Кафедра інформатики

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/70

Перегляд

Зараз показано 1 - 17 з 17

EDMODO: ОНЛАЙН-СЕРВІС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СЛУХАЧІВ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Андрієвська, В. М.; Галкіна, Т. М.
В статті розглянуто організацію дистанційного навчання. Одним з інструментів організації дистанційного навчання виступає онлайн-сервіс EDMODO – освітня технологічна платформа з організації дистанційної комунікації, співпраці учасників навчального процесу. EDMODO ефективно створює навчальне середовище, максимально наближене до реалій: організація навчальних класів, груп; організація чатів і обговорень; робота з онлайн дошкою (публікація об’яв на дошці); робота з онлайн-бібліотекою; проведення тестувань; створення онлайн календаря подій; організація відкритих дискусійних площадок тощо. В статье рассмотрена организация дистанционного обучения. Одним из инструментов организации дистанционного обучения выступает онлайн-сервис EDMODO – образовательная технологическая платформа по организации дистанционной коммуникации, сотрудничества участников учебного процесса. EDMODO эффективно создает учебную среду, максимально приближенную к реалиям: организацию учебных классов, групп; организацию чатов и обсуждений; работу с онлайн доской (публикация объявлений на доске) работу с онлайн-библиотекой; проведение тестирований; создание онлайн календаря событий; организацию открытых дискуссионных площадок и тому подобное. The article deals with the organisation of distance learning. One of the tools to organize distance learning is online service EDMODO - an educational technology platform to organize distance communication, cooperation between participants in the learning process. EDMODO effectively creates an educational environment as close to reality as possible: the organization of classes, groups, chat rooms and discussions, work with the online board (publishing messages The EDMODO effectively creates a learning environment as close to reality as possible: organising classrooms and groups; organising chats and discussions; working with an online whiteboard (publishing bulletins); working with an online library; running tests; creating an online events calendar; organising open discussion boards; and so on.
ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-11-03) Андрієвська, В. М.; Воробйова, Н. Ю.
У тезах висвітлено досвід формування медіаграмотності учнів початкової школи. Показано, що одним з продуктивних напрямів формування медіаграмотності школярів є розвиток умінь пошуку, обробки, створення й обміну цифровою інформацією в публічному просторі та приватному спілкуванні. The theses highlight the experience of forming of primary school students’ medialiteracy. It is shown that one of the means of forming schoolchildren's medialiteracy is the development of the ability to critically use ICT for creating, searching, processing, exchanging information in public space and private communication.
ЗАСТОСУВАННЯ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ У ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНІЙ STEM-ОСВІТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Андрієвська, В. М.; Білоусова, Л. І.
В статті розглянуто STEM-освіту, основна ідея якої полягає в тому, що навчально-пізнавальний процес будується на міждисциплінарній основі й концентрується навколо проблемних ситуацій реального життя, на їх розгляді під різними кутами зору, вивченні та дослідженні. Вагома роль у досягненні позитивних результатів впровадження STEM-освіти належить її інструментальній підтримці, що забезпечує можливість реалізації дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності учнів в освітньому процесі. В статье рассмотрено STEM-образование, основная идея которого заключается в том, что учебно-познавательный процесс строится на междисциплинарной основе и концентрируется вокруг проблемных ситуаций реальной жизни, на их рассмотрении под разными углами зрения, изучении и исследовании. Значительная роль в достижении положительных результатов внедрения STEM-образования принадлежит ее инструментальной поддержке, что обеспечивает возможность реализации опытно-экспериментальной, конструкторской, изобретательской деятельности учащихся в образовательном процессе. The article deals with STEM-education, the main idea of which lies in the fact that the learning and cognitive process is built on an interdisciplinary basis and focuses around real-life problem situations, their consideration from different angles, study and research. A significant role in achieving positive results of STEM-education implementation belongs to its instrumental support, which provides an opportunity to implement experimental and experimental, design and inventive activities of students in the educational process.
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ УМІННЯ ВИЯВЛЯТИ НЕПРАВДИВУ ІНФОРМАЦІЮ У ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Олефіренко, Н. В.; Андрієвська, В. М.; Остапенко, Л. П.
У статті показано, що нова реальність, пов’язана з інформаційним перевантаженням, спричинює потребу в особливій увазі учителів до формування уміння виявляти неправдиву інформацію. Проаналізовано сучасний Державний стандарт шкільної освіти, в якому підкреслюється важливість формування у підростаючого покоління уміння виявляти й розпізнавати неправдиву інформацію в межах різних освітніх галузей, зокрема, інформатичній, мовно-літературній. Обґрунтовано, що вміння виявляти неправдиву інформацію для підлітка є достатньо складним через низку причин: візуальне оформлення інформації, яка може виявитися неправдивою; емоційна забарвленість інформації, яка пропонується сучасному читачеві; залучення відомих і/або авторитетних для підлітків осіб до поширення інформації; легкість і швидкість розповсюдження інформації; відсутність або слабкість кордонів між інформаційним повідомленням і замовленим матеріалом рекламного/комерційного характеру. Висвітлено шляхи формування у підлітків умінь виявляти й розпізнавати неправдиву інформацію на уроках інформатики. Розкрито специфіку завдань, спрямованих на формування умінь розпізнавати неправдиву інформацію: інтегрований характер завдань, їх випереджувальний зміст, урахування життєвого досвіду учнів, систематичність запровадження завдань, продуктивний характер завдань. Запропоновано перелік завдань, спрямованих на формування умінь розпізнавати неправдиву інформацію: завдання, зорієнтовані на усвідомлене сприйняття предметної інформації, осмислення й розуміння текстових повідомлень; завдання, які потребують виокремлення аргументів на користь точки зору або вибору однієї із запропонованих думок; завдання, які потребують перевірки викладених фактів; завдання, що потребують перевірки джерела повідомлення, виявлення першоджерела фотографії або інформації. Зроблено висновок, що уникненню негативного впливу засобів масової інформації на свідомість підлітка сприяє систематичне тренування критичного сприйняття будь-якої інформації, яка потрапляє в його інформаційне поле, формування уміння виявляти неправдиву, свідомо брехливу або помилкову інформацію. The article shows that the new reality of information overload requires teachers to pay special attention to the ability to detect false information. The modern State Standard of School Education is analyzed, which emphasizes the importance of forming the ability to detect and recognize false information within various educational fields, in particular, computer science, language and literature. It is substantiated that the ability to detect false information for a teenager is quite difficult for a number of reasons: visual design of information that may be false; emotional color of information offered to the modern reader; involvement of well-known and / or authoritative teenagers in the dissemination of information; ease and speed of information dissemination; the absence or weakness of the boundaries between the information message and the ordered material of advertising / commercial nature. The ways of forming adolescents’ ability to detect and recognize false information in computer science lessons are showed. The specifics of tasks aimed at developing the ability to recognize false information are revealed: the integrated nature of tasks, their advanced content, taking into account the life experience of students, systematic implementation of tasks, productive nature of tasks. The list of tasks aimed at the formation of skills to detect false information is proposed: tasks focused on the conscious perception of subject information, comprehension and understanding of text messages; tasks that require the separation of arguments in favor of the point of view or the choice of one of the proposed opinions; tasks that require verification of the stated facts; tasks that require checking the source of the message, identifying the original source of the photo or information. It is concluded that the systematic training of critical perception of any information that falls into his information field, the formation of the ability to recognize false, knowingly false or false information helps to avoid the negative impact of the media on the mind of the teenagers.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-11-23) Андрієвська, В. М.; Постельняк, Л. Р.
Розглянуто методичні рекомендації до реалізації змістових ліній інформатичної освітньої галузі в ракурсі впровадження нового Державного стандарту початкової освіти.Methodical recommendations for the implementation of the content lines of the information education sector in the perspective of the implementation of the new State standard of primary education are considered.
НАУКОВО-ДОСЛІДНА ПРАКТИКА У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Олефіренко, Н. В.; Андрієвська, В. М.; Колгатіна, Л. С.; Остапенко, Л. П.; Пономарьова, Н. О.
Навчальний посібник містить методичні рекомендації з організації науково-дослідної практики (мету, завдання, розподіл робочого часу під час практики, форми і методи контролю, вимоги до звітної документації), а також матеріали до виконання завдань здобувачів освіти, перелік рекомендованої літератури. Науково-дослідна практика є обов’язковим компонентом навчального плану підготовки магістрів за освітньо-професійною програмою – Інформатика в закладах освіти‖ спеціальності 014.09 Середня освіта (Інформатика) і спрямована на формування у здобувачів освіти умінь здійснення самостійної науково-дослідної роботи, на розширення теоретичних і практичних знань, отриманих здобувачами в процесі навчання. The study guide contains methodological recommendations on the organization of research practice (purpose, tasks, distribution of working time during practice, forms and methods of control, requirements for reporting documentation), as well as materials for completing the tasks of students, a list of recommended literature. Research practice is a compulsory component of the curriculum for master's of the curriculum for masters in the educational and professional program "Informatics in Educational Institutions‖ of specialty 014.09 Secondary Education (Informatics) and aimed at forming the skills of students to carry out independent research work, to expand theoretical and practical knowledge, obtained by students in the process of studying.
ОГЛЯД ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ ОРІЄНТОВНИХ НА ПІДТРИМКУ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-11-03) Андрієвська, В. М.; Михайлов, В. Ю.
У тезах подано огляд цифрових ресурсів орієнтованих на підтримку навчання інформатики. Показано, що особливу вікову групу становлять учні основної школи, адже саме в цей період школярі опановують фундаментальні концепції інформатики. The theses provide an overview of digital resources aimed at supporting computer science education. It is shown that school students of grades 5–9 are a special age group, because it is during this period that schoolchildren master the fundamental concepts of informatics.
ОНЛАЙН 3D РЕДАКТОРИ ДЛЯ ПОБУДОВИ ТРИВИМІРНИХ ОБ’ЄКТІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-11-23) Андрієвська, В. М.; Бондаренко, М. С.
В статті розглянуто перспективи 3D моделювання у шкільній практиці. Показано, що використання елементів 3D моделю- вання сприяє розвитку просторової уяви учнів, закладає основи аналізу і синтезу, логіки і мислення школяра. Встановлено, що вирішальне значення в розв’язанні проблеми розвитку в учнів просторової уяви належить шкільним темам «Графіка» в початковій школі й «3D-графіка» в основній школі. The article considers the prospects of 3D modelling in school practice. It is shown that the use of elements of 3D modelling promotes the development of spatial imagination of students, which lays the foundations of analysis and synthesis, logic and thinking of the student. It has been established that the crucial themes in solving the problem of development of spatial imagination in students belong to the school topics «Graphics» in primary school and «3D graphics» in primary school.
ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ 3D-ГРАФІКИ В РАКУРСІ STEM-ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-11-23) Андрієвська, В. М.; Іваха, О. Б.
Стаття присвячено висвітленню особливостей вивчення 3D-графіки. Показано, що опанування основами 3D-графіки в ракурсі STEM-освіти передбачає ґрунтовну інформатичну підготовку майбут- ніх вчителів. The article is devoted to highlighting the features of the study of 3D graphics in the perspective of STEM education. It is shown that mastering the basics of 3D graphics in the perspective of STEM edu- cation involves a thorough IT training of future teachers.
ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Андрієвська, В. М.; Коротецька, М. Ю.
В статті розглянуто широкомасштабне впровадження онлайн-технологій, ґрунтовних змін у підходах до організації навчання в закладах освіти та в кожній дисципліні, зокрема технологіями змішаного навчання. Це пов'язано з карантинними обмеженнями. Особливістю впровадження змішаного навчання в освітній процес основної школи є те, що таке навчання базується на дистанційному навчанні, навчанні в аудиторії та навчанні через Інтернет. Таким чином, сьогодні змішаний підхід до навчання є однією з найбільш актуальних освітніх технологій, в межах якої процес опанування школярами навчальним матеріалом здійснюється на основі взаємного доповнення технологій традиційної, дистанційної та цифрової освіти. В статье рассмотрены широкомасштабное внедрение онлайн-технологий, фундаментальных изменений в подходах к организации обучения в учебных заведениях и в каждой дисциплине, в частности технологиями смешанного обучения. Это связано с карантинными ограничениями. Особенностью внедрения смешанного обучения в образовательный процесс основной школы является то, что такое обучение базируется на дистанционном обучении, обучении в аудитории и обучении через Интернет. Таким образом, сегодня смешанный подход к обучению является одной из наиболее актуальных образовательных технологий, в рамках которой процесс освоения школьниками учебным материалом осуществляется на основе взаимного дополнения технологий традиционного, дистанционного и цифрового образования. The article considers the large-scale introduction of online technologies, fundamental changes in approaches to the organization of education in educational institutions and in each discipline, in particular, technologies of blended learning. This is due to quarantine restrictions. The peculiarity of the introduction of blended learning in the educational process of primary school is that such learning is based on distance learning, learning in the classroom and learning via the Internet. Thus, today a mixed approach to learning is one of the most relevant educational technologies, within which the process of mastering the material by students is carried out on the basis of complementary technologies of traditional, distance and digital education.
ПОБУДОВА ФРАКТАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІКТ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-11-14) Кузьменко, А. О.; Андрієвська, В. М.
Розглянуто поняття «фрактал», обґрунтовано перспективу прикладного використання теорії фракталів у різних освітніх галузях. Особливу увагу приділено використанню фрактальної графіки для синтезу реалістичних зображень засобами ІКТ. Висвітлено переваги побудови фрактальних об’єктів засобами ІКТ, наведено перелік інструментальних засобів для створення і перегляду фрактальних об’єктів. The concept of «fractal» is considered, the perspective of applied application of fractal theory in different educational fields is substantiated. Particular attention is paid to the use of fractal graphics for the synthesis of realistic images by ICT. The benefits of building fractal objects using ICT are explained, a list of tools for creating and viewing fractal images is given.
Робота з медіатекстами як ключовий етап у формуванні медіаграмотності учнів початкової школи
(Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022) Остапенко, Л. П.; Андрієвська, В. М.; Олефіренко, Н. В.
Для самореалізації у сучасному інформатизованому світі сформованість медіаграмотності надає змоги підростаючому поколінню успішно задовольняти як власні, так і соціальні потреби; безпечно, свідомо й ефективно використовувати медіа у навчанні й повсякденній діяльності. Особливо вразливим контингентом до впливу медіа є учні молодшого шкільного віку. У статті висвітлено фактори, що зумовлюють доцільність формування медіаграмотності учнів початкової школи на сучасному етапі цифровізації освіти й переходу на вимушене віддалене навчання: зростання об’єму інформації та проблема вибору достовірних джерел інформації; цифровізація освітнього процесу та необхідність суттєвого зменшення віку школярів для використання технологій електронного навчання; зростання агресивності медіаджерел щодо впливу на аудиторію, зокрема, дитячу; гостра затребуваність умінь критичного сприйняття інформації учнями для прийняття виважених рішень. Розкрито особливості медійної підготовки у початковій школі: навчання випереджального характеру в межах якого школярам пропонуються завдання, які мають перспективний характер; орієнтація на життєвий досвід при виборі завдань; інтеграція завдань, спрямованих на формування медіаграмотності учнів з матеріалом навчальних предметів; систематичність здійснення медіапідготовки. Показано, що ключовим етапом у формуванні медіаграмотності учнів початкової школи є робота з медіатекстами. Наведено приклади завдань, які були запропоновані учням початкової школи: завдання на формування аналітичних умінь, як основа роботи з різноспрямованою медіаінфомрацією; умінь інтерпретувати, критично оцінювати медіатексти різних видів; умінь досліджувати різні джерела цифрових даних; завдання на усвідомлення користі, яку принесли ІТ-пристрої людству. For self-realization in the IT-world, the formation of media literacy enables the younger generation to successfully satisfy both their own and social needs; use media safely, consciously and effectively in learning and everyday activities. Elementary school students are particularly vulnerable to the influence of the media. The article highlights the factors that determine the expediency of media literacy formation of primary school students at the current stage of digitalization of education and the transition to forced distance learning: the increase in the volume of information and the problem of choosing reliable sources of information; digitization of the educational process and the need to significantly reduce the age of schoolchildren to use electronic learning technologies; growing aggressiveness of media sources regarding the impact on the audience, in particular, children; students are in high demand for the ability to critically perceive information in order to make informed decisions. The features of media training in primary school are disclosed: anticipatory training in which schoolchildren are offered tasks that have a promising nature; orientation to life experience when choosing tasks; integration of tasks aimed at forming students' media literacy with the material of educational subjects; systematic implementation of media training. It is shown that the key stage in the formation of media literacy of primary school students is work with media texts. Examples of tasks that were offered to elementary school students are given: tasks for the formation of analytical skills, as a basis for working with multi-directional media information; the ability to interpret and critically evaluate media texts of various types; the ability to explore various sources of digital data; awareness of the benefits that IT devices have brought to humanity, as well as the negative factors of their use.
РОЗРОБКА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ SCRATCH
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-11-03) Андрієвська, В. М.; Давіденко, А. І.
У тезах розглянуто сутність поняття «дидактичний матеріал», уточнено види дидактичних матеріалів; висвітлено особливості розробки дидактичних матеріалів для навчання школярів основ програмування; подано перелік інструментальних засобів, орієнтованих на створення цифрового дидактичного матеріалу для навчання школярів основ програмування. The theses examine the essence of the concept of «didactic material», clarify the types of didactic materials; the peculiarities of the development of didactic materials for teaching schoolchildren the basics of programming are highlighted; a list of tools aimed at creating digital didactic material is presented.
СПЕЦИФІКА ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-11-23) Андрієвська, В. М.; Даниленко, Д. В.
Електронне навчання розглядають як різновид дис- танційного навчання, яке будується на використанні потужних висо- котехнологічних пристроїв (смартфони, планшети), новітніх мультимедійних технологій, мережних сервісів. Показано специфіку впровадження в освітній процес електронного навчання в умовах карантинних обмежень. E-learning is considered as a kind of distance learning, which is based on the use of powerful high-tech devices (smart phones, tablets), the latest multimedia technologies, and network services. Under the conditions of quarantine restrictions, the specifics of the introduction of e-learning in the educational process are shown.
Цифрова та медіаграмотність як умова становлення сучасного покоління
(Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2022) Андрієвська, В. М.; Шинкарьова, Д. А.
Показано, що становлення сучасного покоління сьогодні проходить в складних кризових умовах, що спричинює потребу в переосмисленні та застосуванні нових методологічних інструментів, дидактичних підходів, які відповідатимуть вимогам сучасності та потребам особистості. Проаналізовано «теорією поколінь» й визначено, що нині переважна більшість тих, хто навчається, – цифрове покоління. Обґрунтовано, що для цифрового покоління стандартні методи навчання втрачають свою дієвість. У цьому контексті показано, що особливої актуальності набуває орієнтація цілей та змісту шкільної освіти на розвиток в учнів “цифрових навичок 4К”: критичне мислення, креативність, комунікативні навички, кооперація. Схарактеризовано “цифрові навички 4К”. Уточнено, що чільне місце у проблемі розвитку в учнів “цифрових навичок 4К” посідає робота з інформацією. Зроблено висновок, що розвиток в учнівської молоді розглядуваних цифрових навичок вдало реалізується в межах курсу “Цифрова та медіаграмотність”. The article shows that the formation of the digital generation today takes place in difficult crisis conditions. It causes the need to rethink and apply new methodological tools, didactic approaches that will meet the requirements of modernity and the needs of the individual. It was analyzed by the "theory of generations" and it was determined that the vast majority of students today are the digital generation. It is substantiated that for the digital generation, standard teaching methods lose their effectiveness. In this context, it is shown that the orientation of the goals and content of school education to the development of "4K digital skills" in students: critical thinking, creativity, communication skills, cooperation becomes especially relevant. It was clarified that working with information occupies a prominent place in the problem of developing "4K digital skills" among students. "4K digital skills" are characterized. It was concluded that the development of the considered digital skills among schoolchildren is successfully implemented within the course "Digital and media literacy".
ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06-10) Олефіренко, Н. В.; Андрієвська, В. М.
Стаття присвячена упровадженню в підготовку майбутнього вчителя інформатики інноваційних педагогічних технологій, зокрема, технології «перевернутого навчання». Охарактеризовано два основних підхода до реалізації «перевернутого навчання» в освітньому процесі: «традиційнийт» а та «продуктивний». The article is devoted to the implementation of innovative pedagogical technologies, in particular, flipped learning technology, in the training of a future computer science teacher. Two main approaches to the implementation of «nverted learning" in the educational process are characterized: «traditional» and «productive».
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З ІНФОРМАТИКИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06-10) Шинкарьова, Д. А.; Андрієвська, В. М.
В статті розглянуто підготовку майбутніх учителів до створення цифрових дидактичних матеріалів. Цифрові дидактичні матеріали є атрибутивною ознакою сучасної освіти, адже перехід на «надзвичайне віддалене навчання» з обмеженням аудиторних годин вимагає ґрунтовних змін у підходах до організації навчання в закладах освіти. The article deals with the training of future teachers to creation of digital didactic materials. Digital didactic materials are an attributive feature of of modern education, because the transition to "extreme distance learning" with limitation of classroom hours requires fundamental changes in approaches to organization of training in educational institutions.