2021

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6899

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 133

Формування ІКТ-компенетнтності майбутніх учителів початкових класів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Зеленова, М. С.
В останні роки в Україні здійснюється впровадження сучасних освітніх технологій в освітній процес закладів загальної середньої освіти. В якості одного з провідних компонентів модернізації системи освіти виділяють інформатизацію. Вона є визначальною умовою вдосконалення системи освіти в рамках Державного стандарту загальної середньої освіти. На його основі здійснюється підготовка освітніх програм і методик навчання, що відповідають його вимогам. В основних освітніх програмах початкової освіти обґрунтовано необхідність формування ІКТ-компенетнтності учнів, починаючи з рівня початкової освіти. При цьому зберігається обґрунтована потреба у вчителях початкових класів, які мають високий рівень інформаційної та комунікаційної компетентності (ІКТ-компетентності). Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглянуто теоретичні засади формування ІКТ- компетентності майбутніх учителів початкових класів: проаналізовано проблему професійної компетентності в сучасній педагогічній літературі, охарактеризовано формування професійної компетентності вчителів початкових класів в галузі інформаційних і комунікаційних технологій, визначено можливості закладу вищої педагогічної освіти для формування ІКТ- компетентності майбутніх учителів початкових класів. У другому розділі представлено модель формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкових класів: охарактеризовано розвиток ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі безперервної освіти, обґрунтовано модель формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкових класів, проаналізовано формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення дисциплін інформаційної підготовки. У висновках доведено, що формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкових класів відображає змістовну характеристику професійної підготовки і включає: компоненти (когнітивний, ціннісно-мотиваційний, техніко-технологічний, комунікативний, рефлексивний); критерії (зацікавленість у процесі оволодіння інформаційними технологіями, спрямованість на пошук і освоєння соціокультурної і педагогічно значимої інформації, вибір адекватного способу подання інформації, вибір оптимального стилю спілкування, креативність, адекватна самооцінку значущості своєї участі в спільній роботі, емпатія, корекція власної поведінки); рівневі показники сформованості інформаційної компетентності початковий, репродуктивний, евристичний, творчий). В последние годы в Украине осуществляется внедрение современных образовательных технологий в образовательный процесс заведений общего среднего образования. В качестве одного из ведущих компонент модернизации системы образования выделяют информатизацию. Она является определяющим условием совершенствования системы образования в рамках Государственного стандарта общего среднего образования На его основе осуществляется подготовка образовательных программ и методик обучения, отвечающих его требованиям. В основных образовательных программах начального образования обоснована необходимость формирования ИКТ-компенетности учащихся, начиная с уровня начального образования. При этом сохраняется обоснованная потребность в учителях начальных классов, обладающих высоким уровнем информационной и коммуникационной компетентности (ИКТ-компетентности). Выпускная квалификационная работа состоит из введения, двух глав, заключения, списка использованных источников и приложений. В первом разделе рассмотрены теоретические основы формирования ИКТ-компетентности будущих учителей начальных классов: проанализирована проблема профессиональной компетентности в современной педагогической литературе, охарактеризованы формирование профессиональной компетентности учителей начальных классов в области информационных и коммуникационных технологий учителей начальных классов. Во втором разделе представлена модель формирования ИКТ-компетентности будущих учителей начальных классов: охарактеризовано развитие ИКТ-компетентности будущих учителей начальных классов, обоснована модель формирования ИКТ-компетентности будущих учителей начальных классов, проанализировано формирование ИКТ-компетентов изучение дисциплин информационной подготовки. В выводах доказано, что формирование ИКТ-компетентности будущих учителей начальных классов отражает содержательную характеристику профессиональной подготовки и включает: компоненты (когнитивный, ценностно-мотивационный, технико-технологический, коммуникативный, рефлексивный); критерии (заинтересованность в процессе овладения информационными технологиями, направленность на поиск и освоение социокультурной и педагогически значимой информации, выбор адекватного способа представления информации, выбор оптимального стиля общения, креативность, адекватная самооценку значимости своего участия в совместной работе, эмпатия, коррекция собственного поведения); уровневые показатели сформированности информационной компетентности (начальный, репродуктивный, эвристический, творческий). In recent years, Ukraine has been implementing modern educational technologies in the educational process of general secondary education. Informatization is one of the leading components of the modernization of the education system. It is a key condition for improving the education system within the State Standard of General Secondary Education. On its basis, the preparation of educational programs and teaching methods that meet its requirements. The main educational programs of primary education substantiate the need for the formation of ICT competence of students, starting from the level of primary education. At the same time, there is a reasonable need for primary school teachers who have a high level of information and communication competence (ICT competence). The final qualifying work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of used sources and appendices. The first section considers the theoretical foundations of ICT competence of future primary school teachers: analyzes the problem of professional competence in modern pedagogical literature, describes the formation of professional competence of primary school teachers in the field of information and communication technologies, identifies opportunities for higher pedagogical education to form ICT competence of future primary school teachers. The second section presents the model of formation of ICT competence of future primary school teachers: the development of ICT competence of future primary school teachers in the process of continuing education is characterized, the model of ICT competence formation of future primary school teachers is substantiated, the ICT competence formation of future primary school teachers is analyzed. study of information training disciplines. In the conclusions it is proved that the formation of ICT competence of the future primary school teacher reflects the substantive characteristics of professional training and includes: components (cognitive, value-motivational, technical-technological, communicative, reflexive); criteria (interest in the process of mastering information technology, focus on finding and mastering socio-cultural and pedagogically relevant information, choosing an adequate way of presenting information, choosing the optimal style of communication, creativity, adequate self-assessment of the importance of their participation in work, empathy, correction of own behavior); level indicators of formation of information competence (initial, reproductive, heuristic, creative).
Порівняльна характеристика комплексної підготовленості футболістів 12–13 та 15–16 років
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Троценко, О. С.
В роботі досліджено порівняльну характеристику динаміки психофізіологічних функцій та показники фізичної та технічної підготовленості юних футболістів 12–13 і 15–16 років протягом 3 місяців тренувань. У дослідженні взяли участь 24 футболіста, з них 12 футболістів 12–13 років; 12 футболістів 15–16 років. Також проводилось визначення рівня фізичної підготовленості (Біг на 60 м, Біг на 1000 м, Човниковий біг, Підтягування на перекладині, Стрибок з місця), Визначення рівня технічної підготовленості (Жонглювання, Удар на дальність). Тестування проводилось на початку підготовчого періоду та на початку змагального періоду річного циклу тренувального процесу. Проміжок між двома тестуваннями склав 3 місяці. Отримано результати: зміна психофізіологічних показників та показників фізичної і технічної підготовленості футболістів 12–13 років в термін від підготовчого до змагального періоду річного циклу тренувального процесу виражена більше, ніж у футболістів 15–16 років. Зроблено висновки: У віці 12–13 років слід робити упор на розвиток психофізіологічних функцій, оскільки в більш старшому віці рівень психофізіологічних функцій важче піддається розвитку, що для вдосконалення спортсмена в футболі може мати вирішувальне значення. The comparative characteristic of the dynamics of psychophysiological functions and physical and technical of young football players of 12–13 and 15–16 years old during 3 months of training. The research involved 24 football players, including 12 football players of 12–13 years old and 12 football players of 15–16 years old. Also physical fitness level was determined (60 m running, 1000 m running, Boat running, pulling up on a horizontal bar, jumping from place), Determination of the level of technical preparedness (Juggling, Distance kick). Testing was conducted at the beginning of the preparatory period and at the beginning of the competitive period of the annual cycle of the training process. The interval between two tests was 3 months. We have got the results: changes of psychophysiological indices and indices of physical and technical fitness of 12–13 years old footballplayers in period of preparation to competitive period of a year cycle of a training process are more expressed than at footballplayers of 15–16 years old. At the age of 12–13 years, emphasis should be placed on the development of psychophysiological functions, as at an older age the level of psychophysiological functions is more difficult to develop, which can be decisive for the improvement of an athlete in football.
Педагогічні умови використання казок в освітньому процесі початкової школи
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Барабаш, О. О.
Вивчення проблеми використання казки щодо формування особистісних якостей, загальнолюдських цінностей та емоційної сфери школярів на часі, оскільки казка як активне навіювання у своїх символах містить зашифровані найважливіші особистісні характеристики, моделі поведінки, зокрема емоційної поведінки, соціальні переконання і тим сприяє становленню особистості та її соціалізації. Враховуючи важливість казки у формування емоційної поведінки дитини в будь-якому віці, вона може слугувати джерелом її розвитку та формування особистості. Казка розвиває самосвідомість дитини, розкриває її потенціал у взаєминах з навколишнім світом і світом внутрішнім, формує її здатність стати творцем власного внутрішнього світу та світу зовнішнього, тобто визначає суб’єктність особистості, казка є однією з форм, завдяки якій відбувається соціалізація особистості в різні вікові періоди. Розглянуто сутність казки як способу передачі знань та соціальну реалізацію людини, як виховну систему. Виявлено провідну ідею і мету казки, подано класифікацію казок, їх універсальність і особливості, виділено функції казки та її значення, представлено етапи і алгоритми використання казки, види роботи з казкою. Виявлено вплив казки на емоційну сферу молодшого школяра. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови використання казки, а саме: створення емоційно позитивної атмосфери на заняттях; збагачення емоційного досвіду учнів. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов використання казок в освітньому просторі початкової школи. Проаналізовано результати експериментальної роботи та зроблено висновки про ефективність педагогічних умов використання казок в освітньому процесі. Изучение проблемы использования сказки по формированию личностных качеств, общечеловеческих ценностей и эмоциональной сферы школьников ко времени, поскольку сказка как активное внушение в своих символах содержит зашифрованные важнейшие личностные характеристики, модели поведения, в частности эмоционального поведения, социальные убеждения и тем самым способствуют становлению личности и ее социализации. Учитывая важность сказки в формировании эмоционального поведения ребенка в любом возрасте, он может служить источником ее развития и формирования личности. Сказка развивает самосознание ребенка, раскрывает его потенциал во взаимоотношениях с окружающим миром и миром внутренним, формирует его способность стать творцом собственного внутреннего мира и внешнего мира, то есть определяет субъектность личности, сказка является одной из форм, благодаря которой происходит социализация личности в разные возрастные периоды. Рассмотрена сущность сказки как способа передачи знаний и социальной реализации человека, как воспитательная система. Выявлена ведущая идея и цель сказки, даны классификация сказок, их универсальность и особенности, выделены функции сказки и ее значение, представлены этапы и алгоритмы использования сказки, виды работы со сказкой. Выявлено влияние сказки на эмоциональную сферу младшего школьника. Теоретически обоснованы педагогические условия использования сказки: создание эмоционально положительной атмосферы на занятиях; обогащение эмоционального опыта учащихся. Экспериментально проверена эффективность педагогических условий использование сказок в образовательном пространстве начальной школы Проанализированы результаты экспериментальной работы и сделаны выводы об эффективности педагогических условий использования сказок в образовательном процессе. Study of the problem of using fairy tales on the formation of personal qualities, universal values and emotional sphere of students over time, because the fairy tale as an active suggestion in its symbols contains encrypted key personal characteristics, patterns of behavior, including emotional behavior, social beliefs and thus contributes to personality and socialization. Given the importance of fairy tales in shaping the emotional behavior of a child at any age, it can serve as a source of its development and personality formation. The fairy tale develops the child's self-consciousness, reveals his potential in relationships with the world around him and the inner world, forms his ability to become the creator of his own inner world and the outer world, determines the subjectivity of the individual periods. The essence of a fairy tale as a way of knowledge transfer and social realization of a person as an educational system is considered. The leading idea and purpose of a fairy tale are revealed, the classification of fairy tales, their universality and features are given, functions of a fairy tale and its value are allocated, stages and algorithms of use of a fairy tale, kinds of work with a fairy tale are presented. The influence of a fairy tale on the emotional sphere of a junior schoolchild is revealed. The pedagogical conditions for using a fairy tale are theoretically substantiated, namely: creating an emotionally positive atmosphere in the classroom; enriching students' emotional experience. The effectiveness of pedagogical conditions for the use of fairy tales in the educational space of primary school has been experimentally tested. The results of experimental work are analyzed and conclusions are made about the effectiveness of pedagogical conditions for the use of fairy tales in the educational process.
Реалізація методу вправ у навчанні української мови як іноземної (на матеріалі текстів)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Ковальова, Д. С.
У магістерському дослідженні проаналізовано основні етапи й тенденції у становленні методики навчання української мови як іноземної за кордоном та в Україні; розглянуто базові принципи навчання української мови як іноземної; наведено огляд основних методів викладання іноземних мов, характерних для різних історичних періодів, а саме: граматико-перекладний, усвідомлено-зіставний, аудіолінгвальний, аудіовізуальний, усвідомлено-практичний, комунікативний, а також проаналізовано їх переваги та недоліки; схарактеризовано метод вправ як один з провідних методів навчання української мови як іноземної; у дослідженні розкрито поняття «мовна компетентність», «мовленнєва компетентність»; обґрунтовано систему вправ для формування мовної і мовленнєвої компетентностей на заняттях з української мови як іноземної; проаналізовано лексичні, мовні, мовленнєві види вправ та подано їх зразки; розглянуто проблему формування навичок читання на заняттях української мови в іноземних студентів; описано типологію та особливості побудови дотекстових, притекстових і післятекстових вправ; розроблено практичні завдання, які можна використати під час підготовки навчально-методичних матеріалів для чужоземців. В магистерском исследовании проанализированы основные этапы и тенденции в становлении методики обучения украинскому языку как иностранному языку за границей и в Украине; рассмотрены базовые принципы обучения украинскому языку как иностранного; приведен обзор основных методов преподавания иностранных языков, характерных для разных исторических периодов, а именно: грамматико-переводной, осознанно-сопоставимый, аудиолингвальный, аудиовизуальный, осознанно-практический, коммуникативный, а также проанализированы их преимущества и недостатки; охарактеризован метод упражнений как один из ведущих методов обучения языка как иностранного; в исследовании раскрыто понятие «языковая компетентность», «речевая компетентность»; обоснована система упражнений для формирования языковой и речевой компетентностей на занятиях по украинскому языку как иностранного; проанализированы лексические, речевые, речевые виды упражнений и представлены их образцы; рассмотрена проблема формирования навыков чтения на занятиях украинского языка у иностранных студентов; описаны типология и особенности построения дотекстовых, притекстовых и послетекстовых упражнений; разработано практические задания, которые можно использовать при подготовке учебно-методических материалов для иностранцев. In the master's research on the topic: «Implementation of the method of exercises in teaching Ukrainian as a foreign language» analyzes the main stages and trends in the formation of methods of teaching Ukrainian as a foreign language abroad and in Ukraine; the basic principles of teaching Ukrainian as a foreign language are considered; an overview of the main methods of teaching foreign languages, characteristic of different historical periods, namely: grammar-translation, conscious-comparative, audiolingual, audiovisual, conscious-practical, communicative, as well as analyzed their advantages and disadvantages; the method of exercises is characterized as one of the leading methods of teaching Ukrainian as a foreign language; the study reveals the concept of "language competence", "speech competence"; the system of exercises for the formation of language and speech competencies in Ukrainian language classes as a foreign language is substantiated; lexical, language, speech types of exercises are analyzed and their samples are given; the problem of formation of reading skills in Ukrainian language classes for foreign students is considered; the typology and features of construction of pre-text, pre-text and post-text exercises are described; developed practical tasks that can be used in the preparation of teaching materials for foreigners.
Розробка навчально-методичного забезпечення формування екологічної компетентності учнів основної школи на уроках інформатики
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Гудзенко, О. С.
У роботі проаналізовано особливості компетентнісного підходу як фундаменту концепції процесу Нової української школи. Схарактеризовано сутність екологічної компетентності школярів. Висвітлено можливості компетентнісного підходу у навчанні інформатики учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти. Розроблено та апробовано комплект навчально-методичних матеріалів для формування екологічної компетентності учнів основної школи на уроках інформатики. В работе проанализированы особенности компетентностного подхода как фундамента концепции процесса Новой украинской школы. Характеризовано сущность экологической компетентности школьников. Освещены возможности компетентностного подхода в обучении информатики учеников 5–9 классов заведений общего среднего образования. Разработан и апробирован комплект учебно-методических материалов для формирования экологической компетентности учеников основной школы на уроках информатики. The paper analyzes the features of the competency approach as foundation of the process concept of the New Ukrainian School. Characterized the essence of environmental competence of students. Possibilities are highlighted competence approach in teaching computer science to students of 5-9 grades general secondary education. Developed and tested a set of training methodical materials for the formation of environmental competence of students primary school in computer science lessons.
Соціалізація іноземних студентів-першокурсників в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти України
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Фу, Шутин
Актуальність дослідження зумовлена світовою тенденцією сьогодення до інтернаціоналізації вищої освіти. У зв’язку з цим постійно зростає конкуренція закладів вищої освіти різних країн до залучення іноземної молоді. Збільшення контингенту іноземних студентів в Україні вимагає докорінної перебудови системи їхньої підготовки, підвищення якості освіти, створення сприятливих умов навчання іноземних студентів, що можливо лише при забезпеченні успішної соціалізації іноземної студентської молоді в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти України. Випускна кваліфікаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розкрито особливості соціалізації Особливості соціалізації іноземних студентів-першокурсників в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти України; висвітлено роль соціально-педагогічного супроводу у соціалізації іноземних студентів-першокурсників в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти України. У другому розділі розглянуто форми і методи соціалізації іноземних студентів-першокурсників в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти України; представлена роль куратора у соціалізації іноземних студентів у освітньо-культурне середовище ЗВО. У висновках доведено, що подані в кінці дослідження, є логічними та переконливими. Актуальность исследования обусловлена мировой тенденцией настоящее к интернационализации высшего образования. В этой связи постоянно растет конкуренция учреждений высшего образования разных стран к привлечению иностранной молодежи. Увеличение контингента иностранных студентов в Украине требует коренного перестройки системы их подготовки, повышения качества образования, создания благоприятных условий обучения иностранных студентов, что возможно только при обеспечении успешной социализации иностранной студенческой молодежи в образовательно-культурной среде высшего образования Украины. Выпускная квалификационная работа состоит из введения, двух глав, заключения, списка использованных источников и приложений. В первой главе раскрыты особенности социализации Особенности социализации иностранных студентов-первокурсников в образовательно-культурной среде заведения высшего образования Украины; освещена роль социально-педагогического сопровождения в социализации иностранных студентов-первокурсников в образовательно-культурной среде заведения высшего образования Украины. Во второй главе рассмотрены формы и методы социализации иностранных студентов-первокурсников в образовательно-культурной среде заведения высшего образования Украины; представлена роль куратора в социализации иностранных студентов в образовательно-культурной среде ЗВО. В выводах доказано, что представленные в конце исследования являются логичными и убедительными. The relevance of the study is due to the current global trend towards the іnternationalization of higher education. Due to this, the competition of higher education institutions of different countries to attract foreign youth is constantly growing. Increasing the contingent of foreign students in Ukraine requires a radical overhaul of their training system, improving the quality of education, creating favorable conditions for foreign students, which is possible only by ensuring successful socialization of foreign students in the educational and cultural environment of higher education. The final qualifying work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of used sources and appendices. The first section reveals the features of socialization Features of socialization of foreign freshmen in the educational and cultural environment of higher education in Ukraine; the role of social and pedagogical support in the socialization of foreign first-year students in the educational and cultural environment of higher education institutions of Ukraine is highlighted. The second section considers the forms and methods of socialization of foreign first-year students in the educational and cultural environment of higher education institutions of Ukraine; the role of the curator in the socialization of foreign students in the educational and cultural environment of the Free Economic Zone is presented. The conclusions prove that the presented at the end of the study are logical and convincing.
Ідеї сімейного виховання у педагогічній спадщині В. Сухомлинського
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Шаповал, Т. С.
У кваліфікаційній роботі на аналізі історико-педагогічної літератури розкрито теоретичні питання та узагальнено досвід реалізації ідей сімейного виховання В. Сухомлинського в освітньому процесі сучасної початкової школи. Висвітлено життєвий шлях і проаналізовано педагогічну спадщину В. Сухомлинського. Виокремлено й охарактеризовано ідеї сімейного виховання у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Зокрема, педагог визначив чільне, провідне місце сім’ї в цілісному процесі формування особистості, розробив і перевірив на практиці ідею співдружності сім’ї і школи у вихованні дітей; з наукових позицій розкрив сутність поняття педагогічна культура батьків, окреслив площину його практичної реалізації. З’ясовано, що В. Сухомлинський розробив, обґрунтував та перевірив на практиці систему батьківської освіти як батьківську школу, де окремо виділялася школа виховання майбутніх батьків і матерів. Учений обґрунтував різноманітні форми та методи виховання дітей у сім’ї, і серед них – батьківське слово, розповідь, бесіда, приклад, настанова, співпраця, порада, батьківська любов, «педагогічна праця», заохочення, віра в дитину, етичні норми й закони тощо. Узагальнено досвід реалізації ідей сімейного виховання В. Сухомлинського в освітньому процесі сучасної початкової школи, зокрема практична частина дипломного дослідження була присвячена вивченню досвіду роботи сучасних закладів освіти, які впроваджують ідеї сімейного виховання В. Сухомлинського освітній процес. В квалификационной работе по анализу историко-педагогической литературы раскрыты теоретические вопросы и обобщен опыт реализации идей семейного воспитания В. Сухомлинского в образовательном процессе современной начальной школы. Освещен жизненный путь и проанализировано педагогическое наследие В. Сухомлинского. Отмечены и охарактеризованы идеи семейного воспитания в педагогическом наследии В. Сухомлинского. В частности, педагог определил главное, ведущее место семьи в целостном процессе формирования личности, разработал и проверил на практике идею содружества семьи и школы в воспитании детей; с научных позиций раскрыл сущность понятия педагогическая культура родителей, очертил плоскость его практической реализации. Выяснено, что В. Сухомлинский разработал, обосновал и проверил на практике систему родительского образования как родительскую школу, где отдельно выделялась школа воспитания будущих отцов и матерей. Ученый обосновал различные формы и методы воспитания детей семьи, и среди них – родительское слово, рассказ, беседа, пример, установка,сотрудничество, совет, родительская любовь, «педагогический труд», поощрение, вера в ребенка, нравственные нормы и законы и т.д. Обобщен опыт реализации идей семейного воспитания В. Сухомлинского в образовательном процессе современной начальной школы, в частности практическая часть дипломного исследования была посвящена изучению опыта работы современных учебных заведений, внедряющих идеи семейного воспитания В. Сухомлинского в образовательный процесс. In the qualified work on the analysis of historical and pedagogical literature revealed theoretical issues and summarized the experience of implementing the ideas of family education V. Sukhomlinsky in the educational process of modern primary school. The way of life of V. Sukhomlynsky is looked into and the pedagogical heritage is analyzed. The ideas of family education in the pedagogical heritage of V. Sukhomlynsky are singled out and characterized. In particular, the teacher identified the leading place of the family in the holistic process of personality formation, developed and tested in practice the idea of the friendship of family and school in raising children; from a scientific standpoint revealed the essence of the concept of pedagogical culture of parents, outlined the place of its practical implementation. It was found out that V. Sukhomlynsky developed, substantiated and tested in practice the system of parental education as a parental school, where the school of upbringing of future parents was singled out. The scientist substantiated various forms and methods of raising children in the family, including parental word, story, conversation, example, instruction, cooperation, advice, parental love, «pedagogical work», encouragement, faith in the child, ethical norms and laws. etc. The experience of V. Sukhomlynsky's family education in the educational process of modern primary school is generalized, in particular, the practical part of the diploma research was devoted to the study of the experience of modern educational institutions that implement the ideas of family education V. Sukhomlinsky educational process.
Ізраїльсько-палестинський конфлікт в ХХІ столітті: перспективи врегулювання
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Водяницька, Л. С.
У магістерській роботі розглянуто питання ізраїльсько-палестинського конфлікту в ХХІ столітті та перспективи його врегулювання, а також історичні витоки арабо-ізраїльського конфлікту. Палестино-ізраїльське протистояння – це багаторічний конфлікт, який є одним з ключових на Близькому Сході. В магистерской работе рассмотрены вопросы израильско-палестинского конфликта в ХХІ веке и перспективы его урегулирования, а также исторические истоки арабо-израильского конфликта. Палестино-израильское противостояние – это многолетний конфликт, являющийся одним из ключевых на Ближнем Востоке.This master's thesis examines the Israeli-Palestinian conflict in the twenty-first century and the prospects for its resolution, as well as the historical origins of the Arab-Israeli conflict. The Palestinian-Israeli confrontation is a long-standing conflict that is one of the key ones in the Middle East.
Особливості метакогнітивної компетентності викладачів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Ільгов, А. О.
У результаті теоретичного аналізу та емпіричного вивчення метакогнітивної компетентності викладача ЗВО було визначено її ключові компоненти, а саме: метакогнітивна усвідомленість та метакогнітивні знання, метакогнітивна активність та абнотивність, які утворюють позитивні зв’язки у структурі метакогнітивної компетентності викладача ЗВО. У дослідженні показано нелінійну динаміку метакогнітивної компетентності викладачів у процесі педагогічної діяльності з урахуванням педагогічного стажу. Визначено, що педагоги зі стажем понад 20 років та до 5 років характеризуються найвищими показниками метакогнітивної компетентності, а саме метакогнітивної усвідомленості, обізнаності, активності та абнотивності. Виявлено типологічні особливості педагогічної саморегуляції мають зв’язок з метакогнітивною компетентністю викладачів. Викладачі із залежним типом педагогічної саморегуляції, які у власній діяльності керуються системою зовнішніх нагород та покарань, орієнтовані на вимоги керівництва в організації педагогічної діяльності, поступаються рівнем метакогнітивної компетентності за параметрами метакогнітивної усвідомленості, обізнаності, активності та абнотивності викладачам з автономним типом саморегуляції, якому властивий інтерес до педагогічної діяльності, захопленість професією. В результате теоретического анализа и эмпирического изучения цель когнитивной компетентности преподавателя ЗВО были определены ее ключевые компоненты, а именно: метакогнитивная осознанность и метакогнитивные знания, метакогнитивная активность и абнотивность, образующие положительные связи в структуре метакогнитивной компетентности преподавателя ЗВО. В исследовании показана нелинейная метакогнитивная динамика компетентности преподавателей в процессе педагогической деятельности с учетом педагогического стажа. Определено, что педагоги со стажем более 20 лет и до 5 лет характеризуются высокими показателями метакогнитивной компетентности, а именно метакогнитивной осознанности, осведомленности, активности и абнотивности. Выявлены типологические особенности педагогической саморегуляции связь с метакогнитивной компетентностью преподавателей. Преподаватели с зависимым типом педагогической саморегуляции, действующих в собственной деятельности руководствуются системой внешних наград и наказаний, ориентированы на требования руководства в организации педагогической деятельности, уступают уровню метакогнитивной компетентности по параметрам метакогнитивной осознанности, осведомленности, активности и абнотивности преподавателям с автономным типом саморегуляции, которым присущ интерес к педагогической деятельности, увлеченность профессией. As a result of theoretical analysis and empirical study of the goal of cognitive competence of a freelance teacher, its key components were identified, namely: metacognitive awareness and metacognitive knowledge, metacognitive activity and innovativeness, which form positive links in the structure of metacognitive competence of freelance teachers. The study shows the nonlinear dynamics of metacognitive competence of teachers in the process of pedagogical activity, taking into account pedagogical experience. It is determined that teachers with more than 20 years of experience and up to 5 years are characterized by the highest indicators of metacognitive competence, namely metacognitive awareness, awareness, activity and innovation. The identified typological features of pedagogical self-regulation are related to the metacognitive competence of teachers. Teachers with dependent type of pedagogical self-regulation, who in their own activities are guided by a system of external rewards and punishments, focused on the requirements of management in the organization of pedagogical activities, are inferior to the level of metacognitive competence in terms of metacognitive awareness. to pedagogical activity, passion for the profession.
Формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Безверха, К. В.
Особливість педагогічної діяльності вчителя початкових класів полягає в тому, що здійснюючи освітній процес, він навчає і виховує учнів на життєво необхідних цінностях та основній складовій морального підґрунтя особистості – бути гідним громадянином своєї Батьківщини. Для такої діяльності необхідний вчитель, який вірить в силу виховання учнів на цінностях рідної культури як частини загальнолюдської культури. З огляду на це одним з найважливіших завдань вищої педагогічної освіти стає формування у майбутніх вчителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу, який передбачає опору на етнічний середовий фактор (сім'я, мова, традиції тощо). Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглядаються теоретичні аспекти формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу: надано сутнісну характеристику готовності майбутніх учителів початкових класів до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу, визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу, обґрунтовано педагогічні умови формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу. У другому розділі експериментально перевірено педагогічні умови формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу : наведено методику проведення експериментальної роботи, реалізовано педагогічні умови формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу. У висновках доведено, що ефективність формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу забезпечується під час реалізації наступних педагогічних умов : – введення в освітній процес ЗВО моделі формування у майбутніх вчителів готовності до морального виховання молодших школярів на основі етнокультурного підходу; – інтеграція дисциплін загального і гуманітарного циклу на основі духовно-моральних цінностей українського народу; – створення інформаційного етнокультурного середовища для вдосконалення знань і умінь майбутніх вчителів з морального виховання молодших школярів. Особенность педагогической деятельности учителя начальных классов состоит в том, что осуществляя образовательный процесс, он обучает и воспитывает учащихся на жизненно необходимых ценностях и основной составляющей нравственного основы личности – быть достойным гражданином своей Родины. Для такой деятельности необходим учитель, верящий в силу воспитания учащихся на ценностях родной культуры как части общечеловеческой культуры. В связи с этим одной из важнейших задач высшего педагогического образования становится формирование у будущих учителей начальных классов готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода, предусматривающего опору на этнический фактор (семья, язык, традиции и т.д.). Выпускная квалификационная работа состоит из введения, двух глав, заключения, списка использованных источников и приложений. В первой главе рассматриваются теоретические аспекты формирования будущих учителей начальных классов готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода: предоставлена сущностная характеристика готовности будущих учителей начальных классов к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода, определены критерии, показатели и уровни готовности будущих учителей начальных классов к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода, обоснованы педагогические условия формирования у будущих учителей начальных классов готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода Во втором разделе экспериментально проверены педагогические условия формирования у будущих учителей начальных классов готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода: приведена методика проведения экспериментальной работы, реализовано педагогические условия формирования у будущих учителей начальных классов готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода. В выводах доказано, что эффективность формирования у будущих учителей начальных классов готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода обеспечивается при реализации следующих педагогических условий: – введение в образовательный процесс ЗВО модели формирования у будущих учителей готовности к нравственному воспитанию младших школьников на основе этнокультурного подхода; – интеграция дисциплин общего и гуманитарного цикла на основе духовно-нравственных ценностей украинского народа; – создание информационной этнокультурной среды для усовершенствования знаний и умений будущих учителей по нравственному воспитанию младших школьников. The peculiarity of the pedagogical activity of a primary school teacher is that carrying out the educational process, he teaches and educates students on vital values and the main component of the moral basis of personality - to be a worthy citizen of their homeland. Such activities require a teacher who believes in the power of educating students on the values of native culture as part of universal culture. Given this, one of the most important tasks of higher pedagogical education is the formation of future primary school teachers' readiness for moral education of primary school students on the basis of ethnocultural approach, which involves reliance on ethnic environment (family, language, traditions, etc.). The final qualifying work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of used sources and appendices. The first section considers the theoretical aspects of the formation of future primary school teachers 'readiness for moral education of primary school students on the basis of ethnocultural approach: the essential characteristics of future primary school teachers' readiness for moral education of primary school students on the basis of ethnocultural approach primary school to the moral education of primary school children on the basis of ethnocultural approach, substantiated the pedagogical conditions for the formation of future primary school teachers readiness for moral education of primary school children on the basis of ethnocultural approach. In the second section the pedagogical conditions of formation of future primary school teachers' readiness for moral education of junior schoolchildren on the basis of ethnocultural approach are experimentally checked: the method of experimental work is given In the conclusions it is proved that the effectiveness of the formation of future primary school teachers' readiness for moral education of primary school students on the basis of ethnocultural approach is ensured during the implementation of the following pedagogical conditions: – introduction of the model of formation of future teachers' readiness for moral education of junior schoolchildren on the basis of ethnocultural approach in the educational process of ZVO;– integration of disciplines of the general and humanitarian cycle on the basis of spiritual and moral values of the Ukrainian people; – creation of information ethnocultural environment for improvement of knowledge and skills of future teachers on moral education of junior schoolchildren.
Учбовий гербарій кафедри ботаніки ХНПУ імені Г. С. Сковороди
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Тимбота, М. О.
В роботі досліджено гербарій кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Визначено, що електронна база даних містить інформацію про 2978 гербарних зразків. Гербарні зразки були зібрані в лісостеповій зоні з переважанням різноманітних за типом луків та невеликих за розмірами лісів. Гербарні зразки відносяться родин та родів які є найбільш розповсюдженими в місцевості де проходять студентські збори гербарних колекцій. Рослини типові як для Харкова так і Харківської області. Створено методичну розробку уроку-екскурсії за темою роботи – «Дослідження рослинного світу рідного краю. Створення гербарію», що можна використовувати при вивченні теми «Біорізноманіття» в десятому класі. The herbarium of the Department of Botany of Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda was investigated in this work. It was determined that the electronic database contains information on 2978 herbarium specimens. The herbarium specimens were collected in the forest-steppe zone, dominated by diverse grassland types and small forests. The herbarium specimens belong to families and genera that are most common in the area where the student herbarium collections take place. The plants are typical of both Kharkiv and the Kharkiv region. A methodical development of the lesson-excursion on the theme of the work was created – "Study of flora of native land. Creation of a herbarium", which can be used when studying the theme "Biodiversity" in the tenth grade.
Взаємодія вчителя з батьками молодших школярів в умовах Нової української школи
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Ніколавніна, А. В.
У кваліфікаційній роботі на основі аналізу наукової літератури розкрито теоретичні питання та узагальнено досвід взаємодії вчителя з батьками молодших школярів в умовах Нової української школи. На основі аналізу наукових джерел розкрито сутність поняття «взаємодія вчителя з батьками» – один з головних принципів організації освіти в умовах Нової української школи. На перший план виходить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, які є рівноправними учасниками освітнього процесу. Одностороння комунікація вчитель – учень змінюється діалогом і багатосторонньою комунікацією учень – вчитель – батьки. Ефективність ідеї реалізації «педагогіки партнерства» залежить від запровадження широкого спектру заходів, форм і методів роботи з батьками, розробки та вдосконалення навчально-методичного забезпечення (навчальних планів, програм, підручників, посібників) й широкого залучення батьківського загалу до процесу її практичної реалізації» Визначено шляхи взаємодії вчителя з батьками молодших школярів в умовах Нової української школи: постійне, чітке, двостороннє спілкування; різні способи залучення батьків до освітнього процесу. Взаємодія з батьками у контексті педагогіки партнерства відбувається у сучасних закладах освіти через батьківські об’єднання, які носять різні назви – Школи, університети для батьків, батьківські ради, комітети, комісії, клуби, форуми тощо. Кожен з них має свій план, положення, напрями діяльності. Виокремлено й охарактеризовано форми і методи взаємодії вчителя з батьками молодших школярів в умовах Нової української школи. Так, безпосереднє здійснення взаємодії учителів і батьків ґрунтується на використанні методів впливу учасників педагогічного процесу один на одного: метод переконання (обмін думками, порада, пояснення, висловлювання своїх думок, суджень, аргументів, навіювання); метод вправляння (особистий приклад педагога, батьків, прохання, доручення, наказ, показ-інструкція, практичні заняття з елементами тренінгу); метод педагогічної оцінки (похвала, подяка, зауваження, заохочення).Форми батьківської просвіти розрізняються за: місцем проведення; характером спілкування; участю членів сімей; кількістю сімей; тривалістю; змістом; метою; впливом на сім’ю. Практична частина дослідження присвячена узагальненню досвіду взаємодії вчителя з батьками молодших школярів в умовах Нової української школи, зокрема, розроблено орієнтовну тематику батьківського лекторію «Школи для батьків», консультацій, бесід для батьків, батьківських читань, батьківських рингів, батьківських вечорів та тренінг для батьків «Ми найкращі батьки!», ігровий тренінг для учнів і батьків «Я тебе розумію!». В квалификационной работе на основе анализа научной литературы раскрыты теоретические вопросы и обобщен опыт взаимодействия учителя с родителями младших школьников в условиях Новой украинской школы. На основе анализа научных источников раскрыта сущность понятия «взаимодействие учителя с родителями» – один из главных принципов организации образования в условиях Новой украинской школы. На первый план выходит общение, взаимодействие и сотрудничество между учителем, учеником и родителями, равноправными участниками образовательного процесса. Односторонняя коммуникация учитель – учащийся сменяется диалогом и многосторонней коммуникацией учащийся – учитель – родители. Эффективность идеи реализации «педагогики партнерства» заключается во внедрении широкого спектра мероприятий, форм и методов работы с родителями, разработки и совершенствования учебно-методического обеспечения (учебных планов, программ, учебников, пособий) и широкого привлечения родительского общества к процессу его практической реализации» Определены пути взаимодействия учителя с родителями младших школьников в условиях Новой украинской школы: постоянное, четкое, двустороннее общение; разные способы привлечения родителей к образовательному процессу. Взаимодействие с родителями в контексте педагогики партнерства происходит в современных учебных заведениях через родительские объединения, которые носят разные названия – Школы, университеты для родителей, родительские советы, комитеты, комиссии, клубы, форумы и т.д. Каждый из них имеет свой план, положения, направления деятельности. Выделены и охарактеризованы формы и методы взаимодействия учителя с родителями младших школьников в условиях Новой украинской школы. Так, непосредственное осуществление взаимодействия учителей и родителей основывается на использовании методов воздействия участников педагогического процесса друг на друга: метод убеждения (обмен мнениями, совет, объяснение, высказывание своих мнений, суждений, аргументов, внушение); метод вправления (личный пример педагога, родителей, просьба, поручение, приказ, показ-инструкция, практические занятия с элементами тренинга); метод педагогической оценки (похвала, благодарность, замечания, поощрения). Формы родительского просвещения различаются по: месту проведения; характером общения; участием членов семей; количеством семей; продолжительностью; содержанием; целью; влияние на семью. Практическая часть исследования посвящена обобщению опыта взаимодействия учителя с родителями младших школьников в условиях Новой украинской школы, в частности, разработана ориентировочная тематика родительского лектория «Школы для родителей», консультаций, бесед для родителей, родительских чтений, родительских рингов, родительских вечеров и тренинг для родителей «Мы лучшие родители!», игровой тренинг для учащихся и родителей «Я тебя понимаю!». In the qualifying work on the basis of the analysis of scientific literature the theoretical questions are examined and the experience of interaction of the teacher with parents of junior pupils in the conditions of the New Ukrainian school is generalized. Based on the analysis of scientific sources to reveal the essence of the concept of «teacher-parent interaction» – one of the main principles of education in the New Ukrainian school. Communication, interaction and cooperation between teacher, pupil and parents, who are equal participants in the educational process, come to the fore. One-way teacher- pupil communication is replaced by dialogue and multilateral pupil-teacher-parent communication. The effectiveness of the idea of «partnership pedagogy» depends on the introduction of a wide range of measures, forms and methods of working with parents, development and improvement of educational and methodological support (curricula, programs, textbooks, manuals) and broad involvement of parents in the process of its practical implementation. The ways of interaction of the teacher with the parents of junior schoolchildren in the conditions of the New Ukrainian school are determined: constant, clear, two-way communication; different ways of involving parents in the educational process. Interaction with parents in the context of partnership pedagogy takes place in modern educational institutions through parent associations, which have different names - Schools, universities for parents, parent councils, committees, commissions, clubs, forums, etc. Each of them has its own plan, position, activities. The forms and methods of interaction of a teacher with parents of junior pupils in the conditions of the New Ukrainian school are singled out and characterized. Thus, the direct interaction of teachers and parents is based on the use of methods of influencing the participants of the pedagogical process on each other: the method of persuasion (exchange of views, advice, explanations, expressions, opinions, arguments, suggestions); method of exercise (personal example of the teacher, parents, requests, instructions, orders, demonstration-instructions, practical classes with elements of training); method of pedagogical assessment (praise, gratitude, remarks, encouragement). Forms of parental education differ in: venue; the nature of communication; participation of family members; number of families; duration; content; purpose; impact on the family. The practical part of the study is devoted to generalizing the experience of teacher interaction with parents of primary school students in the New Ukrainian School, in particular, developed an approximate topic of parental lectures «Schools for parents», consultations, talks for parents, parent readings, parent rings, parent evenings and training for parents. «We are the best parents!», game training for students and parents «I understand you!».
Психологічні особливості трудової саморегуляції суб’єкта
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Кальніцький, С. В.
У роботі показано типи саморегуляції трудової діяльності – ідентифікований, збалансований та інтроєктований. Емпірично визначено, що тип саморегуляції трудової діяльності не позначається на рівні розвитку ставлення до себе. Найбільша самовпевненість властива особам з ідентифікованим та збалансованим типами саморегуляції трудової діяльності на тлі інфантильного рівня домагань. Показано, що збалансована мотивація трудової діяльності передбачає вищі показники кар’єрних орієнтацій на менеджмент та виклик, найнижчі показники спрямованості на збереження місця роботи, найбільше орієнтовані на підприємництво.тип з домінуванням інтроєктованого регулювання передбачає найнижчий рівень показників орієнтації на менеджмент, служіння, виклик, інтеграцію стилів життя та підприємництво. У досліджуваних із типом ідентифікованої регуляції більш за інших виражені показники орієнтацій на стабільність роботи та служіння. В работе показаны типы саморегуляции трудовой деятельности – идентифицированный, сбалансированный и интроектированный. Эмпирически определено, что тип саморегуляции трудовой деятельности не сказывается на уровне развития отношения к себе. Самая большая самоуверенность свойственна лицам с идентифицированным и сбалансированным типами саморегуляции трудовой деятельности на фоне инфантильного уровня притязаний. Показано, что сбалансированная мотивация трудовой деятельности предполагает высшие показатели карьерных ориентаций на менеджмент и вызов, самые низкие показатели направленности на сохранение места работы, больше всего ориентированы на предпринимательство. Тип с доминированием интроектированного регулирования предполагает самый низкий уровень показателей ориентации на менеджмент, служение, вызов, интеграцию стилей жизни и предпринимательство. У исследуемых с типом идентифицированной регуляции более других выражены характеристики ориентаций на стабильность работы и служения. The paper shows the types of self-regulation of labor activity – dentified, balanced and introjected. It is empirically determined that the type of self-regulation of labor activity does not affect the level of development of attitudes towards oneself. The greatest self-confidence is inherent in individuals with identified and balanced types of self-regulation of work against the background of infantile level of claims. It is shown that balanced motivation of work activity provides higher indicators of career orientations on management and challenge, the lowest indicators of orientation on preservation of a place of work, the most focused on business. lifestyles and entrepreneurship. In the subjects with the type of identified regulation, the indicators of orientations on the stability of work and service are more pronounced than others.
Наступність у творчому розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Танкова, Д. В.
Творчий розвиток дітей передбачає системну, послідовну, систематичну роботу з поступовим ускладенням завдань. Саме це дозволяє реалізувати принцип наступності, який корелює завдання дошкільної та початкової ланок освіти. Основні ідеї наступності полягають у тому, що навчання будь-якій діяльності, а особливо творчій, має проходити від простого до складнішого, від уміння до навички, від репродуктивного рівня до творчого вияву власних здібностей. Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. У вступі визначено основні дефініції дослідження, доведено його актуальність, визначено завдання та методи роботи. У першому розділі, на основі науково-педагогічної літератури та чинних документів, що регулюють організацію освітнього процесу початкової школи визначено сутність поняття «наступність» між дошкільною та початковою ланкою освіти. Проаналізовано особливості реалізації принципу наступності у творчому розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. У другому розділі розроблено комплекс занять з творчого розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та перевірити його результативність. У висновках доведено, що існує нагальна потреба у співпраці дошкільної та початкової ланок освіти з метою організації ефективного освітнього процесу. Принцип наступності у цьому процесі дозволяє забезпечити гармонійний творчий розвиток дітей та сформувати у них навичку навчатися упродовж життя, прагнути до саморозвитку та самонавчання. Творческое развитие детей предполагает системную, последовательную, систематическую работу с постепенным усложнением задач. Именно это позволяет реализовать принцип преемственности, который коррелирует задачи дошкольного и начального звена образования. Основные идеи преемственности заключаются в том, что обучение любой деятельности, а особенно творческой, должно проходить от простого к более сложному, от умения к навыку, от репродуктивного уровня к творческому проявлению собственных способностей. Выпускная квалификационная работа состоит из введения, двух разделов, выводов, списка использованных источников. Во введении определены основные определения исследования, доказано его актуальность, определены задачи и методы работы. В первой главе, на основе научно-педагогической литературы и действующих документов, регулирующих организация образовательного процесса начальной школы определена сущность понятие «преемственность» между дошкольным и начальным звеном образования. Проанализированы особенности реализации принципа преемственности в творческом развития детей дошкольного и младшего школьного возраста. Во втором разделе разработан комплекс занятий по творческому развитию детей дошкольного и младшего школьного возраста и проверить его результативность. В выводах доказано, что существует настоятельная потребность в сотрудничестве дошкольного и начального звеньев образования в целях организации эффективного образовательного процесса. Принцип преемственности в этом процессе позволяет обеспечить гармоничный творческий развитие детей и сформировать у них навык учиться на протяжении жизни, стремиться к саморазвитию и самообучению. Creative development of children involves systematic, consistent, systematic work with the gradual complication of tasks. This allows to implement the principle of continuity, which correlates the tasks of preschool and primary education. The main ideas of continuity are that the learning of any activity, especially creative, should take place from simple to complex, from skill to skill, from the reproductive level to the creative expression of their own abilities. The final qualifying work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of sources used. The introduction defines the main definitions of the study, proves its relevance, defines the objectives and methods of work. The first section, based on scientific and pedagogical literature and current documents governing the organization of the educational process of primary school, defines the essence of the concept of "continuity" between preschool and primary education. Peculiarities of realization of the principle of continuity in creative development of children of preschool and primary school age are analyzed. The second section develops a set of classes on creative development of preschool and primary school children and test its effectiveness. The conclusions prove that there is an urgent need for cooperation between preschool and primary education in order to organize an effective educational process. The principle of continuity in this process allows to ensure the harmonious creative development of children and to form in them the skill to learn throughout life, to strive for self-development and self-learning.
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ МНОГОЧЛЕНІВ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В КУРСІ МАТЕМАТИКИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Табачник, Ю. Д.
У роботі проаналізовано суть провідних понять теорії многочленів, обґрунтовано їх теоретичні засади, схарактеризовано такі категорії як-от: кільце многочленів над областю цілісності, властивості подільності многочленів, корені многочленів та їх знаходження, незвідні та симетричні многочлени; висвітлено питання ґенези досліджуваного феномену; з’ясовано можливості групових форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у вивченні елементів теорії многочленів; розроблено методику вивчення елементів теорії многочленів курсу алгебри 7 класу та алгебри і початків аналізу в класах з поглибленим вивченням предмету. У цілому, експериментальна перевірка запропонованої методики вивчення елементів теорії многочленів показала її позитивний вплив на підвищення рівнів навчальних можливостей учнів. The robot has analyzed the essence of those who can understand the theory of polynomials, based on such theoretical ambushes; it is characterized by such categories as: the circle of polynomials over the area of integrity, the power of the similarities of many symbols, the roots of visibility of the nutrition of the genes of the pre-sentient phenomenon; the possibilities of group forms of organizing the initialcognitive activity of scientists in the educational elements of the theory of polynomials have been established; The method of teaching elements of the theory of polynomials in the course of algebra 7th class and algebra and cob analysis in classes with the subject of mathematics has been broken up. In general, an experimental revision of the proposed methodology for the development of elements of the theory of polynomials has shown a positive inflow to the advancement of the basic capabilities of scientists.
Формування комунікативної компетентності на уроках РЗМ в учнів 7 класу з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Овдієнко, А. М.
У магістерському дослідженні на тему: «Формування комунікативної компетентності на уроках розвитку зв’язного мовлення в учнів 7 класу з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти» проаналізовано науково-теоретичні засади вивчення проблеми формування комунікативної компетентності в учнів 7 класу з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти; розглянуто шляхи формування соціальних стосунків між учнями в інклюзивному класі; у дослідженні розкрито поняття «комунікація», «комунікативна компетентність», «соціальна компетентність» в психолінгвістичному та психолого-педагогічному аспектах; проаналізовано програму для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (рівень стандарту) та обґрунтовано лінгводидактичні засади формування комунікативних компетентностей в учнів 7 класу; подано методичні рекомендації щодо формування комунікативної компетентності на уроках розвитку зв’язного мовлення учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти в процесі соціалізації; визначено приорітетним текстоцентричний підхід на уроках розвитку зв’язного мовлення як умова успішного формування комунікативної компетентності в учнів з особливими освітніми потребами; розроблено матеріали до уроків розвитку зв’язного мовлення для формування комунікативної компетентності в учнів 7 класу з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти. В магистерском исследовании на тему: «Формирование коммуникативной компетентности на уроках развития связной речи у учащихся 7 класса особыми образовательными потребностями в условиях инклюзивного образования» проанализировано научно-теоретические основы изучения проблемы формирования коммуникативной компетентности у учащихся 7 класса с особыми образовательными потребностями в условиях инклюзивного образования; рассмотрены пути формирования социальных отношений между учащимися в инклюзивном классе; в исследовании раскрыто понятие «коммуникация», «коммуникативная компетентность», «социальная компетентность» в психолингвистическом и психолого-педагогическом аспектах; проанализировано программу для общеобразовательных учебных заведений с русским языком обучение (уровень стандарта) и обоснованы лингводидактические основы формирование коммуникативных компетентностей у учащихся 7 класса; представлены методические рекомендации по формированию коммуникативной компетентности на уроках развития связной речи учащихся с особыми образовательными потребностями в условиях инклюзивного образования в процессе социализации; определено приоритетным текстоцентрический подход на уроках развития связной речи как условие успешного формирования коммуникативной компетентности у учащихся с особыми образовательными потребностями; разработаны материалы к урокам развития связной речи для формирования коммуникативной компетентности у учащихся 7 класса особыми образовательными потребностями в условиях инклюзивного образования. In the master's research on the topic: "Formation of communicative competence in lessons of development of coherent speech in 7th grade students with special educational needs in inclusive education" analyzed scientific and theoretical principles of studying the problem of communicative competence in 7th grade students with special educational needs inclusive education; the ways of formation of social relations between students in an inclusive class are considered; the study reveals the concepts of "communication", "communicative competence", "social competence" in psycholinguistic and psychological-pedagogical aspects; the program for secondary schools with Ukrainian language of instruction (standard level) is analyzed and the linguodidactic principles of formation of communicative competencies in 7th grade students are substantiated; methodical recommendations on the formation of communicative competence in the lessons of development of coherent speech of students with special educational needs in the conditions of inclusive education in the process of socialization; the text-centric approach in the lessons of coherent speech development as a condition for successful formation of communicative competence in students with special educational needs is identified as a priority; developed materials for lessons on the development of coherent speech for the formation of communicative competence in 7th grade students with special educational needs in an inclusive education.
«Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія» М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича у процесах формування культури ділової комунікації
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Науменко, П. Ю.
У магістерській роботі розглянуто загальні відомості та положення про ділову мову та розвиток ділової комунікації, проаналізовано та охарактеризовано «Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія» М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича», досліджено роль словника у формуванні культури ділової комунікації студентів. Обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, мету та завдання, методи й джерела дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів тощо, розглянуто культуру ділової комунікації як об’єкт лінгвістичних досліджень, окреслено поняття «ділова мова» та «офіційно ділової комунікації», проаналізовано лексикографічні праці та їх вплив на ділову мову, розглянуто термінологію та фразеологію у діловій галузі. Проаналізовано та окреслено основі тематичні групи лексики словника, лексико-семантичні характеристики термінології та фразеології лексикографічної праці, морфемну структуру та морфологічні ознаки, розглянуто структурно-синтаксичні параметри та стилістичну маркованість лексики. За результатами роботи зроблено висновки та пропозиції, які підсумовують усе вище написане в попередніх розділах та спрямовані на подальше дослідження розглянутої проблеми. Практичне значення роботи у тому, що одержані результати можуть бути використані на уроках із розвитку комунікативних навичок усного й писемного ділового мовлення в закладах середньої освіти, на заняттях із розвитку вмінь укладати різні типи ділових паперів; матеріали дослідження можуть стати основою для вивчення лексики офіційно-ділового стилю під час роботи в курсах «Ділова українська мова», «Документознавство» тощо. В магистерской работе рассмотрены общие сведения и положения о деловом языке и развитии деловой коммуникации, проанализированы и охарактеризованы «Словарь делового языка. Терминология и фразеология» М. Дорошенко, М. Станиславского, В. Страшкевича», исследована роль словаря в формировании культуры деловой коммуникации студентов. Обоснована актуальность исследуемой проблемы, цель и задачи, методы и источники исследования, научная новизна и практическое значение полученных результатов и т.п., рассмотрена культура деловой коммуникации как объект лингвистических исследований, очерчены понятия «деловой язык» и «официально деловой коммуникации», проанализировано их влияние на деловой язык, рассмотрены терминология и фразеология в деловой отрасли. Проанализированы и очерчены тематические группы лексики словаря, лексико-семантические характеристики терминологии и фразеологии лексикографического труда, морфемная структура и морфологические признаки, рассмотрены структурно-синтаксические параметры и стилистическая маркировка лексики. По результатам работы сделаны выводы и предложения, подытоживающие все выше написанное в предыдущих разделах и направленные на дальнейшее исследование рассматриваемой проблемы. Практическое значение работы состоит в том, что полученные результаты могут быть использованы на уроках по развитию коммуникативных навыков устной и письменной деловой речи в учреждениях среднего образования, на занятиях по развитию умений заключать различные типы деловых бумаг; материалы исследования могут стать основой для изучения лексики официально-делового стиля при работе в курсах «Деловой украинский язык», «Документоведение» и т.д. In the master's work the general information and provisions on the business language and the development of business communication are considered, analyzed and characterized "Dictionary of Business Language. Terminology and phraseology" by M. Doroshenko, M. Stanislavsky, V. Strashkevich was analyzed and the role of the dictionary in the formation of students' business communication culture was studied. Relevance of the problem under study, the goal and objectives, methods and sources of research, scientific novelty and practical significance of the results, etc. are substantiated, the culture of business communication as an object of linguistic research, the concepts of "business language" and "officially business communication" are outlined, and their impact on business language is analyzed, terminology and phraseology in business branch are considered. The thematic groups of vocabulary of the dictionary, lexico-semantic characteristics of terminology and phraseology of lexicographical work, morphemic structure and morphological features, structural-syntactic parameters and stylistic marking of vocabulary have been analyzed and outlined. According to the results of the work, conclusions and suggestions are made, summarizing everything written above in the previous sections and aimed at further research of the problem in question. Practical significance of the work consists in the fact that the obtained results can be used at the lessons on the development of communicative skills of oral and written business speech in secondary educational institutions, at the classes on the development of skills to conclude different types of business papers; the materials of the study can become the basis for the study of lexicon of official business style when working in the courses "Business Ukrainian language", "Documentology", etc.
Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчої особистості молодшого школяра
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Клінгер, І. В.
Одним із провідних завдань Нової української школи є розвиток творчої особистості молодшого школяра. Сучасний учитель постійно оновлює методичний інструментарій для того, щоб зробити освітнє середовище безпечним, а процес навчання творчим, цікавим, інноваційним. Інтерактивні технології дають можливість реалізувати основні напрями роботи у початковій школі, тому їх вивчення і використання в освітньому процесі є актуальними. Випускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. У вступі визначено основні дефініції дослідження, доведено його актуальність, визначено завдання та методи роботи. У першому розділі, на основі науково-педагогічної літератури та чинних документів, що регулюють організацію освітнього процесу в початковій школі визначено сутність поняття «інтерактивні технології навчання». Виявлено особливості інтерактивних технологій навчання як засобу творчого розвитку молодшого школяра. У другому розділі представлено комплекс уроків із використанням інтерактивних технологій навчання, що сприятимуть розвитку творчої особистості молодших школярів, перевірити його ефективність. У висновках доведено, що для організації успішного освітнього процесу доцільно використовувати інтерактивні технології на уроках всіх галузей, оскільки таке навчання розкриває творчий потенціал дитини, навчає учнів співпраці, активізує пізнавальну діяльність та критичне мислення. Одной из ведущих задач Новой украинской школы есть развитие творческой личности младшего школьника. Современный учитель постоянно обновляет методический инструментарий для того, чтобы сделать образовательную среду безопасной, а процесс обучения творческим, интересным, инновационным. Интерактивные технологии дают возможность реализовать основные направления работы в начальной школе, поэтому их изучение и использование в образовательном процессе актуально. Выпускная квалификационная работа состоит из введения, двух глав, заключения, списка использованных источников. Во введении определены основные определения исследования, доказана его актуальность, определены задачи и методы работы. В первой главе, на основе научно-педагогической литературы и действующих документов, регулирующих организацию образовательного процесса в начальной школе, определена сущность понятия «интерактивные технологии обучения». Выявлен особенности интерактивных технологий обучения как средства творческого развития младшего школьника. Во втором разделе представлен комплекс уроков с использованием интерактивных технологий обучения, которые будут способствовать развитию творческой личности младших школьников, проверить его эффективность. В выводах доказано, что для организации успешного образовательного процесса целесообразно использовать интерактивные технологии на уроках всех отраслей, поскольку такое обучение раскрывает творческий потенциал ребенка, обучает учащихся сотрудничеству, активизирует познавательную деятельность и критическое мышление. One of the leading tasks of the new Ukrainian school is the development of the creative personality of the junior schoolchild. The modern teacher is constantly updating the methodological tools in order to make the educational environment safe and the learning process creative, interesting, innovative. Interactive technologies provide an opportunity to implement the main areas of work in primary school, so their study and use in the educational process are relevant. The final qualifying work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of sources used. The introduction defines the main definitions of the study, proves its relevance, defines the objectives and methods of work. In the first section, based on scientific and pedagogical literature and current documents governing the organization of the educational process in primary school, the essence of the concept of "interactive learning technologies" is defined. The peculiarities of interactive learning technologies as a means of creative development of junior schoolchildren are revealed. The second section presents a set of lessons with the use of interactive learning technologies that will promote the development of creative personality of primary school students, to test its effectiveness. The conclusions prove that for the organization of a successful educational process it is advisable to use interactive technologies in lessons of all fields, as such training reveals the creative potential of the child, teaches students to cooperate, enhances cognitive activity and critical thinking.
Емоційний і тілесний досвід жінок з надмірною вагою
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Лобкова, Д. Е.
В роботі досліджено особливості негативного образу тіла у дівчат, емоційний і тілесний досвід жінок, схильних до порушення харчової поведінки за типом переїдання. Для корекції негативного образу тіла і опрацювання психологічних аспектів порушень харчової поведінки була складена психокорекційна програма. Експериментальна група пройшла курс психокорекційних занять, основними цілями яких були корекція негативного образу тіла і психологічних аспектів порушень харчової поведінки. Було підтверджено гіпотезу про те, що образ тіла дівчат, схильних до переїдання, характеризується негативними особливостями (незадоволеність тілом або будь-якими його частинами, прагнення до худорби, підвищені вимоги до зовнішності). Позитивна динаміка, що спостерігається після проведення психокорекційної роботи, підтверджує гіпотезу про те, що психокорекція сприяє розвитку самоприйняття, формуванню позитивного образу тіла, зниження впливу психологічних причин на схильність до порушення харчової поведінки за типом переїдання. В работе исследованы особенности негативного образа тела у девушек, эмоциональный и телесный опыт женщин, склонных к нарушению пищевого поведения по типу переедания. Для коррекции отрицательного образа тела и проработки психологических аспектов нарушений пищевого поведения была составлена психокоррекционная программа. Экспериментальная группа прошла курс психокоррекционных занятий, основными целями которых являлись коррекция негативного образа тела и психологических аспектов нарушений пищевого поведения. Была подтверждена гипотеза о том, что образ тела девушек, склонных к перееданию, характеризуется отрицательными особенностями (неудовлетворенность телом или любыми его частями, стремление к худобе, повышенные требования к внешности). Положительная динамика, наблюдаемая после проведения психокоррекционной работы, подтверждает гипотезу о том, что психокоррекция способствует развитию самопринятия, формированию положительного образа тела, снижению влияния психологических причин на склонность к нарушению пищевого поведения по типу переедания. The paper investigated the features of negative body image in girls and the emotional and bodily experiences of women prone to eating disorders such as overeating. A psycho-corrective programme was designed to correct negative body image and to work through the psychological aspects of eating disorders. The experimental group underwent a course of psycho-correction sessions, the main objectives of which were to correct negative body image and psychological aspects of eating disorders. The hypothesis that the body image of girls prone to overeating is characterized by negative features (dissatisfaction with the body or any of its parts, a desire for thinness, increased demands on appearance) was confirmed. The positive dynamics observed after psychocorrective work confirms the hypothesis that psychocorrection promotes the development of self-acceptance, the formation of a positive body image, reducing the influence of psychological causes on the propensity for eating disorders of the type of overeating.
Особливості функціонування та перекладу ономатопів у художньому дискурсі (на матеріалі авторської англомовної казки)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Дем’яненко, К. О.
В магістерській роботі досліджено специфіку функціонування англомовної ономатопоетичної лексики у художньому дискурсі, визначення особливостей перекладу ономатопів на українську мову у художньому тексті. Розглянуто такі завдання: визначення поняття і сутність омонотопів і ономатопеї; функції омонотопів у художньому дискурсі; проаналізовано особливості функціонування омонотопів у «Книзі джунглів» Р. Кіплінга; досліджено стилістичні функції омонотопів у «Книзі джунглів» Р. Кіплінга; проаналізувано способи перекладу омонотопів з «Книги джунглів» Р. Кіплінга з англійської на українську мову. Представлене дослідження допоможе краще розуміти картину світу англійців та українців, а також посприяє взаєморозумінню двох народів, оскільки необхідно долати не тільки мовний бар'єр, а й бар'єр принципово іншого менталітету. Практична цінність дослідження полягає у тому, що зібраний матеріал та отримані дані можуть використовуватись у курсах із теоретичної та практичної граматики англійської мови, лексикології, у спецкурсах з аспектології, англійської граматики та стилістики. In the master's work the specificity of functioning of English-speaking onomatopoeic vocabulary in artistic discourse is investigated, the peculiarities of onomatopoeic translation into Ukrainian in the literary text are determined. The following problems have been considered: the definition and the essence of onomatopoeia and onomatopoeia; the functions of onomatopoeia in artistic discourse; peculiarities of onomatopoeia functioning in the "Jungle Book" by R. Kipling; stylistic functions of onomatopoeia in the "Jungle Book" by R. Kipling; methods of translation of onomatopoeia from English into Ukrainian have been analyzed. The presented research will help better understand the picture of the world of the English and Ukrainians, as well as contribute to mutual understanding between the two peoples, as it is necessary to overcome not only the language barrier, but also the principle of a fundamentally different mentality. The practical value of the study lies in the fact that the collected material and obtained data can be used in the courses on theoretical and practical grammar of the English language, lexicology, in special courses on aspectology, English grammar and stylistics.

Перегляд

Перегляд 2021 за Дата випуску

Результатів на сторінку

Параметри сортування