DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Журавльова, І. М."

Перегляд за Автор "Журавльова, І. М."

Зараз показано 1 - 18 з 18

Альбом для лабораторних занять з дисципліни «Альгологія»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11) Вус, Н. О.; Волкова, Р. Є.; Журавльова, І. М.; Леонтьєв, Д. В.
Методичні рекомендації для проведення лабораторних занять з курсу ботаніка розділу «Альгологія» розроблені для здобувачів вищої освіти природничих факультетів освітнього рівня бакалавр, які навчаються за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) / 091 Біологія галузі знань 01 Середня освіта / 09 Біологія. В методичних рекомендацій розроблено 11 лабораторних робіт, що охоплюють розділ ботаніки Альгологія. Здобувачам вищої освіти пропонується вивчення 65 представників з 11 відділів, 10 царств, двох доменів Про- та Еукаріотів. Кожна лабораторна робота містить мету, запропоновані матеріали та обладнання, таблицю загальних ознак відділів, що вивчаються, завдання з вивчення типових представників, схематичні цикли розвитку, що допоможе студентам краще розуміти біологію альгологічних об’єктів, засвоїти програмний матеріал та орієнтуватися в сучасній системі органічного світу. Methodical recommendations for conducting laboratory classes in the botanist course of the "Algology" section are developed for students of higher education of natural sciences faculties at the bachelor's level of education, who are studying in the specialty 014 Secondary education (Biology and human health) / 091 Biology of the field of knowledge 01 Secondary education / 09 Biology . In the methodical recommendations, 11 laboratory works covering the section of botany Algology have been developed. Students of higher education are offered the study of 65 representatives from 11 divisions, 10 kingdoms, two domains of Proto- and Eukaryotes. Each laboratory work contains a goal, proposed materials and equipment, a table of general features of the studied departments, tasks for the study of typical representatives, schematic development cycles, which will help students better understand the biology of algal objects, learn the program material and navigate in the modern system of the organic world .
Альбом для лабораторних занять з дисципліни «Ботаніка. Морфологія і анатомія рослин»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11) Гончаренко, Я. В.; Волкова, Р. Є.; Журавльова, І. М.; Батюченко, І. І.; Леонтьєв, Д. В.
Методичні рекомендації призначені для виконання лабораторних робіт і самостійної роботи здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня факультету природничої, спеціальної і здоров'язбережувальної освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди з дисципліни «Ботаніка. Морфологія і анатомія рослин», які навчаються за спеціальностями 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) / 091 Біологія в галузях знань 01 Середня освіта / 09 Біологія. Мета методичних рекомендацій полягає у поглибленні знань здобувачів про закономірності організації генеративного та вегетативного тіла рослин на рівні клітин, тканин, органів і організмів. Для занять запропоновано 12 тематичних лабораторних робіт. Methodological recommendations are intended for the performance of laboratory work and independent work of students of higher education of the first bachelor's level of the faculty of natural, special and health-preserving education of H. S. Skovoroda KhNPU from the discipline "Botany. Morphology and anatomy of plants" who study in the specialties 014 Secondary education (Biology and human health) / 091 Biology in the fields of knowledge 01 Secondary education / 09 Biology. The purpose of the methodological recommendations is to deepen the knowledge of the acquirers about the regularities of the organization of the generative and vegetative body of plants at the level of cells, tissues, organs and organisms. 12 thematic laboratory works are offered for classes.
Аналіз розподілу важких металів в проростках кукурудзи із застосуванням гістохімічного методу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Журавльова, І. М.; Лютенко, А. Г.
Виявлено специфіку впливу кожного металу і рівня його забруднення на розвиток рослин. Запропоновано використання гистохимического методу для визначення закономірностей освіти важких металів в рослинах і їх розподілу в органах і тканинах на ранніх стадіях онтогенезу. Выявлена специфика влияния каждого металла и уровня его загрязнения на развитие растений. Предложено использование гистохимического метода для определения закономерностей образования тяжелых металлов в растениях и их распределения в органах и тканях на ранних стадиях онтогенеза. The specificity of the influence of each metal and its pollution level on the development of plants is revealed. The use of histochemical method was proposed for determining patterns of heavy metals in plants and their distribution in the organs and tissues in the early stages of ontogenesis.
БІОРЕМЕДІАЦІЯ СИСТЕМИ «ҐРУНТ – ҐРУНТОВА БІОТА – РОСЛИНА» ПРИ ЗАБРУДНЕННІ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ ЯК ФАКТОРУ ХІМІЧНОЇ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ
(2015-09-10) Самохвалова, В. Л.; Гринченко, Т. О.; Журавльова, І. М.; Мандрика, О. В.
За результатами ґрунтово-геохімічних досліджень зон впливу джерел техногенних емісій забруднення та проведення серії лабораторних експериментів розроблено методичний підхід щодо біоремедіації системи «ґрунт – ґрунтова біота – рослина» при забруднені важкими металами (ВМ) як фактору хімічної та біологічної деградації. Встановлено нову властивість активного біохімічного агенту мікопрепарату Триходермін БТ на основі мікокультури виду Trichoderma viride – здатність інтенсифікувати процеси біоремедіації та відновлення якості техногенно забруднених ВМ ґрунтів. Біопрепарат Триходермін БТ було використано у новій якості біологічного меліоранту для попередження біологічної і хімічної деградації ґрунтів з активізацією функціонування міко- та мікробної системи ґрунту, підвищенням імунного статусу і продуктивності рослин Hordeum sativum та поліпшення їх якості, чим забезпечується отримання біоремедіаційного ефекту за обмеженого терміну зберігання біопрепарату у ґрунті, зниження норм його використання з одночасним посиленням його біологічної ефективності. Технічним результатом способу є удосконалення біоремедіації техногенно забруднених ВМ ґрунтів за рахунок розширення банку мікопрепаратів як природних засобів з ефектом добрива, з одночасним поширенням ефективної дії активного агенту біопрепарату на інші компоненти досліджуваної системи з отриманням нових біологічних ефектів за одночасної екологічної стабілізації середовища, активізації природного біологічного потенціалу ґрунту і економії у використанні ресурсів. На базе результатов почвенно-геохимических исследований зон влияния источников техногенных эмиссий загрязнений и проведения серии лабораторных экспериментов разработан методический подход по биоремедиации загрязненной тяжелыми металлами (ТМ) системы «почва – почвенная биота – растение». Использовано установленное новое свойство активного биохимического агента микопрепарата Триходермин БТ на основе микокультуры вида Trichoderma viride – способность интенсифицировать процессы биоремедиации и восстановления качества техногенно загрязненных ТМ почв. Биопрепарат Триходермин БТ использован в новом качестве биологического мелиоранта для предупреждения биологической и химической деградации почв с активизацией функционирования мико- и микробной системы почвы, повышением иммунного статуса и продуктивности растений Hordeum sativum и улучшения их качества. Обеспечивается биоремедиационный эффект при ограниченном сроке нахождения биопрепарата в почве, снижение норм его использования с усилением его биологической эффективности. Техническим результатом способа является расширения банка микопрепаратов, как природных средств с эффектом удобрения, с одновременным распространением эффективного действия активного агента биопрепарата на другие компоненты исследуемой системы с получением новых биологических эффектов при одновременной экологической стабилизации среды, активизации природного биологического потенциала почвы и экономии в использовании ресурсов. By carrying out long-term field studies of soil-soil biota-plants system in areas of technogenic impact emission of HM it was determined the taxonomic composition of mycological coenosis under the soil pollution by HM fungi genera Mucor, Trichoderma, Fusarium, Aspergillus. It was given the high levels of soil contamination by HM fate fungi of the genus Trichoderma, which is not phytopathogenic in mycological coenosis of soil, increased significantly under 13 %, indicating that the stability of operation in the presence of HM excess in soils. Among the genus Trichoderma fungi, it was found the most active in species Trichoderma viride. It was determined that fungi, bacteria compared to the soil, are more resistant to contamination concealed antagonism and inhibition effect of certain bacteria fungi that compete with native soil biota. On the basis of the soil-geochemical investigations the results in zones of sources of man-made emissions of pollutants influence Zmievskoy TPP «Centrenergo» NAC «Energy Company of Ukraine» Kharkiv region and a series of laboratory experiments elaborated a methodical approach for bioremediation of contaminated with heavy metals (HM) of the soil – soil biota – plants system. Used established a new property of the active biochemical agent of mycological drug Trihodermin BT based on mycological drug culture type Trichoderma viride – the ability to intensify the process of bioremediation and restore the quality of technogenic contaminated soils by HM. Biological preparation of Trichoderma BT used as a new biological improver for the prevention of biological and chemical degradation of soils with the activation of the myco- and microbial system of soil, functioning, increase the immune status and productivity of Hordeum sativum plants and improving their quality. Provides bioremediation effect with a limited term of a biological product in the soil, lowering its standards with increased use of its biological effectiveness. The technical result of the method is the expansion of the mycological drugs bank as natural resources with the effect of fertilizers, while the spread of the effective action of the active agent in the other components of the biological product of the studied system to produce new biological effects with simultaneous stabilization of the ecological environment, natural activation of the biological potential of the soil and the economic use of resources. The method can be used in agroecology, soil ecological management, for environmental monitoring of technogenic contaminated soils for various purposes and their using; in research practice – to develop a system of measures for biological remediation of contaminated areas in the complex biological processing methods remediation of contaminated soil and restoration of their resources, and, consequently, lower intensity of chemical and biological degradation of soils under the influence of technogenic pollution by HM; to improve the soil quality.
ВИКОРИСТАННЯ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-19) Гладкіх, А. М.; Журавльова, І. М.
SТEM-освіта поєднує в собі елементи міжпредметних зв’язків, використовуючи різні методи та прийоми навчання. Фундаментом концепції є інтеграція природничих наук, математичних та технічних дисциплін. У сучасному світі завданням освітнього процесу є впровадження STEM-технологій та створення умов для розвитку творчого потенціалу учнів, креативного самостійного критичного мислення. STEM-освіта – це актуальний спосіб створення того середовища, яке зможе виховувати дітей-новаторів, цілеспрямованих, надійних та творчих особистостей, допомагає швидше та легше адаптуватись у світі та мати у подальшому попит на ринку праці. STEM education combines elements of interdisciplinary connections, using various methods and teaching methods. The foundation of the concept is the integration of natural sciences, mathematics and technical disciplines. In today's world, the task of the educational process is to implement STEM technologies and create conditions for the development of students' creative potential, creative independent critical thinking. STEM education is a relevant way of creating an environment that can raise children who are innovators, goal-oriented, reliable and creative individuals, helps to adapt faster and easier in the world and to be in demand in the labor market in the future.
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ, ЯК ОСНОВНА ВИМОГА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Кришталь, А. І.; Журавльова, І. М.
У публікації розглянуто сутність технологій дистанційного навчання, основні поняття та аспекти організації дистанційного навчання у школі. Серед розглянутих платформ та моделей дистанційного навчання виділено найбільш застосовані: Zoom, Google Meet, Google Клас, Moodle, ILIAS, iSpring Learn. Зазначено, що затребуваність дистанційного навчання найближчим часом зростатиме. З кожним роком інтерактивних методів комунікації з'являється все більше і, отже, спостерігатиметься і прогрес цього способу, що дозволить мінімізувати його недоліки та розвинути позитивні сторони. The publication examines the essence of distance learning technologies, the main concepts and aspects of the organization of distance learning at school. Among the considered platforms and distance learning models, the most used ones are highlighted: Zoom, Google Meet, Google Class, Moodle, ILIAS, iSpring Learn. It is noted that the demand for distance learning will grow in the near future. Every year, more and more interactive methods of communication appear and, therefore, the progress of this method will be observed, which will allow to minimize its shortcomings and develop its positive aspects.
ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ В ШКОЛІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-19) Сиротіна, Ю. М.; Журавльова, І. М.
У публікації розглянуто екологічне виховання в процесі вивчення біології в школі. Екологічне виховання дозволяє повніше реалізувати виховний і розвиваючий потенціал екологічних знань, забезпечувати надійніші основи екологічної відповідальності школярів. The publication deals with environmental education in the process of studying biology at school. Environmental education allows to realise the educational and and developmental potential of environmental knowledge, to provide a more reliable basis for students' environmental responsibility of schoolchildren.
ЗАСТОСУВАННЯ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Батенькова, А. Д.; Журавльова, І. М.
У публікації досліджено застосування STEM-технологій на уроках біології. Наведено основні функції використання STEM-технологій на уроках біології. Зазначено, що STEM-навчання може вважатися важливим чинником соціалізації учнів, оскільки воно допомагає розвивати комплексні навички та здібності, що необхідні в сучасному світі. Воно також сприяє формуванню активної, творчої та інноваційної особистості, готової до вирішення реальних проблем та викликів у майбутньому. Тому включення елементів STEM-навчання у процес навчання біології – це дуже важливий чинник. The publication examines the use of STEM technologies in biology lessons. The main functions of using STEM technologies in biology lessons are given. It is noted that STEM education can be considered an important factor in the socialization of students, as it helps to develop complex skills and abilities needed in the modern world. It also contributes to the formation of an active, creative and innovative personality, ready to solve real problems and challenges in the future. Therefore, the inclusion of elements of STEM education in the process of teaching biology is a very important factor.
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Тютюнник, В. В.; Журавльова, І. М.
У публікації розглянуто застосування інтерактивних технологій кооперативного навчання на уроках біології. Технології кооперативного навчання – це модель організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. Зазначено, що використання методів кооперативного навчання при вивченні біології, має суттєве значення для підвищення інтересу до природничо-наукових предметів і сприяє формуванню навичок наукового пізнання навколишнього світу. Це переконує в пізнаваності багатьох процесів і явищ і мотивує учнів до опанування програмним змістом природничо-наукових предметів та розвитку інтересу, а часом і творчого підходу в ході дослідження. The publication examines the use of interactive technologies of cooperative learning in biology lessons. Cooperative learning technologies are a model of organizing learning in small groups of students united by a common educational goal. It is noted that the use of cooperative learning methods in the study of biology is essential for increasing interest in natural and scientific subjects and contributes to the formation of the skills of scientific knowledge of the surrounding world. This convinces of the recognizability of many processes and phenomena and motivates students to master the programmatic content of natural and scientific subjects and develop interest, and sometimes a creative approach in the course of research.
ЗАСТОСУВАННЯМ ГІСТОХІМІЧНОГО МЕТОДУ ПРИ ВИВЧЕННЯ РОЗПОДІЛУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ПРОРОСТКАХ КУКУРУДЗИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Журавльова, І. М.
В статті розглянуто вплив важких металів на ріст і розвиток проростків кукурудзи на ранніх етапах онтогенезу. Важкі метали надходять в рослину, головним чином, через кореневу систему. Тому в корені відбувається первинна реакція рослини на їх вплив, яку можна чітко простежити за гальмуванням росту. В якості тест-культури використовували зерна кукурудзи. Насіння пророщували протягом трьох діб в темноті при t=27°С на фільтрувальному папері, змоченому дистильованою водою. Триденні проростки пересаджували в чашки Петрі на фільтрувальний папір, змочений розчинами солей нітратів кадмію (1×10-4 та 5×10-4 М) та свинцю (1×10-3 та 1,5×10-3 М). Чашки Петрі витримували в термостаті при температурі 27°С. Характер реакції проростків кукурудзи на збільшення концентрації важких металів більш наочно виявився під дією іонів свинцю і виражався у пригніченні ростових процесів. Для виявлення місць локалізації важких металів у тканинах рослин, запропоновано використання гістохімічного методу, який базується на утворенні забарвлених комплексів аналітичних реагентів з досліджуваними важкими металами. В якості такого реагенту використовувався дитизон, що характеризується високою чутливістю до кадмію та свинцю. Після інкубації проростків з відповідними солями готували серію поперечних зрізів кореня, які поміщували на предметне скло, наносили 3-4 краплі аналітичного реагенту, і через декілька хвилин розглядали під мікроскопом на різних збільшеннях. Локалізацію кадмію та свинцю визначали по червоному забарвленню тканин кореня. Було виявлено, що відкладення дитизонатів металів спостерігались в основному в тканинах ризодерми, екзодерми та мезодерми. В перициклі та центральному циліндрі їх виявлено не було. Таким чином, досліди показали, що ендодерма грає бар’єрну роль у транспорті металів по кореню. The article deals with the impact of hеavy metals on the growth and development of corn seedlings on early stages of ontogenesis. Heavy metals enter the plant, mainly through the root system. Therefore, the primary reaction of the plant to their impact, which can be clearly traced through the inhibition of growth occurs in the root system. Corn was used as the test culture. The seeds were germinated for three days in the dark at t = 27 ° C on filter paper moistened with distilled water. Three-day seedlings were transplanted into Petri dishes on filter paper moistened with solutions of cadmium nitrate salts (1×10-4 and 5× 0-4 M) and lead (1×10-3 and 1.5×10-3 M). The Petri dishes were kept in a thermostat at 27 ° C. The nature of the reaction of corn seedlings to the increase of the concentration of heavy metals manifested more clearly under the action of lead ions and was expressed in the suppression of growth processes. To detect the localization of heavy metals in the tissues of plants, we suggest the use of a histochemical method based on the formation of colored complexes of analytical reagents with the investigated heavy metals. Dithizone, characterized by high sensitivity to cadmium and lead, was used as such a reagent. After incubating the seedlings with the corresponding salts, a series of transverse sections of the root were prepared and placed on a glass slide. Then, 3-4 drops of the analytical reagent were applied, and after a few minutes the transverse sections were examined under a microscope at various magnifications. The localization of cadmium and lead was identified by the red staining of root tissues. It was found out that deposits of dithizonates of metals were observed mainly in the tissues of rhizoderm, exoderm and mesoderm. No metal dithizonates were detected in the pericycle and the central cylinder. Thus, the experiments have proved that the endoderm plays a barrier role in the transport of metals through the root.
МЕХАНІЗМ ТОЛЕРАНТНОСТІ РОСЛИН ДО ТОКСИЧНОЇ ДІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Журавльова, І. М.; Ферлій, В. К.
Розглянуто механізми захисту рослин від токсичної дії важких металів. Стійкість сільськогосподарських культур до важких металів визначається їх біологічними особливостями. Це пов'язано з активацією комплексу зовнішніх і внутрішніх захисних механізмів рослин. Також адаптація культур залежить від ступеня токсичності важких металів. Mechanisms of plant protection against the toxic effect of heavy metals are considered. The tolerance of agricultural crops to heavy metals is determined by their biological characteristics. It is associated with the activation of a complex of external and internal protective mechanisms in plants. Also, the adaptation of cultures depends on the degree of toxicity of heavy metals.
Мікрозелень як інструмент розвитку знань та кругозору школярів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Клімов, М. В.; Журавльова, І. М.
Представлена унікальна розробка – установка для вирощування мікрозелені. Установка дозволяє підвищити інтерес учнів до науки і техніки, а також розширити їхні знання з біології, хімії та фізики. A unique development is presented - an installation for growing microgreens. The installation allows to increase students' interest in science and technology, as well as to expand their knowledge of biology, chemistry and physics.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ «АЖУРНА ПИЛКА»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Бородіна, А. С.; Журавльова, І. М.
У статті проаналізовано метод «Ажурна пилка», який зазвичай пов'язаний із вивченням мов або літератури, але він також може бути застосований при вивченні біології. Метою даного методу є засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу та допомога всім учням при засвоєнні нового матеріалу. В якості обладнання педагог може використати: картки із завданнями або листи з фрагментами тексту. Зазначено, що метод «Ажурна пилка» - це прекрасний метод інтерактивного навчання, який дозволяє учням оволодіти великим обсягом інформації та чітко формулювати власні думки. The article analyzes the "Openwork Saw" method, which is usually associated with the study of languages or literature, but it can also be applied to the study of biology. The purpose of this method is to learn a large amount of information in a short period of time and help all students learn new material. As equipment, the teacher can use: cards with tasks or letters with text fragments. It is noted that the "Openwork saw" method is an excellent method of interactive learning that allows students to master a large amount of information and clearly formulate their own thoughts.
ОСОБЛИВОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Османова, О. Е.; Журавльова, І. М.
У публікації розглянуто самостійну роботу учнів на уроках біології. Самостійна робота – це процес, у якому учень займається навчальною діяльністю без безпосередньої участі вчителя. Цей процес включає в себе не тільки виконання завдань, а й пошук необхідної інформації, її аналіз, синтез та використання в практичній діяльності. Зазначено, що самостійна робота учнів - це сукупність різноманітних навчальних прийомів і дій, з поглиблення студентами раніше засвоєних теоретичних знань, практичних умінь і навичок, оволодіння ними новими навчальними прийомами і діями. Це надзвичайно важливо для формування та вдосконалення знань, мислення та переконань. Тому цей метод є вневід'ємною основою будь-якого іншого методу навчання і необхідною передумовою дидактичного зв'язку різних методів навчання між собою. The publication examines the independent work of students in biology lessons. Independent work is a process in which a student engages in educational activities without the direct involvement of a teacher. This process includes not only the performance of tasks, but also the search for necessary information, its analysis, synthesis and use in practical activities. It is noted that the independent work of students is a set of various educational methods and actions, deepening the students' previously acquired theoretical knowledge, practical abilities and skills, mastering them with new educational methods and actions. This is extremely important for the formation and improvement of knowledge, thinking and beliefs. Therefore, this method is an integral basis of any other teaching method and a necessary prerequisite for the didactic connection of different teaching methods with each other.
РОЛЬ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ В РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ НАВИЧОК УЧНІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Рудюк, В. В.; Журавльова, І. М.
У статті розглянуто, як саме кооперативне навчання сприяє розвитку лідерських якостей учнів та які переваги воно надає в контексті формування майбутніх лідерів. Кооперативне навчання сприяє розвитку співпраці та комунікації. Розвинені навички співпраці та комунікації є важливою основою для успішного лідерства. Кооперативне навчання надає учням можливість випробувати ці навички у практичних умовах, які часто відтворюють реальні ситуації, з якими вони можуть зіткнутися у майбутньому. Підкреслено, що кооперативне навчання не лише сприяє формуванню академічних навичок учнів, але і має значний вплив на їхній розвиток як лідерів. Шляхом спільної роботи у групах, учні вчаться ефективно співпрацювати, комунікувати та взаємодіяти, що створює міцну основу для подальшого розвитку їхнього лідерського потенціалу. The article examines how cooperative learning contributes to the development of students' leadership qualities and what advantages it provides in the context of the formation of future leaders. Cooperative learning promotes cooperation and communication. Developed collaboration and communication skills are an important foundation for successful leadership. Cooperative learning gives students the opportunity to test these skills in a hands-on setting that often replicates real-life situations they may encounter in the future. It is emphasized that cooperative learning not only contributes to the formation of students' academic skills, but also has a significant impact on their development as leaders. By working together in groups, students learn to effectively collaborate, communicate and interact, which creates a solid foundation for further development of their leadership potential.
СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФЛОРИ МІСЬКОГО САДУ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА м. ХАРКОВА
(Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2024-03-19) Журавльова, І. М.; Тур, М. Б.
У публікації розглянуто стан дендрофлори Міського саду імені Т. Г. Шевченка м. Харкова. Метою роботи було проведення інвентаризації дендрофлори Міського саду імені Т. Г. Шевченка м. Харкова, виявлення її таксономічної структури. Об’єктом досліджень була дендрофлора Міського саду імені Т. Г. Шевченка м. Харкова. В процесі дослідження було встановлено, що дендрофлора Міського саду імені Т. Г. Шевченка м. Харкова складає 48 видів, 35 родів, 16 родин та 3 відділи. На даний час досліджена не вся територія саду, для встановлення повного видового складу, кількості екземплярів та проведення таксономічного аналізу дослідження потребує доопрацювань в майбутньому. The publication examines the state of the dendroflora of the T.G. Shevchenko City Garden in Kharkiv. The purpose of the work was to carry out an inventory of the dendroflora of the T.G. Shevchenko City Garden in Kharkiv, to identify its taxonomic structure. The object of research was the dendroflora of the T.G. Shevchenko City Garden in Kharkiv. During the research, it was established that the dendroflora of the T.G. Shevchenko City Garden in Kharkiv consists of 48 species, 35 genera, 16 families and 3 divisions. At present, not the entire territory of the garden has been investigated, in order to establish the full species composition, the number of specimens and conduct a taxonomic analysis, the study needs revisions in the future.
СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФЛОРИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПАРКУ КУЛЬТУРИ І ВІДПОЧИНКУ ІМЕНІ М. ГОРЬКОГО МІСТА ХАРКОВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Тур, М. Б.; Журавльова, І. М.
У публікації досліджено стан дендрофлори Центрального парку культури і відпочинку імені М. Горького міста Харкова. Проведено інвентаризацію дендрофлори парку, встановлено видовий склад насаджень, виявлено їх біоекологічні особливості. Інвентаризацію деревних рослин здійснювали маршрутним методом, розподіливши територію на сектори. Під час інвентаризації деревних насаджень у парку проводився їх облік, визначення, фотографування. Ідентифікацію видів здійснювали за сучасними довідниками та визначниками. The publication examines the state of the dendroflora of the Central Park of Culture and Recreation named after M. Gorky in the city of Kharkiv. An inventory of the dendroflora of the park was carried out, the species composition of the stands was established, and their bioecological features were revealed. The inventory of woody plants was carried out by route method, dividing the territory into sectors. During the inventory of trees in the park, they were recorded, identified, and photographed. Identification of species carried out according to modern guides and markers.
ІНТРОДУКОВАНІ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВІ РОСЛИНИ В ОЗЕЛЕНЕННІ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПАРКУ КУЛЬТУРИ І ВІДПОЧИНКУ МІСТА ХАРКОВА
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-16) Тур, М. Б.; Журавльова, І. М.
У статті проаналізовано інтродукцію деревно-чагарникових рослин в озелененні Центрального парку культури й відпочинку міста Харкова. Інтродукція деревно-чагарникових рослин – процес впровадження порід у штучні насадження в нових для даного виду районах, які знаходяться за межами природного ареалу. Вирощування дерев і чагарників у цих районах проводиться з метою створення садових, плодово-ягідних, лісових, захисних та декоративних насаджень. Зазначено, що при використанні рослин-інтродуцентів у міському озелененні важливо враховувати їхню адаптабельність до місцевих кліматичних умов та екологічну сумісність з місцевими видами. Також потрібно враховувати можливий вплив екзотичних рослин на місцеву флору та фауну. The article analyzes the introduction of tree-shrub plants in the landscaping of the Central Park of Culture and Recreation of the city of Kharkiv. The introduction of woody and shrubby plants is the process of introducing species into artificial plantations in new areas for this species, which are outside the natural range. The cultivation of trees and shrubs in these areas is carried out with the aim of creating garden, fruit and berry, forest, protective and decorative plantations. It is noted that when using introduced plants in urban landscaping, it is important to take into account their adaptability to local climatic conditions and ecological compatibility with local species. It is also necessary to take into account the possible impact of exotic plants on local flora and fauna.

Перегляд за Автор "Журавльова, І. М."

Результатів на сторінку

Параметри сортування