Кафедра загального мовознавства і романо-германської філології

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/48

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 473

Збірник тестових завдань з граматики німецької мови
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2009-09-07) Скачкова, В. В.; Бережна, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Мунтян, О. Б.; Пантелєєва, С. В.
Цей посібник складено відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (Рекомендації Ради Європи – РРЄ) в галузі вивчення і викладання іноземних мов та оцінювання рівнів володіння ними. Він допоможе студентам підготуватися до модульних контрольних робіт з граматики німецької мови. Посібник має на меті узагальнити, систематизувати, активізувати та вдосконалити набуті знання, скоординувати вироблені мовні та мовленнєві навички та вміння. Наданий в посібнику матеріал є автентичним та комунікативно спрямованим. This guide was compiled in accordance with the European recommendations on language education (Council of Europe Recommendations - RCE) in the field of learning and teaching foreign languages and assessing their proficiency levels. It will help students to prepare for modular tests on German grammar. The manual aims to generalize, systematize, activate and improve the acquired knowledge, coordinate the developed language and speech skills and abilities. The material provided in the manual is authentic and communicatively oriented.
Поетичний синтаксис Юрія Левітанського: реалізація принципу кінематографічності
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2011) Колода, Д. В.
Дисертація присвячена дослідженню поетичного синтаксису Юрія Левітанського з огляду на реалізацію принципу кінематографічності. У роботі розглянуті конструкції і прийоми поетичного синтаксису, характерні для ідіостилю цього автора. Серед них виявлено субстантивні і дієслівні ряди, фігури зменшення, вставлені конструкції і прийом парцеляції. Виявлені такі способи передачі кінематографічності тексту в ідіостилі Ю. Левітанського, як монтаж, панорамування, діалогічність, сюжетність, розглянуті синтаксичні засоби їх організації. На синтаксичному рівні монтаж у текстах поета виражений рядами номінативних речень, рядами предикативних одиниць у безсполучниковому реченні, поєднанням частин складносурядного речення, поєднанням двоскладних поширених речень. Панорамування виражено рядами різних синтаксичних одиниць і суположенням самостійних речень. Виявлено динамічне панорамування в текстах автора, що реалізується прийомами «наїзду» і «проїзду». Часова протяжність у поетичному просторі передається дієслівними і субстантивним рядами і розчленованими конструкціями, як-от: парцельованими конструкціями та конструкціями зі вставками. Були виділені такі види діалогічного мовлення: імітація «реального» діалогу і міфопоетичний діалог. Велика кількість діалогічних текстів свідчить про високий ступінь драматургійності ідіостилю. Сюжетно-композиційна організація є важливим елементом устрою ліричного вірша. Для текстів Левітанського характерна наявність наративних сюжетних ліній, що не властиво для лірики ХХ століття. Виявлено специфічний тип текстів з особливою сюжетною побудовою – тексти-сценарії. Диссертация посвящена исследованию поэтического синтаксиса Юрия Левитанского с точки зрения реализации принципа кинематографичности. В работе рассмотрены конструкции поэтического синтаксиса, которые являются характерными для идиостиля Юрия Левитанского. Среди них выявлены субстантивные и глагольные ряды, фигуры убавления, вставные и парцеллированные конструкции. В работе выявлены такие способы передачи кинематографичности в идиостиле Ю. Левитанского, как монтажность, панорамирование, диалогичность, сюжетность, и рассмотрены синтаксические средства их организации. Особенностью идиостиля Ю. Левитанского является регулярное использование монтажа: локального, темпорального и локально-темпорального. На синтаксическом уровне монтаж в текстах Левитанского выражен сочетаниями рядов номинативных предложений, рядов предикативных единиц в бессоюзном предложении, сочетанием частей сложносочиненного предложения, сочетанием двусоставных распространенных предложений. Панорамирование выражено рядами различных синтаксических единиц и соположением самостоятельных предложений. Выявлено динамическое панорамирование в текстах автора, которое реализуется приемами «наезда» и «проезда». Временная протяженность в поэтическом пространстве передается глагольными и субстантивными рядами и расчлененными конструкциями, как то: парцеллированными конструкциями и конструкциями со вставками. The thesis is devoted to the poetic syntax of Yuri Levitansky from the standpoint of realization of the cinematography principles. The paper discusses the design and techniques of poetic syntax, which are characteristics of individual style of Yuri Levitansky. Substantive and verbal rows, figures of decrease, insertive construction and method of parcelling are identified among them. The thesis describes the transmission modes of cinematography features in the lyrics by Levitansky. They are as assemblage, panning, dialogue saturation, and plot. The work examines the syntactic means of their organization. At the syntactic level in the texts by Levitansky assemblage is expressed with the help of row combinations such as rows of nominative sentences, series of predicative units in conjunctionless sentence, parts of a compound sentence, combinations of the two-part extended sentences. Panning is marked in rows of different syntactic units and the juxtaposition of separate sentences. The dynamic panning in the texts of the author has been identified. It is realized with the methods of «zoom» and «travel». Temporal extent of the poetic space is showed with verbal and substantive series and disintegrated structures, such as: parceled and insertive constructions. Such types of dialogic speech as imitation of a «real» dialogue and amythopoetical dialogue have been identified. The abundance of dialogic texts indicates a high degree of dramaturgy in the individual style of Yuri Levitansky. Plot and compositional organization is an important element of lyrical poems. The presence of narrative storylines characterizes the texts by Levitansky. Although it is not peculiarity of the lyrics of the twentieth century. The analysis has been revealed a specific type of the texts with particular plot construction –scripts.
ЛІНГВОКОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ
(СПД ФО Степанов В. В., 2011-09-28) Борисов, В. А.
У роботі уточнено змістове наповнення поняття дискурс, описано формально-змістові ознаки жанрів мовознавчої комунікації, досліджено особливості мовознавчої Інтернет-комунікцаії, презентовано характеристику інтертекстуальних зв’язків у сучасному мовознавчому дискурсі, досліджено явище міжгалузевої та міжмовної термінологічної інтерефренції. Сучасний мовознавчий дискурс є когнітивно-комунікативним феноменом, кінцевим результатом якого є текст. Український мовознавчий дискурс характеризується високим ступенем інтертекстуальності, оскільки спирання на лінгвістичні прецедентні тексти додає сучасному знанню більшої ваги, переконливості та уможливлює діалогізацію мовознавчої думки. Міжгалузева та міжмовна термінологічна інтерференція в сучасному мовознавчому дискурсі є поширеним явищем. Терміни різних площин людського знання залучаються до мовознавчого контексту, оскільки їх внутрішня форма містить ті семантичні компоненти, що вмотивовують їх дискурсивну доречність. Аналіз сучасних мовознавчих текстів засвідчив широке використання українськими науковцями іномовних термінопонять. Диссертация посвящена изучению лингвокоммуникативной специфики украинского лингвистического дискурса с актуализацией языкового и стилистического ресурсов создания научного текста. Уточнено смысловое наполнение понятия дискурс в современных лингвистических исследованиях, выявлена номенклатура жанров лингвистического дискурса, описаны формально-содержательные и функционально-композиционные характеристики лингвистической статьи и отзыва официального оппонента, установлены типы и функции интертекстуальных элементов в современном лингвистическом дискурсе, представлено описание лингвистической Интернет-коммуникации, выяснены особенности терминологической интерференции в современном украинском лингвистическом дискурсе. Установлено, что современный лингвистический дискурс – это когнитивно-коммуникативный феномен, конечным результатом которого является текст как продукт научной речевой и мыслительной деятельности. В украинском языкознании осуществляется разностороннее познание, осмысление и описание единиц украинского языка и речи, что даёт основания рассматривать украинский лингвистический дискурс как совокупность вербализированных действий языковедов, направленных на изучение украинского языка как семиотической системы в её полиаспектном коммуникативном функционировании. Коммуникативная составляющая научного текста, в частности лингвистического, реализуется в полилоге, происходящем между учёными, которые исследовали данную проблему (в измерении диахронии-синхронии), автором и реципиентом текста. Современный украинский лингвистический дискурс представлен различными жанрами, среди которых наиболее популярными являются монография и научная статья. Современный лингвистический дискурс характеризуется высокой степенью интертекстуальности, поскольку опора на прецедентные тексты добавляет современному знанию большей значимости и убедительности, способствует диалогичности лингвистической мысли. Интертекстуальность реализует динамику и преемственность научного знания в лингвистическом дискурсе в теориях, концепциях, персоналиях. Коммуникация между автором интертекстуального элемента, автором текста и адресатом происходит благодаря апеллированию к идеям, высказываниям, мыслям предшественников, систематизации их теоретических положений, обобщению опыта в русле исследуемого вопроса, что создает теоретическую основу лингвистического научного исследования любого жанра. Терминологическая интерференция в современных лингвистических текстах является распространенным явлением. Термины различных сфер научного знания органично трансплантируются в лингвистический контекст, что обусловлено потенциалом их внутренней формы. При этом термин не теряет своих генетических денотативно-сигнификативных признаков, это способствует его адаптации в лингвистическом контексте. Идентификация таких терминов как лингвистически адаптированных происходит за счёт собственно лингвистических терминов, которые формируют лексико-семантическое пространство узкого контекста и мотивируют лингвистическую текстоситуацию. Анализ современных лингвистических текстов констатировал широкое употребление иноязычных терминов, большинство из которых имеют лексические аналоги в украинском языке. Признаком современной научной речи, которая стремится к интеллектуализации и лингвокреативности, является использование иноязычных лексических единиц, которые придают контексту интеллектуальный шарм и идиостилевую окраску. The notional filling of discourse is given, the formal and semantic signs of linguistic genres are described, the peculiarities of Ukrainian linguistic Internet-communication are studied, the characteristics of intertextual connections in modern linguistic discourse is presented, the phenomenon of terminological interference is analysed. Мodern Ukrainian linguistic discourse is a communicative and cognitive phenomenon, the result of which is a text. Ukrainian linguistic discourse is characterised by a high level of intertextuality as far as reference to precedent texts adds more significance and conviction to modern knowledge and enables dialogical communication in linguistics. Terminological interference (from other spheres and other languages) in modern linguistic texts is a widely spread phenomenon. Terms from different spheres of knowledge are borrowed into linguistic context as far as their inner form contains the semantic components which reason their discursive usage. The analysis of modern linguistic texts testifies frequent usage of foreign terms by Ukrainian linguists.
Емпатія як ознака ділового листування М. Куліша
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2012) Невська, Ю. В.
У статті йдеться про способи вираження вербальної емпатії з точки зору комунікативної та емотивної лінгвістики. Аналізуються особливості вираження семантичної емпатії як відображення прагматичної налаштованості автора в текстах ділових листів М. Куліша. В статье идет речь о способах выражения вербальной эмпатии с точки зрения коммуникативной и эмотивной лингвистики. Анализируются особенности выражения семантической эмпатии как отображения прагматического наcтроя автора в текстах деловых писем Н. Кулиша.The ways of the expression of verbal empathy from the point of view of communicative and emotive linguistics are spoken of in the article. The peculiarities of the expression of semantic empathy as the author’s pragmatic intention in business letters by M. Kulish are analyzed.
Збірник завдань із граматики для самостійної роботи студентів першого курсу факультету іноземної філології (німецька мова як друга іноземна)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2012-04-13) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Іщенко, І. М.; Макуєва, Я. Ю.; Пантелєєва, С. В.
Посібник розрахований на студентів І курсу факультету іноземної філології, які вивчають німецьку мову як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматикою німецької мови. У кожному розділі морфології та синтаксису завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник містить контрольні тести та словник граматичних термінів і є добрим доповненням до всіх чинних підручників німецької мови. The manual is intended for first-year students of the Faculty of Foreign Philology, who study German as a second foreign language. The purpose of the collection is to provide students with additional materials for independent work on the grammar of the German language. In each section of morphology and syntax, the tasks are arranged according to the principle of increasing difficulty and end with exercises on translation from the Ukrainian language into German. The guide contains control tests and a dictionary of grammar terms and is a good addition to all current German language textbooks.
СУЧАСНА МОВОЗНАВЧА ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЯ
(Запоріз. нац. ун-т, 2013) Борисов, В. А.
У статі представлено аналіз мовознавчої Інтернет-комунікації як комунікативного акту, що є способом презентації мовної особистості науковця у всесвітній мережі. Сучасна лінгвістична Інтернет-комунікація розглядається як когнітивно- комунікативна діяльність, що сприяє діалогізації наукового дискурсу та уможливлює формування нового знання. В статье представлен анализ лингвистической Интернет-коммуникации как коммуникативного акта, который является способом презентации языковой личности учёного во всемирной сети. Современная лингвистическая Интернет-коммуникация рассматривается как когнитивно-коммуникативная деятельность, которая способствует диалогизации научного дискурса и формированию нового знания. The article deals with the analysis of linguistic Internet communication as a communicative act which is a means of a scholar’s language personality presentation in the world net. Modern linguistic Internet communication is studied as a communicative-cognitive activity which facilitates a dialogue character of modern scientific discourse and new knowledge acquisition.
250 завдань з граматики німецької мови для самостійної роботи студентів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2013-09-09) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Іщенко, І. М.
Посібник розрахований на студентів І та ІІ курсу факультету іноземної філології денної та заочної форми навчання, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматикою німецької мови. У кожному розділі морфології та синтаксису завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників німецької мови. The textbook is intended for internal and external first and second-year students of Foreign Philology Departments who study German as a main and as a secondary subject. The purpose of the textbook is to provide students with additional materials for unsupervised work to master German grammar. Morphology and syntax units contain tasks which follow the principle of increasing complexity and end with exercises for translation from Ukrainian into German. The textbook may serve as a good complement to all certified German textbooks.
Модальність, оцінка, евіденціальність, емпатія: проблема визначення (на матеріалі епістолярію М. Куліша)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2014) Невська, Ю. В.
У статті досліджуються проблеми визначення, взаємовпливу та взаємодії функціонально-прагматичних категорій модальності, оцінки, евіденціальності та емпатії у дискурсі епістолярію М. Куліша. Відзначається, що головними спільними рисами для вищезазначених категорій виступають антропоцентричність та суб’єктивність і що розглядувані категорії взаємодіють та підсилюють одна одну, головним чином, не на рівні висловлювання, а на рівні дискурсу кожного окремого листа. Доводиться, що в листах постає цілісний образ автора, налаштованість та емпатія якого різняться залежно від адресата; а численні модальні значення виражають різні аксіологічні настанови. В статье исследуются проблемы определения, взаимовлияния и взаимодействия функционально-прагматических категорий модальности, оценки, эвиденциальности и эмпатии в дискурсе эпистолярия Н. Кулиша. Отмечается, что главными общими чертами для вышеупомянутых категорий выступают антропоцентричность и субъективность, и что рассматриваемые категории взаимодействуют и усиливают друг друга, главным образом, не на уровне высказывания, а на уровне дискурса каждого отдельного письма. Доказывается, что в письмах формируется целостный образ автора, настрой и эмпатия которого различаются в зависимости от адресата; а многочисленные модальные значения выражают разные аксиологические установки.The article examines the problems of definition, interaction and interaction of functional-pragmatic categories modalities, evaluations, evidence and empathy in the discourse of N. Kulish's epistolary. It is noted that the main common features for the above categories are anthropocentrism and subjectivity, and that the categories in question interact and reinforce each other, mainly not at the level of utterance, but at the level of utterance. the level of discourse of each individual letter. It is proved that the letters form a holistic image of the author, whose mood and empathy differ depending on the addressee; and numerous modal values express different axiological attitudes.
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СМЕРТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ НАЗВАМИ ПОНЯТЬ ІРРЕАЛЬНОГО СВІТУ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014) Омельяненко, О. В.
Стаття присвячена детальному опису українських танатологічних фразеологізмів із назвами понять ірреального світу, з’ясуванню специфіки їхньої мотивації, установленню фразеотворчої активності компонентів на позначення понять ірреального світу та виявленню особливостей відбиття національно-культурних рис сприйняття смерті крізь призму фразеологізмів із назвами понять ірреального світу. Проаналізоване відбиття зв’язку з давніми віруваннями людини в існування двох світів – реального й ірреального – у низці фразеологізмів української мови. Статья посвящена детальному описанию украинских танатологических фразеологизмов с названиями понятий ирреального мира, определению специфики их мотивации, установлению фразеобразовательной активности компонентов, которые называют понятия ирреального мира, и выявлению особенностей отображения национально-культурных черт восприятия смерти сквозь призму фразеологизмов с названиями понятий ирреального мира. Проанализировано отображение связи с давними верованиями человека в существование двух миров в ряде фразеологизмов украинского языка. The article is devoted to the detailed analysis of the Ukrainian thanatological phraseological units with words-components to denote concepts of irreal world and establishment of component phraseocreating activity and defining the peculiarities of national and cultural features reflection of death perception through the prism of Ukrainian phraseological units with the names of irreal world concepts. All phraseological units are connected semantically with the idea of human death and reflect human being perception or understanding of the world (irreal world) which exists only in his imagination. The formation of the specific death perception developed under the influence of Christian traditions and beliefs in which God is the main figure as for the salvation of the problems concerning time, human death place and further stay of a dead soul. The main indicators of the irreal world are the word-components, which at the same time motivate the meaning of all phraseological units. The most productive word-components are світ, душа, дух, бог, дідько, біс, царство, рай, пекло, ангели, небуття, as they reflect national and cultural specificity of death perception through the prism of the irreal world.
Наукове осмислення української мови як інтелектуальної діяльності людини в ХІХ ст
(Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2014-09-05) Борисов, В. А.
У статті представлено ретроспективний погляд на формування українського мовознавчого дискурсу як когнітивно-комунікативної практики ХІХ ст. з огляду на інтенсифікацію інтелектуальної діяльності у сфері пізнання мови, описі її структурних компонентів і явищ. В статье представлен ретроспективный взгляд на формирование украинского лингвистического дискурса как когнитивно-коммуникативной практики ХІХ в. учитывая интенсификацию интеллектуальной деятельности в сфере познания языка, описания его структурных компонентов и явлений. This paper presents a retrospective look at the formation of Ukrainian linguistic discourse as a cognitive-communicative practice of the nineteenth century taking into consideration the intensifi cation of intellectual activity in language study, description of its structural сomponents and phenomena.
Konjunktiv
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2014-10-03) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Пантелєєва, С. В.
Посібник розрахований на студентів ІII та ІV курсу факультету іноземної філології денної та заочної форми навчання, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматичною темою «Konjunktiv». У кожному розділі посібника завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників з граматики німецької мови. The tutorial is intended for internal and external third and fourth-year students of Foreign Philology Departments who study German as a major and a minor subject. The purpose of the tutorial is to offer students supplementary materials for unsupervised work to master Konjunktiv. The assignments in the tutorial follow the principle of increasing complexity and end up with translation exercises from Ukrainian into German. The tutorial may serve as an efficient complement to all German grammar textbooks.
ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИСЛОВЛЕНЬ З ІМПЛІКАТУРАМИ У РЕАКТИВНИХ ХОДАХ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
(Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2015) Сидорова, М. О.
Дисертацію присвячено встановленню лінгвопрагматичних властивостей висловлень з імплікатурами в реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу. Досліджувані імплікатури демонструють два типи - конвенційні, що мають лексико-граматичні й синтаксичні індикатори, та конверзаційні (дедуктивні, індуктивні, абдуктивні), що виводяться на ґрунті дискурсивного контексту. При цьому реалізуються імпліцитні мовленнєві акти асертивного, комісивного, директивного й експресивного типів, які є підтримувальними, непідтримувальними й відтермінованими реакціями на асертиви, квеситиви, директиви, комісиви й експресиви. Реалізацію реактивних імпліцитних мовленнєвих актів зумовлено стратегіями аргументації, увічливості та вуалювання. Диссертация посвящена установлению лингвопрагматических свойств высказываний с импликатурами в реактивных ходах немецкоязычного диалогического дискурса. Исследуемые импликатуры демонстрируют два типа - конвенциональные, имеющие лексико- грамматические и синтаксические индикаторы, и конверзационные (дедуктивные, индуктивные, абдуктивные), выводящиеся на основе дискурсивного контекста. При этом реализуются имплицитные речевые акты ассертивного, комиссивного, директивного и экспрессивного типов, которые являются поддерживающими, неподдерживающими и отсроченными реакциями на ассертивы, квеситивы, директивы, комиссивы и экспрессивы. Реализация реактивных имплицитных речевых актов обусловлена стратегиями аргументации, вежливости и вуалирования. The paper analyses linguistic and pragmatic properties of utterances with implicatures in responsive moves of German dialogical discourse. The implicatures of utterances in responsive moves of dialogical discourse demonstrate propositional and illocutionary dependence upon the initial utterance. In dialogical discourse the responsive utterances actualise conventional and conversational implicatures. The former have lexical and grammatical or syntactic indicating devices. The latter have no linguistic indicating devices and are derived from the discursive context. Three types of conversational implicatures are distinguished. They are deductive, which are derived from a syllogism, inductive, which have cause and consequence underpinnings, and abductive, which are built on a hypothesis in terms of the discursive context. Linguistic indicating devices of conventional implicatures in German dialogical discourse include implicative, factive and presuppositional verbs, restrictive particles, adjectives in comparative and superlative degrees, scalar adverbs, indefinite personal, demonstrative, negative, possessive and personal pronouns, verbs in the Subjunctive (Konditionalis I and Prateritum Konjunktiv), rhetorical question, statements and inducements (cliches with specific structures), conditional clauses (complete and elliptic), and contradistinction structures. The implicative, factive and presuppositional verbs have as a common feature a presupposition in their seme, which can be actualized in discourse as an implicature. The nature of this presupposition serves as their differentiation criterion. The the presuppositional and factive verbs pass the negation test, but the implicative do not. On the other hand, the implicative and factive verbs have an infinitive phrase or object clause as a complement, whereas presuppositional verbs do not. Restrictive particles as implicature indicating devices have a specific relationship between their sphere and focus. The focus of the particle auch is included to its sphere; the focus of the particle nur stays beyond its sphere; the sphere of the particle sogar follows from its focus. Adjectives in comparative and superlative degrees together with verb tense forms serve as implicature indicating devices in responsive utterances of German dialogical discourse. The adverbs immer, uberall, zuerst, nie indicate the scalar implicature. Rhetoric statements are structured according to four structural models: 1) Ich werde p +» Ich werde ~p; 2) Als ob p +» ~p; 3) Als ~p +>> p or Alsp +» ~p, 4)p mochte ich sehen +>> ~p. Conditional clauses demonstrate five structural models: 1 )p? -Wenn p, dann q +» ~p; 2)p? - Wenn ~p, dann q +» p\ 3)p? - Wenn nurp, dann q +» p&r; 4)p? - Wenn q +» Wenn q, dannp; 5)p - Wenn q +» ~q. Contradistinction structures follow three models: 1) Ich undp? +» Ich ~p; 2) Ich und nichtp? +» Ichp; 3) Du undp? +» Du kannst ~p In responsive moves, the utterances with implicatures actualise implicit speech acts of assertive, commissive, directive and expressive types, which are viewed as supporting, non-supporting or deferred reactions to assertive, commissive, directive and expressive speech acts. The responsive implicit speech acts realisation is stipulated by the strategies of argumentation, politeness and fogging. The strategy of argumentation is implemented through two discursive tactics, that of justification and generalization. The strategy of politeness is pursued through three tactics: maintaining the face of the addressee, threatening the face of the addresser and hinting. The strategy of fogging presupposes five types of tactics: maintaining the face of the addresser, using euphemisms, avoidance, threatening the face of the addressee and maintaining/threatening the face of the third person. Hinting and using euphemisms are distinct by conversational implicatures; the rest of the tactics can be realised either in the utterances with conventional or conversational implicatures. The strategies and tactics can be combined in one utterance.
ДИСКУРСИВНІ СЛОВА ЯК СТИЛЕУТВОРЮВАЛЬНА ДОМІНАНТА ЛИСТІВ М. КУЛІША ДО ДРУЖИНИ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2015) Невська, Ю. В.
У статті проаналізовано природу дискурсивних слів, подано їхню класифікацю; ви- ділено корпус дискурсивних слів в епістолярії відомого драматурга Миколи Куліша, зо- крема його листів дружині. Виявлені мовні одиниці досліджено з метою уточнення ознак ідіостилю письменника. Предметом розгляду стала номенклатура, прагматична спря- мованість, аргументативна функція дискурсивних слів. Встановлено, що М. Куліш в осо- бистих листах до дружини досить часто вживає дискурсивні слова як частину певних комунікативних стратегій з метою досягнення поставлених прагматичних цілей. В статье анализируется природа дискурсивных слов, их классификации; выделяется корпус дискурсивных слов в эпистолярии известного драматурга Николая Кулиша, в частности, писем, адресованных жене. Выявленные дискурсивные слова ана- лизируются с целью уточнения идеостиля писателя. Предметом рассмотрения ста- новятся номенклатура, прагматическая направленность, аргументативная функция дискурсивных слов. Установлено, что Кулиш в личных письмах к жене достаточно часто употребляет дискурсивные слова как часть определенных коммуникативных стратегий с целью достижения поставленных прагматических целей. The investigation of discourse markers in different types of discourse is rather topical in modern linguistics, as it’s the discourse markers that is an important component that creates linguistic identity and, in terms of communicative linguistics, helps to identify the real intentions of the author and the mechanisms of influence on the listener. The article analyzes the nature of discourse markers, their classifications; the corpus of discourse markers in the discourse of epistles by the playwright Mykola Kulish, addressed to his wife, has been selected. The selected discourse markers have been analyzed in order to clarify the writer’s idiostyle in his epistolary works. The subjects of study are the nomenclature and pragmatic orientation of discourse markers. It has been established that M. Kulish in his personal letters to his wife often uses discourse markers as a part of certain communicative strategies to achieve the communicative goals determined by the author. Pragmatic orientation of the first group of letters is informing, asking for information, paraphrasing, including «mini-discourses» (discourse in the discourse), which are rich in various types of discourse markers and belong to the publicist style. The former fully meet the communicative goals (provide information, amaze, amuse, calm down etc.). In the second group of letters, though the total amount of discourse markers there is quite large, their range is much poorer, because of the narrowing of communicative tasks.
ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК ТА СЕМАНТИЧНІ МЕЖІ НАПОЛЕОНІВСЬКОГО «ТЕКСТУ» РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015) Тарарак, О. В.
У дисертації вперше характер інтерпретації наполеонівського міфу в російській літературі осмислений як наполеонівський «текст», що є семантичною єдністю різножанрових творів і різностильових явищ та який має свої хронологічні межі, центрального героя і «внутрішній» сюжет. На основі маловідомих матеріалів висвітлено особливості сприйняття Наполеона в Росії та історія вивчення цього феномена в літературознавстві; охарактеризовано ґенезу наполеонівського міфу, який відмежовано від легенди; виокремлено його основні аспекти як «міфу про Спасителя»; з’ясовано його особливості як культурного міфу Нового часу; систематизовано теоретико-методологічні підходи до тлумачення «тексту» як літературознавчої категорії; окреслено хронологічні та семантичні межі наполеонівського «тексту», виявлено критерії його єдності; досліджено інтертекстуальні зв’язки всередині «тесту»; визначено основні етапи інтерпретації наполеонівського міфу в російській літературі XIX – початку XX ст., окреслено міфопоетичні риси його романтичного та неоромантичного прочитання, охарактеризовано форми полеміки з ним і відштовхування від нього у творах російського реалізму і постсимволізму, а також роль і місце цих форм у наполеонівському «тексті» російської літератури; здійснено реконструкцію особливостей сприйняття наполеонівського міфу в народному середовищі, досліджено формально-змістові джерела демонізації особистості Наполеона шляхом «підключення» до наполеонівського «тексту» різнорідних документальних свідчень; окреслено світоглядні проблеми, що виникли в наполеонівському «тексті» XIX – початку XX ст. як смислової структури підвищеної інтелектуальної напруги; визначено семантичні «вузли», до яких тяжіють усі твори російської літератури, що входять у цей «текст». Обрані хронологічні рамки дозволили реконструювати процес трансформації пам’яті про Наполеона на рівні художнього тексту. За це століття російська література пройшла кілька етапів розвитку, що є не лише сукупністю видатних творів, написаних у руслі певного літературного напрямку, але й пошуків відповідей на актуальні буттєві проблеми, і наполеонівський міф посідав тут важливе місце. В диссертации устанавливаются и уточняются особенности художественного освоения феномена Наполеона, становления и развития наполеоновского «текста» русской литературы. Проблема функционирования феномена Наполеона неоднократно становилась предметом научных рефлексий и каждый раз осмыслялась в различной плоскости. Утвердилась мысль о том, что в русской литературе сложился наполеоновский миф или его извод, «черная» и «светлая» наполеоновская легенды, разрабатывались наполеоновская тема, фабула, образ. Основанием для подобных умозаключений является сложная противоречивость феномена Наполеона, амбивалентность его действий, сила и многомерность воздействия на русское и европейское культурное сознание. В огромной наполеоновской литературе не поставлен вопрос о том, что в русской литературе наполеоновского мифа не существовало. Поэты, писатели, драматурги, публицисты воспринимали и своеобразно интерпретировали миф французский, активно распространявшийся во всех странах Европы. В отношении русской литературы речь может идти о такой форме реакции на этот «чужой», но тем не менее актуальный для нее миф, в которых личность и деятельность Наполеона получала самые различные, порой противоречивые истолкования, в то же время, объединенные общим смыслом. Этой форме отвечает понятие наполеоновского «текста» русской литературы. Именно в наполеоновском «тексте» фигура Наполеона становится специфическим и самоценным объектом художественного постижения и утверждается, как такое целостное единство, в котором все многообразное и противоречивое, нередко противопоставленное друг другу, сплавляется в семантическое единство. Наполеоновский «текст» обладает всеми свойствами такого типа текстов, в котором выделяются общие принципы отбора и систематизации содержащегося в нем материала: он обладает определенной историософской и онтологической проблематикой, имеет собственные семантические границы, очерчивающие своеобразную трактовку роли личности в истории, веры и безверия, индивидуализма и соборности, оппозицию Востока и Запада. Семантика наполеоновского «текста» отличается сложной многомерностью, но существует определенный вектор смыслового взаимодействия, обусловивший его рамку. Чтобы быть включенным в нее, произведение должно иметь проекцию в виде целостного образа. Этим образом является фигура Наполеона. Она отличается внутренней противоречивой целостностью, во многом заданной французским мифом. Ясно намечены ее зрительные характеристики (треугольная шляпа, скрещенные на груди руки, серый сюртук), детали внешности по-разному акцентируются у целого ряда писателей, но остаются неизменными атрибутами; обозначена устойчивая поведенческая модель центрального персонажа. В русской литературе его действительные поступки не представлены подробно, в ней актуализируются те или иные аспекты его образа, прочтенного не как «Спаситель», а как отрицание традиционных христианских норм и запретов, совершение поступков, утверждавших индивидуализм и новые правила поведения, но без должных на то нравственных оснований. В работе рассматривается фрагмент этого «текста» с начала XIX в. по начало XX в., выбор рамок которого обусловлен движением сюжета «текста» – от идеализации Наполеона как полководца, героя до иронического снижения, утраты актуальности в начале прошлого века, когда романтическое мировидение окончательно вытесняется новым культурным сознанием формирующегося массового общества. Полисемантика сюжета этого «текста» отразила динамику русского художественного сознания на протяжение века от предромантизма до модернизма. Все это придает семантическую целостность и логическую связность рассматриваемому фрагменту наполеоновского «текста». The dissertation is the first attempt to comprehend the nature of the Napoleonic myth interpretation in the Russian literature as the Napoleonic “text”, which is a semantic unity of the works of different genres and of the events of different styles that has its own chronological borders, the main character and “inner” plot. On the basis of certain little-known materials some special aspects of Napoleon`s perception in Russia and the historical outline of this phenomenon literary studies are considered; the genesis of the Napoleonic myth separated from the legend is traced; its main aspects as a “myth about the Saviour” are defined; its special features of a modern cultural myth are established; the theoretical and methodological approaches to the “text” as a category of the literary studies are systematized; the chronological and semantic borders of the Napoleonic “text” are described and criteria for defining its unity are suggested; the intertextual relations within the “text” are examined; the main stages of the Napoleonic myth interpretation in the Russian literature at the turn of the 20th century are singled out, mythological and poetic features of its romantic and neoromantic interpretation are identified, forms of polemics with it and its rejection in the works of Russian realism and post-symbolism are traced, the role and the place of these forms in the Napoleonic “text” of the Russian literature are thrown light upon; specific popular perception of the Napoleonic myth is revealed, the formal content sources of the demonization of the Napoleon`s personality are examined by adding different documentary evidence to the Napoleonic “text”; the world outlook problems, which appeared at the turn of the 20th century in the Napoleonic “text” as the notional structure of increased intellectual strain, are specified; the semantic “clusters” to which all the works of the Russian literature included in this “text” are gravitating, are determined. The selected chronological frames made it possible to reconstruct the process of the transformation of the memory about Napoleon at the level of the text of fiction. During that century the Russian literature passed through several stages of its development. It was not only the unity of the eminent works written within the framework of a certain literary trend but also a search for the answers to the urgent topical problems, and the Napoleonic myth occupied an important place there.
НЕЙРОЛИНГВИСТИКА: СООТНОШЕНИЕ МЕНТАЛЬНОГО И НЕЙРОННОГО УРОВНЕЙ В АСПЕКТЕ ТЕОРИИ ГЮСТАВА ГИЙОМА
(НИУ «БелГУ», «ПОЛИТЕРРА», 2015) Минкин, Л. М.
В статье рассматриваются две точки зрения теории Г. Гийома о соотношении ментального и нейронного уровней : 1. Ментальный уровень «вписан» в нейронный ; 2. Ментальный и нейронный уровни представляют психофизический синтез. У статті розглядаються дві точки зору теорії Г. Гійома про співвідношення ментального і нейронного рівнів : 1. Ментальний рівень «вписаний» в нейронный ; 2. Ментальний і нейронный рівні представляють психофізичний синтез. The article discusses two points of view of the theory of G. Guillaume on the correlation of mental and neural levels : 1. The mental level of "fit" in the neural ; 2. Mental and neural levels represent psycho-physical synthesis.
300 завдань з граматики німецької мови для самостійної роботи студентів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015-09-21) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Пантелєєва, С. В.
Посібник розрахований на студентів І та ІІ курсу факультету іноземної філології денної та заочної форми навчання, які вивчають німецьку мову як основну спеціальність, а також як другу іноземну мову. Метою збірника є забезпечення студентів додатковими матеріалами для самостійної роботи над граматикою німецької мови. У кожному розділі морфології та синтаксису завдання розташовані за принципом зростання труднощів і закінчуються вправами на переклад з української мови на німецьку. Посібник є добрим доповненням до всіх чинних підручників німецької мови. The textbook is intended for internal and external first and second-year students of Foreign Philology Departments who study German as a main and as a secondary subject. The purpose of the textbook is to provide students with additional materials for unsupervised work to master German grammar. Morphology and syntax units contain tasks which follow the principle of increasing complexity and end with exercises for translation from Ukrainian into German. The textbook may serve as a good complement to all certified German textbooks.
Збірка додаткових завдань до підручника «Aspekte B1» для самостійної роботи студентів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015-09-21) Скачкова, В. В.; Кутова, Н. Ю.; Кошечкіна, Т. М.; Тарарак, М. Ю.; Пивовар, Ю. О.
Збірка додаткових завдань до підручника «Aspekte B1» - є важливою практичною допомогою для студентів та викладачів практичного курсу німецької мови. Це синтезований посібник, що цілком забезпечує учасників навчального процесу дидактичним матеріалом для аудиторної та самостійної роботи, надає можливість систематизувати теоретичний матеріал із граматичних тем, висвітлених у підручнику, актуалізувати лексичний матеріал та ознайомитися з інформацією з країнознавчої тематики, дізнатися про цікаві факти з історії та культури Німеччини. Пропонуються також перекладні вправи, які містять актуальну лексику підручника; наявні також додаткові тексти для читання, розуміння та переказу з актуальних тем підручника, творчі завдання для написання творів, цитати видатних людей з метою спонукання до дискусії; додаткові завдання для аудіювання, а також вправи для групової та партнерської роботи. The collection of supplementary assignments for the textbook “Aspekte B1” is designed to provide students and German teachers with extra practical assistance. The collection fully supplies parties of the educational process with didactic material for class and unsupervised work. The collection enables to systematize theoretical issues from grammar areas covered in the textbook, make use of the lexical material, become familiar with data on regional geography and learn interesting facts about German history and culture. The collection contains translation exercises that include the topical vocabulary from the textbook; extra texts for reading, understanding and retelling on up-to-date topics from the textbook; creative writing assignments, quotations by outstanding people aimed to induce to a discussion, additional listening tasks and exercises for group and pair work.
РЕФЕРЕНЦІЙНИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТА-ДЖЕРЕЛА СТРАХУ В УКРАЇНСЬКИХ ТЕКСТАХ ЛІТЕРАТУРИ ЖАХІВ
(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2016) Сазонова, Я. Ю.
Стаття присвячена проблемі взаємодії екстралінгвальних факторів і мовного втілення інтенції автора у творенні текстів жахів в українській мові. Застосування комплексного підходу до вивчення емотивної надбудови тексту дозволяє виявити особливості референції і вираження суб’єктів-джерел страху та їх прагматичне навантаження в текстах цього жанру. Основою вивчення цього явища став прагматичний підхід, який, із залученням елементів контекстологічного і семантичного методів аналізу, дозволив розробити класифікацію психологічних основ референції в текстах жахів, а також виявити її особливі типи. Основним теоретичним узагальненням став висновок про те, що емотивна надбудова текстів жахів базується на алогізмі вигаданого світу, що сприяє створенню страхітливої атмосфери; у свою чергу алогічність створюваного вигаданого світу вимагає регулярної функції логічного заперечення пропозитивної основи речень. Здійснений аналіз окреслює широку перспективу подальших наукових пошуків як у межах однієї мови, так і в порівняльному аспекті. Статья посвящена проблеме взаимодействия экстралингвистических факторов и языкового воплощения интенции автора в создании текстов ужасов в украинском языке. Применение комплексного подхода к изучению эмотивной надстройки текста позволяет выявить особенности референции и выражение субъектов-источников страха и их прагматическое нагрузки в текстах этого жанра. Основой изучения этого явления стал прагматический подход, который, с привлечением элементов контекстологичного и семантического методов анализа, позволил разработать классификацию психологических основ референции в текстах ужасов, а также выявить ее особые типы. Основным теоретическим обобщением стал вывод о том, что эмотивная надстройка текстов ужасов базируется на алогизме вымышленного мира, способствует созданию ужасающей атмосферы; в свою очередь алогичность создаваемого вымышленного мира требует регулярной функции логического отрицания пропозитивной основы предложений. Проведенный анализ определяет широкую перспективу дальнейших научных поисков как в пределах одного языка, так и в сравнительном аспекте. The paper deals with the problem of interaction of extra linguistic factors and language realization of an author’s intention in creating horror texts in the Ukrainian language. Complex approach to the studying of the emotional level of a text allows revealing peculiar features of reference and wording of subjects-sources of horror and their pragmatic loading in the texts of this genre. The analysis of this phenomenon is based on the pragmatic approach, which, in cooperation with contextual and semantic methods, helped elaborate the classification of psychological reasons of reference in horror texts, as well as single out its specific types. The main theoretical generalization is the conclusion that the emotional level of horror texts is based upon the alogism of the fictional world that presupposes the creation of horrific atmosphere; in its turn, the alogism of the created fictional world demands regular function of logical negation of the propositional basis of sentences. The conducted analysis enlightens a wide perspective of further scientific researches both within the bounds of one language and comparatively.
НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НАПИСАННЯ АБЗАЦУ ЯК СТРУКТУРНОЇ ОДИНИЦІ АНГЛОМОВНОГО ПИСЕМНОГО ТЕКСТУ
(ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016) Одегова, Н. М.
Розглянуто поняття абзацу як засобу логіко-композиційного членування писемного тексту. Висвітлено принципи побудови тематичного абзацу та призначення топікального, допоміжного і заключного речень. Конкретизовано вміння написання абзацу. Розроблено групу вправ, спрямованих на розвиток визначених умінь у контексті формування англомовної компетентності в письмі. Запропонована послідовність вправ передбачає покрокове навчання написання різних за призначенням типів речень із поступовим переходом до продукування висловлювання на рівні абзацу. Показано, що важливе місце займають парна та групова форми роботи, які значно знижують дію фактору стресу, пов’язаного з породженням висловлювань на письмі. Рассмотрено понятие абзаца как средства логико-композиционного членения письменного текста. Освещены принципы построения тематического абзаца и функции топикального, вспомогательного и заключительного предложений. Выявлены конкретные умения написания абзаца. Разработана группа упражнений, направленных на развитие выявленных умений в контексте формирования англоязычной компетентности в письме. Предложенная последовательность упражнений предполагает пошаговое обучение написанию вышеуказанных типов предложений с постепенным переходом к формулированию высказываний на уровне абзаца. Указано, что важное место занимают парная и групповая формы работы, которые значительно снижают действие фактора стресса, связанного с порождением письменных высказываний. In the article the author explores the concept of paragraph as a means of logically structuring a written text; outlines the principles of arranging a body paragraph; examines the functions of a topic sentence, supporting sentences and a concluding one; identifies the specific skills of writing a paragraph; offers a set of activities aimed at mastering the specified skills in the context of developing English-language competence in writing. The suggested sequence of activities presupposes step-by-step practice in writing sentences of the types mentioned with the gradual transition to composing complete paragraphs. Special attention is paid to pair and group work for the purpose of lessening the adverse effects of writing-related stress
Французька мова
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Лембік, С. О.
Методичні рекомендації мають на меті допомогти здобувачам освіти підготуватися до практичних занять, правильно організувати самостійну роботу для ефективного вивчення другої іноземної мови. Методические рекомендации имеют целью помочь соискателям образования подготовиться к практическим занятиям, правильно организовать самостоятельную работу для эффективного изучения второго иностранного языка. The methodical recommendations are intended to help the learners to prepare for practical classes, to properly organize independent work for effective study of the second foreign language. languages.