Кафедра української лiтератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/38

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 166

Григорій Сковорода: семінарій
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2004) Ушкалов, Л. В.
Цей фундаментальний посібник подає бібліографічну інформацію щодо найрізноманітніших питань, пов’язаних із життям та творчістю великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794). Він виконує роль своєрідного навігатора в “морі” наукової літератури, присвяченої Сковороді, що з’явилася в усьому світі впродовж двох останніх століть. Посібник призначений передовсім для студентів українських університетів, що вивчають сковородинську проблематику. Окрім того, він стане в нагоді також професійним науковцям (історикам літератури, філософам, педагогам, богословам, мистецтвознавцям, мовознавцям, культурологам). This fundamental guide provides bibliographical information on a wide variety of issues related to the life and work of the great Ukrainian poet and philosopher Hryhorii Skovoroda (1722–1794). It serves as a a kind of navigator in the "sea" of scholarly literature on Skovoroda. Skovoroda that has appeared all over the world over the past two centuries. The manual is intended primarily for students of Ukrainian universities, who study Skovoroda's work. In addition, it will be useful professional scholars (literary historians, philosophers, teachers, theologians, art historians, linguists, and cultural studies scholars).
Біблійна герменевтика у творах Дмитра Туптала
(Львівсьвій національний університет імені Івана Франка; Апріорі, 2007) Левченко, Н. М.
Досліджуються архетипи фіґур, знаків, символів у прозі Дмитра Туптала як вияв існування герменевтичної системи, що відповідає загальним принципам біблійної герменевтики. The archetypes of figures, signs, and symbols in Dmytro Tuptal's prose are studied as manifestations of the existence of a hermeneutic system that corresponds to the general principles of biblical hermeneutics.
Повна академічна збірка творів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011) Сковорода, Г.
Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань тощо. This book is the first edition of the works of the great Ukrainian poet and philosopher Hryhorii Skovoroda (1722–1794), published in a proper academic format. It will be a valuable source for philosophers, literary critics, linguists, cultural studies, educators, theologians, and other specialists studying Skovoroda's work, a reliable basis for translations of his works into other languages, for the preparation of popular editions, etc.
Реалізм – це есхатологія: Панас Мирний
(Майдан, 2012) Ушкалов, Л. В.
Ця книга присвячена життю і творчості одного з найвизначніших українських письменників доби реалізму Афанасія Яковича Рудченка (1849—1920), який виступав у літературі під прибраним ім’ям «Панас Мирний». Спираючись на великий фактичний матеріал, автор переконливо доводить: уся творчість Панаса Мирного являє собою варіацію на тему боротьби Правди з Кривдою, тобто Христа з Антихристом. А це означає, що реалізм письменника можна розглядати як есхатологічну стилістику. This book is devoted to the life and work of one of the most prominent Ukrainian writers of the realist era. Ukrainian writers of the realist era, Afanasii Yakovlevych Rudchenko (1849-1920), who appeared in literature under the pseudonym "Panas Myrnyi". Based on extensive factual material, the author convincingly proves that the entire work of Panas Myrnyi is a is a variation on the theme of the struggle between Truth and Injustice, that is, between Christ and Antichrist. This means that the writer's realism can be seen as eschatological style.
Сковорода, Шевченко, фемінізм…
(Майдан, 2014) Ушкалов, Л. В.
До нової книги професора Леоніда Ушкалова ввійшло півтора десятка статей, написаних упродовж 2010–2013 років. У них розглядається низка історико-літературних, філософських, богословських та культурологічних питань, пов’язаних передовсім із творчістю Григорія Сковороди (1722–1794) й Тараса Шевченка (1814–1861). Крім того, автор аналізує проблематику українського фемінізму ХІХ століття, розглядає окремі явища української літератури часів реформації, бароко й 1920-х років.Professor Leonid Ushkalov's new book includes a dozen and a half articles written in 2010–2013. They deal with a number of historical, literary, philosophical, theological and cultural issues related primarily to the works of Hryhorii Skovoroda (1722–1794) and Taras Shevchenko (1814–1861). In addition, the author analyses the problems of Ukrainian feminism in the nineteenth century, examines certain phenomena of Ukrainian literature of the Reformation, Baroque, and 1920s.
Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання
(Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2014) Ушкалов, Л. В.
До книги входить близько 300 невеликих есеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка (1814–1861) – поета, художника, музиканта, мислителя. Шевченко постає тут людиною, яка надзвичайно тонко й трепетно відчуває природу, мистецтво, життя в усіх його проявах: від побуту до метафізики. Автор розглядає Шевченка в широкому контексті української та світової культури. А ще, пильно вдивляючись в образ поета, він намагається описати свій власний духовний досвід. The book includes about 300 short essays on the world of ideas and images of Taras Shevchenko (1814–1861) – poet, artist, musician, and thinker. Shevchenko appears here as as a man with an extremely subtle and reverent sense of nature, art, and life in all its manifestations: from everyday life to metaphysics. The author examines Shevchenko in the broader context of Ukrainian and world culture. context of Ukrainian and world culture. And, looking closely at the image of the poet, he tries to describe his own spiritual experience.
Теория мотива в литературоведении
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014) Гармаш, Л. В.
В статье излагается история изучения мотива как одной из важнейших категорий поэтики. Мотив рассматривается в сопоставлении с близкими ему понятиями «тема», «сюжет», «мифологема». Подчеркивается интертекстуальный характер мотива, его семантическая целостность и эстетическая значимость, включенность в нарративную структуру текста. Согласно классификации Б. В. Томашевского, мотивы могут нести различную функциональную нагрузку. Динамические мотивы меняют ход событий, а статические не оказывают влияния на развитие сюжета. Сюжетообразующий потенциал мотива раскрывают А. Л. Бем, Ю. В. Шатин, Ю. В. Доманский и другие ученые. Он обусловлен таким свойством данной категории, как предикативность, которая является ведущим понятием прагматической теории мотива. На основании анализа трудов А.Н. Веселовского, Б.В. Томашевского, О.М. Фрейденберг, Б. М. Гаспарова, В. И. Тюпы, Н. Д. Тамарченко, И. В. Силантьева и других ученых названы характерные признаки мотива: предикативность, повторяемость, вариативность, системность. В статті розкрита історія вивчення мотиву як однієї з найважливіших категорій поетики. Мотив розглядається в зіставленні з близькими до нього поняттями «тема», «сюжет», «міфологема». Підкреслюється інтертекстуальний характер мотиву, його семантична цілісність і естетична значущість, включеність у наративну структуру тексту. Згідно з класифікацією Б. В. Томашевського, мотиви можуть виконувати різноманітні функції. Динамічні мотиви змінюють хід подій, а статичні не впливають на розвиток сюжету. Сюжетостворюючий потенціал мотиву розкривають А. Л. Бем, Ю .В. Шатін, Ю. В. Доманський та інші вчені. Він зумовлений такою властивістю даної категорії, як предикативність, яка є провідним поняттям прагматичної теорії мотиву. У результаті аналізу трудів А. Н. Веселовського, Б .В. Томашевського, О .М. Фрейденберг, Б. М. Гаспарова, В .И. Тюпи, Н. Д. Тамарченко, И. В. Силантьєва та інших вчених названі характерні ознаки мотиву: предикативність, повторюваність, варіативність, системність. The article describes the history of the study of motif as one of the major categories of poetics. The motif is considered in comparison with such concepts as theme, plot, mythologeme, which are close to it. Intertextual nature of the motif, its semantic integrity, aesthetic significance and inclusiveness in the narrative structure of a text are highlighted. According to Boris Tomashevsky’s classification, motifs may perform different functions. Dynamic motifs change the course of events, static ones do not influence the plot. Tomashevsky used the term ‘motif’ to denote the smallest unit of the plot and distinguished between ‘bound’ and ‘free’ motifs. The ability of the motif to generate plot is researched by A. Bem, Y. Shatin, J.V. Domansky and other scientists. This quality becomes possible because the motif is always a predicate as the pragmatic theory states. The article is based on the analysis of works of A.Veselovsky, B.Tomashevsky, O. Freidenberg, B. Gaparov, V. Tjupa, N. Tamarchenko, I. Silantiev and other scientists. The characteristic features of the motif have been called such as predication, repeatability, variability, consistency.
Танатологические мотивы в прозе русских символистов
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди; Изд-во ООО «Щедрая усадьба плюс», 2015) Гармаш, Л. В.
В монографии рассматривается специфика танатологических мотивов в прозе русских символистов – Ф. Сологуба, В. Я. Брюсова и Андрея Белого. Танатологические мотивы изучаются с точки зрения их семантики, поэтики и функционирования в художественном тексте, выявляются их структурные компоненты, архетипические и мифопоэтические смысловые уровни, определяются философско-религиозные основания танатологической проблематики. «Художественная модель смерти» русских символистов анализируется в широком культурно-историческом контексте. Адресована научным работникам, преподавателям-филологам, студентам гуманитарных факультетов, а также всем, кто интересуется историей русской литературы. У монографії розглядається специфіка танатологічних мотивів у прозі російських символістів - Ф. Сологуба, В.Я. Брюсова та Андрія Бєлого. Танатологичні мотиви вивчаються з точки зору їхньої семантики, поетики і функціонування в художньому тексті, виявляються їхні структурні компоненти, архетипічні й міфопоетичної смислові рівні, визначаються філософсько-релігійні підстави танатологічної проблематики. «Художня модель смерті» російських символістів аналізується в широкому культурно-історичному контексті. Адресовано науковцям, викладачам-філологам, студентам гуманітарних факультетів, а також усім, хто цікавиться історією російської літератури. In the monograph, the specificity of the tanatological motifs in the prose of Russian symbolists - F. Sologub, V.Ya. Brysov and Andrey Bely. Tanatological motifs are studied from the point of view of their semantics, poetics and functioning in the artistic text, their structural components, archetypal and mythopoietic semantic levels, are determined, the philosophical and religious foundations of tanatological issues are determined. The "literary model of death" of Russian symbolists is analyzed in a wide cultural and historical context. Addressed to scientists, teachers-philologists, students of humanitarian faculties, as well as anyone interested in the history of Russian literature.
Україна і Європа: нариси з історії літератури та філософії
(Майдан, 2016) Ушкалов, Л. В.
У цій книзі подано дванадцять статей, написаних у 2014–2016 роках. У них ідеться про різні матерії: наприклад, про те, яке місце в духовному світі української людини посідає трактат Томи Кемпійського «De imitatione Christi», про ідеї Коперника й західні енциклопедії емблем у старій Україні, про європейські джерела світогляду Григорія Сковороди й Семена Гамалії, про український вимір філософії гумбольдтіанця Олександра Потебні, про образ України, змальований Михайлом Драгомановим, про написану в Сан Ремо поезію Лесі Українки «Дим», про ідейне підґрунтя української сексуальної революції початку ХХ століття, про «психологічну Європу» Миколи Хвильового. І всі вони об’єднані одним магістральним сюжетом – «Україна і Європа». This book contains twelve articles written in 2014–2016. They deal with a variety of topics: for example, the place in the spiritual world of a Ukrainian person place in the spiritual world of a Ukrainian person is occupied by Thomas of Campania's treatise De imitatione Christi, the ideas of Copernicus and Western encyclopaedias of emblems in old Ukraine, about the European sources of the worldview of Hryhorii Skovoroda and Semen Hamaliya, about the Ukrainian dimension of the Humboldtian philosophy of Alexander Potebnya, about the image of Ukraine depicted by Mykhailo Drahomanov, Lesia Ukrainka's poem "Smoke" written in San Remo, the ideological basis of the Ukrainian sexual revolution of the early twentieth century, and Mykola Khvylovyi's "psychological Europe". And all of them are united by one main theme – "Ukraine and Europe".
Скриптор чи візіонер? (До питання філософії творчості О. Забужко)
(Криворізький державний педагогічний університет, 2016) Лук'янова, О. С.
Дана стаття присвячена аналізу філософії творчості Оксани Забужко (на матеріалі повісті «Інопланетянка»). Заперечуючи соцреалістичний підхід, письменниця тяжіє до романтичного трактування ролі митця й джерел мистецької творчості. Експлікація постмодерністської філософеми «смерті автора» у творах О. Забужко відбувається лише на рівні поетики. Данная статья посвящена анализу философии творчества Оксаны Забужко (на материале повести «Инопланетянка»). Отрицая соцреалистический подход, писательница тяготеет к романтической трактовке роли художника слова и истоков художественного творчества. Экспликация постмодернистской философемы «смерти автора» в произведениях О. Забужко возможна только на уровне поэтики. The following article is on the Oxana Zabuzhko’s creative work philosophy analysis (based on the «The Alien Woman» story). Rejecting the socialist-realist concept the writer tends to romantic interpretation of the artist role and the sources of creative work. Explication of the postmodern philosophema «death of the author» in Zabuzhko’s works occurs at the level of poetics.
Ліствиця Якова
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди; Майдан, 2016)
Збірник присвячено ювілею відомого літературознавця, доктора філологічних наук, професора Леоніда Володимировича Ушкалова. Статті охоплюють широке коло питань з історії української літератури від давнини до сучасності. The collection is dedicated to the anniversary of the famous literary critic, Doctor of Philology, Professor Leonid Vladimirovich Ushkalov. The articles cover a wide range of issues in the history of Ukrainian literature from antiquity to to the present.
Дзеркально-символічна трансформація реальності в художній прозі Миколи Хвильового
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Куценко, М. М.
У роботі вперше представлено структурно-психоаналітичний аналіз художньої прози Миколи Хвильового як способу самовираження й самопізнання автора шляхом конструювання особливої "психічної реальності" на перетині уявної та мовної діяльності. В работе впервые представлен структурно-психоаналитический анализ художественной прозы Николая Хвылевого как способа самовыражения и самопознания автора путем конструирования особой "психической реальности" на пересечении воображаемой и речевой деятельности. For the first time, a structural-psychoanalytic analysis of Mykola Khvylovy's prose is presented as a way of expressing and knowing the author by constructing a special "psychic reality" at the intersection of imaginary and linguistic activity.
ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВО : «ВІЧНІ» ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
(Издательский центр «Диалог», 2016-09-02) Варенікова, О. В.
У статті зроблено опис визначень окремих українських дослідників у галузі шевченкознавства 1-ї третини ХХ – початку ХХІ століть щодо предметної необмеженості таких досліджень, проаналізовано деякі соціально-наукові кореляції, що зумовлюють феномен «вічно нового шевченкознавства». В статье сделано описание определений отдельных украинских исследователей в области шевченковедения 1-й трети ХХ – начала XXI веков по предметной неограниченности таких исследований, проанализировано некоторые социально-научные корреляции, обусловливающие феномен «вечно нового шевченковедения». The article describes the definitions of some Ukrainian researchers in the field of Shevchenko study during the 1st third of XX – the beginning of XXI centuries, concerning the unlimited subject of studies, analyses some social-scientific correlation that contributes to the phenomenon of "always new Shevchenko study".
П. ФИЛИПОВИЧ ПРО ЗАВДАННЯ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА У ЗБІРНИКУ 1925 РОКУ «ШЕВЧЕНКО ТА ЙОГО ДОБА»
(Сумський державний університет (СумДУ), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (ХНУ), 2016-11-10) Варенікова, О. В.
У статті аналізується доробок П. Филиповича як одного з фундаторів шевченкознавства у межах його дослідження «До студіювання Шевченка та його доби» у збірнику 1925 року «Шевченко та його доба», де він обґрунтовує завдання цієї галузі літературознавства. В статье анализируются наработки П. Филиповича как одного из основателей шевченковедения в рамках его исследования «До студіювання Шевченка та його доби» в сборнике 1925 года «Шевченко та його доба», где он обосновывает задачи данной отрасли литературоведения. In the paper, the auther nalyzes the heritage of P. Fylypovych as one of the founders of Shevchenko studies, in his article «By Studying Shevchenko and His Era» in the book of 1925 «Shevchenko and His Era» where he established the tasks of this branch of literature.
Прозова творчість Ігоря Муратова в рецепції критиків та істориків української літератури
(Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, 2017) Веретюк, Т. В.
У статті проаналізовано наукові праці критиків та істориків української літератури, присвячені дослідженню прозової творчості Ігоря Муратова, що відтворює основні етапи драматичної історії України ХХ ст. Робиться акцент на тематиці вітчизняної літератури у другій половині ХХ ст., а також розглянуто умови, які «підштовхнули» письменника до створення того чи іншого твору. В статье проанализированы научные труды критиков и историков украинской литературы, посвященные исследованию прозаического творчества Игоря Муратова, что воспроизводит основные этапы драматической истории Украины ХХ в. Делается акцент на тематике отечественной литературы во второй половине ХХ в., А также рассмотрены условия, которые «подтолкнули» писателя к созданию того или иного произведения. The scientific works of critics and historians, devoted to studies of the prosaic heritage of Igor Muratov that reflects on the main dramatic period of the Ukrainian history of the XX-th century, are analyzed in the article. The article focuses on the topics of Ukrainian literature of the second half of the XXth century and considers the conditions that have contributed to writing literary works by Ihor Muratov.
Маневри морібундуса як експерименти з перекресленням: досвід Миколи Хвильового
(Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Міжнародна асоціація україністів, 2018) Хоменко, Г. І.
Це дослідження є спробою доторкнутися до таємниці хворого, приреченого на смерть, в українській літературі "переходової доби" в одному з аспектів (не)можливого деконструктивного філософування: "тріумфування іксом". Поліморфна і лабіринтна воля до пізнання смерті людини задля народження надлюдини у Фрідріха Ніцше та її аналог – маневрування враженого вавилонським синдромом у Жака Дерріда – стали бездонним джерелом ідей та інструментів для нюансованого прочитання слова-фантома анарх, унікального знака смертника Миколи Хвильового. Это исследование является попыткой прикоснуться к тайне больного, обреченного на смерть, в украинской литературе "переходной эпохи" в одном из аспектов (не)возможного деконструктивного философствования: "триумфирования иксом". Полиморфная и лабиринтная воля к познанию смерти человека ради рождения сверхчеловека у Фридриха Ницше и его аналог – маневрирование пораженного вавилонским синдромом у Жака Деррида – стали бездонным источником идей и инструментов для нюансированного прочтения слова-фантома анарх, уникального знака смертника Мико́лы Хвылёвого. The research is an attempt to touch the mystery of a sick person, doomed to death, in Ukrainian literature of transition period in one of the aspects of (im) possible deconstructive philosophizing: triumph by X. Polymorphic and labyrinthine will to know the death of the person for the birth of a superman in Friedrich Nietzsche works and its analog – the manipulation of the affected by Babylonian syndrome in Jacques Derrida works have become a constant source of ideas and ways for the nuanced reading of the word-phantom anarch, a unique suicide sign in Mykola Khvyliovyi works.
Біблійна герменевтика в давній українській літературі
(Майдан, 2018) Левченко, Н. М.
Монографія присвячена висвітленню питання про місце та роль біблійної герменевтики в українській літературі XI–XVIII століть. Наголошено на тому, що перші переклади Біблії є початковим етапом розвитку екзегези Святого Письма в Україні. Крізь призму біблійної герменевтики розглянуто твори перекладної старокиївської літератури, відстежено їхній вплив на розвиток оригінальної літератури ХІ–ХІІІ століть, зокрема на творчість Іларіона, Кирила Туровського, Феодосія Печерського. Біблійну герменевтику в українській літературі XVI–XVIII століть подано як синтез східної та західної герменевтичних традицій. Із цього погляду проаналізовано творчість Василя Суразького, Мелетія Смотрицького, Йова Заліза, Феофана Прокоповича, Стефана Яворського, Дмитра Туптала, Іоана Максимовича, Григорія Сковороди та інших.The monograph is dedicated to highlighting the question of the place and role of biblical hermeneutics in Ukrainian literature of the 11th-18th centuries. Emphasized on the fact that the first translations of the Bible are the initial stage of the development of the exegesis of the Holy Scriptures in Ukraine. Through the prism of biblical hermeneutics, the works of translated Old Kyivan literature were examined, and their influence was traced on the development of original literature of the 11th-13th centuries, in particular on creativity Ilarion, Kyrylo Turovskyi, Feodosii Pecherskyi. Biblical hermeneutics in the Ukrainian literature of the 16th–18th centuries, it is presented as a synthesis of Eastern and Western hermeneutic traditions. Creativity was analyzed from this point of view Vasyl Surazkyi, Meletii Smotrytskyi, Yov Zaliza, Feofan Prokopovych, Stefan Yavorskyi, Dmytoa Tuptala, Ioan Maksymovych, Hryhorii Skovoroda and others.
Біблійна герменевтика в бароковій українській літературі в межах канону та поза ним
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Левченко, Н. М.
Дослідження присвячене вивченню сакрального образу каменю як біблійної фігури, знаку, символу в прозі Г. Сковороди та С. Яворського. За принципами біблійної герменевтики як джерела смислів письменники створили оригінальну систему значень образу каменю в межах канону й поза ним. Насиченість творів Сковороди алегоричними образами, емблемами, символами, які мають абсолютно самостійний, інколи несподіваний сенс, стала причиною відхилення тлумачення багатьох біблійних фігур, явищ і сюжетів від їхньої канонічної інтерпретації. С. Яворський не відходив від канону і, інтерпретуючи образ каменю, вдався до інтертекстуального прийому перенесення тексту Святого Письма у власноруч творений текст. The research is devoted to the study of the sacred image of a stone as a biblical figure, a sign, a symbol in prose by G. Skovoroda and S. Yavorsky. According to the principles of biblical hermeneutics as a source of meanings, the writers created an original system of values of the image of a stone within the canon and beyond. The saturation of the works of Skovoroda with allegorical images, emblems, symbols, which have a completely independent, sometimes unexpected meaning, has become the reason for the rejection of the interpretation of many biblical figures, phenomena and subjects from their canonical interpretation. Trying to find the truth in Scripture, Frying puts on its own allegorical transformations allegorically on its biblical allegories, that is, about allegories speaking allegories and thus does not simplify, but encode their meaning. S. Yavorsky did not depart from the canon and, interpreting the image of a stone, resorted to the intertextual acceptance of the translation of the text of the Holy Scripture into a self-created text. Consequently, the attachment to the canon was facilitated by modifications of most canonical genres.
Жак Дерріда: свобода інтерпретації як (не)можливість
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Хоменко, Г. І.
Стаття містить аналіз свободи інтерпретації, що визнана проблемою справді унікальної революційної філософії посткатастрофальної епохи – деконструкції Дерріда. Утверджувана нею негативність розглядається як слід множини філософій негативності від Платона й Біблії до Моріса Бланшо і Яна Паточки, що підлягає логіці відповідальності survie та supplement. Заперечення в дужках кваліфікується як знак апорійності – аналога межового випробування на можливість життя до/питливої, звільненої від апріорних ідей та підпорядкованої виміру différance думки, у якій відбувається недіалектичне подвійне заперечення (денегація) та рознесення сенсу (диссемінація). Статья содержит анализ свободы интерпретации, которую небезосновательно считают проблематичной позицией уникальной революционной философии посткатастрофальной эпохи – деконструкции Деррида. Новая негативность рассматривается как след множества философий негативности от Платона и Библии до Мориса Бланшо и Яна Паточки, что соответствует логике ответственности survie и supplement. Отрицание в скобках квалифицируется как знак апорийности – аналога лиминального испытания на возможность жить неустанно вопрошающей мысли, освобожденной от априорных идей и подчиненной измерению différаnce, структурированного недиалектическим двойным отрицанием (денегацией) и разнесением смысла (диссеминацией). The article deals with the analysis interpretation freedom which is recognized to be a problem of trully unique revolutionary philosophy of the post-accidental era – Derrida’s deconstruction. Its confirmed negativity is regarded as a trace of plurality of negativity philosophies from Plato and the Bible to Maurice Blancheo and Jan Patochka which subjects to the logic of survei and supplement responsibility. Negation in brackets is qualified as an apocryphal sign – an analogue of a boundary test for the possibility of curious / sensitive thought life; the thought which is free from apriori ideas and subordinate to the difference measuring where non-dialectical double negation (denegation) and meaning differentiation (dissemination) take place. It is noted that the turn in deconstruction to the language influenced the manner of free / non-free philosophizing – interpretations on the edge of languages and words, which results in the experience of inter-organizational interpretation, corresponding to ammetaphor; such linguistic shift accompanies Derrida's interpretive experience in existential and political spaces, where impossibility correlates with the gift.
НЕ/АМАЗОНЯНКА ІЗ КОЛА ХВИЛЬОВОГО: АГОНІЯ ЯК ВІД(НА)РОДЖЕННЯ
(Uniwersytet Zielonogórski, 2018) Хоменко, Г.
У статті пропонується аналіз агонії молодої жінки в тексті Надії Суровцової «Весно! (Із циклю “По той бік”)» (1927), який досі не став об'єктом інтерпретації. Він був опублікований у літературно-мистецькому журналі «Вапліте» – виданні об’єднання-епоніма чоловіків, створеного Миколою Хвильовим, завжди неспокійним ідеологом і творцем елітарної літератури в Україні 1920-х років. Аналіз виконаний в аспекті деконструктивного перепрочитання феміністської традиції, запропонованого Юлією Крістевою та Міґленою Ніколчиною, які вдалися до реакції на психоаналіз і Зіґмунда Фройда, і його жіночих філіацій. Тож амазонка («амазонянка» (М. Хвильовий)) як об’єкт ідентифікації приреченої в туберкульозному диспансері далеко від дому – результат асоціації події і з особистою історією авторки, де вона – граціозна вершниця в стилі Лінди Леонгард, і з феміністськими ідеями міжвоєнного часу, які утверджували не тільки ґендерну рівність, але і ту відмінність статей, що виявлена внаслідок відхилення / клинамена лінійних уявлень про амазонку, – стає не лише втікачкою від смерті до матері, що намагається відновити з нею осмотичну єдність, але й схильною до апорій не / амазонкою, яка живе бажанням вислизнути зі сфери визначення. The article offers the analysis of the young woman’s agony in Nadezhda Surovtsova’s novel called “Vesna!” (From the “Po Tu Storonu” cycle) – Spring” (From the “Beyond” cycle”) (1927) which has not become the object of interpretation so far. It has been published in “Vaplite”, the literary and art journal, belonged to the men’s union-eponym, created by Mykola Khvylyovy, a passionate ideologist and creator of elite literature in Ukraine in the 1920s. It is executed in the aspect of deconstructive re-reading of the feminist tradition, carried out by Julia Kristeva and Miglena Nikolchina, who have worked out the reaction to Sigmund Freud’s psychoanalysis and women’s filiation. Thus, Amazon (Khvylyovy’s “Amazonyan”) as an object of identification doomed at a tuberculosis dispensary far from home is a result of an event from the author’s personal life in which she is a graceful rider in the Linda Leonhard style, and feminist ideas of the interwar period, asserting not only the gender equality, but that difference between the sexes as well, discovered due to deviation/klinamen considering the linear ideas about Amazon/non-Aamazon. She is trying not only to escape from death to her mother, not only to restore the homogenous unity with her but also slipping out of the sphere of an aporetic non/Amazon definition.