DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Іонова, О. М."

Перегляд за Автор "Іонова, О. М."

Зараз показано 1 - 20 з 65

Актуальні цінності сучасної європейської освіти
(Класичний приватний університет, Запоріжжя; Видавничий дім "Гельветика", 2021-02-24) Золотухіна, С. Т.; Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.
У статті висвітлюються провідні й актуальні цінності, що виступають основою розвитку сучас- ної європейської освіти. Розкрито основні європейські документи, що визначають актуальні цінно- сті системи освіти країн Європи, зокрема: Декларація прав людини (1948), Декларація ЮНЕСКО та Комплексні рамки дій з виховання в дусі миру, прав людини та демократії (1995), Рамкове рішення ЄС про боротьбу з расизмом та ксенофобією та інші юридичні засоби боротьби з расизмом (2008), Хартія Європейського Союзу про основні права (2000); Хартія Ради Європи з освіти для демокра- тичного громадянства і освіти в галузі прав людини (2010), Декларація про сприяння громадян- ству та загальних цінностей свободи, толерантності та недискримінації через освіту (2015). В статье освещаются ведущие и актуальные ценности, выступающие основой развития современного европейского образования. Раскрыты основные европейские документы, определяющие актуальные ценности системы образования стран Европы, в частности: Декларация прав человека (1948), Декларация ЮНЕСКО и Комплексные рамки действий по воспитанию в духе мира, прав человека и демократии (1995), Хартия Европейского Союза об основных правах (2000); Хартия Совета Европы по образованию для демократического гражданства и образования в области прав человека (2010), Декларация о содействии гражданству и общих ценностей свободы, терпимости и недискриминации через образование (2015). The article authors reveal the leading and current values which are the basis for development of modern European education. The main documents that determine the current values of educational system in European countries are highlighted. They are: Universal Declaration of Human Rights (1948); UNESCO Declaration and Integrated Framework of Action on Education for Peace, Human Rights and Democracy (1995); The Charter of Fundamental Rights of the European Union (2000); Framework Decision on Combating Racism and Xenophobia and Other Legal Means to Combat Racism (2008); Europe Charter on Education for Democratic Citizenship and Human Rights Education (2010); Declaration on Promoting Citizenship and the Common Values of Freedom, Tolerance and Non-Discrimination through Education (2015) etc.
АНТРОПОСОФСЬКИ ЗОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-11-23) Іонова, О. М.
В статті розглянута підготовка майбутніх фахівців з оптимізації організації навчання дорослих. У процесі освіти необхідно підтримувати три основні стимули, що збуджують логічно спрямовану волю людини, – стимули знання (пізнання), розвитку і вдосконалення. Стимул пізнання є найбільш свідомим, він допомагає подолати відчуття ізоляції від світу, зрозуміти світ і себе. Стимул розвитку є основною силою душі, що перетворює її. Власний розвиток і перетворення людина переживає через фази своєї біографії. Стимул удосконалення пов’язаний із почуттям незадоволеності досягнутим і бажанням реалізувати свій потенціал. В статье рассмотрена подготовка будущих специалистов по оптимизации организации обучения взрослых. В процессе образования необходимо поддерживать три основных стимула, возбуждающие логично направленную волю человека, – стимулы знания (познания), развития и совершенствования. Стимул познания является наиболее сознательным, он помогает преодолеть чувство изоляции от мира, понять мир и себя. Стимул развития является основной силой души, превращает ее. Собственное развитие и преобразования человек переживает из фазы своей биографии. Стимул совершенствования связан с чувством неудовлетворенности достигнутым и желанием реализовать свой потенциал. The article considers the training of future specialists in optimizing the organization of adult learning. In the process of education it is necessary to support three main stimuli that excite the logically directed will of man - the stimuli of knowledge (cognition), development and improvement. The stimulus of cognition is the most conscious, it helps to overcome the feeling of isolation from the world, to understand the world and yourself. The stimulus of development is the main force of the soul that transforms it. Own development and the transformation a person experiences through the phases of his biography. The stimulus for improvement is related to the feeling of dissatisfaction with what has been achieved and the desire to realize one's potential.
АНТРОПОСОФСЬКИЙ ПІДХІД ДО ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(Бердянський державний педагогічний університет, 2021-10-27) Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.
Висвітлено специфіку антропософського підходу до інклюзивної освіти молодших школярів та розкрито основні форми та методи роботи з дітьми, які потребують душевного доглядання, а саме: гігієнічно-раціональна організація педагогічного процесу; художньо-образне викладання; використання диференційованих завдань з урахуванням темпераментів дітей; якісне оцінювання досягнень результатів навчально-пізнавальної діяльності школярів; специфічна робота з рухом та орієнтацією дітей у просторі; заняття мистецтвом (евритмія, співи та гра на музичних інструментах, живопис, театр, ліплення) та терапія працею (плетіння, в’язання, вишивання, виготовлення іграшок тощо). Освещена специфика антропософского подхода к инклюзивному образованию младших школьников и раскрыты основные формы и методы работы с детьми, нуждающимися в душевном уходе, а именно: гигиенически рациональная организация педагогического процесса; художественно-образное преподавание; использование дифференцированных задач на основе темпераментов детей; качественная оценка достижений результатов учебно-познавательной деятельности школьников; специфическая работа с движением и ориентацией детей в пространстве; занятия искусством (эвритмия, пение и игра на музыкальных инструментах, живопись, театр, лепка) и терапия трудом (плетение, вязание, вышивание, изготовление игрушек и т.п.). The specific features of anthroposophical approach to primary schoolchildren’s inclusive education have been identified in the article. The main forms and methods of work with children who need mental care have been revealed. They are hygienically efficient organization of educational process, artistic teaching, use of differentiational exercises for children with different types of temperament, qualitative assessment of achievements of schoolchildren’s educational and cognitive activities, specific work with children’s movement and orientation in space, art classes (eurhythmy, singing and playing the musical instruments, painting, theater acting, sculpting) and labor therapy (weaving, knitting, embroidering, making toys etc.).
ВАЛЬДОРФСЬКА ШКОЛА : СИСТЕМНО-СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД
(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (НТУ ХПІ), 2017-03-10) Іонова, О. М.
У статті розглянуто основні аспекти використання системно-синергетичного підходу до аналізу вальдорфської школи, що є прикладом релевантного прояву синергетичної парадигми в освітньому процесі. Досліджено різні рівні організації й діяльності вальдорфського навчального закладу, а саме: функціонування школи як соціального інституту; філософське осмислення суті навчання й виховання, образу людини, яка розвивається; психологічне обґрунтування процесів її розвитку й саморозвитку; зміст вальдорфської освіти, форми та методи його засвоєння школярами; забезпечення педагогічного впливу особистості вчителя на дитину. В статье рассмотрены основные аспекты использования системно-синергетического подхода к анализу вальдорфской школы, которая является примером релевантного проявления синергетической парадигми в образовательном процессе. Исследованы разные уровни организации и деятельности вальдорфского учебного заведения, а именно: функционирование школы как социального института; философское осмысление сущности обучения и воспитания, образа развивающегося человека; психологическое обоснование процессов его развития и саморазвития; содержание вальдорфского образования, формы и методы его усвоения учащимися; обеспечение педагогического влияния личности учителя на ребенка. It is considered the basic aspects of usage a system-synergetic approach to the analysis of Waldorf school as an example of relevant embodiment of synergetic paradigm on the different levels of organization and activity of educational establishment (functioning of school as a social institute; philosophical comprehension of essence of education and education; psychological ground of processes of development and self-development of man; a contents of Waldorf education, forms and methods of his mastering by students; providing of pedagogical influence of personality of teacher on a child).
Вальдорфські підходи до музичної освіти молодших школярів
(Класичний приватний університет, 2020-02) Іонова, О. М.; Юечжи, Ван
Висвітлено основні підходи до музичної освіти молодших школярів у вальдорфській школі, а саме: цілісний підхід до особистості та всебічне врахування специфіки вікового та індивідуального розвитку дитини. Розкрито цілісний підхід до дитини, згідно з яким психічна структура людини виявляється в єдності розумової діяльності, емоційно-почуттєвої та вольової сфер, що передбачає: підвищення ролі предметів естетичного, зокрема музичного, циклу до рівня академічної галузі; висунення перед предметом «музика» як навчальних (формування певних музичних знань, умінь і навичок школярів), так і загальноосвітніх (повноцінний інтелектуальний, емоційно-почуттєвий і вольовий розвиток дитини) цілей; міжпредметну інтеграцію та залучення музичного елементу в процес вивчення загальноосвітніх (математика, рідна мова, іноземні мови, історія тощо) дисциплін. З’ясовано, що специфікою вальдорфської школи є чітке співвіднесення музичної освіти з віковою динамікою дитячої свідомості, що вимагає відповідного змісту освіти впродовж перших двох шкільних років (одноголосні співи, переважання пентатонічної мелодії, вільний безтактовий ритм, інструментальне музикування в настрої квінти на простих інструментах – металофон, ксилофон, дзвоники, трикутник, ліра, флейта; відсутність нотної фіксації) та його змінювання з третього року навчання (багатоголосний спів і спів каноном, перехід від пентатоніки до діатоніки, від квінти до терції, введення навчання нотній грамоті, вибір індивідуального музичного інструменту – фортепіано, гітара, баян, акордеон, скрипка, віолончель). Визначено, що характерними особливостями вальдорфської музичної освіти є також її спрямованість на всіх дітей, а не лише на музично обдарованих, активна практична музична діяльність учнів, використання «живої» музики, ритмічне чергування слухання та виконання музики, співу та слухання музики, виконання музичних вправ у супроводі рухів (хороводи, крокування «змійкою», притопування, припліскування тощо). Встановлено, що вальдорфська музична освіта сприяє засвоєнню дитиною музичної культури як особливої сфери, де через емоційне переживання відбувається цілісний розвиток особистості, формується її ціннісне ставлення до людей і світу, набувається досвід соціальної взаємодії та спільної діяльності. Освещены основные подходы к музыкальному образованию младших школьников в вальдорфской школе, а именно: целостный подход к личности и всесторонний учет специфики возрастного и индивидуального развития ребенка. Раскрыто целостный подход к ребенку, согласно которому психическая структура человека проявляется в единстве мыслительной деятельности, эмоционально-чувственной и волевой сфер, предусматривает: повышение роли предметов эстетического, в частности музыкального, цикла до уровня академической области; выдвижения перед предметом «музыка» как учебных (формирование определенных музыкальных знаний, умений и навыков школьников), так и общеобразовательных (полноценное интеллектуальное, эмоционально-чувственное и волевое развитие ребенка) целей; межпредметной интеграции и привлечения музыкального элемента в процесс изучения общеобразовательных (математика, родной язык, иностранные языки, история и т.д.) дисциплин. Выяснено, что спецификой вальдорфской школы является четкое соотнесение музыкального образования с возрастной динамикой детского сознания, что требует соответствующего содержания образования в течение первых двух школьных лет (единогласное пение, преобладание пентатоничной мелодии, свободный безтактовий ритм, инструментальное музицирование в настроении квинты на простых инструментах - металлофон, ксилофон, колокольчики, треугольник, лира, флейта, отсутствие нотной фиксации) и его изменения с третьего года обучения (многоголосое пение и пение каноном, переход от пентатоники в диатонику, от квинты к терции, введение обучения нотной грамоте, выбор индивидуального музыкального инструмента - фортепиано, гитара, баян, аккордеон, скрипка, виолончель). Определено, что характерными особенностями вальдорфского музыкального образования является также его направленность на всех детей, а не только на музыкально одаренных, активная практическая музыкальная деятельность учащихся, использование «живой» музыки, ритмичное чередование слушания и исполнения музыки, пения и слушания музыки, исполнение музыкальных упражнений в сопровождении движений (хороводы, восхождения «змейкой», притопыванием, прихлопывание т.д.). Установлено, что вальдорфская образование способствует усвоению ребенком музыкальной культуры как особой сферы, где через эмоциональное переживание происходит целостное развитие личности, формируется его ценностное отношение к людям и миру, приобретается опыт социального взаимодействия и совместной деятельности. The main approaches to primary schoolchildren’s music education at Waldorf school have been revealed in the article. They are holistic approach to personality and comprehensive accounting of the specifics of child's age and individual development. The holistic approach to child has been described in the article. According to it, human psychic structure is in the unity of mental activity, emotionally-sensual and volitional spheres. It means enhancing the role of aesthetic subjects and Music, in particular, to academic level; setting Music training goal (formation of schoolchildren’s certain knowledge, skills and abilities) and general education goal (schoolchildren's full intellectual, emotional-sensual and volitional development); interdisciplinary integration and involvement of musical element in the process of learning general educational disciplines (mathematics, native language, foreign languages, history etc.). It has been found that a clear correlation of music education with the age dynamics of children’s consciousness is the specifics of Waldorf school. It requires appropriate education content during the first two school years (monophonic singing, predominance of pentatonic melody, free tactless rhythm, instrumental music playing the simple instrument – metallophone, xylophone, bells, triangle, lire, flute – in the mood for a fifth, absence of music fixation) and the change of it from the third school year (polyphonic singing and canon singing, transition from pentatonic to diatonic, from fifth to third, introduction of music notation, selection of individual musical instrument − piano, guitar, accordion, violin, cello). It has been determined that the characteristic features of Waldorf music education are: its focus on all children (not only musically gifted children), schoolchildren’s active practical music activity, use of “live” music, rhythmic alternation of listening and playing music, singing and listening to music, performance of musical exercises accompanied by movements (round dances, “snake” walking, stomping, clapping etc.). It has been determined that Waldorf music education promotes child's acquisition of musical culture as a specific sphere, where due to emotional experience the holistic development of personality can be provided, child's value attitude to people and the world can be formed and the experience in social interaction and joint activities can be gained.
ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2021-10-21) Іонова, О. М.
Особистість класного вчителя є наріжним каменем вальдорфської школи, оскільки він є одночасно митцем, духовним наставником, лікарем, психологом, соціальним педагогом, що вимагає від педагога відповідальності, ініціативності, ентузіазму й самовіддачі. Завдяки цьому професійна діяльність вальдорфського вчителя спрямована на особистість дитини, її цілісний (інтелектуальний, емоційно-почуттєвий і вольовий) розвиток; реалізацію салютогенетичного (здоров’язбережувального) підходу до освіти школярів, забезпечення духовно-піднесеної, цілюще-емоційної взаємодії педагога з вихованцями. Личность классного учителя является краеугольным камнем вальдорфской школы, поскольку он одновременно художник, духовный наставник, врач, психолог, социальный педагог, что требует от педагога ответственности, инициативности, энтузиазма и самоотдачи. Благодаря этому профессиональная деятельность вальдорфского учителя направлена на личность ребенка, его целостное (интеллектуальное, эмоционально-чувственное и волевое) развитие; реализацию салютогенетического (здоровьесберегающего) подхода к образованию школьников, обеспечение духовно-возвышенного, целебно-эмоционального взаимодействия педагога с воспитанниками. The personality of the class teacher is the cornerstone of the Waldorf school, as he is also an artist, spiritual mentor, doctor, psychologist, social educator, which requires from the teacher responsibility, initiative, enthusiasm and dedication. Due to this, the professional activity of a Waldorf teacher is aimed at the child's personality, his holistic (intellectual, emotional and volitional) development; realization of salutogenetic (health-preserving) approach to education of schoolchildren, providing spiritually-elevated, healing-emotional interaction of the teacher with pupils.
Дидактика вальдорфської школи
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.
Навчальна програма вибіркової навчальної дисципліни "Дидактика вальдорфської школи" складена відповідно до освітньої програми підготовки фахівців третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, галузі знань спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. Метою викладання навчальної дисципліни «Дидактика вальдорфської школи» є систематизувати теорію й узагальнити досвід здійснення вальдорфських підходів до освіти особистості задля формування здатності здобувача здійснювати аналіз педагогічних явищ та процесів, розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності. The curriculum of the selective educational discipline "Didactics of the Waldorf School" is compiled in accordance with the educational program for the training of specialists of the third (educational and scientific) level of higher education, the field of knowledge of the specialty 011 Educational, pedagogical sciences. The purpose of teaching the educational discipline "Didactics of the Waldorf School" is to systematize the theory and generalize the experience of implementing Waldorf approaches to personality education. The educational discipline is aimed at forming the applicant's ability to analyze pedagogical phenomena and processes, to solve complex problems in the field of professional and/or research and innovation activities.
Досвід здійснення міждисциплінарної інтеграції у процесі підготовки фахівців дошкільної освіти на кафедрі і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Мітра, 2021-03-31) Іонова, О. М.; Партола, В. В.; Старікова, Л. П.
У статті визначено напрями здійснення міждисциплінарної інтеграції у процесі підготовки фахівців дошкільної освіти. Акцентовано увагу на значенні діяльності за виділеними напрямами для навчання майбутніх фахівців. Обґрунтовано впровадження міждисциплінарної інтеграції як умови реалізації інтегрованого підходу у закладах вищої освіти. В статье определены направления осуществления междисциплинарной интеграции в процессе подготовки специалистов дошкольного образования. Акцентировано внимание на значении деятельности по выделенным направлениям для обучения будущих специалистов. Обоснованно внедрения междисциплинарной интеграции как условия реализации интегрированного подхода в учреждениях высшего образования. The article identifies areas for interdisciplinary integration in the training of preschool education. Emphasis is placed on the importance of activities in selected areas for the training of future professionals. The introduction of interdisciplinary integration as a condition for implementing an integrated approach in higher education institutions is substantiated.
З любов’ю до Вчителя
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Золотухіна, С. Т.; Іонова, О. М.
До збірки ввійшли вітання доктору педагогічних наук, проофесору, членукореспонденту НАПН України, заслуженому діячеві науки і техніки України Валентині Іванівні Лозовій від колег, учнів, однодумців з нагоди 85-річчя від дня народження. The collection includes congratulations to the Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Corresponding Member of the NAPN of Ukraine, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine Valentina Ivanovna Lozova from colleagues, students, like-minded people on the occasion of the 85th birthday anniversary.
ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-13) Іонова, О. М.; Чень, Цюнцюн
У публікації досліджено використання інформаційних технологій у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Телебачення, відео, радіо, періодична преса, книги, спеціальна література, засоби звукозапису (магнітофони, музичні центри тощо), комп’ютерні системи є важливими й необхідними засобами викладання різних навчальних дисциплін у музично-педагогічній освіті. Мультимедійні комп’ютерні системи допомагають виконувати різноманітні функції: музикознавця, виконавця, слухача та ін. Доступ до ресурсів мережі Інтернет уможливлює пошук необхідної, важливої та значущої інформації. Виділено напрями застосування комп’ютерів у галузі музичної освіти. The publication examines the use of information technologies in the training of future music teachers art Television, video, radio, periodical press, books, special literature, sound recording devices (tape recorders, music centers, etc.), computer systems are important and necessary means of teaching various academic disciplines in music and pedagogical education. Multimedia computer systems help to perform various functions: musicologist, performer, listener, etc. Access to Internet resources makes it possible to find necessary, important and significant information. Areas of application of computers in the field of music education are highlighted.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ᾽Я ОСОБИСТОСТІ У ВАЛЬДОРФСЬКІЙ ШКОЛІ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Іонова, О. М.
У статті з’ясовуэться специфіка управління процесами здоров’язбереження школярів вальдорфської школи. Постають завдання виховання здорового зростаючого покоління, які потребують творчого осмислення та впровадження теоретичних і практичних доробок вальдорфської школи, діяльність якої сприяє здоровому фізичному, душевному, духовному розвитку особистості. В статье выясняется специфика управления процессами здравоохранения школьников вальдорфской школы. Возникают задания воспитания здорового растущего поколения, которые нуждаются в творческом осмыслении и внедрении теоретических и практических доработок вальдорфской школы, деятельность которой содействует здоровому физическому, душевному, духовному развитию личности.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАЛЬДОРФСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015-05-15) Іонова, О. М.
Здоров’я людини в усьому світі визнаються як найвищі людські цінності, оскільки вони виступають показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх без винятку його сфер. Очевидно, що осторонь від цих проблем не може стояти педагогічна наука і шкільна практика. Ідеями формування здоров’я людини через освіту просякнуті найважливіші завдання сучасної школи, адже головною метою та результатом шкільної освіти є здоровий інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти, трудової діяльності й загалом повноцінного життя людини. Метою статті є розкриття особливостей діяльності вальдорфського вчителя, спрямованої на підтримку й розвиток здоров’я школярів. Здоровье человека во всем мире признают как наивысшая человеческая ценность, поскольку оно выступает показателем цивилизованности общества, главным критерием эффективности деятельности всех без исключения его сфер. Очевидно, что в стороне от этих проблем не может стоять педагогическая наука и школьная практика. Идеями формирования здоровья человека через образование пропитаны важнейшие задачи современной школы, ведь главной целью и результатом школьного образования является здоровая, интеллектуальная, социальная, физически развитая личность, которая является основой для дальнейшего образования, трудовой деятельности и в целом полноценной жизни человека. Целью статьи является раскрытие особенностей деятельности вальдорфского учителя, направленной на поддержку и развитие здоровья школьников. Human health throughout the world is recognized as the highest human value, because it serves as an indicator of the civilization of society, the main criterion of the effectiveness of the activities of all its spheres without exception. It is obvious that pedagogical science and school practice can not stand aside from these problems. The most important tasks of the modern school are impregnated with the ideas of the formation of human health through education, because the main goal and result of school education is a healthy, intellectual, social, and physically developed personality, which is the basis for further education, work and, in general, a person's full life. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the activity of the Waldorf teacher, aimed at supporting and developing the health of schoolchildren.
Здоров’язберігаюча діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу : теоретичні та практичні аспекти
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2016-04-11) Іонова, О. М.; Черновол-Ткаченко, Р. І.; Гресь, О. В.
У монографії логічно розкрито суть поняття «здоров’язберігаюча діяльність керівника ЗНЗ» як невід’ємної складової його управлінсько-педагогічної діяльності, що спрямована на створення оздоровчого середовища (фізично-предметного, психологічно-комунікативно, навчально-виховного) навчального закладу та забезпечення підтримки, збереження та зміцнення здоров’я всіх учасників (школярів, педагогів, батьків) педагогічного процесу. Уточнено основні функції, критерії та показники успішності організації здоров’язберігаючої діяльності керівника ЗНЗ. Монографію призначено для керівників навчальних закладів, слухачів системи післядипломної педагогічної освіти. В монографии логично раскрыта суть понятия «Здоровьесберегающая деятельность руководителя ОУЗ» как неотъемлемой составляющей его управленческо-педагогической деятельности, направленной на создание оздоровительной среды (физико-предметного, психологически коммуникативного, учебно-воспитательного) учебного заведения и обеспечения поддержки, сохранения и укрепления здоровья всех участников (школьников, педагогов, родителей) педагогического процесса. Уточнены основные функции, критерии и показатели успешности организации здоровьесберегающей деятельности руководителя ОУЗ. Монография предназначена для руководителей учебных заведений, слушателей системы последипломного педагогического образования. The monograph logically discloses the essence of the concept of “Health-saving activity of the head of a health care institution” as an integral component of his managerial and pedagogical activity, aimed at creating a healthy environment (physical, subject, psychologically communicative, educational) educational institution and providing support, preservation and strengthening of the health of all participants (schoolchildren, teachers, parents) of the pedagogical process. The main functions, criteria and indicators of the success of the organization of health-saving activities of the head of the health care institution are clarified. The monograph is intended for heads of educational institutions, students of the system of postgraduate teacher education.
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-16) Іонова, О. М.; Ма, Лі; Чень, Цюнцюн
У публікації досліджено підготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва. У структурі професійної компетентності майбутнього вчителя музики виділено різні взаємопов’язані та взаємозалежні компоненти з відповідним змістовим заповненням їх знаннями, практичними вміннями, навичками, особистісним досвідом і якостями. Доведено, що в підготовці фахівців-музикантів досить широко використовується компетентнісний підхід, реалізація якого забезпечує практико-орієнтований характер розвитку професійності майбутнього вчителя. на основі формування ключових (загальних) та специфічних професійних (ціннісно-орієнтаційні, загальнокультурні, інформаційно-пізнавальні, соціально-комунікативні, особистісного самовдосконалення) компетенцій. The article deals with the training of future music teachers. In the structure of the future music teacher's professional competence, various interrelated and interdependent components are identified with the corresponding content filling of their knowledge, practical skills, personal experience and qualities. It is proved that the competence approach is widely used in the training of musicians, the implementation of which ensures a practice-oriented based on the formation of key (general) and specific professional (value-oriented, general cultural, informational and cognitive, social and communicative, personal self-improvement) competences.
Математика
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Іонова, О. М.; Титаренко, Л. І.; Масюк, О. М.; Білецька, С. А.
Навчальний посібник призначений для здобувачів вищої освіти пepшoгo (бaкaлaвpcькoгo) piвня гaлузi знaнь 01 «Ocвiтa/Пeдaгoгiкa» cпeцiaльнocтi 013 «Пoчaткoвa ocвiтa». До посібника включено теоретичний матеріал чотирьох розділів початкового курсу математики: “Множини та операції над ними”, “Елементи математичної логіки”, “Бінарні відповідності та відношення”, “Числові вирази, рівняння та нерівності”. Навчальний посібник надає здобувачам вищої освіти можливість усвідомити сутність та практично опрацювати основні поняття теоретичних основ початкового курсу математики. The study guide is intended for students of higher education first (bachelor's) full field of knowledge 01 "Education/Pedagogy" specialty 013 "Primary Education". The manual includes a theoretical one the material of four sections of the elementary course of mathematics: "Sets and operations on them", "Elements of mathematical logic", "Binary correspondences and relations", "Numerical expressions, equations and inequalities". The study guide provides higher education students with an opportunity understand the essence and practically work out the main theoretical concepts the basics of the elementary course of mathematics.
Математика: Множини та операції над ними
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Іонова, О. М.; Титаренко, Л. І.; Масюк, О. М.; Білецька, С. А.
Навчально-методичний посібник призначений для здобувачів вищої освіти пepшoгo (бaкaлaвpcькoгo) piвня гaлузi знaнь 01 «Ocвiтa/Пeдaгoгiкa» cпeцiaльнocтi 013 «Пoчaткoвa ocвiтa» з метою організації самостійної роботи та підготовки до практичних занять з теми «Основні поняття теорії множин» курсу математики. Навчально-методичний посібник надає здобувачам вищої освіти можливість усвідомити сутність та практично опрацювати основні поняття теорії множин, що є теоретичною основою всіх основних понять курсу математики початкової школи. The educational and methodical guide is intended for students of higher education first (bachelor's) full field of knowledge 01 "Education/Pedagogy" specialty 013 "Primary education" for the purpose of organizing independent work and preparation for practical classes on the topic "Basic concepts of the theory sets" of the mathematics course. Educational and methodical guide is provided to higher education applicants the opportunity to understand the essence and practically work out the main concepts set theory, which is the theoretical basis of all the main concepts of the course elementary school mathematics.
Математика: Основи математичної логіки
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Іонова, О. М.; Титаренко, Л. І.; Масюк, О. М.; Білецька, С. А.
Навчально-методичний посібник призначений для здобувачів вищої освіти пepшoгo (бaкaлaвpcькoгo) piвня гaлузi знaнь 01 «Ocвiтa/Пeдaгoгiкa» cпeцiaльнocтi 013 «Пoчaткoвa ocвiтa» з метою організації самостійної роботи та підготовки до практичних занять з теми «Основні поняття математичної логіки» курсу математики. Навчально-методичний посібник надає здобувачам вищої освіти можливість усвідомити сутність та практично опрацювати основні поняття теорії математичної логіки: прості і складені висловлення, операції з ними; поняття про предикат та визначення множини істинності складеного предиката. The educational and methodical guide is intended for students of higher education first (bachelor's) full field of knowledge 01 "Education/Pedagogy" special 013 "Initial education" for the purpose of organizing independent work and preparation for practical classes on the topic "Basic concepts of mathematics logic" of the mathematics course. Educational and methodical guide is provided to higher education applicants the opportunity to understand the essence and practically work out the main concepts theories of mathematical logic: simple and complex expressions, operations with them; the concept of a predicate and the definition of the truth set of a composite predicate.
Музична освіта школярів у закладах загальної середньої освіти КНР: тенденції та перспективи
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Золотухіна, С. Т.; Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.
Актуальність дослідження зумовлена недостатньою розробкою в педагогіці проблеми музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР, значущістю використання педагогічно цінного китайського досвіду музичної освіти у вітчизняній освітній практиці. Метою дослідження є висвітлення тенденцій і перспектив музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), історичні, емпіричні, прогностичні методи дослідження. Розкрито загальні тенденції розвитку музичної освіти в закладах загальної середньої освіти КНР в історичному, змістовому, організаційно-методичному аспектах. Визначено спільні тенденції розвитку музичної освіти в закладах загальної середньої освіти України та КНР: прогресивність загальної стратегії музичної освіти, її спрямованість на розвиток духовності нації; демократизація освітнього процесу; відкритість світовому й європейському досвіду; постійна модернізація змісту освіти, форм і методів його засвоєння; поліпшення умов освітнього процесу; збільшення уваги до професійної підготовки вчителів музики. Перспективними напрямами розвитку музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР є: інтенсифікація наукових досліджень та активізація впровадження інновацій у практику музичної освіти; створення національної концепції загальної музичної освіти з урахуванням прогресивного світового досвіду та національних культурних традицій; розроблення навчальних програм загальної середньої музичної освіти з урахуванням специфіки і можливостей регіонів, поєднання традицій та інновацій у музичній педагогіці. Визначено напрями використання китайського досвіду в сучасній школі України: розробка концепцій музичної освіти школярів з урахуванням реалій і перспектив розвитку вітчизняної освіти, національних і загальнолюдських культурних традицій; засвоєння зростаючим поколінням найважливіших цінностей засобами музичного мистецтва; забезпечення педагогічно доцільної організації та поліпшення умов здійснення музичної освіти школярів; підвищення вимог до професійності вчителів музики. Актуальность исследования обусловлена недостаточной разработкой в педагогике проблемы музыкального образования школьников в учреждениях общего среднего образования КНР, значимостью использования педагогически ценного китайского опыта музыкального образования в отечественной образовательной практике. Целью исследования является освещение тенденций и перспектив музыкального образования школьников в учреждениях общего среднего образования КНР. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обобщение, сравнение, классификация), исторические, эмпирические, прогностические методы исследования. Раскрыты общие тенденции развития музыкального образования в учреждениях общего среднего образования КНР в историческом, содержательном, организационно-методическом аспектах. Определены общие тенденции развития музыкального образования в учреждениях общего среднего образования Украины и КНР: прогрессивность общей стратегии музыкального образования, ее направленность на развитие духовности нации; демократизация образовательного процесса; открытость мировому и европейскому опыту; постоянная модернизация содержания образования, форм и методов его усвоения; улучшение условий образовательного процесса; увеличение внимания к профессиональной подготовке учителей музыки. Перспективными направлениями развития музыкального образования школьников в учреждениях общего среднего образования КНР являются: интенсификация научных исследований и активизация внедрения инноваций в практику музыкального образования; создание национальной концепции общего музыкального образования с учетом прогрессивного мирового опыта и национальных культурных традиций; разработка учебных программ общего среднего музыкального образования с учетом специфики и возможностей регионов, сочетание традиций и инноваций в музыкальной педагогике. Определены направления использования китайского опыта в современной школе Украины: разработка концепций музыкального образования школьников с учетом реалий и перспектив развития отечественного образования, национальных и общечеловеческих культурных традиций; усвоения подрастающем поколением важнейших ценностей средствами музыкального искусства; обеспечение педагогически целесообразного организации и улучшения условий осуществления музыкального образования школьников; повышение требований к профессионализму учителей музыки. The relevance of the study is predetermined by insufficient development of the problem of schoolchildren’s music education in general secondary education institutions in the People’s Republic of China and the significance of the use of educationally valuable Chinese experience in music education in Ukrainian educational practice. The aim of the study is to reveal the tendencies and prospects for schoolchildren’s music education in general secondary education institutions in the People’s Republic of China. Various methods have been used to carry out this research, namely: general scientific (analysis, synthesis, systematization, generalization, comparison, classification), historical, empirical and prognostic methods. The general tendencies of development of music education in general secondary education institutions in the People’s Republic of China in historical, content and organizational-methodical aspects have been revealed. The general trends of development of music education in general secondary education institutions in Ukraine and the People’s Republic of China have been determined. They are the progressiveness of the general strategy of music education, its focus on the development of spirituality of the nation, democratization of educational process, openness to the world and European experience, constant modernization of the content of education, forms and methods of mastering it, improvement of the conditions of educational process, increased attention to Music teachers’ professional training. The prospects for development of schoolchildren’s music education in general secondary education institutions in the People’s Republic of China have been specified. They are the intensification of scientific research and intensifying the implementation of innovations into the practice of music education, the creation of a national concept of general music education taking into consideration the progressive world experience and national cultural traditions, development of curricula of general secondary music education taking into account the specificity and opportunities in the region, the combination of tradition and innovation in music pedagogy. The directions of the use of Chinese experience in modern schools in Ukraine have been determined. They are the development of a concept of schoolchildren’s music education taking into account the realities and prospects for the development of national education, universal and national cultural traditions, children’s assimilation of the most important values by means of musical art, providing pedagogically appropriate organization and improving the conditions of children’s music education, increasing the requirements for Music teachers’ professionalism.
Музичне виховання у вищих педагогічних навчальних закладах Китаю (1904-1949)
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Видавничий дім «Гельветика», 2020) Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Лахмотова, Ю. В.
У статті було розглянуто розвиток музичної педагогічної освіти у вищих навчальних закладах Китаю до створення КНР, також розглянуто періодизацію розвитку музичної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах Китаю, було з’ясовано, що лише на початку XX століття з’явилася музична освіта у вищих педагогічних університетах країни. Педагогічна музична освіта у вищих навчальних закладах Китаю є невід’ємною частиною підготовки майбутніх учителів, оскільки предмет «Музика» входить до шести головних шкільних предметів. Встановлено, що розвиток музичної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах Китаю був запозичений із країн Америки та Японії та справив значний вплив на становлення вищої педагогічної музичної освіти в університетах. У цій статті аналізуються історичні чинники, які сприяли народженню музичної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах Китаю, таких як Наньцзінський педагогічний університет, Тяньцзінський педагогічний університет, Пекінський жіночий педагогічний університет, Пекінський національний педагогічний університет. З’ясовано, що у вищих педагогічних закладах почали відкриватися нові спеціальності (спеціальність музиканта-педагога). Було відкрито професійні навчальні заклади: спеціалізована музична школа, спеціалізовані мистецькі заклади освіти. У цих закладах багато уваги приділяли заняттям із вокалу та хоровому співу. Було з’ясовано, що в університетах та професійних начальних закладах Китаю не було власних навчальних програм, а в кожного університету була власна програма, за якою навчали студентів: програми були привезені з Європи. Встановлено, що лише після 30-х років ХХ століття були складені власні програми та Міністерство освіти Китаю видало свій перший стандарт музичної освіти. В статье было рассмотрено развитие музыкального педагогического образования в высших учебных заведениях Китая до создания КНР, также рассмотрено периодизацию развития музыкального образования в высших педагогических учебных заведениях Китая, было выяснено, что только в начале XX века появилось образование в высших педагогических университетах страны. Педагогическое образование в высших учебных заведениях Китая является неотъемлемой частью подготовки будущих учителей, поскольку предмет «Музыка» входит в шесть главных школьных предметов. Установлено, что развитие музыкального образования в высших педагогических учебных заведениях Китая было заимствовано из стран Америки и Японии и оказало значительное влияние на становление высшего педагогического музыкального образования в университетах. В этой статье анализируются исторические факторы, которые способствовали рождению музыкального образования в высших педагогических учебных заведениях Китая, таких как Наньцзинский педагогический университет, Тяньцзинский педагогический университет, Пекинский женский педагогический университет, Пекинский национальный педагогический университет. Установлено, что в высших педагогических заведениях начали открываться новые специальности (специальность музыканта-педагога). Было открыто профессиональные учебные заведения: специализированная музыкальная школа, специализированные художественные учебные заведения. В этих заведениях много внимания уделяли занятиям по вокалу и хоровому пению. Было выяснено, что в университетах и профессиональных учебных заведениях Китая не было собственных учебных программ, а у каждого университета была собственная программа, по которой учили студентов: программы были привезены из Европы. Установлено, что после 30-х годов ХХ века были составлены собственные программы и Министерство образования Китая издало свой первый стандарт музыкального образования. The article examines the development of music education in Chinese higher education institutions before the establishment of PRC, also considers the periodization of the development of music education in higher education institutions in China, it was found that only in the early 20th century music education in higher education universities in China began to emerge. It has been found that pedagogical music education in Chinese higher education institutions is an integral part of the training of future teachers, as the subject “Music” is one of the six key school subjects. It is established that the development of music education in higher pedagogical educational institutions of China was borrowed from the countries of America and Japan and had a great influence on the formation of higher pedagogical music education in universities. Analyzing the review of historical literature, this article will examine the historical factors that contributed to the birth of music education in Chinese higher education institutions such as (Nanjing Pedagogical University, Tianjin Pedagogical University, Beijing Women’s Pedagogical University, Beijing National Pedagogical University). It was found that new specialties (musician-teacher specialty) began to open in higher pedagogical institutions. Professional educational institutions were opened: a specialized music school, specialized art educational institutions. In these institutions a lot of attention was paid to vocal and choral singing classes. It was found that universities and vocational primary schools in China did not have their own curricula, and each university had its own plan and program: students were brought from Europe. It is established that only after the 30s of the twentieth century were developed their own programs and the Ministry of Education of China issued its first standard of music education.
Напрями діяльності центральної комісії допомоги дітям в Україні (1922–1932 рр.)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-10-27) Іонова, О. М.; Лупаренко, С. Є.
Державно-громадський характер розвитку сучасної системи освіти передбачає поєднання діяльності держави та громадськості (комісій, комітетів, рад, громадських товариств) у соціокультурному забезпеченні дітей. З огляду на це доцільним є вивчення досвіду діяльності організацій, що вдало розв‟язували освітні, соціальні і культурні проблеми дитинства, зокрема Центральної комісії допомоги дітям, яка діяла в Україні протягом 1922-1932 рр. з метою об‟єднання зусиль соціуму в боротьбі з дитячою безпритульністю, покращенні побуту дитячих закладів, громадського харчування тощо. Метою дослідження є висвітлення напрямів діяльності Центральної комісії допомоги дітям. Використано загальнонаукові (історико-педагогічний аналіз, узагальнення, ретроспективний, хронологічний), історико-структурний, порівняльно-зіставний, ретро-праксиметричний, проблемно-цільовий і прогностичний методи наукового пізнання. З‟ясовано групи дітей, з якими працювала Центральна комісія допомоги дітям (діти з губерній, охоплених голодом; безпритульні діти; діти безробітних батьків; діти – повні сироти; діти з руху юних ленінців; діти членів комітетів незаможних селян; діти, які залишили дитячі будинки за віком; хворі діти). Узагальнено основні напрями діяльності Центральної комісії допомоги дітям, а саме: утримання дитячих установ; надання дотацій та підтримка відділів народної освіти, охорони здоров‟я, округів, юних ленінців; реевакуація дітей; надання індивідуальної допомоги; індивідуальне патронування дітей; боротьба з дитячою безпритульністю; охорона материнства і дитинства. Визначено джерела надходжень коштів до Центральної комісії допомоги дітям, зокрема: податки та інші місцеві збори; добровільні збори і відрахування; продаж марок, значків, прапорів, газет і брошур; прибутки від підсобних підприємств; внески і відрахування осередків товариства «Друзі дітей»; лотереї і казино; кошторисні асигнування відділу охорони здоров‟я і відділу народної освіти; кошти робочих та різних організацій; збір із нетрудового населення. Виокремлено перспективи впровадження педагогічно цінного досвіду діяльності Центральної комісії допомоги дітям в сучасну освітню практику, а саме: забезпечення комплексного підходу до розв‟язання соціальних й освітньо- культурних проблем дітей з боку закладів освіти, педагогів, батьків, громадських організацій; посилення співпраці держави і громадських організацій у справі соціокультурного забезпечення дітей; усвідомлення дорослими цінності дитинства і дитини; підвищення вимог до педагогів; налагодження взаємодії закладів освіти з батьками. Государственно-общественный характер развития современной системы образования предполагает сочетание деятельности государства и общественности (комиссий, комитетов, советов, общественных объединений) в социокультурном обеспечении детей. Учитывая это целесообразным является изучение опыта деятельности организаций, которые удачно решали образовательные, социальные и культурные проблемы детства, в частности Центральной комиссии помощи детям, которая действовала в Украине на протяжении 1922-1932 гг. С целью объединения усилий социума в борьбе с детской беспризорностью, улучшения быта детских учреждений, общественного питания и тому подобное. Целью исследования является освещение направлений деятельности Центральной комиссии помощи детям. Использованы общенаучные (историко-педагогический анализ, обобщение, ретроспективный, хронологический), историко-структурный, сравнительно-сопоставительный, ретро-праксиметрический, проблемно-целевой и прогностический методы научного познания. Выяснено группы детей, с которыми работала Центральная комиссия помощи детям (дети из губерний, охваченных голодом; беспризорные дети, дети безработных родителей, дети - полные сироты, дети из движения юных ленинцев, дети членов комитетов бедноты, дети, которые оставили детские дома по возрасту, больные дети). Обобщены основные направления деятельности Центральной комиссии помощи детям, а именно: содержание детских учреждений; предоставления дотаций и поддержка отделов народного образования, здравоохранения "я, округов, юных ленинцев; реэвакуация детей; оказание индивидуальной помощи; индивидуальный патронаж детей; борьба с детской беспризорностью; охрана материнства и детства. Определены источники поступлений средств в Центральной комиссии помощи детям, в том числе: налоги и другие местные сборы; добровольные сборы и отчисления; продажа марок, значков, флагов, газет и брошюр; доходы от подсобных предприятий; взносы и отчисления ячеек общества «Друзья детей»; лотереи и казино, сметные ассигнования отдела охраны здоровья "и отдела народного образования; средства рабочих и различных организаций; сбор с нетрудовой населения. Выделены перспективы внедрения педагогически ценного опыта деятельности Центральной комиссии помощи детям в современную образовательную практику, а именно: обеспечение комплексного подхода к решению "Обязательства социальных и образовательно-культурных проблем детей со стороны учебных заведений, педагогов, родителей, общественных организаций; усиление сотрудничества государства и общественных организаций в деле социокультурного обеспечения детей; осознание взрослыми ценности детства и ребенка; повышение требований к педагогам; налаживание взаимодействия учебных заведений с родителями. The state and public nature of development of the modern education system involves a combination of activities of the state and the public (commissions, committees, councils, public organizations) concerning social-cultural support of children. Taking this into consideration, it seems reasonable to study the experience of organizations that successfully solved children‟s educational, social and cultural problems. The Central Commission for Assistance to Children was one of them. It worked in Ukraine in 1922- 1932 to consolidate the efforts of society in the fight against child homelessness, improve the work of children‟s institutions, catering etc. The aim of the article is to reveal the directions of activities of the Central Commission for Assistance to Children. In order to carry out this study, the authors have used a set of research methods. They are general scientific methods (historicalpedagogical analysis, generalization, retrospective, chronological), historicalstructural, comparative, retro-praximetric, problem-target and prognostic research methods. The groups of children which the Central Commission for Assistance to Children worked with have been identified. They are: children from famine-stricken regions, homeless children, children of unemployed parents, children-orphans, children from the movement of young Leninists, children of the members of committees of poor peasants, children who left orphanages by age and sick children. The main directions of activities of the Central Commission for Assistance to Children have been generalized in the article. They are: maintenance of children's institutions; providing grants and support to the departments of public education, health care, districts and young Leninists; re-evacuation of children; providing individual assistance; children‟s individual patronage; fight against child homelessness; protection of motherhood and childhood. The sources of income of the Central Commission for Assistance to Children have been determined. They are: taxes and other local fees; donations and charges; sale of stamps, badges, flags, newspapers and brochures; profits from subsidiaries; fees and charges of the public organization “The Friends of Children”; lotteries and casinos; budget allocations from the Department of Health Care and the Department of Public Education; funds of workers and other organizations; unearned taxes. The prospects for introduction of positive experience of the Central Commission for Assistance to Children in modern educational practice have been outlined. They 45 are: providing a comprehensive approach to solving children‟s social and educational-cultural problems by educational institutions, teachers, parents and public organizations; strengthening cooperation between the state and public organizations concerning socio-cultural provision of children; awareness of the value of child and childhood by adults; increasing the requirements for teachers; establishing interaction between educational institutions and parents.

Перегляд за Автор "Іонова, О. М."

Результатів на сторінку

Параметри сортування