Перегляд за Автор "Мартинова, І. С."
Зараз показано 1 - 15 з 15
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- Документ1918 рік у рецепціях Є. Х. Чикаленка(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2018-05-11) Мартинова, І. С.Таким чином, 1918 рік на думку Є. Х. Чикаленка був роком державницьких можливостей для українського народу. Але уряди, що створювалися в Україні, не мали такої програми національних і соціальних перетворень, яка б задовольняла більшість, несприятливими були і зовнішні обставини. Таким образом, в 1918 год по мнению Е. Х. Чикаленко был годом государственных возможностей для украинского народа. Но правительства, которые создавались в Украине, не имели такой программы национальных и социальных преобразований, которая бы удовлетворяла большинство, неблагоприятными были и внешние обстоятельства. Thus, in 1918, according to E. Kh. Chikalenko, it was a year of state opportunities for the Ukrainian people. But the governments that were created in Ukraine did not have such a program of national and social transformations that would satisfy the majority, and external circumstances were unfavorable.
- ДокументВиживання в умовах екстремального повсякдення: харківська інтелігенція в умовах окупації(Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 2020-10-27) Мартинова, І. С.В статті досліджено поведінку і морально-психологічний стан харківської інтелігенції в роки Великої Вітчизняної війни. Значна частина харківської інтелігенції залишилася в окупованому місті. Нацисти залучали частину інтелігенції до співпраці для того, щоб контролювати освічених і свідомих громадян, використовувати їх творчій і інтелектуальний потенціал. Переважна більшість інтелігенції була аполітичною і йшла на співпрацю буквально через загрозу голодної смерті. Намагання пристосуватися до надзвичайних обставин примушувало багатьох із них бачити в нацистах звичайних людей, пробувати з ними спілкуватися. Переважна більшість не могла вижити без роботи, тому йшла працювати в управу, поверталася в інститути. Частина від цього відчувала провину, але голод був серйозним аргументом. Хіміки і фізики робили сірники, медики працювали в лікарнях, таємно практикували. Найгірше було гуманітаріям. Така робота була не постійною, платня і пайки мізерними. Для тих, хто не міг, або перестав працювати стратегією виживання були продаж або обмін одягу, коштовностей, посуду на продукти. Такий обмін здійснювався на ринках міста, або під час виходу на село. Вихід на село, або «мінки» були надзвичайно складною і небезпечною справою. The article investigates behavior and moral and psychological state of Kharkiv intelligentsia during the Great Patriotic War. A significant part of the Kharkiv intelligentsia remained in the occupied city. The Nazis involved part of the intelligentsia in cooperation in order to in order to control educated and conscious citizens, to use their creative and intellectual potential. The vast majority of intellectuals were apolitical and cooperated literally because of the threat of starvation. Trying to adapt to the extraordinary circumstances forced many of them to see the Nazis in them to see the Nazis as ordinary people, to try to communicate with them. The vast majority could not survive without work, so they went to work in the administration, returned to the institutes. Some of them felt guilty about it, but hunger was a serious argument. Chemists and physicists made matches, doctors worked in hospitals, practiced secretly. The worst was for the humanities. Such work was not permanent, pay and rations were scanty. For those who could not, or or stopped working, the survival strategy was to sell or exchange clothes, jewelry, dishes for food. Such exchange was carried out in the city markets, or when going out into the countryside. Going to the countryside, or "markets", was extremely difficult and dangerous.
- ДокументВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАФІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016-10-28) Мартинова, І. С.В статті висвітлена тема використання фотографії при вивченні історії в школі. Зорове сприйняття інформації є так само важливим, як і слухове, дотикове, інтелектуальне. Безпосередня фіксація історичної інформації в момент дії – одна з основних властивостей переважної більшості різновидів зображальних джерел. Фото-, кіно-, відеодокументи, образно відображають конкретику часу й місця; самі є відбитками певної епохи, вміщена в них інформація потребує прочитання й розуміння. Робота учнів з фотографіями, як історичним джерелом пов’язана як з реалізацією пізнавальних цілей, так і з формуванням у них навичок само ідентифікації з культурою і спільнотою їх батьківщини. Задля правильного використання цього навчального засобу на уроці потрібно дотримуватися певних умов: фото має відповідати темі уроку, споглядання має бути цілеспрямованим, систематичним і завершуватися висновками. Навчальний процес, проведений таким чином розвиває у учня навички аналізу, синтезу, споглядання, узагальнення, абстрагування. Велике значення має фотографія у вивченні історії рідного краю, його пам’ятних місць, пам’ятників. Учні можуть провести пошукову роботу у сімейних альбомах, за допомогою старих і нових фотографій визначити схожі і відмінні риси міста (селища та ін.): його забудови, вигляду вулиць, фасадів, крамниць, вбрання мешканців. Таким чином, фотографії – це історичні джерела, які існують в найближчому оточенні учнів, вони мають низку функцій – від документальних до виховних. Фотографії відіграють важливу роль у процесі творчого розвитку учнів, їх пізнавальної активності, формування уявлень про історичне минуле. В статье освещена тема использования фотографии при изучении истории в школе. Зрительное восприятие информации является так же важным, как и слуховое, осязательное, интеллектуальное. Непосредственная фиксация исторической информации в момент действия – одно из основных свойств подавляющего большинства разновидностей изобразительных источников. Фото-, кино-, видеодокументы, образно отражают конкретику времени и места; сами являются отражениями определенной эпохи, помещенная в них информация требует прочтения и понимания. Работа учащихся с фотографиями, как историческим источником связана как с реализацией познавательных целей, так и с формированием у них навыков само идентификации с культурой и сообществом их родины. Для правильного использования данного учебного средства на уроке нужно соблюдать определенные условия: фото должно соответствовать теме урока наблюдение должно быть целенаправленным, систематическим и завершаться выводами. Учебный процесс, проведенный таким образом развивает у учащегося навыки анализа, синтеза, созерцания, обобщения, абстрагирования. Большое значение имеет фотография в изучении истории родного края, его памятных мест, памятников. Учащиеся могут провести поисковую работу в семейных альбомах, с помощью старых и новых фотографий определить схожие и отличительные черты города (поселка и др.): его застройки, вида улиц, фасадов, магазинов, наряд жителей. Таким образом, фотографии – это исторические источники, которые существуют в ближайшем окружении учеников, они имеют ряд функций – от документальных до воспитательных. Фотографии играют важную роль в процессе творческого развития учащихся, их познавательной активности, формирование представлений об историческом прошлом. The article highlights the use of photographs when teaching history in school. Visual perception of information is as important as auditory, tactile, intelligent. Direct fixation of historical information at the time of action – one of the basic properties of the vast majority of varieties of sources. Photo-, film-, video documents, figuratively reflect the specifics of time and place; are themselves reflections of a different era, placed the information requires reading and understanding. Students work with photographs as a historical source is connected with the realization of cognitive goals and build their skills of self-identification with the culture and community of their homeland. For proper use of this educational tool in the classroom need to comply with certain conditions: photo must fit the theme of the lesson observation should be purposeful, systematic, and end with conclusions. Learning process, conducted in such a way develops the student's skills of analysis, synthesis, contemplation, synthesis, abstraction. Is important photo in the history of the native land, its memorable places, monuments. Students can conduct search operation in family albums, using old and new photographs to identify similarities and differences of the city (village, etc.): its buildings, streets, facades, shopping, outfit of the residents. Thus, photos are historical sources that exist in the immediate environment of the students, they have a number of functions – from documentary to educational. Photos play an important role in the process of creative development of pupils, their cognitive activity, the formation of ideas about the historical past.
- ДокументВнесок української наукової еліти в зародження ІТ галузі в Україні(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-03-29) Мартинова, І. С.; Климик, Ю. І.В статті вивчається внесок українських вчених в процес становлення інформаційних технологій, зокрема у зародження і розвиток програмування ще за радянських часів. Зосереджено увагу на родині відомих українських вчених Рвачових – Ющенків. Проаналізовано внесок К. Л. Ющенко у становлення наукової школи теоретичного програмування. З’ясовано головні напрямки досліджень соратників і учнів вченої. The article examines the contribution of Ukrainian scientists to the formation of information technology, in particular, to the emergence and development of programming in Soviet times. The attention is focused on the family of famous Ukrainian scientists Rvachovs - Yushchenko. The contribution of K. L. Yushchenko to the formation of the scientific school of theoretical programming is analyzed. The main directions of research of the scientist's associates and students are identified.
- ДокументВійна України / Війни пам’яті та викладання історії України(Одеський державний університет внутрішніх справ, Центр українсько-європейського наукового співробітництва; Видавничий дім «Гельветика», 2022-07-18) Мартинова, І. С.Автор наголошує на прихильності України до європейських цінностей. До них належить плюралізм, демократія, свобода думки, відсутність цензури і та ін. Орієнтованість на Європу передбачає певні підходи до історії, а також пропонує інституційні та правові механізми, спрямовані на зміцнення плюралістичної політики пам’яті. Викладання історії України, на думку автора, має відповідати рекомендаціям Ради Європи від 2001 року «Про Викладання Історії у Європі ХХІ століття», що пропагують «плюралістичну та толерантну концепцію викладання історії» та «підтримку таких фундаментальних цінностей, як толерантність, взаєморозуміння, права людини та демократія». The author emphasizes Ukraine's commitment to European values. These include pluralism, democracy, freedom of thought, lack of censorship, etc. European orientation presupposes certain approaches to history, and also offers institutional and legal mechanisms aimed at strengthening a pluralistic politics of memory. According to the author, teaching the history of Ukraine should comply with the recommendations of the Council of Europe from 2001 "On Teaching History in Europe of the 21st Century", which promote "a pluralistic and tolerant concept of teaching history" and "support of such fundamental values as tolerance, mutual understanding, human rights and democracy".
- Документ"Житлове питання" в Харкові у 1920-30-ті роки в дискурсі преси(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Мартинова, І. С.В статті проаналізовано відображення в республіканській та місцевій пресі проблеми забезпечення житлом мешканців Харкова – великого промислового центру, столиці радянської України з 1919 по 1934 роки. Стрімке зростання населення Харкова, викликане будівництвом промисловості та перетворенням його на столицю радянської України, спричинило житлову кризу. Різноманітні аспекти житлової проблеми міста Харкова розглядалися як у місцевій пресі, представленій газетами «Харківський пролетар» (орган Харківського окружного комітету КП(Б)У), «Харьковский рабочий» (орган Харківського міського комітету КП(б)У та міської ради), «Пролетарий», так і в пресі загальноукраїнського значення – республіканській газеті «Вісті ВУЦВК». Центральною темою публікацій були масштаби й засоби подолання житлової кризи у місті. Причиною кризи преса визначала стрімке зростання робітничого класу і «пережитки минулого». Як засіб вирішення проблеми у 1920-ті роки пропагувалося кооперативне будівництво, у 1930-ті роки більше уваги приділялося новобудовам та питанням якості будівництва. Хоча радянська преса перебувала під партійним контролем, але у 1920-ті роки допускалися критичні публікації щодо кризової ситуації з житлом, безгосподарності і розхлябаності окремих осіб і діячів. Критикувалася навіть ідея і практика будинків-комун. Преса формулювала проблему, її масштаби, інформувала про можливі засоби їх вирішення, які пропонували державні органи; повідомляла про те, яке житло хотіли б отримати робітники, що свідчить про зворотній зв’язок між суспільством і пресою. Таким чином, наприкінці 1920-х – на початку 1930 рр. такі риси радянської преси, як монологічний характер, обмежена динамічність, непрозорий характер функціонування ще не почали повною мірою функціонувати. The article analyzes the reflection in the republican and local press of the problem of providing housing for residents of Kharkiv - a large industrial center, the capital of Soviet Ukraine from 1919 to 1934. The rapid population growth of Kharkiv, caused by the construction of industry and its transformation into the capital of Soviet Ukraine, caused a housing crisis. Various aspects of the housing problem of Kharkiv were considered both in the local press, represented by the newspapers "Kharkiv Proletarian" (organ of the Kharkiv District Committee of the CP (B) U), "Kharkiv Worker" (organ of the Kharkiv City Committee of the CP (B) U and the City Council), "Proletarian", and in the press of all-Ukrainian importance - the republican newspaper "Visti VUCVK". The central theme of the publications was the scale and means of overcoming the housing crisis in the city. The press identified the rapid growth of the working class and "remnants of the past" as the cause of the crisis. As a means of solving the problem in the 1920s, cooperative construction was promoted, in the 1930s more attention was paid to new buildings and the quality of construction. Although the Soviet press was under party control, in the 1920s critical publications about the housing crisis, mismanagement and laxity of individuals and figures were allowed. Even the idea and practice of communal houses were criticized. The press formulated the problem, its scale, informed about possible means of solving them, which were offered by state bodies; reported about what kind of housing workers would like to receive, which indicates the feedback between society and the press. Thus, in the late 1920s – early 1930s, such features of the Soviet press as monological nature, limited dynamism, non-transparent nature of functioning had not yet begun to fully function.
- ДокументНаукова школа історії України імені В. Я. Білоцерківського(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-29) Богдашина, О. М.; Мартинова, І. С.У розвідці О. М. Богдашиної та І. С. Мартинової детально проаналізована діяльність наукової школи В. Я. Білоцерківського, наведено її склад, показано тематика та напрями її роботи. Ефективність діяльності цієї школи засвідчує високий рівень захищених дисертацій, значна кількість інших видів виданої наукової продукції, високий рівень проведення міжнародних та республіканських конференцій, інших наукових заходів тощо. Наукова школа історії України імені В. Я. Білоцерківського продовжує активно працювати зараз під керівництвом проф. Богдашиної О. М. Напрями наукових досліджень школи: історія Слобожанщини XIX – XX ст.; теорія та історія культури, освіти та науки в Україні XIX – XX ст.; історія історіографії; біографістика; історія, теорія та методика джерелознавства засвідчує тяглість традицій історичної освіти та науки на факультеті історії та права Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. In the investigation by O. M. Bohdashyna and I. S. Martynova, the activities of the scientific school of V. Ya. Bilotserkivskyi are analyzed in detail, its composition is given, and the topics and directions of its work are shown. The effectiveness of this school’s activities is evidenced by the high level of defended dissertations, a significant number of other types of published scientific products, the high level of holding international and republican conferences, other scientific events, etc. The Scientific School of the History of Ukraine named after V. Ya. Bilotserkivskyi continues to work actively now under the leadership of prof. O. M. Bohdashina Areas of scientific research of the school: history of the Slobozhanshchyna of the 19th – 20th centuries; theory and history of culture, education and science in Ukraine in the 19th – 20th centuries; history of historiography; biography; history, theory and methodology of source studies certifies the continuity of the traditions of historical education and science at the Faculty of History and Law of Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda.
- ДокументОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ В ГІМНАЗІЯХ ХАРКІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014) Мартинова, І. С.У статті на основі архівних і опублікованих джерел проаналізовано форми позакласної роботи в гімназіях Харківської губернії другої половини ХІХ – на початку ХХ століття, як засобу доповнення змісту провідних навчальних дисциплін в умовах жорстокої регламентації освітнього процесу з боку Міністерства народної освіти Російської імперії. В статье на основе архивных и опубликованных источников проанализированы формы внеклассной работы в гимназиях Харьковской губернии второй половины XIX - начала ХХ века, как средства дополнения содержания ведущих учебных дисциплин в условиях жестокой регламентации образовательного процесса со стороны Министерства народного образования империи. This article deals with the forms of extracurricular activities in the public schools of Kharkiv province of the second half of XIX - beginning of XX century as a means of the main subjects content addition under strict regulation of educational process by the Ministry of Education of the Russian Empire.
- Документ"Організована дружба": створення і діяльність харківського товариства дружби з Німецькою демократичною республікою(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Мартинова, І. С.Унаслідок прийнятих комуністичною партією рішень про посилення пропаганди радянського способу життя закордоном і залучення до цього процесу громадськості в радянській Україні наприкінці 1950-х – 1960-ті рр. було створено Українське товариство дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами(УТДКЗ). Воно мало обласні і міські відділення. Значний інтерес харківської громадськості до німецької мови і культури, наявність громадської просвітницької організації – Клубу друзів німецької мови (пізніше Клуб друзів НДР) зумовили створення у 1968 році Харківського міського відділення Товариства дружби з Німецькою демократичною республікою(ХМВТД). Діяльність Товариства відбувалася в рамках визначених статутом УТДКЗ і під контролем ідеологічного відділу обкому партії. Товариство складалося з колективних членів, серед яких були вищі навчальні заклади, підприємства, середні школи міста. «Клуб друзів НДР» був найактивнішим колективним членом ХМВТД і виконував більшість завдань, що стояли перед Товариством. Основними формами роботи були: зустрічі делегацій («потягів дружби») та окремих діячів культури, науки, техніки; проведення днів культури, урочистих зборів, присвячених річниці утворення НДР, вечорів німецької літератури, музики, театру; експонування виставок зарубіжних громадських організацій; шефська робота над студентами з Німеччини; відсилання закордон виставок, кінокартин, матеріалів для преси. Пропагандистсько-ідеологічний аспект в діяльності Товариства був обов’язковим, що позначалося на тематиці зустрічей і екскурсій, але ж міжособистісне спілкування сприяло встановленню теплих людських відносин. Актив товариства намагався неформально підходити до виконання своїх обов’язків. Члени Товариства з задоволенням виконували свою роботу, спілкувалися з гостями з НДР у неформальних обставинах, своїми руками готували сувеніри, організовували вечори і концерти, готували доповіді на різні теми, листувалися з німецькими друзями. Для цього вони вчили і постійно вдосконалювали німецьку мову. As a result of the Communist Party's decisions to intensify the propaganda of the Soviet way of life abroad and to involve the public in this process in the Soviet Ukraine, the Ukrainian Friendship and Cultural Relations with Foreign Countries Society (UFCRS) was established in the late 1950s – 1960s. It had regional and city branches. Significant interest of the Kharkiv public in the German language and culture, the existence of the public educational organization – the German Language Friendship Club (later the GDR Friendship Club) led to the establishment of Kharkiv branch of the German Democratic Republic Friendship Society (KhCBFS) in 1968. The activities of the Society took place within the framework of the UFCRS statute and under the control of the ideological department of the regional party committee. The society consisted of collective members, among whom were higher educational institutions, enterprises, secondary schools of the city. The GDR Friendship Club was the most active collective member of the KhCBFS and performed most of the tasks facing the Society. The main forms of activity were: meeting delegations ("friendship trains") and individual figures of culture, science, technology; holding days of culture, solemn gatherings dedicated to the anniversary of the GDR formation, evenings of German literature, music, theater; holding exhibitions of foreign public organizations; mentoring students from Germany; sending exhibitions, films, press materials abroad. The propaganda and ideological aspect of the Society activity was obligatory, which affected the topics of meetings and excursions, but interpersonal communication contributed to the establishment of warm human relations. The company asset tried to be informal. The members of the Society gladly performed their work, communicated with guests from the GDR in informal circumstances, prepared souvenirs with their own hands, organized events in the evenings and concerts, prepared reports on various topics, corresponded with German friends. To do this, they taught and constantly improved the German language.
- ДокументОсманський вектор зовнішньої політики Б. Хмельницького в сучасній українській історіографії(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-14) Мартинова, І. С.В статті досліджено дипломатичні відносини між українськими та турецькими урядами в середині XVII століття. В українській історіографії вчені притримуються різних позицій у своїх висновках відносно оцінки стосунків Чигирина зі Стамбулом за доби Б. Хмельницького: що це було – васалітет, номінальний васалітет, протекторат, військовий союз чи щось інше? В статье исследованы дипломатические отношения между украинскими и турецкими правительствами в середине XVII века. В украинской историографии ученые придерживаются различных позиций в своих выводах относительно оценки отношений Чигирина со Стамбулом в эпоху Б. Хмельницкого: что это было – вассалитет, номинальный вассалитет, протекторат, военный союз или нечто другое? The article investigates diplomatic relations between Ukrainian and Turkish governments in the middle of the 17 th century. In the Ukrainian historiography scholars hold different positions in their conclusions concerning the assessment of relations between Chyhyryn and Istanbul in the epoch of B. Khmelnytskyi: it was vassalage, nominal vassalage, protectorate or military alliance. Khmelnitsky: what was it – vassalage, nominal vassalage, protectorate, military alliance or something else?
- Документ«Отаманщина» у спогадах сучасників(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-05-28) Мартинова, І. С.Автором досліджено історіографія селянсько-повстанського руху періоду української революція 1917 – 1921 рр.. Зроблено висновок: явище «отаманщини» оцінюється по більшості як негативне і деструктивне політичними і військовими діячами різних політичних поглядів. Ставлення представників українського визвольного руху варіюється від вкрай негативних оцінок до визначення цього явища як вимушених дій по захисту революції і державності. The author researched the historiography of the peasant-insurgent movement of the period of the Ukrainian revolution of 1917-1921. The conclusion was made: the phenomenon of "Otamanship" is generally assessed as negative and destructive by political and military figures of various political views. The attitude of the representatives of the Ukrainian liberation movement varies from extremely negative assessments to defining this phenomenon as forced actions to protect the revolution and statehood.
- ДокументРАДЯНСЬКА ПОВСЯКДЕННІСТЬ: ТЕОРІЯ, ДЖЕРЕЛА, УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Мартинова, І. С.Методичні рекомендації до курсу «Радянська повсякденність: теорія, джерела, український контекст» охоплюють весь процес навчання. Вони містять загальну схему вивчення курсу; плани семінарських занять з методичними рекомендаціями; перелік індивідуальних завдань; питання винесені на самостійне вивчення та методичні поради щодо їх опрацювання; критерії оцінювання рівня засвоєння матеріалів курсу; рекомендовану навчальну та спеціальну літературу до вивчення навчальної дисципліни. Methodological recommendations for the course "Soviet Everyday Life: Theory, Sources, Ukrainian Context" covers the entire learning process. They contain a general scheme of studying the course; plans for seminars with methodological recommendations; a list of individual tasks; questions for independent study and questions for independent study and methodological advice on how to work through them; criteria for assessing the level of mastery of course materials; recommended educational and specialized literature for the study of the discipline.
- ДокументРоль науково-педагогічної інтелігенції в міжкультурній комунікації: Л. Д. Маєвська(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-03-29) Мартинова, І. С.В статті вивчається біографія Маєвської Ліни Дмитрівни, яка більше 60 років працювала на кафедрі німецької і французької мов Харківського університету, викладала німецьку мову для фахівців, займалася перекладом. Нею опубліковано більше 70 наукових робіт, присвячених сучасній лексиці німецької мови, проблемам міжкультурної комунікації та ін. З 1968 року Л. Д. Маєвська вела широку громадську діяльність на посаді відповідального секретаря, а потім віце – президента Товариства дружби з Німеччиною. На цій посаді вона постійно сприяла розвитку контактів університету і міста Харкова з НДР, Німеччиною в галузі науки і культури. The article deals with the biography of Mayevskaya Lina, who has been working as a teacher of German at the department of German and French languages in Kharkov University for 60 years. She has published over 70 scientific works devoted to the modern vocabulary of the German language, problems of intercultural communication, etc. L. Mayevskaya has been the Executive Secretary, and then the Vice-President of the Society for Friendship with Germany since 1968. And all this time she has had an active social position and made a significant contribution to the development of contacts between the University and the city of Kharkov with Germany in the field of science and culture.
- ДокументСтавлення української освітянської інтелігенції до процесу державотворення у 1917–1919 рр.(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-05-29) Мартинова, І. С.В статті розглянуто участь української освітянської інтелігенції у державотворчих процесах 1917–1919 років. Не зважаючи на складнощі в стосунках між освітянською інтелігенцією і українськими урядами значна частина освітян підтримувала саме українське державотворення. Українська освітянська інтелігенція була рушійною силою українського державотворення. The article deals with the participation of Ukrainian educational intelligentsia in the state-building processes of 1917-1919. Despite the difficulties in relations between the educational intelligentsia and Ukrainian governments, a significant part of educators supported the Ukrainian state-building. Ukrainian educational intelligentsia was the driving force of the Ukrainian state-building.
- ДокументХАРКІВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ТОВАРИСТВА «УКРАЇНА – НІМЕЧЧИНА» В ОРГАНІЗАЦІЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ МІСТУ (1990-ті – ПОЧАТОК 2000-х рр.)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Мартинова, І. С.На початку 1990-х Україну спіткала глибока економічна криза. У цей момент на допомогу харків’янам прийшли німецькі друзі. Благодійне товариство Arbeiterwohlfahrt (AWO) із міста Берінгенсдорф-Швайг поблизу Нюрнберга ініціювало акцію «Допомога Харкову», яка тривала протягом майже 13 років, упродовж яких до Харкова було спрямовано більше 7 гуманітарних конвоїв. Члени Харківського Товариства «Україна–Німеччина» Л. Маєвська, Л. Крюкова, Г. Селігов, І. Бринзюк та інші брали активну участь в організації цих акцій. Згодом ініціативу на себе перебрало міське керівництво, окремі організації та установи. Товариство на початку 2000-х припинило своє існування. The Kharkiv German Democratic Republic Friendship Society was established in Kharkivin 1968. After the collapse of the USSR, the structure of the Society at the union level was destroyed, nevertheless it was decided to reformatit into “The Ukraine-Germany” Societyin Kyiv. The Kharkiv branch was named the same. In the early 1990s, Ukraine experienced a deep economic crisis. The rupture of economic ties between the former Soviet republics hit the big industrial city of Kharkiv hard. At that moment, the German friends came to Kharkiv residents’aid. In the town of Beringensdorf-Schweig near Nuremberg, which at that time became a partner city of Kharkiv, there was a charity Arbeiterwohlfahrt (AWO). Its chairperson at that time was Friz Körber, who was also vice-president of Bavaria.On AWO chairperson’sinitiative, the "Help to Kharkiv" campaign began, which lasted for about 13 years, during which more than 7 humanitarian convoys were sent to Kharkiv. F. Körber and his colleagues demanded that the help be targeted - "from hand to hand". The most active members of the Society L. Maevska, L. Kryukova, G. Seligov, I. Brynzyuk and others met the convoys and assisted in distributing the aid, communicating with sponsored families and institutions.They took part in organizing German comrades’ meetings with children victims of Chernobyl, orphans of the orphanage "Childhood" in the village of Vysokyi. Visits to children's hospitals, the Genetic Centre, the boarding school for visually impaired children, psychiatric hospital and other places were arranged as well. During this period, the Society meetings were held periodically, personal contacts were maintained. The Society activists participated in meeting humanitarian convoys and identifying those who were in need. However, later on the initiative was taken over by the city administration, some organizations and institutions. The company ceased to exist in the early 2000s.