DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Коптєва, Т. С."

Перегляд за Автор "Коптєва, Т. С."

Зараз показано 1 - 20 з 64

БЕЗПЕРЕРВНА ДІЯ ГІРНИЧОДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ЛАНДШАФТНУ ОРГАНІЗАЦІЮ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО - ТЕХНІЧОЇ СИСТЕМИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-02-28) Коптєва, Т. С.
У публікації досліджено дію гірничодобувної промисловості на ландшафтну організацію Криворізької ландшафтно-технічної системи, яка радикально видозмінена і цьому спонукають безліч чинників, що цілісно взаємопов’язані. Найважливіший і найвпливовіший механізм дії на Криворізьку ландшафтно-технічну систему (КЛТС) – техногенез. У результаті дії техногенезу на території КЛТС з кожним роком збільшується площа гірничопромислових ландшафтів, які істотно впливають на ландшафтну організацію системи. Як наслідок уздовж залягання покладів залізної руди Криворізької структури повністю знищені північно-степові ландшафти, річища Саксагані та Інгульця. Натомість утворилися та активно розвиваються антропогенні, переважно селитебні й промислові ландшафти, які зараз є фоновими у межах КЛТС і мають двоярусну будову. Зазначено, що безперервна дія гірничодобувної промисловості на території Криворіжжя, яка триває більше 150 років і продовжується понині, зумовила до утворення нової, складної й динамічної ландшафтної структури, з явною перевагою промислових, здебільшого гірничопромислових ландшафтів, які разом із селитебними ландшафтами формують сучасний ландшафтний фон КЛТС із обумовленою двоярусною будовою. The publication examines the impact of the mining industry on the landscape organization of the Kryvyi Rih landscape-technical system, which has been radically changed and is motivated by many factors that are integrally interconnected. The most important and influential mechanism of action on the Kryvyi Rih landscape and technical system (KLTS) is technogenesis. As a result of technogenesis on the territory of the KLTS, the area of mining landscapes increases every year, which significantly affects the landscape organization of the system. As a result, along the iron ore deposits of the Kryvorizka structure, the northern steppe landscapes, Saksaghani and Ingulets rivers were completely destroyed. Instead, anthropogenic, mainly residential and industrial landscapes were formed and are actively developing, which are now the background within the KLTS and have a two-tiered structure. It is noted that the continuous operation of the mining industry on the territory of Kryvorizhye, which has lasted for more than 150 years and continues to this day, it led to the formation of a new, complex and dynamic landscape structure, with a clear advantage of industrial, mostly mining landscapes, which together with residential landscapes form a modern landscape background of the KLTS with a conditioned two-story structure.
Вивчення антропогенного ландшафтознавства як невід’ємна складова географічної освіти України
(Куявський університет у Вроцлавеку, 2022-10-24) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено антропогенне ландшафтознавство. Розглянуто Криворізький залізорудний басейн. Запропоновано вивчення ландшафтного різноманіття за допомогою інтерактивного навчання, а саме інноваційної платформи "Mozaik 3D моделювання", яка досить влучно, цікаво та ілюстративно відтворює ландшафти. The article examines anthropogenic landscape science. The Kryvyi Rih iron ore basin was considered. It is proposed to study landscape diversity with the help of interactive learning, namely the innovative platform "Mozaik 3D modeling", which accurately, interestingly and illustratively reproduces landscapes.
Вивчення географічної освіти як основа національно-патріотичного виховання здобувачів вищих навчальних закладів України
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-11-18) Коптєва, Т. С.
Сучасний світ вимагає докорінних змін в освітній сфері. Українська географічна освіта не є винятком, з кожним роком вона удосконалюється і набуває іншого формату. Починаючи з 2019 р. географічна освіта шукає нові шляхи задля запобігання регресу, який можуть спричинити різні фактори (найсуттєвішими з них є COVID-19 та війна). Попри ці серйозні виклики, українська географічна освіта, завдяки успішному оволодінню технологіями дистанційного навчання, не тільки існує, але й породжує інновації. У 2022 році найгострішим і найактуальнішим стало питання національно-патріотичного виховання здобувачів вищих навчальних закладів України. Воно є близьким і характерним для географічної освіти. Адже саме духовність і високий рівень національної свідомості є основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. І покликання освітніх закладів України полягає у тому, щоб не лише надати здобувачам якісні професійні знання, але й виховати їх духовно багатими і національно свідомими особистостями, котрі братимуть активну участь в державотворчих процесах та відчуватимуть відповідальність за них. Вивчення різних географічних тем (у рамках шкільних та університетських програм), які стосуються України, дозволяє прищепити здобувачам любов до Батьківщини та національну свідомість. The modern world requires radical changes in the education and Ukraine is no exception. Geographical education has been improving every year and taking on a different format. Since 2019, geographic education has been looking for new ways to prevent regression caused by many factors, the most significant of which are COVID-19 and war. But thanks to the successful mastery of distance learning, Ukrainian geographical education exists and generates innovations. In 2022 the national-patriotic education of students of higher educational institutions of Ukraine became the most pressing and relevant issue. It is quite close and peculiar to geographical education. That’s spirituality and a high level of national consciousness are the basis of the future political, economic and cultural development of our country. And the vocation of educational institutions of Ukraine is to not only provide students with quality knowledge, but also to educate them as spiritually rich and nationally conscious personalities, who will take responsibility for their own future. Therefore, the study of geographic topics relate to the study of Ukraine (in schools as well as in universities) instills in students national consciousness and a love for the Motherland.
ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-КВЕСТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Шуба, І. В.; Коптєва, Т. С.
У публікації розглянуто використання веб-квестів при викладанні дисциплін природничого циклу. Сутність веб-квестів полягає в тому, що вони створюються з метою реалізації принципів інтерактивного навчання, де здобувачі можуть взаємодіяти з матеріалом та перевіряти свої знання в режимі реального часу індивідуально або об’єднуючись у команди. Наведено основні особливості веб-квестів. Зазначено, що використання веб-квестів при викладанні природничих дисциплін є не лише ефективним засобом засвоєння знань, але й цікавим та захопливим способом вивчення матеріалу. Інтерактивні завдання стимулюють учнів до активної участі, сприяють розвитку критичного мислення та сприйняття інформації. The publication examines the use of web quests in teaching the disciplines of the natural cycle. The essence of web quests is that they are created to implement the principles of interactive learning, where learners can interact with the material and test their knowledge in real time individually or in teams. The main features of web quests are given. It is noted that the use of web quests in the teaching of natural sciences is not only an effective means of acquiring knowledge, but also an interesting and exciting way of studying the material. Interactive tasks stimulate students to actively participate, contribute to the development of critical thinking and perception of information.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024-11-06) Коптєва, Т. С.; Верхолаз, Ю. О.
У статті розглянуто впровадження інтерактивних технологій, що підвищують ефективність навчального процесу, зокрема у природничій галузі. Інтерактивне навчання дозволяє не лише передавати знання, але й активно залучати учнів у процес створення цих знань, розвиваючи критичне мислення та самостійність. Інтерактивні технології в освіті визначаються як сукупність методів, що забезпечують активну взаємодію учасників освітнього процесу, створюючи умови для спільного вирішення проблем та обміну знаннями. Зазначено, що використання інтерактивних технологій у викладанні інтегрованих курсів природничої галузі є важливим напрямком розвитку сучасної освіти. Вони не тільки підвищують якість навчання, але й сприяють формуванню в учнів критичного мислення, самостійності та творчого підходу до вирішення проблем. Перехід до інтерактивних методів навчання дозволяє досягти вищих результатів та забезпечити підготовку учнів до життя в сучасному суспільстві, де знання та навички мають вирішальне значення. The article discusses the implementation of interactive technologies that increase the effectiveness of the educational process, in particular in the field of natural sciences. Interactive learning allows not only to transfer knowledge, but also to actively involve students in the process of creating this knowledge, developing critical thinking and independence. Interactive technologies in education are defined as a set of methods that ensure active interaction of participants in the educational process, creating conditions for joint problem solving and knowledge exchange. It is noted that the use of interactive technologies in the teaching of integrated courses in the natural sciences is an important direction in the development of modern education. They not only improve the quality of education, but also contribute to the formation of students' critical thinking, independence and creative approach to problem solving. The transition to interactive learning methods allows to achieve higher results and ensure the preparation of students for life in modern society, where knowledge and skills are of crucial importance.
ВИНИКНЕННЯ ПОВЕРХНЕВОГО ЯРУСУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено виникнення поверхневого ярусу гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи (КЛТС), яке зумовлено інтенсивністю діяльності видобутку залізної руди на території Криворіжжя. Наведено етапи формування поверхневого та підземного ярусу КЛТС. Зазначено, що за рівнем зосередженості шахт, кар’єрів і гірничозбагачувальних комбінатів КЛТС не має рівних у світовій практиці. Тому, формування поверхневого ярусу гірничопромислових ландшафтів КЛТС продовжується і понині. The article examines the emergence of the surface layer of mining landscapes of the Kryvorizhye landscape and technical system (KLTS), which is caused by the intensity of iron ore mining in the territory of Kryvorizhye. The stages of formation of the surface and underground layers of KLTS are given. It is noted that the level of concentration of mines, quarries and mining processing plants in KLTS has no equal in world practice. Therefore, the formation of the surface layer of mining landscapes of the KLTS continues to this day.
Висотна диференціація гірничопромислових ландшафтів Криворіжжя (на прикладі Бурщітського відвалу)
(Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины, 2018-11-29) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено висотну диференціацію гірничопромислових ландшафтів на прикладі Бурщітського відвалу, який розташований в місті Кривий Ріг, в Інгулецькому районі, поблизу Гданцівки. Зазначено, що диференціація показників з висотою, зумовлюються причино-наслідковими зв’язками, а саме повітря нагрівається не від сонячних променів, а від нагрітою ними земної поверхні, тому температура зменшується з висотою, з висотою зменшується й атмосферний тиск на окремо взятому відвалі. The article examines the altitudinal differentiation of mining landscapes on the example of the Burschitsky dump, which is located in the city of Kryvyi Rih, in the Ingulets district, near Gdańsk. It is noted that the differentiation of indicators with height is determined by cause-and-effect relationships, namely, the air is heated not by the sun's rays, but by the earth's surface heated by them, therefore the temperature decreases with height, and the atmospheric pressure on a separate dump also decreases with height.
ВИСОТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ КАР’ЄРНО-ОЗЕРНО-ТЕРАСОВАНОГО ТИПУ МІСЦЕВОСТЕЙ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ (НА ПРИКЛАДІ ЖОВТНЕВОГО ГРАНІТНОГО КАР’ЄРА)
(Інститут геологічних наук НАН України, 2022-06-21) Коптєва, Т. С.
В статті досліджено висотну диференцію кар’єрно-озерно-терасованого типу місцевостей гірничопромислових ландшафтів на території Жовтневого гранітного кар’єра. Жовтневий гранітний кар’єр розміщується у Покровському районі, м. Кривий Ріг, на схід від села КРЕСу, і за 150 м від річки Саксагань. З 1944 р. по 1990 р. Жовтневий кар’єр розробляв відкритим способом Жовтневе родовище граніту. З 1990 року кар’єр був закритий і з часом перетворився на постмайнову систему. У геологічній будові складений докембрійськими світло-сірими гранітами, із домішками польового шпату та каоліну, а також по глибині та площі кар’єру зустрічаються четвертинні відклади, які представлені суглинками, глинами і пісками. The article investigates the altitudinal differentiation of the quarry-lake-terraced type of terraces of mining landscapes on the territory of the Zhovtnevyi granite quarry. Zhovtnevyi granite quarry is located in Pokrovsky district, Kryvyi Rih, east of the village of KRES, and 150 meters from the river Saksagan river. From 1944 to 1990, the Zhovtnevyi quarry developed the Zhovtnevyi granite deposit. Since 1990, the quarry was closed and eventually turned into a post-mining system. The geological structure is composed of Precambrian light gray granites, with admixtures of feldspar and kaolin, as well as the depth and area of the quarry are Quaternary deposits, which are represented by loams, clays and sands.
Висотна диференціація та різноманіття гірничопромислових ландшафтів Криворіжжя
(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2021) Коптєва, Т. С.
У дисертації на основі удосконалених теоретико-методологічних засад конструктивної географії і антропогенного ландшафтознавства вирішено завдання науково обґрунтованого використання сформованих гірничодобувною промисловістю Криворіжжя висотної диференціації та зумовленою нею різноманіття ландшафтів регіону для їх раціонального сучасного й майбутнього використання та охорони. На території Криворіжжя гірничодобувна промисловість функціонує близько 150 років і за цей проміжок часу трансформувала натуральні ландшафти в антропогенні. З кожним роком їх площа збільшується, переважно, завдяки гірничопромисловим ландшафтам, які займають майже 40 тис. га і є провідними у ландшафтній структурі Кривбасу. Як наслідок територія Криворіжжя достатньо репрезентативна для дослідження як висотної диференціації, так і різноманіття гірничопромислових ландшафтів. In the dissertation on the basis of improved theoretical and methodological bases of constructive geography and anthropogenic landscape science the problem of scientifically substantiated use of altitude differentiation formed by mining industry of Kryvorizhzhia and the diversity of landscapes of the region and their future use for their rational modern use has been solved. On the territory of Kryvorizhzhia, the mining industry has been operating for about 150 years and in this short period of time has transformed natural landscapes into anthropogenic ones. Every year their area increases, mainly due to mining landscapes, which occupy almost 40 thousand hectares and are leading in the landscape structure of Kryvbas. As a result, the territory of Kryvorizhzhia is sufficiently representative for the study of both altitude differentiation and diversity of mining landscapes.
ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ, КЛІМАТИЧНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ
(Baltija Publishing, 2023) Коптєва, Т. С.
Більше ніж 150 років на території міста Кривого Рогу Дніпропетровської області триває безперервний розвиток техногенезу, який призвів до формування Криворізької ландшафтно-технічної системи (КЛТС). В основі розвитку КЛТС належить Криворізький залізорудний басейн, промислові запаси якого лише залізних руд складають більше 18 млрд тон. Інтенсивність гірничодобувної промисловості на території КЛТС зумовило виникнення гірничопромислових ландшафтів, а саме найбільш поширені – кар’єри та відвали, які безпосередньо впливають на природні умови даного регіону. Уздовж простягання покладів залізної руди Криворізької структури відбувався видобуток залізної руди та складування відходів виробництва, що й призвело до повного знищення фонових тут у минулому північно-степових ландшафтів, русел річок Саксагань та Інгулець. Натомість утворилися та розвиваються антропогенні, переважно гірничопромислові ландшафти, які зараз займають майже 40 тис. га та мають суттєве значення у функціонуванні сучасної Криворізької ландшафтно-технічної системи. Сучасні натуральні ландшафти КЛТС формувалися за рахунок ландшафтотвірних чинників, насамперед це літогенні (геологічна будова території, рельєф і їх розвиток), кліматичні, гідрологічні (функціонування поверхневих вод), гідрогеологічні (підземні води), ґрунтові, рослинні. For more than 150 years, the city of Kryvyi Rih, Dnipro Oblast, has been experiencing continuous development of technogenesis, which has led to the formation of the Kryvyi Rih Landscape and Technical System (KLTS). The KLTS is based on the Kryvyi Rih iron ore basin, which has industrial reserves of iron ore alone of more than 18 billion tonnes. The intensity of the mining industry in the CLTS has led to the emergence of mining landscapes, the most common of which are quarries and dumps, which directly affect the natural conditions of the region. Iron ore was mined along the Kryvyi Rih iron ore deposits and production waste was stored, which led to the complete destruction of the northern steppe landscapes and the beds of the Saksahan and Ingulets rivers that had been the backdrop of the area in the past. Instead, anthropogenic, mainly mining landscapes were formed and are developing, which now cover almost 40,000 hectares and are essential for the functioning of the modern Kryvyi Rih landscape and technical system. The modern natural landscapes of the KLTS were formed by landscape-forming factors, primarily lithogenic (geological structure of the territory, relief and their development), climatic, hydrological (surface water functioning), hydrogeological (groundwater), soil, and vegetation.
ДВОЯРУСНЕВІ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВІ ЛАНДШАФТИ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ У СФЕРІ ТУРИЗМУ
(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024-03-27) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено гірничопромислові ландшафти Криворізької ландшафтно-технічної системи (КЛТС). Криворізька ландшафтно-технічна система відкриває нові можливості для розвитку промислового туризму, зі активним розвитком техногенезу на території розширюються масштаби антропогенних ландшафтів, у якій передову роль займають гірничопромислові та селитебні ландшафти. Зазначено, що поверхневий ярус гірничопромислових ландшафтів КЛТС зростає і його роль у промисловому туризмі з кожним роком велика, тому необхідно постмайнінгові (відпрацьовані) гірничопромислові ландшафти оптимізувати та інтенсивніше реалізувати у сфері туризму. The article examines the mining landscapes of the Kryvyi Rih Landscape and Technical System (KLTS). The Kryvyi Rih landscape-technical system opens up new opportunities for the development of industrial tourism, with the active development of technogenesis in the territory, the scale of anthropogenic landscapes is expanding, in which mining and residential landscapes play a leading role. It is noted that the surface layer of mining landscapes of the KLTS is growing and its role in industrial tourism is increasing every year, therefore it is necessary to optimize post-mining (used) mining landscapes and implement them more intensively in the field of tourism.
ДВОЯРУСНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ ТА ЇХ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2024-11-06) Коптєва, Т. С.; Лоцман, П. І.
Дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів є важливим напрямком сучасної географії, оскільки дозволяє виявити складні взаємозв'язки між природними та антропогенними компонентами навколишнього середовища. Такий аналіз потребує застосування інтегрованих підходів, що поєднують географічний, екологічний, соціальний та технологічний аспекти. Геоінформаційний аналіз являється ключовим методичним інструментом у вивченні двоярусності антропогенних ландшафтів. Зазначено, що методологія дослідження двоярусності антропогенних ландшафтів об'єднує різноманітні підходи, що охоплюють географію, екологію, геоінформаційний аналіз та соціальні науки. Ця виважена комбінація дозволяє розкрити великий пласт знань, які визначають сучасну взаємодію людини та природи в умовах антропогенної діяльності. The study of two-tiered anthropogenic landscapes is an important direction of modern geography, as it allows to reveal complex relationships between natural and anthropogenic components of the environment. Such an analysis requires the use of integrated approaches combining geographical, ecological, social and technological aspects. Geoinformation analysis is a key methodical tool in the study of two-tiered anthropogenic landscapes. It is noted that the methodology for researching the two-tieredness of anthropogenic landscapes combines various approaches covering geography, ecology, geo-informational analysis and social sciences. This balanced combination allows us to reveal a large layer of knowledge that determines the modern interaction of man and nature in the conditions of anthropogenic activity.
ДВОЯРУСНІСТЬ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ ТА СЕЛИТЕБНИХ ЛАНДШАФТІВ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023-05-18) Коптєва, Т. С.
Проаналізовано двоярусність гірничопромислових та селитебних ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи, акцентована увага на гірничопромислових та селитебних ландшафтів, які є фоновими у формуванні Криворізької ландшафтно-технічної системи. Розглянуто вплив техногенезу на території Криворізької ландшафтно-технічної системи як руйшівною силою, яка вплинула на трансформування натуральних ландшафтів в антропогенні. Виявлені поверхневі та підземні яруси гірничопромислових та селитебних ландшафтів, які обумовлюються виникненню двоярусності на території Криворізької ландшафтно- технічної системи. The study has analyzed the two-tiered mining and residential landscapes of Kryvyi Rih landscape technical system with focusing attention on the mining industrial and residential landscapes that are background in the formation of Kryvyi Rih landscape technical system. The influence of technogenesis on the territory of Kryvyi Rih landscape technical system as a destructive force that influenced the transformation of natural landscapes intoanthropogenic ones has been considered. The surface and underground tiers of mining and residential landscapes, which are caused by the emergence of two-tiered landscapes on the territory of Kryvyi Rih landscape technical system, have been identified.
До питання вивчення двоярусності антропогенних ландшафтів
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Коптєва, Т. С.
Стаття оглядово окреслює про поняття «двоярусності» антропогенних ландшафтів, що є ключовою характеристикою взаємодії природних та антропогенних компонентів у сучасному ландшафтознавстві. Особлива увага приділяється структурі двоярусності, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус охоплює видимі зміни ландшафту, зокрема рельєф, рослинність, водні об’єкти, інфраструктуру та промислові об’єкти, які відображають безпосередній вплив людини. Підземний ярус включає глибинні геологічні структури, водні ресурси, мінеральні поклади, шахти та інші підземні об’єкти, що формуються або змінюються внаслідок техногенної діяльності. Висвітлено вплив антропогенної діяльності на гідрологічні процеси, зокрема на поверхневі та підземні води, і як ці зміни можуть призводити до ерозії, зсувів, провалів та інших екологічних проблем. Акцентована увага на взаємозв’язку між цими двома ярусами, де зміни у поверхневому ярусі можуть впливати на підземні процеси й навпаки. Це взаємодія чітко ілюструється на прикладі гірничопромислових регіонів, таких як Криворізька ландшафтно-технічна система. Окрему увагу приділено Кочубеївському руднику, який ілюструє виражену двоярусність. Рудник характеризується кар’єрно-відвальною структурою та проявами шахтного типу, що формуються внаслідок закритої розробки залізної руди. У статті поверхнево розглянутий селитебний ландшафт Криворізької ландшафтно-технічної системи, який характеризується складною структурою, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус представлений різноманітними елементами урбаністичного середовища, такими як багатоповерхові житлові будинки, промислові підприємства, торговельні центри та ін. Підземний ярус включає інфраструктуру швидкісного трамвая, що рухається як надземними, так і підземними лініями. Ця особливість є унікальною для території Криворізької ландшафтно-технічної системи та підкреслює специфіку місцевої транспортної системи. Також окреслено, як гірничодобувна діяльність призводить до формування провального рельєфу, що є кінцевим результатом зрушення гірських порід через застосування підповерхневого обвалення. The article provides an overview of the concept of “two-tieredness” of anthropogenic landscapes, which is a key characteristic of the interaction between natural and anthropogenic components in modern landscape science. Special attention is given to the structure of two-tieredness, which includes the surface and underground tiers. The surface tier encompasses visible changes in the landscape, including relief, vegetation, water bodies, infrastructure, and industrial objects that reflect the direct impact of human activity. The underground tier includes deep geological structures, water resources, mineral deposits, mines, and other underground objects that are formed or altered as a result of technogenic activity. The influence of anthropogenic activity on hydrological processes is highlighted, particularly concerning surface and groundwater, and how these changes can lead to erosion, landslides, subsidence, and other ecological problems. The relationship between these two tiers is emphasized, where changes in the surface tier can affect underground processes and vice versa. This interaction is clearly illustrated through examples from mining regions such as the Kryvyi Rih landscape technical system. Particular attention is paid to the Kochubeivskyi mine, which exemplifies pronounced two-tieredness. The mine is characterized by a quarry-waste structure and manifestations of a mining type that arise due to the closed extraction of iron ore. The article also superficially examines the residential landscape of the Kryvyi Rih landscape technical system, which features a complex structure comprising both surface and underground tiers. The surface tier is represented by various elements of the urban environment, such as multi-story residential buildings, industrial enterprises, shopping centers, etc. The underground tier includes the infrastructure of a high-speed tram system that operates on both above-ground and underground lines. This feature is unique to the Kryvyi Rih landscape technical system and underscores the specificity of the local transportation system. The article outlines how mining activity leads to the formation of subsidence relief, which is the end result of rock displacement due to the use of sub-surface collapse
Жовтневий кар’єр – туристично-рекреаційна зона м. Кривого Рогу
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021-03-25) Коптєва, Т. С.
В статті розглянуто перспективи розвитку туристично-рекреаційної діяльності на кар’єрно-відвальних ландшафтах Криворізької ландшафтно-технічної системи (наприкладі Жовтневого гранітного кар’єра). Жовтневий гранітний кар’єр – це унікальний техногенний об’єкт, який дуже стрімко формувався протягом п’ятдесяти років і за своєю ландшафтною структурою має великий потенціал розвитку у рекреаційно-туристичній діяльності. Передусім на це впливає географічне розташування кар’єру, який розміщується в центрі міста, геологічна будова та наявність підземних вод, які зумовлюють виникнення чистої води у кар’єрі. The article considers the prospects for the development of tourist and recreational activities in the quarry landscapes of the Kryvyi Rih landscape and technical system (for example, the Zhovtnevyi granite quarry). Zhovtnevyi granite quarry is a unique technogenic object, which has been formed very rapidly for fifty years and has a great potential for landscape structure has great potential for development in recreational and tourist activities. First of all, this is influenced by the geographical location quarry, which is located in the city center, geological structure and the presence of groundwater, which causes the emergence of clean water in the quarry.
З ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ПОВЕРХНЕВОГО ЯРУСУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ КРИВОРІЗЬКОЇ ЛАНДШАФТНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2023-09-21) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено історію формування поверхневого ярусу гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи. Криворізька ландшафтно-технічна система (КЛТС) – унікальна система, яка за невеликий проміжок майже 150 років повністю видозмінилася і натомість природних ландшафтів утворилися та розвиваються антропогенні. Виокремлено та розглянуто три періоди історії формування поверхневого ярусу КЛТС. Зазначено, що формування гірничопромислових ландшафтів продовжується і понині, таким чином зумовлює стимулюванню розвитку поверхневого ярусу гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи. The article examines the history of the formation of the surface layer of mining landscapes of the Kryvyi Rih landscape-technical system. The Kryvyi Rih landscape and technical system (KLTS) is a unique system that has completely changed in a short period of almost 150 years, and instead of natural landscapes, anthropogenic ones have formed and are developing. Three periods of the history of the formation of the surface layer of the KLTS are distinguished and considered. It is noted that the formation of mining landscapes continues and until now, thus leads to the stimulation of the development of the surface layer of the mining landscapes of the Kryvyi Rih landscape and technical system.
ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЗГОДИ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
(Львівський науковий форум, 2023-09-14) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено особливості засобів вираження згоди в сучасній англійській мові, визначено поняття «згода». Зазначено, що згода в англійській мові є складним мовним компонентом, який вирізняється складною розгалуженою структурою та широким різноманіттям засобів вираження. The article examines the peculiarities of the means of expressing consent in the modern English language, defines the concept of "consent". It has been noted that agreement in English is difficult language component, which is distinguished by a complex branched structure and a wide variety of means of expression.
КАР’ЄРИ КРИВОРІЖЖЯ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНІСТЬ
(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2020-05-27) Коптєва, Т. С.
У статті досліджено історію розвитку кар’єрів Криворіжжя. Унікальна територія, яка має потужність покладів залізної руди 18 млрд тонн, що розмістилася в Україні, на місці Криворізького залізнорудного басейну сформувалась Криворізька ландшафтно-техногенна система. Зазначено, що Криворіжжя це унікальна територія, яка поєдную в собі повний обрис антропогенного ландшафту, гірничодобувна промисловість за невеликий проміжок часу збільшила площі кар’єрів та відвілів, які посідають головне місце у ландшафтній структурі Криворіжжя. The article examines the history of the development of quarries in Kryvyi Rih. A unique territory with a capacity of 18 billion tons of iron ore deposits located in Ukraine, the Kryvorizka landscape and man-made system was formed at the site of the Kryvorizka iron ore basin. It is noted that Kryvorizhia is a unique territory that combines the full outline of the anthropogenic landscape, the mining industry in a short period of time increased the area of quarries and branches, which occupy the main place in the landscape structure of Kryvorizhia.
КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ
(2019-01-31) Коптєва, Т. С.
Гірничопромисловий ландшафт доцільно досліджувати конструктивно-географічними дослідженнями. Гірничопромисловий ландшафт – це абсолютно перетворений ландшафт, який створений за допомогою гірничих робіт. Конструктивно-географічні дослідження дають змогу більш глибше вивчати гірничопромислові ландшафти, точніше наносити їх на карту та створювати геоінформаційний банк даних. Також здійснювати програми заходів з рекультивації порушених земель, удосконалювати технології видобутку, збагачення і перероблення мінеральної сировини, розроблювати жорсткіших екологічних нормативів. Конструктивно-географічні дослідження здійснюють розв’язання загальних геоекологічних проблем поліпшення екологічного стану гірничопромислових ландшафтів, організацію ефективних систем еколого-ландшафтного моніторингу. It is advisable to study the mining landscape with constructive geographical research. A mining landscape is a completely transformed landscape created by mining operations. Constructive geographical surveys allow for a deeper study of mining landscapes, more accurate mapping and the creation of a geoinformation database. It also allows us to implement programmes of measures to reclaim disturbed land, improve the technology of mining, enrichment and processing of mineral raw materials, and develop stricter environmental standards. Structural and geographical research addresses general geo-environmental problems of improving the ecological condition of mining landscapes and organising effective environmental and landscape monitoring systems.
ЛАНДШАФТИ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-02-28) Коптєва, Т. С.; Іванова, А. О.
У публікації досліджено ландшафти лісостепової зони України, які є надзвичайно різноманітними та багатошаровими (природні та антропогенні). Значна різноманітність рельєфу, грунтів, кліматичних умов та природних утворень сприяє формуванню унікальних природних комплексів. Важливим аспектом є взаємодія людини та природи в цій зоні. Значна частина території піддана сільськогосподарському використанню, що впливає на природний ландшафт. Зазначено, що ландшафти лісостепової зони України вражають своєю різноманітністю, створюючи унікальне природне спостереження, але водночас вони є вразливими перед впливом антропогенної діяльності. Працюючи над їхнім збереженням, важливо збалансувати потреби суспільства та необхідність охорони природних ресурсів. The publication examines the landscapes of the forest-steppe zone of Ukraine, which are extremely diverse and multi-layered (natural and anthropogenic). A significant variety of relief, soils, climatic conditions and natural formations contributes to the formation of unique natural complexes. An important aspect is the interaction of man and nature in this zone. A large part of the territory is subjected to agricultural use, which affects the natural landscape. It is noted that the landscapes of the forest-steppe zone of Ukraine impress with their diversity, creating a unique natural observation, but at the same time they are vulnerable to the influence of anthropogenic activity. When working on their preservation, it is important to balance the needs of society and the need to protect natural resources.

Перегляд за Автор "Коптєва, Т. С."

Результатів на сторінку

Параметри сортування