DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Маленко, О. О."

Перегляд за Автор "Маленко, О. О."

Зараз показано 1 - 20 з 38

АППЕРЦЕПЦІЯ Й АСОЦІАЦІЯ В ЧИТАЦЬКІЙ ВЕРИФІКАЦІЇ ПОЕТИЧНОГО ОБРАЗУ
(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2023) Маленко, О. О.
Стаття ознайомлює з науковим вивченням механізмів індивідуальної читацької інтерпретації поетичного тексту Сергія Жадана «І жінка з чорним як земля волоссям», зокрема верифікації читачами образу фатальної жінки. Основну увагу приділено явищу апперцепції, уперше дослідженою свого часу Олександром Потебнею, який прокоментував апперцепційний досвід людини в проєкції на мовну діяльність, на розуміння змісту слова в художньому контексті. У процесі декодування текстової інформації силу апперцепції употужнюють асоціації як результат лінгворецептивної діяльності читача. З урахуванням набутого досвіду, сформованих уявлень, цінностей, оцінок читачі можуть по-різному верифікувати той чи той словесний образ, що й було виявлено в ході здійсненого лінгвістичного дослідження. Introduction. The author of the article presents a study of the phenomenon of apperception. Scientists understand apperception as the perception of information through human experience, its ideas, images, assessments. Apperception is an important mechanism for interpreting the content of an artistic text and verifying a verbal image. A linguistic interpretation of the philosophical understanding of apperception was proposed by Oleksandr Potebnya in his work «Thought and Language» (1862), adapting this term to the needs of scientific understanding of language as a result of the spiritual and linguistic creative activity of a person. The problem of individual decoding of the meanings of the artistic word and text through the prism of acquired experience (apperception), described at one time by Potebnya, was further elaborated in the works of modern Ukrainian and foreign scientists and now attracts researchers who study the functioning of language in the anthropocentrism paradigm. The article is relevant because it touches on the issues of anthropocentric linguistics, in particular the individual reception of the text by the reader. Purpose.The purpose of the article is to scientifically comment on the apperceptive and associative potential of paradigmatic and syntagmatic models in the processes of verification of the poetic text in general and the image in particular by recipients of different statuses. Methods.Research methods: functional; conceptual analysis, method of distributive analysis. Results. The linguistic material of the study was a poem by the famous Ukrainian poet Serhiy Zhadan, which depicts the image of la femme fatale. The study proved that recipients of different ages and experience verified this image in different ways. Students and teachers from the field of philology were involved in the experiment. The discrepancy in the verification of the image of la femme fatale was revealed at the level of reactions and associations to the word flask. Young recipients associated this word with alcohol as a harmful factor. That is, the woman depicted by the poet appears in their verification as vicious, drinking. Disapproving reactions to the image are strengthened by paradigmatic and syntagmatic models, the lexical support of which are the words portwine, rage, smoke, strike, kill. For the sake of a woman, the hero is ready to burn down houses, go on strike, and kill all poets. If only this woman would pay attention to him. Instead, the recipients of the adult group recognized this woman as driven, independent and self-sufficient. Originality. Such a different reaction to the word flask is due to individual experience, individual ideas and reactions to the stimulus word. The originality of this article is due to the extrapolation of the theoretical provisions of Oleksandr Potebny and other Ukrainian linguists in the study of the receptive potential of Serhiy Zhadan's text. Also, originality is due to the implementation of an experiment regarding the perception of content and image by specific readers. Conclusion. The anthropocentric character of modern studies on linguopoetics, on the study and understanding of the artistic text actualizes the aesthetic communication of the author — the text — the reader. This has prospects for learning the cognitive mechanisms of the formation of a competent reader. This reader is able to harmonize with the author, understand his intention and decode the author's meanings.
В ЗОНІ ОСОБЛИВИХ ВИКЛИКІВ
(Основа, 2020-05) Маленко, О. О.
В статті розглянуто що великий термін карантинного буття, змусив опанувати онлайнову освіту й почати демонструвати дива дистанційного навчання: читати якісні лекції, проводити не тільки уроки та семінари, а й віртуальні екскурсії, виховні заходи, заняття з фізкультури, танців і співів. Вчителі та викладачі підключились до відповідних платформ – Zoom, Moodle, Meet, Classroom та інших, ресурси яких дозволяють здійснювати навчальну комунікацію, орієнтуватися на оптимальну кількість учасників, тримати зв’язок, використовувати візуалізований контент, тобто презентації, інфографіку та інше. В статье рассмотрено что большой срок карантинного бытия, заставил овладеть онлайновой формой образования и начали демонстрировать чудеса дистанционного обучения: читать качественные лекции, проводить не только уроки и семинары, но и виртуальные экскурсии, воспитательные мероприятия, занятия по физкультуре, танцам и пению. Учителя и преподаватели подключились к соответствующим платформам – Zoom, Moodle, Meet, Classroom и других, ресурсы которых позволяют осуществлять учебную коммуникацию, ориентироваться на оптимальное количество участников, держать связь, использовать визуализированный контент, то есть презентации, инфографику и прочее. The article considers that a long period of quarantined existence, forced to master the online form of education and began to demonstrate the wonders of distance learning: to give quality lectures, to conduct not only lessons and seminars, but also virtual excursions, educational activities, classes in physical education, dance and singing. Teachers and instructors are connected to the appropriate platforms – Zoom, Moodle, Meet, Classroom and others - whose resources enable educational communication, orientation These platforms are connected to platforms such as Zoom, Moodle, Meet Classroom and others that enable learning communication, optimal participant orientation, communicating, using visual content such as presentations, infographics and so on.
Вербальні стереотипи: етноментальний вимір мовної картини світу
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-11) Маленко, О. О.
Автор статті зазначає, що будучи елементами мовної картини світу, вербальні стереотипи інтерпретують дійсність в межах певної етносвідомості, презентуючи ту візію світу в його фрагментах, яка видається етносу традиційною, стійкою, зрозумілою і звичною, до того ж закріпленою в мовних, зокрема лексико-семантичних, граматичних, стилістичних, комунікативних ресурсах. Автор статьи отмечает, что будучи элементами языковой картины мира, вербальные стереотипы интерпретируют действительность в пределах определенного этносознания, представляя то видение мира в его фрагментах, которое выдается этносу традиционным, устойчивым, понятным и привычным, к тому же закрепленным в языковых, в частности лексико-семантических , грамматических, стилистических, коммуникативных ресурсах. The author of the article notes that being elements of the linguistic picture of the world, verbal stereotypes interpret reality within a certain ethnic consciousness, presenting the vision of the world in its fragments, which seems to the ethnos traditional, stable, clear and familiar, and enshrined in linguistic , grammatical, stylistic, communicative resources.
Герої й час в українській поезії (спроба лінгвопоетичної інтерпретації)
(Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2015-11-06) Маленко, О. О.
У статті відстежено динаміку лінгвопоетичної репрезентації героїв українського художнього хронотопу в широкому контексті (від романтизму, реалізму, модернізму, постмодерну до сьогодення). Прокоментовано світоглядно-естетичні орієнтири формування образу героя залежно від часу й потреб суспільства в героїці. В статье отслежено динамику лингвопоэтической репрезентации героев украинского художественного хронотопа в широком контексте (от романтизма, реализма, модернизма, постмодерна до современности). Прокомментированы мировоззренческие и эстетические ориентиры формирования образа героя в зависимости от времени и потребностей общества в героике. The article traces the dynamics of lingual poetic presentation of heroes of Ukrainian artistic chronotope within a broad context (from Romanticism, Realism, Modernism up to the present). The author comments on the Ideological and aesthetic guidelines of a hero’s image formation depending on time and social needs in heroics.
ГНУЧКІ НАВИЧКИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Маленко, О. О.
Автором розкрито поняття soft skills у сучасному освітньому дискурсі. Детально розглянуто найбільш важливі в професійній сфері гнучки навички, які забезпечують формування основних загальних компетентностей: комунікативні навички, тайм-менеджмент, уміння працювати в команді, когнітивні здатності, нестандартність мислення, толерантність, емоційний інтелект, функційна грамотність. Комплекс прокоментованих гнучких навичок, на думку автора, допоможуть сучасним випускникам знайти потрібну для самореалізації й кар’єрного зростання роботу, прокласти шлях до власної професійної успішності. The author revealed the concept of soft skills in modern educational discourse. The most important flexible skills in the professional sphere that ensure the formation of basic general competencies are considered in detail: communication skills, time management, the ability to work in a team, cognitive abilities, non-standard thinking, tolerance, emotional intelligence, functional literacy. According to the author, the set of commented flexible skills will help modern graduates find the job they need for self-realization and career growth, pave the way to their own professional success.
Діалогічний наратив Тараса Шевченка: авторське моделювання "свого" й "не-свого" читача
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2019) Маленко, О. О.
У представленій розвідці виявлено характер поетичного наративу Тараса Шевченка, прокоментовано його діалогічність, комунікативну спрямованість; здійснено спробу ідентифікувати «свого» й не-свого» для поета читача, проаналізовано лінгвостилістичну організацію комунікативно орієнтованих контекстів. В представленной разведке выявлен характер поэтического нарратива Тараса Шевченко, прокомментировано его диалогичность, коммуникативную направленность; предпринята попытка идентифицировать «своего» и не-своего» для поэта читателя, проанализированы лингвостилистическую организацию коммуникативно ориентированных контекстов. The presented investigation reveals the nature of Taras Shevchenko's poetic narrative, comments on its dialogicity, communicative orientation; an attempt is made to identify "one's own" and "one's own" for the poet-reader, the linguistic-stylistic organization of communicatively oriented contexts is analyzed.
ЕСТЕТИЧНІ НАПРЯМИ МИСТЕЦТВА СЛОВА У ВИМІРІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
(ТОВ "Видавнича група "Основа", 2020-07) Маленко, О. О.
Естетичні напрями певним чином визначають характер пізнання дійсності митцем та його відповідне зображення в мистецькому творі, що зумовлює специфіку форми та змісту творчості як акту пізнавальної діяльності людини. Эстетические направления определенным образом определяют характер познания действительности художником и его соответствующее изображение в художественном произведении, обуславливает специфику формы и содержания творчества как акта познавательной деятельности человека. Aesthetic trends in some way determine the nature of the artist's knowledge of reality and its corresponding image in the work of art, which determines the specifics of the form and content of creativity as an act of human cognitive activity.
Етнолігвіністичний напрям вивчення мови: від теорії до практики
(Харківське історико-філологічне товариство (ХІФТ), 2014-09-05) Маленко, О. О.
У статті подано коментар щодо етапів становлення етнолінгвістики як антропологічно орієнтованого мовознавства на теренах європейської східнослов’янської гуманітарики. Увагу приділено теоретичним засадам етнолінгвістики та аспектам практичного застосування здобутих знань у суспільному й освітньо-культурному контексті. В статье прокомментированы этапы становления этнолингвистики как антропологично ориентированного языкознания в пределах европейской восточнославянской гуманитарики. Внимание уделено теоретическим основам этнолингвистики и аспектам практического применения полученных знаний в общественном и образовательно-культурном контексте. The article presents a commentary on the development stages of ethnic linguistics as anthropologically oriented linguistics in the domain of European East Slavic Humanitarian Studies. Attention is paid to the theoretical principles of ethnic linguistics and the aspects of practical application of the gained knowledge in social, educational and cultural aspects.
КОГНІТИВНІ ВИКРИВЛЕННЯ В СУСПІЛЬНІЙ РЕЦЕПЦІЇ ЗНАКОВИХ ПИСЬМЕННИКІВ: ІСТИННЕ/ОБ’ЄКТИВНЕ VS ВИКРИВЛЕНЕ/СУБ’ЄКТИВНЕ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Маленко, О. О.
Постаті відомих письменників - це насамперед певні образи чи міфи. Поступово вони стають стійкими стереотипами і закріплюються в колективній свідомості національної культури. Ідеологічні суспільства створюють ці образи відповідно до задекларованих політичних цінностей. Важливою в цьому процесі є ідеологічно вигідна концепція обраного письменника. Цілеспрямоване закріплення в колективній свідомості бажаного образу призводить до його стереотипізації та формалізації. Колективна свідомість легше декодує спрощений образ письменника, сприймає його як об'єктивну реальність. Такий образ залишається стійким навіть в умовах свободи слова та плюралізму. Така ситуація є наслідком когнітивних упереджень, під якими в когнітивній психології розуміють систематичні помилки в мисленні або шаблонні відхилення в судженнях. Ці помилки є результатом впливу дисфункціональних зовнішніх переконань, нав'язаних людині суспільством або іншою людиною. Подолати такі когнітивні відхилення складніше, оскільки необхідно послідовно і цілеспрямовано використовувати соціальні механізми трансформації стереотипних патернів (образів митців). Потрібно змінювати концепції шкільних програм і підручників, зміст освітнього та медійного контенту, загальні стратегії концептуалізації образу в національній свідомості. Persons of famous writers are first of all certain images or myths. Gradually they become stable stereotypes and are fixed in the collective consciousness of national culture. Ideological societies create these images in accordance with declared political values. Important in this process is the ideologically beneficial ideological concept of the chosen writer. Purposeful consolidation in the collective consciousness of the desired image leads to its stereotyping and formalization. The collective consciousness more easily decodes the simplified image of the writer, perceives him as an objective reality. Such an image remains stable even in conditions of freedom of speech and pluralism. This situation is the result of cognitive bias, which in cognitive psychology are understood as systematic errors in thinking or pattern deviations in judgments. These errors are the result of the influence of dysfunctional external beliefs imposed on a person by society or another person. It is more difficult to overcome such cognitive deviations, because it is necessary to consistently and purposefully use the social mechanisms of transformations of stereotypical patterns (images of artists). It is necessary to change the concepts of school programs and textbooks, the content of educational and media content, general strategies for conceptualizing the image in the national consciousness.
КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ І НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД У ФОРМУВАННІ ПАТРІОТИЗМУ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ КОМЕНТАР
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-18) Маленко, О. О.
Стаття містить авторські міркування щодо формування поняття ПАТРІОТИЗМУ, його семантики та прагматики відповідно до конкретної історичної епохи. Патріотизм у світоглядному розумінні зародився у Стародавній Греції і означав усвідомлену любов громадян до своєї Батьківщини та готовність служити їй. Згодом поняття зазнало смислових трансформацій в епоху Римської імперії, Великої французької революції, національно-визвольних війн та в епоху Другої світової війни. Загальні змістовні компоненти концепту "Патріотизм": Батьківщина, любов, вірність, служіння, захист, оборона, самопожертва. Ці слова на нейролінгвістичному рівні мають формувати суспільну свідомість громадян по відношенню до своєї країни. Тому вони мають бути включені до змісту освіти, культури, мистецтва та медіа. В Україні емоційне розуміння патріотизму (любов, захоплення Україною) більшою мірою прищеплюється молоді. Натомість під час жорстокої екзистенційної війни необхідно формувати раціональне, свідоме розуміння патріотизму як громадянського обов'язку служити своїй країні, захищати її, відстоювати її інтереси. За умов частотності в публічному дискурсі та комунікації ці слова можуть вплинути на формування свідомого, раціонального розуміння патріотизму та його ролі в процвітанні країни та її незалежності. The article contains the author’s reasoning about the formation of the concept of PATRIOTISM and its semantics and pragmatics in accordance with a specific historical era. Patriotism in its worldview originated in Ancient Greece and meant citizens' conscious love for their Motherland and readiness to serve it. Over time, the concept underwent semantic transformations during the era of the Roman Empire, the French Revolution, the wars of national liberation, and the era of World War II. Common content components of the concept of Patriotism: Motherland, love, loyalty, service, protection, defense, self-sacrifice. These words at the neurolinguistic level should form the public consciousness of citizens in relation to their country. Therefore, they should be included in the content of education, culture, art and media. In Ukraine, an emotional understanding of patriotism (love, admiration for Ukraine) is instilled in young people to a greater extent. Instead, during a brutal existential war, it is necessary to form a rational, conscious understanding of patriotism as one's civic duty to serve one's country, protect it, and defend its interests. Under the conditions of frequency in public discourse and communication, these words can influence the formation of a conscious, rational understanding of patriotism and its role in the prosperity of the country and its independence.
Комунікація як складник професійного іміджу: проблеми успішності / неуспішності
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06) Маленко, О. О.
Авторка статті торкається проблем успішності / неуспішності ділової міжперсональної комунікації, що є складником формування бажаного професійного іміджу, який будується насамперед у корпоративному спілкуванні й вимірюється як фаховими компетентностями особи, так і її здатністю здійснювати продуктивний діалог з колегами та партнерами в різних формах. Також важливим є уміння ділової людини публічно виступати перед цільовою аудиторією, ураховуючи певні приписи, зокрема сформульовані П. Г. Грайсом максими, що реалізують принцип кооперації в спілкуванні. Розуміння дії цих приписів, дотримання при цьому мовної культури та етичних норм (максими Дж. Ліча: ввічливість, такт) здатні забезпечити мовцеві бажаний імідж. The material of the article covers the issues of business communication, which is an integral part of a professional image formation. Communication is a verbal interaction between its participants to create a certain community, achieve a certain degree of mutual understanding, realized through feedback. A successful business image of a person is built primarily in corporate communication and is measured by a person’s professional competencies and his or her ability to engage in a productive dialogue with colleagues and partners in various types. These are the following types: discussion of professional issues (conversation), negotiations, meetings, professional discussions, online correspondence, etc. The success of interpersonal communication depends not only on a person’s natural linguistic and communicative skills and intuitive sense of the situation, but also on understanding the established laws and regulations of communication. These laws reflect the existing experience of forecasting and implementing effective targeted communication. A person’s ability to model the substantive communicative situation consciously, to comply with the requirements for its verbal design will work to create a positive image of a specialist, his or her high rating in the team. Image is understood as a certain symbolic halo of a person, created in the process of interpersonal subject-subject interaction that occurs in the process of communication. A successful, desirable image of a business person is a synthesis of professional knowledge and communication skills, the ability to be comfortable in communication, tolerant, polite, competent in the technique of negotiation and dialogue. Language in a dialogue is not an addition to the image, it is the image itself, because social identification of the image goes through the language. The ability of a business person to make presentations in front of the target audience is an important flexible skill that ensures the creation of a successful image. Scholars have developed certain tips that help make the speech convincing and avoid unwanted mistakes. These are the maxims formulated by P. Grice that implement the principle of cooperation in communication (the amount of information, its quality, relevance, mode of action). Understanding the effect of these regulations, while observing the language culture (literate speech) and moral standards (J. Leech’s maxims: politeness, tact) can provide the speaker with the desired image.
Культурні коди національного в парадигмі сучасного антропологічно орієнтованого мовознавства
(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка ; КП «Міська друкарня», 2015-06-10) Маленко, О. О.
Лінгвісти активізують свою наукову діяльність щодо пошуку інформації про національно-культурну ідентичність людини, закладену в мові й реалізовану мовою. Тож, перспективи в цій галузі є, попереду багато цікавої й потрібної роботи. Особливо в україністиці, де студії з етнолінгвістики, етнопсихолінгвістики, лінгвокультурології, перебувають у стані формації в контексті національної школи антропологічно орієнтованого мовознавства. Лингвисты активизируют свою научную деятельность по поиску информации о национально-культурной идентичности человека, заложенную в языке и реализованную языком. Поэтому, перспективы в этой области есть, впереди много интересной и нужной работы. Особенно в украинистике, где этнолингвистические, этнопсихолингвистические и лингвокультурологические студии находятся в состоянии формации в контексте национальной школы антропологически ориентированного языкознания.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА: ДУХ І ТІЛО (ЛІНГВІСТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ ДУХОВНО-ТІЛЕСНИХ МОДУСІВ У ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ)
(Національна академія наук України, України Інститут української мови НАН України, 2020) Маленко, О. О.
У статті представлена лінгвістична спроба ревізіювати традиційний образ Лесі Українки як насамперед мужньої й незламної людини, буттєвим пріоритетом якої є сильний дух. Натомість інтерпретувати інший образ письменниці – емоційно вразливої, чуттєвої, життєлюбної, пристрасної натури, яка сприймає світ не крізь дух, а тіло як найперший атрибут життя як біологічного існування. Усю потрібну для смислових декодувань інформацію ми отримали в мовній, зокрема лексико-граматичній організації поетичних текстів Лесі Українки, застосувавши не лише лінгвостилістичний, контекстуальний, інтерпретаційний аналіз контекстів, а й актуальний у сучасному літературознавстві тілесноміметичний метод. Це дозволило вийти на очікувані й прогнозовані висновки. В статье представлена лингвистическая попытка пересмотреть традиционный образ Леси Украинки как мужественной и несгибаемой личности, приоритетом которой является сильный дух. Зато интерпретировать другой образ писательницы – эмоционально уязвимой, чувственной, жизнелюбивой, страстной натуры, которая воспринимает мир не через дух, а тело как сам атрибут жизни как биологическое существование. Всю необходимую для смысловых кодировании информации мы получили в языковой, в частности лексико-грамматической организации поэтических текстов Леси Украинки, применив не только лингвостилистический, контекстуальный, интерпретационный анализ контекстов, но и актуальный в современном литературоведении телесномиметичесний метод. Это позволило выйти на ожидаемые и прогнозируемые выводы. The article is a linguistic attempt to reconsider the traditional image of Lesіa Ukrainka as fi rst of all a courageous and indomitable person. The priorities of the writer’s life in the traditional reception are strong spirit, will, courage, steadfastness. We want to present a different image of the writer - emotionally vulnerable, sensual, life-loving, passionate nature. She perceives the world not only spirit, but fi rst of all the body as the fi rst attribute of life, biological existence. We received all the information necessary for semantic decoding in the linguistic, in particular lexical and grammatical organization of Lesіa Ukrainka’s poetic texts. We used not only linguistic-stylistic, contextual, interpretive analysis of contexts, but also the bodily-mimetic method, which is relevant in modern literary criticism. The follower of this method is the Ukrainian literary critic Felix Steinbuk, his work became the theoretical basis for the analysis of linguistic material. We placed special emphasis on the poetic representation of the categories of corporeality in the writer’s texts: ontological (life, heart) and epistemological categories (sight, eye; hearing, voice). After conducting research in the selected strategies, we proposed the image of another Lesіa Ukrainka, which to some extent opposes the canonical versions. We have actualized in this image not the power of the spirit, but the powerful powerof the body, hence the vital energy, the love of life, the manifestation of its pathos.
Лінгво-естетична інтерпретація буття в українській поетичній мовотворчості (від фольклору до постмодерну)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство, 2010-04-02) Маленко, О. О.
У монографії презентовано лінгвопоетичний аналіз текстів української поезії відповідно до їх естетичних засад. Основну увагу приділено дослідженню текстових зразків провідних для української поетичної мовотворчості художньо-естетичних програм: фольклору, романтизму, реалізму, модернізму, постмодернізму. Естетика художнього дискурсу визначена основним екстралінгвальним чинником, що зумовлює специфіку мовного кодування в поетичному контексті важливих для світоглядно-культурних орієнтацій доби буттєвих пріоритетів. Теоретичні аспекти роботи ґрунтуються на загальнонаукових концепціях лінгвістичної поетики, літературознавчих концепціях естетичної еволюції національного мистецтва слова, психологічних засадах художньої мовотворчості. Для лінгвістів, літературознавців, студентів-філологів. В монографии представлен лингвопоетический анализ текстов украинской поэзии в соответствии с их эстетическими принципами. Основное внимание уделено исследованию текстовых образцов ведущих для украинской поэтической языкотворчести художественно-эстетических программ: фольклора, романтизма, реализма, модернизма, постмодернизма. Эстетика художественного дискурса определена основным экстралингвистическим фактором, обуславливающим специфику языкового кодирования в поэтическом контексте важных для мировоззренчески-культурных ориентаций суток бытийных приоритетов. Теоретические аспекты работы основываются на общенаучных концепциях лингвистической поэтики, литературоведческих концепциях эстетической эволюции национального искусства слова, психологических основах художественной языкотворчести. Для лингвистов, литературоведов, студентов-филологов. The monograph presents a linguistic and poetic analysis of the texts of Ukrainian poetry in accordance with their aesthetic principles. The main attention is paid to the study of textual samples of the leading artistic and aesthetic programs for Ukrainian poetic language creation: folklore, romanticism, realism, modernism, postmodernism. The aesthetics of artistic discourse is determined by the main extralinguistic factor that determines the specifics of language coding in a poetic context, important for worldview and cultural orientations of the day of everyday priorities. The theoretical aspects of the work are based on the general scientific concepts of linguistic poetics, literary concepts of the aesthetic evolution of the national art of the word, and the psychological foundations of artistic language. For linguists, literary scholars, students of philology.
Лінгвопоетика як науковий досвід: питання методології і методів лінгвістичного аналізу художньої мови
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Маленко, О. О.
У статті прокоментовано стан сучасних наукових досліджень з лінгвопоетики в аспекті використаних науковцем теоретико-методологійних засад (парадигм) і задіяних у процесі аналізу художньої мови методів. Наголошено на інтегральному характерові сучасної лінгвопоетики як наукового дискурсу, методологійною опорою якого є декілька парадигм, зокрема актуальних – прагматична, когнітивно-дискурсивна, синергійна. Здійснено вибірку методів, найчастіше застосованих науковцями в працях з лінгвопоетики, проаналізовано особливості й продуктивність їх дослідницьких механізмів. The state of modern scientific research in the language of literary texts is commented in the article. The problem of studying and describing literary language is of interest to such a scientific field as linguistic poetics. The author focuses on the methodology and methods of linguistic analysis of literary language. Literary language is understood as a specific form of figurative reflection of life, which appears in the aesthetic evolution against the background of the historical development of the national literary language. The aim of the article is to determine the paradigms of research, which are the methodological basis of them, and comment on methods that are frequent in works on linguistic poetics. The relevance of the article provides general attention of scientists to the problems of methodology and methods of linguistic analysis. Many linguists are concerned that young scholars do not always clearly understand the mechanism of action of selected methods and therefore incorrectly apply them in their own studies. The author of the article emphasizes the integral nature of modern linguistic poetics, which is based on several relevant paradigms: pragmatic, cognitive-discursive, synergistic. Moreover, the taxonomic paradigm is productive, in the dimension of which scientists study and describe the structural levels of literary language as a system. Scientific study and description of the language of a literary text is most often carried out using the following methods: definition analysis, component analysis, structural-semantic analysis, typological analysis, contextual analysis, distributive analysis. The process of research activities is also undertaken with the help of a descriptive method. Interpretive methods are very important, they realize the ability of the scientist to comprehend the object of study in the context of cultural and historical time and space, interpret the essence of a certain linguistic phenomenon. The following topical areas are integrated into the context of modern linguistic poetics: linguoconceptology, ethnolinguistics, linguocultural studies, communicative linguistics etc.
ЛІНГВОУКРАЇНОЗНАВСТВО В ОСВІТНЬО-НАУКОВОМУ КОНТЕКСТІ: ФОРМУВАННЯ НАЦІОКУЛЬТУРНОЇ ЛІНГВОСВІДОМОСТІ
(Полтавський інститут економіки і права, 2023-05-17) Маленко, О. О.
У публікації досліджено формування націокультурної лінгвосвідомості. Лінгвоукраїнознавство є складником лінгвокраїнознавчих і лінгвокраєзнавчих курсів, адже акумулює інформацію власне українознавчого характеру (різноаспектні відомості про Україну) й лінгвістичного, пов’язаного насамперед з мовною (зокрема лексичною) репрезентацією українських культурно-історичних реалій та аксіологійних домінант у слові, вислові чи тексті. Лексико-семантичний і паремійний ресурс української мови постає інструментом моделювання в тексті концептуальної картини світу українців, у якій акумульовані знання, уявлення, асоціації, аналогії, образи щодо відповідних понять, явищ, предметів етнобуття (колективні онтологійні цінності, вірування, міфи, символи, народні артефакти. The publication examines the formation of national cultural linguistic awareness. Linguistics of Ukraine is a component of Linguistics and Linguistics courses, because it accumulates information of a Ukrainian studies nature (various aspects of information about Ukraine) and linguistics, primarily related to the linguistic (in particular lexical) representation of Ukrainian cultural-historical realities and axiological dominants in a word, phrase or text. The lexical-semantic and paremic resource of the Ukrainian language appears as a modeling tool in the text of the conceptual picture of the world of Ukrainians, in which accumulated knowledge, ideas, associations, analogies, images regarding relevant concepts, phenomena, objects of ethno-existence (collective ontological values, beliefs, myths, symbols, folk artifacts
Лінгвістичний семіокод сучасної української поезії: метамова, образ, сенс
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Маленко, О. О.; Романцова, Я. В.
У пропонованій статті автори досліджують асоціативно-образний та сенсотвірний потенціал лінгвістичних термінів і понять як конституентів лінгвістичної метамови, інтегрованих у поетичний контекст для творення оригінального словесного образу — конкретно-чуттєвого чи екзистенційно наснаженого. Для потреб дослідження введено поняття лінгвістичного семіокоду, а його складники потлумачено як культурні знаки, здатні кодувати відповідні сенси у вимірі авторського поетичного мовомислення. З’ясовано, що сучасна українська поезія активно послуговується лінгвістичним семіокодом, що дозволило спрогнозувати поетичну семантику відповідних термінопонять і подати власну інтерпретацію сенсів, закладених у тексті. The study of poetic text in order to decode the author’s meanings and to produce his own research versions is relevant in view of the phenomenon of artistic linguistic thinking, polysemantic and verifiable in nature. The purpose of the proposed research is to investigate the associative-figurative and sensory-forming potential of linguistic terms and concepts as constituents of the linguistic metalanguage integrated into the poetic context to create an original verbal image - specifically sensory or existentially impregnated. The tasks of intelligence include the following: to define the linguistic semiocode, to identify its representatives involved in the creation of the poetic message, to determine the dominant verbal images of the linguistic code and to predict their semantics in the individual author context. Linguistic semiocode as the conceptual basis of linguistic metalanguage is represented by a corresponding lexico-semantic group, the constituents of which are universal linguistic concepts. In the measurement of this study, the components of linguistic semiocode appear as cultural signs capable of encoding the corresponding meanings. It is found that modern Ukrainian poetry is actively used by the linguistic semiocode, which allowed to clarify the semantic (poetic) transformation of the relevant terminology and to give its own interpretation of the meanings embedded in the context. The integration of linguistic semiocode into the fabric of Ukrainian poetic text has proved to be productive in creating original metaphorical images, producing ontologically valuable characteristics of language. The concept WORDS has been maximized in the studied poetic contexts. At the heart of the author’s semantic loading of imaginative models with lexical dominance, the idea of the divine essence of the word is mostly transparent: the word is truth, the logo, the root cause. The concepts of phonetic and grammatical levels of language are found to be productive in creating metaphorical models with an actualized theme of carnal love.
Наукові читання на пошанування 95-річчя професора Сергія Івановича Дорошенка
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Маленко, О. О.
Стаття присвячена видатному мовознавцю, викладачу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди С. І. Дорошенку. Пошанувати 95-річний ювілей від дня народження Сергія Івановича вирішили у форматі наукового обговорення його мовознавчого доробку, а також актуальних питань сучасної лінгвістики в різних її галузях, методологіях, персоналіях. Науковий досвід С. І. Дорошенка представлений у численних працях із діалектології української мови, синтаксису, стилістики, культури мовлення, методики навчання мови. Сергій Іванович постійно перебував у дослідницькому русі, долучався до багатьох наукових проектів, був членом спеціалізованої вченої ради із захисту лінгвістичних дисертацій, виступав з доповідями, писав посібники для студентів, статті з нагальних мовознавчих питань, ламаючи стереотипи про вікові обмеження інтелектуального потенціалу людини.
Наукові школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
(ХНПУ імені Г. С. Сквороди, вид «Мітра», м. Харків, 2014-06-02) Андрущенко, О. А.; Білоусова, Л. І.; Білоцерківський, В. Я.; Волков, О. Г.; Гнізділова, О. А.; Євдокимов, В. І.; Жукова, Н. Г.; Золотухіна, С. Т.; Зоря, В. Д.; Кузнецова, О. А.; Култаєва, М. Д.; Маленко, О. О.; Маслов, М. П.; Микитюк, О. М.; Олексенко, О. А.; Прокопенко, А. І.; Прокопенко, І. Ф.; Процевський, О. І.; Слюсарська, Т. В.; Танько, Т. П.; Тимченко, І. В.; Ткаченко, Л. П.; Троцко, А. В.; Харченко, Л. П.; Хомуленко, Т. Б.; Худолій, О. М.
У книзі викладені передумови формування наукових шкіл Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, процес їх становлення та сучасний стан розвитку. Подається докладна інформація про наукових лідерів, їх досвід, напрями, які вони очолили, висвітлені здобутки їх послідовників, окреслений внесок кожної із цих шкіл у розбудову освіти й науки в Україні. В книге изложены предпосылки формирования научных школ Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды, процесс их становления и современное состояние. Приводится подробная информация о научных лидерах, их опыт, направления, которые они возглавили, освещены достижения их последователей, очерчен вклад каждой из этих школ в развитие образования и науки в Украине. The book covers preconditions for the formation of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University schools of scientifi c thought, the process of their development and their current state. It provides detailed information about scientifi c leaders, their experience, researches they supervise and their followers’achievements as well as each school’s contribution to the development of education and science of Ukraine.
НОВІТНЯ ДИДАКТИКА: МЕХАНІЗМИ ДІЇ, КОРЕКТНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ, НАВЧАЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ
(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Підручники і посібники, 2021) Маленко, О. О.
В статті розглянуто сучасну дидактику, що містить різноманітний методичний арсенал, у якому поєднані традиція і модерн, звичне й новітнє, закріплене досвідом і ще не опановане. Час вимагає від освітян адаптації до сьогоденних дидактичних пропозицій, а це – вихід із зони узвичаєності й комфорту в зону ризиків і викликів. Тож, обираючи для аудиторної роботи той чи той новий метод або прийом, варто знати його природу й призначення, розуміти механізм його дидактичної дії в конкретній навчальній ситуації, уміти коректно використовувати на занятті, передбачивши його продуктивність і результативність. В статье рассмотрена современная дидактика, что содержит разнообразный методический арсенал, в котором соединены традиция и модерн, привычное и новейшее, закрепленное опытом и еще не овладеющее. Время требует от педагогов адаптации к сегодняшним дидактическим предложениям, а это выход из зоны привычности и комфорта в зону рисков и вызовов. Поэтому, выбирая для аудиторной работы тот или иной метод или прием, следует знать его природу и назначение, понимать механизм его дидактического действия в конкретной учебной ситуации, уметь корректно использовать на занятии, предусмотрев его производительность и результативность. The article deals with modern didactics, which contains a diverse methodological arsenal that combines tradition and modernity, the familiar and the modern, the experience fixed and the not yet mastered. Time requires teachers to adapt to today's didactic offerings, and this is an exit from the zone of habituality and comfort into the zone of risks and challenges. Therefore, when choosing a method or technique for classroom work, one should know its nature and purpose, understand the mechanism of its didactic action in a specific learning situation, be able to use it correctly in the classroom, providing for its performance and effectiveness.

Перегляд за Автор "Маленко, О. О."

Результатів на сторінку

Параметри сортування