DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Чаплигіна, А. Б."

Перегляд за Автор "Чаплигіна, А. Б."

Зараз показано 1 - 20 з 45

Біологія розмноження лиски Fulica atra на водоймах м. Харків
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-10-20) Надточій, Г. С.; Ярмак, Т. Л.; Чаплигіна, А. Б.
Лиска – звичайний вид на 10 водоймах міста Харкова. Лиски на місця гніздування прилітають у другій декаді березня – першій декаді квітня. Лиски починають будувати гнізда в третій декаді березня – першій декаді квітня. Перші кладки виявлені в першій декаді квітня. Перше яйце кладки вилупилися приблизно в третій декаді квітня. Лиски залишаються на гніздуванні підстави до першої декади жовтня. Coot is a common species at 10 water reservoirs of the city of Kharkiv. Coots arrive at nesting sites in the second ten days of March – the first ten days of April. Coots start to build the nests in the third ten days of March – the first ten days of April. The first clutches were found at the first ten days of April. The first egg clutches hatched around the third ten days of April. Coots stay on the nesting grounds until the first ten days of October.
Використання цифрових сервісів під час вивчення зоології хребетних
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-02) Чаплигіна, А. Б.
Мета дослідження – встановити значення цифрових сервісів для вивчення зоології хордових. У ході застосування цифрових сервісів у своїй роботі автором зроблено наступні висновки: Більш ефективним є застосування на кожному занятті фрагментів найбільш складних питань. Використання мультимедіа протягом усього заняття не е фективно. Цифрові сервіси є ефективними у використанні узагальнюючих занять, занять-модулів, а також занять-семінарів. Застосування цифрових технологій дозволило підійти до питання навчання біології з якісно нового боку. Використання комп'ютерних програм вирішує ряд важливих освітніх завдань: робить процес навчання наочним; підвищує об'єктивність оцінки відповідей; дозволяє здійснювати індивідуальний підхід до навчання; скорочує час перевірки знань здобувачів. The purpose of the study is to establish the value of digital services for the study of chordate zoology. In the course of using digital services in his work, the author made the following conclusions: It is more effective to use fragments of the most difficult questions in each lesson. The use of multimedia throughout the lesson is not effective. Digital services are effective in the use of generalizing classes, module classes, as well as seminar classes. The use of digital technologies made it possible to approach the issue of teaching biology from a qualitatively new angle. The use of computer programs solves a number of important educational tasks: makes the learning process visual; increases the objectivity of the assessment of answers; allows for an individual approach to learning; shortens the time of checking applicants' knowledge.
Виявлення антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби в жовтках птахів штучних гніздівель в умовах Північного Сходу України
(Черкаський університет, 2021) Ярис, О. О.; Колесник, О .С.; Музика, Д. В.; Чаплигіна, А. Б.
Проведено серологічні дослідження 45 жовтків яєць, відібраних від дублогніздних птахів в умовах північного сходу України до вірусу ньюкаслської хвороби. При імулогічних дослідженнях протягом 2019-2020 рр. Зареєстровано діагостичні титри антитіл 1: 2(log2 ) і вище. Максимальний титр – 1:512 (9log2 ) виявлено у виду Ficedulaalbicollis, відповідно у Erithacus rubecula – 7 log2,Parusmajor – 7 log2, Phoenicurus – 8log2. Проведены серологические исследования 45 желтков яиц, отобранных от дублогнозных птиц в условиях северо-востока Украины к вирусу ньюкаслской болезни. При иммунологических исследованиях в течение 2019-2020 гг. зарегистрированы диагостические титры антител 1: 2(log2 ) и выше. Максимальный титр – 1:512 (9log2) обнаружен в виде Ficedulaalbicollis, соответственно у Erithacus rubecula – 7 log2, Parusmajor – 7 log2, Phoenicurus – 8log2. Antibodies to the newcastle disease virus in titers 1:2 (3,3%) were detected in Phoenicurus phoenicurus 1:16 (3,3%) Ficedula albicollis 1: 32 (10,0 %) Erithacus rubecula eggs and Phoenicurus phoenicurus, titers 1:64 (23,3%) and 1:128 (26,6%) were found in the yolks of all studied species of artificial nesting birds. The highest antibody titers are 1:256 (26,6%) and 1:512 (6,6%) in the yolks of Ficedula albicollis and Phoenicurus phoenicurus eggs.
Гніздова біологія лиски (Fulica atra L.) на водоочисних спорудах міста Харкова
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2021-12) Ярмак, Т. Л.; Мамедова, Ю. П.; Чаплигіна, А. Б.
Досліджено гніздову біологію лиски (Fulica atra L.) на мулових майданчиках водоочисних споруд комплексу біологічної очистки №2 м. Харків та озері Новий Лиман у квітні-червні 2020-2021 років. Виявлено особливості розміщення 73 гнізд лиски. Перші яйця у кладках виявлено у середньому 16±1,4 квітня при середньодобовій температурі +5±1,73˚С вночі та +20±0,89˚С вдень у 2020 році та 18±1,9 квітня при +14,9±3,08˚С вдень і +5±2,76˚С вночі у 2021 році. Середня величина кладки 7,1±1,13 яєць. Перші пташенята: 8-10 травня. Середній розмір яйця (n=223): 53,37±2,56 x 37,05±1,45 мм. The nesting biology of the coot (Fulica atra L.) was investigated at the silt sites of water treatment facilities of the biological treatment complex № 2 in Kharkov and Lake Novy Liman in April-June 2020-2021. The reproduction biology of 73 pairs of coot was studied. To set the nesting density, a map with the coordinates of the nests has been created. The first eggs in clutches were found on average on April 16±1,4 at an average daily temperature of +5 ± 1,73˚С at night and +20 ± 0,89˚С during the day in 2020 and on April 18±1,9 at +14,9 ± 3,08˚С during the day and +5 ± 2,76˚С at night in 2021. Average clutch size 7,1 ± 1,13 eggs. First chicks: May 8-10. Average egg size (n = 223): 53,37 ± 2,56 x 37,05 ±1,45 mm. Vertebrates and birds of prey have been identified that can affect the breeding success of the coot.
ГНІЗДУВАННЯ ГОЛУБА-СИНЯКА (COLUMBA OENAS) НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОГО ГІРНИЧОГО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Літвін, Л. М.; Чаплигіна, А. Б.
У публікації досліджено гніздування голуба-синяка на території Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Зазначено, що територія дослідження має позитивне значення у підтримці чисельності даного виду та в подальшому його збільшенні. Голуб-синяк проявляє себе як типовий склерофіл, що освоїв гніздування в бетонних опорах лінії електропередач. Нині цей вид відносять до одного із кандидатів на виключення з Червоної книги України, висвітлені дослідження орнітологів вказують на те, що птах добре адаптується до змін навколишнього середовища та чисельність виду зростає. The publication examines the nesting of the blue pigeon on the territory of the Poltava Mining and Processing Plant. It is noted that the research area has a positive value in maintaining the number of this species and in its further increase. The blue pigeon manifests itself as a typical sclerophyll that has mastered nesting in concrete power line supports. Currently, this species is classified as one of the candidates for exclusion from the Red Book of Ukraine, the highlighted studies of ornithologists indicate that the bird adapts well to environmental changes and the number of the species is increasing.
До біології розмноження кулика–довгонога (Himantopus himantopus Linnaeus, 1758) на водоочисних спорудах м. Харків
(Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 2021) Мамедова, Ю. П.; Чаплигіна, А. Б.
Майданчики очисних споруд — відоме місце гніздування куликів-довгоногів. Дослідження проводили з початку I декади березня до кінця вересня 2020 р. на водоочисних спорудах м. Харків. Приліт куликів-довгоногів на місцях гніздування зареєстровано у III декаді квітня. Здатними до польоту пташенята стають через місяць, 29.06.2020. Успішність розмноження кулика-довгонога 35,6 % (n=12). У середньому з гнізд злітає 1,3±0,02 пташенят. Площадки очистных сооружений – известное место гнездования куликов-долгоногов. Исследования проводились с начала I декады марта до конца сентября 2020 г. на водоочистных сооружениях г. Харькова. Прилет ходулочников на местах гнездования зарегистрирован в III декаде апреля. Способными к полету птенцы становятся через месяц, 29.06.2020. Успешность размножения ходулочника 35,6% (n=12). В среднем с гнезд взлетает 1,3±0,02 птенцов. Wastewater treatment sites are a well-known nesting place for long-legged sandpipers.The research was conducted from the beginning of the first decade of March to the end of September 2020 at water treatment facilities in Kharkiv. The arrival of long-legged waders at nesting sites was registered in the third decade of April. The chicks are able to fly in a month, 06/29/2020. The reproductive success of the long-legged sandpiper is 35.6% (n = 12). On average, 1.3 ± 0.02 chicks take off from the nests.
До біології розмноження лиски (Fulica atra) на озері Новий Лиман та водоочисних спорудах м. Харкова
(Дніпровский національний університет імені Олеся Гончара, 2021-11-10) Ярмак, Т. Л.; Мамедова, Ю. П.; Чаплигіна, А. Б.
Лиска (Fulica atra Linnaeus, 1758) – розповсюджений вид по всій території України. Дослідження проводились у 2020-2021 роках на території очисних споруд комплексу біологічної очистки № 2 м. Харкова та озері Новий Лиман. Зареєстровано та прослідковано гніздовий цикл 73 пар лиски (63 на озері Новий Лиман та 11 на мулових майданчиках). Приліт лиски на місце гніздування зареєстровано у ІІ декаді березня 2020 року (11 березня) та у І декаді квітня – 2021 року (03 квітня). На озері Новий Лиман в І декаді жовтня зафіксовано нами найбільшу кількість особин – 655, тоді як 2020 році – в цей період зареєстровано 123 особини. Цей факт свідчить про сприятливі умови на очисних спорудах міста Харків та їх околицях для успішного розмноження лиски. (Fulica atra Linnaeus, 1758) is a widespread species throughout Ukraine. The research was conducted in 2020-2021 on the territory of the wastewater treatment facilities of the biological treatment complex No. 2 in the city of Kharkiv and Novy Lyman lake.The nesting cycle of 73 pairs of coots was registered and monitored (63 on Novy Liman Lake and 11 on mud sites). The arrival of the coot at the nesting place was registered in the second decade of March 2020 (March 11) and in the first decade of April - 2021 (April 03). In the first decade of October, we recorded the largest number of individuals - 655 - in Lake Novy Liman, while in 2020 - 123 individuals were registered in this period. This fact indicates favorable conditions for the successful breeding of coot at the water treatment facilities of the city of Kharkiv and their surroundings.
До вивчення степового орнітокомплексу у гніздовий період в Куп’янському районі Харківської області
(Дніпровский національний університет імені Олеся Гончара, 2021-11-10) Редя, Н. Ю.; Чаплигіна, А. Б.
Мета дослідження – виявити особливості еколого-фауністичного формування степових орнітокомплексів Куп’янського району Харківської області. Дослідження проведені у весняно-літній періоди 2020-2021 років. На степових ділянках Куп’янського району в різних біотопах у гніздовий період виявлено 4 види, які знаходяться під охороною Червоної книги України (Tadorna ferruginea (Pallas, 1764), Milvus migrans (Boddaert, 1783), Circus pygargus (Linneaus, 1758), Columba oenas (Linneaus, 1758)). Більшість птахів включено до списків Боннської конвенції – додатків I (6 видів) та II (10 видів) та Бернської конвенції – додатків II (38 видів) та III (16 видів). 14 видів птахів внесено до Червоного списку Харківської області. The purpose of the research is to reveal the peculiarities of the ecological and faunal formation of steppe avifauna complexes of the Kupyan district of the Kharkiv region. The research was conducted in the spring and summer periods of 2020-2021. 4 species protected by the Red Book of Ukraine (Tadorna ferruginea (Pallas, 1764), Milvus migrans (Boddaert, 1783), Circus pygargus (Linneaus, 1758), Columba oenas (Linneaus, 1758)). Most of the birds are included in the lists of the Bonn Convention - Appendices I (6 species) and II (10 species) and the Bern Convention - Appendices II (38 species) and III (16 species). 14 species of birds are included in the Red List of the Kharkiv Region.
До орнітофауни острова Бірючий у весняний період
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-10-20) Чаплигіна, А. Б.; Євтушенко, Г. О.; Литвиненко, С. П.; Мамедова, Ю. П.; Сороковенко, Р. Р.
Результати польових обстежень орнітофауни острова Бірючий навесні 2021 представлені. Обстежено дев'яносто чотири види птахів. Дехто з них є мігруючими, або розмножуються, або були знайдені під час періоду розмноження з невідомими статус. Спостерігали 15 рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. The results of field surveys of the ornithofauna of Biryuchiy Island in spring 2021 are presented. Ninety-four bird species have been observed. Some of them are migratory, or breeding, or were found during the breeding period with unknown status. The 15 rare species listed in the Red Data Book of Ukraine were observed.
Еколого-етологічні адаптації фонових наземногніздних горобцеподібних лісових птахів до трансформованого середовища лівобережної України
(Ин-т зоологии им. И. И. Шмальгаузена; Мелитопольський гос. пед. ун-т; РИСО «Бранта», Мелитополь, 2013) Чаплигіна, А. Б.
На території Лівобережної України найбільш уразливі до трансформації середовища стенотопні типово наземно-гніздові види птахів щільність, яких коливається від 17 (лісовий коник - Anthus trivialis) і 22 (Вівчарик Жовтобровий - Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар / км2 (східний соловейко - Luscinia luscinia). Успішність розмноження становить 50% у лісового коника і 55% у Вівчарик Жовтобровий і східного соловейка. У вівчатира-ковалика (Phylloscopus collybitus abietinus) і звичайної вівсянки (Emberiza citrinella) в процесі еволюції сформувалися пристосування до гніздування в приземному ярусі, де вони розміщують гнізда в поглибленні землі, маскуючи їх травою, або на кущах. Все це дозволяє максимально захищати потомство від наземних хижаків. Успішність розмноження збільшується від 57% у звичайної вівсянки до 65% у Вівчарика-ковалика, а щільність їх становить 25 і 40 пар / км2 , відповідно. Вільшанка (Erithacus rubecula) для гніздування використовує як приземний ярус, природні ніші, так і споруди антропогенного характеру, тому має високий показник успішності розмноження (66%), що свідчить про значну пластичність в розміщенні { {1}} гнізд в умовах трансформації території. На территории Левобережной Украины наиболее уязвимы к трансформации среды стенотопные типично наземно-гнездящиеся виды птиц плотность, которых колеблется от 17 (лесной конек - Anthus trivialis) и 22 (пеночка-трещотка - Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар/ км2 (восточный соловей - Luscinia luscinia). Успешность размножения составляет 50% у лесного конька и 55% у пеночки-трещотки и восточного соловья. У теньковки (Phylloscopus collybitus abietinus) и обыкновенной овсянки (Emberiza citrinella) в процессе эволюции сформировались приспособления к гнездованию в приземном ярусе, где они размещают гнезда в углублении земли, маскируя их травой, или на кустах. Все это позволяет максимально защищать потомство от наземных хищников. Успешность размножения увеличивается от 57% у обыкновенной овсянки до 65% у теньковки, а плотность их составляет 25 и 40 пар/км2, соответственно. Зарянка (Erithacus rubecula) для гнездования использует как приземный ярус, природные ниши, так и сооружения антропогенного характера, поэтому имеет высокий показатель успешности размножения (66%), что свидетельствует о значительной пластичности в размещении гнезд в условиях трансформации территории. In Left-bank Ukraine, the most vulnerable to environment ransformation arestenotopic typical terrestrial bird species, which abundance ranges from 17 (Tree Pipit Anthus trivialis) and 22 (Wood Warbler Phylloscopus sibilatrix) to 30 pairs/km2 (Thrush Nightingale Luscinia luscinia). Breeding success is 50% in the Tree Pipit, and 55% in the Wood Warbler and the Thrush Nightingale. The Chiffchaff (Phylloscopus collybitus abietinus) and Yellowhammer (Emberiza citrinella) in the course of evolution have developed adaptations to nest at near-ground level where they locate nests in land hollows, masking them with grass, or on bushes. This provides maximum protection of their offspring from land predators. Breeding success increases from 57% in the Yellowhammer to 65% in the Chiffchaff, whereas their abundance is 25 and 40 pairs/km2 respectively. The Robin (Erithacus rubecula) uses for nesting a near-groun d level, natural niches or man-made constructions, and thus has high breeding success (66%) that is an evidence of a species significant plasticity in nests location under conditions of transformed territories.
Еколого-етологічні адаптації фонових наземногніздних горобцеподібних лісових птахів до трансформованого середовища Лівобережної України
(РИСО «Бранта», Мелитополь, 2013) Чаплигіна, А. Б.
На території Лівобережної України найуразливіші до трансформації середовища стенотопні види птахів, що типово наземний-гніздяться, щільність, яких коливається від 17 (лісовий коник - Anthus trivialis) і 22 (пеночка-трещотка - Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар/ км2(східний соловей - Luscinia luscinia). Успішність розмноження складає 50% у лісового коника і 55% у пеночки-трещотки і східного солов'я. У теньковки (Phylloscopus collybitus abietinus) і звичайної вівсянки(Emberiza citrinella) в процесі еволюції сформувалися пристосування до гніздування в приземному ярусі, де вони розміщують гнізда в поглибленні землі, маскуючи їх травою, або на кущах. Усе це дозволяє максимально захищати потомство від наземних хижаків. Успішність розмноження збільшується від 57% у звичайної вівсянки до 65% у теньковки, а щільність їх складає 25 і 40 пар/км2, відповідно. Малинівка(Erithacus rubecula) для гніздування використовує як приземний ярус, природні ніші, так і споруди антропогенного характеру, тому має високий показник успішності розмноження(66%), що свідчить про значну пластичність в розміщенні гнізд в умовах трансформації території. На территории Левобережной Украины наиболее уязвимы к трансформации среды стенотопные типично наземно-гнездящиеся виды птиц плотность, которых колеблется от 17 (лесной конек - Anthus trivialis) и 22 (пеночка-трещотка - Phylloscopus sibilatrix) до 30 пар/ км2 (восточный соловей - Luscinia luscinia). Успешность размножения составляет 50% у лесного конька и 55% у пеночки-трещотки и восточного соловья. У теньковки Phylloscopus collybitus abietinus) и обыкновенной овсянки (Emberiza citrinella) в процессе эволюции сформировались приспособления к гнездованию в приземном ярусе, где они размещают гнезда в углублении земли, маскируя их травой, или на кустах. Все это позволяет максимально защищать потомство от наземных хищников. Успешность размножения увеличивается от 57% у обыкновенной овсянки до 65% у теньковки, а плотность их составляет 25 и 40 пар/км2, соответственно. Зарянка (Erithacus rubecula) для гнездования использует как приземный ярус, природные ниши, так и ооружения антропогенного характера, поэтому имеет высокий показатель успешности размножения (66%), что свидетельствует о значительной пластичности в размещении гнезд в условиях трансформации территории. In Left-bank Ukraine, the most vulnerable to environment transformation are stenotopic typical terrestrial bird species,which abundance ranges from 17 (Tree Pipit Anthus trivialis) and 22 (Wood Warbler Phylloscopus sibilatrix) to 30 pairs / km2 (Thrush Nightingale Luscinia luscinia). Breeding success is 50% in the Tree Pipit, and 55% in the Wood Warbler and the Thrush ightingale. The Chiffchaff (Phylloscopus collybitus abietinus) and Yellowhammer (Emberiza citrinella) in the course of evolution have developed adaptations to nest at near-ground level where they locate nests in land hollows, masking them with grass, or on bushes. This provides maximum protection of their offspring from land predators. Breeding success increases from 57% in the Yellowhammer to 65% in the Chiffchaff, whereas their abundance is 25 and 40 pairs/km2 respectively. The Robin (Erithacus rubecula) uses for nesting a near-groun d level, natural niches or man-made constructions, and thus has high breeding success (66%) that is an evidence of a species significant plasticity in nests location under conditions of transformed territories.
ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОРНІТОФАУНИ УРБОЛАНДШАФТІВ НА ПРИКЛАДІ ЖУРАВЛІВСЬКОГО ГІДРОПАРКУ М. ХАРКІВ
(Херсонський державний університет, 2010) Чаплигіна, А. Б.
Дослідження орнітофауни Журавлівського гідропарку м. Харкова проводилися з 1994 по 2009 роки. Виявлено 123 види птахів, що належать до 16 загонам і 37 родин. Гніздові птиці становлять 101 вид (82,79%), 15 видів (12,30%) є мігрантами, 6 видів (4,90%) прилітають зимувати, доповнюючи зимову орнітофауни, яка становить 41 вид (33,6%). Всі види птахів класифіковані по екологічних груп, ландшафтно-генетичних фауністичних комплексів, характером перебування, типу гніздування. Исследования орнитофауны Журавлевского гидропарка г. Харькова проводились с 1994 по 2009 годы. Выявлены 123 виды птиц, принадлежащих к 16 отрядам и 37 семейств. Гнездовые птицы составляют 101 вид (82,79 %), 15 видов (12,30 %) являются мигрантами, 6 видов (4,90 %) прилетают зимовать, дополняя зимнюю орнитофауну, которая составляет 41 вид (33,6 %). Все виды птиц классифицированы по экологическим группам, ландшафтно-генетическим фаунистическим комплексам, характеру пребывания, типу гнездования. проводились с 1994 по 2009 годы. Выявлены 123 виды птиц, принадлежащих к 16 отрядам и 37 семейств. Гнездовые птицы составляют 101 вид (82,79 %), 15 видов (12,30 %) являются мигрантами, 6 видов (4,90 %) прилетают зимовать, дополняя зимнюю орнитофауну, которая составляет 41 вид (33,6 %). Все виды птиц классифицированы по экологическим группам, ландшафтно-генетическим фаунистическим комплексам, характеру пребывания, типу гнездования. The paper focuses on the research into the avifauna of the Zhuravlivs'kyi hydropark in Kharkiv conducted from 1994 to 2009. It identified 123 species of birds belonging to 16 orders and 37 families. Nesting birds make up 101 species (82,79 %); 15 species (12,30 %) are migrants; 6 species (4,90 %) arrive to spend the winter, adding to the winter bird fauna of 41 species (33,6 %). All bird species are classified according to environmental groups, landscape-genetic faunistic complexes, nature of stay, nesting type.
ЕКОЛОГО-ФАУНІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ І УСПІШНІСТЬ РОЗМНОЖЕННЯ ДЕНДРОФІЛЬНИХ ПТАХІВ НА ТРАНСФОРМОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015) Чаплигіна, А. Б.
Проаналізовано відносну чисельність і статус 38 видів дендрофільних горобцеподібних птахів на трансформованих територіях Північно-Східної України. Птахи розподілені за 7 ландшафтно-генетичними фауністичними комплексами, де 47,4 % (18 видів) неморальних. Більшість видів гніздяться у кронах дерев – 34,8 %, спорудах антропогенного походження (далі САП) – 21,7 та дуплах – 19,6 %. становлено перехід від типового природного розмноження до гніздування у штучних гніздівлях (далі ШГ) і САП: мухоловка білошия (Ficedula albicollis Temm.) – 88,0%, синиця велика (Parus major L.) – 27 %, дрізд співочий (Turdus philomelos Brehm) – 22 %, дрізд чорний (Turdus merula L.) – 15 % та вільшанка (Erithacus rubecula L.) – 14 %. Успішність розмноження (далі УР) дендрофільних птахів збільшується у ряду: від критогніздні (35,2% Turdus merula L.) – дуплогніздники (74, 8% Parus major L.), вільшанка має проміжний показник – 61,8 % (4,1±0,17). Стабільний середній показник УР – 54,0 і 58,6 % у кропив’янки чорноголової (Sylvia atricapilla L.) та зяблика (Fringilla coelebs L.) відповідно, досягається видоспецифічними умовами маскування гнізд і потайною поведінкою птахів. Вважаємо передадаптацією до розмноження на трансформованих територіях збільшення кількості пташенят, які успішно вилетіли з гнізд у середньому на одну пару мухоловки білошийої: в середньому від, 4,91±0,46 у лісопарку та 4,85±0,55 у Журавлівському гідропарку, на відміну від заповідних територій: 4,26±0,47 у НПП “Гомільшанські ліси” (далі НПП) і 4,41±0,45 в ур. “Вакалівщина”. Зменшення УР з посиленням трансформованості території у дроздів співо чого та чорного і вільшанки свідчить про слабкий рівень адаптації цих птахів. Проанализированы относительная численность и статус 38 видов дендрофильных воробьиных птиц на трансформированных территориях Северо-Восточной Украины. Птицы распределены по 7 ландшафтно-генетическим фаунистическим комплексам, где имеется 47,4 % (18 видов) неморальных. Большинство видов гнездятся в кронах деревьев (34,8 %), сооружениях антропогенного происхождения (далее САП) (21,7 %) и дуплах (19,6 %). Установлен переход от типичного естественного размножения к гнездованию в искусственных гнездовьях (далее ИГ) и САП: мухоловка-белошейка (Ficedula albicollis Temm.) – 88,0 %, синица большая (Parus major L.) – 27 %, дрозд певчий (Turdus philomelos Brehm.) – 22 %, дрозд черный (Turdus merula L.) – 15 % и зарянка (Erithacus rubecula L.) – 14 %. Успешность размножения (УР) дендрофильных птиц увеличивается в ряду: открытогнездящиеся (35,2 % Turdus merula L.) – дуплогнездники (74,8 % Parus major L.), зарянка имеет промежуточный показатель – 61,8 % (4,1±0,17). Стабильный средний показатель УР – 54,0 и 58,6 % у славки черноголовой (Sylvia atricapilla L.) и зяблика (Fringilla coelebs L.), соответственно, достигается видоспецифичными условиями маскировки гнезд и скрытным поведением птиц. Считаем предадаптацией к размножению на трансформированных территориях увеличение количества птенцов, которые успешно вылетели из гнезд: в среднем на одну пару мухоловки-белошейки от 4,91±0,46 в лесопарке и 4,85±0,55 в Журавлевском гидропарке, в отличие от заповедных территорий: 4,26±0,47 в НПП “Гомольшанские леса” и 4,41±0,45 в ур.“Вакаловщина”. Уменьшение УР с усилением трансформированности территории у дроздов певчего, черного и зарянки свидетельствует о слабом уровне адаптации этих птиц. Relative number and status of 38 species of dendrophilous passerine birds on the transformed territories of northeastern Ukraine was analyzed. Birds are distributed among 7 landscape-genetic faunistic complexes, where 47.4 % (18 species) arenemoral. Majority of species are nesting in kroons of trees – 34.8 %, in the constructions of anthropogenic origin – 21.7 %, and in hollows 19.6 %. The change from typical natu ral reproduction to nesting in the artificial nesting grounds was determined and constructions of anthropogenic origin: the collared flycatcher (Ficedula albicollis Temm.) – 88 %, Great Tit (Parus major L.) – 27 %, the song thrush (Turdus philomelos Brehm.) – 22 %, the common blackbird (Turdus merula L.) – 15% and the European robin (Eritha cus rubecula L.) – 14 %. The breeding success increases in range: birds nest open (35.2 % Turdus merula L.) – birds nest in hollows (74.8% Parus major L.), robin has intermediate indicator – 61.8 % (4.1±0.17). Stable mean indicator of breeding success – 54.0 and 58.6 % of the eurasian blackcap and common chaffinch accordingly is achieving by species-specific conditions of masking nests and birds’ hidden behavior. We consider that preadapation to reproduction – it is growth of the amount of nestlings, which successfully fly out from nests. On average for one couple of the collared fly catcher goes – 4.91±0.46 in a Woodland park and 4.85±0.55 – Guravleskom gidropark, as distinct from reserve territories: 4.26±0.47 in National nature park “Gomolshansky forests” и 4.41±0.45 in tract “Vakalovshyna”. A decrease in breeding success with an increase of transformation of the territory in song thrush, common blackbird, and the European robin shows weak adaptation level of these birds.
Еколого-фауністічний аналіз орнітофауни урболандшафтів на прикладі парку імені Горького, м. Харків
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2010) Чаплигіна, А. Б.
Дослідження орнітофауни Центрального парку ім. Горького в м. Харкові проводились з 1994 по 2010 роки. Орнітофауна парку нараховує 78 види, що належать до 9 рядів. Абсолютними домінантами є гніздові птахи – 70 видів (89,7 %), 3 види (3,8 %) зареєстровані у період осінніх чи весняних міграцій, 5 видів (6,5 %) прилітають на зимівлю, доповнюючи зимову орнітофауну, яка в цей період таким чином складає 23 види. Всі види птахів класифіковані за екологічними групами, ландшафтно-генетичними фауністичними комплексами, характером перебування, типом гніздування. Исследования орнито-фауны Центрального парка им. Горького в г. Харькове проводились с 1994 по 2009 годы. Орнитофауна парку насчитывает 78 виды, которые принадлежат к 9 рядам. Абсолютными доминантами являются гнездовые птицы – 70 видов (89,7 %), 3 виды (3,8 %) зарегистрированы в период осенних или весенних миграций, 5 видов (6,4 %) прилетают на зимовку, дополняя зимнюю орнитофауну, которая в этот период, таким образом, составляет 23 виды (29,5 %). Все виды птиц классифицированы по экологическим группам, ландшафтно-генетическим фаунистическим комплексам, характеру пребывания, типу гнездования. Avifauna of the park consists of 78 species belonging to 9 orders. Nesting birds are the absolute dominants – 70 species (89,7%), 3 species (3,8%) are registered during autumn and spring migrations, 5 species (6,5%) arrive for the winter, adding to the winter bird fauna, which in this period comes to 23 species. All bird species are classified by environmental groups, landscape-genetic faunistic complexes, the nature of stay and type of nesting.
Екологічний аналіз орнітофауни територій водоочисних споруд Харківської області
(Харківський національний університет В. Н. Каразіна, 2023) Мамедова, Ю. П.; Чаплигіна, А. Б.
Мета. Проаналізувати орнітофауну на території водоочисних споруд задля оцінки їх значення у підтримці та збереженні птахів Харківської області. Методи. Польові: обліки птахів на постійних маршрутах. Статистичні. Результати. Загалом на території водоочисних споруд Харківської області виявлено гніздування чи перебування у різні сезони 159 видів птахів, з яких більшість є рідкісними та зникаючими: занесеними до Червоної книги Харківської області (15 видів) та Червоної книги України (13 видів).. Орнітофауна на водоочисних спорудах в Харківській області у 2019 – 2023 рр., становила 159 видів з 17 рядів та 44 родин. Переважали птахи Passeriformes (37,7 %; n=159), субдомінували – Charadriiformes (16,6 %) та Anseriformes (12,1%). Менша частка інших рядів: Accipitriformes (4,5 %), Ciconiiformes (3,2 %), Columbiformes (3,2%). Водоочисні споруди важливі для гніздування 80 видів (53,3 %; n=195), а також є трофічною базою для 44 (27,7 %) блукаючих, 28 (17,6 %) пролітних та 7 (4,4 %) зимуючих видів птахів. Серед 11 фауністичних груп, переважали лімнофільні 18,5 % (n=159), бореальні (15,9%) та тропічні (13,4 %). Гніздова орнітофауна сформована переважно тропічними (16,9 %; n = 80), лімнофільними (13,0 %) та лісостеповими – 13,0 % групами. Висновки. Техногенні території водоочисних споруд мають важливе значення для підтримки видового різноманіття птахів, оскільки є місцем концентрації як широко розповсюджених, так й рідкісних видів протягом всіх сезонів року. Purpose. Analysis of the avifauna on the territory of water treatment facilities to assess their importance in the support and conservation of birds at Kharkiv region. Methods. Field survey: records of birds on permanent routes. Statistical analysis. Results. Avifauna of water treatment facilities (hereinafter WTF) at Kharkiv region in 2019 - 2023 amounted to 195 species from 17 orders and 44 families. Passeriformes birds dominated (37.7%; n=159), Charadriiformes (16.6%) and Anseriformes (12.1%) subdominated. A minority of other orders (Accipitriformes (4.5%), Ciconiiformes (3.2%), Columbiformes (3.2%)) was recorded. WTF are important for nesting of 80 species (53.3%; n=195), and are also a trophic base for 44 (27.7%) wandering, 28 (17.6%) migratory and 7 (4.4%) wintering bird species. Among 11 faunal groups, limnophilic 18.5% (n=159), boreal (15.9%) and tropical (13.4%) dominated. The nesting avifauna is formed mainly by tropical (16.9%; n = 80), limnophilic (13.0%) and forest-steppe - 13.0% groups. Conclusions. The research suggests that man-made areas of water treatment facilities are important for maintaining species diversity of birds, as they are a place of concentration of both widespread and rare species during all seasons of the year. In total, 159 species of birds were found nesting or staying in different seasons on the territory of water treatment facilities at Kharkiv region, most of which are rare and endangered: listed in the Red Book of Kharkiv region (15 species) and the Red Book of Ukraine (13 species); species of concern in Europe (Bonn and Bern Conventions).
ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСЕЛЕННЯ ШТУЧНИХ ГНІЗДІВЕЛЬ МИШОПОДІБНИМИ ГРИЗУНАМИ В УРОЧИЩІ “ВАКАЛІВЩИНА” (СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)
(Інститут екології Карпат НАН України, Українське ботанічне товариство (Львівське відділення), Ліга діячів заповідної справи України (Львівське відділення), 2019) Ярис, О. О.; Чаплигіна, А. Б.
Протягом майже 60 років в урочищі “Вакалівщина” проводяться дослідження дуплогнізних птахів у штучних гніздівлях (далі ШГ). У 2015-2019 рр. шляхом перевірки останніх з ІІІ декади березня по ІІ декаду липня виявлено заселеність ШГ мишоподібними гризунами (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 та Microtus arvalis Pallas, 1778), що становить у середньому – 4, 2%. Описано 3 модельні трансекти: “Екскурсійні стежки біостаціонару” (кленово-липова діброва, яка межує із садом); трансекта "Таврія” (кленово-липова діброва межує з луками); “Сад біостаціонару” (яблуневий сад, що межує з узліссям кленово-липової діброви). Більшість мишоподібних гризунів зареєстровані Протягом майже 60 років в урочищі “Вакалівщина” проводяться дослідження дуплогнізних птахів у штучних гніздівлях (далі ШГ). У 2015-2019 рр. шляхом перевірки останніх з ІІІ декади березня по ІІ декаду липня виявлено заселеність ШГ мишоподібними гризунами (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 та Microtus arvalis Pallas, 1778), що становить у середньому – 4, 2%. Описано 3 модельні трансекти: “Екскурсійні стежки біостаціонару” (кленово-липова діброва, яка межує із садом); трансекта “Таврія” (кленово-липова діброва межує з луками); “Сад біостаціонару” (яблуневий сад, що межує з узліссям кленово-липової діброви). Більшість мишоподібних гризунів зареєстровані протягом травня-червня. Мишоподібні гризуни траплялись як у пустих ШГ, так й у побудованих раніше гніздах дуплогнізних птахів. У мишоподібних гризунів у ШГ виявлені гнізда двох типів: тимчасові та постійні. Найбільша чисельність мишоподібних гризунів – Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis спостерігається на модельній трансекті “Екскурсійні стежки біостаціонару”у кленово-липовій діброві, яка межує із садом. Кількість трапляння мишоподібних гризунів становить 11 на 160 ШГ. Трансекта поблизу лучних степів – стара трансекта “Таврія” – 2,6 мишоподібних гризунів, а на трансекті “Сад біостаціонару” – 1 мишоподібний гризун. Максимум чисельності популяцій збігається з літнім періодом року, коли захисні і кормові властивості біотопів сприятливі для поширення мишоподібних гризунів. Мінімальна чисельність популяцій зареєстрована у кінці травня місяця. Зазвичай, Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis активні вночі, що підтверджувало, їх шурхотіння поміж листями, окрім ШГ, мишоподібні гризуни знайдені під каменями, купиною, в повалених стовбурах, в хмизі. Серед купи решток кормового ресурсу, досліджено, що у раціоні обох представників Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis, переважають насіння різних трав і дерев. Заселяючи ШГ шкодять дуплогнізним птахам (можуть живитися вмістом яєць). Після живлення пташиними кладками, у гніздах залишаться майже непошкоджені яйця з прогризеним боком. За методикою Жигальського, розраховано чисельність і просторовий розподіл мишоподібних гризунів Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis у діброві урочища “Вакалівщина”. Перевірено гіпотезу про вплив популяцій Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis на процес відновлення рослин на трансектах дослідження. протягом травня-червня. Мишоподібні гризуни траплялись як у пустих ШГ, так й у побудованих раніше гніздах дуплогнізних птахів. У мишоподібних гризунів у ШГ виявлені гнізда двох типів: тимчасові та постійні. Найбільша чисельність мишоподібних гризунів – Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis спостерігається на модельній трансекті “Екскурсійні стежки біостаціонару”у кленово-липовій діброві, яка межує із садом. Кількість трапляння мишоподібних гризунів становить 11 на 160 ШГ. Трансекта поблизу лучних степів – стара трансекта “Таврія” – 2,6 мишоподібних гризунів, а на трансекті “Сад біостаціонару” – 1 мишоподібний гризун. Максимум чисельності популяцій збігається з літнім періодом року, коли захисні і кормові властивості біотопів сприятливі для поширення мишоподібних гризунів. Мінімальна чисельність популяцій зареєстрована у кінці травня місяця. Зазвичай, Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis активні вночі, що підтверджувало, їх шурхотіння поміж листями, окрім ШГ, мишоподібні гризуни знайдені під каменями, купиною, в повалених стовбурах, в хмизі. Серед купи решток кормового ресурсу, досліджено, що у раціоні обох представників Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis, переважають насіння різних трав і дерев. Заселяючи ШГ шкодять дуплогнізним птахам (можуть живитися вмістом яєць). Після живлення пташиними кладками, у гніздах залишаться майже непошкоджені яйця з прогризеним боком. За методикою Жигальського, розраховано чисельність і просторовий розподіл мишоподібних гризунів Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis у діброві урочища “Вакалівщина”. Перевірено гіпотезу про вплив популяцій Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis на процес відновлення рослин на трансектах дослідження. В 2015-2019 гг. путём проверки последних с III декады марта по II декаду июля обнаружено заселенность искусственных гнездовий мышевидными грызунами (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 и Microtus arvalis Pallas, 1778), что составляет в среднем – 4,2%. Описаны 3 модельные трансекты: “Экскурсионные тропы биостационара” (кленово-липовая дубрава, которая граничит с садом), “Таврия” (кленово-липовая дубрава граничит с лугами), “Сад биостационара” (яблоневый сад, граничит с опушкой кленово-липовой дубравы). For almost 60 years in the tract “Vakalovshchina” studies of hollow nesting birds in artificial nests have been carried out. In 2015-2019 By checking the latter from the III decade of March to the II decade of July, in artificial nests populations were detected of Glires (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 and Microtus arvalis Pallas, 1778), which averages 4.2%. Three model transects are described: “Excursion paths to the biostationary” (maple-linden oak tree, which borders the garden), “Tavria” (maple-linden oak tree borders on meadows), “Biostationary garden” (apple orchard, bordered by the edge of a maplelime oak). Most of Glires are recorded during May-June. Glires were found both in empty artificial nests and in previously constructed nests of hollow nesting birds. Two types of nests were found in Glires in artificial nests: temporary and permanent. The largest number of Glires that is Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis is observed on the model transect “Excursion paths to the biostationary” in a maple-lime grove, which borders the garden. The number of hits of Glires is 11 per 160 in artificial nests. Transects near meadow steppes – the old section of “Tavria” – 2.6 of Glires, and transects “Garden biostationary” – 1 of Glires. The maximum number of populations coincides with the summer season, when the protective and foraging properties of biotopes are favorable for the spread of murine rodents. The minimum population was registered at the end of May. Usually, of Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis are active at night, which confirms that their murmurings between leaves, except in artificial nests, are of Glires found under stones, blackberries, fallen trunks, and shrubs. Among the pile of residues of the forage resource, it was investigated that in the diet of both representatives of Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis, the seeds of different grasses and trees prevail. When inhabiting in artificial nests, they harm the birds of prey (they can feed on eggs). After feeding with bird laying, the nests will leave nearly intact eggs with a gnawed side. According to Zhigalsky’s method, the number and spatial distribution of Glires – Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis in the oak tract of Vakalivshchyna were calculated. The hypothesis of the effect of populations of Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis on the process of plant restoration in the study sites was tested.
ЗАСЕЛЕНІСТЬ ШТУЧНИХ ГНІЗДІВЕЛЬ ДЛЯ ПТАХІВ У БОРУ НПП «ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ» У 2022–2023 рр.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-10-20) Ярис, О. О.; Літвін, Л. М.; Чаплигіна, А. Б.
Під час війни лісові екосистеми зазнають негативного впливу через присутність і пересування військовослужбовців та техніки, обстріли з різних видів зброї та інші пошкодження. Порівняльний аналіз даних, отриманих у попередні роки та під час війни, показав, що домінуючим видом, який гніздився у штучних гніздівлях з 2017 по 2022 рр., була велика синиця Parus major. Вперше у пластикових штучних гніздівлях гніздилися Jynx torquilla та Parus major. Зміна домінування протягом тривалого періоду часу, ймовірно, пов'язана з тим, що більшість штучних гнізд було зруйновано у 2023 р. через несприятливі погодні умови. During the war, forest ecosystems are negatively affected due to the presence and movement of military personnel and equipment, shelling from various types of weapons and other damages. The comparative analysis of the data obtained in previous years and during war showed that the Great tit Parus major was the dominant species nesting in artificial nests from 2017 to 2022. For the first time, Jynx torquilla and Parus major nested in plastic artificial nests. The change in dominance over a long period of time is probably due to the fact that most artificial nests were destroyed in 2023 because of the adverse weather conditions.
ЗИМОВА ОРНІТОФАУНА НА ОЧИСНИХ СПОРУДАХ М. ХАРКІВ (2019 – 2022 рр.)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Мамедова, Ю. П.; Луганська, В. О.; Cороковенко, Р. Р.; Чаплигіна, А. Б.
Виявлено 72 види, які об’єднані в 23 родини та 11 рядів. Серед них домінантами є 39 видів дендрофілів, частка яких у загальній чисельності птахів становить 54,17 %; гідрофільних 25 видів, з часткою 34,72 %; лучно-польове угруповання представлено 5 видами, з часткою 6,94 %; синантропи 3 види, де їх частка становить 4,17%. 72 species were found, which are grouped into 23 families and 11 orders. Among them are dominant 39 species of dendrophils, their share in the total bird population is 54.17%; hydrophilic 25 species, with a share of 34.72%; the meadow-field group is represented by 5 species, with a share of 6.94%; synanthropes 3 species, where their share is 4.17%.
Зустрічі рідкісних птахів у Харківській області у 2019–2021 роках
(Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, ГО «Українська природоохоронна група» (UNCG), 2022) Мамедова, Ю. П.; Чаплигіна, А. Б.
Обліки чисельності та дослідження гніздової біології птахів проводили на території Безлюдівських очисних споруд (мулові майданчики очисних споруд) міста Харкова і на озері Новий Лиман, яке утворилось на місці піщаного кар'єру. На водоймі живляться, відпочивають, гніздяться водно-болотні та інші мігруючі птахи. Дані зібрано у 2019–2021 рр. під час обстеження території дослідження у різні періоди року. Всього було зафіксовано 137 видів птахів, з них 72 – гніздяться, 96 – трапляються тільки під час міграції, 6 – зальотні, 27 занесені до Червоної книги України (Червона книга..., 2009), зокрема, 1 вид в даний час гніздиться та 15 занесені до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області, 5 з яких є гніздові (Переліки видів…, 2001). Кулики-довгоноги (Himantopus himantopus (L.)) гніздились на дев’яти майданчиках (Mamedova, Chaplygina, 2021). Counting of the number and research of the nest bird biology was conducted on the territory of Bezlyudivskyi treatment facilities (sludge sites of treatment facilities) the city of Kharkiv and on the Novy Liman lake, which was formed on the site of a sand quarry. They feed on the reservoir, resting, nesting wetlands and others migratory birds. The data was collected in 2019–2021 during examination of the research area in different periods year. A total of 137 species of birds were recorded, of them 72 - nest, 96 - occur only during migrations, 6 are fly-bys, 27 are listed in the Red Book of Ukraine (Red Book..., 2009), in particular, 1 species in currently nesting and 15 listed species animals subject to special protection on the territory Kharkiv region, 5 of which are nesting (Lists species..., 2001). Long-legged waders (Himantopus himantopus (L.)) nested at nine sites (Mamedova, Chaplygina, 2021).
КОНСОРТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ КРОПИВ’ЯНКИ ЧОРНОГОЛОВОЇ (SYLVIA ATRICAPILLA L.) У ЛІСОВИХ ЦЕНОЗАХ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016) Чаплигіна, А. Б.

Перегляд за Автор "Чаплигіна, А. Б."

Результатів на сторінку

Параметри сортування