвитку вищої художньо-педагогічної освіти ХХ століття
(Класичний приватний університет, 2014) Паньок, Т. В.
У статті проаналізовано теоретико-методологічні аспекти розвитку художньо-педагогічної освіти в Україні в ХХ ст. на тлі різних соціальних, історичних та політичних подій, що характерезують її появу й сучасний стан, а також розкрито нові напрями подальшого розвитку. Доведено, що ефективність вивчення розвитку художньопедагогічної освіти як системи залежить від дотримання багатьох компонентів. Передусім, художньо-педагогічна освіта має виконувати соціальне замовлення суспільства, яке стосується підготовки кваліфікованих фахівців і спрямована на розвиток національної культури як складової й важливого компонента освіти. В статье проанализированы теоретико-методологические аспекты развития художественно-педагогического образования в Украине в ХХ ст. на фоне разных социальных, исторических и политических событий, характеризующих ее появление и современное состояние, а также раскрыты новые направления дальнейшего развития. Доказано, что эффективность изучения развития художественно-педагогического образования как системы зависит от соблюдения многих компонентов. Прежде всего, художественно-педагогическое образование должно выполнять социальный заказ общества, который касается подготовки квалифицированных специалистов и направлен на развитие национальной культуры как составляющей и важного компонента образования. The article analyzes the theoretical and methodological aspects of the development of art and pedagogical education in Ukraine in the twentieth century. against the background of various social, historical and political events that characterize its emergence and current state, as well as new directions for further development. It is proved that the effectiveness of studying the development of art and pedagogical education as a system depends on the observance of many components. First of all, art and pedagogical education should fulfill the social order of society, which concerns the training of qualified specialists and is aimed at the development of national culture as a component and an important component of education.
Фактори і умови становлення вищої художньо-педагогічної освіти в Україні на початку ХХ століття
(Берд. держ. пед. ун-т, 2015) Паньок, Т. В.
В розділі монографії висвітлено історію становлення художньої освіти в Україні в 20-х роках ХХ століття. Подано приклади організації навчального процесу в вищих навчальних закладах художнього напрямку того часу. Підкреслено, що саме в Українській державній академії мистецтв (УДАМ) було закладено підвалини української художньої освіти, спрямовані на новий тип вищого закладу – науково-творчий. Автором досліджено реорганізацію художніх навчальних закладів, яка відбувалася через зміни ставлення до художньої освіти чинної влади і, відповідно, через зміни завдань вищої школи. Результатом проведеного дослідження є ствердження, що вся перебудова художньо-педагогічної освіти 20-х років полягала в педагогізації теоретичного блоку дисциплін. В разделе монографии освещено историю становления художественного образования в Украине в 20-х годах ХХ века. Поданы примеры организации учебного процесса в высших учебных заведениях художественного направления того времени. Подчеркнуто, что именно в Украинской государственной академии искусств (УГАИ) были заложены основы украинского художественного образования, направленные на новый тип высшего учреждения – научно-творческий. Автором исследовано реорганизацию художественных учебных заведений, которая осуществлялась по причине смены отношения к художественному образованию действующей власти и, соответственно, смены заданий высшей школы. Результатом проведенного исследования стало утверждение, что вся перестройка художественно-педагогического образования 20-х годов заключалась в педагогизации теоретического блока дисциплин.
Художня реформа 1934 року (історико-педагогічний аспект)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015) Паньок, Т. В.
Реформа 1934 року кардинально змінила систему художньої освіти. Аналіз теоретичних засад і практики становлення мистецьких процесів у 30-х роках показує їхнє важливе науково-практичне значення для формування й утвердження нової моделі художньо-педагогічної освіти. Вивчення архівних джерел показує, що новий вектор розвитку академічної системи навчання привів до перегляду змісту програм та навчальних планів, а разом з тим до перебудови методів викладання. Затверджуються нові функції художньо-педагогічної освіти: ідеологічні, наукові, методичні. Тверда лінія в побудові нової школи, нової системи викладання зажадала звернути серйозну увагу і на підготовку педагогічних кадрів, хоча цільових художньо-педагогічних факультетів чи відділів в Україні до кінця 50-х років не існувало. Увага художньої громадськості була направлена передусім на питання якості у підготовці фахівців та випуску цими фахівцями соціально насиченого ідейним змістом художньої продукції. Майстерність в галузі образотворчого мистецтва сприймалася лише як засіб відображення героїчної дійсності народу СРСР. У 30-ті роки починають боротися із формалізмом, педологією, «культом чистої форми», етюдністю зображення. Проте складні політичні події 30-х років, суцільні репресії, винищення української інтелігенції перервало започатковані у 20-х роках ініціативи щодоґрунтовної наукової підготовки фахівців з художньо-педагогічного профілю. Реформа 1934 года кардинально изменила систему художественного образования. Анализ теоретических основ и практики становления художественных процессов 30-х годов показывает их важное научно-практическое значение для формирования и утверждения новой модели художественно-педагогического образования. Изучение архивных материалов показывает, что новый вектор развития академической системы обучения привел к пересмотру содержания программ и учебных планов, а вместе с тем к перестройке методов преподавания. Утверждаются новые функции художественно-педагогического образования: идеологические, научные, методические. Твердая линия в построении новой школы, новой системы преподавания потребовала обратить серьезное внимание и на подготовку педагогических кадров, хотя целевых художественно-педагогических факультетов или отделов в Украине до конца 50-х годов не существовало. Внимание художественной общественности было направлено, прежде всего, на вопросы качества в подготовке специалистов и выпуска этими специалистами художественной продукции, которая наполнена идейным содержанием. Мастерство в области изобразительного искусства воспринимается только как средство отображения героической действительности. В 30-е годы начинают бороться с формализмом, педологией, «культом чистой формы», этюдностью изображения. Однако сложные политические события 30-х годов, сплошные репрессии, уничтожение украинской интеллигенции прервало начатые в 20-х годах инициативы по основательной научной подготовке специалистов художественно-педагогического профиля. The reform of 1934 radically changed the system of art education. An analysis of the theoretical foundations and practice of artistic processes of the 30’s formation, shows their great scientific and practical importance for the development and approval of a new model of art-pedagogical education. The study of archival material shows that the new vector of the academic system of training development led to the revision of the programs and curricula content, and at the same time to the restructuring of teaching methods. Approves new features of art-pedagogical education: ideological, scientific, methodical. The solid line in the construction of a new school, a new system of teaching required to pay serious attention to teacher training, though targeted art-pedagogical faculties and departments in Ukraine before the end of the 50’s did not exist. The attention of art-public has been directed primarily to the quality issues of training and production the artistic output (by these specialists), which was filled by ideological content. Mastery of Fine Art was perceived only as a means of displaying the heroic reality. In the 30’s the fight against formalism, pedology, "the cult of pure form", sketchy image started. However, the complex political events of the 30’s, continuous repression, the destruction of the Ukrainian intelligentsia, interrupted started in the 20’s initiatives on solid scientific training of art-pedagogical profile specialists.
ІННОВАЦІЙНА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ КОМП'ЮТЕРНІЙ ГРАФІЦІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВУЗІВ
(Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (КДПУ), 2015) Малиніна, І. О.
Дана стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню, необхідності інноваційних розробок і апробацій в процесі дослідно-пошукової роботи, моделі інноваційної методики навчання студентів творчих спеціальностей педагогічних вузів комп'ютерній графіці. Автор розкриває необхідність розробки нових інноваційних методик з комп'ютерної графіки. На основі аналізу ринку праці визначається пріоритети нових навчальних методик комп'ютерної графіки, які розвивають потенціальні можливості студентів, їх творчу активність, новаторство та професіоналізм. Данная статья посвящена теоретическому обоснованию необходимости инновационных разработок и апробаций в процессе опытно-поисковой работы, модели инновационной методики обучения студентов творческих специальностей педагогических вузов компьютерной графике. Автор раскрывает необходимость разработки новых инновационных методик по компьютерной графике. На основе анализа рынка труда определяются приоритеты новых учебных методик компьютерной графики, которые развивают потенциальные возможности студентов, их творческую активность, новаторство и профессионализм. This article is devoted to the theoretical basis of the innovative developments and approbations during the pilot exploration. The model of innovative methods of computer graphics training for students of creative specialties of pedagogical institutes of higher education is described in the article. The author reveals the necessity of developing new innovative techniques for computer graphics. The priority of the new computer graphics training methods developing the students’ potential, creativity, innovation and professionalism is determined based on the analysis of the labour market.
ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ ХУДОЖНІХ ШКІЛ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК XX СТ.), ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2015-09-25) Малиніна, І. О.
Вивчення різних джерел показує, що плідним періодом у розвитку історико-педагогічної думки України в галузі художньої освіти, була друга половина XIX – початок XX ст.. "Інтелектуальний спалах" цих років сприяв формуванню національної культури і освіти. В історії українського образотворчого мистецтва другої половини ХІХ століття є ще чимало "білих плям", нез'ясованих питань, недосліджених фактів. Досить сказати, що на сьогодні дуже мало праць, присвячених викладанню образотворчого мистецтва на Україні. А тим часом, без аналізу шкіл образотворчого мистецтва, картина історичного розвитку національної культури залишається однобічною, збідненою. У 60-70-х роках ХІХ ст. на Україні виникає ряд приватних художніх шкіл. Особливий інтерес представляють Київська школа Миколи Івановича Мурашка та Харківська школа Марії Дмитріївни Раєвської-Іванової, засновані на широких демократичних початках. Ці школи майже з перших днів свого існування були пов'язані з Петербургської Академією мистецтв, яка надавала їм істотну підтримку. Школи образотворчого мистецтва М. Д.Раєвської-Іванової і М. І.Мурашко придбали колосальне значення в становленні національного мистецтва України. Їх зростання і розвиток високо оцінювали такі видатні люди того століття як І. Репін і М. Коцюбінський. Изучение различных источников показывает, что плодотворным периодом в развитии историко-педагогической мысли Украины в области художественного образования, была вторая половина XIX - начало XX в. "Интеллектуальная вспышка" этих лет способствовала формированию национальной культуры и образования. В истории украинского изобразительного искусства второй половины XIX века есть еще немало "белых пятен", невыясненных вопросов, неисследованных фактов. Достаточно сказать, что сегодня очень мало работ, посвящённых преподаванию изобразительного искусства на Украине. А между тем, без анализа школ изобразительного искусства, картина исторического развития национальной культуры остаётся односторонней, бедной. В 60-70-х годах XIX в. на Украине возникает ряд частных художественных школ. Особый интерес представляют Киевская школа Николая Мурашко и Харьковская школа Марии Дмитриевны Раевской-Ивановой, основанные на широких демократических началах. Эти школы почти с первых дней своего существования были связаны с Петербургской Академией искусств, которая предоставляла им существенную поддержку. Школы изобразительного искусства М. Д.Раевской-Ивановой и М. И. Мурашко приобрели колоссальное значение в становлении национального искусства Украины. Их рост и развитие высоко оценивали такие выдающиеся люди того века как И. Репин и М. Коцюбинский.
ДО ПИТАННЯ ПРО СТРУКТУРУ ВИЩОЇ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
(Класич. приват. ун-т, 2016) Паньок, Т. В.
У статті проаналізовано історичні обставини формування вищої художньо-педагогічної освіти в Україні протягом 20-х рр. ХХ ст. Розглянуто нову концепцію практицизму й професіоналізму в художньо-освітньому процесі, що по-своєму впливала на реформу вищої школи (1920 р.), у процесі якої академічну художню освіту було відкинуто як пережиток буржуазного суспільства. Визначено , що натомість у системі вищої художньої освіти виникають інститути народної освіти та численні художньо-професійні технічні училища, перед якими постають нові завдання. Окреслено процес формування головних центрів вищої художньої освіти – Київ, Харків, Одеса. Доведено, що саме 20-ті рр. ХХ ст. позначені становленням системи вищої художньо-педагогічної освіти в Україні. В статье проанализированы процессы формирования высшего художественно-педагогического образования в Украине в 20-х гг. ХХ в. Рассмотрена новая концепция практицизма и профессионализма, которая по-своему влияла на реформу высшей школы (1920 г.). Вследствие этого академическое образование было отброшено как пережиток буржуазного общества. Обозначено, что в системе высшего художественного образования возникают институты народного образования и многочисленные художественно-профессиональные училища. Охарактеризован процес формирования главных центров художественного образования – Киев, Харьков, Одесса. Доказано, что 20-е гг. ХХ в. отмечены становлением системы высшего художественно-педагогического образования в Украине. Today, one of the sources of building a national system of high school is a historical analysis of the development and teaching of art education in Ukraine. Therefore, the provided article analyzes the historical circumstances that influenced on the formation of higher art education in Ukraine at early twentieth century. Reveals the factors that somehow transformed the system of cultural and educational values. We investigated that factors which contributed to the formation of national Art school. At the appointed time there was made a big step at the development of formal Art education with benchmark on the achievements of European Art schools. This was the first time in the history of pedagogy, when educational issues discussed with the political parties. At the state level, it was announced the formation of a new strategy for higher education which was to reorganize the system of management, Ukrainianization, deepening of national consciousness, development in the direction of professional education. With coming to the Ukraine, Bolsheviks regime - the general management of education assumes the People’s Commissariat. The newly formed Provisional ‘Workers and Peasants’ Government in its educational program, firstly puts an organization of the people’s universities where everybody could learn all what he wants. So, through a single labor school there were opened accesses to the university and professional education for proletariat.
ВПЛИВ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ХАРКІВЩИНИ
(Класич. приват. ун-т, 2016) Паньок, Т. В.
У статті проаналізовано історичні обставини формування вищої художньо-педагогічної освіти в Харкові протягом 20-х рр. ХХ ст. Розглянуто нову концепцію професійної спрямованості в розвитку національної художньо-педагогічної освіти. Розглядається організація навчального процесу в Харківському художньому технікумі. Доведено, що саме 20-ті рр. ХХ ст. позначені становленням системи вищої художньо-педагогічної освіти в Україні спрямованої, зокрема, і на відродження етнокультурних традицій. Уперше до наукового обігу введено факт відкриття в Харківському художньому технікумі художньо-педагогічного відділення. В статье анализируется история формирования высшего художественно- педагогического образования в Харькове в течение 20-х гг. ХХ в. Исследуется новая концепция профессионального направления в развитии национального художественно-педагогического образования. Рассматривается организация учебного процесса в харьковском художественном Техникуме. Доказывается, что именно 20-е гг. ХХ в. отмечены становлением системы высшего художественно-педагогического образования в Украине, охватывающего, в частности, возрождение этнокультурных традиций. Впервые вводится в научное обращение факт открытия в Харьковском художественном техникуме художественно-педагогического отделения. This article analyzes the historical circumstances of forming the highest artpedagogical education in Odessa for 20-s years. We study a new concept of professional orientation in the development of national art education. We consider the organization of educational process in the Kharkiv Art College. It is shown that exactly in this 20-s years there was marked the emergence of higher art-pedagogical education in Ukraine with focus on the revival of ethnic and cultural traditions. Firstly introduced the fact that in the Kharkiv Art College was established art-pedagogical department. All reorganization of artpedagogical education of 20-s was in pedagogisation the theoretical block of disciplines. Professors, teachers, art-critics, concerned in training quality of art-educational staff and were convinced that the training of specialists in artistic profiles need to differentiate in targets. The article presents rare archival documents, the data of the organization of educational process and the first rector of the Kharkiv Art Senior College – A. Levitan Artistic elite, personified by outstanding cultural and educational figures, over a long historical period created a national heritage in their own creative workshops and shared their teaching experience to future generations, acting as carriers of artistic culture. They formed that art-pedagogical background, which made possible a new stage of the national education development. All these events are actively developing against the background of spiritual culture rising and productive development of science, education, literature and art. Artistic and pedagogical process of the twentieth century broadcast to cultural wealth of Ukrainians, reported national, social and ideological issues of that time, launched a patriotic and educational potential of the individual, contributed to the preservation of Ukrainian ethnic identity.
АНАЛІЗ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ТЛІ РОЗВИТКУ СОЦРЕАЛІЗМУ
(2016) Паньок, Т. В.
У статті аналізуються процеси формування й розвитку соцреалізму в художньо-педагогічній освіті в Україні на тлі соціальних, політичних, історичних подій. В означений період затвердилися нові функції в системі мистецької освіти: ідеологічні, наукові, методичні. В рамках навчального процесу сформувалися головні принципи і вимоги до викладання соцреалізму. Доводиться, що вища художньо-педагогічна освіта продовжувала розвиватися в рамках науково-дослідних кафедр та аспірантури, де й викристалізовувалася ідея соцреалізму. В статье анализируются процессы формирования и развития соцреализма в художественно-педагогическом образовании в Украине на фоне политических, социальных, исторических событий. В рассматриваемый период утверждаются новые функции в системе художественного образования: идеологические, научные, методические. В рамках учебного процесса сформулировались главные принципы и требования к преподаванию соцреализма. Доказывается, что высшее художественно-педагогическое образование продолжало развиваться в рамках научно-исследовательских кафедр и аспирантуры, где в первую очередь выкристаллизовывалась идея соцреализма. A retrospective study of theoretical principles and the experience of the artistic process becoming at the 30s show their important scientific and practical significance for the formation of art-pedagogical education in Ukraine of the twentieth century. Thus, reforms have been carried out in the defined years, dramatically changed the system of national higher art-pedagogical education of proletarian culture on academic perspective. Unification of teaching methods gradually led to the final departure of innovation at the beginning of the XX century. The politicization of the higher art school denied, in fact, previous historical experience of art-pedagogical researches in formal-technical frameworks and follow to only one permitted direction - the method of socialistic realism. Since the latest 30's society has realized the urgent necessity to graduate art-pedagogical professional teaching staff, but unfortunately there was no one university in Ukraine that graduate qualified professionals in this sphere. As a positive factor there can be noticed the commencing of new features in the system of art-pedagogical education – research-development and methodological direction.
ВПЛИВ ІСТОРИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ НА АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ У ВИЩІЙ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ В УКРАЇНІ
(2016) Паньок, Т. В.
В статті досліджуються головні фактори, що впливали на формування аксіологічних орієнтирів на кожному з етапів розвитку вищої художньо-педагогічної освіти ХХ століття. Показано, що зі зміною ідеологічного курсу, мінялися й аксіологічні орієнтири в організаційно-виховній системі вищої освіти, яка, у свою чергу, організовувала соціум із його духовними та моральними запитами. Доведено, що з утворених радянських освітніх інституцій і програм, нові комуністичні орієнтири спрямовували особистість на колективне життя, в якому губилася його індивідуальність і самостійність. Процес виховання майбутніх художників-педагогів мав стати принципово новим соціальним явищем, що був орієнтований на підготовку радянських кадрів, озброєних широкими знаннями і методами розуміння природи та суспільства і підготовлених для творчої діяльності в суспільно-виробничому процесі. В статье исследуются основные факторы, влиявшие на формирование аксиологических ориентиров в каждом из этапов развития высшего художественно-педагогического образования ХХ века. Показано, что с изменением идеологического курса менялись и аксиологические ориентиры в организационно-воспитательной системе высшего образования, которое в свою очередь организовывало социум с его духовными и нравственными запросами. Доказано, что с созданием советских образовательных учреждений и новых программ, коммунистические ориентиры направляли личность на коллективизм, в котором терялась его индивидуальность и самостоятельность. Процесс воспитания будущих художников-педагогов должен был стать принципиально новым социальным явлением, и направленный на подготовку советских педагогов, вооруженных широкими знаниями и методами понимания природы и общества и подготовленных для творческой деятельности в общественно-производственном процессе. The article examines the main factors that influenced the formation of axiological landmarks in each of the defined stages of higher art and pedagogical education of the 20th century. It is shown that changes in the ideological course also caused changes of the axiological landmarks in the organizational and educational system of higher education, which in turn organized the society with its spiritual and moral demands. It is proved that with the formation of the Soviet educational institutions and programs new communist landmarks directed people to collective life, where one would lose their individuality and independence. The process of education of future teachers-artists was to be-come a fundamentally new social phenomenon that was aimed at training Soviet teachers armed with extensive knowledge and methods of understanding nature and society and prepared for creative work in socio-productive process. The study conducted shows that the synthesis of art and production practice was possible due to educating a new generation of teachers who had been specially trained in higher art education institutions and various educational courses there. The paper characterizes the specificity of training the future teachers of fine arts with their key feature being the provision of practical and utilitarian knowledge to the students. Through completing these tasks of the proletarian education, teachers of the fine arts profile in turn shaped and transformed both the art school and art in general according to the new values. A number of issues are defined regarding the development of continuity in teaching, improvement of the selection of students for art and pedagogical institutions, and formation of a network of art and graphic departments at the pedagogical institutes.
Розвиток вищої художньо-педагогічної освіти в Україні у ХХ столітті (1917-1991)
(Видавництво «Оперативна поліграфія», ФОП Здоровий Я. А., 2016) Паньок, Т. В.
У монографії на основі дослідження архівних матеріалів обґрунтовано процес становлення вищої художньо-педагогічної освіти в Україні у ХХ столітті, розроблено його періодизацію, виявлено провідні тенденції, зміст художньо-педагогічної підготовки, виокремлено наукову цінність педагогічних теорій, еволюцію світоглядної моделі вищої художньо-педагогічної освіти, розуміння її як цілісного художньо-педагогічного явища, національного і самостійного своєю суттю. Розраховано на науковців, учителів, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, художників, мистецтвознавців, істориків, керівників органів освіти, студентство. В монографии на основе исследования архивных материалов обоснованно процесс становления высшей художественно-педагогического образования в Украине в ХХ веке, разработан его периодизация, выявлены ведущие тенденции, содержание художественно-педагогической подготовки, выделены научную ценность педагогических теорий, эволюцию мировоззренческой модели высшей художественно-педагогического образования, понимание ее как целостного художественно-педагогического явления, национального и самостоятельного своей сути. Рассчитано на научных работников, учителей, преподавателей высших педагогических учебных заведений, художников, искусствоведов, историков, руководителей органов образования, студенчество. In the monograph, based on the study of archival materials, the process of formation of higher art and pedagogical education in Ukraine in the 20th century is substantiated, its periodization is developed, leading trends, the content of artistic and pedagogical training are revealed, the scientific value of pedagogical theories, the evolution of the ideological model of higher art and pedagogical education, are highlighted, understanding it as an integral artistic and pedagogical phenomenon, national and independent in its essence. Designed for researchers, teachers, teachers of higher pedagogical educational institutions, artists, art critics, historians, heads of educational authorities, students.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАТИВНОЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Іноземцева, С. В.
В статті розглянута відмінність інтегративної та інклюзивної освіти. Вона полягає у визнанні того факту, що суспільство змінюється, воно пристосовується до індивідуальних потреб людей, а не навпаки. Аналіз результатів впровадження інклюзивної форми навчання в експериментальних закладах освіти дає можливість зазначити такі позитивні зрушення: краща підготовленість молоді з особливими потребами до життя в суспільстві, а також готовність самого суспільства враховувати потреби своїх громадян; підвищення мотивації дітей з особливими потребами до навчання; батьки отримали можливість обмінюватися досвідом навчання й виховання, якого їм не вистачало, коли їхні діти навчалися у спеціальних групах. Відзначені недоліки: недостатнє фінансування, потреба вдосконалювати зміст освіти, вирішувати кадрові питання, поширювати міжвідомчу співпрацю. слабка підготовка педагогічних кадрів, які ще не готові працювати з дітьми з функціональними порушеннями, болісна реакція батьків на спільне навчання. Активний розвиток інтегрованої загальнодоступної системи середньої, професійної та вищої освіти став реальною ознакою євроінтеграційного поступу України. Така система передбачає різноманітні форми спільного навчання та виховання дітей з особливими потребами та їх здорових однолітків. Відмічено, що Інтенсивно запроваджуються інноваційні форми навчання й виховання дітей-інвалідів і в Харківській області. Насамперед, це використання елементів дистанційного, інтегрованого навчання, відкриття навчальнореабілітаційних центрів, навчально-виховних комплексів різних форм власності. В статье рассмотрено отличие интегративного и инклюзивного образования. Оно заключается в признании того факта, что общество меняется, оно приспосабливается к индивидуальным потребностям людей, а не наоборот. Анализ результатов внедрения инклюзивной формы обучения в экспериментальных учреждениях образования дает возможность отметить следующие положительные сдвиги: лучшая подготовленность молодежи с особыми потребностями к жизни в обществе, а также готовность самого общества учитывать потребности своих граждан; повышение мотивации детей с особыми потребностями к обучению; родители получили возможность обмениваться опытом обучения и воспитания, которого им не хватало, когда их дети учились в специальных группах. Отмечены недостатки: недостаточное финансирование, необходимость совершенствовать содержание образования, решать кадровые вопросы, распространять межведомственное сотрудничество, слабая подготовка педагогических кадров, которые еще не готовы работать с детьми с функциональными нарушениями, болезненная реакция родителей на совместное обучение. Активное развитие интегрированной общедоступной системы среднего, профессионального и высшего образования стало реальным признаком евроинтеграционного прогресса Украины. Такая система предусматривает различные формы совместного обучения и воспитания детей с особыми потребностями и их здоровых сверстников. Отмечено, что Интенсивно внедряются инновационные формы обучения и воспитания детей-инвалидов и в Харьковской области. Прежде всего, это использование элементов дистанционного, интегрированного обучения, открытия навчальнореабілітаційних центров, учебно-воспитательных комплексов различных форм собственности.
Сутність поняття «вища художньо-педагогічна освіта»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Паньок, Т. В.
У статті на основі аналізу історико-наукової та інформаційно-словникової бази розглянуто суть поняття «вища художньо-педагогічна освіта». Визначено різні підходи в науково-педагогічній літературі до його трактування. Розкрито категоріально-понятійний апарат проблеми «вища художньо-педагогічна освіта», а саме: «мистецька освіта», «художня освіта», «художня школа», «художньо-естетичне виховання», «освіта» та «педагогічний». Схарактеризовано дефініцію «вища художньо-педагогічна освіта» як систему підготовки у вищих навчальних закладах фахівців із образотворчого мистецтва для навчальних закладів усіх типів, які здійснюють педагогічну і самостійну художню діяльність. Доведено, що «вища художньо-педагогічна освіта» є найважливішим засобом розвитку й формування цілісності особистості, її творчої індивідуальності, інтелектуальності й емоційного багатства. Social and economic transformation in Ukraine, modern processes of integration, innovative development in the field of education influenced on the formation of the modern education system and contribute to the increasing of demand for scientifically-authentic information about the development of the educational sector. Analysis of terminology term «higher art-pedagogical education» firstly indicates the different approaches to scientific and educational literature to its interpretation and about uncertainty categorial-conceptual apparatus as a whole; secondly, shows the presence in modern scientific studies erroneous terminology applications to determine specific definitions. Therefore, the goal of giving article raising the definition, concretization and introduction to the scientific usage the terminology definition «higher art-pedagogical education» based on analysis of historical-scientifical informative-dictionary base. To avoid terminological confusion, this article describes the categorial-conceptual apparatus of the synonyms to the term «higher art-pedagogical education», namely «art education», «art school», «artistic-aesthetic education», «education» and «pedagogical» The research found that the term «higher art-pedagogical education» means the system of training, in higher education institutions, of specialists from the fine arts for educational institutions of all types, performing educational or individual artistic activities or combine them. In the course of professional training every person acquires special knowledge and skills in the field of fine arts and pedagogy, allowing themselves to engage in creative work, research and pedagogical activities. The study of scientific literature allows pull out that higher art-pedagogical education implements several functions: educational, cultural, developmental, national education of the individuality, social and aesthetic. The study found that the basic concept of art-pedagogical education, such as consistency, reflection, vizuality, spatiality, clarity, and emotional perception helps to develop cognitive activity, spirituality, thus creating conditions for the development of the whole person.