Перегляд за Автор "Харченко, Л. П."

Зараз показано 1 - 20 з 31
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Анатомо-гістологічна будова кишечнику куликів (CHARADRII) як мігрантів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Ликова, І. О.; Харченко, Л. П.
    Досліджена анатомічна та гістологічна будова кишечнику куликів. Проаналізовано зміни рельєфу слизової оболонки тонкого кишечнику при інтенсивному живленні куликів на міграційних зупинках. Установлено, що на міграційній зупинці збільшується довжина і маса кишечнику як реакція на велику кількість кормів при інтенсивному живленні птахів, збільшуються морфометричні показники ворсинок слизової оболонки тонкого кишечнику і щільність їх розташування. На гістологічному рівні установлено багатошаровість розташування крипт у власній пластинці слизової оболонки; висока проліфераційна здатність камбіальних клітин крипт яка забезпечує високу секреторну та регенераційну активність ентероцитів, що сприяє відновленню слизової оболонки кишечнику. Виявлено зміну взаємного розташування шарів м’язової оболонки у стінці прямої кишки, що пов’язано з активізацією її перистальтики і швидким виведенням неперетравлених решток корму. Исследовано анатомическое и гистологическое строение кишечника куликов. Проанализированы изменения рельефа слизистой оболочки тонкого кишечника при интенсивном питании куликов на миграционных остановках. Установлено, что на миграционной остановке увеличивается длина и масса кишечнике как реакция на большое количество кормов при интенсивном питании птиц, увеличиваются морфометрические показатели ворсинок слизистой оболочки тонкого кишечника и плотность их расположения.На гистологическом уровне установлено многослойность расположения крипт в собственной пластинке слизистой оболочки; высокая пролиферацийна способность камбиальных клеток крипт которая обеспечивает высокую секреторную и регенерационные активность энтероцитов, что способствует восстановлению слизистой оболочки кишечника. Выявлено изменение взаимного расположения слоев мышечной оболочки в стенке прямой кишки, что связано с активизацией ее перистальтики и быстрым выводом непереваренных остатков корма.The given article represents the results of research in anatomical and histological structure of waders’ intestine. It analyses the alterations of waders when they intensively feed during migrational stops. The investigation results displayed the increase in length and mass of the intestine during birds’ migration stops. Morphometric indexes of smallintestine mucous membrane cells get increase as density of their localization. This could be explained as an organism compensatory reaction to the large quantity of nutriments during the intensive birds feeding. Histological investigation established multilayer distribution of crypts in their own lamella of mucous membrane; high proliferative capacity of crypts cambial cells. That provides for high secretory and regenerative activity of enterocytes, which, in turn, facilitates renovation of intestinal mucous membrane. The investigation also discovered the alteration of reciprocal distribution of muscular membrane layers in rectum wall, which is connected with peristaltics activation and rapid excretion indigested nutriments particles.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Анатомічна і макро-мікроморфологічна будова травного тракту куликів як далеких мігрантів
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2013) Харченко, Л. П.; Ликова, І. О.
    Досліджено анатомічну і макро-мікроскопічну будову травного тракту 16 видів куликів. Установлені особливості будови травного тракту куликів у зв’язку з польотом і далекими міграціями: довжина кишечника в 3,5-4,2 рази перевищує довжину тулубової частини тіла птахів; циклоцельне розташування петель кишечника, що забезпечує компактне розміщення кишечника біля центру маси тіла і сприяє високим аеродинамічним властивостям куликів як далеких мігрантів. Вивчення рельєфу слизової оболонки травного тракту досліджених видів куликів показали, що він має складну архітектоніку: у стравоході – складну гофровану складчасту поверхню; у шлунку – велику кількість вивідних протоків; у кишечнику – пластинчастий рельєф, пластинки якого утворюють складну систему лабіринтів, що збільшує пролонгацію хімусу. Исследовано анатомическое и макро-микроскопическое строение пищеварительного тракта 16 видов куликов. Установлены особенности строения пищеварительного тракта куликов в связи с полетом и дальними миграциями : длина кишечника в 3,5-4,2 раза превышает длину туловищной части тела птиц ; циклоцельное расположение петель кишечника, обеспечивает компактное размещение кишечника у центра массы тела и способствует высоким аэродинамическим свойствам куликов как дальних мигрантов. Изучение рельефа слизистой оболочки пищеварительного тракта исследованных видов куликов показали, что он имеет сложную архитектонику : в пищеводе - сложную гофрированную складчатую поверхность ; в желудке - большое количество выводных протоков ; в кишечнике - пластинчатый рельеф, пластинки которого образуют сложную систему лабиринтов, что увеличивает пролонгации химуса. Anatomic and macro-micromorphologic structure of the digestive tract of 16 species of waders was studied. The features of the structure of the digestive tract of waders in connection with flights and long-distant migrations are determined: the length of the intestine is 3,5-4,2 times as much as the length of the birds’ body; loop integral location of bowel loops provides compact accommodati on of the intestine by the center of the mass of the body, thus contributing to the high aerodynamic characteristics of the waders as long-distant migrants. Research of the relief of mucosa of the digestive tract of the studied species of waders has shown that it has a complex architectonics: in the esophagus there is a complex folded corrugated surface; in the stomach there is a large amount of the excretory ducts; in the intestine there is a lamellar relief, the blades of which form a complex system of labyrinths and increase the prolongation of chyme.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Будова і розвиток клоакальної сумки у курчат-бройлерів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Жуковіна, Т. В.; Харченко, Л. П.
    В статті висвітлюється тема будови і розвитку клоакальної сумки у курчат-бройлерів. В статье освещается тема строения и развития клоакальной сумки у цыплят-бройлеров. The article deals with the theme of the structure and development of cloacal bags in broiler chickens.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ГЕННОМОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА
    (Національна академія педагогічних наук України, Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти», 2016-09-16) Харченко, Л. П.; Ликова, І. О.
    У статті з’ясовано зв'язок глобальних проблем ХХІ століття з появою генномодифікованих організмів (ГМО). Визначена нагальна потреба в розширенні знань учнів і студентів щодо здорового харчування. Викладені основні екологічні ризики у харчуванні, які спричинені забрудненням харчових продуктів. З’ясована необхідність збагачення продуктів натуральними харчовими протекторами. В статье выяснено связь глобальных проблем XXI века с появлением генномодифицированных организмов (ГМО). Установлена настоятельная потребность в расширении знаний учащихся и студентов по здоровому питанию. Изложены основные экологические риски в питании, вызванные загрязнением пищевых продуктов. Выяснена необходимость обогащения продуктов натуральными пищевыми протекторами.The article clarifies the connection between the global problems of the XXI century and the emergence of genetically modified organisms (GMOs). The urgent need to expand the knowledge of pupils and students about healthy eating has been identified. The main environmental risks in nutrition caused by food contamination are outlined. The need to enrich products with natural food protectors has been clarified. The article clarifies the connection between the global problems of the XXI century and the emergence of genetically modified organisms (GMOs).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Вплив температурного режиму на метаморфоз Гостромордої жаби (Rana arvalis) в лабораторних умовах
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-04-19) Складанна, В. В.; Харченко, Л. П.
    На фоні загальних закономірностей метаморфозу, виявлені особливості на прикладі гостромордої жаби, які обумовлені впливом температурного фактору. Особливістю процесу метаморфозу гостромордої жаби є висока чутливість пуголовків до температурного режиму в лабораторних умовах. З підвищенням температури води в акваріумі та температури повітря відмічено скорочення в часі етапів метаморфозу. На фоне общих закономерностей метаморфоза, выявлены особенности на примере остромордой лягушки, которые обусловлены влиянием температурного фактора. Особенностью процесса метаморфоза остромордой лягушки является высокая чувствительность головастиков к температурному режиму в лабораторных условиях. С повышением температуры воды в аквариуме и температуры воздуха отмечено сокращение во времени этапов метаморфоза. Against the background of the general laws of metamorphosis, features are revealed on the example of the sharp-faced frog, which are caused by the influence of the temperature factor. A feature of the metamorphosis of the sharp-faced frog is the high sensitivity of the tadpoles to the temperature regime in laboratory conditions. With an increase in the temperature of the water in the aquarium and air temperature, a decrease in the stages of metamorphosis was noted over time.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Гістологічна будова травного тракту куликів (Aves, Сharadrii)
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Харченко, Л. П.; Ликова, І. О.
    Досліджено гістологічну будову травного тракту 12 видів куликів (Aves, Сharadrii). Установлено, що стінка травного тракту куликів на гістологічному рівні складається із трьох оболонок: слизової (епітеліальний шар, власна пластинка слизової оболонки, підслизова основа), м’язової та серозної оболонки. У власній пластинці слизової оболонки стравоходу куликів виявлено велику кількість езофагальних залоз, які виділяють слиз і сприяють просуванню корму уздовж стравоходу. У залозистому шлунку куликів розташовані глибокі складні залози, парієтально-пептичні клітини, які продукують одночасно пепсиноген і соляну кислоту. Установлено адаптації травного тракту куликів на гістологічному рівні до далеких міграцій, пов’язані з будовою стінки кишечника: складне просторове розташування пластинок слизової оболонки та утворення лабіринтів і анастомозів, багатошарове розташування крипт у стінці тонкого кишечника та високий рівень проліферації камбіальних клітин, що забезпечує регенерацію ентероцитів. Усі вищезазначені особливості гістологічної будови стінки травної трубки сприяють інтенсифікації процесів травлення на міграційних зупинках і дозволяють куликам засвоїти за короткий термін велику кількість доступних кормів. Исследовано гистологическое строение пищеварительного тракта 12 видов куликов (Aves, Сharadrii). Установлено, что стенка пищеварительного тракта куликов на гистологическом уровне состоит из трех оболочек: слизистой (эпителиальный слой, собственная пластинка слизистой оболочки, подслизистая основа), мышечной и серозной оболочки. В собственной пластинке слизистой оболочки пищевода куликов обнаружено большое количество эзофагальный желез, которые выделяют слизь и способствуют продвижению корма вдоль пищевода. В железистом желудке куликов расположены глубокие сложные железы, париетально-пептические клетки, продуцирующие одновременно пепсиногены и соляную кислоту. Установлено адаптации пищеварительного тракта куликов на гистологическом уровне в дальних миграций, связанные со строением стенки кишечника: сложное пространственное расположение пластинок слизистой оболочки и образования лабиринтов и анастомозов, многослойное расположение крипт в стенке тонкого кишечника и высокий уровень пролиферации камбиальных клеток, обеспечивает регенерацию энтероцитов . Все вышеуказанные особенности гистологического строения стенки пищеварительной трубки способствуют интенсификации процессов пищеварения на миграционных остановках и позволяют куликам усвоить за короткий срок большое количество доступных кормов. Histological structure of digestive tracts of 12 species of waders (Aves, Сharadrii) has been studied: Pluvialis squatarola (Linnaeus, 1758), Charadrius hiaticula (Linnaeus, 1758), Recurvirostra avosetta (Linnaeus, 1758), Tringa ochropus (Linnaeus, 1758), T. glareola (Linnaeus, 1758), T. nebularia (Gunnerus, 1767), T. erythropus (Pallas, 1764), Philomachus pugnax (Linnaeus, 1758), Calidris minuta (Leisler, 1812), C. ferruginea (Pontoppidan, 1763), C. alpina (Linnaeus, 1758) and Gallinago gallinago (Linnaeus, 1758). The features of histological structure of all parts of the digestive tract of the waders species under analysis were defined and adaptations in the structure of the digestive system to distant migrations were detected. It is determined that the histological structure of the wall of the esophagus of the studied species of waders is universal, and the relief of mucosa is folded; stratified squamous epithelium of the mucous membrane has an insignificant degree of hornification. A large number of esophagus glands is observed in the lamina propria of the mucosa; these glands secrete mucus which facilitates the movement of food along the esophagus. The muscular coat is well-developed and formed by longitudinal and circular layers of smooth muscle tissue. It is found that characteristics of histological structure of the stomach wall of the waders species under analysis are presupposed by the following functions: 1) glandular stomach wall provides secretion of digestive enzymes through active secretory activity of glands of deep complex; 2) secretion (mucus) of simple tubular glands is excreted to the surface of glandular stomach performing the protective function; 3) the wall of the muscular stomach provides mechanical treatment of food through well-developed muscle layer and solid layer of the cuticle. It is established that the waders’ intestine is shortened, that is compensated by the complication of the relief of intestinal mucosa by plates that form complex mazes and anastomoses, several times increasing the absorbing surface of the intestine. The plates are covered with a single layer of prismatic bordered epithelium which includes Goblet cells, the number of which increases in the caudal direction of intestines. It is found out that the particular feature of the histological structure of the examined wall of the waders’ small intestine is multi-layer location of crypts in the mucosa. A large number of cambial cells with figures of mitosis were noticed in the crypt, which indicated the intensive processes of proliferation of intestinal enterocytes. These features in the structure of the wall of the small intestine are considered as adaptations to distant migrations and are connected with waders’ intense nutrition on migration stops. For the first time Meckel diverticulum has been found in waders and its histological structure has been described. It is established that waders’ Meckel diverticulum is a lymphoid-epithelial organ and it serves as the immune system of waders’ digestive tract. It is stated that the wall of waders’ rectum has wrinkles that contribute to its stretching; mucous membrane has the plate relief, it is lined with a single layer of epithelium bordered with many Goblet cells. It is revealed that different parts of the investigated waders’ cecum have uneven development of histological structures and the presence of lymphoid tissue clusters in the lamina propria mucosa indicates the functional belonging of the cecum to the immune defense system of waders’ digestive tract; the presence of mainly bordered enterocytes in the surface epithelium indicates its osmo-regulatory function.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Доцільність використання Galleria mellonella L. (Lepidoptera: Pyralidae) для утилізації синтетичних полімерів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Бачинська, Я. О.; Маркіна, Т. Ю.; Ликова, І. О.; Харченко, Л. П.
    Проблема утилізації синтетичних полімерів вимагає від наукової спільноти вести пошук біодеструкторів здатних їх переробляти. Нещодавно з’явились роботи, в яких вказано на можливість гусениць Galleria mellonella L. впливати на цілісність синтетичних полімерів. Еволюційно цей вид пов'язаний з бджолиними вуликами і здатен перетравлювати і засвоювати бджолиний віск. Питання щодо можливості перетравлювати поліетилен цією комахою залишається відкритим. У проведених дослідженнях проаналізовано вплив додавання поліетилену у штучне живильне середовище на біологічні показники воскової вогнівки при розведенні у лабораторних умовах. Показано, що додавання у стандартне живильне середовище поліетилену у пропорції 1/4 та 1/3 не впливають на біологічні показники культури. Життєздатність гусениць та лялечок залишається в межах контролю. При додаванні поліетилену до ШЖС у розмірі 1/2 спостерігається зниження життєздатності на стадії личинки на 23 %. Життєздатність лялечок булла в межах контролю, індивідуальна плодючість значимо не відрізнялась. При вмісті 3/4 поліетилену у складі ШЖС спостерігалось значне зниження життєздатності лялечок на 61% Зі збільшенням кількості поліетилену в ШЖС спостерігалось згасання життєдіяльності комах, що свідчить про неможливість його перетравлення (утилізації). Спостерігалась затримка розвитку і неможливість відтворення популяції. Відмічалось зниження індивідуальної плодючості самок у 6 разів у порівнянні з контрольним варіантом. Тривалість розвитку у варіанті, де ¾ об’єму ШЖС складав поліетилен, була на 30 діб довшою за контроль. Співвідношення статей в даному дослідженні в середньому складало 44 % – самки та 56 % – самці. Внаслідок зменшення біологічних показників культури Galleria mellonella при вживанні поліетилену можна стверджувати, що гусениці не перетравлюють поліетилен, але мають у складі травної системи ферменти, або бактерії здатні вплинути на цілісність цієї речовини. Проблема утилизации синтетических полимеров требует от научного сообщества вести поиск биодеструкторов, способных их перерабатывать. Недавно появились работы, в которых указано на возможность гусениц Galleria mellonella L. влиять на целостность синтетических полимеров. Эволюционно этот вид связан с пчелиными вуликами и способен переваривать и усваивать пчелиный воск. Вопрос о возможности переваривать полиэтилен этим насекомым остается открытым. В проведенных исследованиях проанализировано влияние добавления полиэтилена в искусственную питательную среду на биологические показатели восковой огневки при разведении в лабораторных условиях. Показано, что добавление в стандартную питательную среду полиэтилена в пропорции 1/4 и 1/3 не влияют на биологические показатели культуры. Жизнеспособность гусениц и куколок остается в пределах контроля. При добавлении полиэтилена в ШЖС в размере 1/2 наблюдается снижение жизнеспособности на стадии личинки на 23%. Жизнеспособность куколок была в пределах контроля, индивидуальная плодовитость существенно не отличалась. При содержании 3/4 полиэтилена в составе ШЖС наблюдалось значительное снижение жизнеспособности куколок на 61%. С увеличением количества полиэтилена в ШЖС наблюдалось угасание жизнедеятельности насекомых, что свидетельствует о невозможности его переваривания (утилизации). Наблюдалась задержка развития и невозможность воспроиизведения популяции. Отмечалось снижение индивидуальной плодовитости самок в 6 раз по сравнению с контрольным вариантом. Продолжительность развития в варианте, где ¾ объема ШЖС составлял полиэтилен, была на 30 суток длиннее контрольного. Соотношение полов в данном исследовании в среднем составляло 44% - самки и 56% - самцы. Вследствие уменьшения биологических показателей культуры Galleria mellonella при употреблении полиэтилена можно утверждать, что гусеницы не переваривают полиэтилен, но имеют в составе пищеварительной системы ферменты, или бактерии, способные повлиять на целостность этого вещества. The problem of waste processing of synthetic polymers makes scientific society look for biodestructors that can digest them. Recently there have appeared some studies that claimed that caterpillars Galleria mellonella L. can influ-ence the integrity of synthetic polymers. In terms of evolution, this species is related to beehives and can digest bee wax. The capability of this insect to digest polyethylene is still under issue. During the research, it was analyzed how the addition of polyethylene to the artificial nutrient medium affects the biological parameters of Pyralidae when cultured in the laboratory. It was shown that adding polyethylene to the standard nutrient medium in proportions of 1/4 та 1/3 does not influence the biological parameters of the species. The viability of caterpillars and chrysalides stays within the control framework. Adding polyethylene to the artificial nutrient medium in proportions of 1/2 leads to 23% lower via-bility during the pupa phase. The viability of chrysalides was within control framework and their individual fertility didThe problem of waste processing of synthetic polymers makes scientific society look for biodestructors that can digest them. Recently there have appeared some studies that claimed that caterpillars Galleria mellonella L. can influ-ence the integrity of synthetic polymers. In terms of evolution, this species is related to beehives and can digest bee wax. The capability of this insect to digest polyethylene is still under issue. During the research, it was analyzed how the addition of polyethylene to the artificial nutrient medium affects the biological parameters of Pyralidae when cultured in the laboratory. It was shown that adding polyethylene to the standard nutrient medium in proportions of 1/4 та 1/3 does not influence the biological parameters of the species. The viability of caterpillars and chrysalides stays within the control framework. Adding polyethylene to the artificial nutrient medium in proportions of 1/2 leads to 23% lower via-bility during the pupa phase. The viability of chrysalides was within control framework and their individual fertility didThe problem of waste processing of synthetic polymers makes scientific society look for biodestructors that can digest them. Recently there have appeared some studies that claimed that caterpillars Galleria mellonella L. can influ-ence the integrity of synthetic polymers. In terms of evolution, this species is related to beehives and can digest bee wax. The capability of this insect to digest polyethylene is still under issue. During the research, it was analyzed how the addition of polyethylene to the artificial nutrient medium affects the biological parameters of Pyralidae when cultured in the laboratory. It was shown that adding polyethylene to the standard nutrient medium in proportions of 1/4 та 1/3 does not influence the biological parameters of the species. The viability of caterpillars and chrysalides stays within the control framework. Adding polyethylene to the artificial nutrient medium in proportions of 1/2 leads to 23% lower via-bility during the pupa phase. The viability of chrysalides was within control framework and their individual fertility didnot differ significantly. When the artificial nutrient medium contained 3/4 of polyethylene, the viability of chrysalides decreased significantly by 61%. Increasing the quantity of polyethylene in the artificial nutrient medium led to the ex-tinguished viability which means polyethylene cannot be digested (processed). In this case, the experiment showed a delay in the development and the population reproduction was impossible. In addition to that, the individual fertility of females decreased 6 times if compared to the control group. The development phase under the conditions when the arti-ficial nutrient medium contained ½ of polyethylene was 30 days longer than the development phase of the control group. The sex correlation in this research was 44 % of females and 56 % of males on average. As the results demon-strated the decrease of biological parameters of Galleria mellonella species when using polyethylene, we can assert that caterpillars do not digest polyethylene but in their digestive system, they have enzymes or bacteria that can influ-ence the integrity of polyethylene.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Еволюційно-екологічні аспекти зоології хребетних
    (Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2019) Харченко, Л. П.; Ковтун, М. Ф.; Ликова, І. О.
    У посібнику аналізуються шляхи і закономірності еволюційних перебудов покривів, скелету та систем внутрішніх органів представників типу Chordata на різних етапах філогенезу. Розглядаються проблеми формування адаптацій до умов існування хордових тварин. В пособии анализируются пути и закономерности эволюционных преобразований покровов, скелета и систем внутренних органов представителей типа Chordata на разных этапах филогенеза. Рассматриваются проблемы формирования адаптации к условиям существования хордовых животных.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Еколого-натуралістичний напрямок позашкільної освіти
    (Полтавський національний педагогічний університет, 2024-05-30) Маркіна, Т. Ю.; Бачинська, Я. О.; Харченко, Л. П.
    Еколого-натуралістичний напрямок позашкільної освіти реалізується через різноманітні форми та методи роботи. Окремим дуже важливим напрямком є участь дітей у роботі Малої академії наук України. МАН використовує різноманітні форми та методи роботи для реалізації еколого-натуралістичного напрямку. Еколого-натуралістичний напрямок позашкільної освіти має велике значення для всебічного розвитку дітей та підлітків. Він сприяє формуванню екологічної свідомості, розвитку дослідницьких навичок, вихованню відповідальності та поглибленню знань у природничих науках. The ecological and naturalistic direction of extracurricular education is realized through various forms and methods of work. A separate very important direction is the participation of children in the work of the Small Academy of Sciences of Ukraine. MAN uses various forms and methods of work to realize the ecological and naturalistic direction. The ecological and naturalistic direction of extracurricular education is of great importance for the comprehensive development of children and adolescents. It contributes to the formation of environmental awareness, the development of research skills, the education of responsibility and the deepening of knowledge in the natural sciences.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Екологія живлення та морфо-фунуціональна організація травневої системи крячка чорного CHLIDONIAS NIGER (LINNAEUS, 1758)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Ликова, І. О.; Харченко, Л. П.
    У статті подано аналіз екології живлення крячка чорного Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), роаналізовано кормовий раціон і стратегію живлення в різних біотопах України. За трофічної спеціалізацію чорний крячок Chlidonias niger відноситься до птахів з комахоїдним типом живлення. Досліджено морфометричні показники органів травної системи C. niger, визначено їх відносні показники, описано анатомічну будову відділів травного тракту, макро- мікроскопічну, гістологічну будову стінки травної трубки. Дослідження морфофункціональної організації травної системи C. niger свідчить про значне укорочення травного тракту відносно довжини тіла. Значне укорочення травного тракту, як одна з особливостей морфофункціональної організації травного тракту, пов’язана не тільки з типом живлення, а і з кормодобувним стереотипом (добування корму в польоті). Дослідження гістологічної будова стінки відділів травного тракту C. niger показали, що у цілому травний тракт має макро-, мікроскопічну та гістологічну будову, характерну для представників птахів з комахоїдним типом живлення. Стінка стравоходу має типову будову і вистелена багатошаровим епітелієм. Шлунок двокамерний, має еліпсоподібну форму. На поверхню слизової оболонки залозистого шлунку відкриваються отвори глибоких складних залоз, що виділяють пепсин. М’язовий шлунок має товсті стінки, а внутрішня поверхня вистелена міцною кутикулою. Кишечник укорочений і слабко диференційований на відділи. Рельєф слизової оболонки кишечнику – пластинчастий. По довжині травної трубки, як захисні структури, дифузно розташовані лімфоцити. Сліпі кишки рудиментарні. У задньому відділі травної трубки – пряма кишка – основа пластинок розширюється, у власній пластинці слизової оболонки крипти розташовані в один ряд. У складі поверхневого епітелію відмічено зміни співвідношення облямованих ентероцитів та екзокриноцитів у каудальному напрямку, що свідчить про інтенсивність всисних процесів у верхніх відділах тонкого кишечнику. Травні залози мають типову будову, характерну для представників класу Aves. В статье представлен анализ экологии питания крачки черной Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), проанализированы кормовой рацион и стратегия питания в различных биотопах Украины. По трофической специализации крачка черная Chlidonias niger относится к птицам с насекомоядным типом питания. Исследованы морфометрические показатели органов пищеварительной системы C. niger, определены их относительные показатели, описано анатомическое строение отделов пищеварительного тракта, макро- микроскопическое, гистологическое строение стенки пищеварительной трубки. Исследование морфофункциональной организации пищеварительной системы C. niger свидетельствует о значительном укорочения пищеварительного тракта относительно длины тела. Значительное укорочение пищеварительного тракта, как одна из особенностей морфофункциональной организации пищеварительного тракта, связана не только с типом питания, но и с кормодобувним стереотипом (добыча корма в полете). Исследование гистологического строения стенки отделов пищеварительного тракта C. niger показали, что в целом пищеварительный тракт имеет макро-, микроскопическое и гистологическое строение, характерную для представителей птиц с насекомоядным типом питания. Стенка пищевода имеет типичное строение и выстлана многослойным эпителием. Желудок двухкамерный имеет эллипсообразную форму. На поверхность слизистой оболочки железистого желудка открываются отверстия глубоких сложных желез, выделяющих пепсин. Мышечный желудок имеет толстые стенки, а внутренняя поверхность выстлана прочной кутикулой. Кишечник укороченный и слабо дифференцирован на отделы. Рельеф слизистой оболочки кишечника - пластинчатый. По длине пищеварительной трубки, как защитные структуры, диффузно расположенные лимфоциты. Слепые кишки рудиментарные.В заднем отделе пищеварительной трубки - прямая кишка - основа пластинок расширяется в собственной пластинке слизистой оболочки крипты расположены в один ряд. В составе поверхностного эпителия отмечено изменения соотношения окаймленных энтероцитов и экзокриноцитов в каудальном направлении, что свидетельствует о интенсивность всисних процессов в верхних отделах тонкого кишечника. Пищеварительные железы имеют типичное строение, характерную для представителей класса Aves. The article presents an analysis of the nutrition ecology of the black tern Chlidonias niger (Linnaeus, 1758), its ration and feeding strategy in different biotopes of Ukraine. By trophic specialization, the black tern Chlidonias niger belongs to the group of birds with an insectivorous nutrition. A study of the morphofunctional organization of the digestive system of the C. niger shows a significant shortening of the digestive tract relatively to the body length. A significant shortening of the digestive tract, as one of the features of the morphofunctional organization of the digestive tract, is associated not only with the nutrition, but also with the feeding stereotype (foraging flights). In general, it has a macro-, microscopic and histological structure, characteristic of birds with insectivorous type of food. The morphometric parameters of the digestive system of C. niger, the structure of the sections of the digestive tract, macro- microscopic and histological structure of the wall of the digestive tube are given. The wall of the esophagus has a typical structure and is lined with multilayered epithelium. The stomach is two-chambered, of an elliptical shape. There are openings of deep complex glands, secreting pepsin, on the surface of the mucous membrane of the glandular stomach. The gizzard has thick walls, and the inner surface is lined with a strong cuticle. The intestine is shortened and is poorly differentiated into sections. The relief of the intestinal mucosa is lamellar. As protective structures, there are diffusely located lymphocytes along the length of the digestive tube. The cecum is rudimentary. In the posterior part of the digestive tube – the rectum – the base of the lamellar expands, in the lamina propria of the mucous membrane, the crypts are arranged in one row. The digestive glands have a typical structure for the Aves class.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Зимуючі птахи Нововодолажського району Харківської області
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-04-19) Танчак, В. С.; Харченко, Л. П.
    Таким чином, аналізуючи результати дослідження по всіх біотопах, можна констатувати, що найчисельнішими видами птахів у різних біо топах відмічені горобець хатній та грак. Їх чисельність варіює від 36,7% до 70% від загальної кількості птахів. Граки зафіксовані у великій кількості в лісовому масиві, на сміттєзвалищі. Велика чисельність горобця хатнього відмічена у житловому масиві, парковій зоні та на сміттєзвалищі. Таким образом, анализируя результаты исследования по всем биотопам, можно констатировать, что самым многочисленным видом птиц в разных биотопах отмечен воробей домовой и грач. Их численность варьируется от 36,7% до 70% от общего количества птиц. Грачи зафиксированы в большом количестве в лесном массиве, на свалке. Большая численность воробья домового отмечена в жилом массиве, парковой зоны и на свалке. Thus, analyzing the results of the study for all biotopes, it can be stated that the house sparrow and rook are the most numerous species of birds in different biotopes. Their number varies from 36.7% to 70% of the total number of birds. Rooks are recorded in large numbers in the forest, in a landfill. A large number of house sparrows was noted in the residential area, park area and landfill.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Изменения жирнокислотного состава липидов в тканях самцов турухтана (Philomachus pugnaх L.) на промежуточных миграционных остановках Азов-Черноморского региона
    (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2012) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    На примере самцов турухтана (Philomachus pugnax L.) показаны изменения жирнокислотного спектра общих липидов в тканях внутренних органов куликов за период промежуточных миграционных остановок. Установлено, что с увеличением степени жирности птиц повышается содержание общих липидов в тканях, а также изменяется их жирнокислотный спектр. За период временных миграционных остановок увеличивается количество полиеновых жирных кислот (ЖК), коэффициент ненасыщенности ЖК в мышечной ткани увеличивается в 3 раза, в печени и абдоминальном жире – в 1,6 -1,7 раза. Установлено, что увеличение содержания ω3 полиеновых ЖК во всех исследуемых тканях происходит в основном за счет увеличения количества докозагексаеновой (22:6ω3) ЖК, а увеличение содержания ω6 полиеновых ЖК во всех исследуемых тканях происходит в основном за счет увеличения количества арахидоновой (20:4ω6) ЖК. На прикладі самців брижача (Philomachus pugnax L.) показані зміни жирнокислотного спектру загальних ліпідів в тканинах внутрішніх органів куликів за період проміжних міграційних зупинок. Установлено, що зі збільшенням ступеня жирності птахів підвищується зміст загальних ліпідів в тканинах, а також змінюється їх жирнокислотний спектр. За період тимчасових міграційних зупинок збільшується кількість полієнових жирних кислот (ЖК), коефіцієнт ненасиченості ЖК в м'язовій тканині збільшується в 3 рази, в печінці і абдомінальному жирі – в 1,6-1,7 рази. Установлено, що збільшення вмісту ω3 полієнових ЖК в усіх досліджених тканинах відбувається здебільшого за рахунок підвищення вмісту докозагексаєнової (22:6ω3) ЖК, а збільшення вмісту ω6 полієнових ЖК в усіх досліджених тканинах відбувається здебільшого за рахунок підвищення вмісту арахідонової (20:4ω6) ЖК. The changes in the fatty acid spectrum of lipids in the tissues of the internal organs of sandpipers were shown on the example of the ruff male (Philomachus pugnax L.) over a period of the transitional migratory stops. It was discovered that the content of lipids in the tissues grows with the increase of the birds fat degree and as their fatty acid spectrum is being changed. During the period of the transitional migratory stops, the number of polyene fatty acids (FA) grows, the ratio of unsaturated FA in the muscle tissue triples, in the liver and in the abdominal fat – by 1.6 -1.7 times. It was found that the increase of content of ω3 PUFA in all tissue is mainly due to the increase of docosahexaenoic acid (22:6 ω3) FA, and the increase of the content of ω6 PUFA in all tissues is mainlydue to the increase of arachidonic (20:4 ω6) FA.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Корелятивна залежність будови дзьоба птахів від трофічної спеціалізації та кормодобувного стереотипу
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-19) Пономарьова, Б.; Харченко, Л. П.
    Мета дослідження – з’ясувати особливості будови дзьоба досліджених тушок птахів різної трофічної спеціалізації та кормодобувного стереотипу. Для досягнення поставленої мети нами досліджено морфологічні й морфометричні показники та виявлені особливості будови дзьоба птахів і проаналізована корелятивна залежність будови дзьоба із трофікою та кормодобувним стереотипом. Результати дослідження дозволили констатувати, що дзьоби 5 видів птахів мають різні форми, міцність, функції та морфометричні показники. The purpose of the study is to find out the peculiarities of the structure of the beak of the investigated carcasses of birds of different trophic specialization and foraging stereotype. In order to achieve this goal, we investigated the morphological and morphometric indicators and revealed the peculiarities of the structure of the beak of birds and analyzed the correlative dependence of the structure of the beak with trophic and foraging stereotype. The results of the study made it possible to state that the beaks of 5 species of birds have different shapes, strength, functions and morphometric indicators.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Лимфоидные образования пищеварительной трубки птиц : характеристика и биологическое значение
    (Институт зоологии имени И. И. Шмальгаузена НАН Украины, редакция журнала "Вестник зоологии", 2005) Ковтун, М. Ф.; Харченко, Л. П.
    🐦У исследованных птиц диффузно расположенные лимфоциты и сформированные лимфоидные узелки различных размеров встречаются по всей длине пищеварительной трубки, однако их количественные характеристики у разных видов отличаются. Установлена зависимость между количеством лимфоидной ткани в пищеварительной трубке и типом питания у птиц. Наиболее богата лимфоидной тканью пищеварительная трубка растительноядных (фазан) и всеядных (грач) птиц. В пищеводе этих птиц формируются пищеводные миндалины ; в тощей и подвздошной кишках отмечены солитарные фолликулы, на границе с толстым кишечником — лимфоидные бляшки. У досліджених птахів дифузно розташовані лімфоцити і сформовані лімфоїдні вузлики різних розмірів зустрічаються по всій довжині травної трубки, проте їх кількісні характеристики у різних видів відрізняються. Встановлено залежність між кількістю лімфоїдної тканини в травній трубці і типом харчування у птахів. Найбільш багата лімфоїдної тканиною травна трубка рослиноїдних (фазан) і всеїдних (грак) птахів. У стравоході цих птахів формуються стравоходні мигдалини; в худої і клубовій кишках відзначені солітарні фолікули, на кордоні з товстим кишечником - лімфоїдні бляшки. Lymphatic tissue in the form of lymphocytes of different sizes, formed into follicles or diffused, is disposed along the alimentary tube within all the studied birds. There is a dependence between the quantity of lymphatic tissue in the alimentary tube and the type of nutrition with birds. The alimentary tube of herbivorous (pheasant) and omnivorous (rook) birds is the reachest with lymphatic tissue. The oesophagus glands are formed in the oesophagus of these birds; the solitary cells are observed in the ilium and jejunum, and there are Peyer's glands bordering the large intestine.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛИТОРАЛЬНЫЕ БЕСПОЗВОНОЧНЫЕ В ПИТАНИИ КУЛИКОВ НА МИГРАЦИОННЫХ ОСТАНОВКАХ В АЗОВО-ЧЕРНОМОРСКОМ РЕГИОНЕ
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    Исследован жирнокислотный состав общих липидов 9 видов литоральных беспозвоночных, которые входят в состав основных кормов куликов на миграционных остановках в Азово-Черноморском регионе. Установлено, что в качестве источника незаменимых жирных кислот, наиболее эффективным кормом для куликов являются моллюски, полихеты и Artemia salina, в липидах которых определен высокий уровень содержания незаменимых жирных кислот. В липидах данных групп литоральных беспозвоночных содержатся незаменимые жирные кислоты как линолевого (линолевая, арахидоновая) так и линоленового (линоленовая, эйкозапентаеновая, докозагексаеновая) ряда. Досліджено жирнокислотний склад загальних ліпідів 9 видів літоральних безхребетних, які входять до складу основних кормів куликів під час міграційних зупинок в Азово- Чорноморському регіоні. Встановлено, що в якості джерела незамінних жирних кислот, найбільш ефективним кормом для куликів є молюски, поліхети і Artemia salina, в ліпідах яких міститься значна частка незамінних жирних кислот. До складу ліпідів цих груп літоральних безхребетних входять незамінні жирні кислоти як лінолевого (лінолева, арахідонова) так і ліноленового (ліноленова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова) ряду. Seasonal migration for birds – distant migrants are the most energy intensive. Fat reserves accumulated in the bird’s body before migration and during migratory stopovers determine success of the long-distance flight. Lipids play a vital role both as a source of energy and as structural components of cell membranes. For most migrants to the speed and quality processes fat accumulation affects the feed ration in the field of migration stops. Fodder saturation with essential polyunsaturated fatty acids (PUFAs) is of great importance. Being paramount for physiological processes, these acids cannot be synthesized in the bird’s body. The proposed article is dedicated to the study of waders’ trophic relationships with their prey items, and the use of PUFAs as biochemical markers. This approach is based on the specificity of the fatty acids contained in the lipids of invertebrate to be used as food bird species studied. Significant amount NPZHK waders obtained from forage that can be considered PUFAs as biochemical markers to determine the range and diversity of food producing birds PUFAs ways, and also to study the food chain in ecosystems. A fatty acid spectrum (FAS) of the lipids common for nine littoral invertebrate species (Gammarus aequicauda, Idotea balthica, Artemia salina, Nerеis sp., Nerеis zonata, Theodoxces astrachanicus, Hydrobia acuta, Chironomus salinarius, Chironomus plumosus), which constitute the main component of waders’ diet at the migratory stopover sites in the Azov and Black Sea region, has been studied. Found that the largest amount of total lipids contained in Nereis zonata (4,6 %) and Artemia salina (4,4 %), the lowest amount of total lipids was observed in Chironomus (1,5–1,8 %), which implies that polychaete worms and Artemia salina, as a source of fat, are the most productive for waders. Our research has found that mollusks, polychaete worms, and Artemia salina are the most effective waders’ fodder in the PUFAs content. Mollusks contain the largest amount of PUFAs, their spectrum is ω3 and ω6 PUFAs, especially arаchidonic acid C20:4. Polychate worms are also characterized by a high PUFAs level; they serve for birds as a source of linolenic and linoleic acid groups. Artemia salina contains a large amount of eicosapentaenoic С20:5ω3 and docosahexaenoic С22:6ω3 acids, which getting to an organism of birds, participating in the formation of cell membranes, act as thermal stabilizer lipid bilayers, enhance stamina during long-distance flight. A high abundance of Artemia salina in the feeding areas permit tundra waders to use them as a prey item, which can fulfill the bird’s body with a required amount of fatty acids in a short time. We have established an influence of some environmental factors, as water temperature and salinity, on the lipids FAS of littoral invertebrates. Spectrum analysis of polyene fatty acids in the lipids closely related species of invertebrates living in different salinity water showed that the content of PUFAs in the lipid depend on their food spectrum, and the environmental conditions. Therefore, anthropogenic pressure and changes of water hydrological regime may affect PUFAs content in the lipids of littoral invertebrates. In its turn, this factor may change alimentary behavior and migratory strategy of the birds, which use migratory stopover sites in the region in question. Shallow waters of the Azov-Black Sea region are characterized by different climatic characteristics and a large reserve of phytoplankton. This explains the mass character species studied of invertebrates to feeding areas and their use as basic prey items, many species of waders.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛИТОРАЛЬНЫЕ БЕСПОЗВОНОЧНЫЕ В ПИТАНИИ КУЛИКОВ НА МИГРАЦИОННЫХ ОСТАНОВКАХ В АЗОВО-ЧЕРНОМОРСКОМ РЕГИОНЕ
    (Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, ТОВ «Агентство «Телепресінформ», 2014-11-04) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    Исследован жирнокислотный состав общих липидов 9 видов литоральных беспозвоночных, которые входят в состав основных кормов куликов на миграционных остановках в Азово-Черноморском регионе. Установлено, что в качестве источника незаменимых жирных кислот, наиболее эффективным кормом для куликов являются моллюски, полихеты и Artemia salina, в липидах которых определен высокий уровень содержания незаменимых жирных кислот. В липидах данных групп литоральных беспозвоночных содержатся незаменимые жирные кислоты как линолевого (линолевая, арахидоновая) так и линоленового (линоленовая, эйкозапентаеновая, докозагексаеновая) ряда. Досліджено жирнокислотний склад загальних ліпідів 9 видів літоральних безхребетних, які входять до складу основних кормів куликів під час міграційних зупинок в Азово-Чорноморському регіоні. Встановлено, що в якості джерела незамінних жирних кислот, найбільш ефективним кормом для куликів є молюски, поліхети і Artemia salina, в ліпідах яких міститься значна частка незамінних жирних кислот. До складу ліпідів цих груп літоральних безхребетних входять незамінні жирні кислоти як лінолевого (лінолева, арахідонова) так і ліноленового (ліноленова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова) ряду. Seasonal migration for birds – distant migrants are the most energy intensive. Fat reserves accumulated in the bird’s body before migration and during migratory stopovers determine success of the long-distance flight. Lipids play a vital role both as a source of energy and as structural components of cell membranes. For most migrants to the speed and quality processes fat accumulation affects the feed ration in the field of migration stops. Fodder saturation with essential polyunsaturated fatty acids (PUFAs) is of great importance. Being paramount for physiological processes, these acids cannot be synthesized in the bird’s body. The proposed article is dedicated to the study of waders’ trophic relationships with their prey items, and the use of PUFAs as biochemical markers. This approach is based on the specificity of the fatty acids contained in the lipids of invertebrate to be used as food bird species studied. Significant amount NPZHK waders obtained from forage that can be considered PUFAs as biochemical markers to determine the range and diversity of food producing birds PUFAs ways, and also to study the food chain in ecosystems.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Лімфоїдні структури травного тракту куликів (Charadrii)
    (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013-04-06) Ликова, І. О.; Харченко, Л. П.
    Уперше досліджено й описано лімфоїдні структури травного тракту 12 видів куликів (Charadrii). Установлено, що захисні структури в стінці травної трубки представлені лімфоїдними вузликами й лімфоцитами, які дифузно розташовані: у власній пластинці слизової оболонки, у м'язовій і серозній оболонках. Лімфоїдні вузлики в усіх відділах травного тракту неінкапсульовані. У досліджених видів куликів відзначено наявність дивертикулу Меккеля, який можна вважати периферичним органом імунної системи куликів. З'ясовано, що найбільша кількість лімфоїдної тканини сконцентрована в передньому відділі травної трубки (стравохід) і в задньому відділі (пряма кишка). Впервые исследованы и описаны лимфоидные структуры пищеварительного тракта 12 видов куликов (Charadrii). Установлено, что защитные структуры в стенке пищеварительной трубки представлены лимфоидными узелками и лимфоцитами, диффузно расположенными: в собственной пластинке слизистой оболочки, в мышечной и серозной оболочках. Лимфоидные узелки во всех отделах пищеварительного тракта неинкапсулированы. У исследованных видов куликов отмечено наличие дивертикула Меккеля, который можно считать периферическим органом иммунной системы куликов. Установлено, что наибольшее количество лимфоидной ткани сконцентрировано в переднем отделе пищеварительной трубки (пищевод) и в заднем отделе (прямая кишка). Digestive tract lymphoid structures of 12 species of waders (Charadrii) have been investigated and described for the first time. It has been found out that protective structure s of the digestive tube wall are lymphoid nodules and lymphocytes diffusely located in the lamina propria, in the muscle and serosa. Lymphoid nodules in all parts of the digestive tract are not encapsulated. In the species of waders studied presence of Meckel’s diverticulum, which can be considered as a peripheral organ of the immune system has been noticed. It has been found out that the largest amount of lymphoid tissue is concentrated in the anterior part of the digestive tube (esophagus) and in the posterior part (rectum).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Морфо-гістологічна будова травного тракту коловоднику великого (Tringa nebularia Gun.) і коловодника лісового (Tringa ochropus L.) як мігрантів
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2012) Ликова, І. О.; Харченко, Л. П.
    У статті досліджена анатомічна і гістологічна будова травного тракту коловодника лісового (T. ochropus L.) і коловодника великого (Tringa nebularia Gun) як мігрантів. Установлено, що травний тракт досліджених видів коловодників має типову будову, характерну для інших птахів. Кишечник укорочений, довжина кишечника в 2,5 - 3,2 рази перевищує довжину тулубової частини тіла. В анатомічній будові травного тракту досліджених куликів відмічена наявність дивертикулу Меккеля. Виявлена особливість у гістологічній будові травної системи куликів, порівняно з іншими птахами, яка пов’язана із наявністю великої кількості крипт у власній пластинці слизової оболонки кишечника, особливо в передній частині – у дванадцятипалій кишці. В статье изучено анатомическое и гистологическое строение пищеварительного тракта черныша (T. ochropus L.) и большого улита (T. nebularia Gun.), як мигрантов. Установлено, что пищеварительный тракт изученных видов улитов имеет типичное строение, характерное для других птиц. Кишечник укорочен, длина кишечника в 2,5 – 3,2 раза превышает длину туловища птиц. В анатомическом строении пищеварительного тракта исследованных куликов отмечено наличие дивертикула Меккеля. В гистологическом строении пищеварительного тракта куликов установлено большое количество крипт в собственной пластинке слизистой оболочки кишечника, особенно в ее передней части – в двенадцатиперстной кишке. Anatomical and histological structures of the digestive tract of green sandpiper (T. ochropus L.) and greenshank (T. nebularia Gun.) as migrants were investigated. It was found, that digestive tract of researched species of sandpipers has typical structure which is characteristics for other birds. Intestine is shortened, the length of intestine exceeds the length of trunk 2.5–3.2 times. Meckel's diverticulum was found in anatomical structure of digestive tract of researched waders. Peculiarity in histological structure of digestive system of waders was revealed in comparison with other birds. It was associated with the presence of large amount of crypts in lamina propria of intestinal mucosa, especially in the front part – duodenum.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Морфо-функціональна організація травної системи представників роду Chlidonias Rafinesque, 1822
    (Дніпровский національний університет імені Олеся Гончара, 2021-11-10) Ликова, І. О.; Харченко, Л. П.
    Морфофункціональна організація травної системи Chlidonias вивчена не достаньо. Матеріалом для досліджень були травні системи 5 особин Chlidonias niger (Linnaeus, 1758) та 5 особин Chlidonias leucopterus (Temminck, 1815), які загинули під час весняного прольоту в Азово-Чорноморському регіоні навесні 2012 р. Морфометрію відділів травного тракту, дослідження макрорельєфу внутрішньої поверхні кишечнику та гістологічну будову стінки травної трубки проводили за загальноприйнятими методиками. Дослідження травної системи C. niger та C. leucopterus показали, що вона має типову для комахоїдних птахів будову, яка, в цілому, відповідає будові травного тракту птахів ряду Сивкоподібні (Charadriiformes) (Ликова, 2016). Стравохід має вигляд прямої трубки, воло чи волоподібне розширення відсутні. Гістологічні дослідження показали, що стінка стравоходу складається зі слизової, м’язової та серозної оболонок. Шлунок C. niger та C. leucopterus має еліпсоподібну форму, складається із залозистого і м’язового відділів. М’язовий шлунок має добре розвинені стінки, товщина яких складає 0,7-0,9 мм. Внутрішня поверхня стінки м’язового шлунка вистелена шаром щільної кутикули, що сприяє механічній обробці корму. Макро-мікроскопічні дослідження рельєфу слизової оболонки кишечнику C. niger та C. leucopterus показали, що рельєф має складну пластинчасту архітектоніку. Задній відділ кишечнику представлений сліпими і прямою кишками. Пряма кишка C. niger та C. leucopterus представлена короткою трубкою, не утворює петель. Печінка Chlidonias має відносно великі розміри. The morphofunctional organization of the digestive system of Chlidonias has not been sufficiently studied. The material for research was the digestive systems of 5 individuals of Chlidonias niger (Linnaeus, 1758) and 5 individuals of Chlidonias leucopterus (Temminck, 1815), which died during the spring flight in the Azov-Black Sea region in the spring of 2012. Morphometry of the parts of the digestive tract, study of the macrorelief of the inner surface intestines and the histological structure of the wall of the digestive tube were performed according to generally accepted methods. Studies of the digestive system of C. niger and C. leucopterus showed that it has a typical structure for insectivorous birds, which, in general, corresponds to the structure of the digestive tract of birds of the Charadriiformes order (Lykova, 2016). Esophagus has the form of a straight tube, there are no vulvo or vulvo-like extensions. Histological studies showed that the wall of the esophagus consists of mucous, muscular and serous membranes. The stomach of C. niger and C. leucopterus has an elliptical shape, consists of glandular and muscular parts. The muscular stomach has well-developed walls, the thickness of which is 0.7-0.9 mm. The inner surface of the wall of the muscular stomach is lined with a layer of dense cuticle, which facilitates the mechanical processing of feed. Macro-microscopic studies of the relief of the intestinal mucosa of C. niger and C. leucopterus showed that the relief has a complex lamellar architectonics. The back part of the intestine is represented by the cecum and rectum. The rectum of C. niger and C. leucopterus is represented by a short tube, does not form loops. The liver of Chlidonias is relatively large.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Морфология пищеварительного тракта турухтана
    (Тезаурус, 2014) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    Пищеварительная система куликов до настоящего времени остается все еще мало изученной. Имеются лишь фрагментарные сведения описательного характера о строении пищеварительного тракта куликов. В предлагаемой статье представлены результаты изучения строения пищеварительной системы турухтана (Philomachus pugnax). авна система куликів до теперішнього часу залишається все ще мало вивченою. Є лише фрагментарні відомості описового характеру про будову травного тракту куликів. У пропонованій статті представлені результати вивчення будови травної системи турухтана (Philomachus pugnax). The waders' digestive system is still poorly understood. There is only fragmentary descriptive information about the structure of the waders' digestive tract. This article presents the results of a study of the structure of the digestive system of turukhtan (Philomachus pugnax).