DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Піддубна, Н. В."

Перегляд за Автор "Піддубна, Н. В."

Зараз показано 1 - 20 з 23

Біблійні антропоніми й топоніми в українській мові: основні вектори розвитку досліджень
(Institute of Slavic Studies, Polish Academy of Sciences, 2021) Піддубна, Н. В.
This article considers the main features of the functioning and development of biblical anthroponyms in the modern Ukrainian language. On the one hand, proper names associated with religion serve to reflect the religious map of the world; on the other – they undergo desacralization and resacralization. This means that their pragmatic potential can expand and they can acquire non-religious semantics. As precedent names, biblical anthroponyms and toponyms reveal their pragmatic potential, first of all, in the belles-lettres style. Despite the conservatism of academic style, biblical anthroponyms function there as well, enriching scientific terminology. In the publicist style, biblical proper names are often used in strong text positions of headings. Most of the analysed units are used as symbols. Semantic and connotative amplitudes of biblical onyms are so wide that they have become the object of word game resulting in polysemy of some units and even their enantiosemy. У цій статті розглянуто основні особливості функціонування та розвитку біблійних антропонімів у сучасній українській мові. З одного боку, власні назви, пов'язані з релігією, служать для відображення релігійної карти світу; з іншого – вони зазнають десакралізації та ресакралізації. Це означає, що їх прагматичний потенціал може розширюватися, і вони можуть набувати нерелігійної семантики. Як прецедентні назви, біблійні антропоніми та топоніми розкривають свій прагматичний потенціал, насамперед, у художньому стилі. Незважаючи на консерватизм академічного стилю, там функціонують і біблійні антропоніми, збагачуючи наукову термінологію. У публіцистичному стилі біблійні власні імена часто вживаються в сильних текстових позиціях заголовків. Більшість проаналізованих одиниць використовуються як символи. Семантичні та конотативні амплітуди біблійних онімів є настільки широкими, стали об’єктом гри слів, що призвело до полісемії окремих одиниць і навіть їх енантіосемії. В статье рассматриваются основные особенности функционирования и развития библейских антропонимов в современном украинском языке. С одной стороны, имена собственные, связанные с религией, служат отражением религиозной карты мира; с другой - они подвергаются десакрализации и ресакрализации. Это означает, что их прагматический потенциал может расширяться, и они могут приобретать нерелигиозную семантику. Как прецедентные имена, библейские антропонимы и топонимы раскрывают свой прагматический потенциал, прежде всего, в стиле художественной литературы. Несмотря на консерватизм академического стиля, здесь также действуют библейские антропонимы, обогащающие научную терминологию. В публицистическом стиле библейские имена собственные часто используются в сильных текстовых позициях заголовков. Большинство анализируемых единиц используются как символы. Семантические и коннотативные амплитуды библейских онимов настолько широки, что стали предметом словесной игры, приводящей к многозначности некоторых единиц и даже их энантиосемии.
Бібліїзми в сучасній українській мові: синкретизм інтернаціонального і національного
(Брэсцкі дзяржаўны ўніверсітэт імя А. С. Пушкіна, 2021) Піддубна, Н. В.
Наявні в сучасній українській мові бібліїзми мають і потужний стильовий потенціал, що реалізується в усіх функційних стилях, і широкий спектр стилістичних параметрів (від урочисто-піднесених до презирливих). Широка амплітуда онімної конотації в біблійних власних назвах пов‟язана з незавершеністю процесу становлення апелятивів з імен, що, маючи універсальний характер, усе ж можуть нашаровувати національно специфічну інформацію, активно включатися в мовну гру. Имеющиеся в современном украинском языке библиизмы имеют и мощный стилевой потенциал, реализуемый во всех функциональных стилях, и широкий спектр стилистических параметров (от торжественно возвышенных до презрительных). Широкая амплитуда анимной коннотации в библейских именах связана с незавершенностью процесса становления апеллятивов из имен, имея универсальный характер, все же могут наслаивать национально специфическую информацию, активно включаемую в языковую игру. The bibliisms available in the modern Ukrainian language have a powerful style potential, realized in all functional styles, and a wide a range of stylistic parameters (from solemnly sublime to contemptuous). The wide range of animate connotations in biblical names is associated with the incompleteness of the process of making appellatives from names, having universal character, they can nevertheless lay down nationally specific information actively included in the language game.
Бібліїзми й релігійна лексика та фразеологія: спроба розмежування понять
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Піддубна, Н. В.
У статті здійснюється спроба становлення теолінгвістичної термінології, зокрема розмежування термінів «біблійна лексика», «біблійна фразеологія», «релігійна лексика», «релігійна фразеологія». Автор статті не ототожнює ці терміни, уважаючи, що релігійна лексика і фразеологія охоплює значно ширшу сферу, і пропонує окреслити їх як сакралізми. До релігійної лексики входять не лише бібліїзми, а й коранізми, талмудизми, сутризми, що поповнюють лексичний і фразеологічний фонд української мови спершу як екзотизми, поступово пересуваючись із периферії в напрямку ядра, подекуди набуваючи нових смислів. The article presents an attempt of organizing theological-linguistic terminology, in particular differentiating the notions "Biblical lexis", "Biblical phraseology", "religious lexis", "religious phraseology". The author doesn't equals these terms, taking into view that religious lexis and phraseology covers a wider sphere and suggesting considering them sacred lexemes. Religious lexis and phraseology includes not only Biblicisms but also quranisms, talmudisms, sutrisms that enrich lexical and phraseological funds of the Ukrainian language first as exotisms, gradually moving from the periphery to the nucleus, obtaining new senses from time to time. The article shows that some religious lexemes, in spite of their rather wide use in the Ukrainian language, are not listed in the dictionaries, definitions of some names need correction. The notion of "religious phraseology" widens at the expense of phraseological units of nominative and communicative types that are borrowed and are still being borrowed by the Ukrainian language from languages of peoples who profess other religions.
Вербалізація концепту «Бог» в епістолярному дискурсі Тараса Шевченка
(Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2017) Піддубна, Н. В.
Стаття присвячена дослідженню вербалізації одного з ключових складників концептосфери «Релігія» концепту«Бог» в епістолярному дискурсі Т. Шевченка. Спираючись на листи Кобзаря, авторка статті доводить, що поет, попри амбівалентне зображення Всевишнього в художніх творах, в епістолярії омовлює його винятково позитивно, використовуючи традиційні для української лінгвокультури шанобливі синонімічні найменування й актуалізуючи низку ядерних і периферійних смислів. Статья посвящена исследованию вербализации одного из ключевых составляющих концептосферы «Религия» концепта «Бог» в эпистолярном дискурсе Т. Шевченко. Опираясь на письма Кобзаря, автор статьи доказывает, что поэт, несмотря на амбивалентное изображение Всевышнего в художественных произведениях, в эпистолярном жанре описывает его исключительно положительно, используя традиционные для украинской лингвокультуры уважительные синонимичные наименования и актуализируя ряд ядерных и периферийных смыслов. The problem of correlation of lingual and religious mappings of the world, verbalization of religious concepts in the language in general, and in works of certain iconic writers in particular, belongs to one of the most topical issues of modern linguistics. Letters are an important culturological source that enables creation or restoration of their author’s psychological portrait. The research of the epistolary heritage is an important task of modern lingual personal studies. The analysis of the language of T. Shevchenko’s letters reveals his language personality, makes it possible to distinctly outline his input into modern Ukrainian Language development. Purpose : The aim is to analyze the lingual expression of the concept “God” in T. Shevchenko’s epistolary heritage.
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ПАМ'ЯТЬ» У СУЧАСНІЙ ВОЄННІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ПАВЛА ВИШЕБАБИ ТА МАКСИМА КРИВЦОВА)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Піддубна, Н. В.
Концепт "пам'ять" є одним із культурно значущих в українській лінгвокультурі. У воєнний час загострюється сприйняття людиною життя і світу, тому пам'ять не може не знайти відображення в поетичному тексті як один із ключових психологічних і ментальних процесів. У сучасній воєнній поезії пам'ять активно концептуалізується за традиційними для української лінгвокультури моделями з відповідними мовними вербалізаторами: "пам'ять - істота", "пам'ять - орган", "пам'ять - простір", "пам'ять - предмет", "пам'ять - образ", "пам'ять - речовина чи матеріал", "пам'ять - стихія" тощо. У поезії М. Кривцова з особливою гостротою вербалізується феномен соціальної пам'яті як такий, що має безпосередній зв'язок із соціумом, адже пам'ять є не лише психофізіологічною, а й соціальною функцією. Вербалізація суспільної пам'яті демонструє її зв'язок з низкою інших культурно значущих понять і є особливо актуальною, оскільки збереження в ній поточних подій, жахливих жертв, а також причин і наслідків війни стає основою історичної пам'яті, яка важлива як для майбутніх поколінь, так і для збереження України. The concept of «memory» is one of the culturally significant concepts in Ukrainian linguistic culture. In the wartime, a person's perception of life and the world sharpens, therefore, memory cannot but be reflected in the poetic text as one of the key psychological and mental processes. In modern war poetry, memory is actively conceptualized according to models which are traditional for Ukrainian linguistic culture with appropriate language verbalizers as «memory – being»; «memory – organ», «memory – space», «memory – object», «memory – image», «memory – substance or material», «memory – element» etc. In the poetry of M. Kryvtsov, the phenomenon of social memory is verbalized with particular poignancy as having a direct connection with society, because memory is not only a psychophysiological, but also a social function. Verbalization of public memory demonstrates its connection with a number of other culturally significant concepts and is especially relevant since its preservation of current events, terrible sacrifices, as well as causes and consequences of war, become the basis for historical memory which is important both for future generations and for the preservation of Ukraine.
Вербалізація парагматичні та синтагматичні зв’язки як вияв системності бібліїзмів української мови
(PublisherInstytut Filologii Rosyjskiej i Ukraińskiej UAM, Poznań, 2019) Піддубна, Н. В.
Стаття присвячена вивченню систематичних (синтагматичних і парадигматичних) зв'язків лексико-фразеологічних бібліїзмів українською мовою. Доведено, що зміна синтагматичних відносин впливає на парадигматичні; внаслідок цього з'являються біслаї, денакралізуються, і енантиземія, антонімія, омонімія і реінтеграція значень. Бібліїзми характеризуються синонімією, багатозначністю і мінливістю, гіпергіпонімією, що також підтверджує їх системність. Статья посвящена изучению систематических (синтагматических и парадигматических) связей лексико-фразеологических библиизмов украинском языке. Доказано, что изменение синтагматических отношений влияет на парадигматические; вследствие этого появляются бислаи, денакрализуються, и енантиземия, антонимия, омонимия и реинтеграция значений. Библиизмы характеризуются синонимией, многозначностью и изменчивостью, гипергипонимиею, что также подтверждает их системность. The article is devoted to the study of systematic (syntagmatic and paradigmatic) connections of lexical-phraseological biblical texts in the Ukrainian language. It is proved that the change of syntagmatic relations affects the paradigmatic; As a result, there appear bislades, denatured, and enantizemia, antonymy, homonymy, and the re-integration of values. Biblisms are characterized by synonymy, ambiguity and variability, hypergiponimy, which also confirms their systemicity.
ДИНАМІЧНІ ЯВИЩА У СКЛАДІ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2017) Піддубна, Н. В.
Розглянуто динамічні процеси, що характерні для релігійної лексики української мови кінця ХХ – поч. ХХІ ст. З’ясовано, що зміни в ній відбуваються як унаслідок іншомовних запозичень, так і словотвірної та семантичної неологізації, лексичної актуалізації. Визначено, що релігійна лексика бере активну участь у метафоризації мови, одиниці релігійної терміносистеми зазнають детермінологізації й ретермінологізації, можуть виконувати функцію колоквіалізмів. Рассмотрены динамические процессы, характерные для религиозной лексики украинского языка конца ХХ – нач. ХХІ вв. Определено, что изменения в ней происходят как вследствие иноязычных заимствований, так и в результате словообразовательной и семантической неологизации, лексической актуализации. Установлено, что религиозная лексика принимает активное участие в метафоризации языка, единицы религиозной терминосистемы подвергаются детерминологизации и ретерминологизации, могут использоваться в роли коллоквиализмов. The article contains a review of dynamic processes characteristic to the religious lexis of the end of the XX th – the beginning of the XXI th centuries. It has been found out that these changes happen due to foreign borrowings (mostly new wordsnames of religious notions of non-Christian, Mus-lim in particular, religions), and due to word-building and semantic neologization. Innovational processes in the system of religious lexis happen on the word-building level (creation of new collective nouns, nouns denoting women, occasional compoundwords (juxtaposites and composites)) that is one of the language game techniques in belles-lettres and publicist styles. The widening of the semantics of set units in the Ukrainian vocabulary as an aspectof inner derivation is motivated by extra-lingual reasons and usually happens when a religious lexeme experiences determinologization and desacrali zation as a result of leaving the bounds of religious discourse. Due to determinologization and metaphorization part of religious terms become units of metalanguages of other spheres, for example, economic. Religious lexis of the Ukrainian language acquires actualization that is connected with the fixation of lexemes in current dictionaries, for example, those which are used in Ukrainian transla tions of the Bible, but not included in the list of previous lexicographic editions. Religious lexemes take an active part in coloquialization of the language, performing the role of jargonisms.
До питання про вживання релігієзнавчих термінів у лінгвістичних дослідженнях
(PublisherInstytut Filologii Rosyjskiej i Ukraińskiej UAM, Poznań, 2018) Піддубна, Н. В.
Метою статті є аналіз специфіки використання деяких термінів філософії та релігієзнавства в лінгвістиці, зокрема таких лексем як сакрум, сакральний, священний, сакралізація, десакралізація, профанулізація, секуляризація. Необхідність їх використання в мовознавстві виявляється як усвідомлення понять, які вони позначають, дає змогу більш детально і адекватно відобразити світ. Целью статьи является анализ специфики использования некоторых терминов философии и религиоведения в лингвистике, в частности таких лексем как сакрум, сакральный, священный, сакрализация, десакрализация, профанулизация, секуляризация. Необходимость их использования в языкознании проявляется как осознание понятий, которые они обозначают, позволяет более детально и адекватно отразить мир. The purpose of the article is to analyze the specifics of the use of certain terms of philosophy and religious studies in linguistics, in particular such tokens as sacred, sacred, sacred, sacralization, desacralization, profaneulization, secularization. The need for their use in linguistics appears as an awareness of the concepts they designate, which enables the world to be reflected in more detail and adequately.
До питання про статус біблеїзмів у сучасній українській мові
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Піддубна, Н. В.
У статті розглядаються окремі аспекти взаємодії мовної й релігійної картин світу, впливу Біблії на розвиток сучасної української мови, з’ясовуються особливості дефініювання мовних одиниць, що сягають своїм корінням Святого Письма, зокрема біблійних лексем і фразеологізмів. Здійснюється спроба визначення статусу біблеїзмів у сучасній українській мові, окреслюються особливості їхнього стилістичного маркування в сучасних лексикографічних джерелах, доводиться необхідність широкого розуміння терміна «біблеїзм». В статье рассматриваются отдельные аспекты взаимодействия языковой и религиозной картин мира, влияния Библии на развитие современного украинского языка, выясняются особенности дефинирования языковых единиц, берущих начало в Священном Писании, в частности библейских лексем и фразеологизмов. Осуществляется попытка определения статуса библеизма в современном украинском языке, очерчиваются особенности их стилистической маркировки в современных лексикографических изданиях, доказывается необходимость широкого понимания термина «библеизм». The article presents a review of certain aspects of interaction of the lingual and religious mappings of the world, the influence of the Bible on Modern Ukrainian, the peculiarities of defining language units that are rooted in Scripture, Biblical lexemes and phraseological units in particular. The topicality of the article is presupposed by the fact that today the majority of terms that refer to the field of language and religion interaction are disputable, thus, there is a need of their analysis and unification. The aim of the article is to define the volume of the term Biblical lexeme in various scientific works and to word own attitude to its understanding for the sake of further unification of the linguistic terminological system of the Ukrainian language. In the article, wide understanding of Biblical lexis is supported, including words, set phrases that have the structure of a phrase or a sentence, quotations and texts that are fragments of the Bible and are used in speech; also the appropriateness of the obligatory stylistic marking of Biblical lexis in dictionaries of explanatory type is grounded.
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПАРЕМІЙ ІЗ КОМПОНЕНТОМ БОГ (на матеріалі «Галицько-руських народних приповідок», зібраних І. Франком)
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Піддубна, Н. В.
Стаття присвячена дослідженню комунікативно-прагматичного потенціалу українських паремій з компонентом Бог, зокрема тих, що увійшли до «Галицько-руських народних приповідок», зібраних й упорядкованих І. Франком. З’ясовано, що такі паремії активно використовувалися в мовленні українців для вербалізації почуттів й емоцій в різних комунікативних жанрах (клятва, привітання, прощання, подяка, прокльон, засторога та ін.). Це підтверджує цінність релігії, віри в Бога, для формування української мовної, зокрема паремійної, картини світу. Статья посвящена исследованию коммуникативно-прагматического потенциала украинских паремий с компонентом Бог, в частности вошедших в издание «Галицько-руські народні приповідки», собранное и упорядочненное И. Франко. Установлено, что такие паремии активно использовались в речи украинцев для вербализации чувств и эмоций в различных коммуникативных жанрах (клятва, приветствие, прощание, благодарность, проклятие, предостережение и др.). Это подтверждает ценность религии, веры в Бога, для формирования украинской языковой, в частности паремийной, картины мира. The article is devoted to the research of the communicative and pragmatic potential of the proverbs with the component God in particular those ones, which are comprised into “Galitsko-Rusky national proverbs”. Despite the activity in the research of Stonemason’s writing language, his living language, one of the valid vectors of his activity, which is connected with his invaluable contribution in the Ukrainian linguistics, still stays not enough investigated, in particular gathering, ordering, systematization, edition of the proverbs in the interpretation of which the scientist was the first to use the principle of communicatively-pragmatic description, that gives the opportunity to consider proverbs as communicative and discourse verbal and speech units. This is why the research of the proverbs pragmatic potential especially those with the representant-leximes to denote concepts from the religious sphere remains actual. The main aim of the article is to determine features of genre use of the proverbs with the component God in the light of prism of I. Franko’s commentaries. To reach the goal the following tasks have been realized: the composition of proverbs with the component God has been defined, communicative genres have been established, I. Franko’s role in decoding of the pragmatic potential of proverbs with the component God has been characterized. It has been defined that such proverbs were used in spoken language of the Ukrainians to verbalize feelings and emotions in different communicative genres (oath, greeting, farewell, gratitude, curse, warning). All this proves the value of religion, faith in God in formation of the Ukrainian proverbs picture of the world.
Коранізми у сучасній українській літературній мові
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; видавничий дім "Гельветика", 2021-12-23) Піддубна, Н. В.
В сучасній українській літературній мові для вербалізації релігійної картини світу використовують не лише сакралізми, пов’язані із християнством, а й з іншими світовими релігіями. Відповідно, вагоме значення в цьому процесі належить і коранізмам, які стали сьогодні повноправними складниками системи релігійної лексики й фразеології. В современном украинском литературном языке для вербализации религиозной картины мира используют не только сакрализмы, связанные с христианством, но и с другими мировыми религиями. Соответственно, важное значение в этом процессе принадлежит и коранизмам, ставшим сегодня полноправными составляющими системы религиозной лексики и фразеологии. In modern Ukrainian literary language for verbalization of the religious picture of the world use not only sacralisms associated with Christianity, but also with other world religions. Accordingly, it is important in this the process also belongs to the Koranisms, which have become full-fledged today components of the system of religious vocabulary and phraseology.
Методичні рекомендації до написання кваліфікаційних робіт з лінгвістичних дисциплін
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Піддубна, Н. В.; Халіман, О. В.; Лебеденко, Ю. М.
У методичних рекомендаціях подано пояснення щодо написання кваліфікаційної роботи відповідно до вимог професійної підготовки фахівця другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальностей 035.01 Філологія (Українська мова і література), 014 «Середня освіта (Українська мова і література)», 014.01 «Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова)» українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. The methodological recommendations provide explanations for writing a qualification work in accordance with the requirements of professional training of a specialist of the second (master's) level of higher education in the specialties 035.01 Philology (Ukrainian Language and Literature), 014 "Secondary Education (Ukrainian Language and Literature)", 014.01 "Secondary Education (Ukrainian Language and Literature, English)" of the H. F. Kvitka-Osnovianenko Ukrainian Language and Literature Faculty of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
МОВНИЙ ОБРАЗ РОСІЯНИНА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІЙ ТА АНЕКДОТІВ)
(Олді+, 2023) Піддубна, Н. В.
У статті досліджуються засоби вербалізації національної ідентичності українців в українській мові, зокрема в пареміях й анекдотах, її протиставлення російській лінгвокультурі. У сприйнятті українцями росіян у народних анекдотах чітко простежується опозиція свій – чужий, для вербалізації якої використовуються відповідні лексичні маркери й мовні засоби порівняння, міжмовної омонімії, варваризми. The article examines the means of verbalising the national identity of Ukrainians in the Ukrainian language, in particular in parables and anecdotes, and its opposition to Russian linguistic culture. In the perception of Russians by Ukrainians in folk anecdotes, the opposition "friend or foe" is clearly traced, and the corresponding lexical markers and linguistic means of comparison, interlingual homonymy, and barbarism are used to verbalise it.
НАЦІОНАЛЬНА УКРАЇНСЬКА ТРАДИЦІЯ РОЗВОЮ ТЕОЛІНГВІСТИКИ: ДОРАДЯНСЬКИЙ І РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОДИ (КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД)
(Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie, 2020) Піддубна, Н. В.
На теренах славістики чи не найбільш активними в обстоюванні теолінгвістики як окремої наукової дисципліни виявилися польські вчені, в Україні донедавна глобальна проблема «Мова і релігія» перебувала на маргінесі. Однак українська теолінгвістика має тривалу й складну історію, оскільки бере початок з ХІХ ст. Дослідження питань теолінгвістики здійснювалося насамперед представниками потебнянської школи та вченими діаспори, які зосередили увагу на аналізі давньої релігійної лексики. У радянські часи в Україні теолінгвістика розвивалася завдяки працям з історії мови й загального мовознавства. На тлі українських радянських дослідників вивищується постать Булаховського, який наголошував на взаємозв’язку мови і релігії, аналізував вплив релігійних чинників на розвиток літературних мов, а також зворотний вплив мови на релігію. На территории славистики едва ли не наиболее активны в отстаивании теолингвистики как отдельной научной дисциплины оказались польские ученые, в Украине До недавнего времени глобальная проблема «Язык и религия» находилась на маргинесе. Однако украинская теолингвистика имеет длительную и сложную историю, поскольку берет начало с XIX в. Исследование вопросов теолингвистики осуществлялось прежде всего представителями потебнянской школы и учеными диаспоры, которые сосредоточили внимание на анализе древней религиозной лексики. В советское время в Украине теолингвистика развивалась благодаря трудам по истории языка и всеобщему языкознанию. На фоне украинских советских исследователей возвышается фигура Булаховского, отмечавшего на взаимосвязи языка и религии, анализировал влияние религиозных факторов на развитие литературных языков, а также обратное влияние языка на религию. In the field of Slavic studies, Polish scholars were perhaps the most active in defending theolinguistics as a separate scientific discipline, until recently the global problem of “Language and religion” was on the margins in Ukraine. However, Ukrainian theolinguistics has a long and complex history, as it dates back to the nineteenth century. The study of theolinguistics was carried out primarily by the representatives of the Potebnya school and scholars of the diaspora, who focused on the analysis of ancient religious vocabulary. In Soviet times, theolinguistics in Ukraine developed through works on the history of language and general linguistics. Among Ukrainian Soviet researchers is the figure of Bulakhovsky, who emphasized the relationship between language and religion and analysed the influence of religious factors on the development of literary languages, as well as the reverse effect of language on religion.
Посібник, написаний на ять
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Піддубна, Н. В.
Прикметним, як уже зазначалося, для рецензованого посібника є те, що його авторка розглядає всі системні рівні церковнослов’янської мови з постійною проєкцією на сучасну українську мову та на церковнослов’янську мову української редакції, порівнюючи їх особливості з іншими мовами й, відповідно, редакціями. Висвітлені питання виявляють і суттєві відмінності церковнослов’янської мови в Україні, і лінгвопатріотизм самої М. В. Скаб, посібник якої «Церковнослов’янська мова української редакції», уважаємо, є новим вагомим словом в українському мовознавстві загалом і теолінгвістиці зокрема, має широкі перспективи застосування у викладанні низки дисциплін історико-філологічного циклу у ЗВО України. Примечательным, как уже отмечалось, для рецензируемого пособия является то, что его автор рассматривает все системные уровни церковнославянского языка с постоянной проекцией на современный украинский язык и на церковнославянский язык украинской редакции, сравнивая их особенности с другими языками и, соответственно, редакциями . Освещенные вопросы обнаруживают и существенные отличия церковнославянского языка в Украине, и лингвопатриотизм самой М. В. Скаб, пособие которой «Церковнославянский язык украинской редакции», полагаем, является новым весомым словом в украинском языкознании в целом и теолингвистике в частности, имеет широкие перспективы применения в преподавании ряда дисциплин и в ЗВО Украины. It is noteworthy, as already mentioned, for the peer-reviewed manual that its author considers all system levels of the Church Slavonic language with a constant projection on the modern Ukrainian language and on the Church Slavonic language of the Ukrainian edition, comparing their features with other languages and, accordingly, editions.The highlighted issues reveal both significant differences of the Church Slavonic language in Ukraine and the linguopatriotism of MV Skab herself, whose textbook "Church Slavonic Language of the Ukrainian Edition" is considered to be a new important word in Ukrainian linguistics in general and theolinguistics in particular. application in teaching a number of disciplines of the historical and philological cycle in higher education institutions of Ukraine.
Репрезентація релігійної лексики в українських лексикографічних джерелах
(Национальная академия наук Беларуси, Центр исследования белорусского культурного языка и лит-ры, Институт языкознания имени Якуба Коласа, 2017) Піддубна, Н. В.
Стаття присвячена розгляду особливостей відображення лексичних вербалізаторов релігійної картини світу, зокрема найменувань релігійних споруд і їх частин, в найбільш знаківих лексикографічних виданнях української мови. Показана динаміка фіксації релігійних лексем, простежено тенденція до специфічної суб'єктивної їх стилістичної маркування в словниках ХХ століття, розширення кількості фіксованих релігійних лексем в новітніх лексикографічних виданнях ХХI століття. Статья посвящена рассмотрению особенностей отражения лексических вербализаторов религиозной картины мира, в частности наименований религиозных сооружений и их частей, в наиболее знаковых лексикографических изданиях украинского языка. Показана динамика фиксации религиозных лексем, прослежена тенденция к специфической субъективной их стилистической маркировке в словарях ХХ века, расширение количества фиксированных религиозных лексем в новейших лексикографических изданиях ХХI века. The article is devoted to the analysis of peculiar features characteristic to the reflection of lexical verba lizers of the religious view of the world, in particular, names of religious buildings and their parts, in the most notable lexicographic editions of the Ukrainian language. Also, attention is paid to the dynamics of religious lexemes fixation, the tendency of their specific subjective stylistic marking in the dictionaries of the 20th century, the growth of the number of fixed religious lexemes in the newest lexicographic editions of the 21st century.
Розбудова понятійного апарату теолінгвістики : бібліїзм, біблієма, біблійність, бібліонім
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Піддубна, Н. В.
У статті розглядаємо окремі аспекти становлення й функціювання термінів теолінгвістики в українському мовознавстві, що вживаються на позначення тих чи тих виявів впливу Біблії на сучасну українську мову, з’ясовуємо особливості дефініювання мовних одиниць, що сягають своїм корінням Святого Письма – бібліїзмів. Здійснюється спроба визначення деяких інших термінів теолінгвістики, обґрунтовується потреба їхнього вживання в термінологічному обігу. В статье рассматриваются отдельные аспекты становления и функционирования терминов теолингвистики в украинском языкознании, употребляемых для обозначения тех или иных проявлений влияния Библии на современный украинский язык, определяются особенности дефинирования языковых единиц, исходящих из Священного Писания, – библеизмов. Осуществляется попытка дефинирования некоторых других терминов теолингвистики, обосновывается потребность их употребления в терминологическом обороте. The article reviews particular aspects of the appearance and functioning of the terms of theolinguistics in Ukrainian linguistics (the ones that are used to denote various expressions of Biblical influence on the modern Ukrainian language); the principles of defining language units that are rooted in the Bible are identified. The topicality of the article is presupposed by the necessity of stable scientific terminology in general and theolinguistic in particular. The main attention is concentrated on the analysis of defining terms бібліїзм, біблієма, біблійність, біблійнім; the necessity of their use in linguistic researches, theolinguistic in particular, is proved. It is grounded that they are actively used as components of theolinguistic metalanguage as well as the terms in Ukrainian linguistics in general. As it is characteristic for any terminological system on the stage of its development, in theolinguistics there appear undesirable but objective phenomena of polysemy, synonymy, homonymy and paronymy.
Сакральність у сучасному нерелігійному мовленні
(Університет державної фіксальної служби України, Навчально-науковий інститут гуманітарних наук, 2018) Піддубна, Н. В.
У данній статті автор обгрунтував сакральність у сучасному нерелігійному мовленні. В данной статье автор обосновал сакральность в современной нерелигиозной речи. In this article the author substantiated the sacredness in modern non-religious speech.
Семантичні процеси в структурі лексичних бібліїзмів української мови
(Национальная академия наук Беларуси, изд-во "Право и экономика", 2017-11-30) Піддубна, Н. В.
У данній статті автор розкрив семантичні процеси в структурі лексичних бібліїзмів української мови. В данной статье автор раскрыл семантические процессы в структуре лексических библиизмов украинского языка. In this article, the author revealed the semantic processes in the structure of lexical bibliisms of the Ukrainian language.
Теолінгвістика як нова дисципліна в системі підготовки філологів
(Ca’ Foscari University of Venic; Izdevnieciba “Baltija Publishing, Venice, 2020) Піддубна, Н. В.
В українських вищих навчальних закладах ведеться робота щодо впровадження викладання теолінгвістики як навчальної дисципліни, хоч доки вона має несистемний характер. Автор закликає науковців до консолідації й створення єдиної концепції, що, безперечно, посприяє глибокому й усебічному засвоєнню студентами такої важливої проблеми, якою є взаємозв’язок мови і релігії. В украинских высших учебных заведениях ведется работа по внедрению преподавания теолингвистики как учебной дисциплины, которая пока она носит несистемный характер. Автор призывает ученых к консолидации и созданию единой концепции, что, безусловно, будет способствовать глубокому и всестороннему усвоению студентами такой важной проблемы, какова взаимосвязь языка и религии. Ukrainian higher educational institutions conduct work to introduce the teaching of theolinguistics as a teaching discipline. The author calls on scientists to consolidate and create a single concepts. This will facilitate deep and comprehensive assimilation. students of such an important problem, what is the relationship between language and religion.

Перегляд за Автор "Піддубна, Н. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування