Кафедра української лiтератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Постійний URI для цієї колекції

Кафедра української лiтератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 166
  • Документ
    НЕ/АМАЗОНЯНКА ІЗ КОЛА ХВИЛЬОВОГО: АГОНІЯ ЯК ВІД(НА)РОДЖЕННЯ
    (Uniwersytet Zielonogórski, 2018) Хоменко, Г.
    У статті пропонується аналіз агонії молодої жінки в тексті Надії Суровцової «Весно! (Із циклю “По той бік”)» (1927), який досі не став об'єктом інтерпретації. Він був опублікований у літературно-мистецькому журналі «Вапліте» – виданні об’єднання-епоніма чоловіків, створеного Миколою Хвильовим, завжди неспокійним ідеологом і творцем елітарної літератури в Україні 1920-х років. Аналіз виконаний в аспекті деконструктивного перепрочитання феміністської традиції, запропонованого Юлією Крістевою та Міґленою Ніколчиною, які вдалися до реакції на психоаналіз і Зіґмунда Фройда, і його жіночих філіацій. Тож амазонка («амазонянка» (М.  Хвильовий)) як об’єкт ідентифікації приреченої в туберкульозному диспансері далеко від дому – результат асоціації події і з особистою історією авторки, де вона – граціозна вершниця в стилі Лінди Леонгард, і з феміністськими ідеями міжвоєнного часу, які утверджували не тільки ґендерну рівність, але і ту відмінність статей, що виявлена внаслідок відхилення / клинамена лінійних уявлень про амазонку, – стає не лише втікачкою від смерті до матері, що намагається відновити з нею осмотичну єдність, але й схильною до апорій не / амазонкою, яка живе бажанням вислизнути зі сфери визначення. The article offers the analysis of the young woman’s agony in Nadezhda Surovtsova’s novel called “Vesna!” (From the “Po Tu Storonu” cycle) – Spring” (From the “Beyond” cycle”) (1927) which has not become the object of interpretation so far. It has been published in “Vaplite”, the literary and art journal, belonged to the men’s union-eponym, created by Mykola Khvylyovy, a passionate ideologist and creator of elite literature in Ukraine in the 1920s. It is executed in the aspect of deconstructive re-reading of the feminist tradition, carried out by Julia Kristeva and Miglena Nikolchina, who have worked out the reaction to Sigmund Freud’s psychoanalysis and women’s filiation. Thus, Amazon (Khvylyovy’s “Amazonyan”) as an object of identification doomed at a tuberculosis dispensary far from home is a result of an event from the author’s personal life in which she is a graceful rider in the Linda Leonhard style, and feminist ideas of the interwar period, asserting not only the gender equality, but that difference between the sexes as well, discovered due to deviation/klinamen considering the linear ideas about Amazon/non-Aamazon. She is trying not only to escape from death to her mother, not only to restore the homogenous unity with her but also slipping out of the sphere of an aporetic non/Amazon definition.
  • Документ
    СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СТИЛЯХ ТА ЖАНРАХ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Лазарєва, Т.
    У публікації розглянуто використання сучасних технологій у літературі. Сьогодні автори все частіше використовують інтерактивні елементи, відео та аудіо матеріали, щоб створити глибший та захоплюючий досвід для читача. Це дозволяє візуально уявити події та перенести читача у світ, створений автором. з розвитком соціальних мереж та мобільних технологій, література стала більш доступною та зручною у використанні. Багато письменників публікують свої твори в блогах, соціальних мережах або мобільних додатках, що дозволяє читачам отримувати доступ до них у будь-який час і з будь-якого пристрою. Використання нових технологій у літературі дозволяє письменникам розширити межі та можливості своєї творчості, а читачам – насолоджуватися цікавими та інноваційними творами. The publication examines the use of modern technologies in literature. Today, authors increasingly use interactive elements, video and audio materials to create a deeper and more immersive experience for the reader. This allows you to visually imagine the events and transport the reader to the world created by the author. with the development of social networks and mobile technologies, literature has become more accessible and convenient to use. Many writers publish their work on blogs, social networks, or mobile apps, allowing readers to access them anytime and from any device. The use of new technologies in literature allows writers to expand the limits and possibilities of their creativity, and readers - to enjoy interesting and innovative works.
  • Документ
    Технології цифрової ери в навчанні дисциплін філологічного спрямування
    (Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-06-04) Веретюк, Т.
    У роботі подано огляд сучасних цифрових інструментів для навчання дисциплін філологічного спрямування. The paper provides an overview of modern digital tools used in teaching philological disciplines.
  • Документ
    ЕДІТ ЕҐЕР: ПРОЩАТИ СМЕРТЬ / ПАМ’ЯТАТИ СМЕРТЬ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Хоменко, Г. І.
    У цій статті зроблено спробу прочитати бестселер Едіт Еґер "Вибір. Прийняти можливе" (2017) як терени для абсолютизації пам'яті у випадку прощення вбивць, яким був досвід в'язня концтаборів Аушвіц, Маутгаузен, Гунскірхен. Ця альтернатива прощення за спричинені смерті, що є наслідком відмови від пам'яті про минуле / подолання пам'яті про минуле / забуття минулого, представляється в'язнем як плекання ран минулого: Еґер здатна зробити вибір на користь життя в теперішньому і майбутньому, звільнившись від "в'язниці помсти" і вийшовши за межі закону циклічного тріумфу смерті, який вона усвідомлює як власний дар нащадкам. У її психотерапії свободи і відповідальності / пам'яті і прощення важливим стане цей своєрідний "екзорцизм угорського типу": дотик шкірою стопи до землі (повернення до тієї землі), яка залишилася в пам'яті як місце невимовного страху. Е. Еґер розглядає цей жест як дар Аушвіцу тим, хто зумів подолати межі "навченої безпорадності" (М. Селіґман). Translated with DeepL.com (free version) The current paper presents an attempt to read Edith Eger's bestselling memoir The Choice. Embrace the Possible (2017) as a terrain for the absolutisation of memory in the case of forgiving murderers, which was the experience of the Auschwitz, Mauthausen, Gunskirchen concentration camps’ survivor. This alternative of forgiveness for the deaths caused, which is a consequence of relinquishing the memory of the past / overcoming the memory of the past / forgetting the past, is presented by the survivor as nurturing the wounds of the past: Eger is able to make a choice in favour of life in the present and the future, freeing herself from 'the prison of revenge and going beyond the law of the cyclical triumph of death, which she recognizes as her own gift to her descendants. In her psychotherapy of freedom and responsibility / memory and forgiveness, this peculiar ‘exorcism of Hungarian type’ will become important: touching the skin of the foot to the ground (returning to that ground), which remained in the memory as a place of indescribable fear. E. Eger considers this gesture as the Auschwitz’s gift to those individuals who managed to overcome the boundaries of ‘taught helplessness’ (M. Seligman).
  • Документ
    ХУДОЖНІЙ ДОКУМЕНТ ПАМ’ЯТІ: ІНТЕРМЕДІАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ КНИГИ ЛЕОНІДА ЛОГВИНЕНКА «ТІНЬ ВІЙНИ»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Левченко, Н. М.
    Провідною темою книги Леоніда Логвиненка "Тінь війни" є тема сучасної російсько-української війни, людини війни і людини на війні. Попри зображення реалій життя українського народу в історичній конкретиці, пов'язаних із самовизначенням особистості в критичній ситуації, головна тема пронизана філософськими темами глибинних духовних і фізичних основ людської пам'яті про життя і смерть, добро і зло, любов і ненависть, віру і відчай, волю і рабство, свободу і залежність, історичний вибір і громадянський обов'язок. Фотографії війни, які супроводжують і глибше розкривають вербальний текст, претендують на приналежність до візуальних документів онтології новітньої історії України, новітнього історичного буття українського народу, а також на те, щоб бути одним з аргументів для визначення місця України та українського народу у світових історичних процесах не лише в соціальній, але й в їх релігійній моделях, глибоко і по-справжньому зрозумілих лише майбутнім поколінням, для яких твори Леоніда Логвиненка можуть стати осмисленою реконструкцією історичних подій, пов'язаних з неоголошеною російсько-українською війною. The leading theme of Leonid Logvinenko's book «The Shadow of War» is the theme of the modern Russian-Ukrainian war, a man of war and a man at war. Despite the depiction of the realities of the life of the Ukrainian people in historical concreteness, connected with the self-determination of the individual in a critical situation, the main theme is permeated with philosophical themes of the deep spiritual and physical foundations of human memory about life and death, good and evil, love and hate, faith and despair, will and servitude, freedom and dependence, historical choice and civic duty. The photographs of the war, which accompany and more deeply reveal the verbal text, claim to belong to the visual documents of the ontology of the modern history of Ukraine, the modern historical existence of the Ukrainian people, and to be one of the arguments for determining the place of Ukraine and the Ukrainian people in world historical processes, not only in social, but also in their religious models, deeply and truly understood only by future generations, for whom Leonid Logvinenko's works can become a meaningful reconstruction of historical events related to the undeclared Russian-Ukrainian war.