Кафедра музичного мистецтва

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/51

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 566

Погляди Я. А. Мамонтова на проблему вибору педагогічної професії
(Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2000) Соколова, А. В.
Зроблено спробу окреслити погляди українського педагога 20-30-х років ХХ століття Я.А.Мамонтова на проблему вибору професії вчителя. Проаналізовано головні складники професії: покликання, інтуїцію, здатність до творчості. There has been made an attempt to outline the outlook of an Ukrainian teacher of the 20-30ies of the XXth century on the problem of the choice of a teacher's profession. The main features of this profession have been analysed, i.e. calling, intuition, capacity towards creativity.
Музична освіта студентів педагогічних навчальних закладів України (1917-1933 рр.)
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2000-11-13) Кузьмічова, В. А.
У дисертації досліджується динаміка становлення та розвитку ідей, змісту, форм і методів теорії та практики музичної освіти студентів педагогічних навчальних закладів України (1917-1933 рр.). Розкрито провідні етапи розвитку ідей музичної освіти (кінець ХІХ – початок ХХ ст., 1917-1925, 1926-1933 рр.), визначено головні складові її змісту: теоретичні, музичні і загальнопедагогічні знання, спеціально-методичні знання, уміння й навички, формування педагогічної майстерності. Виявлено традиційні та визначено нові форми і методи практичної навчально-виховної діяльності майбутніх музичних працівників різного профілю, проаналізовано особливості проведення педагогічної практики студентів у музичних класах, студіях, лабораторіях і в установах соціального виховання. Виявлено тенденції та накреслено шляхи подальшого використання набутого досвіду в сучасній національній системі освіти й виховання молоді. В диссертации впервые в систематизированном виде представлены теоретические идеи и опыт практической учебно-воспитательной работы в области музыкального образования студентов педагогических учебных заведений Украины (1917-1933 гг.). В работе рассмотрены истоки музыкального образования, определены главные этапы становления и развития идей музыкального образования студентов различных типов высших музыкально-педагогических учреждений Украины исследуемых лет (конец XIX-начала ХХ ст.; 1917-1925, 1926-1933 гг.). Проанализировано содержание образования будущих учителей музыки и пения, музыкальных воспитателей, руководителей детских музыкальных студий, кружков, оркестров духовых и народных инструментов, хоровых коллективов. Раскрыты основные компоненты содержания образования студентов: теоретические музыкальные и общепедагогические знания; специально-методические знания, умения и навыки; формирование педагогического мастерства музыкальных работников в процессе педагогической практики в учреждениях социального воспитания различного типа. Охарактеризованы выявленные в исследовании традиционные и новые формы и методы музыкального образования студентов высших педагогических учебных заведений Харьковской, Одесской и Киевской областей Украины. Рассмотрены особенности проведения педагогической практики музыкальных работников различного профиля. В исследовании выявлены традиционные и новые формы и методы практической учебно-воспитательной деятельности студентов музыкально-педагогических заведений. Среди традиционных форм наиболее распространенными были: лекционно-семинарские, индивидуальные и групповые занятия, студенческие хоры, оркестры, ансамбли участие студентов в работе детских и взрослых музыкально-педагогических коллективов при клубах, школах, сельских домах, хатах-читальнях. К традиционным методам относились: индивидуальный подход, дозирование музыкальных упражнений и постепенное усложнение произведений, самостоятельное прорабатывание студентами научно-педагогической и научно-методической литературы, прослушивание и анализ музыкальных произведений, реферативный, экскурсионный и дискуссионный методы. Новаторскими формами и методами работы, выявленными в исследовании, были занятия по музыке и пению малыми группами в учебное и внеучебное время, экзамены и зачеты в форме открытых академических концертов, отчетные письменные работы из дисциплин музыкально-педагогического цикла, экспериментальная проверка под руководством педагога способов работы с детскими музыкальными коллективами в образовательных учреждениях при заведениях (трудшколах-семилетках, детских клубах, садах, домах). Формирование педагогического мастерства студентов происходило в процессе пассивной педагогической практики на младших и активной на старших курсах педагогических учебных заведений. Обе практики проводились в музыкальных классах, студиях и лабораториях при учебных заведениях, а также образовательных учреждениях разных типов. Срок практики определялся в учебном плане каждого заведения. После окончания учебного заведения для подтверждения педагогической квалификации выпускники проходили одногодичную или двухгодичную стажировку. В исследовании раскрыт вклад выдающихся деятелей в области музыкального образования педагогов, композиторов, основателей высшей национальной музыкально-педагогической школы Украины В.И.Верховинца, С.П.Дримцова. Ф.Е.Козицкого, Н.Д.Леонтовича, П.К.Луценко, К.К.Пигрова, Я.Я.Полферова, К.Г.Стеценко, П.С.Столярского, И.М.Хоткевича, Б.С.Яворского. Определены пути исследования накопленных теоретических идей и опыта возрождения национального образования в Украине. The dynamics of the formation and development of the content, form and method ideas in Ukrainian Pedagogical Institutions student musical education theory and practice (1917 – 1933) is under research. The main stages in the development of music education ideas are revealed (the end of the XIXth – the beginning of the XXth century; 1917 – 1925; 1926 – 1933). The main components of music education content are defined: theoretical music and general education knowledge, special methodical knowledge , skills and habits, pedagogical mastery skill training. Traditional and new methods and techniques of future music worker practical teaching activities are detected, student teaching practice peculiarities in music classes, studios, laboratories and social education establishments are analyzed. The tendencies and possibilities of historical experience further usage in the modern national education system are examined and formulated.
Формування естетичної культури особистості в науково-педагогічній та творчій спадщині Я. А. Мамонтова
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2001-10-11) Соколова, А. В.
У дисертації вперше виявлено і проаналізовано основні етапи формування естетичної культури особистості в науково-педагогічній та творчій спадщині Я.А.Мамонтова, визначено поняття естетичної культури, обґрунтовано її зміст та головні складові, розкрито вплив на різні сфери життєдіяльності людини. У процесі наукового дослідження узагальнено досвід практичної роботи педагога-митця в навчальних закладах та мистецьких колективах Харкова у 20-30-ті рр. ХХст., висвітлено традиційні й новаторські методи та специфічні засоби розвитку естетичної культури, що сприяли вихованню цілісної естетично розвиненої особистості, виявлено провідні тенденції розвитку естетичної культури особистості в спадщині Я.А.Мамонтова та перспективи творчого використання досвіду педагога-митця в умовах відродження національної освіти України.В работе впервые систематизировано научно-педагогическое и творческое наследие Я.А.Мамонтова по проблеме формирования эстетической культуры личности. На основе изучения архивных источников, трудов Я.А.Мамонтова, историко-педагогической, современной научной и учебно-методической литературы показано, что эстетико-педагогическое наследие Я.А.Мамонтова представляет собой прогрессивное по своей сущности и воспитательное по содержанию социально-педагогическое явление, в котором органически сочетались педагогическая, искусствоведческая, теоретико-практическая и литературно-драматургическая деятельности, направленные на формирование эстетической культуры личности.В диссертации изучены теоретические подходы к эстетическому воспитанию молодежи в отечественной педагогике исследуемого периода, выявлены и проанализированы основные этапы становления и развития теоретических идей и практической деятельности Я.А.Мамонтова по формированию эстетической культуры личности: 1899-1919 гг., 1920-1929 гг., 1930-1940 гг.. В ходе научного поиска установлено, что Я.А.Мамонтов был одним из первых украинских педагогов-исследователей, который в научно-методическом труде “Сучасні проблеми педагогічної творчості. Ч.1. Педагог як митець” /1922/ определил сущность понятия эстетической культуры и обосновавл ее главные компоненты – эстетическое созерцание и художественное творчество. Эстетическую культуру педагог рассматривал как сложное качество целостной личности, направленное на гармонизацию всех сторон жизнедеятельности человека и его взаимоотношений с окружающей действительностью. Под эстетическим созерцанием (пассивной формой эстетической культуры) он понимал продукт культурно-исторического развития человека, который проявляется в умении видеть, наблюдать и понимать красоту, добро и истину в природе, искусстве и окружающей действительности. К художественному творчеству (активной форме эстетической культуры) педагог относил как творчество в определенной области искусства, так и активное привнесение эстетических элементов в разнообразную жизнедеятельность личности, что способствовало, на его взгляд, эстетическому самоусовершенствованию и духовному развитию человека. Я.А.Мамонтов также выделил низкий, средний и высокий ступени формирования эстетической культуры личности, раскрыл ее влияние на индивидуальную, социальную, моральную и религиозную сферы жизнедеятельности человека.Установлено, что 20-30-е годы были периодом активной практической деятельности Я.А.Мамонтова, в ходе которой он преподавал на Высших педагогических курсах им.Г.С.Сковороды, в Харьковских ИНО, Муздраме и КИЖе. Он разрабатывал и внедрял в педагогический процесс учебные программы курсов “Основы эстетического воспитания”, “Современные педагогические течения”, “Драматургия”, читал лекции, проводил практические занятия, направленные на формирование эстетической культуры молодежи. Большое место в его педагогической деятельности этого периода занимала учебно-воспитательная и творческая работа в литературно-драматической студии сковородиновских курсов и Украинской государственной театре-студии.Среди методов формирования эстетической культуры, которые Я.А.Мамонтов разрабатывал и использовал на практике были традиционные – художественная самодеятельность, теоретическое и практическое обучение искусству и новаторские – создание художественного окружения, художественно-дидактический метод. Целесообразность внедрения данных методов в педагогический процесс он обосновывал их общим и, вместе с тем, индивидуальным характером, учетом возрастных, психологических особенностей и способностей студентов и учащихся. Преподавание в творческих коллективах Харькова привело Я.А.Мамонтова к поиску специфических средств формирования эстетической культуры, таких как мимодраматические и пантомимические упражнения и импровизации, выработка у будущих режиссеров и актеров знаний и умений проникновения в духовный и эмоциональный замысел автора пьесы с целью его воплощения в собственной постановке, наблюдение за работой режиссера и актеров с последующим обсуждением, инсценизация рассказов выдающихся писателей, постановка пьес и их фрагментов в рабочих клубах, учебных заведениях и школах, встречи с прогрессивными деятелями культуры и искусства. В исследовании выделены тенденции развития теоретических идей и практического опыта Я.А.Мамонтова по формированию эстетической культуры личности и рассмотрены перспективы их творческого использования в современных условиях.The main stages of the personality aesthetic culture formation in the scientific pedagogical and creative legacy of Ya.A.Mamontov are revealed and analysed. The term “aesthetic culture” is defined, its content and main components are substantiated, its influence on different spheres of person's life is elaborated.The research promoted generalization of the educator-artist's practical experience in Kharkiv educational establishments and in his work with art groups in the 20-30-es of XXth century. Traditional and innovated methods and specific means of aesthetic culture development wich contributed to the education of an integral aesthetically developed personality are highlighted, main tendencies in the personality aesthetic culture formation in the Ya.A.Mamontov's legacy and the perspectives of creative usage of the educator's experience in the conditions of Ukraine's national education revival are revealed.
Деякі аспекти педагогічної та творчої спадщини Г. М. Хоткевича на Слобожанщині
(Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003) Данилюк, М. М.
Стаття присвячена аналізу педагогічної та творчої діяльності відомого українського композитора, драматурга, педагога, етнографа та громадського діяча Гната Хоткевича. Основна увага зосереджена на його внеску у розвиток української музичної культури та освіти на Слобожанщині у період 1920-1930-х років. Проаналізовано педагогічні праці митця, зокрема, створення навчальних програм та посібників, які мали значний вплив на розвиток української музики та національної ідентичності. Окрему увагу приділено аналізу впливу Хоткевича на музичне освітнє середовище Харкова, його співпрацю з музичними закладами, а також його ролі у створенні та популяризації українських музичних колективів. Стаття містить біографічні дані про Хоткевича, опис його методологічних підходів та творчих праць, які відіграли важливу роль у формуванні музичної освіти регіону. The article is devoted to the analysis of pedagogical and creative activity of the famous Ukrainian composer, playwright, teacher, ethnographer and public figure Hnat Khotkevych. The main focus is on his contribution to the development of Ukrainian musical culture and education in Slobozhanshchyna in the 1920s and 1930s. The author analyses the artist's pedagogical works, in particular, the creation of curricula and textbooks that had a significant impact on the development of Ukrainian music and national identity. Particular attention is paid to the analysis of Khotkevych's influence on the musical educational environment of Kharkiv, his cooperation with musical institutions, and his role in the creation and popularisation of Ukrainian musical groups. The article contains biographical data about Khotkevych, a description of his methodological approaches and creative works that played an important role in shaping the music education of the region.
Питання особистісно-орієнтованого піідходу у науково-педагогічній спадщині Я. А. Мамонтова
(Слов'янський державний педагогічний університет, 2004) Соколова, А. В.
Завдання даної статті автор убачає у вивченні теоретичних ідей видатного вітчизняного педагога 20–30–х років ХХ ст. Я.А.Мамонтова щодо особистості дитини у навчально–виховному процесі. The author sees the task of this article in the study of the theoretical ideas of an outstanding domestic teacher of the 20s and 30s of the 20th century. Ya. A. Mamontova regarding the child's personality in the educational process.
Викладацька та громадсько-просвітницька діяльність Г. М. Хоткевича на Харківщині
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2004) Данилюк, М. М.
У статті проаналізовано викладацьку та громадсько-просвітницьку діяльність Гната Мартиновича Хоткевича на Харківщині у 20-30-х роках XX століття. Розглядається його значний внесок у розвиток музичної освіти та культури, зокрема через навчання грі на бандурі та впровадження інноваційних освітніх програм. Досліджено його методи викладання, вплив на формування музичного середовища в регіоні, а також активну участь у культурному житті Харківщини. Визначено головні етапи становлення та розвитку викладацької та громадської діяльності педагога. Використовуючи архівні матеріали, листування та спогади, висвітлено його педагогічні, етнографічні, театральні та громадські ініціативи, які сприяли розквіту української культури та освіти. Результати дослідження демонструють, що діяльність Хоткевича на Харківщині сприяла консолідації музичної освіти та відродженню громадсько-культурного життя, що є важливим для розуміння розвитку української культурної ідентичності. The article analyses the teaching and public education activities of Hnat Martynovych Khotkevych in the Kharkiv region in the 20-30s of the XX century. His significant contribution to the development of music education and culture, in particular through teaching bandura playing and the introduction of innovative educational programmes, is considered. His teaching methods, influence on the formation of the musical environment in the region, as well as active participation in the cultural life of Kharkiv region are investigated. The main stages of the formation and development of the teacher's teaching and public activities are identified. Using archival materials, correspondence, and memoirs, his pedagogical, ethnographic, theatrical, and social initiatives that contributed to the flourishing of Ukrainian culture and education are highlighted. The results of the study demonstrate that Khotkevych's activities in the Kharkiv region contributed to the consolidation of music education and the revival of social and cultural life, which is important for understanding the development of Ukrainian cultural identity.
Г. Хоткевич про особливості викладацької діяльності Г. Сковороди на Слобожанщині
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2005) Данилюк, М. М.
У статті досліджено особливості викладацької діяльності Григорія Савича Сковороди, як їх інтерпретує Гнат Хоткевич, з особливим акцентом на його період роботи на Слобожанщині. Проаналізовано історичний контекст, у якому Сковорода реалізував свої інноваційні педагогічні підходи та вплив цих методів на розвиток освітніх практик в регіоні. В статті вивчено філософські та дидактичні принципи Сковороди, які були спрямовані на розвиток самостійності мислення та критичного аналізу у студентів. Значення цих принципів розглянуто у ширшому контексті їх внеску у формування особистості та індивідуального підходу до навчання, який сприяє гармонійному розвитку внутрішнього потенціалу кожного учня. Окреслено резонанс ідей Сковороди у творчості та педагогічній спадщині Хоткевича, підкреслюючи їхню актуальність для сучасної освітньої теорії та практики. The article explores the peculiarities of Hryhorii Savych Skovoroda's teaching activity, as interpreted by Hnat Khotkevych, with a special emphasis on his period of work in Slobozhanshchyna. The historical context in which Skovoroda implemented his innovative pedagogical approaches and the impact of these methods on the development of educational practices in the region are analysed. The article examines Skovoroda's philosophical and didactic principles, which were aimed at developing students' independent thinking and critical analysis. The significance of these principles is considered in the broader context of their contribution to the formation of personality and an individual approach to learning, which contributes to the harmonious development of the inner potential of each student. The author outlines the resonance of Skovoroda's ideas in the work and pedagogical heritage of Khotkevych, emphasising their relevance for contemporary educational theory and practice.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ В РІЗНИХ ТИПАХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2005-05-14) Лук'янченко, О. М.
У дисертації вперше здійснено цілісний аналіз організації педагогічної практики в історико-педагогічній ретроспективі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Розкрито розвиток та становлення системи підготовки педагогічних кадрів в Україні для різних типів шкіл в контексті суспільно-політичних подій досліджуваного періоду. Установлено внесок педагогів досліджуваного періоду у визначення ролі, значення педагогічної практики у професійній підготовці майбутніх учителів та розробку її мети, завдань, принципів організації, змісту. У ході дослідження науково обґрунтовано сутність педагогічної практики майбутніх учителів, досліджено генезу змісту педагогічної практики в закладах середньої педагогічної освіти та вищих закладах, установлено провідні тенденції й етапи розвитку організації педагогічної практики, виявлено і накреслено напрями творчого використання вітчизняного досвіду минулого в сучасних умовах. Уведено до наукового обігу невідомі і маловідомі архівні документи, окремі факти й теоретичні положення, які пов’язані з проблемою організації педагогічної практики в історичному аспекті. В диссертации в широких хронологических рамках (конец ХІХ – начало ХХ века) впервые исследовано проблему организации педагогической практики в разных типах педагогических учебных заведениях Украины. В ходе исследования установлено, что организация педагогической практики является актуальной проблемой, о чем свидетельствует наличие разных направлений научных педагогических поисков (теоретическое, методическое, историко-педагогическое). Установлен вклад отечественных и зарубежных педагогов А. Дистервега, И. Гербарта, К. Д. Ушинского, Н. И. Пирогова, С. И. Миропольского, П. Г. Редькина, Н. А. Корфа, М. И. Демкова, Х. Д. Алчевской, С. Ф. Русовой, Т. Г. Лубенца и др. в разработку теоретических основ организации педагогической практики. На основе анализа историко-педагогической литературы, архивных документов выявлено состояние системы подготовки педагогических кадров в исследуемый период в Украине как части Российской империи. Осуществлен историко-педагогический анализ нормативных документов, которые обусловливали процесс организации общепедагогической подготовки будущих учителей, в том числе и практики, в разных типах педагогических учебных заведений. Доказано, что в документах официального характера были заложены условия для осуществления профессиональной и содержательной практики будущих учителей. Обобщен опыт и выявлена специфика осуществления педагогической практики в средних педагогических учебных заведениях и высших заведениях Украины; исследован генезис содержания и форм организации педагогической практики в них. Выявлены прогрессивные тенденции организации педагогической практики в исследуемый период: стремление к осуществлению тесной взаимосвязи педагогической теории и практики; достижение идентичности в содержании практики для учителей разных специальностей; использование передового педагогического опыта школы исследуемого периода; осуществление систематического, тщательного контроля и оценки практической деятельности на принципах гуманности и требовательности; создание базовых учебных заведений. Установлены этапы развития идеи организации педагогической практики, которые сформировались в исследуемый период: 1860-1874 гг. – организационное становление основ педагогической практики в учительских семинариях и институтах, организационное та содержательное становление педпрактики в системе высших педагогических курсов при императорских университетах; 1875-1904 гг. – этап противоречий: с одной стороны, - разработка содержания педпрактики в условиях активного расширения сети учительских семинарий и институтов, формирование организационного та содержательного компонента педпрактики в автономно функционирующем заведении (Нежинский историко-филологический институт), а с другой –упадок педагогической практики в системе университетского образования; 1905-1917 гг. – усовершенствование системы организации практики в условиях реформирования учительских семинарий и институтов, разработка содержания практики в проектах профессиональной подготовки учителей средней школы. В ходе исследования установлено, что прогрессивная педагогическая журналистика XIX в. не только освещала опыт организации педагогической практики в разных типах учительских учебных заведений, но и оказывала огромное влияние на пути повышения её эффективности. Выявлены пути творческого использования прогрессивного отечественного опыта организации и проведения педагогической практики в современных условиях. Основные результаты и положения исследования могут быть использованы при разработке программ педагогической практики и ее проведения в современных условиях педагогического образования разного уровня. В научный оборот введены малоизвестные архивные материалы, исторические факты, связанные со становлением и развитием организации педагогической практики в разных типах учительских учебных заведений. In dissertation the integral analysis of organisation of pedagogical practice is first carried out in a history-pedagogical retrospective view (second half of the ХІХth - the beginning of the ХХth century). Social and political and organisationally-pedagogical pre-conditions of becoming and development of organisation of pedagogical practice in different types of pedagogical educational establishments of Ukraine of the researched period are exposed. During research scientifically there is essence and component structures of pedagogical practice of future teachers, genesis of maintenance of pedagogical practice in establishments of secondary pedagogical education is explored, the leading tendencies of pedagogical practice are set, the leading ideas of its organisation are exposed and updated. The author introduced into the scientific use unknown and not popular archival documents, separate facts and theoretical positions concerned with the problem of organisation of pedagogical practice in a history.
Конструювання творчого компонента змісту музичної освіти в основній школі
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2007-04-14) Беземчук, Л. В.
У дисертації досліджено творчий компонент змісту музичної освіти в основній школі. Уточнено поняття “зміст музичної освіти”, “творчий компонент змісту музичної освіти”, “дидактичний творчий модуль”. Визначено принципи конструювання творчого компонента.Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено ефективність етапів реалізації розробленого дидактичного модуля для процесу музичного навчання в основній школі. В диссертации исследуется творческий компонент содержания музыкального образования в основной школе. Уточнено понятие “содержание музыкального образования”, “творческий компонент содержания музыкального образования”, “дидактический творческий модуль”. Определены принципы конструирования творческого компонента. Обосновано понятие творческого компонента как основополагающей составной части содержания музыкального образования, которая характеризует оптимальный выбор его элементов. The dissertation treats the creative of the musical education contents of the basic school. The construction of creative component is designed according to the levels of musical education contents; effectiveness of the contents-aim, technological process and analysis stages were determined. Concepts “musical education contents”, “creative component”, “didactic creative modul” are defined mere precisely. Principles of the creative component construction are defined. Effectiveness of the formation of the pupils' musical culture on the basis of the developed modul is theoretically proved and experimentally affirmed.
Творчий підхід до конструювання змісту освіти в умовах модульного навчання
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2008) Беземчук, Л. В.
Розглядаються питання конструювання змісту освіти на підставі дидактичних одиниць в навчанні. Запропоновано модель навчального предмета прийняти за дидактичну основу конструювання змісту освіти на підставі творчості. Розкрито сутність дидактичного творчого модуля як компонента конструктивної діяльності учнів, що включає сприймання, створення, виконання навчального матеріалу. Визначено загальні та спеціальні принципи конструюваннязмісту освіти в контексті проблем "дидактичної евристики". Issues of construction of education content on the base of didactic items in teaching are discussed. It is proposed to accept the model of a subject as a didactic base of education content construction on creativity founding. Essence of didactic creative module as a component of constructive activity of pupils, which includes acception, creation and performance of studying materials, is given. It is defined common and special principles of construction of contents education in the context of « didactic heuristic» problem.
Актуальні питання дитячої хорової освіти в зарубіжній педагогіці кінця ХІХ – початку ХХ ст.
(Слов'янський державний педагогічний університет, 2008) Соколова, А. В.
На основі вивчення історико-педагогічної таимистецтвознавчої літератури, періодичних видань ХІХ – початку ХХ ст. та сучасних досліджень, автолром статті розглянуто, як здійснювалось навчання дітей хоровому співу в Західній Європі в кінці ХІХ на початку ХХ ст., визначено проблеми, що стояли перед дитячою хоровою освітою і шляхи їх вирішення.
Принципи індивідуального підходу в естетичному вихованні дитини в педагогічній спадщині П. Г. Редкіна
(Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009) Фомін, В. В.
Метою статті є спроба конкретизувати питання з проблеми формування ін-дивідуальної естетичної культури дитини як в освітніх закладах, так і в родинному ко-лі, які розглядав у своїй педагогічній спадщині видатний педагог ХІХ ст. П. Г. Редкін. Розкрито, що принципи інди-відуального підходу в естетичному вихованні дитини, за П. Г. Редкіним, тісно пов’язані з принципом природовідповідності. Основний зміст цього розкривається в урахуванні вікових та індивідуальних особливостей дітей. Реалізація цього принципу означає, що умови роботи в колективі повинні використовуватись для того, щоб забезпечити повноцінну активність кожного учня у засвоєнні ним знань, умінь і навичок (заохочення, навіювання віри, упевненості у своїх силах, взаємодопомога тощо). The purpose of the article is an attempt to specify the problem of the formation of the individual aesthetic culture of the child both in educational institutions and in the family circle, which was considered by the outstanding teacher of the 19th century in his pedagogical heritage. PG Redkin. It was revealed that the principles of an individual approach in the aesthetic upbringing of a child, according to P. G. Redkin, are closely related to the principle of conformity to nature. The main meaning of this is revealed taking into account the age and individual characteristics of children. The implementation of this principle means that the working conditions in the collective should be used to ensure the full activity of each student in his assimilation of knowledge, skills and abilities (encouragement, instilling faith, self-confidence, mutual assistance, etc.).
Деякі аспекти дитячого хорового виховання в Народній республіці Болгарія (20–70-ті роки ХХ століття)
(Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009) Соколова, А. В.
У статті висвітлено особливості формування дитячої хорової культури у Народній Республіці Болгарії у 20–70-ті рр. ХХ ст. Узагальнення викладеного матеріалу дає можливість зробити ви-сновок про те, що одне з головних місць у системі загального музичного виховання Болгарії у 20–70-х рр. ХХ ст. займала проблема формування дитячої хорової куль-тури. Досягненню високих результатів у справі піднесення хорової культури країни сприяло використання (у шкільній і позашкільній роботі) педагогічно доцільної си-стеми Б. Тричкова “Східці”, досвіду відомих діячів болгарської культури та діяльності видатних дитячих колективів. The article highlights the peculiarities of the formation of children's choral culture in the People's Republic of Bulgaria in the 20s-70s of the 20th century. Summarizing the presented material makes it possible to draw a conclusion that one of the main places in the system of general musical education in Bulgaria in the 20s-70s of the XX century. occupied the problem of formation of children's choral culture. Achieving high results in the promotion of choral culture in the country was facilitated by the use (in school and extracurricular activities) of B. Trichkov's pedagogically appropriate system "Skhidtsi", the experience of famous figures of Bulgarian culture and the activities of outstanding children's groups.
Навчально-методичне забезпечення формування дитячої хорової культури у другій половині ХХ століття
(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2010) Соколова, А. В.
Автором статті систематизовано та узагальнено досвід навчально-методичного забезпечення формування дитячої хорової культури у другій половині ХХ століття. У ході наукового пошуку доведено, що розквіту дитячої хорової культури у другій половині ХХ століття сприяло навчально-методичне забезпечення, а саме: наочні предмети, навчально-методична література, технічні засоби навчання. Досвід роботи провідних дитячих хорових колективів та їх керівників знайшов відображення у навчально- методичній літературі, яка стала основним видом навчально-методичного забезпечення у досліджуваний період. Аналіз змісту підручників, посібників для занять хоровим співом, книг для вчителя, хрестоматій свідчить про їх актуальність і сьогодні, що дозволить сучасному вчителю музики і керівнику дитячого хорового колективу підвищити свій професійний рівень, знайти дієві та ефективні методи і форми вокально-хорової роботи з дітьми. The author of the article systematized and summarized the experience of educational and methodical support for the formation of children's choral culture in the second half of the 20th century. In the course of scientific research, it was proved that the flourishing of children's choral culture in the second half of the 20th century was facilitated by educational and methodological support, namely: visual objects, educational and methodological literature, technical teaching aids. The work experience of the leading children's choirs and their leaders was reflected in the educational methodical literature, which became the main type of educational and methodical support in the researched period. The analysis of the content of textbooks, manuals for choral singing, books for teachers, textbooks shows their relevance even today, which will allow a modern music teacher and leader of a children's choir to raise their professional level, find effective and efficient methods and forms of vocal and choral work with children.
Вітчизняна хорова творчість для дітей у 20 – 30 рр. ХХ століття
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2010) Соколова, А. В.
У статті розглядаються проблеми хорової творчості як процесу створення хорового репертуару для дітей у 20 – 30 рр. ХХ століття; розкривається значення хорової творчості у вихованні молоді; визначаються притаманні їй особливості. In the article the problems of choral creation are examined as to the process of creation of choral repertoire for children in 20 – 30 th XX century; the value of choral creation opens up in education of young people and his feature.
Внесок видатних педагогів у розвиток музично-педагогічної думки Слобожанщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
(Українська інженерно-педагогічна академія, 2012) Данилюк, М. М.
Перегляд історико-педагогічної, мистецтвознавчої літератури, публікацій у періодичних виданнях досліджуваного періоду показав, що в працях видатних педагогів і просвітників минулого порушено чимало педагогічних питань, які не втратили своєї актуальності. Серед них: визначення сутності навчання співу; розкриття методичного аспекту музичного навчання ; вивчення питань музичного виховання засобами хорового співу. A review of historical-pedagogical, art history literature, publications in periodicals of the studied period showed that in the works of outstanding teachers and educators of the past, many pedagogical issues were raised that have not lost their relevance. Among them: definition of the essence of teaching singing; disclosure of the methodical aspect of music education; study of issues of musical education by means of choral singing.
Забезпечення професійної компетентності майбутнього вчителя музики в умовах магістратури
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2012) Беземчук, Л. В.
У статті розглянуто питання забезпечення професійної компетентності майбутнього вчителя музики в умовах магістратури на прикладі вивчення дисципліни «Практикум з музичної педагогіки». В статье рассмотрены вопросы обеспечения профессиональной компетентности будущего учителя музыки в условиях магистратуры на примере изучения дисциплины «Практикум по музыкальной педагогике». The article considers the issues of ensuring professional competence of a future music teacher in a magistracy on the example of studying the discipline "Workshop on musical pedagogy".
Формування здатності до професійної саморегуляції як необхідний компонент фахової підготовки майбутніх вчителів музики: аналіз результатів експериментальної роботи
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2012) Семерніна, І. М.
В статті обґрунтовуються педагогічні умови формування здатності до професійної саморегуляції у студентів музично-педагогічних спеціальностей. Проводиться аналіз результатів експериментальної роботи. The article dwells on pedagogical conditions of professional self-regulation ability formation in students of music teaching. The results of experimental work in this area are analysed.
Підготовка майбутніх учителів музики до забезпечення індивідуального підходу в організації виховної роботи в школі
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2012) Лук’янченко, О. М
У статті окреслено особливості підготовки майбутніх учителів музики щодо здійснення виховної роботи в школі на основі індивідуального підходу. Схарактеризовано шляхи його реалізації та сучасні вимоги до художньо-практичної діяльності школярів в системі позаурочної виховної роботи. В статье представлены особенности подготовки будущих учителей музыки к осуществлению воспитательной работы в школе на основе индивидуального подхода. Охарактеризованы пути его реализации и современные требования к воспитательной работе в системе школьного образования. In article features of training future music teachers to realization of educational work at school on the basis of an individual approach are presented. Ways of its realization and modern requirements to educational work in school education system are characterized.
Актуалізація проблем індивідуального підходу в естетичному вихованні учнівської молоді
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2012) Фомін, В. В.
У статті розглянуто проблему актуалізації творчого доробку видатних просвітників минулого з питань індивідуального підходу в естетичному вихованні учнівської молоді. Виокремлено і систематизовано практичні методи, форми і прийоми здійснення індивідуального підходу в естетичному вихованні учнівської молоді в історико-педагогічному аспекті та окреслено напрями їх творчого осмислення і використання у практиці сучасної школи. В статье рассматривается проблема актуализации творческой деятельности выдающихся просветителей прошлого по вопросам индивидуального подхода в эстетическом воспитании ученической молодежи. Выделены и систематизированы практические методы, формы и приемы реализации индивидуального подхода в эстетическом воспитании детей в историко-педагогическом аспекте, показаны направления их творческого осмысления и использования в практике современной школы In the article the problem of actualization of creative activity of prominent enlighteners of the past is examined on questions of individual approach in aesthetic education of student’s young people. Practical methods, forms and receptions of realization of individual approach, are distinguished and systematized in aesthetic education of children in the pedagogical aspect of the past and directions of their creative comprehension and use are shown in practice of modern school.

Перегляд

Перегляд Кафедра музичного мистецтва за Дата випуску

Результатів на сторінку

Параметри сортування