DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Пісоцька, М. Е."

Перегляд за Автор "Пісоцька, М. Е."

Зараз показано 1 - 20 з 27

TЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ДИДАКТИЧНОЇ СИСТЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧНІВ
(Всесвітнє наукове ноосферно-онтологічне товариство, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ГО «Фонд розвитку науки та освіти «ІНТЕЛЕКТ», 2021) Пісоцька, М. Е.; Кадашевич, К. О.
У статті схарактеризовано погляди науковців щодо дидактичної системи індивідуалізації навчання учнів: її структурних елементів, системоутворюючих факторів, мети, завдань, основних діагностичних принципів диференціації навчання та принципів організації індивідуалізації навчання. Надано власне визначення поняття «індивідуалізація навчання». The article describes the views of scientists on the didactic system of individualization of learning of students, in particular structural elements, system-forming factors, goals, objectives, basic diagnostic principles of differentiation of learning, and principles of organization of individual education. Besides, the article provides the author’s definition of the concept of individualization of the learning process.
АЛГОРИТМ ВИКОРИСТАННЯ КРИТЕРІЮ МАКНАМАРА ДЛЯ СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ
(Всесвітнє наукове ноосферно-онтологічне товариство, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, ГО «Фонд розвитку науки та освіти «ІНТЕЛЕКТ», 2021) Пісоцька, М. Е.; Олійник, Т. О.
У статті схарактеризовано особливості застосування непараметричних методів математичної статистики, наданий алгоритм використання критерію Макнамара для перевірки на достовірність статистичних гіпотез як припущень щодо результатів педагогічних досліджень, констатовано умови застосування критерію, наведено приклад математичної обробки результатів педагогічних вимірювань за названим критерієм. The article describes the peculiarities of using nonparametric methods of mathematical statistics, provides an algorithm for using the McNamara criterion to test the reliability of statistical hypotheses as assumptions about the results of pedagogical research, states the conditions of application of the criterion, and gives an example of mathematical processing of pedagogical measurements.
Безперервна пропедевтична педагогічна практика
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
Досвід організації навчання за індивідуальним графіком студентів природничо-математичних спеціальностей у педагогічних ВНЗ України в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Пісоцька, М. Е.
Автором проаналізовані матеріали що стосуються навчання студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних інститутів України за індивідуальним графіком, починаючи з другої половини ХХ століття. Підкреслені роки введення в практику педагогічних ВНЗ УРСР даної форми навчання. Розглянуті : контингент студентів, яким дозволялося навчатися за індивідуальним графіком ; недоліки в його організації та шляхи їх подолання ; методика організації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей за індивідуальним графіком. Автором проанализированы материалы касающиеся обучения студентов естественно-математических специальностей педагогических институтов Украины по индивидуальному графику, начиная со второй половины ХХ века. Подчеркнуты года введения в практику педагогических вузов УССР данной формы обучения. Рассмотрены: контингент студентов, которым разрешалось учиться по индивидуальному графику; недостатки в его организации и пути их преодоления; методика организации обучения студентов естественно-математических специальностей по индивидуальному графику. The author analyzes materials concerning the teaching of students of natural and mathematical specialties of the pedagogical institutes of Ukraine on an individual schedule, starting from the second half of the 20th century. The years of introduction of this form of training into pedagogical universities in Ukrainian SSR have been determined. The contingent of students who were allowed to learn on individual schedule, the deficiencies in organization of it and the ways to overcome these deficiencies, the technique of organization of teaching students of natural and mathematical specialties on individual schedule have been revealed.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Головашкіна, Л. М.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. В.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації складено на основі багаторічної роботи викладачів кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи. Підготовлені матеріали призначено для супроводу проходження здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання педагогічних університетів виробничої практики у закладах загальної і спеціалізованої середньої та вищої освіти. У методичних рекомендаціях наведено програми та розкрито особливості проходження магістрами педагогічної практики у середній та вищій школі, висвітлено вимоги до оформлення документації практики, представлено списки рекомендованих інформаційних джерел та зразки звітних документів та виконання запланованих завдань. Призначено для викладачів та магістрантів закладів вищої педагогічної освіти, учителів-практиків. Методические рекомендации составлены на основе многолетней работы преподавателей кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы. Подготовленные материалы предназначены для сопровождения прохождения соискателями высшего образования второго (магистерского) уровня второго года обучения педагогических университетов производственной практики в учреждениях общего и специализированного среднего и высшего образования. В методических рекомендациях приведены программы и раскрыты особенности прохождения магистрами педагогической практики в средней и высшей школе, освещены требования к оформлению документации практики, представлены списки рекомендованных информационных источников и образцы отчетных документов и выполнения запланированных задач. Предназначено для преподавателей и магистрантов учреждений высшего учебного педагогического образования, учителей-практиков. Methodical recommendations are based on the many years of work of teachers of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education. The prepared materials are intended to accompany the passage of applicants for higher education of the second (master) level of the second year of training of pedagogical universities of industrial practice in institutions of general and specialized secondary and higher education. The methodological recommendations include programs and the features of master's teaching practice in secondary and higher education, the requirements for the preparation of practice documentation are highlighted, lists of recommended information sources and samples of reporting documents and the fulfillment of planned tasks are presented. Designed for teachers and undergraduates of institutions of higher educational teacher education, practical teachers.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації висвітлюють питання організації та проведення педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання закладів вищої педагогічної освіти. У посібнику розкрито мету, основні завдання та зміст педагогічної практики, особливості її проходження в основній і старшій школі, уміщено перелік інформаційних джерел, на які можна спиратися в процесі виконання завдань практики, зразки оформлення документації практики та виконання завдань. Методические рекомендации освещают вопросы организации и проведения педагогической практики в учреждениях общего среднего образования соискателей высшего образования первого (бакалаврского) уровня 3 и 4 года обучения учреждений высшего педагогического образования. В пособии раскрыты цели, задачи и содержание педагогической практики, особенности ее прохождения в основной и старшей школе, помещен перечень информационных источников, на которые можно опираться в процессе выполнения заданий практики, образцы оформления документации практики и выполнения задач. Guidelines cover the organization and conduct of teaching practice in institutions of general secondary education of applicants for higher education of the first (bachelor's) level 3 and 4 years of study of higher education institutions. The manual reveals the goals, objectives and content of pedagogical practice, the features of its passage in primary and high school, contains a list of information sources that you can rely on in the process of fulfilling the tasks of practice, samples of documentation of practice and tasks.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПЕДАГОГІКА. МОДУЛЬ ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020) Рибалко, Л. С.; Трубавіна, І. М.; Пісоцька, М. Е.; Калашнікова, Л. М.; Собченко, Т. М.; Цапко, А. М.; .
Педагогіка як інтегрована навчальна дисципліна включає такі модулі, як: педагогіка вищої школи, педагогічний менеджмент, медіаосвіта, кібербезпека в освіті. Читається у І семестрі першого року підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, передує педагогічній практиці в закладах вищої освіти (ЗВО), що є необхідним в контексті одержання здобувачами права викладати за фахом. Найбільш ємніший перший модуль – педагогіка вищої школи (разом 150 годин, модуль «Педагогіка вищої школи» 60 годин). Саме його засвоєння є базою для вивчення подальших модулів з педагогіки і подальшого проходження педагогічної практики в ЗВО. Педагогика как интегрированная учебная дисциплина включает такие модули, как: педагогика высшей школы, педагогический менеджмент, медиаобразование, кибербезопасность в образовании. Читается в первом семестре первого года подготовки соискателей второго (магистерского) уровня высшего образования, предшествует педагогической практике в учреждениях высшего образования (УВО), что необходимо в контексте получения соискателями права преподавать по специальности. Наиболее емкий первый модуль - педагогика высшей школы (вместе 150 часов, модуль «Педагогика высшей школы» 60 часов). Именно его усвоения является базой для изучения последующих модулей по педагогике и дальнейшего прохождения педагогической практики в УВО. Pedagogy as an integrated educational discipline includes such modules as: higher education pedagogy, pedagogical management, media education, cybersecurity in education. It is read in the first semester of the first year of training of applicants for the second (master) level of higher education, preceded by pedagogical practice in institutions of higher education , which is necessary in the context of obtaining the right for applicants to teach in their specialty. The most capacious first module is the pedagogy of higher education (together 150 hours, the module "Pedagogy of higher education" 60 hours). It is his assimilation that is the basis for the study of subsequent modules in pedagogy and the further passage of pedagogical practice in institutions of higher education.
Моделювання науково-педагогічних досліджень
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Башкір, О. І.; Пісоцька, М. Е.
У методичних рекомендаціях викладено відомості щодо вивчення навчальної дисципліни «Моделювання науково-педагогічних досліджень». Це сформованість здатності особи розв’язувати складні професійні завдання забезпечення якості навчання і викладання, педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, організації експертизи освітньої діяльності, проведення досліджень і впровадження їх результатів в інноваційну практику, що характеризуються невизначеністю умов і вимог, у процесі проєктування та організації науково-педагогічного дослідження, представлення його результатів, обробки й інтерпретації одержаних експериментальних даних за допомогою методів математичної статистики. The methodological recommendations provide information on the study of the discipline "Modelling scientific and pedagogical research". It is the formation of personal ability to solve complex professional tasks of quality assurance of learning and teaching, pedagogical support of participants of educational process, organization of expertise of educational activity, conducting research and implementation of its results in innovative practice. are characterized by the uncertainty of conditions and requirements in the process of designing and organizing scientific-pedagogical research, presentation of its results, processing and interpretation of the obtained experimental data using methods of mathematical statistics.
На скрижалях історії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гриньов, В. Й.; Дейніченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Калашникова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лозова, В. І.; Лупаренко, С. Є.; Пасько, Л. Б.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.
У документально-художньому виданні висвітлено віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Подано біографії й світлини очільників одного з найстаріших педагогічних вишів України. Охарактеризовано адміністративний, науковий, викладацький, громадсько-просвітницький напрями діяльності ректорського корпусу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди в різні історичні епохи, здобутки й напрацювання в царині розбудови вищої педагогічної освіти в Україні. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів – усіх, кого цікавлять питання становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в Україні. The documentary and artistic publication highlights the milestones of the formation and development of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The biographies and photographs of of the heads of one of the oldest pedagogical universities in Ukraine. The administrative, scientific, teaching, public and educational activities of the rector's corps are described. of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in different historical epochs, achievements and developments in the field of higher pedagogical education in Ukraine. For scientists, teachers, doctoral students, postgraduates, students – all those who are interested in formation and development of higher pedagogical education in Ukraine.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧНІВ СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, видавець Рожко С. Г., 2016) Пісоцька, М. Е.
У статті розкрита сутність нормативних документів, на основі яких здійснювався поступовий розвиток ідеї індивідуалізації навчання у середній школі за часів незалежної Української Держави: закони України, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, постанови колегії, рішення колегії, накази, положення, інструкції, директивні листи МНО України, МО України, МОН України. Підкреслено, що після створення незалежної України індивідуалізація навчання постає пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти. В статье раскрыта сущность нормативных документов, на основе которых осуществлялось поступательное развитие идеи индивидуализации обучения в средней школе во времена независимого Украинского Государства: законы Украины, постановления, распоряжения Кабинета Министров Украины, Указы Президента Украины, постановления коллегии, решения коллегии, приказы, положения, инструкции, директивные письма МНО Украины, МО Украины, МОН Украины. Подчеркнуто, что после создания независимой Украины индивидуализация обучения становится приоритетным направлением государственной политики в области образования. The article reveals the essence of normative documents which the individualization of teaching in middle school has been implemented on progressively since the moment of independent Ukrainian State establishment. A clarification is made that individualization: is a process aimed at the development of individuality; provides for the eduction of the learner in the learning process to account for the inherent individual characteristics; requires a certain organization of this process (the system of individualized methods and techniques of interrelated actions of the teacher and learners at all stages of learning activities). It is emphasized that after the establishment of independent Ukraine in connection with the declaration of departing from the principles of authoritarian pedagogy, which had established in a totalitarian state, the individualization of teaching becomes a priority direction of state policy in the field of education. Since this time, the development of theory and practice of teaching individualization at middle school was contributed by the creation of solid legal and regulatory framework. The article analyzes laws of Ukraine, decrees, orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine, Decrees of the President of Ukraine, resolutions of the board, board's decision, orders, regulations, instructions, policy letters from MND of Ukraine, MD of Ukraine, MES of Ukraine from the perspective of legal support of individualization of teaching in the researched period.
НОРМАТИВНО–ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ШКОЛИ УРСР ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
(Луганський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2016) Пісоцька, М. Е.
У статті надано визначення індивідуалізації навчання та розкрита сутність нормативних документів, на основі яких здійснюється поступовий розвиток ідеї індивідуалізації навчання у вищій педагогічній школі УРСР у другій половині ХХ століття: закони СРСР, УРСР, постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР, Верховної Ради СРСР; постанови колегії, рішення колегії, накази, положення, інструкції, директивні листи МО УРСР, МНО УРСР. Оскільки стратегію розвитку всіх сфер життя суспільства в СРСР визначала комуністична партія, для з’ясування напрямів розвитку освіти, упродовж виділеного хронологічного періоду, проаналізовані матеріали суспільно-політичного характеру, зокрема, партійні документи – рішення й ухвали з’їздів КПРС, Пленумів ЦК КПРС. Підкреслено, що у досліджуємий період індивідуалізація навчання студентів поступово постає пріоритетним напрямом державної політики в галузі вищої педагогічної освіти. Це закладає основи для реформування останньої за часів незалежної України, коли для розвитку теорії та практики індивідуалізації навчання у вищій педагогічній школі створюється ґрунтовна законодавчо-нормативна база. В статье дано определение индивидуализации обучения и раскрыта сущность нормативных документов, на основе которых осуществляется постепенное развитие идеи индивидуализации обучения в высшей педагогической школе УССР во второй половине ХХ века: законы СССР, УССР, постановления ЦК КПСС и Совета Министров СССР, Верховного Совета СССР; постановления коллегии, решения коллегии, приказы, положения, инструкции, директивные письма МО УССР, МНО УССР. Поскольку стратегию развития всех сфер жизни общества в СССР определяла коммунистическая партия, для выяснения направления развития высшего педагогического образования, в течение выделенного хронологического периода, проанализированы материалы общественно-политического характера, в частности, партийные документы – решения и постановления съездов КПСС, Пленумов ЦК КПСС. Подчеркнуто, что в исследуемый период индивидуализация обучения студентов постепенно становится приоритетным направлением государственной политики в области высшего педагогического образования. Это закладывает основы для его реформирования во времена независимой Украины, когда для развития теории и практики индивидуализации обучения в высшей педагогической школе создается основательная законодательно-нормативная база. The article reveals the essence of normative documents on the basis of which the gradual development of the individualization of teaching ideas in the USSR higher pedagogical school was happening in the second half of the twentieth century. Considered: the laws of the USSR, the Ukrainian SSR, the decision of the CC CPSU and the USSR Council of Ministers, the Supreme Soviet of the USSR; ruling board, board decisions, orders, regulations, instructions, policy letters MoD of USSR, the Ukrainian SSR INR. Since the strategy for the development of all spheres of society in the Soviet Union was determined by the Communist Party, to clarify the direction of development of the higher pedagogical education in the allotted chronological period, materials of socio-political nature were analyzed, such as party documents - the decisions and resolutions of the CPSU Congresses, the Central Committee plenum. A clarification is made that the individualization of teaching: is a process aimed at the development of personality; it provides for the separation (exclusion) of the student in the learning process to account for the inherent characteristics of the individual; it presupposes a certain organization of this process (the system of individualized methods and techniques of interdependent actions of the teacher and students at all stages of the learning activity). It is stressed that in the analyzed period, the individualization of teaching students was gradually becoming a priority of the state policy in the field of higher pedagogical education. It laid the groundwork for its reform in the late XX century - beginning of the XXI century, in the times of independent Ukraine, when a thorough legal and regulatory framework was created for the development of the theory and practice of the individualization of training at the higher pedagogical school.
НОРМАТИВНО–ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧНІВ СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УРСР ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
(Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, ТОВ “Роял Принт”, 2016-01-12) Пісоцька, М. Е.
У статті наведено підходи до визначення індивідуалізації навчання. Розкрита сутність нормативних документів, на основі яких здійснюється поступовий розвиток ідеї індивідуалізації навчання в середній школі УРСР у другій половині ХХ століття. Підкреслено, що у досліджуваний період індивідуалізація навчання учнів поступово стає пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти. В статье приведены подходы к определению индивидуализации обучения. Раскрыта сущность нормативних документов, на основе которых осуществляется постепенное развитие идеи индивидуализации обучения в средней школе УССР во второй половине ХХ века. Подчеркнуто, что в исследуемый период индивидуализация обучения учащихся постепенно становится приоритетным направленим государственной политики в области образования. The article presents approaches to the definition of individualization of learning. The essence of the normative documents on the basis of which the gradual development of the idea of an individualization of teaching in the secondary school the Ukranian SSR in the second half of the twentieth century. It was stressed that in the analyzed period, the individualization teaching of learners is becoming a priority of the state policy in the sphere of education.
Особливості вдосконалення студентоорієнтованого викладання в онлайн-середовищі
(Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2021-03-31) Олійник, Т. О.; Пісоцька, М. Е.; Минко, П. Є.
У роботі розглянуто особливості відкритого дистанційного навчання, які обумовлені впровадженням системних змін щодо реалізації принципів соціального виміру. Особливу увагу приділено якісним трансформаціям стосовно демократизації доступу до цифрової культурної спадщини як ключового рушія підтримки інклюзивності у розв’язанні актуальних проблем освіти. В работе рассмотрены особенности открытого дистанционного обучения, которые обусловлены внедрением системных изменений по реализации принципов социального измерения. Особое внимание уделено качественным трансформациям относительно демократизации доступа к цифровому культурному наследию как ключевому двигателя поддержки инклюзивности в решении актуальных проблем образования. We consider the features of open distance learning that due to the systemic changes to implement the principles of the social dimension. Particular attention is paid to qualitative transformation concerning the democratization of digital cultural heritage as key driver of supporting inclusiveness in solving actual problems of education.
ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В РІЗНИХ ЙОГО ВИДАХ
(Класичний приватний університет (КПУ), м. Запоріжжя, 2016-01-13) Пісоцька, М. Е.
У статті проаналізовано особливості здійснення індивідуалізації в проблемному, програмованому, дистанційному, кредитно-модульному видах навчання. Відзначено, що дослідження в межах розробки різних видів навчання проблеми індивідуалізації дали змогу підійти до проблеми на новому рівні, суттєво її збагативши. Підкреслено, що індивідуалізація навчання є основним змістом, дидактичною умовою запровадження цих видів. В статье проведён анализ особенностей осуществления индивидуализации в проблемном, программированном, дистанционном, кредитно-модульном видах обучения. Отмечено, что исследования в рамках разработки различных видов обучения проблемы индивидуализации позволило подойти к данной проблеме на новом уровне, обогатив ее существенно. Подчеркнуто, что индивидуализация обучения является основным содержанием, дидактическим условием внедрения данных видов. The article analyzes the features of individualization in troubled, programming, remote, credit – modular forms of training. It is stressed that problematic training should be carried out in the zone of student’s proximal development. The solution of problematic situations can happen at different levels. There are certain grounds for the transfer of students from achieved level to a higher level. It is noted that the basis of programmed training for programming material is considered psychological (genetic) component. Linear, branched, adaptive programs have different opportunities for carrying out individualization, which in programmed training can be also carried out by the method of feeding and dosage of help. Attention is drawn to the fact that in the distance learning student’s individual educational trajectory occurs within the boundaries of informative and communicatory educational environment. The latter allows to adapt to the peculiarities of the content of the material being studied, the needs and abilities of students. As a result of this adaptation, a personalized learning environment is created for each individual, on the basis of information technologies. According to the degree of individualization implementation, different types of remote training are distinguished. It is emphasized that credit-modular training involves reorientation from lectures and information to individually-differentiated, personality-oriented form and organization of students’ self-education through the dissemination of individual lessons, performance of individual research tasks as a form of student’s individual work.
ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2019) Пісоцька, М. Е.
ПИТАННЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ У ФІЛОСОФСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вид-во ТОВ «Щедра садиба плюс», 2015-02-27) Пісоцька, М. Е.
У статті проведений аналіз філософської літератури з проблеми індивідуалізації. Індивідуальність розглядається як якість органічної та неорганічної матерії, утворення якої випливає із закону безперервного руху матерії. У статті схарактеризовані особливості людської сутності та розкриті ознаки людської індивідуальності (унікальність, неповторність; цілісність; наявність власного Я, усвідомлення себе самим собою, тотожність самому собі, самостійність; автономність, свобода; не статичність, здібність до розвитку; активно – творчий характер існування). Підкреслюється, що: індивідуальність є реальністю, яку можна спостерігати та фіксувати, відносно якої можливе достовірне знання; ідеї індивідуальності не суперечить концепція типології людини. Надані, існуючи у філософській літературі, підходи до визначення індивідуалізації. Розкриті її основні риси: диференціація, інтеграція, централізація, специфікація, автономізація. Індивідуалізація схарактеризована як циклічний процес, що передбачає формування, розвиток, реалізацію людської індивідуальності. На основі узагальнення поглядів філософів щодо значення індивідуалізації підкреслено, що індивідуалізація: має персональну цінність для кожної конкретної людини, бо передбачає створення людської індивідуальності; виражає основну спрямованість людської історії; є передумовою, показником, одним з факторів, що прискорюють суспільний прогрес. В статье проведен анализ философской литературы по проблеме индивидуализации. Индивидуальность рассматривается как качество органической и неорганической материи, создание которого вытекает из закона непрерывного движения материи. В статье охарактеризованы особенности человеческой сущности и раскрыты свойства человеческой индивидуальности (уникальность, неповторимость; целостность; наличие собственного Я, осознание себя самим собой, тождественность самому себе, самостоятельность; автономность, свобода; не статичность, способность к развитию; активно – творческий характер существования). Подчеркивается, что: индивидуальность - это реальность, которую можно наблюдать и фиксировать, относительно которой возможно достоверное знание; идее индивидуальности не противоречит концепция типологии человека. Приведены, существующие в философской литературе, подходы к определению индивидуализации. Раскрыты ее основные черты: дифференциация, интеграция, централизация, спецификация, автоматизация. Индивидуализация охарактеризована как циклический процесс, предполагающий формирование, развитие, реализацию человеческой индивидуальности. На основе обобщения взглядов философов на значение индивидуализации подчеркнуто, что индивидуализация: имеет персональную ценность для каждого конкретного человека, поскольку предполагает создание человеческой индивидуальности; выражает основную направленность человеческой истории; является предпосылкой, показателем, одним из факторов, ускоряющих общественный прогресс. The article analyzes philosophical literature on the problem of individualization. Individuality is regarded to as the quality of organic and inorganic substance, the creation of which follows from the law of continuous substance motion. The article characterizes the features of human nature and discloses the properties of human individuality (uniqueness, originality; integrity; presence of own I, self-awareness by oneself, the identity to oneself, independence; autonomy, freedom; non-static character, the ability to develop, active - creative nature of existence). It is emphasized that: personality - is a reality that can be observed and recorded, with respect to which certain knowledge is possible; the concept of human typology does not contradict the idea of individuality. Existing in the philosophical literature, approaches to the definition of individualization are given. Its main features are disclosed: differentiation, integration, centralization, specification, automation. Individualization is characterized as a cyclic process involving formation, development and implementation of human individuality. On the basis of summarizing the views of philosophers on the importance of individualization, it is stressed that individualization: has a personal value for each individual, as it involves the creation of human individuality; expresses the main thrust of the human history; is a prerequisite, index, one of the factors that accelerate the social progress.
ПОГЛЯДИ ВЧЕНИХ США НА ПОВЕДІНКОВО-ОСВІТНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ДІТЬМИ З РОЗЛАДОМ СПЕКТРУ АУТИЗМУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-12) Пісоцька, М. Е.; Псарьова, М. Д.
У статті схарактеризовано погляди вчених США другої половини ХХ століття на сутність поведінково-освітніх методів роботи з дітьми з розладом спектру аутизму, таких як прикладний аналіз поведінки (ABA), метод Міллера (ММ), терапія та навчання дітей з аутизмом та пов’язаними комунікативними порушеннями (TEACHH), DIR/Floortime та DLT. The article author has characterized the views of the USA researchers of the 20th century concerning the essence of the behavioral-educational methods of working with children with autism spectrum disorder. These methods are Applied Behavior Analysis (ABA), The Miller Method, Treatment and Education of Autistic and Related Communication Handicapped Children (TEACHH), DIR/Floortime and Daily Life Therapy (DLT).
ПІДХОДИ НАУКОВЦІВ УКРАЇНИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ НАВЧАННЯ"
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06-10) У, Юе; Пісоцька, М. Е.
В статті розглянуто поняття «диференціація навчання». В основу визначення вчені поміщають різні поняття, термін «диференціація навчання» трактують тотожно з терміном «індивідуалізація навчання», виходячи з позиції побудови системи освіти, змісту освіти, процесу навчання тощо. Різні види диференціації навчання співвідносять з рівнями педагогічної системи, на яких здійснюється її диференціація, вважають формами диференціації в освіті. The article deals with the concept of "differentiation of learning". In the basis of the definition scientists put different concepts, the term "differentiation of learning" is interpreted identically with the term "individualization of learning", based on the position of building an education system, content of education, learning process, etc. Different types of differentiation of learning correlate with the levels of the pedagogical system at which it is carried out differentiation, are considered forms of differentiation in education.
Розвиток ідеї індивідуалізації проблемного навчання учнів у вітчизняній педагогіці в 50-ті – 70-ті роки ХХ століття
(Запорізький національний університет, 2021) Пісоцька, М. Е.; Кадашевич, К. О.
У статті схарактеризовано підходи до тлумачення ключових понять дослідження, надано власні їх визначення, згідно яким «індивідуалізація навчання» трактується як процес, спрямований на розвиток індивідуальності, формування індивідуальної стратегії самовизначення та самореалізації, що передбачає найповніше урахування індивідуальних особливостей кожного його учасника, реалізацію системи індивідуалізованих способів і прийомів, взаємозумовлених дій вчителя та учнів на всіх етапах навчальної діяльності; «проблемне навчання» – як вид навчання, що передбачає створення вчителем на уроці проблемних ситуацій та організацію їх вирішення на рівні навчальних можливостей учнів. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність принципу проблемності, мету проблемного навчання, психологічну структуру проблемної ситуації, розумові дії учнів щодо її вирішення. Наведено фактори, які сприяли актуалізації ідеї індивідуалізації проблемного навчання у 50-ті роки; напрями досліджень вітчизняних педагогів та психологів, що слугували у ці часи науковим підґрунтям для її розвитку в подальшому; нормативні документи, положення яких були підставою для активної розробки теорії індивідуалізації проблемного навчання вітчизняними науковцями у 60-ті – 70-ті роки. Підкреслено визнання науковцями однією з основних вимог до організації проблемного навчання його здійснення на межі трудності, тобто в зоні найближчого розвитку учнів; визначення у якості показника трудності ступеня узагальнення, якого повинен досягти учень у процесі виявлення нового знання в проблемній ситуації; обґрунтування важливості поступового зростання рівня складності проблеми для розвитку учнів; виділення певних індивідуально-типологічних особливостей школярів у якості умов ефективності проблемного навчання, умовних рівнів вирішення проблемних ситуацій, підстав для переводу школярів з досягнутого рівня на більш високий. Наголошено на зведенні науковцями різних рівнів проблемності у ранг об'єктивної основи виділення різних методів навчання; доведенні ефективності здійснення індивідуалізації на всіх етапах проблемного навчання, застосування конкретних способів диференціації проблемного навчання учнів на уроці, обрання певних критеріїв реалізації проблемного навчання з огляду на індивідуальні особливості учнів. В статье охарактеризованы подходы к толкованию ключевых понятий исследования, предоставлены собственные их определения, согласно которым «индивидуализация обучения» трактуется как процесс, направленный на развитие индивидуальности, формирование индивидуальной стратегии самоопределения и самореализации, что предполагает полнейший учет индивидуальных особенностей каждого его участника, реализацию системы индивидуализированных способов и приемов, взаимообусловленных действий учителя и учащихся на всех этапах учебной деятельности; «проблемное обучение» – как вид обучения, предполагающий создание учителем на уроке проблемных ситуаций и организацию их решения на уровне обучающих возможностей учащихся. На основе анализа психолого-педагогической литературы раскрыта сущность принципа проблемности, цель проблемного обучения, психологическая структура проблемной ситуации, умственные действия учащихся по ее решению. Приведены факторы, способствовавшие актуализации идеи индивидуализации проблемного обучения в 50-е годы; направления исследований отечественных педагогов и психологов, которые служили в эти времена научной основой для ее развития в дальнейшем; нормативные документы, положения которых были основанием для активной разработки теории индивидуализации проблемного обучения отечественными учеными в 60-е – 70-е годы. Подчеркнуто признание учеными одним из основных требований к организации проблемного обучения его осуществлению на грани трудности, то есть в зоне ближайшего развития учащихся; определение в качестве показателя трудности степени обобщения, которого должен достичь учащийся в процессе выявления нового знания в проблемной ситуации; обоснование важности постепенного роста уровня сложности проблемы развития учащихся; выделение определенных индивидуально-типологических особенностей школьников в качестве условий эффективности проблемного обучения, условных уровней решения проблемных ситуаций, оснований для перевода школьников с достигнутого уровня в более высокий. Отмечено сведение учеными разных уровней проблемности в ранг объективной основы выделения различных методов обучения; доказывании эффективности осуществления индивидуализации на всех этапах проблемного обучения, применения конкретных способов дифференциации проблемного обучения учащихся на уроке, избрание определенных критериев реализации проблемного обучения с учетом индивидуальных особенностей учащихся. The article characterizes the approaches to interpreting the key concepts of the study, provides their own definitions, according to which «individualization of learning» is interpreted as a process aimed at the development of individuality, the formation of individual strategies of self-determination and self-realization, which involves full consideration of individual characteristics of each of its participants, the implementation of individualized methods and techniques, interdependent actions of teachers and students at all stages of educational activity; «problem-based learning». Based on the analysis of psychological and pedagogical literature disclosed the essence of the problematic principle, the purpose of problem-based learning, psychological structure of the problematic situation, the mental actions of students to solve it. Presented factors that contributed to the actualization of the idea of individualization of problem-based learning in the 50-ies, research areas of domestic educators and psychologists who served at this time the scientific basis for its development in the future, regulatory documents, provisions of which were the basis for active development of the theory of individualization of problem-based learning by domestic scientists in the 60-ies - 70-ies. Underlined the recognition of scientists one of the main requirements for the organization of problem-based learning its implementation on the edge of difficulty, that is, in the zone of the nearest development of students; definition as an indicator of difficulty degree of generalization, which should be achieved by the student in the process of identifying new knowledge in a problematic situation; justification of the importance of gradual increase in complexity level problem development students; allocation of certain individual and typological characteristics of students as conditions for effective problem-based learning, Noted the reduction of scientists different levels of problems to the rank of objective basis for the allocation of different teaching methods; proving the effectiveness of the implementation of individualization at all stages of problem-based learning, applying specific ways of differentiating problem-based learning students in the classroom, the selection of certain criteria for implementing problem-based learning, taking into account individual characteristics of students.
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Пісоцька, М. Е.
У дисертації цілісно досліджено розвиток проблеми індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей у закладах вищої педагогічної освіти України другої половини XX – початку XXI століття. Розкрито витоки досліджуваної проблеми в історії світової та вітчизняної педагогічної думки, термінологічно-понятійний апарат дисертації, внесок науковців досліджуваного періоду в розвиток цілісної теорії індивідуалізації навчання, напрями наукових пошуків стосовно проблеми індивідуалізації в міждисциплінарному просторі, теорію та практику індивідуалізації навчання в зарубіжній науці. Науково обґрунтовано етапи розвитку досліджуваної проблеми та виділені їхні особливості: I етап ( 1950 – 1960 роки) – етап актуалізації проблеми індивідуалізації навчання у зв’язку з пошуком шляхів підвищення ефективності вищої педагогічної освіти; ІІ етап (1961 – 1986 роки) – етап збагачення форм і методів індивідуалізації навчання в умовах розвитку освітніх концепцій; ІІІ етап (1987 – 2013 роки) – етап інтенсивного розвитку проблеми індивідуалізації навчання в контексті гуманоцентричної парадигми. Узагальнено досвід індивідуалізації навчання майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін на кожному з етапів. Виявлено провідні тенденції індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей закладів вищої педагогічної освіти України в обраних хронологічних межах й окреслено напрями подальшого використання узагальненого досвіду в сучасних умовах. For the first time in the Ukrainian historical and pedagogical science the given work presents a thorough study of developing the issue of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties in higher pedagogical educational institutions of Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century. The study analyzes the works of the ancient philosophers, Renaissance humanist educators, teachers, scientists, writers of the first half of the XVIII century and the Enlightenment epoch, prominent figures of education and culture of the XIX century, teachers and psychologists of the end of the XIX century – the first half of the XX century, that created the basis for the specified issue developing during the investigated period. On the basis of historiographical, historical, pedagogical, humanistic, systemic, personal, activity, resource, axiological, acmeological, synergetic, cultural, civilizational and phenomenological approach the author defines the theoretical foundations of the studied problem, as well as its conceptual and categorical apparatus («individualization of teaching», «individual approach», «individualized learning», «individual learning», «differentiation of learning», «differentiated approach», «differentiated learning»). The study systematizes the contribution of scholars of the studied period to developing a holistic theory of individualization of teaching: expanding the terminology field, defining the essence of the leading concepts of individualization of teaching issue and discovering their dialectical relation; distinguishing the types of individualization and differentiation of teaching, along with the types and forms of external and internal differentiation of training; defining the purpose, essence, structure, system-driven factors, contradictions, patterns and principles, conditions, criteria of individualization of training being effective, as well as requirements for teachers who provide this process. The given work specifies the directions of scientific research concerning the individualization issue in the interdisciplinary space, such as philosophical, sociological, psychological and physiological. The author detects and characterizes the features of individualization of teaching in foreign theory and practice (development of its theoretical and methodological foundations by representatives of philosophical and psychological currents, along with multilevel training of specialists, elective principle of education and various education models). Taking into account the general tendencies of social, economic and political development of the state, the achievements of scientific and technological progress as objective factors in implementing the reforms in the domestic education system, the features of government policy in the field of higher education, the level of theoretical achievements of psychological and pedagogical science in the context of the problem under study, the degree of their use in the practice of higher pedagogical school for preparing specialists of the indicated specialties, the work scientifically substantiates three stages in the development of the theory and practice of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the XX – the beginning of the XXI century, as well as reveals their basic features: stage I (1950 – 1960) – actualization of the individualization of teaching issue due to the search for ways of increasing the efficiency of higher pedagogical education; stage ІІ (1961 – 1986) – enrichment of individualization of teaching forms and methods; stage ІІІ (1987 –2013) – intensive development of the individualization of teaching issue in the context of the humanistic paradigm. The study generalizes the individualization of teaching experience in each scientifically substantiated stage with the emphasis on: the ways of implementing individualization of teaching at lectures, seminars, practical classes, laboratory works, workshops in particular areas (developing students’ cognitive activities and autonomy, prevention and overcoming poor performance, working with gifted students); the specifics of individualization of teaching at extra classes, different types of consultations, in the process of teachers being on duty in classrooms and laboratories, advisory work with distance-learning students, at the stage of control, compiling credits, examinations, colloquia; the forms and methods of individualization of students’ independent extracurricular educational and cognitive activity; the ways of individualization of teaching students in terms of computerization of education; the features of individualizing students’ scientific and research activities; the ways of individualizing pedagogical, educational, field, on-site, and computing practice. The author reveals the leading tendencies of developing the idea of individualization of teaching students of natural and mathematical specialties at higher pedagogical institutions during the studied period. The main directions of further using the generalized experience in modern conditions have been outlined: a) specifying the theoretical basics of individualization of teaching students considering the realities and prospects of the national and global higher education development; b) improving the normative base along with scientific and methodological provision of individualization of teaching students; c) organizing the educational process taking into account the main provisions of the New Ukrainian School concept.

Перегляд за Автор "Пісоцька, М. Е."

Результатів на сторінку

Параметри сортування