Перегляд за Автор "Калюжна, Ю. І."

Зараз показано 1 - 20 з 30
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ChatGPT як персональний асистент науковця: комунікативний кейс prompt engineering
    (Народна українська академія, 2024-04-13) Калюжна, Ю. І.
    В статті наводиться правильне застосування комунікативного кейсу prompt engineering, що дозволяє перетворити GPT на ефективного персонального асистента, який виконує значну частину рутинної роботи із текстами, масивами даних та ін. Відповідальність за етичність використання ChatGPT і забезпечення академічної чесності лежить на користувачах. The article provides the correct application of the prompt engineering communicative case, which allows you to turn GPT into an effective personal assistant that performs a significant part of routine work with texts, data arrays, etc. Users are responsible for the ethical use of ChatGPT and ensuring academic integrity.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Безумовний базовий дохід як парадигма радикальної політики соціальної справедливості та економічної свободи
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-02) Калюжна, Ю. І.
    Масштабування та поглиблення глобальної кризи бідності і нерівності стало підставою для широкої дискусії, щодо ревізії соціальної функції держави та пошуку нової парадигми соціальної політики в ХХІ столітті. У статті представлено аналіз концептуальних ідей безумовного базового доходу, які оформлені у радикальну пропозицію прогресивних науковців і політиків створити реальні умови для гарантування соціального захисту населення та додаткового стимулювання національних економік в умовах сучасних глобалізаційних викликів. Обґрунтовується, що безумовний базовий дохід дестигматизує державну соціальну допомогу, вирішує проблематику соціальної справедливості та утворює простір для економічної свободи. Запропоновано розглянути кейс безумовного базового доходу як проєкцію нової демократії, яка на практиці реалізує принципи загального добробуту та економічної свободи кожного громадянина. В статті аргументовано необхідність запровадження національного проєкту безумовного базового доходу, який дозволить гарантувати соціальний захист населенню України в умовах воєнного та повоєнного часу. The scale and depth of the global crisis of poverty and inequality have led to science debate. Researchers talk about the revision of the social function of the state and the search for a new paradigm of social policy in the 21st century. The article presents an analysis of the conceptual ideas of universal basic income. The ideas of unconditional basic income are a radical proposal of progressive scientists and politicians to create real conditions for guaranteeing social protection of the population and stimulating national economies in the face of modern globalization challenges. It is argued that universal basic income destigmatizes state social assistance, overcomes the problem of social justice and creates space for economic freedom. The case of universal basic income is proposed as a projection of a new democracy that implements the principles of general welfare and economic freedom of every citizen. The article argues the necessity of creating a national project of universal basic income, which will allow to guarantee social protection for the population of Ukraine in the conditions of war and post-war times. At the same time, it has been proven that one of the most debatable issues remains the potential risks that may arise in the event of the introduction of BBD. Among the risks, scientists name: excessive burden on the state budget; rising inflation and devaluation; reduction of labor motivation and labor productivity, risks of absolute devaluation of labor, the so-called effect of «social parasitism» and «infantilization of society»; decline in economic activity; a potential increase in the flow of migrants who can claim to receive BBD; the oppositional attitude of the society itself, up to the complete rejection of the paternalistic approach of the state to everyone without exception.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Глобалізація, бідність та екологічна криза: синкретичність проблеми
    (P. C. Publishing House & European Scientific Platform, 2021-03-19) Калюжна, Ю. І.
    В статті досліджується сучасний феномен «глобалізація» – від концепту «великої об’єднавчої сили», що визначав «горизонти» майбутнього глобального порядку та амбітно заявляв «про рішучість зробити світ кращим» до масштабної деструкції ХХІ ст., яка спровокувала «глобальний рифт», у вигляді поширення бідності та поглиблення нерівності. В статті аргументовано доводиться теза про синкретичність глобалізації, бідності та екологічної кризи, і наголошується – єдиною альтернативою для створення перспектив екологічного майбутнього людства є подолання бідності й нерівності, на основі зміни економічної парадигма «нескінченого росту та необмеженого споживання» на світоглядну парадигму «екокапіталізму». В статье исследуется современный феномен «глобализация» – от концепта «большой объединительной силы», который определял «горизонты» будущего глобального порядка и амбициозно заявлял «о решимости сделать мир лучше» к масштабной деструкции XXI в., которая спровоцировала «глобальный рифт», в виде распространения бедности и углубления неравенства. В статье аргументированно доводится тезис о синкретичности глобализации, бедности и экологического кризиса, и отмечается – единственной альтернативой для создания перспектив экологического будущего человечества является преодоление бедности и неравенства, на основе изменения экономической парадигмы «бесконечного роста и неограниченного потребления» на мировоззренческую парадигму «экокапитализма». The article explores the contemporary phenomenon of "globalization" – from the concept of a "great unifying force" which defined the "horizons" of the future global order and ambitiously declared "determination to make the world a better place" to the large-scale destruction of the 21st century, which provoked a "global rift", in the form of spread of poverty and deepening inequality. The paper argues the point about the syncretism of globalisation, poverty and ecological crisis and points out that the only alternative to creating prospects for an ecological future for humanity is to overcome poverty and inequality by changing the economic paradigm of "endless growth and unlimited consumption" into the worldview paradigm of "ecocapitalism".
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО & ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА: ДІАЛЕКТИКА ВЗАЄМОЄЗВ’ЯЗКУ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Калюжна, Ю. І.
    Автором статті, на підставі осмислення концепту громадянського суспільства та вивчення досвіду й практик західних демократій у вирішенні екологічної проблематики, обґрунтовується теза про діалектику взаємозв’язку між ефективним функціонуванням громадянського суспільства та його інститутів й екологічною політикою держави. В статті запропоновано твердження – розвинене громадянське суспільство, завдяки активній політичній та соціальній участі громадян, громадянському контролю за діяльністю органів державної та регіональної влади, уваги громадян до захисту своїх прав і свобод, громадянській відповідальності щодо майбутнього наступних поколінь, фактично, – виконує магістральну функцію на шляху до створення результативної екологічної політики держави. Автором відзначається, розвинене громадянське суспільство у політичній практиці країн сталої демократії, із урахуванням конкретних історичних, політичних, соціально-економічних і культурних умов, виступає в якості сприятливого соціального середовища та політичного підґрунтя для вирішення екологічної проблематики. Наголошується, що саме розвинене громадянське суспільство та ефективна робота його інститутів є ключем до розв’язання екологічної проблематики на регіональному, національному і глобальному рівнях. Підкреслено, питання паритетного партнерства громадянського суспільства та держави набуває виняткового значення для сучасної України, екологічні показники якої за оцінками вітчизняних і міжнародних експертів щороку погіршуються. У підсумку стверджується, українське громадянське суспільство та потужний інструментарій його інститутів наділені достатнім потенціалом для реальної трансформації екологічної політики нашої держави, у відповідності до нагальних потреб із захисту навколишнього середовища і збереження національних природних ресурсів. The author of the article, based on the understanding of the concept of civil society and the study of the experience and practices of Western democracies in solving environmental problems, is substantiating the dialectic of the relationship between the effective functioning of civil society and its institutions and the environmental policy of the state. The article suggests the statement that civil society, due to the active political and social participation of citizens, civil control over the activities of state and regional authorities, attention of citizens to the protection of their rights and freedoms, civil responsibility for the future of future generations, in fact, performs a main function on the way to the creation of an effective environmental policy of the state. The author notes that an effective civil society in the political practice of stable democracies, taking into account specific historical, political, socio-economic and cultural conditions, acts as a favorable social environment and political basis for solving environmental problems. Beginning from the second half of the 20th century and to nowadays, environmental issues become the moral and value imperative that leads to the of socio-political convergence (convergence, cohesion, solidarity), and the key role in this process is played by public society itself. After all, in this context, another paradox and the specific essence of public society are revealed, which were noted by K. Popper and J. Alexander, namely effective protection of the interests of a specific citizen in a developed public society is possible only under the condition of the cooperation of the majority of citizens - "I demand protection from the state not only for myself, but also for others" (Popper) and "it (public society) is a dimension of social organization, rooted at the same time in radical individualization and uncompromising collectivism" (Alexander). The author emphasizes that effective civil society and the effective work of its institutions are the key to solving environmental problems at the local, national and global levels. It is emphasized that the issue of parity partnership between civil society and the state is of exceptional importance for modern Ukraine, whose environmental indicators are deteriorating every year, according to domestic and international experts. In conclusion, it is stated that the Ukrainian civil society and the powerful toolkit of its institutions are endowed with sufficient potential for real transformation of the environmental policy of our state, in accordance with the urgent needs of environmental protection and preservation of national natural resources.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Концепти «біополітика» та «некрополітика»: методологічні перспективи щодо сучасних соціально-політичних досліджень
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Калюжна, Ю. І.
    В статті здійснено спробу розширити інтерпретаційні рамки концепту «біополітика» та обґрунтувати методологічні перспективи концепту «некрополітика» щодо аналізу соціально-політичної реальності в умовах становлення нового світового поряду Біополітика (М. Фуко) досліджується у вимірі «управління тілом людини», «влади над тілесним життям людини», в масштабі держави – «тілом суспільства». В статті підкреслено, що некрополітичність тоталітарних режимів, зокрема таких як в сучасній РФ, – це політична патологія, яка спираючись на квазіідеологію ренормалізує суспільну свідомість, пропагує патерн смерті та легітимізує і виправдовує право влади на політичне насилля. The article attempts to expand the interpretative framework of the concept of «biopolitics» and substantiate the methodological perspectives of the concept of «necropolitics» in relation to the analysis of socio-political reality in the conditions of the formation of a new world order. The article emphasizes that the necropolitics of totalitarian regimes, in particular such as in the modern Russian Federation, is a political pathology that, based on quasi-ideology, renormalizes public consciousness, promotes the pattern of death, and legitimizes and justifies the power's right to political violence.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Легітимаційні стратегії як фактор ефективного державотворення
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015) Калюжна, Ю. І.
    У статті запропоновано раціонально-практичні легітимаційні стратегії, які можуть бути використанні при формуванні «легітимаційного каркасу» якісної та ефективної української державотворчої політики. Акцент робиться на удосконаленні та оптимізації діалогу між владою та представниками громадянського сектору, як ключової умови модернізації та демократизації української політичної системи. В статье предлагаются рационально-практические легитимационные стратегии, которые могут быть использованы при формировании «легитимационного каркаса» качественной и эффективной украинской политики. Акцент сделано на усовершенствовании и оптимизации диалога между властью и представителями гражданского сектора, как ключевого условия модернизации и демократизации украинской политической системы. The article offers rational and practical legitimizing strategies that can be used in the formation of «legitimizing framework» quality and efficiency of Ukrainian politics. Emphasis is placed on the improvement and optimization of the dialogue between the government and representatives of civil sector as a key condition for the modernization and democratization of the Ukrainian political system.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Легітимація політичної влади: ціннісно-нормативний вимір
    (BEROSTAV DRUŽSTVO, Czech Republic, 2015) Калюжна, Ю. І.
    The article analyzes scientific achievements of leading western and native researchers which formed present contemporary conceptual strategy of phenomenon “legitimacy of political power”. Attempt of theoretical-methodological explication of the category “legitimacy” through the prism of axiological (value-normative) approach was made. The author defines legitimacy of power as a political and cultural imperative, which has a determine potential to integrate or mobilize social strengths and also regulate and direct political behavior. A central place in the article is devoted to analysis of valuable framework of legitimacy of political power and to the search of innovative rational-practical opportunities of “legitimacy” in the context of radical transformation of the modern Ukrainian state. У статті аналізуються наукові досягнення провідних західних і вітчизняних дослідників, які сформували сучасну концептуальну стратегію феномена «легітимність політичної влади». Зроблено спробу теоретико-методологічного пояснення категорії «легітимність» крізь призму аксіологічного (ціннісно-нормативного) підходу. Автор визначає легітимність влади як політичний і культурний імператив, який володіє визначальним потенціалом для інтеграції або мобілізації соціальних сил, а також для регулювання і керівництва політичною поведінкою. Центральне місце в статті приділяється аналізу ціннісних засад легітимності політичної влади і пошуку інноваційних раціонально-практичних можливостей «легітимності» в контексті радикальної трансформації сучасної української держави. В статье анализируются научные достижения ведущих западных и отечественных исследователей, которые сформировали современную концептуальную стратегию феномена «легитимность политической власти». Предпринята попытка теоретико-методологического объяснения категории «легитимность» сквозь призму аксиологического (ценностно-нормативного) подхода. Автор определяет легитимность власти как политический и культурный императив, который обладает определяющим потенциалом для интеграции или мобилизации социальных сил, а также для регулирования и руководства политическим поведением. Центральное место в статье отводится анализу ценностных основ легитимности политической власти и поиску инновационных рационально-практических возможностей «легитимности» в контексте радикальной трансформации современного украинского государства.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Легітимація політичної влади: ціннісно-нормативні детермінанти
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015) Калюжна, Ю. І.
    У статті запропоновані презентації пізнавальних стратегій концепту легітимності політичної влади в контексті аксіологічного (ціннісно-нормативного) підходу. Автором робиться спроба визначити ціннісно-нормативні детермінанти легітимності політичної влади. В статье предлагается презентация познавательных стратегий концепта легитимности политической власти в контексте аксиологического (ценностно-нормативного) подхода. Автором осуществляется попытка определить ценностно-нормативные детерминанты легитимности политической власти. The article offers a presentation of the concept of cognitive strategies of legitimacy of political power in the context of the axiological (value-normative) approach. The author made an attempt to identify the determinants of value and normative legitimacy of political power.
  • Немає доступних мініатюр
    Документ
    Легітимація та делегітимація політичної влади : український контекст
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Каф. політології, соціології і культурології, 2015) Калюжна, Ю. І.
    Дисертація присвячена визначенню специфіки легітимації та делегітимації політичної влади у контексті сучасного політичного процесу в Україні. Запропоновано авторську дефініцію легітимації політичної влади. Продемонстровано, що ціннісній детермінації піддаються процеси легітимації та делегітимації політичної влади у сукупності. Базові цінності конкретного соціуму є основою політико-культурного імперативу, за допомогою якого постає можливість певним чином нівелювати кризові явища у політичних системах. Виявлено основні характеристики процесів легітимації та делегітимації політичної влади, що визначають модуси суспільно-політичного буття у форматі взаємодії «індивід–суспільство–держава». Окреслено перспективи легітимаційної політики в українському політичному процесі на двох взаємопов’язаних рівнях: соціально-економічному та політико-доктринальному, підґрунтям яких є система цінностей, норм, смислів. Диссертация посвящена определению специфики легитимации и делегитимации политической власти в контексте современного политического процесса в Украине. Предложена авторская дефиниция легитимации политической власти. Продемонстрировано, что ценностной детерминации подвергаются процессы легитимации и делегитимации политической власти в совокупности. Базовые ценности конкретного социума является основой политико-культурного императива, с помощью которого появляется возможность определенным образом нивелировать кризисные явления в политических системах. Выявлены основные характеристики процессов легитимации и делегитимации политической власти, которые определяют модусы общественно-политического бытия в формате взаимодействия «индивид-общество-государство». Определены перспективы легитимационной политики в украинском политическом процессе на двух взаимосвязанных уровнях : социально-экономическом и политико-доктринальном, основой которых является система ценностей, норм, смыслов. The dissertation is devoted to the definition of the specificity of legitimization and delegitimization of political power in the context of the modern political process in Ukraine. The author's definition of the legitimation of political power is proposed. It has been demonstrated that value determination is subject to the processes of legitimization and delegitimization of political power in aggregate. The basic values ​​of a specific society are the basis of the political and cultural imperative, which helps to some extent offset the crisis phenomena in political systems. The basic characteristics of processes of legitimation and delegitimization of political power, which determine the modulus of social and political existence in the format of interaction "individual-society-state", are revealed. The perspectives of legitimation policy in the Ukrainian political process on the two interrelated levels: socio-economic and politico-doctrinal, the basis of which is a system of values, norms, meanings are outlined.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Макропростір сучасних університетів та мікропростір студентських наукових товариств як драйвери повоєнної реконструкції української держави
    (Народна українська академія, 2023-04-08) Калюжна, Ю. І.
    У статті розглянуто синергію досвіду і професіоналізму, яку уособлюють професорсько-викладацькі колективи вітчизняних університетів та науковий потенціал і енергія українського студентства, що створюють оптимістичну візію щодо післявоєнної реконструкції та реалізації амбітного проєкту світового лідерства України у ХХІ ст. The article examines the synergy of experience and professionalism embodied by the teaching staff of domestic universities and the scientific potential and energy of Ukrainian students, which create an optimistic vision for post-war reconstruction and the implementation of the ambitious project of Ukraine's world leadership in the 21st century.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методичні рекомендації з підготовки кваліфікаційних робіт для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Освітня програма «Соціологія». Спеціальність 054 Соціологія
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Дібікова, Ю. С.; Калюжна, Ю. І.
    Методичні рекомендації призначені допомогти здобувачам у написанні кваліфікаційних робіт та підготовці їх до захисту. Рекомендації містять вимоги до структури, змісту, оформлення кваліфікаційної роботи. Рекомендовано для здобувачів спеціальності 054 Соціологія. Methodical recommendations may help applicants in writing qualification papers and preparing them for defense. The recommendations contain requirements for the structure, content, and design of the qualification work. Recommended for applicants of the specialty 054 Sociology.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методичні рекомендації з підготовки кваліфікаційних робіт для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Освітня програма «Політологія». Спеціальність 052 Політологія
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Калюжна, Ю. І.; Савельєва, Т. П.
    Методичні рекомендації призначені допомогти здобувачам у написанні кваліфікаційних робіт та підготовці їх до захисту. Рекомендації містять вимоги до структури, змісту, оформлення кваліфікаційної роботи. Рекомендовано для здобувачів спеціальності 052 Політологія. Methodical recommendations may help applicants in writing qualification papers and preparing them for defense. The recommendations contain requirements for the structure, content, and design of the qualification work. Recommended for applicants of the specialty 052 Political Science.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методичні рекомендації з підготовки курсових робіт для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ІІ – ІІІ років навчання освітньої програми «Політологія» спеціальності 052 Політологія
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Калюжна, Ю. І.; Савельєва, Т. П.
    Методичні рекомендації призначені допомогти здобувачам у написанні курсових робіт та підготовці їх до захисту. Рекомендації містять вимоги до структури, змісту, оформлення курсової роботи. Рекомендовано для здобувачів спеціальності 052 Політологія. Methodical recommendations may help applicants in writing term papers and preparing them for defense. The recommendations contain requirements for the structure, content, and design of the term papers. Recommended for applicants of the specialty 052 Political Science.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методичні рекомендації з підготовки курсових робіт для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ІІ – ІІІ років навчання освітньої програми «Соціологія» спеціальності 054 Соціологія
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Дібікова, Ю. С.; Калюжна, Ю. І.
    Методичні рекомендації призначені допомогти здобувачам у написанні курсових робіт та підготовці їх до захисту. Рекомендації містять вимоги до структури, змісту, оформлення курсової роботи. Рекомендовано для здобувачів спеціальності 054 Соціологія. Methodical recommendations may help applicants in writing term papers and preparing them for defense. The recommendations contain requirements for the structure, content, and design of the term papers. Recommended for applicants of the specialty 054 Sociology.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    НОВІ СМИСЛИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІТИКИ І ПРИРОДИ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПРОЕКТІ БРУНО ЛАТУРА "ПОЛІТИКИ ПРИРОДИ"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Калюжна, Ю. І.
    В статті розглянуто проект французького філософа та соціолога науки Бруно Латура «Політики природи», який є експериментальним метафізичним поглядом на проблематику дихотомії людини–природи та спробою пошуку нової концептуальної моделі екологічної політики, в основу якої покладено намір синтезувати наукові практики з демократичним процесом прийняття рішень. В концептуальному проекті Бруно Латура інтегруючим елементом у процесі конструювання нового «загального світу» виступає колектив: «колектив відрізняється від суспільства», «колектив складається з людей и не-людей», «даний термін слід розуміти не, як вже встановлену єдність, а як процедуру збору асоціації людей і не-людей, це робота зі збирання багатьох в єдине ціле», «колектив є унікальним і тимчасовим утворенням». Концептуальний дизайн та інтерсуб’єктивна проекція на проблему екологічної політики презентовані в проекті «Політики природи» є оригінальною спробою відшукати нові смисли взаємодії політики і природи. The article deals with the project of the French philosopher and sociologist of science Bruno Latour "Politics of Nature", which is an experimental metaphysical view on the problem of the dichotomy man–nature dichotomy and an attempt to find a new conceptual model environmental policy, which is based on the intention to synthesize scientific practices with a democratic decision-making process. In Bruno Latour's conceptual project, the integrating element in the process of constructing a new "common world" is the collective: "the collective is different from society", "the collective consists of people and and non-humans", "this term should be understood not as an already established unity, but as a the procedure of gathering an association of people and non-humans, it is the work of gathering many into a a single whole", "the collective is a unique and temporary entity". Conceptual design and intersubjective projection on the problem of environmental policy presented in the project "Politics of Nature" are an original attempt to find new meanings of the interaction between politics and nature.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Пандемія COVID-19, крізь призму сучасного економічного мислення та деградацію соціальної політики
    (Dana, 2021-02-19) Калюжна, Ю. І.
    В контексті аналізу сучасних глобалізаційних процесів, автором статті, визначено специфіку сучасного економічного мислення, домінантами якого є «необмежене економічне зростання та хиже споживання» і специфіку соціальної політики сучасних держав, деградація якої корелює з вимогами світового капіталізму «нескінченого росту та прогресу». В статті аргументовано доводиться теза про те, що масштаб і динаміка глобалізаційних процесів зумовили зміну світоглядної парадигми та ментальності сучасного суспільства призвівши до панування феномену екстрактивізму (асиметричних, антиномічних, заснованих на домінуванні відносин між людиною і природою, відносин, що передбачають лише «відбирання»), що обумовило настання глобальної екологічної кризи, зокрема, пандемічної кризи COVID-19. Автором статті наголошується на майбутніх ризиках глобальної екологічної кризи (кліматичної, міграційної, пандемічної, продовольчої та ін.), які ставлять під сумнів можливості існування людини, відповідно до наративів сучасної Цивілізації. В контексте анализа современных глобализационных процессов, автором статьи, определена специфика современного экономического мышления, доминантами которого является «неограниченный экономический рост и хищное потребление» и специфику социальной политики современных государств, деградация которой коррелирует с требованиями мирового капитализма «бесконечного роста и прогресса». В статье аргументированно приходится тезис о том, что масштаб и динамика глобализационных процессов обусловили изменение мировоззренческой парадигмы и ментальности современного общества приведя к господству феномена екстрактивизма (асимметричных, антиномических, основанных на доминировании отношений между человеком и природой, отношений, предполагающих только «отъем»), что обусловило наступление глобального экологического кризиса, в частности, пандемического кризиса COVID-19. Автором статьи отмечаются будущие риски глобального экологического кризиса (климатической, миграционной, пандемической, продовольственной и др.), которые ставят под сомнение возможность существования человека, согласно нарративов современной Цивилизации. In the context of the analysis of modern globalization processes, the author of the article determines the specificity of modern economic thinking, the dominants of which are "unlimited economic growth and predatory consumption" and the specificity of social policy of modern states, degradation of which correlates with the requirements of global capitalism of "infinite growth and progress". The article argues that the scale and dynamics of globalization processes have determined the change of worldview paradigm and mentality of of modern society, leading to the prevalence of the phenomenon of extractivism (asymmetrical, antinomian, based on the domination of the relationship between man and nature, a relationship that involves only "taking away"), which has led to the onset of the global environmental crisis, in particular, the pandemic crisis COVID-19. The author of the article notes the future risks of the global ecological crisis (climatic, migration, pandemic, food, etc.), which call into question the possibility of human existence, according to the narratives of modern Civilisation.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПАТОЛОГІЯ СУЧАСНОГО РОСІЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА КРІЗЬ МЕТОДОЛОГІЧНУ ЛІНЗУ КОНЦЕПТУ «РЕСЕНТИМЕНТ»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-01-31) Калюжна, Ю. І.
    У публікації досліджено природу та сутність суспільно-політичних патологій неототалітарного режиму РФ, що потребує застосування плюралістичної методологічної рамки, яка включатиме як універсальні загальнонаукові методи, так і набір спеціалізованого методологічного інструментарію, яким оперують соціально-гуманітарні науки, зокрема філософія, політологія, соціологія, психологія, антропологія та ін. Значним дослідницьким потенціалом у контексті окресленої проблематики наділений ресентиментологічний підхід, оскільки саме крізь методологічну лінзу поняття ресентимент можна розгледіти першопричини патологічних змін, які призвели до спотворення колективної свідомості сучасного російського суспільства. На сьогодні наслідки патологічних змін у колективній свідомості російського суспільства, його виплекана ресентиментом «банальність зла», обрушилась на Україну, проте у небезпеці весь демократичний світ, і слід враховувати, що ця загроза збережеться або навіть посилиться у постпутінській період. The publication examines the nature and essence of socio-political pathologies of the neo-totalitarian regime of the Russian Federation, which requires the application of a pluralistic methodological framework, which will include both universal general scientific methods and a set of specialized methodological tools used by the social and humanitarian sciences, in particular philosophy, political science, sociology, psychology , anthropology, etc. The ressentimentological approach is endowed with significant research potential in the context of the outlined issues, since it is through the methodological lens of the concept of ressentiment that the root causes of pathological changes that led to the distortion of the collective consciousness of modern Russian society can be discerned. Today, the consequences of pathological changes in the collective consciousness of Russian society, its "banality of evil" nurtured by resentment, have fallen on Ukraine, but the entire democratic world is in danger, and it should be taken into account that this threat will persist or even intensify in the post-Putin period.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Політико-екологічний тропос сучасної гуманітаристики: від глорифікації природи до легітимації не-людей (non-humans)
    (Scientific Collection «InterConf», 2022-10-26) Калюжна, Ю. І.
    Прогресивні гуманітаристи ХХІ ст. проголосивши деантропоцентричний поворот (non-humans turn) вимагають ребрендингу традиційної політичної екології, обґрунтовують необхідність впровадження радикально нового способу мислення та формування альтернативних видів політики. Архітектори деантропоцентричних проектів наголошують на визнанні «вищої єдності» двох світів – світу «людей» (humans) та світу «не-людей» (non-humans), а відтак, – на визнанні права «нелюдей» (non-humans) на суб’єктність, тобто легітимацію «не-людей» (non-humans) і включення їх у політичний простір. Progressive humanists of the twenty-first century, having proclaimed a deanthropocentric turn, demand a rebranding of traditional political ecology, justify the need to introduce a radically new way of thinking and and the formation of alternative types of politics. The architects of deanthropocentric projects emphasise the recognition of the "supreme unity" of two worlds - the world of "humans" (humans) and the world of "non-humans", and therefore, the recognition of the right of "non-humans" to subjectivity, i.e. the legitimation of "non-humans" and their inclusion in the political space.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ДОМІНАТИ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ НАРАТИВИ ХХІ СТ., ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ "МАЙБУТНЬОЇ АПОКАЛІПТИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ"
    (Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", 2021) Калюжна, Ю. І.
    Рефлексія провідних теоретиків сучасності, зосереджена на пошуку концептуальних матриць майбутнього в умовах кліматично-екологічних аберацій ХХІ ст. (температурні аномалії, посухи, урагани, повені, лісові пожежі, забруднення водойм і ґрунтів, збільшення територій непридатних для життя, зростання безробіття та бідності, дефіцит продовольства та питної води, неконтрольована міграція, війни за природні ресурси, пандемій тощо), артикулюється ключовою тезою – Сучасна Цивілізація стрімко наближається до «екологічної прірви», що неминуче призведе до «глобального соціального колапсу», який докорінно змінить наш спосіб життя або зробить його (життя) неможливим –TERTIUM NON DATUR (лат. третього не дано). «Останнім часом ми значно більше, ніж раніше, говоримо та пишемо про небезпеки, що загрожують екологічній стійкості нашої планети, і про перспективи колективного виживання. Втім, наш образ дії та її наслідки розходяться зі словами» (Бауман, Донскис, 2019, с.89), – Сучасна Цивілізація, тотально інфікована «афлюценою» (англ. affluenza – термін, складений зі слів influenza (грип) і affluence (багатство), як наслідок відбувається дивергенція світоглядної парадигми, а панівними політико-економічними домінантами та соціокультурними наративами стають – «безмежне економічне зростання та хиже споживання», «поточне зло та відсутність альтернатив», «моральна сліпота та втрата чутливості». Відтак, Сучасна Цивілізація – це Цивілізація Самогубців, які попри екзистенціальні страхи глобальної екологічної катастрофи ХХІ століття, продовжують «життя за інерцією» демонструючи «абсолютну екологічну індиферентність» до майбутнього нашої Планети. Рефлексия ведущих теоретиков современности, сосредоточенная на поиске концептуальных матриц будущого в условиях климатических и экологических аберраций ХХІ в. (температурные аномалии, засухи, ураганы, наводнения, лесные пожары, загрязнения водоёмов и почв, увеличение территорий непригодных для проживания, рост безработицы и бедности, дефицит продовольствия и питьевой воды, неконтролируемая миграция, войны за природные ресурсы, пандемии и прочее), артикулируются ключевым тезисом – Современная Цивилизация стремительно приближается к «экологической пропасти», что неизбежно приведёт к «глобальному социальному коллапсу», который в корни изменит наш образ жизни или сделает её (жизнь) невозможной – TERTIUM NON DATUR (лат. третьего не дано). «В последнее время мы значительно больше, нежели раньше, говорим и пишем об опасностях, которые угрожают экологической стойкости нашей планеты, и о перспективах коллективного выживания. Но наш образ действия и его следствия расходятся со словами (Бауман, Донскис, 2019, с.89), – Современная Цивилизация, тотально инфицирована «афлюценой» (англ.affluenza – термин, составленный из слов influenza (грипп) и affluence (богатство), как следствие происходит дивергенция мировоззренческой парадигмы, а господствующими политико-экономическими доминантами и социокультурными нарративами становятся – «безграничный экономический рост и хищное потребление», «текучее зло и отсутствие альтернатив», «моральная слепота и утрата чувствительности». Именно поэтому, Современная Цивилизация – это Цивилизация Самоубийц, которые, несмотря на экзистенциальные страхи глобальной экологической катастрофы ХХІ в., продолжают «жить по инерции» демонстрируя «абсолютную экологическую индифферентность» к будущему нашей Планеты. Reflection of the leading theorists of our time is focused on searching for the future's conceptual matrices in the context of climatic and ecological aberrations of the XXI century, (they include temperature anomalies, droughts, hurricanes, floods, forest fires, pollution of water reservoirs, and soils; flso, there is an increase of unsuitable for living areas, an unemployment and poverty increase, food and drinking water shortage, uncontrolled migration, wars for natural resources, pandemics, etc.) The fundamental thesis articulates it as the following: Modern Civilization is rapidly approaching an "ecological abyss" that will inevitably lead to a "global social collapse." That will fundamentally change our way of life or make it (life) impossible – TERTIUM NON-DATUR (in Latin, the third is not given). "Recently, we talked and wrote much more than before about the dangers that threaten the ecological sustainability of our planet and the prospects for collective survival. However, our mode of action and its consequences are at odds with the words" (Bauman, Donskis, 2019, p. 89) – Modern Civilization, totally infected with "aflucene"(English Affluenza is a term made up of the words influenza (flu) and affluence (wealth ). As a result, there is a divergence of the ideological paradigm, and the dominant political and economic dominants and sociocultural narratives are – "boundless economic growth and predatory consumption" "current evil and lack of alternatives", "moral blindness and loss of sensitivity." Consequently, Modern Civilization – This is the Civilization of the Suicides, who, despite the extrainstitutional fears of a global ecological catastrophe of the 21st century, continue their "life by inertia" demonstrating "absolute ecological indifference" to the future of our Planet.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Політична освіта студентства та молодих учених як інструмент протидії популізму в епоху глобальної віртуалізації політики
    (Харьковский гуманитарный университет "Народная украинская академия", 2021) Калюжна, Ю. І.
    Автором було проаналізовано політичну освіту студентства та молодих учених як інструмент протидії популізму в епоху глобальної віртуалізації політики. Популізм як «мистецтво політиків завойовувати симпатії виборців» є поширеним й загальновідомим прийом політичної боротьби, невід’ємним елементом будь-якої політичної сили, яка веде боротьбу за владу. Політична боротьба та популізм мають синкретичний (цілісний, неподільний) зв’язок, політикам притаманно експлуатувати популістську риторику та використовувати популістські гасла в боротьбі за голоси «пересічних виборців». Автором было проанализировано политическое образование студентов и молодых ученых как инструмент противодействия популизму в эпоху глобальной виртуализации политики. Популизм как «искусство политиков завоевывать симпатии избирателей» является распространенным и общеизвестным прием политической борьбы, неотъемлемым элементом любой политической силы, которая ведет борьбу за власть. Политическая борьба и популизм имеют синкретическую (целостную, неделимую) связь, политикам свойственно эксплуатировать популистскую риторику и использовать популистские лозунги в борьбе за голоса «рядовых избирателей». The author analysed the political education of students and young academics as a tool to counter populism in the era of global virtualisation of politics. Populism as "the art of politicians to win the sympathy of voters" is a common and well-known technique of political struggle, an integral element of any political force that struggles for power. Political struggle and populism have a syncretic (holistic, indivisible) connection; politicians tend to exploit populist rhetoric and use populist slogans to compete for the votes of "ordinary voters".