Дисертації

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1384

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 111

Теорія та практика навчання співу у початкових школах Слобожанщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2007) Рудічєва, Н. К.
У дисертації відтворено еволюцію теорії та практики навчання співу в початкових школах Слобожанщини у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. На основі аналізу конкретно-історичних обставин та урядової документації досліджуваного періоду визначено й науково обґрунтовано етапи становлення співу як навчального предмета в початкових школах: 1864 -1883 рр. – етап, коли спів мав статус необов’язкового, додаткового предмета в початкових школах Слобожанщини; 1884-1888 рр. – етап введення співу як обов’язкового навчального предмета в початкові школи духовного відомства; 1889 - 1907 рр. – етап ґрунтовної розробки методичних питань навчання співу в початкових школах різних відомств; 1908-1917 рр. – етап введення співу як обов’язкового навчального предмета у світські початкові школи, покращення організаційно-методичного забезпечення вчителів співу. Розкрито погляди відомих світових та вітчизняних педагогів, музикантів, філософів на навчання співу, починаючи з молодшого шкільного віку, та його впровадження в навчально-виховний процес початкової школи. Конкретизовано сутність, мету навчання співу молодших школярів. Проаналізовано навчальні програми зі співу для початкових шкіл, зокрема авторські та офіційні. Виявлено і схарактеризовано провідні методи й організаційні форми навчання співу в початкових школах досліджуваного періоду. Розкрито роль вчителя співу у вихованні та навчанні молоді у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Накреслено можливості творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду навчання співу в діяльності сучасної початкової школи. Введено до наукового обігу значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів, положень, які пов’язані зі становленням співу як навчального предмета в початкових школах Слобожанщини. The dissertation investigates the evolution of teaching Singing theory and practice in primary schools of Slobozhanschyna in the second half of the XIXth century and at the beginning of the XXth century. On the basis of analysis of historic facts and governmental documents of the period under research the stages in the development of teaching Singing as a subject for learning in primary schools are singled out and scientifically substantiated: 1864-1883 – the period during which teaching Singing was an optional subject, an additional one in Slobozhanschyna primary schools; 1884-1888 – the period when Singing was introduced as a compulsory subject in the curriculum of ecclesiastical primary schools; 1889-1907 – the period of thorough studies of methodological issues of teaching Singing in primary schools of different authorities; 1908-1917 – the period of introducing teaching Singing as a compulsory curriculum element in secular primary schools and improving of methodological provision for teachers of Singing. The viewpoints of well-known foreign and native educationalists, philosophers, teachers and musicians on how to teach young school learners Singing and their realization in primary school teaching are researched. The essence and goal of teaching young learners Singing are defined. The teaching programmes on teaching Singing in primary schools (official and those worked out by individual musicians and teachers) are analyzed. The main methods and organizational forms of teaching Singing in primary schools in the researched period are singled out and characterized. The role of the teacher of Singing in educating and upbringing of youth in the second half of the XIXth century and at the beginning of the XXth century is defined. Some ways of creative use of the positive historical-pedagogical experience in teaching Singing in modern primary schools are offered. A lot of previously unknown archival documents, historical facts and data related to teaching Singing as a subject in Slobozhanschyna primary schools are introduced for scientific consideration.
Формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації в процесі фахової підготовки
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2010) Башкір, О. І.
У роботі розкрито сутність дефініції ”педагогічна імпровізація“ як швидкого, гнучкого й адекватного реагування на щойно створені ситуації або ті, що стихійно, раптово виникли в педагогічній діяльності, та вимагають миттєвої реакції. Обгрунтовано технологію формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації в процесі фахової підготовки, уточнено критерії й показники готовності майбутнього вчителя до педагогічної імпровізації. В работе раскрыта сущность дефиниции "педагогическая импровизация" как быстрого, гибкого и адекватного реагирования на только что созданные ситуации или те, стихийно, внезапно возникли в педагогической деятельности, и требуют мгновенной реакции. Обоснованно технологию формирования готовности будущих учителей к педагогической импровизации в процессе профессиональной подготовки, уточнены критерии и показатели готовности будущего учителя к педагогической импровизации. The paper reveals the essence of the definition of “pedagogical improvisation” as a quick, flexible and adequate response to situations that have just been created or those that spontaneously arise suddenly in pedagogical activity and require an instant reaction. The technology of forming the readiness of future teachers for pedagogical improvisation in the process of vocational training is justified, the criteria and indicators of the future teacher's readiness for pedagogical improvisation are specified.
Педагогічна освіта батьків у 50–70-х роках ХХ століття в Україні
(Херсонський державний університет, 2011-11) Єсьман, І. В.
У дисертації досліджено і розкрито особливості змісту, завдань, форм і методів реалізації педагогічної освіти батьків різними соціальними інституціями, громадськими організаціями та об’єднаннями у 50–70-х рр. ХХ ст. в Україні у контексті історичної ретроспективи, задля підвищення її ефективності в сучасних умовах. Систематизована джерельна база з теми дослідження може бути використана у процесі вивчення студентами курсів «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Соціальна педагогіка». Виявлені матеріали, зміст та висновки роботи допоможуть об’єктивно підійти до розв’язання сучасних проблем педагогічної освіти батьків, а також прислужитися у виданні навчально-методичних посібників, підручників, хрестоматій з історії вітчизняної педагогіки. В диссертации исследованы и раскрыты особенности содержания, задач, форм и методов реализации педагогического просвещения родителей различными социальными институтами, общественными организациями и объединениями в 50–70-х гг. ХХ в. в Украине в контексте исторической ретроспективы, для повышения ее эффективности в современных условиях. Систематизированная источниковая база по теме исследования может быть использована в процессе изучения студентами курсов «История педагогики», «Педагогика», «Социальная педагогика». Обнаруженные материалы, содержание и выводы работы помогут объективно подойти к решению современных проблем педагогического образования родителей, а также служить в издании учебно-методических пособий, учебников, хрестоматий по истории отечественной педагогики. This dissertation studies the content, tasks, forms and methods of pedagogical education of parents by different social institutions, public organizations and associations in Ukraine in 50-70-ies in the context of the historical retrospective in order to improve its effectiveness in modern conditions. The systematized source base on the topic of the study can be used by students in the courses "History of Pedagogy", "Pedagogy", "Social Pedagogy". The found materials, content and conclusions of the work will help to objectively approach the solution of modern problems of pedagogical education of parents, as well as serve in the publication of teaching aids, textbooks, reading-books on the history of domestic pedagogy.
Дзеркально-символічна трансформація реальності в художній прозі Миколи Хвильового
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Куценко, М. М.
У роботі вперше представлено структурно-психоаналітичний аналіз художньої прози Миколи Хвильового як способу самовираження й самопізнання автора шляхом конструювання особливої "психічної реальності" на перетині уявної та мовної діяльності. В работе впервые представлен структурно-психоаналитический анализ художественной прозы Николая Хвылевого как способа самовыражения и самопознания автора путем конструирования особой "психической реальности" на пересечении воображаемой и речевой деятельности. For the first time, a structural-psychoanalytic analysis of Mykola Khvylovy's prose is presented as a way of expressing and knowing the author by constructing a special "psychic reality" at the intersection of imaginary and linguistic activity.
Розвиток риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Ткаченко, Л. П.
У дисертації вперше подано цілісний ретроспективний аналіз теорії і практики розвитку риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців з урахуванням суспільно-політичних, ідеологічних та педагогічних детермінант. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. З’ясовано провідні тенденції навчання риторики, основні форми роботи, методичне забезпечення курсів, зокрема проаналізовано підручники з риторики різних років. Узагальнено досвід української риторичної школи щодо методів навчання риторики та основних жанрів публічного мовлення. Розкрито позиції провідних риторів, педагогів, критиків, громадських діячів щодо доцільності вивчення риторики на різних рівнях освіти. В диссертации впервые представлен целостный ретроспективный анализ теории и практики развития риторики как учебного предмета профессиональной направленности в системе подготовки будущих специалистов с учетом общественно-политических, идеологических и педагогических детерминант. На основе изучения историко-педагогических источников обоснованно этапы развития риторики как учебной дисциплины с XVI по ХХ век. Определены ведущие тенденции обучения риторике, основные формы работы, методическое обеспечение курсов, в частности проанализированы учебники по риторике разных лет. Обобщен опыт украинского риторической школы относительно методов обучения риторике и основным жанрам публичной речи. Раскрыты позиции ведущих ораторов, педагогов, критиков, общественных деятелей о целесообразности изучения риторики на разных уровнях образования. In the dissertation it has beenfound that the necessity of introducing special rhetorical preparation was also recognized by the philosophers of antiquity (Aristotle, Quintilian, Plato, Socrates, Cicero, and others). It was done on the basis of a retrospective logical-system analysis of the idea of development of rhetoric as a science and a discipline in foreign and national educational systems. The idea of development of rhetoric as a science and a discipline acquired a systemic character during the establishment of trivium and quadrium, the development of medieval universities, and was reflected in pedagogical works of J. Herbert, A. Disterveg, T. Campanella, J. Comenius, John Locke, T. Moore, J. Pestalozzi, J-J Russo and others, it received in-depth study in various systems of European education. It was revealed that rhetoric, as a discipline, was realized in the conditions of formation and development of the national system of education and upbringing. It was reflected in the traditions of the Ukrainian rhetorical school, in ancient monuments of writing, in numerous rhetorical treatises, as well as in the works of representatives of the progressive pedagogical community (B. Grinchenko, M. Hrushevsky, M. Drahomanov, K. Zelenetsky, M. Maksimovich, O. Potebnya, F. Prokopovich, G. Skovoroda, M. Sumtsov, S. Rusova, K. Ushinsky and others), who asserted the idea development of the national language, schools, perfect possession of the native word, preservation of the traditions of linguistic and rhetorical creativity.
Фразеологічна вербалізація семантичного поля «граничність» в українській мові
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Купіна, І. О.
У дисертації досліджено корпус фразеологізмів української мови, що об’єктивують поняття «граничність». Уперше здійснено цілісний аналіз семантичного поля «граничність», розкрито його фразеологічну вербалізацію. Новою в роботі є розроблена модель дослідження як важливий конструкт для характеристики семантичного поля «граничність». У науковій розвідці визначено структуру поняття «граничність» у межах фразеологічного простору. У фразеосемантичному полі «граничність» окреме місце посідають різнозначеннєві фразеологізми, що утворюють своєрідне фразеосемантичне угрупування (сегмент), у якому презентовано неоднорідні категоріальні типи одиниць (субстантивні, адвербіальні, нумеральні, прономінальні, дієслівні, ад’єктивні). Наявність спільної для фразеологізмів досліджуваного сегмента категоріальної семи дозволяє стверджувати про її диференційний статус у межах поля. У роботі на підставі семантики фразеологічних одиниць на позначення граничності, частотності їх уживання, експресивно-стилістичного забарвлення виділено фразеосемантичні сегменти, мотивовані прямим значенням слова граничність – «крайній ступінь вияву чого-небудь, межа», а саме: «граничність кількості», «граничність біологічного існування людини», «граничність психічного стану людини», «граничність фізичного стану людини», «граничність інтенсивних дій людини», «граничність простору та часу», «граничність швидкості», «граничність фрагментів навколишнього середовища», «граничність якості та міцності», що входять до складу фразеосемантичного поля «граничність». В диссертации исследован корпус фразеологизмов украинского языка, которые объективируют понятие «предельность». Впервые осуществлен целостный анализ семантического поля «предельность», раскрыта его фразеологическая вербализация. В исследовании определена структура понятия «предельность» в рамках фразеологического пространства. Во фразеосемантическом поле «предельность» отдельное место занимают разноуровневые фразеологические единицы, образующие своеобразное фразеосемантическое группирование (сегмент), в котором представлены категориальные неоднородные типы единиц (субстантивные, адвербиальные, нумеральные, прономинальные, глагольные, адъективные). Наличие общей для фразеологизмов исследуемого сегмента категориальной семи позволяет утверждать о ее дифференциальном статусе в пределах поля. В работе на основании семантики фразеологических единиц для обозначения предельности, частотности их употребления, экспрессивно-стилистической окраски выделяем фразеосемантические сегменты, мотивированные прямым значением слова предельность – «крайняя степень проявления чего-либо, предел», а именно: «предельность количества», «предельность биологического существования человека», «предельность психического состояния человека», «предельность физического состояния человека», «предельность интенсивных действий человека», «предельность пространства и времени», «предельность скорости», «предельность фрагментов окружающей среды», «предельность качества и прочности», входящие в состав фразеосемантичного поля «предельность». In the thesis was studied the corps of phraseologisms in the Ukrainian language, which objective the concept «limit». For the first time was realized a complete analysis the semantic field «limit», was also disclosed its phraseological verbalization. New in the work is a developed model of research as an important construct for describing the semantic field of «limit». In the scientific exploration is defined the structure of concept «limit» within the phraseological space. In phazeosemantic field «limit» occupy a special place different levels of phraseological units, forming a kind of phrazeosemantic grouping (segment), in which present the categorical types of units (nominal, adverbial, numerational, pronominal, verbal, adjective). The presence of common for phraseological units investigated segment of categorical sema make possible for assertion about its differential status within the field. Thus is formed a complex semantic association, consisting of phrazeosemantic groups – adverbial phrazeosemantic group, numerational phrazeosemantic group, pronominal phrazeosemantic group, verbal phrazeosemantic group and adjective phrazeosemantic group. In the work on basis frequency of use, expressive and stylistic coloring, the semantics of phraseological units for refering limit and fixing for certain styles are showed phrazeosemantic groups, motivated by the direct meaning of the word limit – «extreme manifestation of something, limit», namely: «limit of quantity», «limit of human existence», «limit of pace and time», «limit of speed», «limit of environmental fragments», «limit of quality and durability», «limit of intensity human actions», «limit a person's mental state», «limit person's physical state», being a part of phrazeosemantic field «limit».
Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Костіна, В. В.
У дисертації розкрито теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. З’ясовано суть, зміст та особливості професійної діяльності фахівців соціальної галузі з профілактики дезадаптації учнів у системі різних соціальних інституцій, розкрито можливості їхньої взаємодії. Теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано в освітньому процесі систему професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів, яка складається з моделі та її науковометодичного забезпечення, що за допомогою організації професійноспрямованого освітнього простору створює умови для формування їхньої готовності до відповідного виду професійної діяльності. This thesis presents a theoretical generalization and a new solution of the problem of professional training of future specialists of the social sphere to prevent maladjustment of pupils. The scientific novelty of the obtained results is that the model of the system of professional training of future specialists of the social sphere (social pedagogues and social workers) for the prevention of maladjustment of pupils in various social institutions, as well as its scientific and methodological support has been developed, which allows creating a professional-oriented educational space in conditions of HEE (Higher Education Establishment) and partner network of social institutions. In the proposed study the theoretical comprehension of the phenomena of "maladjustment of pupils" and "prevention of maladjustment of pupils in the system of various social institutions" was made. The thesis reveals that the professional training of future social pedagogues and social workers to prevent maladjustment of pupils is aimed at the development of an integrated characteristic - the level of their professional readiness for the appropriate kind of activity, which are components of their personal and professional potential. In the thesis, a retrospective analysis of the literature is carried out, which clarifies the variability of methodological positions and, accordingly, reflects not only the very essence of the professional training of future specialists of the social sphere to prevent maladjustment of pupils, but also the many-sided ways of its implementation in Ukraine and abroad. The process of professional training as a combination of educational, research and developmental effects of the micro-environment of HEE and practice-oriented, professional-oriented macro-environment of the partner network of institutions is developed, which promotes gradual professional self-identification and the formation of the personality of future specialists in the field of preparation for the prevention of maladjustment of pupils. A phased selection of ways and means of influencing the personality of a future specialist along the way of his professional formation in the HEE is carried out. The possibilities for a harmonious combination of the influences of various professional microcells are shown, which contributes to the formation of the integral personality of the future specialist of the social sphere, the maximum disclosure and manifestation of his own personal and professional potential. The perspective opportunities in the study of important determinants influencing the harmonization of the professional and personal potential of future social pedagogues and social workers are revealed. The potential development of the determinants of the professional and personal potential of the future specialist of the social sphere, which carries out the prevention of maladjustment of pupils, is predicted on the basis that the integrity of the preventive effect determines the harmonious development of its motivational-value, affective-conative, cognitive-instrumental, professional activity indicators. It is shown that the use of ethno-pedagogical means in educational and extra-judicial work with future social pedagogues and social workers can significantly increase their psychological readiness to prevent the maladjustment of pupils in different socio-cultural centers by acquiring skills of preservation and strengthening of health, protection of personal and family space that is valuable both for a particular individual and for society as a whole. Practical professional preparation for the prevention of maladjustment of pupils in various social institutions is considered as a process of gradual professional selfdetermination and self-deployment of a person through the harmonization of all of its professional manifestations under the conditions of partner institutions with HEE networks that provide prevention of maladjustment of pupils. It is proved that an important condition for the development of the personal and professional potential of future specialists in the social sphere is a harmonious combination of their research activities with theoretical and practical training in the context of volunteer initiatives based on the network of partner organizations on the HEE network and the activities of the student scientific society. The practical significance of the results is the possibility of their application in the process of creating new models of training future specialists of the social sphere to work with vulnerable contingents; the definition of priority tasks of social education, the development of innovative professional-oriented social programs and projects for the training of future social pedagogues and social workers. The results of scientific research make it possible to introduce a new innovative approach to the process of professional education of specialists of the social sphere as a scientific pedagogical problem and to expand the range of research, the subject of which is the professional training of future social pedagogues and social workers.
Науково-педагогічна діяльність кафедр педагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах України (початок ХХ - початок ХХІ століття)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Башкір, О. І.
У дисертації обґрунтовано періодизацію розвитку науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах України початку XX – початку XXI століття й узагальнено досвід її реалізації для актуалізації прогресивних здобутків у сучасних умовах. На основі вивчення історико- педагогічних джерел проаналізовано стан розробки досліджуваної проблеми, визначено методологічні концепти її вивчення. Розкрито суть базових понять, схарактеризовано організаційно-теоретичні засади науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки в структурі ВПНЗ як «як інтелектуально-творчої роботи колективу кафедри, яка здійснюється за навчально-виховним, навчально- методичним, науково-дослідним, громадсько-просвітницьким, міжнародним й інноваційним напрямами». З'ясовано передумови становлення й розвитку науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки у ВНЗ Наддніпрянської України (1803-1920): суспільно- політичні, соціально-економічні й організаційно-педагогічні чинники, зокрема зародження й утвердження капіталістичних і становлення соціалістичних відносин, освітні стратегії розвитку Наддніпрянської України, зміни державного устрою України, проведення реформ шкільної, університетської та вищої педагогічної освіти, розвиток педагогізації університетської підготовки майбутніх учителів, особливості урядової політики в галузі педагогічної освіти, попит на спеціалістів з вищою педагогічною освітою, формування циклу педагогічних предметів у ВПНЗ, активна науково-організаційна робота педагогів, науковців, громадських діячів, держслужбовців, котрі наполягали на свідомому й сумлінному оволодінні майбутніми вчителями основами знань як фахових предметів, так і педагогічних. На основі історіографічного аналізу простежено ґенезу розвитку науково- педагогічної діяльності кафедр педагогіки у ВПНЗ України початку XX – початку XXI століття як базових структурних підрозділів педагогічних вишів (їхніх факультетів, інститутів), що забезпечують підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників нової генерації, викладання циклу педагогічних дисциплін для студентів усіх напрямів підготовки та спеціалізацій ЗВПО, координують педагогізацію освітнього процесу, здійснюють розробку актуальних проблем педагогічної науки. З урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх чинників обґрунтовано етапи науково-педагогічної діяльності кафедр педагогіки ВПНЗ у досліджуваний період. У дисертації схарактеризовано особистісний і професійний потенціал завідувачів педагогічних кафедр ВПНЗ України, що сприяло об’єктивній оцінці історичної реальності й вияву впливу та значення окремих педагогічних ідей на формування й розвиток педагогічної думки, презентації доробку того чи того педагога-управлінця як індивідуального творця, виразника думки й практики своєї епохи. Визначено, що особистісний потенціал утворюють індивідуальні здібності, які за певних умов проявляються в моральних вчинках, емоційно-вольових рішеннях з високим ступенем відповідальності. В диссертации обосновано периодизацию развития научно-педагогической деятельности кафедр педагогики в высших педагогических учебных заведениях Украины начала XX - начала XXI века и обобщен опыт реализации для актуализации прогрессивных достижений в современных условиях. На основе изучения историко педагогических источников проанализировано состояние разработки исследуемой проблемы, определены методологические концепты ее изучения. Раскрыта суть базовых понятий, охарактеризованы организационно-теоретические основы научно-педагогической деятельности кафедр педагогики в структуре ВПНЗ как «как интеллектуально-творческой работы коллектива кафедры, которая осуществляется по учебно-воспитательным, учебно методическим, научно-исследовательским, общественно-просветительским, международным и инновационным направлениям ». Выяснено предпосылки становления и развития научно-педагогической деятельности кафедр педагогики в вузах Приднепровской Украины (1803-1920): общественно политические, социально-экономические и организационно-педагогические факторы, в частности зарождения и утверждения капиталистических и становления социалистических отношений, образовательные стратегии развития Приднепровской Украина, изменения государственного устройства Украины, проведение реформ школьного, университетского и высшего педагогического образования, развитие педагогизации университетской подготовки будущих учителей, ос бливости правительственной политики в области педагогического образования, спрос на специалистов с высшим педагогическим образованием, формирование цикла педагогических дисциплин в ВПНЗ, активная научно-организационная работа педагогов, ученых, общественных деятелей, госслужащих, которые настаивали на сознательном и добросовестном овладении будущими учителями основами знаний как профессиональных предметов, так и педагогических. На основе историографического анализа прослеживается генезис развития научно- педагогической деятельности кафедр педагогики в ВПНЗ Украины начала XX - начала XXI века как базовых структурных подразделений педагогических вузов (их факультетов, институтов), обеспечивающие подготовку педагогических и научно-педагогических работников нового поколения, преподавания цикла педагогических дисциплин для студентов всех направлений подготовки и специализаций ЗВПО, координируют педагогизацию образовательного процесса, осуществляют разработку актуальных проблем педагог ичной науки. С учетом общественно-политических и культурно-образовательных факторов обоснованно этапы научно-педагогической деятельности кафедр педагогики ВПНЗ в исследуемый период. В диссертации охарактеризованы личностный и профессиональный потенциал заведующих педагогических кафедр ВПНЗ Украины, что способствовало объективной оценке исторической реальности и проявления влияния и значения отдельных педагогических идей на формирование и развитие педагогической мысли, презентации доработку того или иного педагога-управленца как индивидуального творца, выразителя мнения и практики своей эпохи. Определено, что личностный потенциал образуют индивидуальные способности, которые при определенных условиях проявляются в нравственных поступках, эмоционально-волевых решениях с высокой степенью ответственности. The dissertation substantiates the periodization of the development of scientific and pedagogical activity of pedagogy departments in higher pedagogical educational institutions of Ukraine at the beginning of the 20th - beginning of the 21st centuries and summarizes the implementation experience for updating progressive achievements in modern conditions. Based on the study of historical and pedagogical sources, the state of development of the investigated problem is analyzed, methodological concepts of its study are determined. The essence of the basic concepts is revealed, the organizational and theoretical foundations of the scientific and pedagogical activity of the departments of pedagogy in the structure of the Higher secondary vocational school are described as “as the intellectual and creative work of the department’s staff, which is carried out by educational, educational, methodological, research, public enlightenment, international and innovative directions ". The prerequisites for the formation and development of the scientific and pedagogical activity of the departments of pedagogy in universities of the Dnieper Ukraine (1803-1920) were clarified: socio-political, socio-economic and organizational-pedagogical factors, in particular the origin and approval of capitalist and the formation of socialist relations, educational strategies for the development of Dnieper Ukraine, changes in the state system of Ukraine, the implementation of reforms of school, university and higher teacher education, the development of teacher gizizatsii university training of future teachers, the specificity of government policy in the field of teacher education, the demand for specialists with higher teacher education, the formation of a cycle of pedagogical disciplines in the Higher School of Education, active scientific and organizational work of teachers, scientists, public figures, civil servants who insisted on a conscious and conscientious mastering by future teachers the basics of knowledge of both professional subjects and pedagogical. Based on the historiographic analysis, the genesis of the development of scientific and pedagogical activity of pedagogical departments at the Ukrainian Higher School of Economics at the beginning of the 20th - beginning of the 21st centuries is traced as the basic structural units of pedagogical universities (their faculties, institutes) that provide training for new generation pedagogical and scientific-pedagogical workers, teaching the cycle of pedagogical disciplines for students of all areas of training and specializations of ZVPO, coordinate pedagogization of the educational process, carry out development Actual problems of the teacher of science. Taking into account the socio-political and cultural-educational factors, the stages of the scientific and pedagogical activity of the departments of pedagogy of the Higher School of Education and Science in the study period are justified. The dissertation describes the personal and professional potential of the heads of pedagogical departments of the Ukrainian Higher School of Higher Education, which contributed to an objective assessment of historical reality and the manifestation of the influence and significance of individual pedagogical ideas on the formation and development of pedagogical thought, the presentation of the refinement of one or another teacher-manager as an individual creator, expresser of opinion and practice of his era. It is determined that the personal potential is formed by individual abilities, which under certain conditions are manifested in moral actions, emotional-volitional decisions with a high degree of responsibility.
Формування професійної компетентності майбутніх інженерів радіотехнічних спеціальностей на засадах ресурсного підходу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Лебедєва, К. О.
У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у виявленні, теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов та експериментальній перевірці їх впливу на сформованість професійної компетентності майбутніх фахівців радіотехнічної галузі на засадах ресурсного підходу. Професійну компетентність майбутнього інженера радіотехнічної галузі визначено як інтегральну характеристику особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, яких достатньо для досягнення мети певного роду діяльності, а також його професійноморальну позицію, що полягає в готовності ставити перед собою цілі та приймати рішення, що забезпечують їх реалізацію, здійснювати ефективну професійну діяльність і спілкування. У структурі професійної компетентності майбутнього фахівця виділили чотири взаємопов’язані компонента: когнітивний (загальнонаукові, суспільно-гуманітарні, психолого-педагогічні, фахові знання), діяльнісно-операційний (загальнонавчальні, загальнонаукові, самоосвітні, фахові вміння і навички), досвідно-коригувальний (набутий досвід діяльності в різних видах професійної підготовки, рефлексивні вміння) та особистісно-творчий (професійно-значущі якості, здатність до творчої діяльності). The thesis carries out the theoretical analysis of the problem and proposes a new solution to the scientific task, which consists in the identification, theoretical justification of pedagogical conditions and experimental verification of their influence on the maturity of professional competence of future radio engineering specialists on the basis of resource-based approach. The professional competence of the future specialist in radio engineering is defined as an integral characteristic of the personal qualities of a specialist, which represents the level of knowledge, skills, experience sufficient to achieve the purpose of a certain activity, along with their professional and moral attitude, which is to be willing to set themselves goals and take decisions that ensure their implementation, and carry out effective professional activity and communication. The structure of professional competence of the future specialist identifies four interrelated components such as: 1) cognitive (general scientific, social and human, psychological and pedagogical, professional knowledge); 2) activity and operational (general educational, general scientific, self-educational, professional skills and abilities); 3) experience and correctional (gained experience in various types of professional training, reflexive skills); 4) personal and creative (professionally significant qualities, ability to creative activity).
Музично-естетичне виховання учнів початкової школи Республіки Корея (друга половина XX – початок XXI століття)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Кім, О. О.
Дисертація є історико-педагогічним дослідженням музично-естетичного виховання учнів початкової школи Республіки Корея у другій половині XX – на початку XXI ст. Наукова новизна та теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній педагогічній думці відповідно до соціально-політичних, соціально-економічних та педагогічних детермінант здійснено цілісний аналіз питань музично-естетичного виховання учнів початкової школи Республіки Корея у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Аналіз енциклопедично-довідникової літератури, праць науковців та розкриття сутності основних дефініцій «естетика», «музична естетика», «виховання», «естетичне виховання», «музично-естетичне виховання», «початкова школа» дозволили зосередитися на ключовій дефініції дисертаційного дослідження «музично-естетичне виховання учнів початкової школи Республіки Корея» як цілеспрямованому процесі використання музичного мистецтва у формуванні в учнів 1-6-х класів здібності сприймати та оцінювати прекрасне, гармонійне в мистецтві та природі, здатності активною творчою діяльністю привносити естетичне у власне життя та побудову гуманного суспільства. Вивчення ступеня наукової розробки проблеми засвідчило, що в науковій та історико-педагогічній літературі накопичено певний обсяг знань з питань музично-естетичного виховання учнів початкової школи Республіки Корея у другій половині XX – початку XXI століття. Встановлено, що досліджувана проблема набула наукової розробки наприкінці ХХ ст. та початку ХХІ ст., та здійснювалась за наступними напрямами: дослідження філософських чинників впливу на формування освітньо-виховної системи в Кореї; статті, монографії, дисертації, у яких визначено особливості початкової освіти в Кореї; праці загально-педагогічного характеру щодо завдань і змісту музичної освіти та виховання в Республіці Корея; роботи, у яких аналізується сучасний стан музично-естетичного виховання учнів Республіки Корея; наукові розвідки, які містять порівняльний аналіз музично-естетичного виховання учнів початкової школи Республіки Корея та інших країн світу; публікації, у яких наголошується на доцільності впровадження корейського досвіду в освітньо-виховні процеси інших країн. Відзначено, що серед вітчизняних педагогів найбільш близькою, майже ідентичною до південно-корейської як за філософсько-теоретичними засадами, так і за засобами практичної реалізації, є виховна система В. Сухомлинського. The dissertation is a historical and pedagogical study of musical and aesthetic education of primary school students in the Republic of Korea in the second half of XX – early XXI century. The scientific novelty and theoretical significance of the results is that for the first time in the domestic pedagogical thought in accordance with socio-political, socio-economic and pedagogical determinants a holistic analysis of music and aesthetic education of primary school students in the second half of XX – early XXI century has conducted. Analysis of encyclopedic reference books, works of scientists and revealing the essence of the basic definitions of «aesthetics», «musical aesthetics», «education», «aesthetic education», «music and aesthetic education», «primary school» allowed to focus on the key definition of dissertation research «musical and aesthetic education of primary school students of the Republic of Korea» as a purposeful process of using musical art in the formation of students in grades 1-6 ability to perceive and appreciate the beauty, harmony in art and nature, the ability to actively engage in aesthetic creativity and build a humane society. The study of the degree of scientific development of the problem has shown that a certain amount of knowledge on music and aesthetic education of primary school students in the Republic of Korea in the second half of XX – early XXI century has been accumulated in the scientific and historical-pedagogical literature. It is established that the researched problem acquired scientific development at the end of the XX century and the beginning of the XXI century, which was carried out in the following areas: study of philosophical factors influencing the formation of the educational system in Korea; articles, monographs, dissertations, which identify the features of primary education in Korea; works of general pedagogical nature on the tasks and content of music education and upbringing in the Republic of Korea; works in which the current state of musical and aesthetic education of students of the Republic of Korea is analyzed; scientific researches, which contain a comparative analysis of musical and aesthetic education of primary school students in the Republic of Korea and other countries; publications emphasizing the expediency of introducing the Korean experience into the educational processes of other countries. It is noted that among the domestic teachers the closest, almost identical to the South Korean one both on philosophical-theoretical bases, and on means of practical realization, is V. Sukhomlinsky’s educational system.
Антропоніми турецької мови: лінгквокультурологічний та прагматичний аспекти
(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Скразловська, І. А.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення стали лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в системному підході, застосованому до опису антропонімічної системи турецької мови в діахронічному й синхронічному розрізі. Створення класифікацій, які спираються на семантичні й функціональні особливості турецьких особових імен, послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і реконструюванню фрагментів турецького національного світогляду. Вперше було розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ, описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають, – досліджено специфіку дериваційних процесів в антропонімічній системі. Наукова новизна роботи зумовлена також використанням різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів, – що дозволило дослідити особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. Диссертационная работа посвящена исследованию современных турецких антропонимов с позиций актуальных направлений современной лингвистики – лингвокультурологии и лингвопрагматики. Объектом исследования являются турецкие личные имена и варианты их парадигм (деминутивные и гипокористические формы), также поднимаются вопросы особенностей функционирования антропонимических моделей турецкого языка и прозвищ. Предметом исследования стали лингвокультурные и прагматические составляющие лексического значения турецких антропонимов. Научная новизна диссертационного исследования заключается в системном подходе, примененном к описанию антропонимической системы турецкого языка в диахроническом и синхроническом разрезе. Создание классификаций, опирающихся на семантические и функциональные особенности турецких личных имен, послужило выявлению значимых для турецкой культуры понятий и реконструкции фрагментов турецкого национального мировоззрения. Впервые был раскрыт прагматический потенциал турецких личных имен и прозвищ, описаны особенности номинативных и коммуникативных стратегий их использования с двух взаимосвязанных позиций – лица, которое именует/называет, и лица, которое именуют/называют, – исследована специфика деривационных процессов в антропонимической системе. Научная новизна работы обусловлена также использованием разножанровых эмпирических материалов – словарей имен, телевизионных сериалов, художественных и публицистических текстов – что позволило исследовать особенности функционирования турецких антропонимов в разных коммуникативных контекстах и обеспечило высокую степень достоверности полученных результатов. The thesis focuses on the research of the modern Turkish anthroponyms from the standpoint of the current trend of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study are linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The scientific novelty of the dissertation research lies in the systematic approach applied to the analysis of the anthroponymic system of the Turkish language in terms of diachrony and synchrony. The classification of the Turkish personal names based on their semantic and functional features has served to highlight the concepts relevant to the Turkish culture and to reconstruct some fragments of the Turkish national worldview. For the first time the pragmatic potential of the Turkish personal names and nicknames has been revealed, the peculiarities of nominative and communicative strategies of their use from two interrelated positions (person who names/calls and person who is named/called) have been described, the specifics of derivational processes in the anthroponymic system have been investigated. The scientific novelty of the work is also due to the use of various genres of empirical materials such as dictionaries of names, television series, art and journalistic texts, that allowed to explore the peculiarities of the Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability.
Інтегральна підготовка кваліфікованих скелелазів у сучасних умовах поєднання вузької спеціалізації і універсалізації спортсменів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Уварова, Н. В.
Висока актуальність роботи пов’язана, насамперед, з введенням в програму XXXII Літніх Олімпійських ігор скелелазіння в форматі «Скелелазне багатоборство». Це створює серйозну проблему у підготовці спортсменів для участі у олімпійський дисципліні «Скелелазне багатоборство». Спортсмени – представники окремих дисциплін, мають освоювати відмінні за характером рухової активності та механізму енергозабезпечення змагальні дисципліни. З точки зору фізичної підготовки різні види скелелазіння пред’являють різні вимоги до розвитку сили, швидкості, витривалості. Це ускладнює тренувальний процес та потребує глибокого аналізу можливостей спортсмена для побудови тренувального процесу таким чином, щоб універсалізація спортсмена не наносила шкоди його вузький спеціалізації. Практична значущість роботи складається у високому ефекті використання программи підготовки скелелазів, що спеціалізируються у різних змагальних дисциплінах, для участі у олімпійскій дисципліні «Скелелазне багатоборство» без втрати успішності у основної спеціалізації. Розроблено алгоритм побудови тренувальних програм для спортсменів – юніорів. The high urgency of the work is connected, first of all, with the introduction of climbing in the " Climbing combined" format in the program of the XXXII Summer Olympic Games. This creates a serious problem in preparing athletes to participate in the Olympic discipline "Sport сlimbing". Athletes - representatives of certain disciplines, must master the different nature of motor activity and the mechanism of energy supply competitive disciplines. From the point of view of physical training, different types of climbing have different requirements for the development of strength, speed, endurance. This complicates the training process and requires an in-depth analysis of the athlete's ability to build the training process so that the universalization of the athlete does not harm his narrow specialization. The practical significance of the work lies in the high effect of using the training program for climbers specializing in various competitive disciplines to participate in the Olympic discipline "Sport Climbing" without losing success in the main specialization. The principles of building training programs for junior athletes have been developed.
Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інтегрованого навчання учнів основної школи
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Жуков, В. П.
У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці технології формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інтегрованого навчання учнів основної школи. Забезпечення інтегрованого навчання учнів предметів мистецького циклу вимагає формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва в зазначеному напрямі. Зазначений процес розглядаємо як цілісну динамічну педагогічну систему, що передбачає опанування майбутнім фахівцем загальними і спеціальними знаннями, вміннями, особистісними якостями, а також набуття практичного досвіду, що забезпечуватиме в майбутньому ефективне інтегроване навчання учнів основної школи. У структурі готовності майбутнього педагога-музиканта до інтегрованого навчання учнів основної школи виокремлено психолого-інтенційний, теоретико-практичний і креативно-особистісний компоненти, які є взаємозалежними і знаходяться в тісному взаємозв’язку. Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інтегрованого навчання учнів основної школи вимагає розроблення й упровадження в процес професійної підготовки студентів педагогічної технології, яку розглянуто як взаємопов’язану сукупність внутрішніх параметрів і зовнішніх характеристик функціонування досліджуваного процесу, що забезпечує його високу результативність і відповідає психолого-педагогічним критеріям оптимальності. In the dissertation the theoretical analysis of the problem was carried out and a new solution of the scientific problem was proposed, it consists of scientific justification and experimental testing of the technology the development of determination of a future music art teacher to integrated learning of secondary school pupils. Integrated teaching of art subjects to students requires the formation of readiness of the future musical art teachers in this field. We consider this process as an integral dynamic pedagogical system, which requires the future specialist to master general and special knowledge, skills, personal qualities, as well as to gain practical experience, which in the future will ensure effective integrated teaching to schoolchildren. In the structure of readiness of the future teacher-musician for integrated teaching to schoolchildren highlighted are psychological-intentional, theoretical-practical and creative-personal components that are interdependent and closely related. The development of determination of a future music art teacher to integrated learning of secondary school pupils demands development and implementation of pedagogical technology in the process of professional training of students, which is considered as interconnected set of internal parameters and external characteristics of functioning of the researched process that provides its high efficiency and corresponds to psychological and pedagogical criteria of optimality.
Фауністична характеристика та екологічна структура жуків надродини Caraboidea урбоценозів м. Харкова
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Ніколенко, Н. Ю.
В представленій праці наведено сучасний видовий склад твердокрилих надродини Caraboidea урбоценозів Харкова; надано їх повну якісно-кількісну порівняльну характеристику; проаналізовано основні екологічні групи; спектр життєвих форм, просторову структуру, особливості сезонної динаміки, чисельності та проведено зоогеографічний огляд турунових жуків. Отримані результати з фауністичного, зоогеографічного та екологічного оглядів турунових жуків у межах мегаполісу, особливості сезонної динаміки їх активності збагачують знання про формування ентомофауни міст і слугують підґрунтям для розробки заходів щодо збереження біорізноманіття комах в урбоценозах та прогнозування можливих змін їхньої структури. Отримані результати з екологічних преференцій жуків можуть бути використані в біоіндикаційних дослідженнях. Порівняльний еколого-фауністичний огляд Caraboidea мегаполісів України може бути базою для ідентичних напрямів вивчення інших комах, недосліджених в мегаполісах. Крім того, отримані дані можуть бути використані в навчальному процесі під час підготовки низки освітніх курсів, наприклад: «Зоологія безхребетних» та «Загальна ентомологія», «Прикладна ентомологія та екологія комах», «Зоогеографія», «Біоіндикація та моніторинг довкілля», а також під час проведення навчально-польової практики студентів біологічних спеціальностей. Проведені дослідження щодо видового складу, екологічної структури та сезонних змін чисельності також можуть бути корисними для спеціалістів служб озеленення міст і практики захисту рослин, особливо біологічного методу. The Thesis presents the modern species composition of Coleoptera of the superfamily Caraboidea of Kharkiv urban coenoses. Their full qualitative and quantitative comparative characteristics are given. The main ecological groups, the spectrum of life forms, spatial structure, features of changes in the seasonal population dynamics, and a zoogeographic overview of this group is presented. The obtained results from faunal, zoogeographical, and ecological surveys of carabid beetles within the megapolis, features of their seasonal dynamics of activity, enrich knowledge about the formation of entomofauna of cities and serve as a basis for developing measures to preserve insect biodiversity in urbocoenoses and prediction of their possible changes. The results obtained from the ecological preferences of carabids can be used in bioindication studies. A comparative ecological and faunal survey of Caraboidea in the cities of Ukraine can be the basis for identical areas of study of other insects not studied in the cities. In addition, the obtained data can be used in the educational process in the preparation of a number of educational courses, such as: "Zoology of invertebrates" and "General entomology", "Applied entomology and ecology of insects", "Zoogeography", "Bioindication and environmental monitoring", and during the field practice of students of biological specialties. Research on species composition, ecological structure, and seasonal population changes in carabids may also be useful for urban landscaping and plant protection practitioners, especially on the biological method.
Формування підприємницької компетентності студентів у закладах вищої освіти КНР
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Ду, Цзінсюй
У дисертації досліджено стан теоретичних і практичних розробок проблеми формування підприємницької компетентності студентів у закладах вищої освіти КНР. Доцільність дослідження зазначеної проблеми підсилюється необхідністю подолання суперечностей між: затребуваністю на сучасному ринку праці компетентних фахівців у галузі підприємництва та загальною низькою обізнаністю населення в цій царині; потребою активного використання інноваційних теоретичних доробок китайських фахівців із формування підприємницької компетентності студентів вищої школи та слабким урахуванням цих доробок українськими освітянами під час пошуку шляхів успішного розв’язання зазначеної проблеми в Україні; накопиченим у КНР перспективним досвідом формування вказаної компетентності майбутніх фахівців і недостатньою увагою українських педагогів щодо його узагальнення й виявлення можливостей творчого використання в закладах вищої освіти України. Практичне значення дослідження полягає в тому, що систематизовані теоретичні ідеї й узагальнений практичний досвід формування підприємницької компетентності майбутніх фахівців у китайській вищій школі можна творчо використовувати в процесі формування цієї компетентності в студентів українських закладів вищої освіти Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі розроблення навчальних планів і програм підприємницької освіти в Україні, для вдосконалення процесу формування підприємницької компетентності в українських студентів, під час підготовки навчальних посібників і проведення занять із різних педагогічних дисциплін («Педагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Порівняльна педагогіка», «Історія педагогіки»). The state of theoretical and practical developments of the issue of entrepreneurial competence formation of higher education institutions students in China has been investigated in the thesis. The expediency of research is enhanced by the need to overcome the contradictions between the demand for competent professionals in the field of entrepreneurship in the modern labor market and the general low awareness by the population in this area. Furthermore, the research is considered to be factual due to disagreements between the need for active application of innovative theoretical achievements of Chinese specialists in the entrepreneurial competence formation of high school students and the weak consideration of these achievements by the Ukrainian educators in finding the ways to solve successfully this issue in Ukraine as well as existing denial between accumulated promising experience in the formation of this competence of future professionals in China and insufficient attention of the Ukrainian teachers to generalization and identification of opportunities for creative use in higher education institutions of Ukraine. The practical significance of the research is that systematized theoretical ideas and generalized practical experience of entrepreneurial competence formation of future specialists in Chinese higher education can be creatively applied in the process of this competence formation of Ukrainian higher education institutions students. The results of the thesis can be used in the development of curricula and programs of entrepreneurship education in Ukraine to improve the process of entrepreneurial competence formation of Ukrainian students, as well as during the compeling textbooks and classes in various pedagogical subjects ("Pedagogy", "Higher School Pedagogy", "Comparative Pedagogy", "History of Pedagogy").
Поетика малої прози М. Кузміна
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Полякова, Є. О.
У цьому дослідженні розглядається поетика малої прози Михайла Кузміна – одного з найбільш неординарних представників «срібного століття» російської літератури й мистецтва. Мала проза письменника, на відміну від лірики та повістей і романів, усе ще залишається на периферії уваги дослідників. Між тим, М. Кузмін написав понад 80 творів малих жанрів. Такий об’ємний пласт творчої спадщини письменника заслуговує на ретельний аналіз й осмислення: є підстави вважати, що в малій прозі його творча індивідуальність і новації виявилися не менше, ніж у поезії, великих прозових жанрах і драматургії, що й обумовлює актуальність дисертації. Дослідження було проведено на матеріалі малої прози М. Кузміна 1900–1920-х років, розглянутої в контексті його творчості й літератури межі XIX–ХХ століть. This study examines poetics of short prose by Miсhael Kuzmin, one of the most extraordinary representatives of Silver age of Russian literature and art. The writer's short prose comparing to his poetry and novels still remains on the periphery of researchers' attention. Meanwhile, M. Kuzmin wrote more than 80 works of small genres. Such a great layer of the writer's creative heritage deserves careful analysis and reflection: it gives reasons to believe that in short prose M. Kuzmin’s creative individuality and innovations showed up no less than in poetry, ‘high’ remarkable) prose genres and drama. It also determines relevance of the thesis. The study was conducted on the basis of short prose by M. Kuzmin in the 1900s-1920s. It was considered in the context of his work and literature at the turn of the 19th -20th centuries.
Педагогічні умови професійного зростання майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Небитова, І. А.
У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми й запропоновано нове розв’язання наукового завдання, яке полягає у виявленні, теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов та експериментальній перевірці їх впливу на рівень професійного зростання майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: нові вимоги до особистості майбутнього вчителя початкових класів та його професійної діяльності; модернізація освітньої галузі, що передбачає підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів; значущість практичної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів, що покликана закласти фундамент для професійного зростання фахівця. Доцільність дослідження зазначеної проблеми зумовлюється також необхідністю подолання суперечностей між: посиленням вимог до якості навчання й виховання молодших школярів у контексті Концепції «Нової української школи» та недостатнім рівнем практичної підготовки вчителів початкових класів для реалізації цих вимог; можливостями педагогічної практики сприяти професійному зростанню майбутніх учителів початкових класів та недостатнім рівнем реалізації цих можливостей; необхідністю підвищення ефективності процесу професійного зростання майбутніх чителів початкових класів та недостатньою розробленістю теоретико-методичних засад забезпечення цього процесу під час педагогічної практики. The thesis presents the theoretical analysis of the problem and the new solution of the scientific task which is in revelation, theoretical substantiation of the pedagogical conditions and experimental verification of their influence on the level of professional growth of future primary school teachers in the process of pedagogical practice. The relevance of the study is caused by such main factors as: the new requirements for personality of a future primary school teacher and his professional activity; educational sector modernization which means improving the quality of professional training of future teachers; the importance of practical pedagogical training of future primary school teachers, as this training is aimed at laying the foundation for specialists’ professional growth. The expediency of studying this problem is also determined by the need to overcome the contradictions between: strengthening the requirements for the quality of education and upbringing of junior schoolchildren in the context of the Concept “New Ukrainian School” and insufficient level of practical training of primary school teachers to implement these requirements; the opportunities of pedagogical practice to promote the professional growth of future primary school teachers and insufficient level of realization of these opportunities; the need to increase the efficiency of the process of professional growth of future primary school teachers and insufficient development of theoretical and methodical foundations of ensuring this process during pedagogical practice.
Формування готовності до усвідомленого батьківства студентів закладів вищої освіти
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Красін, С. А.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й наукове розв’язання проблеми формування готовності до усвідомленого батьківства студентів закладів вищої освіти, що полягало в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов підвищення ефективності цього процесу. Доцільність дослідження зазначеної проблеми зумовлено необхідністю подолання суперечностей між: потребою держави в підвищенні соціального стану сім’ї, з’ясуванням її педагогічного потенціалу та недостатнім використанням цього потенціалу в реальній практиці; зростаючими вимогами суспільства щодо готовності студентської молоді до усвідомленого батьківства й негативною динамікою в стані становлення цієї готовності; нагальною потребою викладачів і кураторів закладів вищої освіти в сучасному комплексі науково-методичного забезпечення процесу формування готовності до усвідомленого батьківства студентів і відсутністю такого комплексу у вищій школі. У дисертації усвідомлене батьківство розглянуто, з одного боку, як процес взаємодії батьків із дітьми та між собою на основі прояву усвідомленого ставлення до виконання своїх батьківських обов’язків, інтроспекції власних мотивів, діяльності та поведінки, сприйняття кожного члена сім’ї як безумовної цінності, а з іншого – як система, що включає: відповідні знання, ціннісні орієнтації, батьківські установки й очікування, ставлення, позиції, особистісні якості, стиль сімейного виховання. У представленій науковій роботі готовність до усвідомленого батьківства визначено як стійке особистісне утворення, що характеризується усвідомленою орієнтацією на народження дитини, усвідомленим вибором бути батьком (матір’ю), відповідальним ставленням до виконання батьківських функцій, набуттям необхідних знань і вмінь із догляду за дитиною та її виховання. Зазначена готовність включає мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний, аксіологічний компоненти. У дисертації визначено критерії (мотиваційно-потребнісний, когнітивно-діяльнісний, емоційно-ціннісний, особистісно-рефлексивний) та відповідні показники й рівні (високий, середній і низький) сформованості цієї готовності. The thesis provides a theoretical generalization and scientific solution to the problem of forming readiness for conscious parenting among high school students, which consisted in the theoretical justification and experimental verification of pedagogical conditions to improve the efficiency of this process. The feasibility of studying this issue has been caused by the need to overcome the contradictions between: the state's need to improve the social status of the family, to clarify its pedagogical potential and insufficient use of this potential in real practice; between the growing demands of the society for the readiness of young students for conscious parenting and the negative dynamics in the formation of this readiness; the urgent need of teachers and curators in institutions of higher education in the contemporary complex of scientific and methodological support of the process of forming readiness for conscious parenthood among students and the lack of such a complex in higher education. In the dissertation conscious parenting is considered, on the one hand, as a process of interaction between parents and children and on the basis of a conscious attitude to their parental responsibilities, introspection of their own motives, activities and behavior, perception of each family member as an unconditional value and on the other as a system that includes: knowledge, skills, value orientations, parental guidance, parental expectations, parental feelings, parental attitude, parental positions, parental qualities, family upbringing style. In the presented scientific paper, readiness for conscious parenting is defined as a stable personal formation characterized by a conscious focus on a child's birth, a conscious choice to be a father (mother), a responsible attitude to parental functions, acquiring the necessary knowledge and skills to care for a child and his upbringing. This readiness includes such components as cognitive, activity, personal, motivational and axiological. The dissertation analyzes the views of scientists on the creation of pedagogical conditions, provides the features of pedagogical conditions for the formation of students' readiness for conscious parenting. The criteria (motivational-needed, cognitively-oriented, emotion-valuable, personality-reflexive) and the corresponding indicators and levels (high, medium and low) of the formation of this readiness are determined.
Підготовка майбутніх учителів до виховання толерантності в учнів колежів Франції
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Лисенко, Н. Г.
У дисертації здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз теорії та практики підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності в учнів колежів Франції в другій половині ХХ століття – на початку ХХІ століття. Проведений аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників засвідчив, що на сьогодні немає ґрунтовних робіт, які охопили б у цілому проблему підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності в учнів колежів Франції окресленого періоду, що й зумовило науковий пошук у цьому напрямі. Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки курсів лекцій із педагогіки вищої школи та порівняльної педагогіки, спецкурсів із зарубіжної педагогіки, у ході розроблення методичних рекомендацій та навчальних посібників, для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти, а також учителями шкіл у процесі організації виховної роботи. The thesis provides the integral historical and pedagogical analysis of the theory and practice of training of future teachers for education for tolerance in college students in France in the second half of the 20th century – the beginning of the 21st century. The analysis of scientific works of domestic and foreign researchers showed that today there are no solid studies that would cover the problem of training future teachers for education for tolerance in students of French colleges of the given period, which resulted in the scientific research in this area. Research materials can be used in the preparation of lectures on higher school pedagogy and comparative pedagogy, special courses on foreign pedagogy, in the development of guidelines and textbooks, to improve the teachers’ skills in postgraduate education as well as school teachers in the organization of educational work.
Завзятість у структурі психічної регуляції навчальних дій у школярів та студентів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Галата, О. С.
У роботі представлено аналіз науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми ролі завзятості в емоційно-вольовому, когнітивному, мотиваційному та поведінковому компонентах, системі психічної регуляції та саморегуляції навчально-професійної діяльності у шкільному та студентському віці. Навчальну завзятість студентів та школярів визначено як психологічний механізм регуляції навчальних дій, за допомогою мобілізації особистісних, мотиваційних, когнітивних, емоційно-вольових та діяльнісних ресурсів, що характеризується підтримкою розпочатої навчальної дії, проявом сили волі, вольовим контролем за дією при високій конкуренції, появі перепон, труднощів, та будь-яких зовнішніх чи внутрішніх дистракторів. Практичне значення роботи полягає у науково-методичному обґрунтуванні шляхів розвитку та вдосконалення психологічних механізмів регуляції навчально-професійної діяльності, визначенні психологічних предикторів навчальної завзятості, як саморегулятивної структури у навчальних діях у студентів взагалі, та у студентів з різними рівнями академічної успішності зокрема; у розробці психодіагностичного комплексу, спрямованого на вивчення завзятості та регуляції навчальної активності; у побудові регресійних рівнянь, за допомогою яких можна прогнозувати рівень завзятості особистості у навчальній діяльності. Запропонований у роботі діагностичний комплекс, розроблений й апробований опитувальник навчальної завзятості можуть бути використані в роботі практичних психологів закладів освіти. The analysis of scientific and theoretical concepts and approaches to studying the role of persistence in the emotional-volitional, cognitive, motivational and behavioral components, in the system of mental regulation and self-regulation of educational and professional activities at school and student`s age is presented in thesis. Students` educational persistence is defined as a psychological regulation mechanism of educational actions, through mobilization of personal, motivational, cognitive, emotional and volitional and activity resources, characterized by supporting started educational action, manifestation of will power, volitional actions control in a highly competitive environment, emergence of difficulties, and any external or internal distractors. The practical significance of the work is that the scientific and methodological substantiation of the ways of development and improvement of the regulation psychological mechanisms of educational and professional activity, the determination of psychological predictors of educational persistence, as self-regulatory structures of educational actions of students in general, and particularly among students with different levels of academic progress; the development of a psychodiagnostic complex aimed at studying the persistence and regulation of educational activity; regression equations intended to predict persistence in the educational and professional activities; proposed diagnostic complex, the developed and tested questionnaire of educational persistence can be used in the work of practical psychologists of educational institutions. The diagnostic set of methods offered in the work, developed and tested questionnaire of educational persistence can be used by practical psychologists in the educational institutions.

Перегляд

Перегляд Дисертації за Дата випуску

Результатів на сторінку

Параметри сортування