Дисертації

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 111
  • Документ
    Теорія та практика навчання співу у початкових школах Слобожанщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2007) Рудічєва, Н. К.
    У дисертації відтворено еволюцію теорії та практики навчання співу в початкових школах Слобожанщини у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. На основі аналізу конкретно-історичних обставин та урядової документації досліджуваного періоду визначено й науково обґрунтовано етапи становлення співу як навчального предмета в початкових школах: 1864 -1883 рр. – етап, коли спів мав статус необов’язкового, додаткового предмета в початкових школах Слобожанщини; 1884-1888 рр. – етап введення співу як обов’язкового навчального предмета в початкові школи духовного відомства; 1889 - 1907 рр. – етап ґрунтовної розробки методичних питань навчання співу в початкових школах різних відомств; 1908-1917 рр. – етап введення співу як обов’язкового навчального предмета у світські початкові школи, покращення організаційно-методичного забезпечення вчителів співу. Розкрито погляди відомих світових та вітчизняних педагогів, музикантів, філософів на навчання співу, починаючи з молодшого шкільного віку, та його впровадження в навчально-виховний процес початкової школи. Конкретизовано сутність, мету навчання співу молодших школярів. Проаналізовано навчальні програми зі співу для початкових шкіл, зокрема авторські та офіційні. Виявлено і схарактеризовано провідні методи й організаційні форми навчання співу в початкових школах досліджуваного періоду. Розкрито роль вчителя співу у вихованні та навчанні молоді у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Накреслено можливості творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду навчання співу в діяльності сучасної початкової школи. Введено до наукового обігу значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів, положень, які пов’язані зі становленням співу як навчального предмета в початкових школах Слобожанщини. The dissertation investigates the evolution of teaching Singing theory and practice in primary schools of Slobozhanschyna in the second half of the XIXth century and at the beginning of the XXth century. On the basis of analysis of historic facts and governmental documents of the period under research the stages in the development of teaching Singing as a subject for learning in primary schools are singled out and scientifically substantiated: 1864-1883 – the period during which teaching Singing was an optional subject, an additional one in Slobozhanschyna primary schools; 1884-1888 – the period when Singing was introduced as a compulsory subject in the curriculum of ecclesiastical primary schools; 1889-1907 – the period of thorough studies of methodological issues of teaching Singing in primary schools of different authorities; 1908-1917 – the period of introducing teaching Singing as a compulsory curriculum element in secular primary schools and improving of methodological provision for teachers of Singing. The viewpoints of well-known foreign and native educationalists, philosophers, teachers and musicians on how to teach young school learners Singing and their realization in primary school teaching are researched. The essence and goal of teaching young learners Singing are defined. The teaching programmes on teaching Singing in primary schools (official and those worked out by individual musicians and teachers) are analyzed. The main methods and organizational forms of teaching Singing in primary schools in the researched period are singled out and characterized. The role of the teacher of Singing in educating and upbringing of youth in the second half of the XIXth century and at the beginning of the XXth century is defined. Some ways of creative use of the positive historical-pedagogical experience in teaching Singing in modern primary schools are offered. A lot of previously unknown archival documents, historical facts and data related to teaching Singing as a subject in Slobozhanschyna primary schools are introduced for scientific consideration.
  • Документ
    Концептуалізація Землі у сучасному філософсько-антропологічному дискурсі
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Пилипенко, С. Г.
    Комплексно й системно розглянуто феномен Землі в контексті сучасних трансформацій як сенсоутворюючий концепт стратегії розвитку планети людей, як актуальний складник подальшого існування людства. Для досягнення цієї мети насамперед важливо окреслити конфігурацію тих змін, які породжують кардинальні трансформації в бутті людства. Зазначено, що наявні теоретичні та методологічні концептуалізації Землі дозволяють інтерпретувати Землю як координати життєдіяльності та життєтворчості людства, де відбувається розгортання множинності соціокультурних дій у їхньому сенсоутворюючому й практичному вимірах. Обґрунтовано залучення міфологічних та релігійних наративів, які, поширюючись, структурують наявні механізми взаємодії, вибудовують нові моделі. У цьому вбачається взаємозв’язок з парадигмою археології знання (М. Фуко), де кожний пласт корелює з певним типом думки, що є відповідною історичній епосі / історичному періоду. З позицій сучасного філософського погляду, інтерпретація співвідношення Землі та людини постає як соціально-культурний досвід і в такому сенсі стає полем досліджень. Висвітлено основні наробки науково-академічного дискурсу, що дозволяє зробити висновки, що визначення Землі виключно як платформи для людської діяльності, лише як зовнішнього об’єкта є наслідком проголошення науковою спільнотою ідеї відсутності обмежень щодо людської діяльності. Зазначено, що розвиток науки й техніки надав людству можливості та ризики, водночас зумовивши нові проблеми, що потребують переосмислення в контексті нових маркерів сучасності, яка втілює собою множинність парадигм. Підкреслено, що Земля у філософсько-антропологічних розвідках постає як платформа кореляції між буттям і мисленням, тобто як становлення епохи людства. Остання є тимчасовим явищем, підтверджуючи онтичний та онтологічний сенс Землі, яка є незалежною до людського розуму. Доводиться, що планета Земля, як передумова появи людства, відсилає науковців до гіпотези Геї, відкриває нові горизонти дослідження не лише процесів коеволюції, але й нових можливостей філософської рефлексії щодо становлення цивілізації людства. Теоретично-філософські розвідки стосовно стратегії майбутнього розвитку людства обумовлюють потребу у відповідному філософсько-антропологічному вимірі Землі. Зазначено, що поліваріантність сучасного філософського дискурсу дозволяє розглядати концептуалізацію Землі як інваріантність класичним доктринам. Ситуація полі- (поліпарадигмальність, поліконцептуальність, полісутність, полілог тощо) як упровадження нових концептів до аналізу Землі дозволяє використовувати дослідницькі конструкти аналітичних засобів міждисциплінарного дискурсу, аналітичних засобів, що свідчать про розробку інноваційного теоретичного лексикону, аналітики, адекватної життєдіяльності та життєтворчості людства в постіндустріальному світі. Отже, концептуалізація Землі у сучасному філософськоантропологічному дискурсі долає абсолютизацію єдиного методологічного підходу та дозволяє підкреслити посилення поліпарадигмальності сучасного філософського дискурсу. Наявні стратегії аналізу Землі демонструють множинність сенсів Землі, сприяють її багатовимірності, що розширює проблемне поле останньої, імплікацію її сенсів у життєві / буттєві практики сучасного світу. The Earth’s phenomenon is considered in a comprehensive and systemically way in the context of modern transformations as a sensation-forming concept of the planet of people development strategy, as an actual component of the mankind further existence. To achieve this goal, it is first of all important to determine the configuration of those changes that give rise to cardinal transformations in the existence of mankind. It is noted that the theoretical and methodological conceptualizations of the Earth make it possible to interpret the Earth as the coordinates of the life activity and life-creation of mankind, where the deployment of a plurality of socio-cultural actions take place in their sense-forming and practical dimensions. It is justified to use mythological and religious narratives, which, spreading, structure the existing mechanisms of interaction and build new models. This is seen as a relationship with the paradigm of the archeology of knowledge (M. Foucault), where each layer correlates with a certain type of thought corresponding to a historical epoch / historical period. From the standpoint of a modern philosophical point of view, the interpretation of the relationship between the Earth and man acts as a socio-cultural experience and, in this sense, becomes a field of research. The main developments of the scientific and academic discourse are highlighted, which allow us to conclude that the definition of the Earth solely as a platform for human activity, only as an external object is a consequence of the scientific community proclaiming the idea of the absence of restrictions on human activity. It is noted that the development of science and technology has provided mankind with opportunities and risks, at the same time causing new problems that require rethinking in the context of new markers of modernity, embodying the plurality of paradigms. It is emphasized that the Earth in philosophical and anthropological studies appears as a platform for the correlation between being and thinking, that is, as the formation of the era of mankind. The latter is a temporary phenomenon, confirming the ontic and ontological meaning of the Earth, which does not depend on the human mind. It is proved that the planet Earth, as a prerequisite for the emergence of mankind, refers scientists to the Gaia hypothesis, opens up new horizons for studying not only the processes of co-evolution, but also the possibility of philosophical reflection on the formation of human civilization. Theoretical and philosophical research on the strategy of the mankind future development conditions the need for an appropriate philosophical and anthropological measurement of the Earth. It is noted that the polyvariance of modern philosophical discourse allows us to consider the conceptualization of the Earth as invariance to classical doctrines. The situation of poly- (polyparadigmality, polyconceptuality, polyessence, polylogue, etc.) as the introduction of new concepts to the analysis of the Earth allows the use of research constructs of analytical tools of interdisciplinary discourse, analytical tools that testify to the development of an innovative theoretical vocabulary, analytics, adequate to the life activity and life-creativity of mankind in the post-industrial world. Thus, the conceptualization of the Earth in modern philosophical and anthropological discourse overcomes the absolutization of a single methodological approach and makes it possible to emphasize the strengthening of the polyparadigmatic nature of modern philosophical discourse. The available strategies for analyzing the Earth demonstrate the multiplicity of meanings of the Earth, contribute to its multidimensionality, expanding the problematic field of the latter, the implication of its meanings in the life / being practices of the modern world.
  • Документ
    Педагогічне стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації у освітньому процесі в закладах вищої освіти України і Китаю
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Хоу, Ісюань
    Дисертація присвячена дослідженню теорії та практики педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації у освітньому процесі в закладах вищої освіти України і Китаю. Доцільність наукового осмислення окресленої проблеми посилюються необхідністю усунення низки виявлених суперечностей, наявних у сучасній педагогічній теорії та практиці, а саме: між вимогами до підготовки висококваліфікованих учителів хімії в Україні та Китаї та недостатньо високим рівнем сформованості готовності до професійної самореалізації у випускників закладів вищої педагогічної освіти; між накопиченим досвідом і відсутністю цілісних порівняльних досліджень теорії та практики педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації в освітньому процесі в закладах вищої освіти України й Китаю; між потребами в оновленні системи педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації в освітньому процесі в закладах вищої освіти України й Китаю та недостатньо цілеспрямованим обміном і фрагментарним використанням накопиченого досвіду цих країн. На підставі результатів аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури розкрито суть проблеми педагогічного стимулювання учасників освітнього процесу та визначено поняття «педагогічне стимулювання студентів до професійної самореалізації» як сукупність заохочувальних прийомів, методів, форм, технологій, засобів педагогічного впливу на свідомість, поведінку, корекцію діяльності та вчинків особистості, які спонукають і пришвидшують формування готовності здобувачів вищої педагогічної освіти до професійної самореалізації в педагогічній діяльності. Розглянуто різновиди педагогічних стимулів, доповнено функції педагогічного стимулювання особистості (навчальна, виховна, розвивальна, моральна, соціальна) функцією спонукання до кар’єрного зростання майбутніх учителів хімії, проаналізовано механізми активізації внутрішнього потенціалу майбутніх учителів хімії. У дисертації поняття «готовність майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації» як інтегрована якість особистості, котра поєднує самомотивацію, знання й уміння ідентифікації й позиціонування себе в ролі вчителя, розкриття власного потенціалу в процесі засвоєння змісту, форм і методів, засобів педагогічної діяльності. Зазначено, що українські та китайські учені користуються схожою термінологією у визначенні поняття «готовність», «професійна самореалізація особистості», «учитель», «викладач». Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати аналізу теоретичних ідей та узагальнення досвіду педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації використані для оновлення освітньої програми 30305 «Хімія в закладах освіти», освітньої програми «Хімія та біологія в закладах освіти» за спеціальністю 014 Середня освіта (Хімія) галузі знань 01 Освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (Україна, ХНПУ імені Г. С. Сковороди), освітньої програми «Середня освіта. Хімія. Біологія, здоров’я людини та природознавство» із спеціальності 014.06 Середня освіта «Хімія» галузі знань 01 Освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (Україна, МДПУ імені Богдана Хмельницького), Хімія (КНР, Університет Сінтай). Матеріали дисертації можуть стати науковим підґрунтям в процесі викладання педагогіки за професійним спрямуванням, основ педагогічної майстерності, порівняльної педагогіки, інноваційної педагогіки, а також під час написання монографій, підручників, навчальних посібників із педагогічної тематики, розробки та впровадження міждисциплінарних навчальних курсів, дисциплін вільного вибору для майбутніх учителів хімії. Теоретичні узагальнення, винесені із змісту дисертації, практичний досвід авторки наукової праці можуть бути використані в системі неформальної та інформальної освіти, а також для підготовки до акредитації освітніх програм та інституційного аудиту, підвищення кваліфікації й сертифікації викладачів, які забезпечують підготовку вчителів хімії, сертифікації учителів хімії в Державній службі якості освіти. The thesis is dedicated to researching the theory and practice of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China. The expediency of the scientific understanding of the outlined problem is strengthened by the need to eliminate a number of identified contradictions present in modern pedagogical theory and practice, namely: between the requirements for the training of highly qualified chemistry teachers in Ukraine and China and the insufficiently high level of readiness for professional self-realization among graduates of pedagogical universities; between the accumulated experience and the lack of comprehensive comparative studies of the theory and practice of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China; between the need to update the system of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China and insufficiently targeted exchange and fragmented use of the accumulated experience of these countries. Based on the results of the analysis of local and foreign literature, the essence of the problem of pedagogical stimulation of participants in the educational process was revealed and the concept of "pedagogical stimulation of students to professional self-realization" was defined as a set of encouraging techniques, methods, forms, technologies, means of pedagogical influence on consciousness, behavior, correction of activities and actions personalities, who motivate and speed up the formation of readiness of students in pedagogical universities for professional self-realization in pedagogical activity. Varieties of pedagogical incentives were considered, the function of pedagogical stimulation of the personality (educational, upbringing, developmental, moral, social) was supplemented with the function of encouraging future chemistry teachers to career growth, the mechanisms of activation of the internal potential of future chemistry teachers were analyzed. In the thesis, the concept of "readiness of future chemistry teachers for professional self-realization" is described as an integrated personality quality that combines self-motivation, knowledge and the ability to identify and position oneself in the role of a teacher, revealing one's own potential in the process of mastering content, forms and methods, and means of pedagogical activity. It is noted that Ukrainian and Chinese scientists use similar terminology in defining the concepts of "readiness", "professional self-realization of the individual", "teacher", "lecturer". The practical significance of the obtained results is that the results of the analysis of theoretical ideas and the generalization of the experience of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization were used to update the educational program 30305 "Chemistry in educational institutions", the educational program "Chemistry and biology in educational institutions" in specialty 014 Secondary education (Chemistry) field of knowledge 01 Education for the first (bachelor's) degree (Ukraine, H. S. Skovoroda KhNPU), educational program "Secondary education. Chemistry. Biology, human health and natural science" from the specialty 014.06 Secondary education "Chemistry" field of knowledge 01 Education for the first (bachelor) degree (Ukraine, Bohdan Khmelnytskyi MDPU), Chemistry (PRC, Xintai University). The thesis materials can be used as a scientific basis in the process of teaching pedagogy in a professional direction, the basics of pedagogical skills, comparative pedagogy, innovative pedagogy, as well as during the writing of monographs, textbooks, teaching aids on pedagogical topics, the development and implementation of interdisciplinary training courses, disciplines of free choice for future chemistry teachers. The theoretical generalizations are derived from the content of the thesis, the practical experience of the author of the scientific work can be used in the system of informal and non-formal education, as well as for preparation for the accreditation of educational programs and institutional audit, professional development and certification of teachers who provide training of chemistry teachers, certification of chemistry teachers in the State Education Quality Service.
  • Документ
    Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Ван, Янься
    У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз теоретичних положень та практичного досвіду реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР для визначення перспективних напрямів використання педагогічно цінних ідей у сучасних умовах розвитку китайської та української загальної середньої освіти. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел розкрито витоки ідеї реалізації міжпредметних зв’язків в музичній освіті в історикопедагогічній думці КНР та України, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження: «міжпредметні зв’язки», «інтеграція», «освітня інтеграція»; схарактеризовано види та функції міжпредметних зв’язків у музичній освіті школярів. Розкрито міжпредметні зв’язки музичного мистецтва з різними навчальними предметами (мова і література, математика, історія, географія, краєзнавство, інформатика, образотворче мистецтво тощо). Схарактеризовано реалізацію міжпредметних зв’язків у змісті музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР через упровадження інтегрованих навчальних курсів, реалізацію зв’язків музичного мистецтва з іншими навчальними предметами, урахування регіональності у процесі вивчення музики школярами. Розкрито реалізацію міжпредметних зв’язків через організаційні форми (інтегровані уроки, проведення конкурсів, постанови музичних п’єс, вистав театру тіней, шоу талантів тощо) та методи (пальчикові ігри та різні ігрові вправи, метод «попутного» навчання, метод співу «по пальцях розкритої долоні», малюнок тушшю на рисовому папері за допомогою пензлика, малювання мелодії, метод проєктів, шумовий оркестр, складання пісень і віршів, порівняння пісень, написання мелодії до вірша, інсценізація, декламація, спів пісень, інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх форми і жанру, сприймання та порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, зіставлення та порівняння музичних творів різних стилів тощо) музичної освіти школярів. Практичне значення результатів дослідження визначається тим, що робота актуалізує педагогічні ідеї та досвід реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР для підвищення ефективності освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти КНР і України. Теоретичні положення і висновки дисертації створюють передумови для подальших компаративних досліджень теорії та практики організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти КНР і України. Результати дисертації впроваджено в освітній процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01/10–595 від 29.08.2023 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 2323/01-35/57 від 28.09.2023 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 1487 від 31.08.2023 р.), Рейнської художньої навчальної академії (довідка від 23.07.2023 р.). Матеріали дослідження доцільно використовувати у викладанні курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Педагогічна майстерність» у закладах вищої педагогічної та музично-педагогічної освіти, на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників, під час написання підручників і навчальних посібників із педагогіки, розробки курсів за вибором, проведення педагогічних практик, написання курсових і магістерських робіт. The thesis presents the comprehensive comparative analysis of the theoretical foundations and practical experience in implementing interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in the People’s Republic of China in order to determine perspective directions for the use of pedagogically valuable ideas in the modern conditions of development of Chinese and Ukrainian general secondary education. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the origins of the ideas of implementing interdisciplinary connections in music education in the historical and pedagogical thought of the People’s Republic of China and Ukraine have been revealed; the essence of the main concepts related to the research problem (“interdisciplinary connections”, “integration”, “educational integration”) has been analyzed and clarified; the types and functions of interdisciplinary connections in music education of schoolchildren have been characterized. The interdisciplinary connections of musical art with various educational subjects (language and literature, mathematics, history, geography, local history, computer science, art, etc.) have been characterized. The implementation of interdisciplinary connections in the content of music education for secondary school students in the People’s Republic of China through the introduction of integrated educational courses, the implementation of connections between musical art and other educational subjects and taking into account the regionality in the process of music education for secondary school students has been characterized. The implementation of interdisciplinary connections through organizational forms (integrated lessons, conducting competitions, staging of musical plays, shadow theatre performances, talent shows, etc.) and methods of musical education of schoolchildren (finger games and various game exercises, the method of “accompanying” learning, the method of singing “with the fingers of an open hand”, drawing with ink on rice paper using a brush, drawing a melody, project method, noise orchestra, composing songs and poems, comparing songs, writing a melody to a poem, staging, recitation, singing songs, interpreting listened musical works, defining their forms and genres, perception and comparison of the sound of musical instruments of different nations of the world, comparison of musical works of different styles, etc.). The practical significance of the research results is determined by the fact that the work updates the pedagogical ideas and experience in implementing interdisciplinary connections in the process of music education doe secondary school students in the People’s Republic of China in order to increase the effectiveness of educational activities in general secondary education institutions in the People’s Republic of China and Ukraine. The theoretical ideas and conclusions of the thesis create prerequisites for further comparative studies of the theory and practice of organization of educational process in general secondary education institutions in the People’s Republic of China and Ukraine. The thesis materials have been introduced in educational process of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (certificate № 01/10–595 dated 29th August, 2023), Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University (certificate № 2323/01-35 /57 dated 28th September, 2023), Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University (certificate № 1487 dated 31st August, 2023), Rhine Art Academy (certificate dated 23rd July, 2023). The theoretical and practical materials can be used in teaching such subjects as Pedagogy, History of Pedagogy, Comparative Pedagogy, Pedagogical Skills in institutions of higher pedagogical and music-pedagogical education, at advanced courses for pedagogical staff, in compiling textbooks and training manuals on pedagogy, developing elective modules, conducting pedagogical practices, writing course papers and master’s dissertations.
  • Документ
    Музично-естетичне виховання дошкільників у Китайській Народній Республіці та Україні
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Чжан, Хао
    У дисертації проаналізовано й узагальнено теоретичні ідеї та досвід музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в КНР та Україні для визначення напрямів взаємного використання педагогічно цінних ідей та досвіду у сучасних умовах розвитку китайської і української дошкільної освіти. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел схарактеризовано ступінь дослідженості проблеми музично-естетичного виховання дошкільників, генезу ідеї музично-естетичного виховання дошкільників. Визначено термінологічне поле дослідження, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження, а саме: «виховання», «естетичне виховання», «музичне виховання», «музично-естетичне виховання», «дошкільники», «музично-естетичне виховання дошкільників» в українській і китайській педагогічній думці. Проаналізовано теоретичні аспекти музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в КНР і Україні. З’ясовано мету, цілі, завдання музично-естетичного виховання дошкільників в обох країнах, визначено умови ефективності музично-естетичного виховання та принципи його організації. Проведено компаративний аналіз, виявлено спільні і відмінні риси у теоретичних підходах до організації музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в Україні і КНР. З’ясовано, що в Україні ставиться акцент на розвиток мовлення, збагачення словникового запасу та інтонацій через спів, а заохочення до творчості, закладання основ музичного навчання та вивчення українських музичних традицій є важливими компонентами. У Китаї увага приділяється формуванню базових музичних навичок, а також розвитку інтересу до мистецтва протягом усього життя, інтеграції сучасних освітніх технологій та інноваційної методики у музично-естетичне виховання, що сприяє формуванню морально-етичної ціннісної бази у дошкільників. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали дослідження забезпечують нову науково-об’єктивну інтерпретацію теорії й практики музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку в КНР та в Україні. Одержані в процесі дослідження результати та висновки можуть бути використані для оновлення змісту ОП підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 012 Дошкільна освіта та 014 Середня освіта (Музичне мистецтво); удосконалення навчальних і робочих навчальних програм дисциплін психолого-педагогічного циклу; укладання навчально-методичних комплексів професійно-орієнтованих дисциплін; підготовки дистанційних курсів з методики музичноестетичного виховання дітей дошкільного віку; розроблення курсів дисциплін вільного вибору для підготовки майбутніх вчителів («Порівняльна педагогіка», «Музично-естетична підготовка в дошкільних закладах освіти»), проведення педагогічної практики. The thesis analyzes and summarizes the theoretical ideas and experience of music-aesthetic education of preschool children in the PRC and Ukraine in order to determine the directions of mutual use of pedagogically valuable ideas and experience in the modern conditions of the development of Chinese and Ukrainian preschool education. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the degree of research into the problem of music-aesthetic education of preschoolers, the genesis of the idea of music-aesthetic education of preschoolers is characterized. The terminological field of the research is defined, the essence of the main concepts related to the research problem is analyzed and clarified. They are: "education", "aesthetic education", "musical education", "musical-aesthetic education", "preschoolers", "musical-aesthetic education of preschoolers" in Ukrainian and Chinese pedagogical thought. Theoretical aspects of musical and aesthetic education of preschool children in China and Ukraine are analyzed. The purpose, goals, tasks of musical and aesthetic education of preschoolers in both countries have been clarified, the conditions for the effectiveness of musical and aesthetic education and the principles of its organization have been determined. A comparative analysis was carried out, common and distinctive features in theoretical approaches to the organization of musical and aesthetic education of preschool children in Ukraine and the People's Republic of China were revealed. In Ukraine, emphasis is placed on the development of speech, enrichment of vocabulary and intonations through singing, and encouraging creativity, laying the foundations of musical education and studying Ukrainian musical traditions are important components. In China, attention is paid to the formation of basic musical skills, as well as the development of interest in art throughout life, the integration of modern educational technologies and innovative methods into musical and aesthetic education, which contributes to the formation of a moral and ethical value base in preschoolers. The practical significance of the obtained results is that the research materials provide a new scientific and objective interpretation of the theory and practice of musical and aesthetic education of preschool children in China and Ukraine. The results and conclusions obtained in the research process can be used to update the content of the OP training for applicants of the first (bachelor) level of higher education in the specialty 012 Preschool Education and 014 Secondary Education (Musical Art); improvement of training and work training programs of the disciplines of the psychological and pedagogical cycle; compilation of educational and methodological complexes of professionally oriented disciplines; preparation of distance courses on the methodology of musical and aesthetic education of preschool children; development of courses of subjects of free choice for the training of future teachers ("Comparative pedagogy", "Musical and aesthetic training in preschool educational institutions"), conducting pedagogical practice.