Перегляд за Автор "Кузнецов, О. І."
Зараз показано 1 - 11 з 11
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументДуховний інтелект у вимірі духовного потенціалу особистості(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015-05-15) Кузнецов, О. І.У статті розглянуто духовний потенціал, що виступає джерелом внутрішнього розвитку потенціалу, умовою сумісності особистості з суспільством у бутті. Погляд на духовність як на набір взаємозв'язаних здібностей – перший крок до розгляду її як форми інтелекту. Духовний інтелект складається з ряду здібностей і умінь, які утворюють базу знань або досвід людини. В статье рассмотрен духовный потенциал, который выступает источником внутреннего развития потенциала, условием совместимости личности с обществом в бытии. Взгляд на духовность как набор взаимосвязанных способностей – первый шаг к рассмотрению ее как формы интеллекта. Духовный интеллект состоит из ряда способностей и умений, которые образуют базу знаний или опыт человека. The article considers that spiritual potential is a source of internal development of potential, a condition of compatibility of the individual with society in existence. The view of spirituality as a set of interconnected abilities is the first step towards considering it as a form of intelligence. Spiritual intelligence consists of a number of abilities and skills that form the basis of knowledge or human experience.
- ДокументКАР’ЄРНА СПРЯМОВАНІСТЬ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Кузнецов, О. І.У статті подано аналіз поняття кар’єрна спрямованість особистості, представлено зв'язок кар’єрних орієнтацій та академічної мотивації. Доведено, що внутрішня мотивація у більшій мірі має зв'язок з кар’єрними орієнтаціями на професійну компетентність, менеджмент, служіння, виклик, підприємництво. Показано, що студенти технічних спеціальностей мають вищі показники орієнтації на професійну компетентність, менеджмент, автономію, служіння, ніж студенти гуманітарних спеціальностей. В статье представлен анализ понятия карьерной направленности личности, представлены связь карьерных ориентаций и академической мотивации. Доказано, что внутренняя мотивация в большей степени имеет связь с карьерными ориентациями на профессиональную компетентность, менеджмент, служение, вызов, предпринимательство. Показано, что студенты технических специальностей имеют более высокие показатели ориентации на профессиональную компетентность, менеджмент, автономию, служение, чем студенты гуманитарных специальностей. The article presents an analysis of the concept of career orientation of the individual, presented correlation between the career orientations and academic motivation. It is proved that the intrinsic motivation to a greater extent is connected with the career orientations of professional competence, management, service, call entrepreneurship. It is shown that engineering students have higher focus on professional competence, management, autonomy, service, than the students of humanities.
- ДокументМолитва у структурі релігійних копінг-стратегій віруючих(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Кузнецов, О. І.; Діомідова, Н. Ю.Актуальність дослідження: Сьогодні проблема релігійності та духовності у психологіє характеризується особливою актуальністю через прагнення особистості знайти нові (чи забуті старі) шляхи опанування стресом через використання релігійних копінгів. Мета дослідження: – визначити структуру релігійних копінгів та місце і ній молитви як духовної практики. Методи дослідження: Вибірка дослідження складена студентами ХНПУ імені Г. С. Сковороди у кількості 98 осіб, які за даними попереднього анкетування є віруючими різних конфесій. У дослідженні використано шкалу релігійних копінгів К. Паргамента, Г. Кеніга, Л. Перез (Religious Coping Scale), методику оцінки переконань та поведінки у подоланні стресу (Assessment of Beliefs and Behaviors in Coping – Final Version), адаптовану шкалу молитви А. Лакоу. Результати дослідження: у статті представлені результати кластерного та кореляційного аналізу релігійних копінгів віруючих. Висновки: У результаті кластерного аналізу релігійних копінгів було доведено існування двох груп стратегій опанування стресом через використання релігії: спілкування із Богом та сумніви щодо підтримки Бога. Кластерна структура релігійних переконань характеризується трьома групами стратегій опанування стресом: розв’язання практичних завдань через віру, забезпечення контрольованості життя через віру та афіліативне прагнення до віруючих. Загалом релігійні копінги та релігійні переконання позитивно пов’язані між собою. Різні психологічні функції молитви позитивно пов’язані з релігійними допінгами та переконаннями, утім найбільш змістовно наповненими є кореляції із функцією молитви як сповіді, а також релігійними копінгами можливості стати сильнішим та не думати про проблеми. The relevance of the study: Today, the problem of religiosity and spirituality in psychological is characterized by particular relevance through the desire of the individual to find new (or forgotten old) ways of mastering stress through the use of religious coping. Aim of the study: - to determine the structure of religious coping and the place of prayer as a spiritual practice. Research Methods: The research sample is compiled by students of H. S. Skovoroda KhNPU in the amount of 98 people who, according to the previous questionnaire, are believing different denominations. The study used a scale of religious copings K. Pargamine, G. Kenig, L. Religious Coping Scale, a technique for assessing beliefs and behavior in overcoming stress. Results: The article presents the results of cluster and correlation analysis of religious copies of believers. Conclusions: As a result of a cluster analysis of religious сoping, the existence of two groups of stress strategies through the use of religion: communication with God and doubts about the support of God was proved. The cluster structure of religious beliefs is characterized by three groups of stress strategies: solving practical problems through faith, ensuring the control of life through faith and an affilialiative desire for believers. In general, religious coping and religious beliefs are positively correlates. Various psychological functions of prayer are positively correlated to religious doping and beliefs, however, the most meaningful correlations with the function of prayer as confession, as well as religious copying opportunities to become stronger and not think about problems.
- ДокументОПИТУВАЛЬНИК ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Діса плюс, 2018-10-27) Кузнецов, О. І.У статті проаналізовано опитувальник духовних цінностей особистості. В статье проанализирован опросник духовных ценностей. The article analyzes the questionnaire of spiritual values.
- ДокументПсиходіагностика естетичного інтелекту особистості(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Найчук, В. В.; Фоменко, К. І.; Кузнецов, О. І.Актуальність дослідження. Прискорення темпу життя, зростання економічної спроможності громадян, виробничих потужностей і товарообігу, процеси глобалізації соціальноекономічного простору і зростання ролі Інтернет-торгівлі – все це виступає чинником високої потреби суспільства в естетизації різних видів економічної діяльності загалом та життєдіяльності людини – зокрема. Попри широке використання терміну «естетичний інтелект» в економіці, у психології міра вивчення естетичного інтелекту значно поступається іншим видам інтелекту. Мета дослідження: здійснити апробацію методики психодіагностики естетичного інтелекту особистості. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 272 особи, віком 17-60 років, 156 жінок та 116 чоловіків. Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано опитувальник, що діагностує провідний тип репрезентативної системи (К. І. Фоменко), опитувальник емоційного інтелекту Н. Холла, батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О. М. Торшилова і Т. В. Морозова). Результати. Концептцалізовано та операціоналізовано поняття естетичного інтелекту. Доведено валідність та надійність опитувальника, що вимірює рівень розвитку естетичного інтелекту. Висновки. Теоретичний аналіз проблеми естетичного інтелекту дозволив визначити його як здатність розуміти, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати та використовувати для розв’язання повсякденних та професійних завдань інформацію про об’єкти та явища навколишньої дійсності природного чи штучного походження, отриману на основі естетичного сприйняття. У результаті апробації методики дослідження естетичного інтелекту було доведено її високу надійність та валідність. Виявлено позитивні зв’язки естетичного інтелекту та естетичних здібностей, причому достатній рівень останніх є умовою для високого рівня естетичного інтелекту особистості. Relevance of research. Accelerating the pace of life, increasing economic capacity of citizens, production capacity and turnover, the globalization of socio-economic space and the growing role of e-commerce - all this is a factor in the high need of society to aestheticize various economic activities in general and human life in particular. Despite the widespread use of the term "aesthetic intelligence" in economics, in psychology the degree of study of aesthetic intelligence is much inferior to other types of intelligence. Aim: to test the method of psychodiagnostics of aesthetic intelligence of the individual. Methodology. The sample consisted of 272 people aged 17-60 years, 156 women and 116 men. To substantiate the constructive validity of the method, a questionnaire diagnosing the leading type of representative system (K. I. Fomenko), N. Hall's emotional intelligence questionnaire, a battery of adapted tests to study the level of development of aesthetic perception (O. Torshilova, T. Morozova). Results. The concept of aesthetic intelligence is conceptualized and operationalized. The validity and reliability of the questionnaire, which measures the level of development of aesthetic intelligence, is proved. Conclusions. Theoretical analysis of the problem of aesthetic intelligence allowed to define it as the ability to understand, analyze, interpret, evaluate and use to solve everyday and professional problems information about objects and phenomena of the surrounding reality of natural or artificial origin, obtained on the basis of aesthetic perception. As a result of testing the method of research of aesthetic intelligence, its high reliability and validity were proved. Positive connections between aesthetic intelligence and aesthetic abilities have been revealed, and a sufficient level of the aesthetic abilities is a condition for a high level of aesthetic intelligence of a person.
- ДокументПсихологічні особливості самореалізації та саморозвитку релігійних та нерелігійних студентів(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Кузнецов, О. І.Представлено результати наукового аналізу психологічних визначень релігійності, показано факторну структуру релігійності, її типологічні особливості. Доведено, що студентський вік є сенситивним періодом розвитку психологічних компонентів релігійності, тому вивчення змісту і структури релігійності у студентів набуває особливого значення. Показано відмінності у рівні розвитку самореалізації та саморозвитку у студентів з різним рівнем релігійності. Представлены результаты научного анализа психологических определений религиозности, показано факторную структуру религиозности, ее типологические особенности. Доказано, что студенческий возраст является сенситивным периодом развития психологических компонентов религиозности, поэтому изучение содержания и структуры религиозности у студентов приобретает особое значение. Показано различия в уровне развития самореализации и саморазвития студентов с разным уровнем религиозности. The results of scientific analysis of psychological definitions of religiosity are presented, the factor structure of religiosity is shown, its typological features are shown. It is proved that the student's age is a sensitive period in the development of the psychological components of religiousness, therefore the study of the content and structure of religiosity in students is of particular importance. Differences in the level of development are shown self-realization and self-development of students with different levels of religiosity.
- ДокументПсихологічні ресурси особистісного саморозвитку особистості(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Кузнецов, О. І.; Платковська, О. В.; Савченко, І. Г.Актуальність дослідження обумовлена нагальною потребою у вивчення ролі психологічних ресурсів у саморозвитку особистості. Мета дослідження – виявити зв'язок між психологічними ресурсами та саморозвитком особистості. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 366 осіб. У дослідженні було застосовано 1) опитувальник психологічної ресурсності особистості О. С. Штепи; 2) опитувальник «Екзистенційні ресурси особистості» (І. В. Бринза, О. Ю. Рязанцева); 3) методика дослідження саморозвитку особистості С. Б. Кузікової та Б. О. Кузікова. Результати. У результаті факторного аналізу було визначено шість компонентів психологічних ресурсів: ресурси самовдосконалення у діяльності, екзистенційні ресурси, моральноетичні ресурси, альтруїстичні ресурси, ресурси асертивності та креативності. Виявлено низку кореляцій між психологічними ресурсами та особливостями саморозвитку особистості. Висновки. Саморозвиток є прагненням та здатністю особистості до самовдосконалення та саморелізації, спрямованість на Я-ідеальне, що забезпечується процесами самопізнання та самоствердження у соціумі. Отримана у дослідженні факторна структура психологічної ресурсності представлена шістьома компонентами: ресурси самовдосконалення у діяльності як вміння самореалізуватись та досягати успіху у професії, екзистенційні ресурси як здатність набувати людиною сенсу життя, ресурси асертивності як впевнена та відповідальна поведінка, моральноетичні та альтруїстичні ресурси як добропорядна поведінка та доброзичливе ставлення до інших, ресурси креативності як схильність до творчості та прагнення до мудрості у житті. Визначено статистично значущі зв’язки між ресурсами прагнення до самовдосконалення у діяльності та потребою у саморозвитку, умовами саморозвитку та механізмами саморозвитку. Визначено, що ресурси асертивності та ресурси креативності позитивно пов’язані з потребою у саморозвитку. Ресурси прагнення до самовдосконалення у діяльності та альтруїстичні ресурси передбачають високу міру розвитку суб’єктивної оцінки умов саморозвитку. Існують кореляції між ресурсами прагнення до самовдосконалення у діяльності, екзистенційними ресурсами, ресурсами асертивності та морально-етичними ресурсами з механізмами саморозвитку як функціональними засобами саморозвитку. Низка отриманих зв’язків доводить позитивну взаємообумовленість між психологічними ресурсами самовдосокналення, екзистенційної осмисленості життя, альтруїзму, морально-етичної поведінки та креативності та потребою у саморозвитку, високою оцінкою власних умов саморозвитку як сприятливих та оволодінням механізмами саморозвитку. The Relevance of the study is due to the urgent need to study the role of psychological resources in personal self-development. The Aim of the study is to identify the relationship between psychological resources and self-development of the individual. Research sample and Methodology. The sample consisted of 366 people. The study used 1) a questionnaire of psychological resourcefulness of personality O. S. Stitches; 2) questionnaire "Existential resources of personality" (I. V. Brynza, O. Yu. Ryazantseva); 3) methods of research of self-development of the personality S. B. Kuzikova and B. O. Kuzikova. Results. As a result of factor analysis, six components of psychological resources were identified: resources of self-improvement in activities, existential resources, moral and ethical resources, altruistic resources, resources of assertiveness and creativity. A number of correlations between psychological resources and features of personal self-development are revealed. Conclusions. Self-development is the desire and ability of the individual to self-improvement and self-realization, focus on the self-ideal, which is provided by the processes of self-knowledge and self-affirmation in society. The factor structure of psychological resourcefulness obtained in the study is represented by six components: resources of self-improvement in activity as the ability to self-realize and succeed in the profession, existential resources as the ability to acquire meaning in life, assertiveness resources as confident and responsible behavior, moral and ethical and altruistic resources. and a friendly attitude towards others, resources of creativity as a tendency to creativity and a desire for wisdom in life. Statistically significant relationships have been identified between the resources of the desire for self-improvement in activities and the need for self-development, the conditions of self-development and the mechanisms of self-development. It has been determined that the resources of assertiveness and the resources of creativity are positively related to the need for self-development. Resources for self-improvement and altruistic resources provide a high degree of development of subjective assessment of the conditions of self-development. There are correlations between the resources of the desire for self-improvement in activities, existential resources, resources of assertiveness and moral and ethical resources with the mechanisms of self-development as functional means of self-development. A number of connections prove the positive interdependence between psychological resources of self-improvement, existential meaningfulness of life, altruism, moral and ethical behavior and creativity and the need for self-development, appreciation of their own conditions of self-development as favorable and mastery of self-development mechanisms.
- ДокументПсихічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вид-во "Діса плюс", 2015) Кузнєцов, М. А.; Фоменко, К. І.; Кузнецов, О. І.У монографії розкривається психолого-педагогічний аспект проблеми особистісних чинників, що визначають динаміку психічних станів у процесі навчально-пізнавальної діяльності у студентів, що характеризуються різними рівнями успішності. Вивчено внесок особистісних, ситуаційних і діяльнісних чинників у актуалізацію, підтримання та динаміку основних функціональних систем психічних станів успішних і неуспішних студентів на семінарі, лекції та в умовах навчальної роботи вдома. Пропонується коригувально-розвиваюча програма, спрямована на вдосконалення психологічних механізмів саморегуляції психічних станів, що виникають у студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. В монографии раскрывается психолого-педагогический аспект проблемы личностных факторов, определяющих динамику психических состояний в процессе учебно-познавательной деятельности у студентов с разными уровнями успеваемости. Исследован вклад личностных, ситуационных и деятельностных факторов в актуализацию, поддержание и динамику основных функциональных систем психических состояний успевающих и слабоуспевающих студентов на семинарах, лекциях и в процессе учебной работы в домашних условиях. Предлагается коррекционно-развивающая программа, предназначенная для усовершенствования психологических механизмов саморегуляции психических состояний, возникающих у студентов в процессе учебно-познавательной деятельности. The monograph defines the psychological and pedagogical aspect of the problem of personal factors that determine the dynamics of mental states in the process of educational and cognitive activity of students, characterized by different levels of success. The contribution of personal, situational and activity factors to actualization, maintenance and dynamics of the basic functional systems of mental states of successful and unsuccessful students at a seminar, lecture and in the conditions of study at home is studied. Corrective and developmental program aimed at improving the psychological mechanisms of self-regulation of mental states that arise in students in the process of educational and cognitive activity is proposed.
- ДокументРелігійний світогляд як фактор екзистенційної осмисленості життя(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Кузнецов, О. І.У результаті кластерного аналізу було визначено п’ять типів релігійного світогляду: власне релігійний, містичний, агностичний, атеїстичний та агностично-атеїстичний. Містичний тип релігійного світогляду передбачає розуміння навколишньої дійсності через інтуїцію. Йому властива найменша особистісна вичерпаність, тобто задоволеність власною реалізацією у житті. Агностичний тип релігійного світогляду характеризує особистість, яка вважає принципово неможливим пізнання об'єктивної дійсності через суб'єктивний досвід людини і тому вважає за неможливе пізнання істини в питаннях існування богів, вічного життя і інших надприродних істот, понять і явищ. Типу властива найменша осмисленість життя. Релігійний тип релігійного світогляду характеризує особистість, яка є віруючою людиною, глибоко релігійною. Типу властива висока осмисленість життя, розуміння істинної природи людини, розвинуті екзистенційні ресурси віри, милосердя і прийняття, здатність до самотрансцендентності. Атеїстичний тип релігійного світогляду характеризує особистість, яка не вірить в існування богу і надприродних явищ. Тип характеризується високою осмисленістю життя, розумінням істинної природи людини, розвинутими ресурсами свободи, смислу, милосердя, помірним рівнем екзистенційної наповненості життя, високим рівнем потреби у саморозвитку на тлі низької міри володіння механізмами саморозвитку. Агностично-атеїстичний тип світогляду є проміжною формою між атеїстичним світоглядом. Тип характеризується низьким рівнем осмисленості перебігу життя та розуміння природи людини, ресурсів свободи, смислу, прийняття та віри. The cluster analysis identified five types of religious worldview: religious, mystical, agnostic, atheistic, and agnostic-atheistic. The types of worldview were characterized. The mystical type of religious outlook implies understanding of reality through intuition. It has the least personal exhaustion, that is, satisfaction with his own realization in life. Agnostic type of religious outlook characterizes a person who considers it fundamentally impossible to know objective reality through the subjective experience of individual and therefore considers it impossible to know the truth in the questions of the existence of gods, eternal life and other supernatural beings, concepts and phenomena. Type is characterized by the least purpose of life. The religious type characterizes a deeply religious person. The type is characterized by high purpose of life, understanding of the true nature of mankind, developed existential resources of faith, charity and acceptance, the ability to self-transcendence. The atheistic type of religious outlook characterizes a person who does not believe in the existence of God and supernatural phenomena. The type is characterized by high purpose of life, understanding of the true nature of man, developed resources of freedom, meaning, charity, a moderate level of existential fullness of life, a high level of need for self-development against the background of a low degree of ownership of self-development mechanisms. The agnostic-atheistic type of outlook is an intermediate form between the atheistic worldview. The type is characterized by a low level of comprehension of the course of life and understanding of human nature, resources of freedom, meaning, acceptance and faith.
- ДокументРелігійні копінг-стратегії як фактор осмисленості життя та психологічного благополуччя майбутніх психологів(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Кузнецов, О. І.; Шайхлісламов, З. Р.Актуальність дослідження: Проблема духовності та релігійності набуває вагомої значущості у межах сучасних соціальних трансформацій. Мета дослідження: виявити структуру релігійних копінгів віруючих та встановити їх зв'язок із осмисленістю життя та психологічним благополуччям. Методи дослідження: Вибірка дослідження складена студентами ХНПУ імені Г. С. Сковороди у кількості 98 осіб, які за даними попереднього анкетування є віруючими різних конфесій. Методики дослідження: шкала релігійних копінгів К. Паргамента, Г. Кеніга, Л. Перез, методика оцінки переконань та поведінки у подоланні стресу, опитувальник психологічного благополуччя К. Ріфф у адаптації Н. Лепешинського, опитувальник смисложиттєвих орієнтацій. Результати дослідження: у статті представлені результати кореляційного аналізу релігійних копінгів, смисложиттєвих орієнтацій та психологічного благополуччя. Висновки: На основі отриманої низки кореляцій між релігійними допінгами було проведено факторний аналіз, у результаті впровадження якого отримано два фактори, що пояснюють негативні копінги (перший і четвертий) і два позитивні копінги (другий та третій). У результаті факторизації показників переконань та поведінки у подоланні стресу віруючих було отримано чотири фактори: «Ціннісно-світоглядний релігійний копінг», «Смислотворчий релігійний копінг», «Релігійний копінг зв’язку з іншими віруючими», «Інструментальний релігійний копінг». Виявлено зв’язки між релігійними копінгами та осмисленістю життя: «Страх зневіритись у Бозі» негативно корелює із загальним показником смисложиттєвих орієнтацій, осмисленість життя виявляється тим більшою, чим вище розвинені ціннісно-світоглядний релігійний копінг та смисло-творчий релігійний копінг. Релігійні копінги «Страх зневірення у Бозі» та «Страх бути покинутим Богом» мають негативні зв’язки із психологічним благополуччям особистості. Психологічне благополуччя позитивно корелює із релігійним копінгом зв’язку з іншими віруючими та інструментальним релігійним копінгом. Relevance of the research: the problem of spirituality and religiosity acquires a significant significance within the limits of modern social transformations. The Aim of the study: to identify the structure of religious copings of believers and establish their connection with the meaning of life and psychological well-being. Methods and sample: Sample research compiled by students of KhNPU in the number of 98 people, which, according to preliminary questionnaires, are believers of various denominations. Methods of research: Scale of religious copings K. Pargament, methodology for assessing beliefs and behavior in overcoming stress, questionnaire of psychological well-being K. Riff in adaptation of N. Lepeshinsk, questionnaires of sense-of-life orientations. Results: The article presents the results of correlation analysis of religious copings, semantic orientations and psychological well-being. Conclusions: Based on the received range of correlations between religious copings, a factor analysis was conducted, as a result of which two factors explaining negative copings (the first and fourth) and two positive copings (second and third) were obtained. As a result of factorization of beliefs and behavior in overcoming the stress of believers, four factors were obtained: "value-world religion coping", "Symptic religious coping", "Religious coping of communication with other believers", "Instrumental religious coping". The links between religious photos and meaning of life: "The fear of despaired in God" negatively correlates with the general indicator of semantic orientations, the understanding of life is greater than the higher developed value-world religious coping and sense-creative religious coping. Religious copings "The fear of despair in God" and "Fear of being abandoned by God" have negative ties with the psychological wellbeing of the individual. Psychological well-being positively correlates with religious coping of communication with other believers and instrumental religious coping.
- ДокументСтруктура та типологічні особливості релігійності студентів(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2017) Кузнецов, О. І.Представлено результати наукового аналізу психологічних визначень релігійності, показано факторну структуру релігійності, її типологічні особливості. Доведено, що студентський вік є сенситивним періодом розвитку психологічних компонентів релігійності, тому вивчення змісту і структури релігійності у студентів набуває особливого значення. Представлены результаты научного анализа психологических определений религиозности, показано факторную структуру религиозности, её типологические особенности. Доказано, что студенческий возраст является сенситивным периодом развития психологических компонентов религиозности, поэтому изучение содержания и структуры религиозности студентов приобретает особое значение. The results of the scientific analysis of psychological definitions of religiosity, the factor structure of religiosity, its typological features are shown. It is proved that the student age is a sensitive period of psychological components of religiosity development, so the study of the content and structure of religiosity of students has particular importance.