DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Попова, О. В."

Перегляд за Автор "Попова, О. В."

Зараз показано 1 - 20 з 33

Безперервна пропедевтична педагогічна практика
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
ГУМАНІСТИЧНА ПАРАДИГМА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-13) Попова, О. В.; Лі, Юанці
У публікації розглянуто формування емпатійної культури вчителя музичного мистецтва у вимірах гуманістичної парадигми. З’ясовано, що гуманістична парадигма освіти визначається як провідний аспект її модернізації і стає головним принципом розробки державної політики у сфері освіти як в Україні, так і в КНР. Виділено тенденції процесі розвитку в сучасній системі вищої педагогічної освіти в Китаї. Зазначено, що гуманістична парадигма освіти передбачає насамперед цінність людини, свободу її думок, поведінки, вчинків, гармонію стосунків, свободу вибору, максимальне сприяння розвитку чуттєвості, тактовності, толерантності особистості вчителя, збагаченню його внутрішнього світу, що визначає надзвичайне значення означеної парадигми для формування емпатійної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва. The publication examines the formation of the empathic culture of the music teacher in terms of the humanistic paradigm. It was found that the humanistic paradigm of education is defined as the leading aspect of its modernization and becomes the main principle of development of state policy in the field of education both in Ukraine and in the People's Republic of China. The trends of the development process in the modern system of higher pedagogical education in China are highlighted. It is noted that the humanistic paradigm of education primarily assumes the value of a person, freedom of his thoughts, behavior, actions, harmony of relations, freedom of choice, maximum promotion of the development of sensuality, tact, tolerance personality of the teacher, enrichment of his inner world, which determines the extraordinary importance of the specified paradigm for the formation of empathetic culture of the future music teacher.
ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ЯК СКЛАДОВА ЙОГО ЕМПАТІЙНО-РЕФЛЕКТИВНОЇ КУЛЬТУРИ
(Інститут педагогічної освіти i освiти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-06-13) Ревенко, І. В.; Попова, О. В.
У статті, на основі аналізу ключових дефініцій, розкрито суть та якісні характеристики гуманістичної спрямованості викладача в контексті його емпатійно-рефлексивної культури. Визначено методи, які забезпечують гуманістичний характер освітньої діяльності і спрямовані на розвиток особистості здобувачів освіти, врахування їхніх інтересів та індивідуальних особливостей. The article, based on the analysis of key definitions, reveals the essence and qualitative characteristics of the humanistic orientation of the teacher in the context of his/her empathic-reflective culture. Methods that ensure the humanistic nature of educational activities and are aimed at developing the personality of students, taking into account their interests and individual characteristics are identified.
ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ У НИХ АКТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ
(Запорізький національний університет, 2022) Попова, О. В.; Цапко, А. М.
У статті доведено доцільність розв’язання проблеми формування активної соціальної позиції та екстеріоризації лідерського потенціалу здобувачів вищої освіти як єдине ціле. Це зумовлює необхідність у межах освітнього процесу створення відповідних умов, розроблення та впровадження під час формування активної соціальної позиції студентів цілеспрямованого комплексу педагогічних заходів для розкриття, активізації та розвитку їхнього лідерського потенціалу.Уточнено суть понять «соціальна позиція» і «лідерський потенціал». Конкретизовано суть поняття «активна соціальна позиція» здобувача вищої освіти, яка характеризується проявом у стійкій формі соціально-професійних і моральних принципів, ставлень, переконань та звичок, що виступає регулювальним механізмом поведінки і діяльності майбутнього фахівця.Виокремлено спільні характеристики активної соціальної позиції та лідерського потенціалу у професійному портреті сучасного фахівця. Презентовано поетапну педагогічну технологію формування активної соціальної позиції здобувачів вищої освіти.Сформульовано педагогічні умови формування активної соціальної позиції студентів, що сприяють екстеріоризації їхнього лідерського потенціалу (забезпечення усвідомлення здобувачами вищої освіти соціальної ролі фахівця та стимулювання їх до прояву лідерської активності; застосування під час навчальних занять і в процесі позааудиторної діяльності активних та інтерактивних форм і методів для розвитку критичного мислення, світогляду, оцінних суджень і переконань щодо подій у суспільному житті та професійній сфері, до інших людей, до власного «Я»; зміцнення соціальної позиції студентів через набуття досвіду лідерської поведінки, долучення студентів до участі у студентському самоврядуванні, волонтерській діяльності; здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів у процесі участі, підготовки та проведення різноманітних заходів).Визначено найбільш ефективні форми і методи формування активної соціальної позиції студентів, що сприяють екстеріоризації їхнього лідерського потенціалу. The article proves the expediency of solving the problems of forming an active social position and exteriorizing the leadership potential of higher education seekers in unity, which necessitates the creation of appropriate conditions within the educational process, development and implementation of a purposeful set of pedagogical measures for disclosure, activation and development of their leadership potential. The essence of the concepts “social position”, “leadership potential” is specified. The essence of the concept of “active social position” of higher education seeker is specified, which is revealed as such his/her social position, which is characterized by a stable manifestation of socio-professional and moral attitudes, minds, beliefs and habits, which acts as a regulatory mechanism of behavior and activities of future specialist. Common characteristics of active social position and leadership potential in professional portrait of modern specialist are highlighted. Step-bystep pedagogical technology of forming an active social position of higher education seekers is presented. Pedagogical conditions for the formation of an active social position of students are formulated, which contribute to the exteriorization of their leadership potential (ensuring awareness of higher education seekers of the social role of the specialist and encouraging them to show leadership activity; application of active and interactive forms and methods for the development of critical thinking, worldview, evaluative judgments and beliefs about events in public life and professional sphere, to other people, to own “I” during classes and extracurricular activities; strengthening students social position through the acquisition of experience in leadership behavior through the students involvement in student self-government, volunteering; implementation of psychological and pedagogical students support in the process of participation, preparation and holding various activities). The most effective forms and methods of forming an active social position of students, which contribute to the exteriorization of their leadership potential, are identified.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Головашкіна, Л. М.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. В.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації складено на основі багаторічної роботи викладачів кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи. Підготовлені матеріали призначено для супроводу проходження здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання педагогічних університетів виробничої практики у закладах загальної і спеціалізованої середньої та вищої освіти. У методичних рекомендаціях наведено програми та розкрито особливості проходження магістрами педагогічної практики у середній та вищій школі, висвітлено вимоги до оформлення документації практики, представлено списки рекомендованих інформаційних джерел та зразки звітних документів та виконання запланованих завдань. Призначено для викладачів та магістрантів закладів вищої педагогічної освіти, учителів-практиків. Методические рекомендации составлены на основе многолетней работы преподавателей кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы. Подготовленные материалы предназначены для сопровождения прохождения соискателями высшего образования второго (магистерского) уровня второго года обучения педагогических университетов производственной практики в учреждениях общего и специализированного среднего и высшего образования. В методических рекомендациях приведены программы и раскрыты особенности прохождения магистрами педагогической практики в средней и высшей школе, освещены требования к оформлению документации практики, представлены списки рекомендованных информационных источников и образцы отчетных документов и выполнения запланированных задач. Предназначено для преподавателей и магистрантов учреждений высшего учебного педагогического образования, учителей-практиков. Methodical recommendations are based on the many years of work of teachers of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education. The prepared materials are intended to accompany the passage of applicants for higher education of the second (master) level of the second year of training of pedagogical universities of industrial practice in institutions of general and specialized secondary and higher education. The methodological recommendations include programs and the features of master's teaching practice in secondary and higher education, the requirements for the preparation of practice documentation are highlighted, lists of recommended information sources and samples of reporting documents and the fulfillment of planned tasks are presented. Designed for teachers and undergraduates of institutions of higher educational teacher education, practical teachers.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації висвітлюють питання організації та проведення педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання закладів вищої педагогічної освіти. У посібнику розкрито мету, основні завдання та зміст педагогічної практики, особливості її проходження в основній і старшій школі, уміщено перелік інформаційних джерел, на які можна спиратися в процесі виконання завдань практики, зразки оформлення документації практики та виконання завдань. Методические рекомендации освещают вопросы организации и проведения педагогической практики в учреждениях общего среднего образования соискателей высшего образования первого (бакалаврского) уровня 3 и 4 года обучения учреждений высшего педагогического образования. В пособии раскрыты цели, задачи и содержание педагогической практики, особенности ее прохождения в основной и старшей школе, помещен перечень информационных источников, на которые можно опираться в процессе выполнения заданий практики, образцы оформления документации практики и выполнения задач. Guidelines cover the organization and conduct of teaching practice in institutions of general secondary education of applicants for higher education of the first (bachelor's) level 3 and 4 years of study of higher education institutions. The manual reveals the goals, objectives and content of pedagogical practice, the features of its passage in primary and high school, contains a list of information sources that you can rely on in the process of fulfilling the tasks of practice, samples of documentation of practice and tasks.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ В ОСВІТНЮ ПРАКТИКУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Попова, О. В.
У публікації розкрито методологічні підходи для створення і впровадження інновацій в освітню практику, такі як: системний, синергетичний, аксіологічний, особистісний, технологічний, інтегративний, середовищний, партисипативний, диверсифікаційний та пракселогічний. The publication reveals methodological approaches for creating and implementing innovations in educational practice, such as: systemic, synergistic, axiological, personal, technological, integrative, environmental, participatory, diversification and praxeological.
Моніторинг якості освіти в сучасних ЗВО
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Попова, О. В.; Денисенко, А. О.; Васильєва, С. О.
У статті доведено актуальність проблеми здійснення моніторингу якості освіти (далі ‒ МЯО) у закладах вищої освіти (далі ‒ ЗВО). Освітній (педагогічний) моніторинг розглянуто в трьох площинах: як процес (циклічний процес порівняння, зіставлення, оцінювання існуючого стану освітнього процесу у ЗВО із запланованим його еталоном); як технологію (сукупність певних етапів та відповідних засобів (розробка еталону освітнього процесу, критеріїв та показників оцінювання його стану, зіставлення еталонного освітнього процесу з реально існуючим, обґрунтування моделі освітнього процесу, вивчення перебігу його розвитку, підсумковий контроль його стану та корекція розробленої моделі); як інформаційну систему, яка постійно оновлюється і поповнюється на основі безперервного відстеження за станом і динамікою розвитку основних складових якості освіти за сукупністю визначених критеріїв із метою вироблення управлінських рішень із коригування небажаних диспропорцій на основі аналізу зібраної інформації і прогнозування подальшого розвитку досліджуваних процесів. Визначено засадничі принципи МЯО у ЗВО (системність і комплексність; студентоцентрованість; оперативність; ефективність; оцінювання для навчання; відкритість; взаємодія і взаємовідповідальність; інтегрованість; перспективність; інноваційність). Сформульовано педагогічні умови забезпечення МЯО у освітньому закладі (створення спеціальних педагогічних умов організації МЯО освітнього процесу ЗВО, які передбачають: підготовку педагогічного колективу до здійснення освітнього моніторингу; забезпечення взаємодії всіх учасників МЯО; розроблення необхідного науково-методичного інструментарію). Запропоновано критеріальну базу МЯО у ЗВО, до якої віднесено комплекс критеріїв (психологічну готовність учасників освітнього процесу до моніторингової діяльності (позитивні мотиви, професійна спрямованість), моніторингову компетентність суб’єктів педагогічного процесу ЗВО (спеціальні знання і вміння, особистісні якості), якість моніторингових даних (обсяг інформації, її валідність та дієвість тощо). Презентовано окремі засоби забезпечення МЯО у освітньому заклад («моніторинговий кейс», веб-опитування, тестінг, веб-форуми, вебометричний рейтинг). The article proves the urgency of the problem of monitoring the quality of education (hereinafter - MQE) in higher education institutions (hereinafter - HEI). Educational (pedagogical) monitoring is considered in three areas: as a process (cyclical process of comparison, referencing, evaluation of the existing state of educational process in higher educational establishment with its planned standard); as a technology (set of certain stages and appropriate tools (development of the standard of educational process, criteria and indicators for assessing its condition, comparison of the reference educational process with the existing one, substantiation of the educational process model, study of its development, final control of its condition and correction of the developed model ); as an information system that is constantly updated and replenished on the basis of continuous monitoring of the state and dynamics of main components of the quality of education on a set of defined criteria to develop management decisions to correct undesirable imbalances based on analysis of collected information and forecasting further development of research processes. The quality of higher education is considered as a multidimensional concept that covers all aspects of higher educational establishment activity - educational and academic programs, teaching and research work, faculty and students, training base and resources. The basic principles of MQE in HEI (systemacy and complexity; student centeredness, efficiency; effectiveness; assessment for learning; openness; interaction and mutual responsibility; integration; perspective; innovation) are determined. Pedagogical conditions of providing MQE in educational institution are formulated (creation of special pedagogical conditions of MQE organization of educational process of HEI, which provide: preparation of pedagogical collective for educational monitoring; ensuring interaction of all participants of MQE; development of necessary scientific and methodical tools). The criterion base of MQE in HEI is offered, which the complex of criteria (psychological readiness of participants of educational process to monitoring activity (positive motives, professional orientation), monitoring competence of subjects of pedagogical process of HEI (special knowledge and skills, personal qualities), quality of monitoring data (amount of information, its validity and effectiveness, etc.) are related to. Some means of providing MQE to the educational institution (“monitoring case”, web survey, testing, web forums, webometric rating) are presented.
На скрижалях історії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гриньов, В. Й.; Дейніченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Калашникова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лозова, В. І.; Лупаренко, С. Є.; Пасько, Л. Б.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.
У документально-художньому виданні висвітлено віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Подано біографії й світлини очільників одного з найстаріших педагогічних вишів України. Охарактеризовано адміністративний, науковий, викладацький, громадсько-просвітницький напрями діяльності ректорського корпусу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди в різні історичні епохи, здобутки й напрацювання в царині розбудови вищої педагогічної освіти в Україні. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів – усіх, кого цікавлять питання становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в Україні. The documentary and artistic publication highlights the milestones of the formation and development of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The biographies and photographs of of the heads of one of the oldest pedagogical universities in Ukraine. The administrative, scientific, teaching, public and educational activities of the rector's corps are described. of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in different historical epochs, achievements and developments in the field of higher pedagogical education in Ukraine. For scientists, teachers, doctoral students, postgraduates, students – all those who are interested in formation and development of higher pedagogical education in Ukraine.
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ЕТАПІВ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ФАСИЛІТАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
(Херсонський державний університет; Видавничий дім «Гельветика», 2020) Попова, О. В.; Цапко, А. М.
У статті доведено актуальність спеціальної підготовки майбутніх учителів до педагогічної фасилітації, яку визначено як вид педагогічної взаємодії, що забезпечує усвідомлений, інтенсивний і продуктивний розвиток і саморозвиток її учасників, ставить за головну мету діяльності створення сприятливих передумов для реалізації внутрішніх ресурсів кожного учня. Результатом професійної підготовки майбутніх учителів до педагогічної фасилітації є відповідна підготовленість, яку визначено як стійке інтегративне особистісне утворення, що включає професійні мотиви, цілі, загальнонаукові та професійні знання й уміння, особистісні якості майбутнього педагога, що забезпечують продуктивну взаємодію з учнями й надання їм ефективної педагогічної підтримки. У структурі підготовленості майбутніх учителів до педагогічної фасилітації виокремлено такі компоненти: мотиваційно-інтенційний (стійкі професійні мотиви, потреби, інтереси, цінності та установки; педагогічна спрямованість на фасилітаційну педагогічну діяльність; позитивне ставлення до учня як найвищої цінності; прагнення до професійного й особистісного самовдосконалення); когнітивно-позиційний (знання про фасилітацію: суті й механізмів фасилітаційної взаємодії; ідей і положень особистісно орієнтованого навчання, шляхів його здійснення; принципів виховання; вікових і психоло- гічних особливостей учнів; знання з педагогічної конфліктології); процесуально-досвідний (наявність груп умінь, необхідних для здійснення педагогічної фасилітації); особистісно-рефлексивний (наявність професійно-особистісних якостей, необхідних для здійснення педагогічної фасилітації). Розроблено й обґрунтовано педагогічну технологію підготовки майбутніх учителів до педагогічної фасилітації, що передбачає реалізацію організаційно-підготовчого, стимулювально-настановчого, когнітивно-діяльнісного, праксеологічно-досвідного та рефлексивно-корегувального етапів. В статье доказана актуальность специальной подготовки будущих учителей к педагогической фасилитации, как вида педагогического взаимодействия, обеспечивающего осознанное, интенсивное и продуктивное развитие и саморазвитие ее участников, главной целью которого является создание благоприятных предпосылок для реализации внутренних ресурсов каждого ученика. Результатом профессиональной подготовки будущих учителей к педагогической фасилитации является соответствующая подготовленность, которая определена как устойчивое интегративное личностное образование, включающее профессиональные мотивы, цели, общенаучные и профессиональные знания и умения, личностные качества будущего педагога, обеспечивающие продуктивное взаимодействие с учениками. В структуре подготовленности будущих учителей к педагогической фасилитации выделены следующие компоненты: мотивационно-интенционный (устойчивые профессиональные мотивы, потребности, интересы, ценности и установки; педагогическая направленность на фасилитационную педагогическую деятельность; позитивное отношение к ученику как высшей ценности; стремление к профессиональному и личностному самосовершенствованию) когнитивно-позиционный (знания о фасилитации: сути и механизмов фасилитацийного взаимодействия; идей и положений личностно ориентированного обучения, путей его осуществления; принципов воспитания; возрастных и психологических особенностей учащихся; знания педагогической конфликтологии) процессуально-опытный (наличие групп умений, необходимых для осуществления педагогической фасилитации) личностно-рефлексивный (наличие профессионально-личностных качеств, необходимых для осуществления педагогической фасилитации). Разработана и обоснована педагогическая технология подготовки будущих учителей к педагогической фасилитации, что предусматривает реализацию организационно-подготовительного, стимулирующе-установочного, когнитивно-деятельностного, праксеологическо-опытного и рефлексивно-корректирующего этапов. The article proves the relevance of special training of future teachers for pedagogical facilitation, which is defined as a type of pedagogical interaction that provides conscious, intensive and productive development and self-development of its participants and which aims to create favorable conditions for the implementation of internal resources of each student.The result of professional training of future teachers for pedagogical facilitation is the appropriate training,which is defined as a stable integrative personal formation, that includes professional motives, goals, general and professional knowledge and skills, personal qualities of the future teacher, that provide productive interaction with students and effective pedagogical support with them. The structure of the readiness of future teachers for pedagogical facilitation includes the following components: motivational-intentional (stable professional motives, needs, interests, values and attitudes; pedagogical orientation to facilitative pedagogical activity; positive attitude to the student as the highest value; desire for professional and personal self-satisfaction); cognitive-positional (knowledge of facilitation: the essence and mechanisms of facilitation interaction; ideas and provisions of personality-oriented learning, ways of its implementation; principles of education; age-related and psychological characteristics of students; knowledge of pedagogical conflictology); procedural and experimental (the presence of groups of skills that are necessary for the implementation of pedagogical facilitation); personality-reflexive: (the presence of professional and personal qualities necessary for the implementation of pedagogical facilitation). The pedagogical technology of preparation of future teachers for pedagogical facilitation is developed and substantiated, which provides realization of organizational-preparatory, stimulating-instructive, cognitiveactivity, praxeological-experimental and reflexive-corrective stages.
Основи освітньої інноватики
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Попова, О. В.; Ткачова, Н. О.
Методичні рекомендації до проведення лекційних, семінарських занять, організації позааудиторної самостійної роботи, підготовки до підсумкової атестації містять організаційно-методичні вказівки, перелік завдань залікових модулів, робочий тематичний план та тематику індивідуальної самостійної роботи здобувачів освіти за модульною системою, питання для обговорення, конструктивні, творчі завдання. Завдання для самопідготовки, питання для самоконтролю допоможуть здобувачам вищої освіти аналітично осмислити зміст лекційних занять, оптимізувати навчальну діяльність під час аудиторних занять, організувати самонавчання, раціонально здійснити самопідготовку до підсумкової атестації. Методические рекомендации к проведению лекционных, семинарских занятий, организации внеаудиторной самостоятельной работы, подготовки к итоговой аттестации содержат организационно-методические указания, перечень заданий зачетных модулей, рабочий тематический план и тематику индивидуальной самостоятельной работы соискателей образования по модульной системе, вопросы для обсуждения, конструктивные, творческие задания. Задания для самоподготовки, вопросы для самоконтроля помогут соискателям высшего образования аналитически осмыслить содержание лекционных занятий, оптимизировать учебную деятельность во время аудиторных занятий, организовать самообучение, рационально осуществить самоподготовку к итоговой аттестации. Methodical recommendations for conducting lectures, seminars, organization of extra-curricular independent work, preparation for final certification contain organizational and methodical instructions, list of tasks of credit modules, working thematic plan and topics of individual independent work of education seekers for module discussion , creative tasks. Self-training tasks, self-control questions will help the applicants higher education analytically comprehend the content of lectures, optimize learning activities during the classroom, organize self-study, rationally carry out self-preparation for final certification.
ПАРТИСИПАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Жуков, В. П.; Попова, О. В.
Стаття присвячена актуальній проблемі формування в майбутнього вчителя моральної позиції. Авторами зазначено, що актуалізація та покращення системи морального виховання в освітніх структурах вкрай необхідні для морального оздоровлення суспільства, що вимагає вдосконалення процесу формування моральної позиції майбутніх учителів як потенційних представників інтелектуальної еліти суспільства. Визначено суть моральної позиції майбутнього вчителя як динамічного системного особистісного утворення, яке включає сукупність загальнолюдських і морально-етичних професійних цінностей і суджень, оцінок і самооцінок, моральних почуттів, професійно-етичних знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують високопрофесійний рівень поведінки й професійної діяльності вчителя відповідно до норм моралі й професійної етики. Розкрито зміст структурних компонентів (мотиваційно-ціннісного, емоційно-емпатійного, когнітивно-настановчого, діяльнісно-поведінкового, рефлексивно-самотворчого, особистісно-регулятивного) моральної позиції вчителя. Авторами наголошується, що розв’язання проблеми формування моральної позиції майбутнього вчителя значною мірою залежить від того, наскільки правильно і конструктивно буде організована взаємодія між викладачами і студентами, бо в іншому разі виникають непорозуміння між учасниками освітнього процесу, розбіжність системи інтенцій, цінностей, інтересів, моральних і професійно-світоглядних переконань. Доведено, що для підвищення ефективності формування в майбутнього вчителя моральної позиції доцільно застосувати партисипативний підхід, який передбачає забезпечення суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії, заснованої на співтворчості, співуправлінні, делегуванні повноважень та діалогічності; визначенні спільних цілей, завдань та цінностей педагога та здобувачів освіти. Установлено, що формуванню в майбутніх учителів моральної позиції ефективно сприяє застосування в процесі професійної підготовки активних та інтерактивних методів навчання, сучасних інформаційних технологій, участь здобувачів вищої педагогічної освіти у різноманітних позааудиторних заходах морально-етичної спрямованості, які надає майбутнім педагогам широкі можливості для парстисипативної взаємодії; проходження всіх видів педагогічної практики. The article is devoted to the topical problem of forming a moral position in the future teacher. The authors note that the actualization and improvement of the system of moral education in educational structures is essential for the moral health of society, which requires improving the process of forming the moral position of future teachers as potential representatives of the intellectual elite of society. The essence of the moral position of the future teacher as a dynamic systemic personal education, which includes a set of universal, moral, ethical, and professional values as well as judgments, self-assessments, moral feelings, professional and ethical knowledge, skills, and personal qualities that provide a highly professional level of behavior and professional activity of the teacher according to norms of morality and professional ethics. Through the content of structural components (motivational-value, emotional-empathic, cognitive-instructive, activity-behavioral, reflexive-self-creative, personal-regulatory) the moral position of the teacher is revealed. The authors proved that solving the problem of forming the moral position of the future teacher largely depends on how correctly and constructively organized interaction between teachers and students, because otherwise there are misunderstandings between participants in the educational process, differences in intentions, values, interests, moral and professional beliefs. It is proven that in order to increase the efficiency of forming a moral position in a future teacher, it is expedient to apply a participatory approach, which provides for subject-subject pedagogical interaction based on co-creation, co-management, delegation of powers and dialogue; defining common goals, objectives and values of teachers and students. It is established that the formation of future teachers' moral position is effectively facilitated by the use of active and interactive teaching methods, modern information technologies, participation of higher pedagogical education in various extracurricular activities of moral and ethical orientation, which provides future teachers with ample opportunities for participatory interaction; passing all kinds of pedagogical practice.
ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-14) Золотухіна, С. Т.; Попова, О. В.
У статті розглянута педагогічна підтримка як інноваційна концептуальна ідея яка пов’язана з пошуком можливості практичної реалізації особистісно-орієнтованих підходів в освіті. Як невід’ємна частина цих підходів ідея педагогічної підтримки містить можливість розвитку суб’єктного потенціалу особистості. Організація педагогічної підтримки вимагає вибору способів надання допомоги студентам з боку суб’єктів педагогічного процесу залежно від конкретних цілей оволодіння змістом освіти та у відповідності до їхніх індивідуальних особливостей. В статье рассмотрена педагогическая поддержка как инновационная концептуальная идея связанная с поиском возможности практической реализации личностно-ориентированных подходов в образовании. Как неотъемлемая часть этих подходов идея педагогической поддержки содержит возможность развития субъектного потенциала личности. Организация педагогической поддержки требует выбора способов оказания помощи студентам со стороны субъектов педагогического процесса в зависимости от конкретных целей овладения содержанием образования и в соответствии с их индивидуальными особенностями. The article deals with pedagogical support as an innovative conceptual idea related to the search for the possibility of practical implementation of person-centred approaches in education. As an integral part of these approaches the idea of pedagogical support contains the possibility to develop personality subject potential. The organization of pedagogical support requires the choice of ways to assist students by the subjects of the pedagogical process depending on the specific goals of mastering the content of education and in accordance with their individual characteristics.
Педагогічне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності школярів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Попова, О. В.; Жуков, В. П.
У статті доведено актуальність спеціальної підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності школярів. Розкрито суть толерантності як соціально та особистісно значущої цінності, котра виступає як інтегрована моральна якість особистості, що відбиває активну моральну позицію і підготовленість до конструктивної взаємодії з людьми і групами незалежно від їхньої національної, соціальної, релігійної приналежності, поглядів, світогляду, стилю мислення і типу поведінки (виключаючи асоціальні прояви свідомості і поведінки). З‟ясовано суть і структуру готовності майбутнього вчителя до виховання толерантності школярів (далі – ВТШ). Визначено педагогічні умови процесу підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності школярів, що передбачають: формування професійної спрямованості майбутніх учителів на підготовку до ВТШ; створення толерантного освітнього середовища, в основу якого покладено принципи гуманізму, демократизму та педагогічної деонтології; оволодіння студентами необхідними професійними знаннями й уміннями, моральноетичними якостями, а також відповідним навчально-методичним інструментарієм (методами, формами, засобами) щодо ВТШ у різних видах діяльності: навчальній (аудиторній, позааудиторній), виховній, педагогічній практиці тощо. Презентовано комплекс педагогічних засобів забезпечення визначених умов досліджуваної підготовки (бінарні лекції і семінари, що проводяться викладачем і студентами-старшокурсниками з метою мотивації, ділового співробітництва та обміну практичним досвідом; тренінгові заняття з розвитку толерантності як професійної якості і особистісно значущої цінності; відеометод; метод створення виховних ситуацій; курс за вибором «Педагогіка толерантності», технологія тематичного портфоліо та ін.). Автори статті вважають, що в подальшому науковцям слід більше уваги приділяти формуванню готовності майбутніх педагогів до ВТШ у таких 68 важливих видах професійної підготовки, як педагогічна практика, позааудиторна виховна робота, волонтерська діяльність, студентське самоврядування, що має стати перспективними напрямами подальших наукових розвідок у означеному напрямі. Також потребує більшої уваги вчених звернення до процесу формування методичної складової готовності майбутніх учителів до ВТШ. В статье доказана актуальность специальной подготовки будущих учителей к воспитанию толерантности школьников. Раскрыта суть толерантности как социально и личностно значимой ценности, которая выступает как интегрированное моральное качество личности, отражающее активную нравственную позицию и подготовленность к конструктивному взаимодействию с людьми и группами независимо от их национальной, социальной, религиозной принадлежности, взглядов, мировоззрения, стиля мышления и типа поведения (исключая асоциальные проявления сознания и поведения). Фыяснены сутщность и структура готовности будущего учителя к воспитанию толерантности школьников (далее - ВТШ). Определены педагогические условия процесса подготовки будущих учителей к воспитанию толерантности школьников, предусматривающие: формирование профессиональной направленности будущих учителей на подготовку к ВТШ; создание толерантного образовательной среды, в основу которого положены принципы гуманизма, демократизма и педагогической деонтологии; овладение студентами необходимыми профессиональными знаниями и умениями, морально-етичнимы качествами, а также соответствующим учебно-методическим инструментарием (методами, формами, средствами) по ВТШ в различных видах деятельности: учебной (аудиторной, внеаудиторной), воспитательной, педагогической практике и тому подобное. Представлен комплекс педагогических средств обеспечения определенных условий исследуемой подготовки (бинарные лекции и семинары, проводимые преподавателем и студентами-старшекурсниками с целью мотивации, делового сотрудничества и обмена практическим опытом; тренинговые занятия по развитию толерантности как профессионального качества и личностно значимой ценности; видеометод, метод создания воспитательных ситуаций, курс по выбору «Педагогика толерантности», технология тематического портфолио и др.). Авторы статьи считают, что в дальнейшем ученым следует больше внимания уделять формированию готовности будущих педагогов к ВТШ в таких важных видах профессиональной подготовки, как педагогическая практика, внеаудиторная воспитательная работа, волонтерская деятельность, студенческое самоуправление, которые должны стать перспективными направлениями дальнейших научных исследований в рассматриваемом направлении. Также требует большего внимания ученых обращение к процессу формирования методической составляющей готовности будущих учителей к ВТШ. The article proves the relevance of special training of future teachers for school children‟s tolerance education. The essence of tolerance as socially and personally significant value is revealed, which acts as an integral moral quality of personality, reflecting active moral position and readiness for constructive interaction with people and groups regardless of their national, social, religious affiliation, views, worldview, style of thinking and type of behavior (excluding antisocial manifestations of consciousness and behavior). The essence and structure of readiness of future teacher for school children‟s tolerance education is found out. The pedagogical conditions of process of future teachers training for school children‟s tolerance education are defined, that provides: stimulation of professional orientation of future teachers on preparation for STE; creation of tolerant educational environment based on the principles of humanism, democracy and pedagogical deontology; students‟ mastering of necessary professional knowledge and skills, moral and ethical qualities, and also the corresponding educational and methodical tools (methods, forms, means) concerning STE in various kinds of activity: educational (classroom, out-of-class), educational, during pedagogical practices, etc. A set of pedagogical tools to ensure certain conditions of study is presented (binary lectures and seminars conducted by teachers and senior students to motivate, business cooperation and exchange of practical experience; training sessions on the development of tolerance as a professional quality and personal value; method of educational situations; method of educational situations; elective course "Pedagogy of Tolerance", thematic portfolio technology, etc.). The authors of the article believe that in the future scientists should pay more attention to the formation of readiness of future teachers for STE in such important types of training as teaching practice, extracurricular educational work, volunteering, student government, which should become promising areas of further research in this area. Scientists also need more attention to pay attention to the process of forming the methodological component of the readiness of future teachers for STE.
ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ОСВІТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-12) Попова, О. В.; Кабанська, Г. А.; Остапенко, Л. П.
Авторами запропоновано алгоритм прогнозного обґрунтування розвитку інноваційного процесу в освіті; розглянуто блоки прогностичних операцій, які дозволяють передбачити результати і наслідки освітніх інновацій; розкрито фактори, які впливають на розвиток інноваційних процесів на трьох рівнях (макрорівні, метарівні, мікрорівні). The author has suggested an algorithm of predictive substantiation of development of an innovation process in education. The prognostic operations that enable to predict results and consequences of educational innovations have been studied. The factors that influence the development of innovation processes at three levels (macrolevels, metalevels, microlevels) have been revealed.
Педагогічні технології в підготовці вчителів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Вид-во «Мітра», 2018) Прокопенко, І. Ф.; Іонова, О. М.; Євдокимов, В. І.; Лозова, В. І.; Попова, О. В.; Прокопенко, А. І.; Троцко, А. В.; Юр’єва, К. А.; Якушко, Н. М.
Книга, яка пропонується Вашій увазі, є навчальним посібником, основною метою якого є допомога вчителям у використанні педагогічних технологій, наближенні навчального процесу до потреб сьогодення. Ця книга присвячена вчителю. В ній аналізуються педагогічні технології, які дозволяють підвищити ефективність професійної підготовки майбутніх учителів а також подаються відомості про авторські школи викладачів ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Книга, которая предлагается Вашему вниманию, является учебным пособием, основной целью которого является помощь учителям в использовании педагогических технологий, приближении учебного процесса к потребностям сегодняшнего дня. Эта книга посвящена учителю. В ней анализируются педагогические технологии, которые позволяют повысить эффективность профессиональной подготовки будущих учителей а также приводятся сведения об авторских школах преподавателей ХНПУ имени Г. С. Сковороды. The book, which is offered to your attention, is a textbook, the main purpose of which is to help teachers in the use of pedagogical technologies, bringing the learning process to the needs of today. This book is dedicated to the teacher. Pedagogical technologies are analyzed in it, which make it possible to increase the effectiveness of professional training of future teachers, and also provides information about the author’s schools of teachers of the KhNPU named after GS Skovoroda.
ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ В. СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО МОРАЛЬНО-ПАРТИСИПАТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2023-09-27) Попова, О. В.; Жуков, В. П.
У публікації проаналізовано актуальність педагогічних ідей В. О. Сухомлинського, що виступають потужним поштовхом для розробки сучасної концепції морально-партисипативної підготовки майбутніх учителів. Проблема вирішення завдань виховання високоморального молодого покоління безпосередньо пов’язана з формуванням моральної культури, морально-етичної компетентності майбутнього вчителя. У процесі професійної підготовки поряд із моральним вектором має поглиблюватися партисипативний компонент означеної підготовки. Зазначено, що унікальність і актуальність педагогічних ідей В. Сухомлинського щодо морально-партисипативної підготовки майбутнього вчителя в сучасних педагогічних ЗВО очевидні, і в ситуації надскладних викликів, які постали перед нашою системою освіти, необхідно прагнути до реалізації спадщини видатного педагога. The publication analyzes the relevance of the pedagogical ideas of V. O. Sukhomlynskyi, which act as a powerful impetus for development of a modern concept of moral and participative training of future teachers. The problem of solving the tasks of raising a highly moral young generation is directly related to the formation of moral culture, moral and ethical competence of the future teacher. In the process of professional training, along with the moral vector, the participative component of the specified training should be deepened. It is noted that the uniqueness and relevance of V. Sukhomlynskyi's pedagogical ideas regarding moral and participative training of future teachers in modern pedagogical higher education institutions are obvious, and in the situation of extremely complex challenges facing our education system, it is necessary strive to realize the legacy of an outstanding teacher.
Продуктивна педагогіка та методика викладання педагогічних дисциплін
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Попова, О. В.; Васильєва, С. О.
Методичні рекомендації до проведення лекційних, семінарських занять, організації самостійної роботи, підготовки до підсумкової атестації з курсу «Продуктивна педагогіка та методика викладання педагогічних дисциплін» містять організаційно-методичні вказівки, перелік завдань залікових модулів та тематику індивідуальної самостійної роботи здобувачів освіти за модульною системою, питання для обговорення, конструктивні, творчі завдання. Завдання для самопідготовки, питання для самоконтролю допоможуть здобувачам вищої освіти аналітично осмислити зміст лекційних занять, оптимізувати навчальну діяльність під час аудиторних занять, організувати самонавчання, раціонально здійснити самопідготовку до підсумкової атестації. Methodological recommendations for conducting lectures, seminars; arranging independent work; preparing for the final certification for the course ‘Productive pedagogy and methods of teaching pedagogical disciplines’, all these contain organizational and methodological instructions, a list of credit module tasks and topics for individual independent work of higher education applicants according to the modular system, questions for discussion, as well as constructive and creative assignments. Tasks for self-training and questions for self-control will assist higher education applicants in analytical understanding of lecture classes content; optimizing educational activities while classroom activities; organizing self-studies, and rational carrying out of self-preparation for the final certification.
ПРОФЕСІЙНІ ВИМОГИ ТА ЗМІСТ АНДРАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
(Інститут педагогічної освіти i освiти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-08) Попова, О. В.
Стаття присвячена актуальній проблемі андрагогічної підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти. Автором розкривається зміст та принципи такої підготовки, а також визначаються основні ключові компетентності, якими має оволодіти тьютор, фасилітатор з навчання дорослих. Підкреслюється, що компетентність андрагога має бути високої якості, оскільки труднощі та перешкоди у навчанні дорослих більш численні, ніж у формальній освіті. The article is devoted to the actual problem of andragogical training of students of higher pedagogical education. The author reveals the content and principles of such training, as well as defines the main key competencies that a tutor, facilitator of adult education should master. It is emphasized that the competence of the andragogue must be of high quality, since the difficulties and obstacles in adult education are more numerous than in formal education.
Психолого-педагогічний супровід у процесі морального виховання школярів
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Попова, О. В.; Попов, В. Д.
Авторами розкрито суть психолого-педагогічного супроводу як особливого виду педагогічної підтримки школярів який забезпечує особистнісний розвиток і виховання в умовах освітнього процесу школи. Сформульовано головні завдання психолого-педагогічного супроводу процесу морального виховання школярів. Репрезентовано види (супровід-співробітництво, супровід-ініціювання, супровід-попередження) психолого-педагогічного супроводу та етапи його здійснення. Авторами раскрыта суть психолого-педагогического сопровождения как особого вида педагогической поддержки школьников, который обеспечивает особое развитие и воспитание в условиях образовательного процесса школы. Сформулированы основные задачи психолого-педагогического сопровождения процесса нравственного воспитания школьников. Представлены виды (сопровождение-сотрудничество, сопровождение-инициирование, сопровождение-предупреждение психолого-педагогического сопровождения и этапы его осуществления. The authors have presented the essence of psycho-pedagogical support as a special kind of pupils’ pedagogical maintenance that provides personal development and education in conditions of educational process at school. The main tasks of psycho-pedagogical support of the process of pupils’ moral education have been determined. The authors have represented the types (support-cooperation, support-initiation and support-warning) of psycho-pedagogical support and the stages of implementation of it.

Перегляд за Автор "Попова, О. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування