Кафедра музичного мистецтва
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Останні подання
- ДокументПОТЕНЦІАЛ ЗАСОБІВ УКРАЇНСЬКОЇ ГІТАРНОЇ МУЗИКИ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-06-10) Киселиця, О.У публікації проаналізовано розвиток української гітарної музики та її регіональні школи – Київську, Харківську, Одеську та Львівську, кожна з яких зробила унікальний внесок у становлення національного гітарного мистецтва. Українська гітарна музика є важливим інструментом для формування національної ідентичності, адже вона відображає багатство української культурної спадщини, поєднуючи минуле та сучасне, академічне і народне. Включення її у процес підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва не лише підсилює технічну майстерність, але й сприяє глибшому усвідомленню їхньої національної ідентичності та місця української культури у світовому контексті. The publication analyzes the development of Ukrainian guitar music and its regional schools - Kyiv, Kharkiv, Odessa and Lviv, each of which made a unique contribution to the formation of national guitar art. Ukrainian guitar music is an important tool for the formation of national identity, as it reflects the wealth of Ukrainian cultural heritage, combining the past and the present, academic and folk. Its inclusion in the process of training future teachers of musical art not only strengthens technical mastery, but also contributes to a deeper awareness of their national identity and the place of Ukrainian culture in the world context.
- ДокументМУЗИЧНИЙ ТЕЗАУРУС ЯК СКЛАДОВА МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-06-10) Калашник, М.У статті досліджено музичний тезаурус, який є частиною невичерпної теми музичного мислення. Музичний тезаурус є спеціалізованим (галузевим) видом, складовою загального тезауруса людини як засобу накопичення, збереження, структурування і трансляції знань. У професійній діяльності музиканта (композитора, виконавця, науковця-дослідника) музичний тезаурус, як специфікований «сектор» загального тезауруса, відіграє роль важливої організаційно-координаційної системи, яка дозволяє здійснювати оброблення, упорядкування та систематизацію інформації і знань. Системність музичного тезауруса, його обсяг, динамічність та інтенсивність функціонування є чинниками вичерпного розшифрування складноорганізованих щодо закладених у них смислів музичних творів, у продукуванні яких суттєву роль відіграє тезаурус митця (композитора). The article examines the musical thesaurus, which is part of the inexhaustible theme of musical thinking. The musical thesaurus is a specialized (branch) type, a component of the general thesaurus of a person as a means of accumulating, preserving, structuring and transmitting knowledge. In the professional activities of a musician (composer, performer, scientist-researcher), the musical thesaurus, as a specified "sector" of the general thesaurus, plays the role of an important organizational and coordination system that allows processing, ordering and systematizing information and knowledge. The systematic nature of the musical thesaurus, its volume, dynamism, and intensity of functioning are factors in the exhaustive decoding of musical works that are complexly organized in terms of the meanings embedded in them, in the production of which the artist's (composer's) thesaurus plays a significant role.
- ДокументФОРМУВАННЯ СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИХ СКЛАДНИКІВ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-06-10) Ду, ЧжоцзюньУ публікації проаналізовано організацію освітньо-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти, що базується на певних концепціях. Основними серед них є концепція діяльнісного підходу і теорія поетапного формування дій та понять, застосування системного підходу до організації процесу навчання й виховання. Ці концепції є основою для обґрунтування структури змісту музично-педагогічної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Пізнавальний інтерес здобувачів музичної освіти формується завдяки засобам уточнення цілей і відбору змісту музично-педагогічних дисциплін; засобам залучення їх до пізнавальної діяльності шляхом використання різноманітних форм і методів, які активізують студентів; різноманітним видам музичної діяльності, зокрема музично-просвітницькій. The publication analyzes the organization of educational and cognitive activity of higher education students, which is based on certain concepts. The main ones are the concept of an activity approach and the theory of the phased formation of actions and concepts, the use of a systematic approach to the organization of the learning and education process. These concepts are the basis for substantiating the structure of the content of musical and pedagogical training of future teachers of musical art. The cognitive interest of students of musical education is formed thanks to the means of clarifying the goals and selecting the content of musical and pedagogical disciplines; means of involving them in cognitive activity by using various forms and methods that activate students; various types of musical activity, in particular musical and educational.
- ДокументОСНОВНІ МАРКЕРИ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ У МИСТЕЦЬКІЙ ПРОЕКЦІЇ(Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, Комунальний заклад вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, 2025) Тушева, В. В.У статті обґрунтовано філософський і педагогічний контексти феномену полікультурної освіти у мистецькій проєкції, висвітленні її головні маркери, які співвідносяться з такими поняттями як «культурні цінності», «культурна ідентичність», «культурна самосвідомість», «національна культура». Виділені структурні компоненти полікультурної мистецької освіти у вигляді взаємопов’язаних блоків, що вибудовуються на основі таких рівнів цінностей як етнокультурний, загальнонаціональний та загальнолюдський (планетарний). In the article the philosophical and pedagogical contexts of the phenomenon of multicultural education are reasonable in artistic проєкції, illumination of her main markers, that is correlated with such concepts as «cultural values», «cultural identity», «cultural consciousness», «national culture». It is marked that modern in a civilized manner-civilization development in the conditions of globalization results in omnifying of cultural values. Universals of culture are the ontological and existential constants of human existence, fundamental categories of the world picture, create that «focus» round that and the standards of every culture are crystallizable in that. Principle of multiculturalness envisages the construction of higher education on principles of cultural pluralism, where a cultural variety appears not only as a variety of ethnic cultures, it is a variety of cultural traditions, vital styles, valued orientations. The multiculturalness appears not only as certain strategy of educational space, him metaprincsple but also original property of consciousness of teacher that sends to application of polyparadigmatic approach in the created educational models. In this context a man becomes crossing of many cultures, and that is why it is necessary to talk about a presence for the individual of a few identities, id est man of multi- or polyidentical. Understanding of artistic education becomes firmly established as to the process and means of deepening of cultural identity of personality of future teacher-musician. A cultural identity envisages the comprehension of the in a civilized manner-valued dominants of society; self-identifying of itself with cultural standards exactly of this society. A cultural identity equates with cultural consciousness that is characterized synthetic and appears as self-knowledge, self-relation, self-determination, self-appraisal. Multicultural education does not contradict cross-country race to cultural literacy, vice versa she can be interpreted as a constituent of global education that provides multidimensionalness of approaches and cultural pluralism. The distinguished structural components of multicultural artistic education are in the form of interconnected blocks, that line up on the basis of such levels of values as ethnocultural, national and common (planetary) to all mankind.
- ДокументРобота над партіями дерев’яних духових інструментів у ансамблі (на прикладі нонету ор. 31, октету ор. 32 та септету ор. 147 Л. Шпора)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Смірнова, І. В.В методичних рекомендаціях для самостійної роботи студентів вищіх педагогічних навчальних закладів за спецеціальністю «014 Середня освіта (Музичне мистецтво)» досліджено камерно-інструментальні твори для змішаних складів видатного німецького композитора та диригента Л. Шпора: нонет ор. 31, октет ор. 32 та септет ор. 147. Проаналізовано моделі та різноманітні прийоми ансамблевого письма. In the methodical recommendations for independent work of students of higher pedagogical educational institutions on the specialty "014 Secondary education (Musical art)" chamber and instrumental works for mixed compositions of the outstanding German composer and conductor L. Spor are investigated: nonet op. 31, octet op. 32 and septet op. 147. Models and various methods of ensemble writing are analyzed.