Перегляд за Автор "Голуб, Н. М."
Зараз показано 1 - 12 з 12
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВзаємодія логопеда з батьками дітей при розв’язанні завдань профілактики і корекції в дітей труднощів формування та порушень писемного мовлення(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2021) Голуб, Н. М.Стаття присвячена проблемі організації та проведення роботи з батьками дітей, які мають порушення мовлення та труднощі в засвоєнні освітньої програми. У статті висвітлено роль біологічних та соціальних чинників у виникненні труднощів формування та порушень писемного мовлення. Статья посвящена проблеме организации и проведения работы с родителями детей, имеющих нарушение речи и трудности в усвоении образовательной программы. В статье отражена роль биологических и социальных факторов в возникновении трудностей формирования и нарушений письменной речи. The article is devoted to the problem of organizing and conducting work with parents of children with speech disorders and difficulties in mastering the educational program. The article reflects the role of biological and social factors in the occurrence of difficulties in the formation and violations of written speech.
- ДокументЗАВДАННЯ ТА ЗАСОБИ ВІДНОВЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З АФАЗІЄЮ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Голуб, Н. М.У статті досліджено відновлення комунікативної функції у пацієнтів з афазією. Афазія як порушення охоплює всі сторони мовленнєвої системи, зачіпає різні рівні організації мовлення, призводить до дезінтеграції всієї психічної сфери індивіда, спричиняє певні зміни особистості пацієнта. Відновлення комунікативної функції мовлення є наскрізним завданням реабілітаційної роботи. Необхідно забезпечити комунікацію пацієнта під час режимних моментів, процедур, при наявності можливостей сприяти комунікації хворого з оточуючими у реабілітаційному центрі та ін. Паралельно з роботою щодо відновлення первинно порушеної передумови мовленнєвої функції або реорганізації збережених її ланок, у контексті системного корекційного впливу особлива увага має бути приділена відновленню комунікативної функції мовлення пацієнта, що сприятиме його потужній соціальній підтримці та успішній реабілітації. The article examines the restoration of communicative function in patients with aphasia. Aphasia as a disorder covers all aspects of the speech system, affects different levels of speech organization, leads to the disintegration of the entire mental sphere of the individual, and causes certain changes in the patient's personality. Restoring the communicative function of speech is an end-to-end task of rehabilitation work. It is necessary to ensure the patient's communication during routine moments, procedures, if there are opportunities to promote the patient's communication with others in the rehabilitation center, etc. In parallel with the work on restoring the originally disturbed prerequisite of the speech function or reorganization of its preserved links, in the context of systemic corrective influence, special attention should be paid to the restoration of the patient's communicative speech function, which will contribute to his powerful social support and successful rehabilitation.
- ДокументОсобистісно-орієнтований підхід до дітей із порушеннями психофізичного розвитку як умова розбудови інклюзивного освітнього середовища(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-05-18) Голуб, Н. М.У статті розглядається особистісно-орієнтований підхід до дітей із порушеннями психофізичного розвитку як умова розбудови інклюзивного освітнього середовища. В статье рассматривается личностно-ориентированный подход к детям с нарушениями психофизического развития как условие развития инклюзивного образовательного среды. The article considers a personality-oriented approach to children with impaired psychophysical development as a condition for the development of an inclusive educational environment.
- ДокументОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА ОБРАНУ ЛЕКСИЧНУ ТЕМУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Голуб, Н. М.У публікації розглянуто особливості корекційно-розвиткової роботи з молодшими школярами із загальним недорозвиненням мовлення, яка є комплексною за своїм характером, побудованою з опорою на індивідуальні особливості та можливості кожної дитини. Виключно важливим є створення умов для повноцінного формування навчально-пізнавальної діяльності учнів, стимулювання розвитку в них усного та писемного мовлення у їхньому тісному взаємозв’язку. У роботі з молодшими школярами виключно важливою є робота й над емотивною лексикою, що допомагає навчити дітей аналізувати важливі ситуації взаємодії з оточуючими, омовлювати власні емоції, розуміти емоційний стан інших людей, долати труднощі. The publication discusses the peculiarities of correctional and developmental work with younger pupils with generalised speech underdevelopment, which is complex in nature, based on the individual characteristics and capabilities of each child. It is extremely important to create conditions for the full formation of pupils' educational and cognitive activity, stimulating the development of their oral and written speech in their close interconnection. In working with younger students, it is extremely important to work on emotive vocabulary, which helps to teach children to analyse important situations of interaction with others, to express their own emotions, to understand the emotional state of other people, and to overcome difficulties.
- ДокументОсобливості формування мовної компетентності молодших школярів при корекції в них порушень писемного мовлення(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2020) Голуб, Н. М.Стаття присвячена проблемі визначення напрямів та методичних аспектів формування мовної компетентності молодших школярів у процесі профілактики та корекції в них порушень писемного мовлення. У статті розглянуто роботу із закріплення знань та уявлень учнів про мовні та мовленнєві одиниці (звук, буква, склад, слово, словосполучення, речення, текст), частини мови (іменник, дієслово, прикметник, займенник, прийменник, прислівник), про споріднені слова, словосполучення та типи речень. Висвітлено формування навичок мовного аналізу й синтезу (фонематичного; складового; аналізу речення на слова, синтезу речення зі слів), навичок елементарного морфологічного розбору частин мови, морфемного аналізу слова, елементарного синтаксичного розбору речення. Формування мовної компетентності має бути пов’язано з роботою з розвитку й удосконалення в учнів фонетико-фонематичної і лексико-граматичної сторін мовлення, навичок зв’язного мовлення. Успішне формування зазначеної компетентності має відбуватися за умови стимулювання пізнавальної активності й самостійності учнів при вивченні рідної мови, а результатом має стати краща обізнаність школярів щодо дотримання мовних норм і правил, більш усвідомлене й контрольоване виконання ними письмових завдань. The article is devoted to the problem of the formation of language competence of junior schoolchildren in the process of prevention and correction of disorders of written speech in them. In children with persistent disadvantages of oral speech at phonetic - phonemic underdevelopment (PPU), general speech underdevelopment (GSU), systemic underdevelopment of speech (SUS) at delayed mental development (DMD) deficiencies of pronunciation of sounds and phonematic processes are observed. In addition, insufficient formation of lexical and grammatical generalizations, cognitive and communicative functions of speech are characterized for children with GSU, SUS at DMD. These shortcomings in the development of various components and functions of speech as a system make it difficult for such children to form the ability to distinguish and, in accordance with the rules, use different units of language. The article reveals the directions and features of the formation of language competence of junior schoolchildren. The work of the formation of knowledge about language units (sound, letter, syllable, word, combination of words, sentence, text), parts of speech (noun, verb, adjective, pronoun, preposition, adverb), combination of words and types of sentences is considered. The formation of skills of speech analysis and synthesis (phonemic analysis and synthesis; analysis and synthesis of syllable; analysis of sentence by words, synthesis of sentences from words), skills of elementary morphological analysis of parts of speech, morphemic analysis of a word, elementary syntactic analysis of sentences is highlighted. The formation of language competence of children with PPU, GSU, SUS at DMD should improve the effectiveness of correctional and developmental work on the prevention and overcoming of disorders of written speech in them. The formation of this competence will stimulate manifestations of cognitive activity in the study of native language, will contribute to better awareness of schoolchildren about compliance with language norms and rules, more conscious and controlled implementation of written tasks.
- ДокументПередумови та показники готовності дитини до вивчення рідної та іноземної мов у початковій школі(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2017) Голуб, Н. М.; Перлова, В. В.У статті розглядаються передумови та показники готовності дитини до опанування писемною формою української (рідної) мови та вивчення нею іноземної мови. Актуальність проблеми пов’язана із зростанням чисельності дітей, які мають стійкі труднощі в оволодінні зазначеними предметами шкільної програми. Авторами акцентується увага на тих уміннях і навичках, які у своєму комплексі мають свідчити про готовність дитини до оволодіння предметами мовного циклу. Така готовність включає повноцінний розвиток імпресивної та експресивної сторін рідного мовлення дитини, а також достатню сформованість у неї цілої низки невербальних функцій (моторики, гнозису, праксису, пам’яті, мислення) й відповідну мотивацію до навчання. В статье рассматриваются предпосылки и показатели готовности ребенка к овладению письменной формой украинского (родного) языка и изучения им иностранного языка. Актуальность проблемы связана с ростом численности детей, которые имеют стойкие трудности в овладении указанными предметами школьной программы. Авторами акцентируется внимание на тех умениях и навыках, которые в своем комплексе должны свидетельствовать о готовности ребенка к овладению предметами языкового цикла. Такая готовность включает полноценное развитие импрессивной и экспрессивной сторон родной речи ребенка, а также достаточную сформированность у него целого ряда невербальных функций (моторики, гнозиса, праксиса, памяти, мышления) и соответствующую мотивацию к учебной деятельности. The aim of the article is analysis of preconditions and indices of child’s readiness to master the written form of the Ukrainian language (the native language) and to learn the foreign language. The topicality of the problem can be explained by the increasing number of children who have stable difficulties in learning languages at school. The authors draw attention to those skills and subskills the formation of which can serve as evidence of child’s readiness to have a good command of the native and foreign languages. This readiness includes full-fledged development of impressive and expressive aspects of the child’s native speech. The article represents normative indices of the level of formation of phonetic, lexical and grammatical systems. A child is supposed to use phonetic, lexical and grammatical language generalizations formed in preschool period as basis for mastering reading and writing skills in the native language and learning the foreign language. An ability to acquire certain language generalizations forms learner’s language competence that is necessary for formation of mental structures of language units and regulations of their functioning both on the practical and theoretical.
- ДокументПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ Й КОРЕКЦІЇ ТРУДНОЩІВ І ПОРУШЕНЬ У ФОРМУВАННІ ШКІЛЬНИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК(Сумський державний університет, 2017-10-17) Голуб, Н. М.Виявлено фактори ризику виникнення у молодших учнів труднощів і порушень у процесі набуття навичок читання, письма та математичних навичок; були визначені напрями профілактичної роботи для подолання труднощів. Выявлены факторы риска возникновения у младших школьников трудностей и нарушений в процессе приобретения навыков чтения, письма и математических навыков; были определены направления профилактической работы для преодоления трудностей.
- ДокументПРОСТОРОВІ, ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ, СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ФОРМУВАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Голуб, Н. М.В статті наведені педагогічні спостереження та методи комплексної діагностики особливостей і недоліків розвитку учнів із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) та порушенням формування писемного мовлення (ПФПМ) на уроках рідної мови та на логопедичних заняттях. Труднощі формування та порушення писемного мовлення пов’язані з недорозвиненням вищих психічних функцій внаслідок перинатальної органічної патології ЦНС, яка в дошкільний період розвитку дитини часто сполучалася зі зниженими ресурсами соматичного здоров’я та низькими можливостями компенсаторно-розвивального впливу соціальних факторів. Для успішного розв’язання навчально-виховних та корекційно-розвивальних цілей має бути доцільним використання всіх ресурсів корекційно-розвивального освітнього середовища. Просторові, здоров’язбережувальні, соціально-психологічні ресурси в сукупності з ключовими ресурсами – дидактичними, мають сприяти розв’язанню основних завдань корекційно-розвивального освітнього середовища: формуванню навичок усного і писемного мовлення, профілактиці та усуненню порушень читання та письма, зміцненню здоров’я дітей. В статье приведены педагогические наблюдения и методы комплексной диагностики особенностей и недостатков развития учащихся с общим недоразвитием речи (ОНР) и нарушениями формирования письменной речи (НФПР) на уроках родного языка и на логопедических занятиях. Трудности формирования и нарушения письменной речи связаны с недоразвитием высших психических функций вследствие перинатальной органической патологии ЦНС, которая в дошкольный период развития ребенка часто сочеталась со сниженными ресурсами соматического здоровья и низкими возможностями компенсаторно-развивающего воздействия социальных факторов. Для успешного решения учебно-воспитательных и коррекционно-развивающих целей должно быть целесообразным использование всех ресурсов коррекционно-развивающей образовательной среды. Пространственные, здоровьесберегающие социально-психологические ресурсы в совокупности с ключевыми ресурсами – дидактическими, должны содействовать решению основных задач коррекционно-развивающей образовательной среды: формированию навыков устной и письменной речи, профилактике и устранению нарушений чтения и письма, укреплению здоровья детей.
- ДокументПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ВКЛЮЧЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ У ГУРТКОВУ РОБОТУ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Шеремет, М. К.; Голуб, Н. М.У публікації досліджено включення дітей із мовленнєвими порушеннями у гурткову роботу. Гурткова робота є потужним засобом виховного впливу, бо сприяє виявленню та розвитку в дітей їхніх здібностей і талантів. До роботи у гуртках початкового рівня позашкільної освіти важливо залучати якомога більше дітей, у тому числі й дітей з особливими освітніми потребами. Зазначено, що у роботі з дитиною з порушенням мовлення керівник гуртка має зважати на ті рекомендації фахівців, які даються ними стосовно умов та особливостей організації діяльності такої дитини на заняттях гуртка естетично-художнього або оздоровчого напряму. Включення дитини з порушенням мовлення у гурткову роботу має спиратися на індивідуальний підхід, що ураховує особливості фізичного, психічного розвитку дитини, особливості її мовленнєвих функцій, стан емоційно-вольової сфери, а також інтереси, вподобання самої дитини. The publication examines the inclusion of children with speech disorders in group work. Group work is a powerful means of educational influence, because it contributes to the discovery and development of children's abilities and talents. It is important to involve as many children as possible, including children with special educational needs, to work in elementary level extracurricular education groups. It is noted that when working with a child with a speech disorder, the group leader should take into account the recommendations of specialists given by them regarding the conditions and peculiarities of the organization of such a child's activities in classes of an aesthetic-artistic or health-oriented group. The inclusion of a child with a speech disorder in group work should be based on an individual approach that takes into account the peculiarities of the child's physical and mental development, the peculiarities of his speech functions, the state of the emotional and volitional sphere, as well as the interests and preferences of the child himself.
- ДокументПідготовка майбутніх педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами(ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Чернігівський національний технологічний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-27) Голуб, Н. М.; Перлова, В. В.У даній статті розглянуто підготовку майбутніх педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Спроможність педагога бути толерантним, спроможним створювати позитивно-емоційну атмосферу для успішної роботи й взаємодії всіх дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами, є показником як його вихованості, так і професійної відповідності. В данной статье рассмотрена подготовка будущих педагогов к работе с детьми с особыми образовательными потребностями. Способность педагога быть толерантным, способным создавать позитивно-эмоциональную атмосферу для успешной работы и взаимодействия всех детей, в том числе детей с особыми образовательными потребностями, является показателем как его воспитанности, так и профессионального соответствия. This article considers the preparation of future teachers to work with children with special educational needs. The teacher's ability to be tolerant, able to create a positive-emotional atmosphere for successful work and interaction of all children, including children with special educational needs, is an indicator of both his/her upbringing and professional compliance.
- ДокументРеалізація особистністно-орієнтованого підходу в роботі з дітьми, які мають проблеми адаптації до реалізація особистністно-орієнтованого підходу в роботі з дітьми, які мають проблеми адаптації до школи і труднощі в навчанні(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Голуб, Н. М.У процесі визначення готовності дитини до школи необхідно усвідомлювати його основні показники здоров'я. Тимчасові труднощі з навчанням можуть бути пов'язані з морфо-функціональною незрілістю дитини або соціальними чинниками. Також є спеціальна категорія дітей з вадами розвитку і, відповідно, з особливими освітніми потребами. На цій основі особистісно-орієнтований підхід стає одним із головних принципів організації виховання. В процессе определения готовности ребенка к школе необходимо знать его основные показатели здоровья. Временные трудности в обучении могут быть связаны с морфофункциональной незрелостью ребенка или социальными факторами. Существует также особая категория детей с нарушениями развития и, соответственно, с особыми образовательными потребностями. На этой основе личностно-ориентированный подход становится одним из основных принципов организации образования. Іn the process of determination of readiness of the child to school, it`s need to aware his basic health indicators. Тemporary learning difficulties may be associated with the morpho-functional immaturity of the child or social factors. There is also a special category children with developmental disabilities and, accordingly, with special educational needs. On this basis personality-oriented approach becomes one of the main principles of the organizing of education.
- ДокументРОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ У ВИНИКНЕННІ ТРУДНОЩІВ ФОРМУВАННЯ ТА ПОРУШЕНЬ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-09) Голуб, Н. М.У публікації досліджено труднощі у формуванні в дітей молодшого шкільного віку навичок читання і письма. Зростання числа дітей із труднощами формування і порушеннями писемного мовлення є приводом для занепокоєння як фахівців, так і батьків. Нерідко зазначена проблема пов’язана або посилюється низкою несприятливих соціальних факторів. Це вимагає підвищеної уваги до створення безпечного соціального середовища, підвищення якості сімейного виховання, підготовки дітей до школи, збереження і зміцнення їхнього здоров’я, попередження труднощів і порушень у формуванні їхнього писемного мовлення з використанням здоров’язберігаючих психолого-педагогічних технологій. The publication explores the difficulties in developing reading and writing skills in primary school children. The growing number of children with difficulties in forming and disorders of written language is a cause for concern for both professionals and parents. Often, this problem is associated with or exacerbated by a number of unfavorable social factors. This requires increased attention to creating a safe social environment, improving the quality of family education, preparing children for school, preserving and strengthening their health, preventing difficulties and disorders in the formation of their written language using health-saving psychological and pedagogical technologies.