Перегляд за Автор "Ямпольська, Л. М."
Зараз показано 1 - 20 з 57
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- Документ1-й ОКРЕМИЙ ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ ПІХОТНИЙ БАТАЛЬЙОН ЯК ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ У СКЛАДІ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ У 1942‒1943 РР.: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА БОЙОВИЙ ШЛЯХ(Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України, 2019-06-26) Ямпольська, Л. М.Проаналізовано історію створення та бойовий шлях інтернаціонального військового формування ‒ 1-го окремого Чехословацького піхотного батальйону під командуванням Людвіка Свободи, що діяв на території СРСР у складі Робітничо-селянської Червоної Армії в 1942‒1943 рр., його участь у Харківській оборонній операції 19 лютого ‒ 14 березня 1943 р. Уточнено кількісний та етнічний склад батальйону, чисельність загиблих добровольців у боях за с. Соколове 8‒13 березня 1943 р. Проанализировано историю создания и боевой путь интернационального военного формирования – 1-го отдельного Чехословацкого пехотного батальона под командованием Людвика Свободы, действовавшего на территории СССР в составе Рабоче-крестьянской Красной Армии в 1942–1943 гг., его участие в Харьковской оборонительной операции 19 февраля – 14 марта 1943 г. Уточнено количественный и этнический состав батальона, численность погибших добровольцев в боях за с. Соколово 8‒13 марта 1943 г. The history of international military formations, for example the Polish Army of General Vladislav Anders, the 1st Polish Infantry Division named after Tadeusz Kosciuszko, the 1st Separate Czechoslovak Infantry Battalion that were formed on the territory of the USSR during the World War II and fought in the Workers’ and Peasants’ Red Army isn’t a well-studied problem of military history. The article is devoted to the analysis of the military way of the international military formation, the 1st Separate Czechoslovak Infantry Battalion under the command of Ludvik Svobodа, which was operating on the territory of the USSR in the composition of the Workers’ and Peasants’ Red Army in 1942–1943, and its participation in the Kharkiv defensive operation on February 19th – March 14th, 1943. General scientific and special historical methods of research have been used by the author. After the signing of the Munich Agreement on September 29th, 1938 the group of Czechoslovak politicians, led by Edward Benes, formed in exile the overseas center of resistance to restore the statehood of the republic ‒ the Czechoslovak Provisional Government in exile. The 1st Separate Czechoslovak Battalion was formed in February 1942 in Buzuluk of Orenburg region on the basis of the Soviet-Czechoslovak Treaty on joint actions against Nazi Germany on the territory of the USSR. The battalion included troops of the former Czechoslovak Legion in Poland, Czechoslovak refugees who found refuge in the Soviet territory, as well as Soviet citizens, Czechs and Slovaks by ethnic origin. The battalion personnel was dressed in English uniform, had Czechoslovak military titles and was armed with Soviet small arms. The battalion obeyed the Czechoslovak government in emigration in organizational matters and the highest command of the Soviet military units in the operational matters. The colonel of Czechoslovak Army Ludvik Svoboda has led it. At the beginning of March in 1943 the Czechoslovak battalion was included in the 3rd Panzer Army of the Voronezh Front, transferred to the operational subordination of the 25th Guards Infantry Division and directed to one of the most important sections of the front in the southwestern approaches to Kharkiv. The battalion took up the defensive positions on the northern shore of the Mzha River between Merefa and Zmiyiv and received the task to prevent crossing the river by the forces of the Wehrmacht. The village Sokolovo on the southern riverbank became the key defense point for the battalion, which was defended by the 1st infantry company under the command of the supra officer Otakar Yarosh. Leading heroic defense on March 8th – 13th, 1943 the 1st Separate Czechoslovak Battalion held the occupied frontier, after it was taken to the reserve of the Voronezh Front. The conclusions about the battle and historical tragedy of the foreign, multicultural military formation the 1st Separate Czechoslovak Battalion was a component part of the tragic completion of the Kharkiv defense operation on February 19th ‒ March 14th, 1943 have been made by the author. The third battle for Kharkiv showed strategic and tactical faults of the Soviet command, high combat effectiveness of the Wehrmacht, which led to the defeat of the Soviet and Czechoslovak troops and the encirclement near Lozova, Kharkiv, Zmiyiv, Chuguyiv. However the well-coordinated military operations of the 1st Separate Czechoslovak Battalion together with the 25th and 62d Guards Infantry Divisions, the personal courage and heroism of the Czechoslovak volunteers helped the troops of the Voronezh Front to win time that the troops of the Central Front and the 60th Army could approach the Siversky Donets. The Czechoslovak volunteers together with the Red Army units fulfilled their combat mission. As a result of research the quantitative and ethnic composition of the battalion and the number of dead volunteers in the battles on March 8th – 13th, 1943 for the village Sokolovo have been clarified. The study of the history of international military formations which were created in the Soviet territory, the research of hostilities in March 1943 in the context of oral history, biography studies, daily history, ethnic history has further developed.
- Документ«Берберське питання» та його політизація в Алжирі у 80-х рр. ХХ – 10-х рр. ХХІ ст.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-03-19) Ямпольська, Л. М.; Абдулкадер, А.Виходячи з контексту зазначеної проблематики, завданнями дослідження є: визначення сутності «берберського питання», аналіз причин політизації етнічного фактору в постколоніальному Алжирі в 60-х рр. ХХ ‒ на початку ХХІ ст. і наслідків етнополітичного курсу держави ‒ протиставлення «берберського партикуляризму» ісламського фундаменталізму. Исходя из контекста данной проблематики, задачами исследования являются: определение сущности «берберского вопроса», анализ причин политизации этнического фактора в постколониальном Алжире в 60-х гг. ХХ – начала XXI века и последствий этнополитического курса государства – противопоставление «берберского партикуляризма» исламского фундаментализма. Based on the context of this issue, the objectives of the study are: to determine the essence of the "Berber question", analysis of the causes of politicization of the ethnic factor in postcolonial Algeria in the 60's of XX – early XXI century. and the consequences of the ethnopolitical course of the state – the opposition of "Berber particularism" to Islamic fundamentalism.
- ДокументБРИТАНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ТА БЕЗПЕКИ ЄВРОСОЮЗУ НА МІЖУРЯДОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ 1996–1997 РР.(Альма-матер, 2007-04-27) Ямпольська, Л. М.Робота присвячена британській позиції щодо формування Спільної зовнішньої політики і політики безпеки на Міжурядовій конференції держав-членів ЄС в Турині (1996‒1997). Британська концепція ґрунтувалася на домінуючій ролі НАТО в Європі, що унеможливлювало створення суто європейських оборонних структур. Перспективи розвитку Північноатлантичного Альянсу форін-офіс вбачав у механізмі програми «Партнерство заради миру» 1994 р., яка забезпечувала НАТО життєво важливу роль у створенні безпеки і стабільності в Центральній і Східній Європі, поєднуючи її з культивацією атлантичних цінностей. Оптимальною метою визнавалося зміцнення ЗЄС із збереженням подвійної функції ‒ «європейської опори» НАТО і оборонного компонента Євросоюзу. Работа посвящена британской позиции по формированию Общей внешней политики и политики безопасности на Межправительственной конференции государств-членов ЕС в Турине (1996‒1997). Британская концепция основывалась на доминирующей роли НАТО в Европе, что делало невозможным создание чисто европейских оборонных структур. Перспективы развития Североатлантического Альянса форин-оффис видел в механизме программы «Партнерство ради мира» 1994 г., которая обеспечивала НАТО жизненно важную роль в создании безопасности и стабильности в Центральной и Восточной Европе, объединяя ее с культивацией атлантических ценностей». Оптимальной целью признавалось укрепление ЗЕС с сохранением двойственной функции – «европейской опоры» НАТО и оборонного компонента Евросоюза. The work is dedicated to the British position regarding the formation of the Common Foreign and Security Policy at the Intergovernmental Conference of the EU Member States in Turin (1996‒1997). The British concept was based on NATO’s dominant role in Europe, which made impossible to create purely European defense structures. The prospects for the development of the North Atlantic Alliance were seen by the Foreign Office in the mechanism of the program «Partnership for Peace» 1994, which provided to NATO a vital role in creating security and stability in Central and Eastern Europe, combining with the cultivation of Atlantic values. The optimal goal was to strengthen the WEU with conservation of the dual function ‒ the NATO’s «European pillar» and the European Union’s defense component.
- ДокументБРИТАНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА МІЖУРЯДОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ В ТУРИНІ (1996‒1997 РР.)(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2022-10-06) Ямпольська, Л. М.Стаття присвячена британській позиції щодо формування Спільної зовнішньої політики і політики безпеки на Міжурядовій конференції держав-членів ЄС в Турині (1996‒1997). Британська концепція ґрунтувалася на домінуючій ролі НАТО в Європі, що унеможливлювало створення суто європейських оборонних структур. Перспективи розвитку Північноатлантичного Альянсу форін-офіс вбачав у механізмі програми «Партнерство заради миру» 1994 р., яка забезпечувала НАТО життєво важливу роль у створенні безпеки і стабільності в Центральній і Східній Європі, поєднуючи її з культивацією атлантичних цінностей. Оптимальною метою визнавалося зміцнення ЗЄС із збереженням подвійної функції ‒ «європейської опори» НАТО і оборонного компонента Євросоюзу. The article is dedicated to the British position regarding the formation of the Common Foreign and Security Policy at the Intergovernmental Conference of the EU Member States in Turin (1996‒1997). The British concept was based on NATO’s dominant role in Europe, which made impossible to create purely European defense structures. The prospects for the development of the North Atlantic Alliance were seen by the Foreign Office in the mechanism of the program «Partnership for Peace» 1994, which provided to NATO a vital role in creating security and stability in Central and Eastern Europe, combining with the cultivation of Atlantic values. The optimal goal was to strengthen the WEU with conservation of the dual function ‒ the NATO’s «European pillar» and the European Union’s defense component.
- ДокументВЕЛИКА БРИТАНІЯ ПІСЛЯ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 1997 РОКУ : «НОВИЙ ЛЕЙБОРИЗМ» І «ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ»(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вид-во "Майдан", 2010-01-25) Ямпольська, Л. М.У праці досліджене ставлення британського лейбористського уряду Тоні Блера до «європейського питання», формування інтеграційної політики Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Питання економічної, політичної та військової інтеграції проаналізовані через реакцію офіційного Лондона на Маастрихтський процес, впровадження єдиної валюти, формування Спільної європейської системи безпеки та оборони.В работе исследовано отношение британского лейбористского правительства Тони Блэра к «европейскому вопросу», формирование интеграционной политики Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии. Вопросы экономической, политической и военной интеграции проанализированы через реакцию официального Лондона на Маастрихтский процесс, введение единой валюты, формирование Общей европейской системы безопасности и обороны.The attitude of British Labour government under the leadership of Tony Blair as to the «European question», the formation of the integration policy of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland have been researched in this work. The items of economic, political and military integration have been analyzed through official London’s reaction at the Maastricht process, adoption of the common currency, formation of the common European system of the security and defense.
- ДокументВЕЛИКА БРИТАНІЯ ПІСЛЯ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 1997 РОКУ : «НОВИЙ ЛЕЙБОРИЗМ» І «ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ»(Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, вид-во "Альма-матер", 2007-02-23) Ямпольська, Л. М.У праці досліджене ставлення британського лейбористського уряду Тоні Блера до «європейського питання», формування інтеграційної політики Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Питання економічної, політичної та військової інтеграції проаналізовані через реакцію офіційного Лондона на Маастрихтський процес, впровадження єдиної валюти, формування спільної європейської системи безпеки та оборони, розширення ЄС на схід.В работе исследовано отношение британского лейбористского правительства Тони Блэра к «европейскому вопросу», формирование интеграционной политики Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии. Вопросы экономической, политической и военной интеграции проанализированы через реакцию официального Лондона на Маастрихтский процесс, введение единой валюты, формирование общей европейской системы безопасности и обороны, расширение ЕС на восток.The attitude of British Labour government under the leadership of Tony Blair as to the «European question», the formation of the integration policy of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland have been researched in this work. The items of economic, political and military integration have been analyzed through official London’s reaction at the Maastricht process, adoption of the common currency, formation of the common European system of the security and defense, the expansion to the East.
- ДокументВЕЛИКА БРИТАНІЯ ТА ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА МІЖУРЯДОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ 1996–1997 РР.(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2009-12-29) Ямпольська, Л. М.Зміни та доповнення до консолідованих договорів про створення Євросоюзу були розглянуті на Міжурядовій конференції (далі МУК) держав-членів ЄС, що почалася 29 березня 1996 р. в італійському місті Турині і продовжувала свою роботу до червня 1997 р. Проект договору, підготовлений роботою конференції, в цілому був схвалений у червні 1997 р. на сесії Європейської ради в Амстердамі і став новою цеглиною в будівництві Євродому. Аналіз позиції правлячої еліти Великої Британії – країни, яка виконувала роль "фільтру" в прийнятті рішень стосовно перспектив інтеграції, вказуючи на перестороги від участі в тотальних процесах європейського будівництва, на МУК 1996 – 1997 рр. є проблемою даної наукової розвідки. Изменения и дополнения к консолидированным договорам о создании Евросоюза были рассмотрены на Межправительственной конференции (далее МУК) государств-членов ЕС, которая началась 29 марта 1996 в итальянском городе Турине и продолжала свою работу в июне 1997 Проект договора, подготовленный работой конференции, в целом был одобрен в июне 1997 г. на сессии Европейского совета в Амстердаме и стал новым кирпичом в строительстве Евродома. Анализ позиции правящей элиты Великобритании - страны, которая выполняла роль "фильтра" в принятии решений относительно перспектив интеграции, указывая на предостережения от участия в тотальных процессах европейского строительства, на МУК 1996 - 1997 гг. является проблемой данной научной разведки.
- ДокументВЕЛИКА БРИТАНІЯ ТА ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА МІЖУРЯДОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ 1996–1997 РР.(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2007-06-07) Ямпольська, Л. М.Стаття присвячена трансформації консолідованих договорів про створення Європейського Союзу (Маастрихтських угод 7 лютого 1992 р.) на Міжурядовій конференції держав-членів ЄС у Турині (1996‒1997), зокрема питанням розвитку Економічного і валютного союзу (ЕВС), спільної соціальної політики, стратегії політичного співробітництва, визначенню місця Західноєвропейського Союзу (ЗЄС) у системі зовнішньої політики та безпеки ЄС. Проект договору, підготовлений у процесі роботи конференції, в цілому був схвалений у червні 1997 р. на сесії Європейської Ради в Амстердамі і став новою цеглиною в будівництві ЄС. Проблемою даної наукової розвідки є аналіз позиції Великої Британії, яка виконувала роль «фільтру» в прийнятті рішень стосовно перспектив інтеграції, вказуючи на перестороги від участі в тотальних процесах європейського будівництва. Статья посвящена трансформации консолидированных договоров о создании Европейского Союза (Маастрихтских соглашений 7 февраля 1992 г.) на Межправительственной конференции государств-членов ЕС в Турине (1996‒1997), в частности вопросам развития Экономического и валютного союза (ЭВС), общей социальной политики, стратегии политического сотрудничества, определению места Западноевропейского союза (ЗЕС) в системе внешней политики и безопасности ЕС. Проект договора, подготовленный в процессе работы конференции, в целом был одобрен в июне 1997 г. на сессии Европейского Совета в Амстердаме и стал новым кирпичом в строительстве ЕС. Проблемой данной научной разведки является анализ позиции Великобритании, которая выполняла роль «фильтра» в принятии решений относительно перспектив интеграции, указывая на предостережения от участия в тотальных процессах европейского строительства. The article is focused on the transformation of the consolidated agreements on the establishment of the European Union (the Maastricht Agreements on February 7, 1992) at the Intergovernmental Conference of the EU Member States in Turin (1996‒1997), in particular the development of the Economic and Monetary Union (EMU), the Common social policy, the strategy of political cooperation, the determining of the Western European Union’s (WEU) place in the system of the EU foreign policy and security. The draft treaty which was prepared during the conference, was generally approved in June 1997 at a session of the European Council in Amsterdam and it became a new brick in the construction of the EU. The problem of this scientific work is the analysis of the UK’s position, which acted as a «filter» in making decisions about the prospects of integration, pointing to warnings from participation in the total processes of European construction.
- ДокументВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕШМЕРГА У КУРДСЬКО-ІРАКСЬКОМУ КОНФЛІКТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020-12-28) Ямпольська, Л. М.Проаналізовано історію створення, визначено основні вектори діяльності збройних формувань Пешмерга у курдсько-іракському конфлікті другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Зроблені висновки про те, що становлення Пешмерга проходило у боротьбі Іракського Курдистану за автономію та «з ворогами Курдистану». Незважаючи на ідейно-патріотичну спрямованість, на військово-політичну діяльність Пешмерга впливали партикуляризм, клановість, комерціалізація війн «четвертого покоління», етноконфесійні конфлікти, зовнішній фактор, унеможливлюючи реалізацію основного завдання курдизму – власного державотворення. Проанализирована история создания, определены основные векторы деятельности вооруженных формирований Пешмерга в курдско-иракском конфликте второй половины ХХ – начале ХХI в. Сделаны выводы о том, что становление Пешмерга проходило в борьбе Иракского Курдистана за автономию и «с врагами Курдистана». Несмотря на идейно-патриотическую направленность, на военно-политическую деятельность Пешмерга влияли партикуляризм, клановость, коммерциализация войн «четвертого поколения», этноконфессиональные конфликты, внешний фактор, делая невозможной реализацию основной задачи курдизма – собственного государствообразования. The history of creation of the Peshmerga’s armed formations has been analyzed, the main vectors its activity in the Kurdish-Iraqi conflict in the second half of the XXth – at the beginning of the XXIth century have been determined in this article. The conclusions about the Peshmerga’s formation took place in the struggle of Iraqi Kurdistan for its autonomy and «against the enemies of Kurdistan» have been made. Despite the ideological and patriotic orientation, Peshmerga’s military and political activities were influenced by particularism, clannishness, commercialization of the «fourth generation» wars, ethnic and confessional conflicts and the external factor, which made impossible to implement the main task of Kurdism – its own statehood.
- ДокументВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ ПЕШМЕРГА В ІРАКСЬКОМУ КУРДИСТАНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ ‒ ПОЧАТОК ХХІ СТ.)(Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2021-12-28) Ямпольська, Л. М.Проаналізовано історію створення, визначено основні вектори діяльності збройних формувань пешмерга у курдсько-іракському конфлікті другої половини ХХ ‒ початку ХХІ ст. Зроблені висновки про те, що становлення пешмерга проходило у боротьбі Іракського Курдистану за автономію та «з ворогами Курдистану». Незважаючи на ідейно-патріотичну спрямованість, на військово-політичну діяльність пешмерга впливали партикуляризм, клановість, комерціалізація війн «четвертого покоління», етноконфесійні конфлікти, зовнішній фактор, унеможливлюючи реалізацію основного завдання курдизму ‒ власного державотворення. The history of creation of the Peshmerga’s armed formations has been analyzed, the main vectors its activity in the Kurdish-Iraqi conflict in the second half of the XXth ‒ at the beginning of the XXIth century have been determined in this article. The conclusions about the Peshmerga’s formation took place in the struggle of Iraqi Kurdistan for its autonomy and «against the enemies of Kurdistan» have been made. Despite the ideological and patriotic orientation, Peshmerga’s military and political activities were influenced by particularism, clannishness, commercialization of the «fourth generation» wars, ethnic and confessional conflicts and the external factor, which made impossible to implement the main task of Kurdism ‒ its own statehood.
- ДокументГЕОПОЛІТИЧНІ ІНТЕРЕСИ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ США В КАСПІЙСЬКОМУ РЕГІОНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.(Oxford-Vinnytsia : P.C. Publishing House & European Scientific Platform, 2021-12-10) Матей, Ю. Ф.; Ямпольська, Л. М.При аналізі комплексу проблем у реалізації геополітичних і геоекономічних інтересів нерегіональних країн Каспійського регіону особливо виділяються стратегічні питання освоєння вуглеводневих ресурсів, їх транспортування та реалізація найбільшими світовими транснаціональними корпораціями. У статті проаналізовано геополітичні інтереси транснаціональних корпорацій США в Каспійському регіоні на початку ХХІ ст. When analyzing a complex of problems in the implementation of geopolitical and geoeconomic interests of non-regional countries of the Caspian region, the strategic issues of the development of hydrocarbon resources, their transportation and implementation by the world’s largest transnational corporations are particularly highlighted. The geopolitical interests of US transnational corporations in the Caspian region at the beginning of the XXst century have been analyzed in this article.
- ДокументГРОМАДСЬКА ДУМКА ТА АНТИВОЄННІ РУХИ У США ПІД ВПЛИВОМ ВІЙНИ У В’ЄТНАМІ (1964 ‒ 1975 РР.)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Кіндратішин, К. І.; Ямпольська, Л. М.У публікації проаналізовано антивоєнні рухи у США під впливом війни у В’єтнамі. Зазначено, що антивоєнний рух другої половини 1960-х ‒ початку 1970-х рр. показав силу і можливості масового протесту проти американської стратегії «гнучкого реагування», ведення «локальних війн», привернув увагу громадян США і світової спільноти до прихованих справжніх мотивів цієї політики. Війна у В’єтнамі (1964-1975 рр.) стала однією з найдраматичніших сторінок історії США ХХ ст., відчутним потрясінням для всієї американської нації, торкнулася кожного окремо і визначила долі цілого покоління шістдесятників, хіппі, бейбібумерів («baby-boomers»). ЗМІ зіграли одну з ключових ролей у формуванні громадської думки щодо війни у В’єтнамі. Піднесення масового руху за мир, проти продовження війни у В’єтнамі стало одним із серйозних факторів, що змусили Вашингтон піти на мирні переговори (27 січня 1973 р. було підписано Паризьку мирну угоду), а потім і на повне виведення своїх військ з Індокитаю. The publication analyzes anti-war movements in the USA under the influence of the Vietnam War. It is noted that the anti-war movement of the second half of the 1960s - early 1970s showed the power and possibilities of mass protest against the American strategy of "flexible response", waging "local wars", drew the attention of the citizens of the United States and the world community to the hidden true motives of this policy . The war in Vietnam (1964-1975) became one of the most dramatic pages in the history of the USA in the 20th century. a tangible upheaval for the entire American nation, affected everyone individually and determined the fate of an entire generation of sixties, hippies, and baby boomers. The media played one of the key roles in shaping public opinion about the Vietnam War. The rise of the mass movement for peace, against the continuation of the war in Vietnam became one of the serious factors that forced Washington to go to peace negotiations (the Paris Peace Agreement was signed on January 27, 1973), and then to the complete withdrawal of its troops from Indochina.
- ДокументДЖЕРЕЛЬНА БАЗА У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМИ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ НАПРЯМКУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (ХНПУ), Фірма «ОВС» ТОВ, 2005) Ямпольська, Л. М.Автором проведено класифікацію джерел із проблеми зовнішньополітичної діяльності Сполученого Королівства на європейському напрямку в другій половині ХХ ст., визначено їхні переваги та недоліки, ступінь достовірності, значення для проведення дослідження. Цінність джерел офіційного характеру полягає в тому, що вони містять тексти нормативних актів, фактологічний і статистичний матеріал про розвиток інтеграційних процесів на Європейському континенті та участь у них Великої Британії. Незважаючи на окремі вади неофіційних джерел, зокрема мемуаристики, зазначено, що широкий спектр цих видань сприяє різноплановій інтерпретації матеріалу та достовірно віддзеркалює полярність підходів до «європейського питання» у британському політикумі та суспільстві. Автором проведена классификация источников по проблеме внешнеполитической деятельности Соединенного Королевства на европейском направлении во второй половине ХХ в., определены их преимущества и недостатки, степень достоверности, значение для проведения исследования. Ценность источников официального характера заключается в том, что они содержат тексты нормативных актов, фактический и статистический материал о развитии интеграционных процессов на Европейском континенте и участии в них Великобритании. Несмотря на отдельные недостатки неофициальных источников, в частности мемуаристики, указано, что широкий спектр этих изданий способствует разноплановой интерпретации материала и достоверно отражает полярность подходов к «европейскому вопросу» в британском политикуме и обществе. The classification of sources on the problem of the United Kingdom’s foreign policy activities in the European direction in the second half of the XXth century has been fulfilled by the author. Its advantages and disadvantages, degree of reliability, significance for the study have been identified in this article. The value of official sources is that they contain texts of normative acts, factual and statistical material on the development of integration processes on the European continent and Great Britain’s participation in them. The author indicates that despite some drawbacks of unofficial sources, in particular memoirs, the wide range of these publications contributes to diverse interpretation of the material and reliably reflects the polarity of approaches to the «European issue» in British politics and society.
- ДокументДО ПИТАННЯ ДЕФІНІЦІЇ ЯВИЩА «ІНТЕГРАЦІЯ» ТА РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ТЕОРІЙ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, історичний факультет, 2008-12-26) Ямпольська, Л. М.Стаття присвячена дослідженню європейських інтеграційних процесів у зарубіжній історичній та економічній науці. Автором проаналізовані концепції федералізму, функціоналізму, інституціоналізму та міждержавного підходу, а також інтерпретація явища «інтеграція» фундаторами цих шкіл. Зроблено висновки про вплив досліджуваних теорій на пояснення характеру інтеграційних процесів глобального та реґіонального масштабів.Статья посвящена исследованию европейских интеграционных процессов в зарубежной исторической и экономической науке. Автором проанализированы концепции федерализма, функционализма, институционализма и межгосударственного подхода, а также интерпретация явления «интеграция» основателями этих школ. Сделаны выводы о влиянии изучаемых теорий на объяснение характера интеграционных процессов глобального и регионального масштабов.The article is devoted to the research of European integration processes in the foreign historic and economic science. The conceptions of federalism, functionalism, institutionalism and intergovernmental approach, and also the interpretation of the phenomenon «integration» by the initiators of these schools have been analyzed by the author. The conclusions about the influence of the researched theories on the explanation of the character of integration processes of the global and regional scales have also been made.
- ДокументДО ПИТАННЯ ПРО ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД БІОГРАФІЇ ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ К. Ф. ОЛЬШАНСЬКОГО (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "МУЗЕЙ ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ К. Ф. ОЛЬШАНСЬКОГО")(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Колегіум, 2021-03-31) Ямпольська, Л. М.В статті розглядається історія родини Ольшанських і довоєнний період біографії Героя Радянського Союзу К. Ф. Ольшанського. Проаналізовано етапи довоєнної біографії в контексті історії дитинства, усної історії, історії повсякденності, визначено особливості формування характеру, лідерських якостей, що привели в подальшому до командування Миколаївським морським десантом. У дослідженні використані джерела краєзнавчого характеру: матеріали експозиції та фондів Комунального закладу «Музей Героя Радянського Союзу К. Ф. Ольшанського» (смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області). В статье рассматривается история семьи Ольшанских и довоенный период биографии Героя Советского Союза К. Ф. Ольшанского. Проанализированы этапы довоенной биографии в контексте истории детства, устной истории, истории повседневности, определены особенности формирования характера, лидерских качеств, что привели в дальнейшем к командованию Николаевским морским десантом. В исследовании использованы источники краеведческого характера: материалы экспозиции и фондов коммунального учреждения «Музей Героя Советского Союза К. Ф. Ольшанского»(пгт. Приколотное Великобурлукского района Харьковской области). The article deals with the history of the Olshanskys family and the prewar period of the biography of K.F. Olshanskiy, Hero of the Soviet Union. The stages of his pre-war biography in the context of childhood history, oral history, history of everyday life are analyzed; the peculiarities of character formation and leadership qualities, which later led to the command of the Nikolaev Marines, are defined. The study uses local history sources: materials of the exposition and funds of the municipal institution "Museum of Hero of the Soviet Union K.F. Olshansky" (Prykolotnoe village, Velikoburlukskiy district, Kharkiv region).
- ДокументЕТНОКОНФЕСІЙНІ ФАКТОРИ У ВНУТРІШНЬОАФГАНСЬКОМУ КОНФЛІКТІ 1992‒2001 РР.(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012-04) Ямпольська, Л. М.Доповідь присвячена аналізу полікультурності як конфліктогенного фактору за умов політизації етнічності, невиваженої національної політики в кризовий період розвитку Афганістану. Досліджено етнічну та культурну гетерогенність афганського суспільства, витоки міжетнічних проблем, етнополітику держави у період правління моджахедів і талібів (1992–2001 рр.). Доклад посвящен анализу поликультурности как конфликтогенного фактора в условиях политизации этничности, неуравновешенной национальной политики в кризисный период развития Афганистана. Исследовано этническую и культурную гетерогенность афганского общества, истоки межэтнических проблем, этнополитику государства в период правления моджахедов и талибов (1992–2001 рр.). The report is focused on the analysis of multiculturalism as a conflict-generating factor in the conditions of politicization of ethnicity, the unbalanced national policy in time of crisis development of Afghanistan. Ethnic and cultural heterogeneity of Afghan society, the origins of ethnic problems, the ethnic politics of the state during the rule of the Mujahideen and the Taliban (1992–2001) have been researched.
- ДокументЕТНІЧНИЙ КУРДИСТАН У ФОКУСІ БЛИЗЬКОСХІДНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАЦІКАВЛЕНИХ ДЕРЖАВ: МІЖ ПЕРШИМ І ДРУГИМ ПОДІЛАМИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-24) Ямпольська, Л. М.; Abdulqader, Ardalan LateefУ публікації проаналізовано геополітичне положення етнічного Курдистану у фокусі близькосхідної політики зацікавлених держав між першим і другим поділами (1514 р. ‒ між Іраном та Османською імперією; 1918‒1920 рр. ‒ між державами Антанти за підсумками Першої світової війни). Зазначено, що етнічний Курдистан мав важливе геополітичне та воєнно-стратегічне значення на Близькому Сході, що й вплинуло на його подальшу долю. На початку XVI ст. відбувся перший поділ його територій між Османською імперією та Сефевідським Іраном. У XIX ст. «східне питання» було одним із основних факторів міжнародних відносин, тому Курдистан виступав ареною протиборства Англії, Франції, Росії, Австрії, Німеччини за посилення позицій в Османській імперії. За підсумками Першої світової війни і через загострення «нафтового питання» відбувся другий поділ Курдистану між Великою Британією і Францією (перша виборола мандат на управління Іракським Королівством, друга ‒ Сирією і Ліваном, разом із курдофонними територіями). В цілому це призвело до гальмування державотворчих процесів у Курдистані, посилення партикулярних тенденцій у національному русі і загострення «курдського питання» на Близькому Сході. The publication analyses the geopolitical position of ethnic Kurdistan in the focus of the Middle East policy of the states concerned between the first and second partitions (1514 - between Iran and the Ottoman Empire; 1918-1920 - between the Entente powers following the First World War). It is noted that ethnic Kurdistan was of great geopolitical and military-strategic importance in the Middle East, which influenced its future fate. In the early sixteenth century, the first division of its territories took place between the Ottoman Empire and Safavid Iran. In the nineteenth century, the "eastern question" was one of the main factors in international relations, so Kurdistan was an arena of confrontation between England, France, Russia, Austria, and Germany for strengthening their positions in the Ottoman Empire. Following the First World War and due to the aggravation of the "oil issue", Kurdistan was divided between Great Britain and France for the second time (the former won the mandate to govern the Kingdom of Iraq, the latter - Syria and Lebanon, along with Kurdish territories). territories). In general, this has led to a slowdown in state-building processes in Kurdistan, strengthening of partisan tendencies in the national movement and aggravation of the "Kurdish question" in the Middle East.
- ДокументЕТНІЧНИЙ ЛОБІЗМ ТА ТУРЕЦЬКИЙ ВЕКТОР ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ВАШИНГТОНУ (1990-ТІ РР. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)(Hamburg, Germany : Busse Verlag GmbH, 2022-01-26) Матей, Ю. Ф.; Ямпольська, Л. М.Стаття присвячена впливу лобістських угруповань на розвиток американо-турецьких відносини у 1990-ті рр. – на початку ХХІ ст. Особливу увагу приділено протистоянню вірменського та грецького лобі, з одного боку, та адміністрації президента Білла Клінтона та військового лобі, з іншого боку, за право визначати траєкторію зовнішньополітичної стратегії Вашингтону щодо Туреччини. The article is devoted to the influence of lobby groups on the development of American-Turkish relations in the 1990s ‒ at the beginning of the ХХst century. Special attention is paid to the confrontation between the Armenian and Greek lobbies, on the one hand, and the administration of President Bill Clinton and the military lobby, on the other hand, for the right to determine the trajectory of Washington's foreign policy strategy towards Turkey.
- ДокументК. Ф. ОЛЬШАНСЬКИЙ: НЕВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ТА УЧАСТІ В ДЕСАНТНИХ ОПЕРАЦІЯХ 1941‒1943 РР.(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Гельветика, 2021-12-30) Ямпольська, Л. М.Досвід оперативно-стратегічного застосування батальйонів морської піхоти на південному приморському фланзі Східного фронту у взаємодії з Чорноморським флотом та Азовською військовою флотилією проти військ Вермахту залишається недостатньо дослідженою темою в історії Другої світової війни. В контексті зазначеної проблематики метою статті є дослідження маловідомих сторінок біографії легендарного командира Миколаївського морського десанту 25‒28 березня 1944 р. старшого лейтенанта К. Ф. Ольшанського, його участі у Севастопольській битві, Таганрозькій і Маріупольській десантних операціях 1943 р. Автором використані загальнонаукові та спеціально-історичні методи дослідження. Визначено основні етапи військової та педагогічної діяльності К.Ф. Ольшанського. Проаналізовано проходження військової служби на Чорноморському флоті (від курсанта до командира-інструктора Севастопольської електромеханічної школи, 1936‒1941 рр.). З’ясовано його участь як командира взводу Учбового загону Чорноморського флоту на першому етапі битви за Севастополь (30.10.1941 р. ‒ 21.11.1941 р.). Розкрито роль у формуванні 384-го Окремого батальйону морської піхоти у м. Єйську (1942‒1943 рр.) та участь у Таганрозькій і Маріупольській десантних операціях у контексті Донбаської операції 13 серпня – 22 вересня 1943 р., які стали маркерами його біографії та підготували до командування Миколаївським десантом 25‒28 березня 1944 р. З’ясовано причини успіху десантних операцій та їхнє значення на південному приморському фланзі Східного фронту. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що в умовах континентальної німецько-радянської війни надзвичайно важливою стала особиста участь загальновійськових і флотських командирів у підготовці до висадки морського десанту: в проведенні навчань і тренувань, відпрацюванні взаємодії, перевірці готовності кораблів, що сприяло впевненим діям при десантуванні, веденні бою на березі та зниженню втрат. У ході дослідження цей аспект був доведений автором на прикладі досвіду, високих командирських якостей К. Ф. Ольшанського та ввірених йому підрозділів морської піхоти. Опыт оперативно-стратегического применения батальонов морской пехоты на южном приморском фланге Восточного фронта во взаимодействии с Черноморским флотом и Азовской военной флотилией против войск Вермахта остается недостаточно исследованной темой истории Второй мировой войны. В контексте указанной проблематики целью статьи является исследование малоизвестных страниц биографии легендарного командира Николаевского морского десанта 25‒28 марта 1944 г. старшего лейтенанта К. Ф. Ольшанского, его участие в Севастопольской битве, Таганрогской и Мариупольской десантных операциях 1943 г. Автором использованы общенаучные и специально-исторические методы исследования. Определены главные этапы военной и педагогической деятельности К. Ф. Ольшанского. Проанализировано прохождение военной службы на Черноморском флоте (от курсанта до командира-инструктора Севастопольской электромеханической школы, 1936‒1941 гг.). Выяснено его участие в качестве командира взвода Учебного отряда Черноморского флота на первом этапе битвы за Севастополь (30.10.1941 г. – 21.11.1941 г.). Раскрыта роль в формировании 384-го Отдельного батальона морской пехоты в г. Ейске (1942‒1943 гг.) и участие в Таганрогской и Мариупольской десантных операциях в контексте Донбасской операции 13 августа ‒ 22 сентября 1943 г., которые стали маркерами его биографии и подготовили к командованию Николаевским десантом 25‒28 марта 1944 г. Выяснены причины успеха десантных операций и их значение на южном приморском фланге Восточного фронта. В результате исследования сделаны выводы о том, что в условиях континентальной германо-советской войны чрезвычайно важным стало личное участие общевойсковых и флотских командиров в подготовке к высадке морского десанта: в проведении учений и тренировок, отработке взаимодействия, проверке готовности кораблей, что способствовало уверенным действиям при десантировании, ведении боя на берегу и снижению потерь. В ходе исследования этот аспект был доказан автором на примере опыта, высоких командирских качеств К. Ф. Ольшанского и вверенных ему подразделений морской пехоты. The experience of operational and strategic application of marine battalions on the Southern seaside flank of the Eastern front in cooperation with the Black Sea Fleet and the Azov Military Flotilla against Wehrmacht remains an understudied theme in the history of World War II. In the context of this issue, the purpose of the article is research the little-known pages of the biography of the legendary commander of the Mykolayiv marine landing operation on March 25‒28, 1944, senior lieutenant K. F. Olshansky, his participation in the Sevastopol battle, the Taganrog and Mariupol landing operations in 1943. General scientific and special historical methods of research have been used by the author. The main stages of K. F. Olshansky’s military and pedagogical activity have been determined by the author. The military service in the Black Sea Fleet (from cadet to commander-instructor of Sevastopol Electromechanical School, 1936‒1941) has been analyzed. His participation as a platoon commander of the Black Sea Fleet Training Detachment at the first stage of the Battle for Sevastopol (October 30, 1941 ‒ November 21, 1941) has been clarified. The role in the formation of the 384th Separate Marine Battalion in Yeisk (1942‒1943) and participation in the Taganrog and Mariupol landing operations in the context of the Donbas operation (August 13 ‒ September 22, 1943), which became markers of his biography and prepared him to the command of the Mykolayiv landing on March 25‒28, 1944 have been disclosed in the article. The reasons for the success of the landing operations and their significance on the Southern seaside flank of the Eastern front have been clarified. As a result of the study, it was concluded that in the conditions of the German-Soviet continental war the personal participation of army and naval commanders in preparation for the landing of marines became extremely important: in conducting trainings, working out interaction, checking the readiness of ships, which contributed to confident actions during landing, fighting on the shore and reducing losses. During the study, this aspect on the example of experience, high command qualities of K. F. Olshansky and the detachments of marines entrusted to him has been proved by the author.
- ДокументКОНЦЕПЦІЯ ДЖИХАДУ В ІСЛАМСЬКІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНО-КУЛЬТУРНІЙ ТРАДИЦІЇ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020-03-20) Ямпольська, Л. М.; Абдулкадер, Ардалан Латіф АбдулкадерЗдійснено теоретичний аналіз концепції джихаду в ісламській традиції. В контексті проблем війни та миру («Дар аль-Харб» ‒ «Дар аль-Іслам») у світосприйнятті ісламського цивілізаційно-культурного кола й «конфлікту цивілізацій» в інтерпретації філософської думки Заходу автори виділяють форми та особливості джихаду, визначають його роль в історії ісламського світу. Зроблені висновки про ісламський фундаменталізм як транскультурний проект. Осуществлен теоретический анализ концепции джихада в исламской традиции. В контексте проблем войны и мира («Дар аль-Харб» – «Дар аль-Ислам») в мировосприятии исламского цивилизационно-культурного круга и «конфликта цивилизаций» в интерпретации философской мысли Запада авторы выделяют формы и особенности джихада, определяют его роль в истории исламского мира. Сделаны выводы об исламском фундаментализме как транскультурном проекте. The theoretical analysis of the concept of jihad in the Islamic tradition has been fulfilled in this article. The authors distinguish the forms and the features of jihad, determine its role in the history of the Islamic world in the context of the problems of war and peace («Dar al-Harb» – «Dar al-Islam») in the worldview of the Islamic civilization and cultural circle and the «the conflict of civilizations» in the interpretation of the Western philosophical thought. The conclusions about the Islamic fundamentalism as the transcultural project have been made.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »