Кафедра музичного мистецтва

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/51

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 572

8 ЗАПИТАНЬ КИТАЙСЬКИМ ПЕДАГОГАМ-МУЗИКАНТАМ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Го, Іцзян
Нормативні освітянські документи КНР, ухвалені в нинішньому столітті, визначили основні напрями удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді. Одним з найважливіших визнано кадрове забезпечення мистецької освіти у всіх закладах освіти. Мета статті полягає у з’ясуванні на основі аналізу результатів анкетування думки педагогів-музикантів закладів освіти різних рівнів щодо сучасного стану підготовки музично-педагогічних кадрів у КНР. Методологія: анонімна анкета містила вісім відкритих питань. Респондентами стали педагоги-музиканти різних закладів освіти, переважно університетів та їх підрозділів, а також закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Результати: респонденти позитивно оцінюють сучасну теоретичну базу професійної музично-педагогічної освіти та її матеріально-технічне забезпечення. Серед недоліків відзначають брак практичної спрямованості підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, в професійному психолого-педагогічному аспекті. Для подолання недоліків пропонують вивчати найкращий педагогічний досвід безпосередньо у школах, ознайомлюватися з конкретними кейсами, а також запрошувати до студентських аудиторій гостьових лекторів – експертів галузі. Респонденти пропонують розширити зміст практичної підготовки, щоб він структурно відповідав переліку професійних функцій педагога-музиканта. Респонденти радять вивчати і широко використовувати зарубіжний досвід підготовки музично-педагогічних кадрів. Зпоміж іншого, – розширити перелік компетентностей, які мають бути сформовані в учителя музики, додавши актуальні для сьогодення інноваційність, підприємливість, ініціативність тощо. Перспективи подальших досліджень пов’язані з масштабуванням опитувань викладачів вишів і провідних фахівців-практиків, а також започаткуванням опитувань здобувачів музично-педагогічної освіти стосовно задоволення її якістю. Normative educational documents of the People's Republic of China, adopted in the current century, determined the main areas of improvement of work on the aesthetic education of children and youth. Personnel provision of art education in all educational institutions is recognized as one of the most important. The purpose of the article is to find out, based on the analysis of the results of a questionnaire, the opinions of music teachers of educational institutions of various levels regarding the current state of training of music and pedagogical staff in the People's Republic of China. Methodology: the anonymous questionnaire contained eight open questions. The respondents were music teachers of various educational institutions, mainly universities and their divisions, as well as preschool and general secondary education institutions. Results: respondents positively evaluate the modern theoretical base of professional music-pedagogical education and its material and technical support. Among the shortcomings, there is a lack of practical orientation in the training of future music teachers, in particular, in the professional psychological and pedagogical aspect. To overcome the shortcomings, it is suggested to study the best pedagogical experience directly in schools, to get acquainted with specific cases, and also to invite guest lecturers – experts – to the student classrooms. Respondents suggest expanding the content of practical training so that it structurally corresponds to the list of professional functions of a teacher-musician. The respondents advise to study and widely use the foreign experience of training music and pedagogical personnel. Among other things, to expand the list of competencies that must be formed in a music teacher, adding innovativeness, entrepreneurship, initiative, etc., which are relevant for today. Prospects for further research are related to the scaling of surveys of university teachers and leading practitioners, as well as the initiation of surveys of students of music-pedagogical education regarding satisfaction with its quality.
Andragogic aspects of functioning Home Guards of Denmark
(Національний університет оборони України, 2022-11-30) Yuryeva, K.; Harrison, P.
The experience of the Danish Hjemmevärnet is not only interesting, but also useful for the Ukrainian military education system. After all, even now, during the war, we have to think about how after our victory, in peacetime, we will train volunteers of the Territorial Defense, maintain its high combat capability and high prestige in Ukrainian society. We have to think now how to prepare future commissioned and non commissioned officers to work with Territorial Defense volunteers. Досвід Національної гвардії Данії є не лише цікавим, але й корисним для української системи військової освіти. Адже вже зараз, під час війни, ми маємо думати про те, як після перемоги, у мирний час, будемо готувати добровольців територіальної оборони, підтримувати її високу боєздатність та високий престиж в українському суспільстві.
Art education based on traditional heritage: the experience of China and Ukraine
(Хмельницький національний університет, 2023-10-19) Li, Yabin; Zhao, Beibei; Yuryeva, K.
Today, in the socio-cultural development of virtually all countries worldwide, we observe the interplay of two divergent trends: modernization and civilization globalization, which inexorably homogenize lifestyles, and regionalization as an aspiration to preserve traditional cultural heritage. This dichotomy is also discernible in the case of the People's Republic of China. Сьогодні в соціокультурному розвитку практично всіх країн світу спостерігається взаємодія двох різноспрямованих тенденцій: модернізації та цивілізаційної глобалізації, які невблаганно гомогенізують спосіб життя, і регіоналізації як прагнення до збереження традиційної культурної спадщини. Ця дихотомія простежується і у випадку Китайської Народної Республіки.
Ausbildung der Forschungskultur des zukünftigen Musiklehrers
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2023) Tusheva, V. V.
Die Monographie belegt die theoretischmethodischen und wissenschaftlich-methodischen Grundlagen der Ausbildung der wissenschaftlich-forschenden Kultur des zukünftigen Musiklehrers unter den Bedingungen einer pädagogischen Hochschule. Auf der Grundlage kultureller, systemischer, synergetischer, tätigkeitsbezogener, axiologischer und persönlichkeitswissenschaftlicher Ansätze wurde das Wesen dieses persönlichen Phänomens als besonderer Kompetenztypus unter neuen soziokulturellen und informationellen Bedingungen umfassend aufgedeckt und seine komponenten- und strukturbezogene Zusammensetzung analysiert. Die Monographie richtet sich an Wissenschaftler, Mitarbeiter der pädagogischen Hochschulen, Lehrer, Studenten und Dozenten. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні й науково-методичні засади формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах вищої педагогічної школи. На основі культурологічного, системного, синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, особистісного наукових підходів всебічно розкрито сутність даного особистісного феномену як особливого виду компетентності в нових соціокультурних й інформаційних умовах, проаналізовано його компонентно-структурний склад. Монографія адресується науковцям, працівникам вищої педагогічної освіти, викладачам, студентам, вчителям.
Basics of scientific and pedagogical research
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2024) Tusheva, V. V.
The textbook addresses issues of methodology, logic and organisation of pedagogical research, its methods and techniques, ways of obtaining and processing information in students' educational and research work. Some scientific issues, possible ways of understanding such cognitive constructs as ‘science’, ‘scientific ideal’, ‘style of scientific thinking’ are covered. The manual is addressed to students of a higher pedagogical school, in particular music majors, teachers, graduate students, it is recommended to be used in the system of postgraduate pedagogical education. У навчальному посібнику розглядаються питання щодо методології, логіки і організації педагогічного дослідження, його методи і методика проведення, способи одержання і переробки інформації в навчально-дослідній роботі студентів. Висвітлюються деякі наукознавчі питання, можливі способи осмислення таких когнітивних конструктів, як «наука», «науковий ідеал», «стиль наукового мислення». Посібник адресовано студентам вищої педагогічної школи, зокрема музичних спеціальностей, викладачам, аспірантам, рекомендовано для використання в системі післядипломної педагогічної освіти.
Culturological approach as a conceptual basis for renewing modern higher pedagogical education
(The Journal for Educators, Teachers and Trainers (JETT), online, 2021) Tusheva, V.; Guba, A.; Kalina, K.; Temchenko, O.
The article substantiates the prospects and productivity of the culturological approach, in the context of which culture is considered to be a source of content of higher pedagogical education and as a method of its research and design. Theoretical deduction of the concept of “culture” allows us to focus on the definitions that expand understanding of the essence of culture. The relationship between education and culture, a person and culture is revealed. The application of culturological approach in modern pedagogy is asserted, which provides a view of pedagogical phenomena and processes as cultural phenomena, requires certain ways of their cultural description, interpretation and construction, and focuses on a broad approach to culture and education in the context of general philosophical understanding. Probable changes in the content of pedagogical education in the context of the culturological approach, which cause adjustment of educational technologies, are outlined. At the normative level, it is manifested in the requirements to the content-related component as “containing culture” and “creating culture”, of the procedural side, which differs in the integrity, integrative unity of all the components; management of educational and pedagogical activities on the principles of dialogue and mutual respect; educational space as a culturally appropriate, multicultural environment; learning technologies as human-dimensional, innovative, value-oriented. У статті обґрунтовано перспективність та продуктивність культурологічного підходу, у контексті якого культура розглядається як джерело змісту вищої педагогічної освіти та як метод її дослідження та проектування. Теоретична дедукція поняття «культура» дозволяє зосередити увагу на визначеннях, що розширюють розуміння сутності культури. Розкривається взаємозв'язок між освітою та культурою, людиною та культурою. Стверджується застосування культурологічного підходу в сучасній педагогіці, який дає уявлення про педагогічні явища та процеси як культурні феномени, вимагає певних способів їх культурного опису, інтерпретації та конструювання та фокусується на широкому підході до культури та освіти в контексті загальнофілософського розуміння. Позначено можливі зміни змісту педагогічної освіти у контексті культурологічного підходу, що спричиняють коригування освітніх технологій. На нормативному рівні це проявляється у вимогах до змістовного компонента як «що містить культуру» і «що створює культуру», процесуальної сторони, яка відрізняється цілісністю, інтегративною єдністю всіх компонентів; управління навчально-педагогічною діяльністю на засадах діалогу та взаємоповаги; освітній простір як культурно прийнятне, мультикультурне середовище; технології навчання як орієнтовані на людину, інноваційні, ціннісно-орієнтовані. В статье обоснована перспективность и продуктивность культурологического подхода, в контексте которого культура рассматривается как источник содержания высшего педагогического образования и как метод его исследования и проектирования. Теоретическая дедукция понятия «культура» позволяет сосредоточить внимание на определениях, расширяющих понимание сущности культуры. Раскрывается взаимосвязь между образованием и культурой, человеком и культурой. Утверждается применение культурологического подхода в современной педагогике, который дает представление о педагогических явлениях и процессах как культурных феноменах, требует определенных способов их культурного описания, интерпретации и конструирования и фокусируется на широком подходе к культуре и образованию в контексте общефилософского понимания. Обозначены возможные изменения содержания педагогического образования в контексте культурологического подхода, вызывающие корректировку образовательных технологий. На нормативном уровне это проявляется в требованиях к содержательному компоненту как «содержащий культуру» и «создающий культуру», процессуальной стороны, которая отличается целостностью, интегративным единством всех компонентов; управление учебно-педагогической деятельностью на принципах диалога и взаимоуважения; образовательное пространство как культурно приемлемая, мультикультурная среда; технологии обучения как ориентированные на человека, инновационные, ценностно-ориентированные.
Description of personality cognitive component of scientific research culture of future music teachers
(American Scientific Journal, New York (USA), 2016) Tusheva, V.
The article examines the characteristics of a personality-cognitive component of the re-search culture of the future teachers of music as a special kind of competence in the new socio-cultural and infor-mation conditions. Syncretic nature of scientific and artistic knowledge at micro dialogue level as well as a reflex-ive understanding of personal Gnostic-cognitive processes, and macro dialogue as polyphonic theoretical reason-ing, conceptual positions, scientific methods, methodological approaches in a broader sense of the dialogue of cultures, forms the basis of a research of the future teacher of music. His or her intellectual activity is characterized by systemic, interdisciplinary, reflexivity is a coherent logical structure of interconnected pedagogical and artistic ideas, concepts that create a holistic educational approach of the researcher. У статті розглядаються характеристики особистісно-пізнавальної складової культури повторного пошуку майбутніх вчителів музики як особливої компетенції в нових соціокультурних та інформаційних умовах. Синкретичний характер наукових і художніх знань на рівні мікрообміну, а також рефлексивне розуміння особистісних гностико-пізнавальних процесів і макрообміну як поліфонічні теоретичні міркування, концептуальні позиції, наукові методи, методологічні підходи в ширшому сенсі діалог культур, лежить в основі дослідження майбутнього вчителя музики. Його інтелектуальна діяльність характеризується системною, міждисциплінарною рефлексивністю - це узгоджена логічна структура взаємопов'язаних педагогічних і художніх ідей, концепцій, які створюють цілісний освітній підхід дослідника. В статье рассматриваются характеристики личностно-познавательной составляющей культуры повторного поиска будущих учителей музыки как особой компетенции в новых социокультурных и информационных условиях. Синкретический характер научных и художественных знаний на уровне микрообмена, а также рефлексивное понимание личностных гностико-познавательных процессов и макрообмена как полифонические теоретические рассуждения, концептуальные позиции, научные методы, методологические подходы в более широком смысле диалог культур, лежит в основе исследования будущего учителя музыки. Его интеллектуальная деятельность характеризуется системной, междисциплинарной, рефлексивностью - это согласованная логическая структура взаимосвязанных педагогических и художественных идей, концепций, которые создают целостный образовательный подход исследователя.
Development of professional competence of present and future teachers under the conditions of transformational processes in education
(Universidad de Granada, Spain, 2020) Chernysh, V.; Zadorina, О.; Melnyk, K.; Khromova, О.; Danyliuk M.
Currently, the modern education system is in the process of transformation processes. One of the directions of reforming the education system in Ukraine should be directed at improving the level of professional competence of teachers, their knowledge, skills and abilities. The purpose of the academic paper is to study approaches to the formation of professional competence of present and future teachers under the conditions of transformational processes in education. The following scientific methods have been used in the academic paper, namely: methods of theoretical analysis and description – in order to reveal the theoretical and methodological aspects of the development of teachers’ professional competence in the conditions of transformational processes in education; methods of grouping, comparison and synthesis - to consider the features of the development of professional competence of teachers in Canada and Ukraine. In Canada, the development of professional competence of modern teachers involves the preparation of an exam by educators, which would certify the high level of their effectiveness. Intercultural competence-based teaching methods, introduced at higher educational institutions in Canada, have a positive effect on the formation of professional competences of future teachers. In Ukraine, the key directions for improving the level of professional competence of both present and future teachers should be professional selfimprovement, which is achieved through purposeful self-educational activity. The professional activity of a teacher should include love for children, pedagogical foresight, knowledge of the subject of activity, pedagogical tact, innovative scientific and pedagogical thinking. The development of professional competence is a dynamic process of assimilation and modernization of professional experience, which leads to the development of individual professional qualities, the accumulation of professional experience, which involves continuous development and self-improvement. The professional competence of teachers allows not only applying basic knowledge and skills, but it also forms the ability to carry out practical activities in specific professional situations; it provides creative solutions to professional problems and makes it possible to easily navigate in a professional environment and possess a culture of work. The formation of teachers’ professional competence should be carried out on the basis of the general provisions of the system approach and the use of other scientifically sound approaches. Нині сучасна система освіти перебуває в умовах трансформаційних процесів. Один із напрямів реформування системи освіти в Україні має бути спрямований на підвищення рівня професійної компетентності педагогів, їх знань, умінь і навичок. Метою наукової роботи є дослідження підходів до формування професійної компетентності нинішніх і майбутніх учителів в умовах трансформаційних процесів в освіті. У науковій роботі використано такі наукові методи: методи теоретичного аналізу та опису – з метою розкриття теоретико-методологічних аспектів розвитку професійної компетентності вчителя в умовах трансформаційних процесів в освіті; методи групування, порівняння та синтезу – розглянути особливості розвитку професійної компетентності вчителів Канади та України. У Канаді розвиток професійної компетентності сучасного вчителя передбачає складання освітянами іспиту, який би засвідчив високий рівень їх ефективності. Методи навчання, орієнтовані на міжкультурну компетентність, запроваджені у вищих навчальних закладах Канади, позитивно впливають на формування професійних компетентностей майбутніх учителів. В Україні ключовими напрямами підвищення рівня професійної компетентності як нинішніх, так і майбутніх учителів мають стати професійне самовдосконалення, яке досягається шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності. Професійна діяльність учителя має включати любов до дітей, педагогічну далекоглядність, знання предмета, педагогічний такт, новаторське науково-педагогічне мислення. Розвиток професійної компетентності – це динамічний процес засвоєння та модернізації професійного досвіду, що призводить до розвитку індивідуальних професійних якостей, накопичення професійного досвіду, що передбачає постійний розвиток і самовдосконалення. Професійна компетентність педагогів дозволяє не лише застосовувати базові знання та вміння, але й формує вміння здійснювати практичну діяльність у конкретних професійних ситуаціях; забезпечує креативне вирішення професійних проблем і дозволяє легко орієнтуватися в професійному середовищі та володіти культурою праці. Формування професійної компетентності вчителя має здійснюватися на основі загальних положень системного підходу та використання інших науково обґрунтованих підходів.
Educational-methodical provision of technology for the preparation of future musical art teachers to integrated teaching of students
(2019) Zhukov, V.
Edukacja muzyczna w Polsce w ostatniej dekadzsie
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-03-22) Markina, N. V.; Smirnova, T. A.
Artykuł poświęcony jest edukacji muzycznej w Polsce. Szkolne programy nauczania są analizowane. Podkreślono główne tendencje współczesnego systemu edukacji. Стаття присвячена музичній освіті в Польщі. Проаналізовано навчальні програми державних шкіл. Висвітлено провідні тенденції сучасної системи освіти. Статья посвящена музыкальному образованию в Польше. Проанализированы учебные программы государственных школ. Освещены основные тенденции современной системы образования. The article is devoted to music education in Poland. Analyzed the curriculum of public schools. The main trends of the modern education system are covered.
Experimental аnalysis of the сulture of scientific research among trainee music teachers in the process of professional preparation
(Cambridge Scholars Publishing, 2020) Tusheva, V.
Іn research author proved from the fact that scientific and pedagogical justification of a scientific research culture among future music teachers, in terms of its content and structural and functional components, should become a theoretical foundation for the development of a scientific research culture among students. Based on the phenomenological analysis, the essence of the culture of scientific research among future music teachers as a complex of socio-pedagogical, scientific, research and artistic values was determined. Together, they represent an integrated set of personal qualities, which reflect the content and procedural characteristics of this culture and are aimed at ensuring the professional realization and creative growth of teachers, researchers, and musicians. They should be able to develop purposefully planned scientific research strategies and a positive attitude to scientific knowledge (pedagogical and artistic) and science in general. Автор дослідження довів, що науково-педагогічне обґрунтування науково-дослідницької культури серед майбутніх учителів музики за своїм змістом та структурно-функціональними компонентами повинно стати теоретичним підґрунтям для розвитку науково-дослідницької культури серед студентів. На основі феноменологічного аналізу було визначено сутність культури наукових досліджень серед майбутніх учителів музики як комплексу соціально-педагогічних, наукових, дослідницьких та художніх цінностей. Разом вони представляють інтегрований набір особистих якостей, які відображають зміст та характеристики цієї культури і спрямовані на забезпечення професійної реалізації та творчого зростання викладачів, дослідників та музикантів. Вони повинні вміти розробляти цілеспрямовано сплановані науково-дослідницькі стратегії та позитивне ставитися до наукових знань (педагогічних та мистецьких) та науки в цілому. Автор исследования доказал, что научно-педагогическое обоснование научно-исследовательской культуры среди будущих учителей музыки по своему содержанию и структурно-функциональными компонентами должно стать теоретическим основанием для развития научно-исследовательской культуры среди студентов. На основе феноменологического анализа определена сущность научно-исследовательской культуры будущих учителей музыки как совокупности социально-педагогических, научных, исследовательских и художественных ценностей. Вместе они представляют собой интегрированный набор личностных качеств, которые отражают содержание и процедурные характеристики этой культуры и нацелены на обеспечение профессиональной реализации и творческого роста учителей, исследователей и музыкантов. Они должны уметь разрабатывать целенаправленно спланированные стратегии научных исследований и позитивно относиться к научным знаниям (педагогическим и художественным) и науке в целом.
Formação da cultura de investigação do futuro professor de música
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2023) Tusheva, V. V.
A monografia fundamenta as bases teóricometodológicas e científico-metodológicas da formação da cultura de investigação científica do futuro professor de música nas condições de uma escola superior de pedagogia. Com base em abordagens científicas culturais, sistémicas, sinérgicas, de actividade, axiológicas e pessoais, a essência deste fenómeno pessoal como um tipo especial de competência em novas condições sócio-culturais e informacionais foi revelada de forma abrangente, e a sua componente e composição estrutural foram analisadas. A monografia é dirigida a cientistas, funcionários do ensino superior pedagógico, professores, estudantes e docentes. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні й науково-методичні засади формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах вищої педагогічної школи. На основі культурологічного, системного, синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, особистісного наукових підходів всебічно розкрито сутність даного особистісного феномену як особливого виду компетентності в нових соціокультурних й інформаційних умовах, проаналізовано його компонентно-структурний склад. Монографія адресується науковцям, працівникам вищої педагогічної освіти, викладачам, студентам, вчителям.
Formación de la cultura investigadora del futuro profesor de música
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2023) Tusheva, V. V.
La monografía fundamenta los fundamentos teórico-metodológicos y científico-metódicos de la formación de la cultura científico-investigativa del futuro profesor de música en las condiciones de una escuela pedagógica superior. Sobre la base de enfoques científicos culturales, sistémicos, sinérgicos, de actividad, axiológicos y personales, se reveló de forma exhaustiva la esencia de este fenómeno personal como un tipo especial de competencia en las nuevas condiciones socioculturales e informativas, y se analizó su composición componente y estructural. La monografía está dirigida a científicos, empleados de la enseñanza pedagógica superior, profesores, estudiantes y docentes. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні й науково-методичні засади формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах вищої педагогічної школи. На основі культурологічного, системного, синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, особистісного наукових підходів всебічно розкрито сутність даного особистісного феномену як особливого виду компетентності в нових соціокультурних й інформаційних умовах, проаналізовано його компонентно-структурний склад. Монографія адресується науковцям, працівникам вищої педагогічної освіти, викладачам, студентам, вчителям.
Formation de la culture de recherche du futur professeur de musique
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2023) Tusheva, V. V.
La monographie étaye les fondements théoriques, méthodologiques et scientifiques de la formation de la culture scientifique et de recherche du futur professeur de musique dans les conditions d'une école pédagogique supérieure. Sur la base d'approches scientifiques culturelles, systémiques, synergiques, d'activité, axiologiques et personnelles, l'essence de ce phénomène personnel en tant que type spécial de compétence dans de nouvelles conditions socioculturelles et informationnelles a été révélée de manière exhaustive, et ses composants et sa composition structurelle ont été analysés. Cette monographie s'adresse aux scientifiques, aux employés de l'enseignement supérieur pédagogique, aux enseignants, aux étudiants et aux professeurs. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні й науково-методичні засади формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах вищої педагогічної школи. На основі культурологічного, системного, синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, особистісного наукових підходів всебічно розкрито сутність даного особистісного феномену як особливого виду компетентності в нових соціокультурних й інформаційних умовах, проаналізовано його компонентно-структурний склад. Монографія адресується науковцям, працівникам вищої педагогічної освіти, викладачам, студентам, вчителям.
Formation of doubles and mixed categories in badminton using multivariate analysis methods
(2020-11) Sobco, I.; Zharkova, Yеv.; Vitsko, S.; Zhukov, V.; Tsapko, A.
The purpose of the this study work is to experimentally substantiate the use of multivariate analysis methods for creating doubles and mixed categories in badminton by, taking into account the physical, technical, and psychophysiological capabilities of 14–15-year-old badminton players aged 14-15 years. Materials and methods. This e experimentstudy involved 14–15-years-old badminton players from of the WBC sports club (age 14-15): girls (n = 10), boys (n = 10). The experiment study was performed carried out induring the preparatory period in, September 2019. The Testing of athletes were tested in terms of physical readiness (100 meter m run, shuttle run 4 × x9 meterm shuttle run, bending of the arms in a lying position, jumping rope, pulling up on the bar, forward bending of the body from a sitting position, long jump from a place) and, technical readiness (stuffing shuttlecocks by open and the closed side of the racket in 1 minutemin, mistakes when filling shuttlecocks, hitting shuttlecocks from the wall in 1 minutemin, and mistakes when hitting shuttlecocks from the wall). To determine the psychophysiological state of athletes, psychophysiological indexes were experimented withevaluated using the "Psychodiagnostics" computer program, which measured (the speed of a simple and complex reaction in various testing modes). The results of our cluster analysis of testing showed that athletes are were divided into three groups, with similar outcomes for both boys and girls. Clusters were determined according to the degree of "similarity" of athletes in terms of complex testing. Mixed discharges were formed using expert assessment methods. As a result of one-way analysis of variance, a significant difference (p < < 0.05) between the groups in terms of the level of physical fitness of boys was revealed in terms of the level of physical fitness of boys. In girls, the groups significantly (p < <0.05) differed among themselves in terms of physical fitness and psychophysiological capabilities. Our analysis has revealed two ways of forming doubles discharges. The first method, “similarity,” is based on the similarity of athletes in terms of the pace of play and, the level of development of physical and psychological qualities. This method is suitable for the formation of men and women doubles, where the athletes are equal and have the same tasks. The second method, “compensation”, is where a partner with pronounced leading physical qualities will be suitable for a partner who can compensate for his shortcomings. It is recommended to use rational means and methods of physical and technical training of badminton players at the stage of special basic training for the optimal construction of the training process of athletes. Метою даної роботи є експериментальне обгрунтування використання методів багатовимірного аналізу для створення парних і змішаних розрядів в бадмінтоні з урахуванням фізичних, технічних і психофізіологічних можливостей бадмінтоністів 14-15 років. Матеріали та методи. В даному експериментальному дослідженні брали участь бадмінтоністи спортивного клубу WBC у віці 14-15 років: дівчата (n = 10), хлопці (n = 10). Дослідження експерименту проводилося в підготовчий період у вересні 2019 року. Тестування спортсменів проводилося за показниками фізичної підготовленості (біг на 100 м, човниковий біг 4х9 м, згинання рук в положенні лежачи, стрибки зі скакалкою, підтягування на перекладині, нахил корпусу вперед з положення сидячи, стрибок в довжину з місця) і, технічна підготовленість (набивання воланів відкритою і закритою стороною ракетки за 1 хвилину, помилки при набиванні воланів, удари воланів від стіни за 1 хвилину і помилки при ударах воланів від стіни). Для визначення психофізіологічного стану спортсменів експериментували з психофізіологічними показниками, оцінюючи їх за допомогою комп'ютерної програми «Психодіагностика», яка вимірювала швидкість простої та складної реакції в різних режимах тестування. Результати нашого кластерного аналізу тестування показали, що спортсмени були розділені на три групи з однаковими результатами як для хлопців, так і для дівчат. Кластери визначалися за ступенем «схожості» спортсменів при комплексному тестуванні. Змішані розряди формувалися методами експертної оцінки. В результаті однофакторного дисперсійного аналізу виявлено достовірна різниця (p <0,05) між групами за рівнем фізичної підготовленості хлопців з У дівчат групи достовірно (p <0,05) розрізнялися між собою по фізичній підготовленості і психофізіологічних можливостей. Проведений аналіз виявив два способи формування подвійних розрядів. Перший метод, «подібність», заснований на схожості спортсменів за темпами гри і рівнем розвитку фізичних і психологічних якостей. Цей метод підходить для формування чоловічих і жіночих пар, де спортсмени рівні і мають однакові завдання. Другий метод, «компенсація», коли партнер з яскраво вираженими провідними фізичними якостями підійде партнеру, здатному компенсувати свої недоліки. Для оптимального побудови тренувального процесу спортсменів рекомендується використовувати раціональні засоби і методи фізичної і технічної підготовки бадмінтоністів на етапі спеціальної базової підготовки. Целью данной работы является экспериментальное обоснование использования методов многомерного анализа для создания парных и смешанных разрядов в бадминтоне с учетом физических, технических и психофизиологических возможностей бадминтонистов 14–15 лет. Материалы и методы. В данном экспериментальном исследовании участвовали бадминтонисты спортивного клуба WBC в возрасте 14–15 лет: девочки (n = 10), мальчики (n = 10). Исследование эксперимента проводилось в подготовительный период в сентябре 2019 года. Тестирование спортсменов проводилось по показателям физической подготовленности (бег на 100 м, челночный бег 4х9 м, сгибание рук в положении лежа, прыжки со скакалкой, подтягивание на перекладине, наклон корпуса вперед из положения сидя, прыжок в длину с места) и, техническая подготовленность (набивка воланов открытой и закрытой стороной ракетки за 1 минуту, ошибки при набивании воланов , удары воланов от стены за 1 минуту и ошибки при ударах воланов от стены). Для определения психофизиологического состояния спортсменов экспериментировали с психофизиологическими показателями, оценивая их с помощью компьютерной программы «Психодиагностика», которая измеряла скорость простой и сложной реакции в различных режимах тестирования. Результаты нашего кластерного анализа тестирования показали, что спортсмены были разделены на три группы с одинаковыми результатами как для мальчиков, так и для девочек. Кластеры определялись по степени «сходства» спортсменов при комплексном тестировании. Смешанные разряды формировались методами экспертной оценки. В результате однофакторного дисперсионного анализа выявлена достоверная разница (p <0,05) между группами по уровню физической подготовленности мальчиков по уровню физической подготовленности мальчиков. У девочек группы достоверно (p <0,05) различались между собой по физической подготовленности и психофизиологическим возможностям. Проведенный анализ выявил два способа формирования двойных разрядов. Первый метод, «подобие», основан на сходстве спортсменов по темпам игры и уровню развития физических и психологических качеств. Этот метод подходит для формирования мужских и женских пар, где спортсмены равны и имеют одинаковые задачи. Второй метод, «компенсация», когда партнер с ярко выраженными ведущими физическими качествами подойдет партнеру, способному компенсировать свои недостатки. Для оптимального построения тренировочного процесса спортсменов рекомендуется использовать рациональные средства и методы физической и технической подготовки бадминтонистов на этапе специальной базовой подготовки.
Formation of romantic instrumental performance and violin art of Niccolo Paganini
(Amazonia Investiga, 2022) Zavialova, O.; Stakhevуch, O.; Kalashnyk, M.; Savchenko, H.; Stakhevуch, H.
The article analyzes the features of formation of instrumental performance of the romantic period and the main factors of this process revealed on the example of Niccolo Paganini’s violin work. The methodological basis of the article is a comprehensive review based on historical-theoretical and music-performing approaches to the research of the stated problems. The main methods of work are historical-comparative, structural-functional and theoretical generalization. The main principles of performance and repertoire of the Italian violinist are determined. The influence of the Italian maestro on the performing arts of prominent representatives of musical romanticism – H. Berlioz, K. Lipinsky, F. Liszt, F. Chopin, R. Schumann and others – is defined. У статті проаналізовано особливості формування інструментального виконавства періоду романтизму та основні чинники цього процесу, виявлені на прикладі скрипкової творчості Нікколо Паганіні. Методологічною основою статті є комплексний огляд на основі історико-теоретичного та музичновиконавського підходів до дослідження викладених проблем. Основними методами роботи є історико-порівняльний, структурнофункціональний та теоретичне узагальнення. Визначено основні принципи виконання та репертуару італійського скрипаля. Визначено вплив італійського маестро на виконавське мистецтво видатних представників музичного романтизму – Г. Берліоза, К. Ліпінського, Ф. Ліста, Ф. Шопена, Р. Шумана та інших.
Formation of the research culture of the future music teacher
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2023) Tusheva, V. V.
The monograph substantiates the theoretical-methodological and scientific-methodical foundations of the formation of the scientific-research culture of the future music teacher in the conditions of a higher pedagogical school. On the basis of cultural, systemic, synergistic, activity, axiological, personal scientific approaches, the essence of this personal phenomenon as a special type of competence in new socio-cultural and informational conditions was comprehensively revealed, and its component and structural composition was analyzed. The monograph is addressed to scientists, employees of higher pedagogical education, teachers, students, and teachers. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні й науково-методичні засади формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах вищої педагогічної школи. На основі культурологічного, системного, синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, особистісного наукових підходів всебічно розкрито сутність даного особистісного феномену як особливого виду компетентності в нових соціокультурних й інформаційних умовах, проаналізовано його компонентно-структурний склад. Монографія адресується науковцям, працівникам вищої педагогічної освіти, викладачам, студентам, вчителям.
Formazione della cultura della ricerca del futuro insegnante di musica
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2023) Tusheva, V. V.
La monografia illustra le basi teorico-metodologiche e scientifico-metodiche della formazione della cultura scientifico-ricercativa del futuro insegnante di musica nelle condizioni di una scuola pedagogica superiore. Sulla base di approcci scientifici culturali, sistemici, sinergici, di attività, assiologici e personali, è stata rivelata in modo esaustivo l'essenza di questo fenomeno personale come tipo speciale di competenza nelle nuove condizioni socio-culturali e informative, e sono state analizzate le sue componenti e la sua composizione strutturale. La monografia si rivolge a scienziati, dipendenti dell'istruzione pedagogica superiore, insegnanti, studenti e docenti. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні й науково-методичні засади формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах вищої педагогічної школи. На основі культурологічного, системного, синергетичного, діяльнісного, аксіологічного, особистісного наукових підходів всебічно розкрито сутність даного особистісного феномену як особливого виду компетентності в нових соціокультурних й інформаційних умовах, проаналізовано його компонентно-структурний склад. Монографія адресується науковцям, працівникам вищої педагогічної освіти, викладачам, студентам, вчителям.
From a Work to an “Open” Work: Research Experience
(International Journal of Criminology and Sociology, 2020) Zavialova, O. K.; Kalashnyk, M. P.; Savchenko, H. S.; Stakhevуch, H. A.; Smirnova, I. V.
The subject of this study is the concept of “open” work, proposed by U. Eco. Based on the ideas of U. Eco, the authors interpret the “open” work in several aspects: compositional, semantic, and compositional-semantic. Compositional openness emerges in aleatoric works. The tendencies to openness are found in compositions written with the use of “non-deterministic” notation. Works that are “open” in the semantic sense have encoded meanings, the decoding of which requires the involvement of contextual meanings. Compositional-semantic openness emerges in Net Art. Cognition of the specifics of “open” works required a study of the history of the traditional “closed” work, it’s becoming and evolution in a historical perspective. The concept of “work” is investigated in conjunction with the concepts of “authorship”, “creativity”, “musical text”, “performance”, “perception”, etc. It was demonstrated that the meaning of these concepts substantially changes in the context of dynamic history and culture. In modern culture, these concepts have lost their usual shape and have substantially transformed due to rapid development of computer technology and the Internet. Предметом дослідження є концепція "відкритого" твору, запропонована У. Еко. Спираючись на ідеї У. Еко, автори інтерпретують "відкритий" твір у кількох аспектах: композиційному, семантичному та композиційно-семантичному. Композиційна відкритість проявляється в алеаторичних творах. Тенденції до відкритості виявляються у творах, написаних з використанням "недетермінованої" нотації. Твори, "відкриті" в смисловому сенсі, мають закодовані смисли, декодування яких вимагає залучення контекстуальних значень. Композиційно-смислова відкритість виникає в нет-арті. Пізнання специфіки "відкритих" творів вимагало дослідження історії традиційного "закритого" твору, його становлення та еволюції в історичній перспективі. Поняття "твір" досліджується у взаємозв'язку з поняттями "авторство", "творчість", "музичний текст", "виконання", "сприйняття" тощо. Продемонстровано, що зміст цих понять суттєво змінюється в контексті динамічної історії та культури. У сучасній культурі ці поняття втратили свою звичну форму і суттєво трансформувалися завдяки стрімкому розвитку комп'ютерних технологій та Інтернету.
Information space of the music thesaurus
(Liha-Pres, 2020-04-22) Kalashnyk, M.
In the monographie thesis the notion of music thesaurus is defined as a vault of music knowledge, which has never been done before. Various forms – ideal and material, oral and written are defined and considered separately. The structure of musical thesaurus is studied, where acoustic sound ambience, intonational artistic creative activity and music as an object of cognition are considered separately. Principles are developed for structuring a music thesaurus-dictionary, and its various levels (background, basic and superstructural) are distinguished, and a system of topic blocks fully covering music knowledge is developed, the latter being distinguished as knowledge of music and knowledge about it. Comparative characteristic of thesaurus and culture, thesaurus and school as of different methods of storing the knowledge is given. У монографії досліджено поняття "музичний тезаурус" як сховище музичних знань. Окремо розглянуті форми музичного тезауруса: ідеальні і матеріальні, усні і письмові. Вивчається структура музичного тезауруса, в якому акустичне звукове середовище, інтонаційний художня творчість і музика як об'єкт пізнання розглядаються окремо. Розроблено принципи побудови музичного тезауруса-словника і його різних рівнів (фонового, базисного і надстроечного). Всі смислові рівні, тематичні блоки і окремі одиниці тезауруса групіруются навколо центрального поняття "музика". А система тематичних блоків, що повністю охоплюють музичні знання, розділяється на знання музики і знання про музику. Подано порівняльну характеристику тезауруса і культури, тезауруса і школи як різних способів зберігання знань. В монографии формулируется понятие "музыкальный тезаурус" как хранилища музыкальных знаний. Отдельно рассмотрены формы музыкального тезауруса: идеальные и материальные, устные и письменные. Изучается структура музыкального тезауруса, в котором акустическая звуковая среда, интонационное художественное творчество и музыка как объект познания рассматриваются отдельно. Разработаны принципы построения музыкального тезауруса-словаря и его различных уровней (фонового, базисного и надстроечного). Все смысловые уровни,тематические блоки и отдельные единицы тезауруса группируются вокруг центрального понятия "музыка". А система тематических блоков, полностью охватывающих музыкальные знания, разделяется на знания музыки и знания о музыке. Дана сравнительная характеристика тезауруса и культуры, тезауруса и школы как различных способов хранения знаний.

Перегляд

Перегляд Кафедра музичного мистецтва за Назва

Результатів на сторінку

Параметри сортування