Кафедра теорії і методики викладання філологічних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/53

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 217

Функіонування фразелогічних одиниць на позначення граничності в засобах масової інформації
(Національний університет "Острозька академія", 2013) Купіна, І. О.
Стаття присвячена дослідженню динамічного руху мовної системи, зокрема змінам у фразеологічній системі мови, а саме неологізації фразеологічних одиниць. У статті проаналізовано виникнення оказіональних фразеологічних одиниць на позначення граничності, що продукуються внаслідок фразеосемантичних і синтаксично-фразеологічних процесів. Статья посвящается исследованию динамического движения языковой системы, в частности, изменениям во фразеологической системе языка, а именно неологизации фразеологических единиц. В статье проанализировано возникновение окказиональных фразеологических единиц, определяющих предельность, которые продуцируются в результате фразеосемантических и синтаксически-фразеологических процессов. Article is covered to research of dynamic movement of language system, in particular, to change in phraseological system of language, exactly neologization of phraseological units. In the article emergence of the occasional phraseological units defining a limits which are produced as a result of frazeosemantal and syntactic – phraseological processes are analyzed.
Граничність кількості в семантиці фразеологічних одиниць
(Національний університет «Острозька академія», 2014-02-27) Купіна, І. О.
Стаття присвячена дослідженню категорії кількості, а саме граничності кількості в семантиці фразеологічних одиниць. У статті проаналізовано фразеологічні одиниці зі значенням граничності кількості, що утворюють фразеосемантичний сегмент. Статья посвящается исследованию категории количества, а именно предельности количества в семантике фразеологических единиц. В статье проанализировано фразеологические единицы со значением предельности количества, которые образовывают фразеосемантический сегмент. Article is dedicated to the study of the category of quantity, namely, the quantity limitations in the semantics of phraseological units. The article analyzes the phraseological units with quantity limits, which constitute phraseological segment.
Фразеологічні одиниці як мовні засоби репрезентації категорій простору та часу в семантичному полі "граничність"
(Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015-03-26) Купіна, І. О.
У статті розглянуто функціонування фразеологічних одиниць як мовних засобів репрезентації категорій простору та часу в семантичному полі «Граничність». Проаналізовано фразеосинонімічні ряди, об’єднані інтегральною семою. В статье рассмотрено функционирование фразеологических единиц как языковых средств репрезентации категорий пространства и времени в семантическом поле «Предельность». Проанализированы фразеосинонимические ряды, объединенные интегральной семой. The paper dwells on the functioning of phraseological units as linguistic resources of representation space and time categories in the semantic field «limit». Pharseological-synonymic lines which are combined by integral seme are analyzed in this article. The choice for the study of phraseological units caused by the importance of the concept of ‘limit’ that passes through the point of human being in his space-time definiteness where space and time are the basic philosophical categories that reflect the objective reality through the system of linguistic resources and are presented in the form of space-time coordinates of the life.
Реалізація принципу єдності понятійно-логічного й емоційно-образного мислення у процесі навчання письма учнів першого класу
(ООО "ТК Меганом", 2016) Цепова, І. В.
У статті узагальнено лінгводидактичні принципи навчання письма молодших школярів, уточнено характеристику принципу єдності понятійно-логічного й емоційно-образного мислення (забезпечення гармонійної двопівкульної діяльності головного мозку учня), схарактеризовано специфіку пізнавального й емоційно-естетичного сприймання дітьми навчального матеріалу, особливості роботи мислення й уяви під час розв’язання графічних завдань. Розкрито прийоми роботи мислення та уяви, єдність яких важлива для формування в першокласників графічної навички письма, наведено конкретні приклади емоційно-образних та ігрових вправ із використанням художніх образів писемних літер. В статье обобщены лингводидактические принципы обучения письму младших школьников, уточнена характеристика принципа единства понятийно-логического и эмоционально-образного мышления (обеспечения гармоничной деятельности двух полушарий головного мозга), охарактеризовано специфику познавательного и эмоционально-эстетичного восприятия детьми учебного материала, особенности работы мышления и воображения во время выполнения графических заданий. Раскрыты приемы работы мышления и воображения, единство которых важно для формирования у первоклассников графического навыка письма, приведены конкретные примеры эмоционально-образных и игровых упражнений с использованием художественных образов письменных букв. Linguodidactic principles of teaching first graders writing are generalized, characteristic of principle of unity of the conceptually-logical and emotionally-creative thinking (ensuring of harmonious activity of the two cerebral hemispheres) is clarified the specifics of children’s cognitive and emotionally-aesthetic perception of educational material is characterized features of thinking and imagination during performing graphics jobs are characterized. Work methods of thinking and imagination, which unity is important for the formation of first graders’ graphical skill are revealed. Specific examples of emotionally-creative and game exercises with the using of art letter images are listed.
Фразеосемантична група як структурна одиниця фразеологічного поля
(Бердянський державний педагогічний університет (БДПУ), 2016) Купіна, І. О.
Комплексний структурно-семантичний аналіз фразеологічних одиниць є актуальною проблемою сучасного мовознавства. У статті презентовані деякі результати дослідження структурного й смислового потенціалу фразеосемантичної групи, що є найбільш яскравим вираженням системності мови, оскільки їй притаманна синонімія, антонімія, багатозначність, синтагматичні зв’язки. Предметом дослідження стали структурно-семантичні параметри зазначених одиниць. З’ясовано, що семантичні групи лексики та фразеології співіснують, унаслідок чого стає можливою побудова фразеосемантичних груп як структурних одиниць фразеосемантичного поля. Комплексный структурно-семантический анализ фразеологических единиц является актуальной проблемой современного языкознания. В статье представлены некоторые результаты исследования структурного и смыслового потенциала фразеосемантической группы, которая является наиболее ярким выражением системности языка, поскольку ей присуща синонимия, антонимия, многозначность, синтагматические связи. Предметом исследования стали структурно-семантические параметры указанных единиц. Выяснено, что семантические группы лексики и фразеологии сосуществуют, вследствие чего становится возможным построение фразеосемантичних групп как структурных единиц фразеосемантичного поля. Complex structural-semantic analysis of idioms is an actual problem of modern linguistics. There is represented some results of research structural and semantic potential in the article, which are the most important expression of systematic language, because it is inherent synonymy, antonymy, polysemy, syntagmatic relations. The subject of study are structural-semantic units specified ones. It is found out, that from point of views of linguists, semantic groups of lexic and phraseology coexist, so it is possible to make phraseosemantic groups as structural units phraseosemantic area.
Різноаспектність дефініцій категорії граничності в мовному просторі
(Національний університет «Острозька академія» (НаУОА), 2016) Купіна, І. О.
У статті висвітлено сприйняття змісту поняття «граничність», проаналізовано різноаспектність дефініцій фундаментальної категорії граничності в мовному просторі та її диференційні ознаки на різних рівнях категорійних структур – мовному й понятійному. Розкрито розуміння категорії граничності як функціонально-семантичної категорії, що відображає просторово-часові та кількісно-якісні відношення, навколо якої групуються різнорівневі засоби вираження семантики реальної границі, а в її основі – взаємодія фразеологічних одиниць. В статье освещено восприятие содержания понятия «предельность», проанализирована разноаспектность дефиниций фундаментальной категории предельности в языковом пространстве и ее дифференциальные признаки на разных уровнях категориальных структур – языковом и понятийном. Раскрыто понимание категории предельности как функционально-семантической категории, которая отражает пространственно-временные и количественно-качественные отношения, вокруг которой группируются разноуровневые средства выражения семантики реальной границы, а в ее основании – взаимодействие фразеологических единиц.In the article it was shown understanding the content of the concept boundary, it was analyzed the different aspect definitions of basic category boundary in the linguistic space, and its differentional features at different levels of categorical structures – linguistic and conceptual. It was solved understanding of category boundary, as functional-semantic category, that shows spatial-temporal and quantitative-qualitative connections, around this boundary are grouped multilevel means an expressing semantic of real border, and in its foundation-interaction phraseological units. It was revealed a lot of features this category. It was shown the various points of view scientists on the issue interpretation category of frontier. The article shows the main sources of research category boundary and their impacts on the development this concept in the language.
Риторика в системі професійного навчання: історія становлення навчальної дисципліни
(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Ткаченко, Л. П.
У монографії розглянуто історію становлення курсу риторики в системі професійного навчання. Теоретично обґрунтовано доцільність виділення галузевих риторик, які враховують специфіку фахової підготовки. Конкретизовано поетапний розвиток досліджуваного феномену в історії професійної освіти в Українi, виокремлено провідні форми роботи, проаналізовано методичне забезпечення такої підготовки. В монографии рассмотрена история становления курса риторики в системе профессионального обучения. Теоретически обоснована целесообразность выделения отраслевых риторик, учитывающих специфику профессиональной подготовки. Конкретизировано поэтапное развитие исследуемого феномена в истории профессионального образования в Украине, выделены ведущие формы работы, проанализировано методическое обеспечение такой подготовки. The monograph examines the history of the formation of the course of rhetoric in the system of vocational training. The expediency of allocating branch rhetoric, which take into account the specifics of professional training, is theoretically substantiated. The gradual development of the studied phenomenon in the history of vocational education in Ukraine is specified, the leading forms of work are singled out, the methodological support of such training is analyzed.
Розвиток риторики як навчального предмета професійного спрямування у системі підготовки майбутніх фахівців
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Ткаченко, Л. П.
У дисертації вперше подано цілісний ретроспективний аналіз теорії і практики розвитку риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців з урахуванням суспільно-політичних, ідеологічних та педагогічних детермінант. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. З’ясовано провідні тенденції навчання риторики, основні форми роботи, методичне забезпечення курсів, зокрема проаналізовано підручники з риторики різних років. Узагальнено досвід української риторичної школи щодо методів навчання риторики та основних жанрів публічного мовлення. Розкрито позиції провідних риторів, педагогів, критиків, громадських діячів щодо доцільності вивчення риторики на різних рівнях освіти. В диссертации впервые представлен целостный ретроспективный анализ теории и практики развития риторики как учебного предмета профессиональной направленности в системе подготовки будущих специалистов с учетом общественно-политических, идеологических и педагогических детерминант. На основе изучения историко-педагогических источников обоснованно этапы развития риторики как учебной дисциплины с XVI по ХХ век. Определены ведущие тенденции обучения риторике, основные формы работы, методическое обеспечение курсов, в частности проанализированы учебники по риторике разных лет. Обобщен опыт украинского риторической школы относительно методов обучения риторике и основным жанрам публичной речи. Раскрыты позиции ведущих ораторов, педагогов, критиков, общественных деятелей о целесообразности изучения риторики на разных уровнях образования. In the dissertation it has beenfound that the necessity of introducing special rhetorical preparation was also recognized by the philosophers of antiquity (Aristotle, Quintilian, Plato, Socrates, Cicero, and others). It was done on the basis of a retrospective logical-system analysis of the idea of development of rhetoric as a science and a discipline in foreign and national educational systems. The idea of development of rhetoric as a science and a discipline acquired a systemic character during the establishment of trivium and quadrium, the development of medieval universities, and was reflected in pedagogical works of J. Herbert, A. Disterveg, T. Campanella, J. Comenius, John Locke, T. Moore, J. Pestalozzi, J-J Russo and others, it received in-depth study in various systems of European education. It was revealed that rhetoric, as a discipline, was realized in the conditions of formation and development of the national system of education and upbringing. It was reflected in the traditions of the Ukrainian rhetorical school, in ancient monuments of writing, in numerous rhetorical treatises, as well as in the works of representatives of the progressive pedagogical community (B. Grinchenko, M. Hrushevsky, M. Drahomanov, K. Zelenetsky, M. Maksimovich, O. Potebnya, F. Prokopovich, G. Skovoroda, M. Sumtsov, S. Rusova, K. Ushinsky and others), who asserted the idea development of the national language, schools, perfect possession of the native word, preservation of the traditions of linguistic and rhetorical creativity.
Розвиток риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Ткаченко, Л. П.
У дисертації вперше подано цілісний ретроспективний аналіз теорії і практики розвитку риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців з урахуванням суспільно-політичних, ідеологічних та педагогічних детермінант. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. З’ясовано провідні тенденції навчання риторики, основні форми роботи, методичне забезпечення курсів, зокрема проаналізовано підручники з риторики різних років. Узагальнено досвід української риторичної школи щодо методів навчання риторики та основних жанрів публічного мовлення. Розкрито позиції провідних риторів, педагогів, критиків, громадських діячів щодо доцільності вивчення риторики на різних рівнях освіти. В диссертации впервые представлен целостный ретроспективный анализ теории и практики развития риторики как учебного предмета профессиональной направленности в системе подготовки будущих специалистов с учетом общественно-политических, идеологических и педагогических детерминант. На основе изучения историко-педагогических источников обоснованно этапы развития риторики как учебной дисциплины с XVI по ХХ век. Определены ведущие тенденции обучения риторике, основные формы работы, методическое обеспечение курсов, в частности проанализированы учебники по риторике разных лет. Обобщен опыт украинского риторической школы относительно методов обучения риторике и основным жанрам публичной речи. Раскрыты позиции ведущих ораторов, педагогов, критиков, общественных деятелей о целесообразности изучения риторики на разных уровнях образования. In the dissertation it has beenfound that the necessity of introducing special rhetorical preparation was also recognized by the philosophers of antiquity (Aristotle, Quintilian, Plato, Socrates, Cicero, and others). It was done on the basis of a retrospective logical-system analysis of the idea of development of rhetoric as a science and a discipline in foreign and national educational systems. The idea of development of rhetoric as a science and a discipline acquired a systemic character during the establishment of trivium and quadrium, the development of medieval universities, and was reflected in pedagogical works of J. Herbert, A. Disterveg, T. Campanella, J. Comenius, John Locke, T. Moore, J. Pestalozzi, J-J Russo and others, it received in-depth study in various systems of European education. It was revealed that rhetoric, as a discipline, was realized in the conditions of formation and development of the national system of education and upbringing. It was reflected in the traditions of the Ukrainian rhetorical school, in ancient monuments of writing, in numerous rhetorical treatises, as well as in the works of representatives of the progressive pedagogical community (B. Grinchenko, M. Hrushevsky, M. Drahomanov, K. Zelenetsky, M. Maksimovich, O. Potebnya, F. Prokopovich, G. Skovoroda, M. Sumtsov, S. Rusova, K. Ushinsky and others), who asserted the idea development of the national language, schools, perfect possession of the native word, preservation of the traditions of linguistic and rhetorical creativity.
Мовленнєвий етикет як складник професійної компетентності майбутнього педагога
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2017) Чернушенко, Н. М.
У статті викладені теоретичні основи формування правильності мовлення майбутніх учителів. Описуються мовленнєві ситуації, під час яких майбутні педагоги одночасно, поетапно, свідомо й міцно засвоюють норми мовленнєвого етикету. В данной статье изложены теоретические основы формирования правильности речи будущих учителей. Описываются речевые ситуации, во время которых будущие учителя одновременно поэтапно, сознательно и крепко усваивают нормы речевого этикета. Theoretical bases of forming future teachers’ rightness of speech are presented in the article. Speech situations, during which future teachers simultaneously, step-by-step, consciously and thoroughly absorb the norms of speech etiquette are described. Key words: speech situation, norms of language, speech etiquette, speech etiquette system of units.
Критика риторики як навчальної дисципліни (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2017) Ткаченко, Л. П.
У статті йде мова про риторику як навчальну дисципліну та чинники, що призвели до її критики у другій половині ХІХ – початку ХХ століття. З’ясовано, що риторика викладалася у циклі гуманітарних дисциплін, а саме у курсі теорії словесності, була однією з найбільш популярних, оскільки готувала майбутніх фахівців до ефективного спілкування в професійній діяльності. Ґрунтовне вивчення історії розвитку курсу риторики доводить, що в другій половині ХІХ століття підходи до викладання цієї дисципліни зазнали критики з боку відомих діячів просвітників. До основних чинників, що спричинили негативне ставлення до риторики як навчальної дисципліни віднесено: соціально-політичні умови, зміни в системі освіти, які відбувалися в цей період, та активну роботу представників передової педагогічної думки, громадських діячів, критиків. Доведено, що саме цей період у розвитку риторики як навчальної дисципліни позначився посиленням її громадянських тенденцій, які сприяли демократичному розвитку українського суспільства. В статье идет речь о риторике как учебной дисциплине и факторах, которые привели к ее критике во второй половине XIX - начале ХХ века. Выяснено, что риторика преподавалась в цикле гуманитарных дисциплин, а именно в курсе теории словесности, была одной из самых популярных, поскольку готовила будущих специалистов к эффективному общению в профессиональной деятельности. Тщательное изучение истории развития курса риторики доказывает, что во второй половине XIX века подходы к преподаванию этой дисциплины подверглись критике со стороны известных общественных деятелей. К основным факторам, которые привели к негативному отношению к риторике как учебной дисциплине отнесены: социально-политические условия, изменения в системе образования, которые происходили в этот период, и активная работа представителей передовой педагогической мысли, общественных деятелей, критиков. Доказано, что именно этот период в развитии риторики как учебной дисциплины отмечен усилением ее гражданских тенденций, которые способствовали демократическому развитию украинского общества. The article deals with rhetoric as an educational discipline and factors that led to its critique in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. It was found that rhetoric was taught in the cycle of humanitarian disciplines, namely, in the course of the theory of literature, it was one of the most popular, as it prepared future professionals for effective communication in professional activities. A thorough study of the history of the development of the course of rhetoric proves that in the second half of the nineteenth century approaches to the teaching of this discipline were criticized by well-known educators. The main factors that led to the negative attitude to rhetoric as an educational discipline include: socio-political conditions, changes in the system of education that took place during that period, and active work of representatives of advanced pedagogical thought, public figures, and critics. It was determined that socio-political changes of the end of the nineteenth and early twentieth centuries, the rapid development of the methodology of language and literary methodology, and their solution of issues of the development of oral and written speech of students displaced rhetoric from the curricula of gymnasiums and other general educational institutions, because they duplicated each other; practically methods on the concrete material of literature and language expanded the main issues of rhetoric - correctness, accuracy, expressiveness of oral and written speech on the best examples of domestic literature. The word "rhetoric" formed the meaning of "seemingly beautiful, pompous language", but then its criticism picked up as a theoretical and disciplinary discipline. By this time she was not able to play the role of "the queen of science" any more, a generalization of humanitarian discipline. Poetry, stylistics, and other linguistic science departed from it, and the same rhetorical teaching became more and more dogmatic. It was that period in the development of rhetoric as a discipline affected by its removal from the curricula of educational institutions, but laid the foundations for the development of rhetoric as ameans of civil, political, social struggle. However, it was precisely that period in the development of rhetoric as an educational discipline that affected the strengthening of its civic tendencies that contributed to the democratic development of Ukrainian society.
Формування комунікативної компетентності учнів 1 класу засобом інтеграції видів мистецтв на уроках розвитку зв’язного мовлення
(Рівненський державний гуманітарний університет, 2017-02-16) Цепова, І. В.
Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності в першокласників з опорою на мовне чуття дітей та організацію спілкування за допомогою інтеграції різних видів мистецтв у процесі розвитку навичок усної мовленнєвої діяльності учнів. У публікації уточнено вимоги концепції «Нової української школи» щодо компетентнісного підходу до навчання, напрями розвитку усного мовлення учнів 1 класу відповідно до чинної програми курсу «Українська мова» (2016), описане планування інтегрованого уроку навчання грамоти й образотворчого мистецтва, прийоми залучення дітей до спілкування в творчій діяльності. Статья посвящена проблеме формирования коммуникативной компетентности у первоклассников с опорой на языковое чутье детей и организацию общения с помощью интеграции различных видов искусства в процессе развития навыков устной речевой деятельности учащихся. В публикации уточнены требования концепции «Новой украинской школы» относительно компетентностного подхода к обучению, направления развития устной речи учащихся 1 класса в соответствии с действующей программой курса «Украинский язык» (2016), описано планирование интегрированного урока обучения грамоте и изобразительного искусства, приемы привлечения детей к общению в творческой деятельности. The article is devoted the problem of forming of communicative competence for first-class boys with support on the linguistic flair of children and organization of intercourse by integration of different types of art in the process of development of skills of verbal vocal activity of student. In a publication the requirements of conception of «New Ukrainian school» are specified relatively competent going near teaching, directions of development verbal speech student a 1 class in accordance with the operating program of course «Ukrainian» (2016), planning of computer-integrated lesson of teaching a deed and fine art is described, receptions of bringing in of children to intercourse in the process of creative activity.
Шляхи оптимізації вивчення української мови як державної в сучасній початковій школі
(Рівненський державний гуманітарний університет, 2017-02-22) Коваленко, О. М.
У статті розкриваються концептуальні засади, покладені в основу створення нового покоління підручників з української мови для початкової школи з російською мовою навчання. В статье раскрываются концептуальные подходы, положенные в основу создания нового поколения учебников по украинскому языку для школ с русским языком обучения. The article reveals concept approaches which form the basis for development of a new generation of Ukrainian language textbook for schools with Russian as the language of instruction .
Етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни в України
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017-06-29) Ткаченко, Л. П.
У статті визначено й обґрунтовано етапи, виявлено провідні тенденції розвитку риторики як навчальної дисципліни в різних навчальних закладах України в період з XVI по XХ століття. Перший етап позначено появою якісно нових для України освітніх закладів–братських шкіл. Другий етап утвердження та розвитку риторики як навчального предмета в Києво-Могилянській академії та православних колегіумах. Третій – етап активної розробки риторичної проблематики та розвиток риторики в університетській освіті. Четвертий – етап критики і занепаду риторики я навчальної дисципліни. П’ятий - етап поновлення риторики як навчальної дисципліни в радянській системі освіти. Переважає навчання агітаційних промов, складання лозунгів, прославлення діяльності партії та уряду. Шостий - етап актуалізації риторичної підготовки в професійній освіті. У другій половині ХХ століття посилюється інтерес до публічного мовлення. Це пов’язано зі змінами у суспільно-політичному житті країни, яка активно переймалася процесами перебудови, розширенням кола міжнародного співробітництва, появою нових суспільно-значущих проектів. В статье определены и обоснованы этапы, выявлены ведущие тенденции развития риторики как учебной дисциплины в различных учебных заведениях Украины в период с XVI по XХ век. Первый этап обозначен появлением качественно новых для Украины образовательных учреждений - братских школ. Второй этап утверждения и развития риторики как учебного предмета в Киево-Могилянской академии и православных коллегиумах. Третий - этап активной разработки риторической проблематики и развитие риторики в университетском образовании. Четвертый - этап критики и упадка риторики как учебной дисциплины. Пятый - этап возобновления риторики как учебной дисциплины в советской системе образования. Преобладает обучение агитационным речам, составление лозунгов, прославления деятельности партии и правительства. Шестой - этап актуализации риторической подготовки в профессиональном образовании. Во второй половине ХХ века усиливается интерес к публичной речи. Это связано с изменениями в общественно-политической жизни страны, которая активно занималась процессами перестройки, расширением круга международного сотрудничества, появлением новых общественно-значимых проектов. The article defines and substantiates the stages, reveals the leading tendencies of development of rhetoric as a discipline in various educational institutions of Ukraine in the period from XVI to XX century. The first stage is marked by the emergence of qualitatively new educational institutions in Ukraine - fraternal schools. All system of rhetoric education was based on constant repetitions, included a survey on theoretical issues of rhetoric, public speeches, disputes and examinations were aimed at preparing graduates for future public activities. The second stage of the establishment and development of rhetoric as a subject in the Kyiv-Mohyla Academy and Orthodox Collegiums. The following features of it are defined: the expansion of the content of the program material, the process of education is clearly divided into theoretical and practical classes, teachers become the authors of textbooks on rhetoric, which take into account Ukrainian mentality, and diversify the forms of work in classes. Teachers of the Orthodox Colleges have significantly diversified the forms of work in rhetoric classes: dialogues, recitation, debate, participation in plays contributed to the development of oratory, literary abilities of students. The third stage is the active development of rhetorical issues and the development of rhetoric in university education. After the adoption of the new curriculum in 1804, the university education significantly expanded the boundaries of teaching humanities (including linguistic) disciplines. Students were encouraged to find interesting folk forms, study folk traditions, support ritual and calendar holidays, which formed the basis of rhetorical skills. The fourth stage is the critique and decline of rhetoric as a discipline. It is noted that the change in attitude towards rhetoric in the middle of the XIX century is explained by a whole set of reasons, first of all its politicization. In Ukraine, it was discredited as a discipline which supports the institute of power. The fifth stage is the renewal of rhetoric as a discipline in the Soviet system of education. The prevalence is the training of campaigning speeches, slogans, and the celebration of party and government activities. This stage did not diversify the forms and methods of teaching, the content was expanded as a result of a thorough study of the Marxist-Leninist theory. The sixth stage is the actualization of rhetorical training in vocational education. In the second half of the twentieth century, interest in public broadcasting was increasing. This was due to changes in the socio-political life of the country, which were actively concerned with the processes of restructuring, the expansion of international cooperation, the emergence of new socially significant projects.
Лінгвокраїнознавчий аспект розвитку мовно-мовленнєвої особистості першокласників у період навчання грамоти
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вид-во Посвіт, 2017-09-18) Цепова, І. В.; Іванова, Л. І.
У статті проаналізовано особливості розвитку мовно-мовленнєвої особистості учнів першого класу на уроках української мови. Обґрунтована необхідність і висвітлена специфіка реалізації лінгвокраїнознавчого аспекту соціокультурної компетентності з метою формування в першокласників національної свідомості, духовного багатства і культури. Узагальнено напрями мовленнєвого розвитку, рекомендовано прийоми і засоби навчання української мови з опорою на мовне чуття дітей, наведено приклади завдань. В статье проанализированы особенности развития культурно-речевой личности учащихся первого класса на уроках украинского языка. Обоснована необходимость и освещена специфика реализации лингвострановедческого аспекта социокультурной компетентности с целью формирования у первоклассников национального сознания, духовного богатства и культуры. Обобщены направления речевого развития, рекомендованы приемы и средства обучения украинскому языку с опорой на языковое чутье детей, приведены примеры заданий. The article analyzes the features of the development of the cultural and speech personality of first-grade students in the lessons of the Ukrainian language. The necessity is substantiated and the specifics of the implementation of the linguistic and regional aspect of sociocultural competence with the aim of forming first-graders' national consciousness, spiritual wealth and culture are substantiated. The directions of speech development are generalized, techniques and means of teaching the Ukrainian language based on children's linguistic instinct are recommended, examples of tasks are given.
Шляхи підвищення комунікативної компетентності студентів факультету дошкільної освіти
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2018) Купіна, І. О.
У статті йдеться про шляхи підвищення комунікативної компетентності студентів факультету дошкільної освіти. Розглянуто основні аспекти розвитку комунікативної компетентності майбутнього вихователя в процесі професійної підготовки. Проаналізовано проблему формування комунікативної компетентності педагога – майбутнього вихователя. Розглянуто комунікативну компетентність як важливу характеристику професійної компетентності вихователя в межах парадигми освіти для розвитку практичних здібностей, умінь, необхідних людині для досягнення успіху в особистому, професійному та громадському житті. Зазначено, що комунікативна компетентність – одна з найважливіших якісних характеристик особистості, що дає змогу реалізувати її потреби в соціальному визнанні, повазі, самоактуалізації й допомагає успішному процесу соціалізації. Виокремлено такі складники комунікативної компетентності студентів факультету дошкільної освіти: знання і вміння, які забезпечують людині успіх в досягненні своєї мети через спілкування; здатність особистості вступати в соціальні контакти; сукупність знань, соціальних установок, умінь і досвіду, що забезпечують ефективне протікання комунікативних процесів людини; системи комунікативних дій, заснованих на знаннях, які дають змогу вільно орієнтуватися й діяти в когнітивному просторі. Розкрито інтерес до комунікативної компетентності майбутніх вихователів дошкільних закладів. Показано вплив інноваційних методів навчання, зокрема креативних, на підвищення комунікативної компетентності майбутніх вихователів ДЗО. Зазначено, що на сьогодні зростають вимоги до освітньої та професійної підготовки студентів, тому виникає необхідність активізувати індивідуальний підхід у навчанні, сприяти розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців, спираючись на їхню самостійну роботу, активні форми та методи навчання. У зв’язку з цим виникає потреба у фахівцях, які володіють комунікативними здібностями й ефективно їх упроваджують у життя. В статье говорится о путях повышения коммуникативной компетентности студентов факультета дошкольного образования. Рассмотрены основные аспекты развития коммуникативной компетентности будущего воспитателя в процессе профессиональной подготовки. Проанализирована проблема формирования коммуникативной компетентности педагога - будущего воспитателя. Рассмотрена коммуникативная компетентность как важная характеристика профессиональной компетентности воспитателя в пределах парадигмы образования для развития практических способностей, умений, необходимых человеку для достижения успеха в личной, профессиональной и общественной жизни. Отмечено, что коммуникативная компетентность - одна из важнейших качественных характеристик личности, что позволяет реализовать его потребности в социальном признании, уважении, самоактуализации и помогает успешному процессу социализации. Выделены следующие составляющие коммуникативной компетентности студентов факультета дошкольного образования: знания и умения, которые обеспечивают человеку успех в достижении своей цели через общение; способность личности вступать в социальные контакты; совокупность знаний, социальных установок, умений и опыта, обеспечивающих эффективное протекание коммуникативных процессов человека; системы коммуникативных действий, основанных на знаниях, которые позволяют свободно ориентироваться и действовать в когнитивном пространстве. Раскрыто интерес к коммуникативной компетентности будущих воспитателей дошкольных учреждений. Показано влияние инновационных методов обучения, в частности креативных, повышение коммуникативной компетентности будущих воспитателей ДУО. Отмечено, что на сегодня возрастают требования к образовательной и профессиональной подготовке студентов, поэтому возникает необходимость активизировать индивидуальный подход в обучении, способствовать развитию творческих способностей будущих специалистов, опираясь на их самостоятельную работу, активные формы и методы обучения. В связи с этим возникает потребность в специалистах, владеющих коммуникативными способностями и эффективно их внедряют в жизнь. The article deals with ways of improving the communicative competence of students of the faculty of preschool education. The main aspects of development of communicative competence of the future educator in the process of professional training are reviewed. The problem of formation of communicative competence of the teacher – the future educator is analyzed. The communicative competence as an important characteristic of the teacher's professional competence within the paradigm of education for the development of practical abilities, abilities necessary for a person to achieve success in personal, professional and public life is considered. It is noted that communicative competence is one of the most important qualitative characteristics of the individual, which allows to realize its needs in social recognition, respect, self-actualization and helps the successful process of socialization. The following components of communicative competence of the students of the faculty of preschool education are identified: knowledge and skills that provide a person with the success in achieving their goal through communication; the ability of the individual to enter into social contacts, to regulate the ituations of interaction, as well as to achieve communicative goals in interpersonal relations; interpersonal experience, the basis of which is the processes of socialization and individualization; communication ability; the ability to interact with others at their level of education, parenting, development, on the basis of humanistic personal qualities and taking into account the communicative capabilities of the interlocutor; qualities that facilitate the success of the communication process; a set of knowledge, social settings, skills and experience that ensure the effective flow of communicative processes of man; systems of communicative actions, based on knowledge, which allow to navigate freely and act in a cognitive space. The interest in the communicative competence of future educators of preschool establishments is revealed. The influence of creative tasks on the formation of communicative competence of future educators of SDCs is shown. It is noted that today equirements for educational and professional training of students are growing, therefore, it is necessary to intensify the individual approach in teaching, to promote development of creative abilities of future specialists, based on their independent work, active forms and methods of training. In connection with this, there is a need for specialists who have communicative abilities and effectively implement them.
Розширення уявлень учнів про героя в початковій школі
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Левандовська, Г. В.
У статті розглядаються основні ефективні прийоми роботи, які сприяють розширенню уявлень учнів про героя в початковій школі. Також представлено аналіз дослідно-експериментальної роботи з формування понять «герой», «персонаж» на уроках літературного читання в початкових класах. В статье рассматриваются основные эффективные приёмы работы, которые способствуют расширению представлений у учеников про героя. Также представлен анализ опытно-экспериментальной работы по формированию понятий «герой», «персонаж» на уроках литературного чтения в начальных классах. he article examines the main effective methods of work, which contribute to the expansion of the views of students about the hero. Also, an analysis of experimental and experimental work on the formation of the concepts "hero", "character" in the lessons of literary reading in prima ry classes is presented.
Підвищення рівня читацької культури як важлива передумова професійного зростання майбутнього вчителя початкової школи
(Класичний приватний університет, 2018) Джежелей, О. В.; Ємець, А. А.; Коваленко, О. М.
У статті розглядається проблема формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах сьогодення. Розкрито роль і значення педагогічної практики в становленні педагога. На основі даних багаторічних досліджень, здійснюваних співробітниками лабораторії методичного забезпечення безперервної системної освіти школа - вищий навчальний заклад Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, визначено найбільш проблемні місця в загальній підготовці майбутніх учителів, що негативно впливають на формування їхньої професійної компетентності. Серед них особливе занепокоєння викликають: низький рівень читацької культури, відсутність власного позитивного читацького досвіду, недостатній рівень сформованості навички виразного читання перед аудиторією, читання без урахування жанрових особливостей твору, недостатнє розуміння смислу, невміння оцінити описаний випадок і передати голосом характер героїв, що недозволяє слухачам уявити і зрозуміти описані події. У статті описано експериментальні пошуки ефективних шляхів усунення виявлених недоліків, окреслено перспективні напрями організації педагогічної практики студентів у межах експериментального проекту "Школа професійного зростання (День у школі)", метою якого є перехід на якісно новий рівень фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Визначено чинники, що впливають на професійне зростання студентів: упровадження трьохрівневої системи взаємодії учасників проекту: викладач - тьютор - студенти молодших курсів; дотримання стратегії всіма учасниками проекту; забезпечення оптимальної мотивації студентів; систематичність проведення практики; демонстрація викладачами привабливого зразка взаємодії з книгою і дітьми; ретельний контроль викладачів за роботою студентів із наданням регулярних консультацій; забезпечення взаємонавчання внаслідок відвідування й обговорення уроків, проведених студентами; створення достатнього фонду якісної дитячої літератури; наявність базових шкіл і вчителів, зацікавлених у реалізації проекту. В статье рассматривается проблема формирования профессиональной компетентности будущих учителей начальных классов в условиях современности. Раскрыта роль и значение педагогической практики в становлении педагога. На основе данных многолетних исследований, осуществляемых сотрудниками лаборатории методического обеспечения непрерывного системного образования школа - вуз Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды, определены наиболее проблемные места в общей подготовке будущих учителей, которые негативно влияют на формирование их профессиональной компетентности. Среди них особое беспокойство вызывают: низкий уровень читательской культуры, отсутствие собственного положительного читательского опыта, недостаточный уровень сформированности навыка выразительного чтения перед аудиторией, чтение без учета жанровых особенностей произведения, недостаточное понимание смысла, неумение оценить описан случай и передать голосом характер героев, что не позволяет слушателям представить и понять описанные события. В статье описано экспериментальные поиски эффективных путей устранения выявленных недостатков, намечены перспективные направления организации педагогической практики студентов в рамках экспериментального проекта "Школа профессионального роста (День в школе)", целью которого является переход на качественно новый уровень профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы. Определены факторы, влияющие на профессиональный рост студентов: внедрение трехуровневой системы взаимодействия участников проекта: преподаватель - тьютор - студенты младших курсов; соблюдение стратегии всеми участниками проекта; обеспечение оптимальной мотивации студентов; систематичность проведения практики; демонстрация преподавателями привлекательного образца взаимодействия с книгой и детьми; тщательный контроль преподавателей за работой студентов с предоставлением регулярных консультаций; обеспечение взаимообучения в результате посещения и обсуждения уроков, проведенных студентами; создание достаточного фонда качественной детской литературы; наличие базовых школ и учителей, заинтересованных в реализации проекта. The article deals with the problem of the professional competence formation of the future primary school teachers under the modern conditions. It reveals the role and importance of teaching practice in the formation of a teacher. The most problematic issues in the general training of future teachers, which adversely affect the formation of their professional competence, are identified on the basis of the data of many years` research carried out by the staff of the laboratory of methodological support of continuous system education school - higher educational establishment of the Kharkiv National Pedagogical University named after G.S.Skovoroda. Among them, particular concern is caused by: low level of reading culture, the absence of personal positive reading experience, insufficient level of formation of the skills of expressive reading in front the audience, reading without considering the genre features of the work, insufficient understanding of meaning, inability to assess the described situation and show the character of the heroes by means of the voice, that does not allow the listeners to imagine and understand the described events. The article describes the experimental search for effective ways to eliminate the identifiad shortcominds, outlines the perspective directions of the organization of the teaching practice of the students within the framework of the pilot project "School of Professional Development (Day in School)", the purpose of which is the transition to a qualitatively new level of professional training of future primary school teachers. The article determines the factors that influence the professional growth of students: introduction of a three-level system of interaction between project participants: lecturer - tutor - junior students; following a single strategy by all participants of the project; assurance of optimal student motivation; systematic practice; demonstration of an attractive sample of interaction with the book and children by the teachers; thorough lecturer control of the work of students with the availability of regular consultations; provision of mutual learning as a result of attending and discussing the lessons held by the students; creation of a sufficient high-quality children's literature fund; availability of basic schools and teachers interested in project implementation.
Особливості фразеологічних одиниць зі значенням «граничність біологічного існування людини»
(Національний університет «Острозька академія» (НаУОА), 2018) Купіна, І. О.
У статті йдеться про особливості фразеологічних одиниць зі значенням «граничність біологічного існування людини», у межах фразеосемантичного поля «граничність» виділено фразеологізми, що називають граничність часу й мають у своєму складі семантичні елементи зі значенням символічного характеру (пов’язані з життям або смертю людини), фразеосемантичні групи, які утворюють фразеосемантичний сегмент, у якому представлено дієслівний категоріальний тип одиниць. Побудовано структурно-семантичні моделі. В статье говорится об особенностях фразеологических единиц со значением «предельность биологического существования человека», в рамках фразеосемантического поля «предельность» выделено фразеологизмы, что называют предельность времени и имеют в своем составе семантические элементы со значением символического характера (связанные с жизнью или со смертью человека), фразеосемантические группы, образовывающие фразеосемантический сегмент, в котором представлено вербальный категориальный тип единиц. Построены структурно-семантические модели.The article is devoted with the features of phraseology units with «the boundedness of biological existence of man», phraseological units are pointed out in the limits of the phraseosemantic field «the boundedness» that named as a time boundedness and its have semantic elements with the value of symbolic character in the composition, phraseosemantic groups that form a phraseosemantic segment where the verbal category type of units is presented.
Фразеологічні одиниці зі значенням «граничність простору та часу»
(Наукова громадська організація "Соборність" (Україна), Центр сучасної педагогіки "Навчання без кордонів" (Канада, Монреаль), 2018) Купіна, І. О.
У статті представлені результати дослідження фразеологічних одиниць (ФО) зі значенням «граничність простору та часу». Виявлено їх різні моделі. Здійснено структурно-семантичний аналіз фразеологізмів зі значенням часу та простору як складників фразеологічної системи сучасної української мовимови, з’ясовано роль парадигматики і синтагматики в структурі семантичного поля, подано семантичну класифікацію ФО, їхню граматичну характеристику. Аналіз фразеологічного матеріалу здійснено методом структурно-cемантичного або структурного моделювання. У межах кожного семантичного ряду після наведених структурних моделей подано матеріал за опорним (стрижневим) компонентом, що є образним стрижнем внутрішньої форми фразеологізму. Структурно-семантичне моделювання фразеологізмів описано як утворення синонімічних ФО за структурно-семантичним інваріантом при відносному збереженні його форми й семантики. В статье представлены результаты исследования фразеологических единиц (ФЕ) со значением «предельность пространства и времени». Найдено их разные модели. Осуществлен структурно-семантический анализ фразеологизмов со значением времени и пространства как частиц фразеологической системы современного украинского языка, выяснена роль парадигматики и синтагматики в структуре семантического поля, подана семантическая классификация ФЛ, их грамматическая характеристика. Анализ фразеологического материала осуществлено методом структурно-cемантичного или структурного моделирования. В рамках каждого семантического ряда после приведенных структурных моделей представлен материал по опорным (стержневым) компонентам, который является образным стержнем внутренней формы фразеологизма. Структурно-семантическое моделирование фразеологизмов описано как образование синонимических ФЛ по структурно-семантическим инвариантам при относительном сохранении его формы и семантики. The research results of phraseology units (FU) with «the boundedness of space and time" meanings are presented in the article. The different models are found. The structural-semantic analysis of phraseological units is carried out with the time and space meaning as constituents of the modern Ukrainian phraseology system, the paradigmatics and syntagmaticsis role are found out in the semantic field structure, semantic classification of FU and its grammatical description is given. The analysis of phraseology material is carried out with the structural-semantic method or structural modelling. Within the limits of every semantic row after the reduced structural models the material is given with a supporting (cored) component which is the core-type of internal form of phraseological unit. The structural-semantic modelling of phraseological units is described as a synonymous FU formation with the structural-semantic invariant providing the ungradable preservation of its form and semantics.