DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Шабанов, Р. І."

Перегляд за Автор "Шабанов, Р. І."

Зараз показано 1 - 20 з 20

ВТІЛЕННЯ ПРИНЦИПУ СВОБОДИ ПРАЦІ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ НАУКОВОПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Шабанов, Р. І.; Ждан, М. Д.
Автори висвітлюють специфіку втілення принципу свободи праці у правовому регулюванні дистанційної роботи науково-педагогічних працівників через призму досвіду України та Європейського Союзу. Вказується, що дистанційна робота науковопедагогічних працівників тісно пов’язана із принципом свободи волі в трудовому праві, адже трансформації, що відбуваються у вітчизняній системі освіти і у суспільстві в цілому передбачають здійснення трудової функції науково-педагогічними працівниками із систематичним застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. На переконання авторів, це вимагає відповідної трансформації у підходах до правового регулювання трудових відносинах стосовно врахування волевиявлення науково-педагогічних працівників при переведенні на дистанційну роботу. Автори підкреслюють, що у даній ситуації неврегульованими вітчизняним законодавцем залишаються декілька напрямків. По-перше, у трудовому законодавстві та у законодавстві про освіту не визначається, яку частину робочого часу працівник має бути залученим до дистанційного навчання, щоб його можна було кваліфікувати в якості дистанційного працівника. По-друге, чинне українське трудове законодавство дозволяє роботодавцю у невиправдано широкому переліку випадків переводити на дистанційну роботу працівників без їх згоди. Для виправленнях окреслених прогалин пропонується у ст. 60-2 КЗпП України закріпити положення, що дистанційним вважається працівник, який працює поза робочих приміщень роботодавця із використанням інформаційно-комунікаційних технологій більше 70 % від загального місячного обсягу робочого часу. Вважаємо, що у ст. 60-2 КЗпП України необхідно відобразити положення, що переведення працівника на дистанційну роботу без його згоди можливе лише у випадку запровадження надзвичайного або воєнного стану. The authors highlights the specifics of the implementation of the principle of freedom of labor in the legal regulation of remote work of scientific and pedagogical employees through the prism of the experience of Ukraine and the European Union. The authors points out that remote work of scientific and pedagogical employees is closely related to the principle of freedom of will in labor law, because the transformations taking place in the domestic education system and in society as a whole provide for the implementation of the labor function by scientific and pedagogical employees with the systematic use of information and communication technologies. In the opinion of the authors, this requires a corresponding transformation in approaches to the legal regulation of labor relations in relation to taking into account the will of scientific and pedagogical employees when they are transferring to remote work. The authors emphasizes that in this situation several directions remain unregulated by the domestic legislator. First, the labor legislation and the education legislation do not define what part of the working time an employee must be involved in distance learning in order to be qualified as a remote worker. Secondly, the current Ukrainian labor legislation allows the employer in an unreasonably wide list of cases to transfer employees to remote work without their consent. To correct the gaps outlined by the author, it is proposed in Art. 60-2 of the Labor Code of Ukraine to establish the provision that an employee who works outside the employer’s premises using information and communication technologies for more than 70% of the total monthly amount of working time is considered as remote. The authors believes that in Art. 60-2 of the Labor Code of Ukraine, it is necessary to reflect the provision that the transfer of an employee to remote work without his consent is possible only in the event of the introduction of a state of emergency or martial law.
ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ: НОВЕЛИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Шабанов, Р. І.; Ждан, М. Д.
Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарсько-правових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостійність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об’єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб’єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізингодавець зобов’язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові можливості для сторін без укладання супутніх договорів. The authors investigate the financial leasing agreement in the system of economic and legal agreements through the prism of novelties of the Ukrainian legislation. According to the authors, the financial leasing agreement is a commercial-legal agreement, which occupies an independent place among the lease agreements in the field of economic activity. It is noted that the independence of the financial lease agreement as an economic and legal agreement is determined by the purpose of the financial lease agreement, the economic nature of leasing operations, the object of financial leasing, the main features of financial leasing and the content of the financial lease agreement, the subject composition of the financial lease agreement. The authors believes that to improve the understanding of the financial leasing agreement as a business agreement must be enshrined in Art. 1 of the Law on Leasing the following concept of financial leasing agreement: “financial leasing agreement is a business agreement under which the lessor undertakes for a term and for a fee to transfer to the lessee in possession and use as an object of financial leasing property owned by the lessor. ownership and acquired by him without prior agreement with the lessee, or property specially acquired by the lessor from the seller (supplier) in accordance with the specifications and conditions established by the lessee, and may provide for the provision of intermediary and ancillary services to the lessee”. According to the authors, the inclusion in the given normative definition of all three types of financial leasing services will have a practical orientation, as it will allow fixing directly in the financial leasing agreement additional opportunities for the parties without concluding related agreements.
ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ: НОВЕЛИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Шабанов, Р. І.; Ждан, М. Д.
Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарськоправових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостійність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об’єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб’єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізингодавець зобов’язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові можливості для сторін без укладання супутніх договорів. The authors investigate the financial leasing agreement in the system of economic and legal agreements through the prism of novelties of the Ukrainian legislation. According to the authors, the financial leasing agreement is a commercial-legal agreement, which occupies an independent place among the lease agreements in the field of economic activity. It is noted that the independence of the financial lease agreement as an economic and legal agreement is determined by the purpose of the financial lease agreement, the economic nature of leasing operations, the object of financial leasing, the main features of financial leasing and the content of the financial lease agreement, the subject composition of the financial lease agreement. The authors believes that to improve the understanding of the financial leasing agreement as a business agreement must be enshrined in Art. 1 of the Law on Leasing the following concept of financial leasing agreement: “financial leasing agreement is a business agreement under which the lessor undertakes for a term and for a fee to transfer to the lessee in possession and use as an object of financial leasing property owned by the lessor. ownership and acquired by him without prior agreement with the lessee, or property specially acquired by the lessor from the seller (supplier) in accordance with the specifications and conditions established by the lessee, and may provide for the provision of intermediary and ancillary services to the lessee”. According to the authors, the inclusion in the given normative definition of all three types of financial leasing services will have a practical orientation, as it will allow fixing directly in the financial leasing agreement additional opportunities for the parties without concluding related agreements.
ЗАБОРОНА ДИСКРИМІНАЦІЇ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ ЯК СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ У ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Шабанов, Р. І.
Автор досліджує проблематику заборони дискримінації при реалізації права на працю як способу забезпечення балансу інтересів у трудових відносинах. Автор вказує, що основним законним інтересом працівника при реалізації права на працю є отримання роботи відповідно до спеціальності і кваліфікації незалежно від інших факторів, які характеризують особисте та соціальне становище працівника. Визнається, що натомість роботодавець, володіючи правом на добір працівників, може зловживати цим правом та встановлювати обмеження, додаткові вимоги чи переваги для прийняття на роботу. Автор переконаний, що у цьому випадку не можна говорити про законність інтересу роботодавця. Навпаки, у такій ситуації має місце порушення принципу рівності у сфері праці та здійснюється дискримінація при реалізації права на працю. Автор зазначає, що чинне українське законодавство практично не закріплює ефективних механізмів захисту від дискримінації при реалізації права на працю, які б забезпечили реальний баланс інтересів учасників трудових відносин. Вказується, що за наявності положень, які гарантують рівне ставлення у трудових відносинах, положення трудового законодавства не розкривають механізми захисту права на працю у випадках, коли принцип рівності був порушений та мала місце дискримінація. Автором пропонуються шляхи удосконалення трудового законодавства для гарантування балансу інтересів учасників трудових відносин при реалізації громадянами права на працю. The author explores the issue of non-discrimination in the exercise of the right to work as a way to ensure a balance of interests in labor relations. The author points out that the main legitimate interest of the employee in the exercise of the right to work is to obtain work in accordance with the specialty and qualifications, regardless of other factors that characterize the personal and social status of the employee. It is recognized that, instead, the employer, having the right to select employees, may abuse this right and impose restrictions, additional requirements or benefits for employment. The author is convinced that in this case we can talk about the legitimacy of the employer’s interest. On the contrary, in such situations there is a violation of the principle of equality in the field of labor and discrimination is exercised in the exercise of the right to work. The author notes that the current Ukrainian legislation practically does not establish effective mechanisms for protection against discrimination in the exercise of the right to work, which would ensure a real balance of interests of participants in labor relations. It is pointed out that in the presence of provisions that guarantee equal treatment in labor relations, the provisions of labor legislation do not disclose mechanisms for protecting the right to work in cases where the principle of equality has been violated and discrimination has taken place. The author proposes ways to improve labor legislation to ensure the balance of interests of participants in labor relations in the exercise of citizens’ right to work.
Комплекс навчально-методичного забезпечення з курсу Трудове право за вимогами кредитно-модульної системи навчання
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Процевський, В. О.; Коваленко, О. О.; Шабанов, Р. І.
Правове регулювання праці визначається, як відомо, об’єктивними умовами розвитку суспільства. У сучасній Україні відчувається гостра потреба утворення такого типу трудового права, який би будувався на принципах демократії, гуманізму та справедливості у сфері відносин із застосування праці, максимально враховував би об’єктивні реалії ринкової економіки, але при цьому не ігнорував соціальну направленість у розвитку української держави як по формі, так і за змістом. Іншими словами – трудове право України повинно відповідати, закріпленій в ст. 1 Конституції ідеї демократичної, соціальної та правової держави, політика якої спрямована на створення умов для реалізації невід’ємного природного права людини – права на працю. Адже саме завдяки реалізації цього права людини створюються духовні та матеріальні блага, які обумовлюють можливість існування та розвитку людської цивілізації. Саме цим обумовлюється доцільність і необхідність вивчення дисципліни «Трудове право» студентами за напрямом освітньої підготовки "Право". As is well known, the legal regulation of labor is determined by the objective conditions of the development of society. In modern Ukraine, there is an urgent need for the formation of such a type of labor law, which would be built on the principles of democracy, humanism and justice in the field of labor relations, would take into account the objective realities of the market economy as much as possible, but at the same time would not ignore the social direction in the development of the Ukrainian state both in form and content. In other words, the labor law of Ukraine must correspond to the idea of a democratic, social and legal state enshrined in Article 1 of the Constitution, the policy of which is aimed at creating conditions for the realization of an inalienable natural human right - the right to work. After all, thanks to the realization of this human right, spiritual and material goods are created, which determine the possibility of the existence and development of human civilization. It is this that determines the expediency and necessity of studying the discipline "Labor Law" by students in the field of educational training "Law".
КОНЦЕПЦІЯ ГІДНОЇ ПРАЦІ ЯК ПРОВІДНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ НАУКИ ТРУДОВОГО ПРАВА І ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Шабанов, Р. І.
У статті розкрито ключові складові концепції гідної праці з позиції науки трудового права. Висвітлено особливості реалізації Програм гідної праці Міжнародної організації праці. Виділено пріоритетні напрями впровадження концепції гідної праці для України. Концепція гідної праці зважаючи на її значення у піднесенні людської праці на новий творчий рівень в умовах інформаційного суспільства, є провідним напрямком розвитку науки трудового права і трудового законодавства. В статье раскрыты ключевые составляющие концепции достойного труда с позиции науки трудового права. Освещены особенности реализации Программ достойного труда Международной организации труда. Выделены приоритетные направления внедрения концепции достойного труда для Украины. Концепция достойного труда ввиду его значения в подъеме человеческого труда на новый творческий уровень в условиях информационного общества является ведущим направлением развития науки трудового права и трудового законодательства. The article reveals the key components of the concept of decent work from the standpoint of the science of labor law. The peculiarities of the implementation of the Decent Work Programs of the International Labor Organization are highlighted. The priority areas for implementing the concept of decent work for Ukraine are identified. The concept of decent work, because of its importance in elevating human labour to a new and creative level in the information society, is the leading focus of the development of labour law science and legislation.
МІЖНАРОДНИЙ КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР ЯК ДЖЕРЕЛО ТРУДОВОГО ПРАВА У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
(Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені акад. Ф. Г. Бурчака НАПрН України, ТОВ «Гарантія», 2017-06-21) Шабанов, Р. І.; Новіков, Д. О.
Досліджено проблематику сутності міжнародного колективного договору як джерела трудового права у сфері зайнятості населення. Визначено, що однією з форм прояву космополітичної солідарності та відповідного інтернаціонального соціального діалогу за умов глобалізації виступає міжнародний колективний договір, тобто колективний договір, який охоплює головним чином працівників підприємств ТНК. Зазначено, що укладення міжнародних колективних договорів вигідно працівникам, оскільки перешкоджає керівництву ТНК використовувати у своїх інтересах міжнародну диференціацію заробітної плати, умов праці, конкуренцію між працівниками різних країн, а також більшу мобільність капіталів, чим робочої сили. Наголошено, що міжнародні солідарні дії представників працівників та укладення міжнародного колективного договору є дієвим засобом захисту інтересів трудящих у сфері зайнятості населення, який має високу ефективність. Вказано, що навіть за відсутності міжнародних угод та нормативно-правових актів національних держав, у яких був би легалізований цей рівень соціального партнерства, саме результати укладення міжнародних колективних договорів все частіше забезпечують у глобальному масштабі баланс інтересів працівників та роботодавців. Исследована проблематика сущности международного коллективного договора как источника трудового права в сфере занятости населения. Определено, что одной из форм проявления космополитической солидарности и соответствующего интернационального социального диалога в условиях глобализации является международный коллективный договор, т. е. коллективный договор, который охватывает главным образом работников предприятий ТНК. Заключение международных коллективных договоров выгодно работникам, ведь это препятствует руководству ТНК использовать в своих интересах: международную дифференциацию заработной платы, условий работы, конкуренцию между работниками разных стран, а также большую мобильность капиталов, чем рабочей силы. Указано, что международные солидарные действия представителей работников и заключение международного коллективного договора является действенным средством защиты интересов трудящихся в сфере занятости населения, имеющим высокую эффективность. Даже при отсутствии международных соглашений и нормативно-правовых актов национальных государств, в которых был бы легализован этот уровень социального партнерства, именно результаты заключения международных коллективных договоров все чаще обеспечивают в глобальном масштабе баланс интересов работников и работодателей. Studied the problems of international nature of collective bargaining as a source of labor law in the field of employment. It was determined that one of the manifestations of cosmopolitan international solidarity and relevant social dialogue under conditions of globalization selves international collective agreement that the collective agreement, which covers mainly employees of enterprises of TNCs. It is noted that the conclusion of international collective agreements beneficial to employees because management prevents multinationals take advantage of international differentiation of wages, working conditions, competition between workers in different countries and greater mobility of capital than labor. Emphasized that international solidarity actions of workers and conclusion of international collective bargaining is an effective means of protecting the interests of workers in employment, which is highly effective. Indicated that even in the absence of international agreements and regulations of nation states, which would have legalized this level of social partnership is a result of the international collective agreements increasingly provide globally balance the interests of workers and employers.
ОСВІТА – ПОТЕНЦІАЛ МАЙБУТНЬОГО. ЯКІСНА ОСВІТА ЯК ЗАПОРУКА ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-09-29) Шабанов, Р. І.
У публікації розглянуто роль освіти в отриманні гідної праці, яка б захищала права працівників та приносила б адекватну винагороду, забезпечувала б соціальну захищеність, а також залишала б час для інших сторін життя й відкривала б шлях для соціальної інтеграції. Саме на цю характеристику праці правової і соціальної точки зору неодноразово звертав увагу доктор юридичних наук, професор О. І. Процевський у своїх дослідженнях. Наведено ключові складові з позиції науки трудового права концепції гідної праці. Зазначено, що концепція гідної праці, безперечно, зважаючи на її значення у піднесенні людської праці на новий творчий рівень в умовах інформаційного суспільства, є провідним напрямком розвитку науки трудового права і трудового законодавства. На сьогодні трудове законодавство вже трансформується під потреби впровадження концепції гідної праці, а наука трудового права, базуючись на гуманістичних ідеалах та постулатах, сформульованих О. І. Процевським, все активніше породжує актуальні та якісні дослідження у цьому напрямку. The publication examines the role of education in obtaining decent work, which would protect the rights of workers and bring adequate remuneration, ensure social security, and also leave time for other aspects of life and pave the way for social integration. Precisely for this characteristic of work from the legal and social point of view, doctor of legal sciences, professor O. I. Protsevskiy repeatedly drew attention in his research. Key components of the concept of decent work from the point of view of the science of labor law are presented. It is noted that the concept of decent work, undoubtedly, given its importance in raising human labor to a new creative level in the conditions of the information society, is the leading direction of the development of the science of labor law and labor legislation. Today, labor legislation is already being transformed to meet the needs of the implementation of the concept of decent work, and the science of labor law, based on the humanistic ideals and postulates formulated by O. I. Protsevsky, is increasingly actively generating relevant and high-quality research in this direction.
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ЗАЙНЯТІСТЬ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-10-04) Шабанов, Р. І.
У публікації досліджено особливості реалізації права на зайнятість в умовах сьогодення. Вказано, що гідна праця є такою працею, в якій права працівників захищені, яка приносить адекватну винагороду, забезпечує соціальну захищеність, залишає час для інших сторін життя і відкриває шлях соціальній інтеграції. Зазначено, що концепція гідної праці, безперечно, зважаючи на її значення у піднесенні людської праці на новий творчий рівень в умовах інформаційного суспільства, є провідним напрямком розвитку науки трудового права і трудового законодавства. The publication examines the peculiarities of the implementation of the right to employment in today's conditions. It is indicated that decent work is work in which the rights of workers are protected, which brings adequate remuneration, ensures social security, leaves time for other aspects of life and opens the way to social integration. It is noted that the concept of decent work, undoubtedly, taking into account its importance in raising human labor to a new creative level in the conditions of the information society, is the leading direction of the development of the science of labor law and labor legislation.
Пенсійні виплати як об’єкт права власності у практиці Європейського Суду з прав людини
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-03-27) Шабанов, Р. І.
Позиція ЄСПЛ відносно розуміння пенсійних виплат як власності громадянина за ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що у разі, коли згідно національного законодавства особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Позиция ЕСПЧ относительно понимания пенсионных выплат как собственности гражданина по ст. 1 Первого протокола Конвенции о защите прав человека и основных свобод состоит в том, что в случае, когда согласно национальному законодательству лицо имеет обоснованное право на получение выплат в рамках национальной системы социального обеспечения и если соответствующие условия соблюдены, органы власти не могут отказать в таких выплатах до тех пор, пока выплаты предусмотрены законодательством. Position of the ECHR regarding the understanding of pension payments as the property of a citizen under Art. 1 of the First Protocol of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms states that in the case where, under national law, a person has a reasonable right to receive payments under the national social security system and if the relevant conditions are met, the authorities cannot refuse such payments as long as payments are required by law.
ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВОВИХ ГАРАНТІЙ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
(Институт уголовного права и прикладной криминологии, г. Кишинёв, Республика Молдова, 2014) Шабанов, Р. І.
Досліджені проблеми тлумачення поняття та класифікації правових гарантій у сфері зайнятості населення. Аргументовано, що правові гарантії у сфері зайнятості населення за функціональним критерієм можуть бути поділені на гарантії у сфері сприяння зайнятості населення, які відображають права громадян на обов’язкове ство¬рення державою умов та стимулів для їх повної, вільної та ефективної зайнятості, та гарантії у сфері забезпечен¬ня зайнятості населення - права на надання державою роботи чи матеріальної підтримки. Доведено, що поняття «право на працю» більш ширше, ніж поняття «право на зайнятість», аргументуючи таку позицію тим, що право на працю - це природне, об’єктивне та невід’ємне право людини, яке виявляє її особисті можливості. Исследованы проблемы толкования понятия и классификации правовых гарантий в сфере занятости населения. Аргументировано, что правовые гарантии в сфере занятости населения по функциональному критерию могут быть разделены на гарантии в области содействия занятости населения, отражающие права граждан на обязательное ство¬рення государством условий и стимулов для их полной, свободной и эффективной занятости, и гарантии в сфере обеспечения занятости населения - права на предоставление государством работы или материальной поддержки. Доказано, что понятие «право на труд» более широкое, чем понятие «право на занятость», аргументируя такую позицию тем, что право на труд - это естественное, объективное и неотъемлемое право человека, которое отражает его личные возможности. The problems of interpretation of the concept and classification of law guarantees on employment are researched. Author argues that law guarantees on employment by functional criteria can be divided into guarantees in promoting employment, reflecting the public’s right to compulsory state conditions and creating incentives for their full, free and effective employment and guarantees in ensuring employment - right on implicit government employment or the provision of material support. It is proved that the concept of “right to work” is broader than the concept of “right to employment”, arguing such a position that the right to work is a natural, objective and inalienable human right, which reveals her personal capabilities.
Правова природа права на зайнятість як юридичного механізму забезпечення зайнятості населення
(Ужгородський національний університет (УжНУ), 2014-04-14) Шабанов, Р. І.
Автор має на меті дослідити правову природу права на зайнятість як визначальної ланки юридичного механізму забезпечення зайнятості населення. У статті робиться акцент на тому, що за своєю правовою природою право на зайнятість виступає як суб’єктивне право кожного громадянина на державне сприяння в одержанні роботи або необхідної профпідготовки для цього, якому відповідає обов’язок держави в особі його компетентних органів здійснити таке сприяння. Автор исследует правовую природу права на занятость как определяющего звена юридического механизма обеспечения занятости населения. В статье делается акцент на том, что по своей правовой природе право на занятость выступает как субъективное право каждого гражданина на государственное содействие в получении работы или необходимой профподготовки для этого, которому соответствует обязанность государства в лице его компетентных органов осуществить такое содействие. The author aims to explore the legal nature of the right to employment as determining link legal mechanism ensuring the employment of population. The article focuses on the fact that in their legal nature of the right to employment is as a subjective right of every citizen above all on the state assistance in obtaining work or the necessary training for this, which corresponds to the duty of the state represented by its competent authorities to provide such assistance.
ПРАВОВА ТА ТЕХНІЧНА ПРИРОДА ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Шабанов, Р. І.; Циркуненко, О. В.
У статті досліджена правова та технічна природа електронних доказів у господарському судочинстві. Особливість природи електронних доказів у господарському судочинстві обумовлена цифровим характером цього виду доказів та виражена у трьох аспектах: формі, змісті та порядку їх процесуального посвідчення. Авторами встановлено, що під електронними доказами у господарському судочинстві варто розуміти дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), представлені на електронних носіях інформації у вигляді цифрової інформації, яку можна привести в аналогову форму, сприйняти та оцінити, отримані у належній процесуальній формі та індивідуалізовані цифровим кодуванням. The article examines the legal and technical nature of electronic evidence in economic proceedings. The peculiarity of the nature of electronic evidence in economic proceedings is due to the digital nature of this type of evidence and is expressed in three aspects: form, content and order of its procedural certificate. The authors found electronic evidence in economic proceedings is data on the basis of which the economic court determines the presence or absence of circumstances (facts) presented on electronic media in the form of digital information that can be brought into analog form, perceive and evaluate in due process and personalized by digital coding.
Правове регулювання оренди водних об’єктів для аквакультур : природоохоронний аспект
(Ужгородський національний університет (УжНУ), 2017-06-29) Шабанов, Р. І.
Стаття присвячена дослідженню природоохоронного аспекту правового регулювання оренди водних об’єктів для аквакультур. Визначено, що чинний порядок оренди водних об’єктів для аквакультур суттєво полегшує отримання в користування водного об’єкта для аквакультур. При цьому необхідність отримання низки дозволів, потрібних для використання водного об’єкта для аквакультур, мінімізує ризики нецільового використання такого об’єкта чи заподіяння йому шкоди господарською діяльністю, що є важливим показником забезпечення екологічного балансу між економічною діяльністю й охороною навколишнього середовища. Наголошено, що за умови подальшої імплементації у вітчизняне екологічне законодавство європейських правових стандартів у сфері аквакультури можна буде повною мірою говорити про відповідність вимогам Європейського Союзу щодо використання водних об’єктів для аквакультур без завдання шкоди цим об’єктам і всій екосистемі. Статья посвящена исследованию природоохранного аспекта правового регулирования аренды водных объектов для аквакультур. Определено, что действующий порядок аренды водных объектов для аквакультур существенно облегчает получение в пользование водного объекта для аквакультур. При этом необходимость получения ряда разрешений, необходимых для использования водного объекта для аквакультур, минимизирует риски нецелевого использования такого объекта или нанесения ему вреда хозяйственной деятельностью, что является важным показателем обеспечения экологического баланса между экономической деятельностью и охраной окружающей среды. Подчеркнуто, что при условии дальнейшей имплементации в отечественное экологическое законодательство европейских правовых стандартов в сфере аквакультур можно будет в полной мере говорить о соответствии требованиям Европейского Союза относительно использования водных объектов для аквакультур без причинения ущерба этим объектам и всей экосистеме. The article investigates the environmental aspects of legal regulation of the lease of water bodies for aquaculture. The author that the current procedure for lease of water bodies for aquaculture in significantly facilitates the use of water bodies for aquaculture. The need to obtain a number of permits required for the water body for aquaculture minimizes the risks of misuse of this facility or causing him harm economic activity, which is an important indicator of ecological balance between economic activity and environmental protection. The author emphasizes that under further implementation of domestic environmental laws European legal standards in aquaculture we can talk about full compliance with EU requirements regarding the use of water bodies for aquaculture without compromising these objects and the whole ecosystem.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Шабанов, Р. І.; Ждан, М. Д.
Автори розкривають специфіку правового регулювання реалізації права на працю в умовах євроінтеграції. Вказується, що лише через розуміння необхідності зміни усталеного погляду на право на працю в європейсько-центрованому вимірі Україні вдасться провести ефективні реформи у сфері трудових відносин. Встановлено штучний характер законодавчого закріплення права на працю у СРСР, яке спрямовувалось винятково на реалізацію державотворчих цілей та завдань. У 90-ті рр. ХХ ст. право на працю, як порівняти із радянським розумінням, перетворилося із суб’єктивного права на об’єктивне право та елемент правоздатності. Авторами наголошується, що прийняття демократичного та ліберального Основного Закону України обумовило роздержавлення і повернення до лона універсальних прав людини права на працю, яке за своєю сутністю означає свободу праці. Досліджується природа та зміст права на працю як універсального права людини через концепцію негативної та позитивної свободи. Автори констатують, що в умовах євроінтеграції право на працю має розумітися як можливість людини заробляти собі на життя вільно обраною працею, розвиватися завдяки цій праці та мати гідне ставлення і рівні можливості у сфері праці. The authors reveals the specifics of legal regulation of the right to work in the context of European integration. It is pointed out that Ukraine will be able to carry out effective reforms in the field of labor relations only through the understanding of the need to change the established view of the right to work in the European-centered dimension. The artificial nature of the legislative consolidation of the right to work in the USSR that aimed exclusively at the realization of state-building goals and objectives was established. In the 90’s of the twentieth century the right to work compared to the Soviet understanding has changed from a subjective right to an objective right and an element of legal capacity. The authors emphasize that the adoption of the democratic and liberal Basic Law of Ukraine has led to the denationalization and return to the bosom of universal human rights the right to work, which in essence means freedom of labor. The nature and content of the right to work as a universal human right through the concept of negative and positive freedom is studied. The authors state that in the context of European integration the right to work should be understood as a person's opportunity to earn a living by freely chosen work, to develop through this work and to have a decent attitude and equal opportunities in the field of labor.
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПУ СВОБОДИ ДОГОВОРІВ ПРО ПРАЦЮ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Шабанов, Р. І.; Ждан, М. Д.
Авторами вивчаються проблеми забезпечення принципу свободи договорів про працю в умовах дистанційної роботи науково-педагогічних працівників. Автори зазначають, що дистанційна робота, будучи перспективним напрямом піднесення виробничої сфери і прискорення економічного зростання, потребує ефективного та дотичного використання, щоб не завдавати шкоди здоров'ю працівників, не знижувати їх професійний рівень та відповідати їх освітньому рівню та не нівелювати їх професійні якості. Для унеможливлення прояву означених ризиків дистанційна робота потребує належного правового регулювання, що в свою чергу, забезпечить належні гарантії трудових прав науковопедагогічних працівників. На думку авторів, розповсюдження нормативних положень про дистанційну роботу не лише на відповідних працівників інформаційно-цифрової сфери не відповідає як принципу єдності і диференціації правового регулювання трудових відносин, так і принципу свободи договорів про працю. Автори констатують, що відповідно до положень підзаконних нормативно-правових актів про здійснення дистанційного навчання та практики їх втілення у закладах вищої освіти первинна трудова функція науково-педагогічних працівників в умовах дистанційної роботи була заміщена функцією адміністрування мережевого освітнього процесу з максимальним витісненням викладацької і наукової складової. У такий спосіб здійснюється недопустимий із точки зору принципу свободи договорів про працю вплив на волю науково-педагогічних працівників, які позбавляються можливості повноцінно реалізовувати власну трудову функцію та погоджуватись на зміну умов трудового договору в процесі переходу на дистанційне навчання. Авторами пропонується перенести положення про дистанційну роботу в окрему главу Кодексу законів про працю України, норми якої будуть розповсюджуватись лише на тих працівників, в яких здійснення трудової функції, пов’язаної з ІТ-сферою, є провідною. Автори також пропонують розробити Наказ Міністерства освіти і науки України “Про службу дистанційного навчання в закладах вищої освіти”, який буде регулювати положення про роботу відповідної служби, до завдань якої має належати організація дистанційної роботи в закладах вищої освіти, контроль, а також складання звітності про її виконання. The authors study the problems of ensuring the principle of freedom of employment contracts in the conditions of distance work of scientific and pedagogical employees. The authors point out that remote work, being a promising direction for raising the production sphere and accelerating economic growth, needs effective and practical use so as not to harm the health of employees, not to lower their professional level and correspond to their educational level, and not to level their professional qualities. In order to prevent the manifestation of the specified risks, remote work requires proper legal regulation, which, in turn, will ensure proper guarantees of the labor rights of scientific and pedagogical workers. According to the authors, the dissemination of regulations on distance work not only to the relevant information and digital employees does not meet the principle of unity and differentiation of legal regulation of labor relations, and the principle of freedom of employment contracts. The authors state that, based on the provisions of bylaws on distance learning and the practice of their implementation in higher education institutions, the primary job function of research and teaching employees in distance work was replaced by the function of administering the network educational process with maximum displacement of teaching and research component. In this way, from the point of view of the principle of freedom of employment contracts, the influence on the will of scientific and pedagogical employees is inadmissible. The authors propose to transfer the provisions on distance work to a separate chapter of the Labor Code of Ukraine, the rules of which will apply only to those employees in whom the performance of labor functions related to the IT sector is leading. The authors also propose to develop the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “On distance learning service in higher education institutions”, which will regulate the provisions of the relevant service, whose tasks should include the organization of distance work in higher education institutions and control, as well as reporting performance.
Проблеми реалізації права на зайнятість в умовах воєнного стану
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-21) Шабанов, Р. І.
В статті розглянуто реалізацію права на зайнятість в умовах воєнного стану. Компенсація втрати роботи для осіб, що залишились на території Україні, поки що здійснюється системою соціальної допомоги. Проте держава наразі потребує відновлення реального виробництва, максимального залучення працездатного населення до оплачуваної роботи. Відповідно, пропонується створити урядову Концепцію зайнятості в умовах воєнного стану, впровадження якої має як підтримати економічний стан населення, так і обороноздатність держави. The article examines the realisation of the right to employment under martial law. Compensation for loss of employment for persons remaining on the territory of Ukraine, is so far carried out by the system of social assistance. However, the state requires the restoration of real production, the maximum involvement of the able-bodied population in The State, however, demands the restoration of real production and the maximum involvement of the able-bodied population in paid work. Accordingly, it is proposed to create a government concept of employment under martial law, the implementation of which should both support the economic condition of the population and the defence capacity of the state.
УМОВИ ВИЗНАННЯ ОСОБИ БЕЗРОБІТНОЮ ВІДПОВІДНО ДО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
(Ужгородський національний університет (УжНУ), 2015-09-24) Шабанов, Р. І.
Автором досліджена правова специфіка умов визнання особи безробітною відповідно до чинного законодавства. Визначено, що до умов, за наявності яких особу може бути визнано безробітною, належать : вікові обмеження, відсутність роботи та доходу, неможливість підшукати підходящу роботу, наявність психологічної мотивації та фізіологічної здатності приступити до роботи, реєстрація в центрі зайнятості. Автором исследована правовая специфика условий признания лица безработным согласно с действующим законодательством. Определено, что к условиям, при наличии которых лицо может быть признано безработным, относятся : возрастные ограничения, отсутствие работы и дохода, невозможность подыскать подходящую работу, наличие психологической мотивации и физиологической способности приступить к работе, регистрация в центре занятости. The author studied law conditions for recognition specificity of unemployed persons in accordance with applicable law. Determined that conditions under which a person can be considered as unemployed include: age restrictions, lack of work and income, inability to find a suitable job, presence of psychological motivation and physiological ability to start work, registration at employment center.
ЩОДО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗМІНИ ІСТОТНИХ УМОВ ПРАЦІ В ПЕРІОД ОГОЛОШЕНОГО ВОЄННОГО СТАНУ
(Wydawnictwo: MANS w Łomży, H. S. Skovoroda KhNPU, 2024-03-29) Шабанов, Р. І.
У публікації досліджено особливості зміни істотних умов праці в період оголошеного воєнного стану. В трудовому праві центральне місце займає трудовий договір, укладення якого є основним способом реалізації права на працю. Шляхом укладення трудового договору громадяни реалізують право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку працівник вільно обирає або на яку вільно погоджується. Нормативно-правове регулювання істотних умов праці, беззаперечно, є ефективним засобом оптимізації трудових відносин, а встановлення вимог щодо дотримання порядку їх зміни гарантує забезпечення прав працівників. Умови воєнного стану створили виклики, які потребують формування нових засад у регулювання трудових правовідносин. The publication examines the peculiarities of changes in essential working conditions during the period of declared martial law. In labor law, the central place is occupied by the employment contract, the conclusion of which is the main way of realizing the right to work. By concluding an employment contract, citizens realize the right to work, which includes the opportunity to earn a living by work that the employee freely chooses or freely agrees to. Regulatory and legal regulation of essential working conditions is undoubtedly an effective means of optimizing labor relations, and the establishment of requirements for compliance with the procedure for their change guarantees the protection of workers' rights. The conditions of martial law have created challenges that require the formation of new principles for the regulation of labor relations.
Щодо проблеми реалізації права на зайнятість в умовах воєнного стану
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2022-10-06) Шабанов, Р. І.
Автор статті порушує проблему реалізації права на зайнятість в умовах воєнного стану . Компенсація втрати роботи для осіб, що залишились на території Україні, поки що здійснюється системою соціальної допомоги. Проте держава наразі потребує відновлення реального виробництва, максимального залучення працездатного населення до оплачуваної роботи. Відповідно, пропонується створити урядову Концепцію зайнятості в умовах воєнного стану, впровадження якої має як підтримати економічний стан населення, так і обороноздатність держави. The author of the article raises the issue of implementing the right to employment under martial law. Compensation for job loss for persons who remained in Ukraine is currently provided by the social assistance system. However, the state currently needs the restoration of real production, the maximum involvement of the able-bodied population in paid work. Accordingly, it is proposed to create a governmental Concept of employment under martial law, the implementation of which should both support the economic condition of the population and the defense capability of the state.

Перегляд за Автор "Шабанов, Р. І."

Результатів на сторінку

Параметри сортування