UKRAINIAN BAROQUE AND EUROPEAN CONTEXT
Завантаження...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, видавництво "Міленіум"
Анотація
The purpose of the research. The research is associated with a comprehensive study of icon painting in Sloboda Ukraine. It is an attempt of historical justification and objective interpretation of icon painting artefacts of the Baroque period in the seventeenth and eighteenth century from the point of view of the style formation, icon painting features and identification of regional specificity as an integral part of the historically determined artistic system and artistic phenomenon of Ukrainian culture. The research methodology consists in the use of art-historical, comparative, and historical and logical methods. Its methodological framework is the principles of systematicity and historicism. Icon painting in Sloboda Ukraine is studied as a phenomenon of national culture and a phenomenon of a certain cultural and historical situation interacting with social, historical and cultural factors. The scientific novelty of the research is that it is for the first time in Ukrainian art history that the evolution of icon painting in Sloboda Ukraine is studied and the concept of the cultural and historical context of the origin and development of this artistic phenomenon is extended based on primary sources. The place that the Sloboda Ukraine icons occupy in the general development of Ukrainian icon painting has been determined for the first time. Conclusions. The analysis of the artistic and imagery system of icon painting in Sloboda Ukraine has shown that the Baroque style was dominant in the period studied, as well as in the whole Ukrainian art; it was best suited for the national character and embodied the Ukrainian mentality. The spread of the Baroque style in the region was determined by the peculiarities of the spiritual life of the period, its secularization. Referring to the innovations of Western art fell on the original local «soil», intertwining with the Ukrainian sacral painting traditions in the works of various local schools, as well as with the post-Byzantine tradition, which led to original interweaving of archaisms and innovations. Дослідження пов’язане з вивченням слобожанського іконопису, спробою історичного обґрунтування та об’єктивної інтерпретації барокових пам’яток іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст. з точки зору формування стилю, особливостей іконографії та виявлення регіональної специфіки як складової історично зумовленої художньої системи і мистецького феномена української культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні мистецтвознавчого, компаративного, історико-логічного методів. Методологічною основою є принципи системності та історизму. Іконопис Слобожанського осередку розглядається як явище національної культури, як феномен певної культурно-історичної ситуації у взаємодії з соціальними, історичними та культурними факторами. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві на підставі першоджерел розглянуто еволюцію слобожанського іконопису, розширено уявлення про культурно-історичний контекст виникнення та розвитку цього мистецького явища. Визначено місце слобожанської ікони у загальному розвитку іконопису в Україні. Висновки. Аналіз художньо-образної системи слобожанського іконопису показав, що найвагоміше слово в період, що розглядається, було сказано бароко, як і в цілому в українському мистецтві. Цей стиль найкраще відповідав національному характеру, втілював український менталітет. Поширення бароко в регіоні, його стильових ознак визначалося особливостями духовного життя епохи, його секуляризацією. Звернення до новацій західного мистецтва лягло насамобутній місцевий ґрунт, перехрещуючись з традиціями українського сакрального живопису в проявах різних місцевих шкіл, принесених переселенцями, з поствізантійською традицією, що призводило до оригінальних переплетень архаїзмів і новацій. Исследование связано с изучением слобожанской иконописи, попыткой исторического обоснования и объективной интерпретации барокковой иконописи XVII-XVIII вв. с точки зрения формирования стиля, особенностей иконографии и выявления региональной специфики как составной части исторически обусловленной художественной системы и художественного феномена украинской культуры. Методология исследования заключается в применении искусствоведческого, компаративного, историко-логического методов. Методологической основой являются принципы системности и историзма. Иконопись Слобожанщины рассматривается как явление национальной культуры, как феномен определенной культурно-исторической ситуации во взаимодействии с социальными, историческими и культурными факторами. Научная новизна заключается в том, что впервые в украинском искусствоведении на основании первоисточников рассмотрена эволюция слобожанской иконописи, расширено представление о культурно-историческом контексте возникновения и развития этого художественного явления. Определено место слобожанской иконы в общем развитии иконописи в Украине. Выводы. Анализ художественно-образной системы слобожанской иконописи показал, что весомое слово в рассматриваемый период было сказано барокко, как и в целом в украинском искусстве. Стиль барокко лучше соответствовал национальному характеру, воплощал украинский менталитет. Распространение барокко в регионе, его стилевых признаков определялось особенностями духовной жизни эпохи, ее секуляризацией. Обращение к новациям западного искусства легло на самобытный местный грунт, пересекаясь с традициями местных школ украинской сакральной живописи, с поствизантийской традицией, что привело к оригинальным переплетениям архаизмов и новаций.
Опис
Ключові слова
baroque, iconography, icon painting, icon, emblematic, symbolic, Ukraine, Gregory Skovoroda, бароко, іконографія, іконопис, ікона, емблематика, символіка, Україна, Григорій Сковорода, барокко, иконография, иконопись, икона, эмблематика, символика, Украина, Григорий Сковорода
Цитування
Panyok T. Ukrainian baroque and European context / T. Panyok // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. – Київ : Міленіум, 2018. – № 3. – С. 335–342.