DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Колода, В. В."

Перегляд за Автор "Колода, В. В."

Зараз показано 1 - 20 з 31

Археологический очерк Первомайского района
(Харьковский частный музей городской усадьбы, 2020) Колода, В. В.
В статье дан очерк развития территории Первомайского района Харьковской области в древности, что стало возможным благодаря многолетним, но спорадическим археологическим исследованиям, начиная с рубежа 19/20 вв. У статті надано нарис розвитку території Первомайського району Харківської області у давнину, що стало можливим завдяки багаторічним, але спорадичним археологічним дослідженням, починаючи з рубежу 19/20 ст. The article presents an outline of the development of the territory of Pervomaisky district of Kharkiv region in ancient times, which became possible thanks to many years of sporadic archaeological research, starting from the turn of the 19th/20th centuries.
Археологічний нарис селища Старий Салтів
(Друкарня Мадрид, 2020) Колода, В. В.
Робота присвячена висвітленню найбільш давнього періоду в історії тієї території, на якій зараз розташоване селище Старий Салтів від початку її заселення у добу бронзи і до кінця І тисячоліття н.е. Після короткого огляду археологічних досліджень, які проводяться на означеній території вже понад століття, висвітлюється поетапний розвиток давнього населення, що мешкало в означеній місцевості в бронзову та ранню залізну добу, а також раннє середньовіччя. Висвітлюється основа їх господарства, внутрішній світ та етнічна належність. Особлива увага приділяється старожитностям салтівської археологічної культури (середина VIII – середина Х ст. н.е.), які презентують рештки матеріальної та духовної культури народів Хозарського каганату. Робота розрахована, перш за все, на краєзнавців, шкільних вчителів, учнів та студентів. The work is devoted to the coverage of the most ancient period in the history of the territory on which the village of Stary Saltiv is now located from the beginning of its settlement in the Bronze Age to the end of the first millennium A.D. After a brief review of archaeological research that has been conducted in the area for more than a century, the phased development of the ancient population that lived in the area in the Bronze and Early Iron Ages, as well as the early Middle Ages, is highlighted. The basis of their economy, inner world and ethnicity is covered. Particular attention is paid to the antiquities of the Saltiv archaeological culture (mid VIII - mid X century AD), which represent the remains of the material and spiritual culture of the peoples of the Khazar Khaganate. The work is designed primarily for local historians, school teachers, pupils and students.
АРХЕОЛОГІЧНІ МАТЕРІАЛИ ХVІІІ СТ. ТА ПЕРСПЕКТИВА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ВИВЧЕННІ БАГАТОВИМІРНОЇ СПАДЩИНИ Г. С. СКОВОРОДИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Колода, В. В.
У публікації досліджено багатовимірну спадщину вдатного українського і в цілому європейського вченого, літератора, педагога і філософа Г. С. Сковороди, що неможливо без урахування слобожанського середовища ХVІІІ ст., в якому він жив і творив. При аналізі формування характеру, ментальності та мультикультурності слобідського населення ХVІІІ ст. слід враховувати геополітичні обставини заселення Слобожанщини та її положення на тогочасній мапі Східної Європи. Зазначено, що враховуючи писемні та літературні джерела, знаючи перебіг історичних подій і етнографічний матеріал, а також дані археологічних досліджень ми можемо більш повно розкрити життя народних мас, серед яких жив і творив Г. С. Сковорода. Саме археологічний матеріал є доказом мультикультурних впливів при основному українському стрижні культури Слобідської України ХVІІІ ст. Артефакти вказаного часу не тільки ілюструють, а й значною мірою відображають соціокультурний розвиток більшості населення, його побут, характер, устремління та зовнішні зв’язки. The publication explores the multidimensional legacy of the talented Ukrainian and generally European scientist, writer, pedagogue and philosopher H. S. Skovoroda, which is impossible without taking into account the Slobojan environment of the 18th century, in which he lived and created. When analyzing the formation of the character, mentality and multiculturalism of the Slobid population of the 18th century. it is necessary to take into account the geopolitical circumstances of the settlement of Slobozhanshchyna and its position on the contemporary map of Eastern Europe. It is noted that taking into account written and literary sources, knowing the course of historical events and ethnographic material, as well as the data of archaeological research, we can more fully reveal the life of the masses, among whom H. S. Skovoroda lived and worked. It is the archaeological material that is proof of multicultural influences at the main Ukrainian core of culture of Slobid Ukraine of the 18th century. Artifacts of the specified time not only illustrate, but also to a large extent reflect the socio-cultural development of the majority of the population, its lifestyle, character, aspirations and external relations,
Господарчi споруди Вовчанського городища: проблеми реконструкцiї та iнтерпретацiї
(Національна академія наук України, Інститут археології НАН України, 2020) Колода, В. В.
В статті розглянуто залишки господарчих будівель, що виявлені на Вовчанському городищі у Харківській області, яке належить до північно-західних територій Хозарського каганату (лісостеповий регіон салтівської культури середини VIII – середини Х ст. н. е.). На підставі археологічних та етнографічних даних, а також можливостей ґрунтів і природного оточення щодо будівельного матеріалу, пропонуються реконструкції окремих господарчих будівель. Виходячи з етнополітичної ситуації визначається можливе призначення цих споруд. В статье рассмотрены остатки хозяйственных построек, обнаруженные на Волчанском городище в Харьковской области, которое относится к северо-западным территориям Хазарского каганата (лесостепной регион салтовской культуры середины VIII – середины Х в. н. э.). На основании археологических и этнографических данных, а также возможностей почв и природного окружения относительно строительного материала, предлагаются реконструкции отдельных хозяйственных зданий. Исходя из этнополитической ситуации определяется возможное назначение этих сооружений. The article deals with the remains of economic buildings discovered at the Volchansk fortress in the Kharkiv region, which belongs to the northwestern territories of the Khazar Khaganate (the forest-steppe region of the Saltov culture of the middle VIII – middle of the X century AD). Based on archaeological and ethnographic data, as well as the capabilities of soils and the natural environment regarding the building material, reconstructions of individual economic buildings are proposed. On the basis of the ethnopolitical situation, the possible purpose of these structures is determined.
ГОСПОДАРЧІ БУДІВЛІ САЛТІВСЬКОГО ЧАСУ НА ГОРОДИЩІ МОХНАЧ
(ОКЗ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ», 2021) Колода, В. В.
В статті розглянуто салтівські господарські будівлі городища Мохнач. Відзначено, що вони, як правило, були слабо заглиблені. В плані вони були найчастіше прямокутними (принаймні з прямими стінами), рідше – овальними. В них рідко фіксується опорні конструкції перекриття, що дозволяє припустити у більшості шатровий дах. Подальше вивчення такої категорії археологічних комплексів як господарські будівлі збагатить наше уявлення щодо життя та господарської діяльності в далекому минулому. The article deals with the Saltiv household buildings of the Mokhnach settlement. It is noted that they, as a rule, were slightly buried. In plan they were most often rectangular (at least with straight walls), less often – oval. They rarely fixed supporting structure of the ceiling, which suggests in most hipped roof. Further study of such category of archaeological complexes as farm buildings will enrich our understanding of life and economic activity in the distant past. activities in the distant past.
Дослідження городища в с. Мохнач та його околиць
(Інститут археології НАН України, 2019) Колода, В. В.
Середньовічна експедиція Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди продовжила дослідження в с. Мохнач Зміївського р-ну Харківської області та його окрузі. Основна увага була зосереджена на розкопках північного двору городища Мохнач, що відноситься до Салтівської культури (друга половина VIII — середина Х ст.). Средневековая экспедиция Харьковского национального педагогческого университета имени Г. С. Сковороды продолжила исследования в с. Мохнач Змиевского р-на Харьковской области и его округе. Основное внимание было сосредоточено на раскопках северного двора городища Мохнач, что относится к Салтовской культуре (вторая половина VIII - середина Х в.). Medieval expedition of Kharkiv National Pedagogical University. GS Skovoroda continued her research in the village of Mokhnach, Zmiiv district, Kharkiv region and its district. The main attention was focused on the excavations of the northern courtyard of the Mokhnach settlement, which belongs to the Salt culture (the second half of the VIII - middle of the X century).
ДОСЛІДЖЕННЯ НА ГОРОДИЩІ МОХНАЧ
(Інститут археології НАН України, 2020) Колода, В. В.
В статті проаналізовано середньовічну експедицію Харківського педуніверситету ім. Г. С. Сковороди, що проводила дослідження городища, яке знаходиться на правому березі Сіверського Дінця в с. Мохнач Зміївського р-ну Харківської обл. Роботи були продовжені в розкопі 10 на північному дворі, культурний шар якого відноситься до салтівської археологічної культури (друга половина VIII – середина Х ст.). Серед салтівських артефактів переважають, зазвичай, уламки гончарного посуду. Скіфські матеріали представлені поодинокими фрагментами ліпної кераміки і парою бронзових наконечників стріл, що датуються кінцем V–IV ст. до н. е. The article analyzes the medieval expedition of Н. S. Skovoroda Kharkiv Kharkiv Pedagogical University, which conducted research on the settlement, which is located on the right bank of the Siversky Donets in с. Mokhnach, Zmiiv district, Kharkiv region. The works were continued in excavation 10 in the northern courtyard, the cultural layer of which belongs to the Saltiv archaeological culture (second half of the VIII – middle of the X century). Among the Saltiv artifacts prevail, usually fragments of pottery. Scythian materials are represented by single fragments of stucco pottery and a couple of bronze arrowheads dating from the late V–IV centuries BC.
Дослідження нових житлово-господарчих і культових комплексів на городищі в с. Мохнач
(Інститут археології НАН УкраїниІ, 2020) Колода, В. В.
В статті було досліджено городище, що знаходиться на правому березі Сіверського Дінця в с. Мохнач Зміївського р-ну Харківської обл. У 2018 р. Середньовічна археологічна експедиція Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди продовжила роботи у розкопі 10 на північному дворі, культурний шар якого відноситься до салтівської археологічної культури (друга половина VIII – середина Х ст.). В статье было исследовано городище, что находится на правом берегу Северского Донца в с. Мохнач Змиевского р-на Харьковской обл. В 2018 Средневековая археологическая экспедиция Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды продолжила работы в раскопе 10 на севером дворе, культурный слой которого относится к салтовской археологической культуре (вторая половина VIII – середина Х в.). The article investigated the site of a settlement located on the right bank of the Seversky Donets in the village of Mokhnach, Zmievsky district, Kharkiv region. In 2018 the Medieval Archaeological Expedition of Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University continued its work in excavation 10 on the northern yard, the cultural layer of which refers to the Saltovo archaeological culture (second half of the VIII – mid-tenth century).
Житлo кoчівника зі слідами обрядових дій на городищі Мохнач (за матеріалами розкопок 2018 р.)
(Майдан, 2019) Колода, В. В.
Під час досліджень 2018 р. на городищі Мохнач на правому березі Сіверського Дінця в Харківський області (рис. 1) було досліджено житло зі слідами обрядових дій. За своїм планом житло відноситься до юртоподібних споруд з розмірами котловану 370 × 300 см і рівнем заляганні підлоги у 80 см (рис. 2, 3). Конструкція житла та виявлені в ньому артефакти мають широкі аналогії у Салтівській археологічній культурі, яка асоціюється з хозарським каганатом (рис. 3—7). Поряд із відкритим вогнищем житла виявлена група навмисно закопаних речей, переважна більшість яких має сліди впливу вогню (рис. 6—8). Отримані матеріали свідчать, що даний набір речей є наслідком проведення обрядових (поховальних або поминальних) дій, які були проведені із використанням вогню за межами житла. Об’єктом цих дій була молода жінка. Після проведення обряду частина предметів була витягнута з багаття, очищена від його решток та, можливо, кісток, принесена до помешкання та прихована поблизу сімейного вогнища. Це свідчить, що обряд стосувався близького родича (дружина, донька?). Наявність коштовних речей та багатий набір намиста свідчить про значний матеріальний рівень померлої та й всієї родини взагалі. Набір прикрас та аналогії елементам костюму датують даний комплекс в загальних межах IХ ст. н. е. Мешканці даного комплексу були носіями культурних традицій різних етносів, що входили до складу хозарського каганату. Юртоподібне житло втілювало побутові традиції степового кочового суспільства, яке було представлено в каганаті різними етнічними групами (булгари, тюрки, угри). Кремаційний обряд поховання на теренах лісостепової хозарії пов’язаний із переселеними сюди з північно-західного Кавказу тюрко-адигами. Набір прикрас та речі особистого вжитку, що пройшли обробіток вогнем, має стійки аналогії серед старожитностей аланів. Во время исследований 2018 г. на городище Мохнач на правом берегу Северского Донца в Харьковской области (рис. 1) были исследованы жилье со следами обрядовых действий. По своему плану жилье относится к юртоподобных сооружений с размерами котлована 370 × 300 см и уровнем залегании пола в 80 см (рис. 2, 3). Конструкция жилья и обнаруженные в нем артефакты имеют широкие аналогии в Салтовской археологической культуре, которая ассоциируется с хазарским каганатом (рис. 3-7). Наряду с открытым очагом жилья обнаружена группа намеренно закопанных вещей, подавляющее большинство которых имеет следы воздействия огня (рис. 6-8). Полученные материалы свидетельствуют, что данный набор вещей является следствием проведения обрядовых (погребальных или поминальных) действий, которые были проведены с использованием огня за пределами жилья. Объектом этих действий была молодая женщина. После проведения обряда часть предметов была извлечена из костра, очищенная от его остатков и, возможно, костей, принесенная в дом и скрытая вблизи семейного очага. Это свидетельствует, что обряд касался близкого родственника (жена, дочь?). Наличие ценных вещей и богатый набор бус свидетельствует о значительном материальном достатке умершей и всей семьи в целом. Набор украшений и аналогии элементам костюма датируют данный комплекс в общих чертах IХ в. н. э. Жители данного комплекса были носителями культурных традиций разных этносов, входивших в состав хазарского каганата. Юртоподобное жилье воплощало бытовые традиции степного кочевого общества, которое было представлено в каганате различными этническими группами (булгары, тюрки, угры). Кремационной обряд захоронения на территории лесостепной Хазарии связан с переселенными сюда с северо-западного Кавказа тюрко-адыгами. Набор украшений и вещи домашнего обихода, прошедшие обработку огнем, имеет стойки аналогии среди древностей алан. During the studies of 2018 in the Mokhnach settlement on the right bank of the Seversky Donets in the Kharkov region (Fig. 1), housing with traces of ritual actions was investigated. According to its plan, housing refers to yurt-like structures with a pit size of 370 × 300 cm and a floor level of 80 cm (Fig. 2, 3). The construction of the dwelling and the artifacts found in it have wide analogies in the Saltov archaeological culture, which is associated with the Khazar Khaganate (Fig. 3-7). Along with an open fireplace, a group of deliberately buried things was discovered, the vast majority of which have traces of the effects of fire (Fig. 6-8). the materials obtained indicate that this set of things is a consequence of ritual (funeral or funeral) actions that were carried out using fire outside the home. The object of these actions was a young woman. After the ceremony, part of the items was removed from the fire, cleaned of its remains and possibly bones, brought into the house and hidden near the family hearth. This indicates that the rite concerned a close relative (wife, daughter?). The presence of valuables and a rich set of beads indicates a significant material level of the deceased and the whole family as a whole. A set of jewelry and analogies to the elements of the costume date the complex in general outlines of the 9th century. n E. The inhabitants of this complex were carriers of cultural traditions of various ethnic groups that were part of the Khazar Khaganate. Yurt-like housing embodies the everyday traditions of the steppe nomadic society, which was represented in the Kaganate by various ethnic groups (Bulgars, Turks, Ugrians). The cremation rite of burial on the territory of the forest-steppe Khazaria is associated with the Turkic-Circassians resettled here from the northwestern Caucasus. A set of jewelry and household items that have been processed by fire has analogy stands among the antiquities of the Alans.
Зерновая яма со следами культовой деятельности на городище Мохнач
(ООО НТМТ, 2019) Колода, В. В.
Городище Мохнач, что находится в одноимённом селе Змиевского р-на Харьковской области, является одним из наиболее обследованных среди поселенческих памятников лесостепной зоны салтовской культуры на Северском Донце. На конец 2018 г. его общая изученная площадь составляет ок. 10 тыс. кв. м. Наиболее исследованный период существования памятника связан с салтовской археологической культурой (середина VIII — середина Х вв.). С достаточной полнотой освещены вопросы сельского хозяйства, ремесла и фортификации. Ряд работ посвящен домостроительству, кладам и погребениям. Наименее изученным аспектом жизнедеятельности населения в Хазарский период является культовая сфера. Это актуализирует публикацию комплекса, что был выявлен на городище в 2017 г. Городище Мохнач, що знаходиться в одноіменному селі Зміївського р-на Харьківській області, виділяється серед найбільш досліджених середовищ поселенних пам'ятників лісостепної зони салтівської культури на Сіверському Дінці. На кінець 2018 р. його загальна вивчена складає ок. 10 тис. кв. м. Найбільш досліджений період існування пам’ятника пов'язаний із салтівською археологічною культурою (середина VIII - середина Х ст.). З достатньою повнотою висвітлені питання сільського господарства, ремесла та фортифікації. Ряд робіт присвячено будівництву домівок, кладам і погребінням. Найменше вивченим аспектом життєдіяльності населення Хазарського періоду і є культова сфера. Це актуалізує публікацію комплексу, який був виявлений на городищі в 2017 році. The Mokhnach settlement, located in the village of the same name in the Zmievsky district of the Kharkiv region, is one of the most surveyed among the settlement monuments of the forest-steppe zone of the Saltov culture on the Seversky Donets. At the end of 2018, its total studied area is approx. 10 thousand sq. The history of the study of the monument, as well as the problems of its development are set out in the literature. The most studied period of the monument's existence is connected with the Saltovo archeological culture (the middle of the VIII - the middle of the X centuries). The issues of agriculture, handicrafts and fortifications are covered in sufficient detail. A number of works are devoted to house-building, treasures and burials. The least studied aspect of the life of its population in the Khazar period is the cult sphere. This updates the publication of the complex, which was discovered on the site in 2017.
Клад раннесредневекового кузнеца на Харьковщине
(Институт славяноведения РАН, 2020) Колода, В. В.
В статье изложено, что в конце полевого сезона 2017 г. близ с. Варваровка Волчанского района Харьковской области был случайно выявлен и передан в археологическую лабораторию Харьковского педагогического университета набор железных и бронзовых предметов. Выезд на место и проведенные небольшие раскопки увеличили количество артефактов. В дальнейшем был собран весь комплекс полностью, после чего продолжились его лабораторные и теоретические исследования. Их результаты и представлены в данной статье. В статті викладено, що в кінці польового сезону 2017 р. поблизу с. Варварівка Вовчанського району Харківської області був випадково виявлений і переданий в археологічну лабораторію Харківського педагогічного університету набір залізних і бронзових предметів. Виїзд на місце і проведені невеликі розкопки збільшили кількість артефактів. Надалі було зібрано весь комплекс повністю, після чого продовжилися його лабораторні та теоретичні дослідження. Їх результати і представлені в даній статті. The article states that at the end of the 2017 field season, a set of iron and bronze objects was accidentally discovered near the village of Varvarivka, Volchansk district, Kharkiv region, and handed over to the archaeological laboratory of Kharkiv Pedagogical University. A visit to the site and some small excavations increased the number of artefacts. Subsequently, the whole complex was collected, after which the laboratory and theoretical investigations were continued. Their results are presented in this article.
Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П
(Інститут археології Національної академії наук України, 2019) Корохіна, А. В.; Колода, В. В.
Вводяться до наукового обігу матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П на Сіверському Дінці, представлені здебільшого керамікою. Обробка керамічної колекції включає її розподіл у просторі культурного шару, аналіз форм, орнаментації, об’ємів та характеристик формувальних мас. Матеріали віднесено до зрубної спільноти і датовано XVII—ХVІ ст. до н. е. Вводятся в научный оборот материалы эпохи поздней бронзы из поселения Мохнач П на Северском Донце, представленные в основном керамикой. Обработка керамической коллекции включает ее распределение в пространстве культурного слоя, анализ форм, орнаментации, объемов и характеристик формовочных масс. Материалы относятся к срубному сообществу и датировано XVII-XVI вв. до н. е.The article aims to introduce new finds of the Late Bronze Age from Mokhnach П settlement site at the Sіverskyi Donets river. Two archaeological object (pits 27 and 40) can be dated back to the Late Bronze Age. Finds are presented mostly by pottery sherds (31 units) discovered mostly in the excavation pit 1. The research program of the pottery assemblage includes account of its planographic distribution, distribution due to the type of sherds, analysis of shape, ornamentation, size, surface finishing, plastic raw material and paste recipes of vessels. Morphological and ornamentation classifications were built on the basis of the scheme developed on materials of Mosolovka site and the settlements of middle flew of Sіverskyi Donets river. Research of the plastic raw material and paste recipes was conducted using visual microscopic analysis, abridged MGR-analysis and thin-section analysis. Pottery assemblage includes 4 % of the total number of fragments discovered during excavations. Five pottery forms were identified: restricted and unrestricted jars, pot-like vessels, pots and ribbed vessels. Orifice diameters of jars, pot-like vessels and pots vary from 38.0 to 21.5 cm. Ribbed vessels on average are smaller than mentioned types and form to groups by size (with orifice diameters of 25 and 15—16 cm). Three techniques and nine elements of ornamentation were identified. Make-up of both surfaces prevails, fine-toothed comb treatment and coarse-toothed comb treatment of Pokrovka type are also presented. Two pottery fabrics can be distinguished in the assemblage with the naked eye. Five pottery samples were selected for purposes of technological analysis. Observations were conducted using the microscope on cross-cuts and fresh breaks of sherds before and after re-firing. Consequently two groups by features of plastic raw material and two paste recipes were identified. Both paste recipes include grog as an intentional addition. Due to method of the abridged Matrix Group by Refiring (MGR) analysis the samples were re-fired in controlled conditions up to from 1100 to 1200 °C. The results showed the identity of the matrix of all samples — non-calcareous, slightly over-melted (sovM). Their local production is suggested. The thin-section analysis allowed to clarify technological features of the samples with raw material type 1, paste type 1. Analyzed ceramic materials present traditions of the Wood-framed Graves entity. They mark new settlement site of the developed stage of the Wood-framed Graves entity and can be dated back to XVII—XVІ BC. Small size of the ceramic assemblage restricts its informative capacity. The importance of the research lies in testing the program of complex analysis of ceramic assemblages.
Мирнодолинський скарб коваля-ювеліра із Харківщини
(Інститут археології НАН України, 2021) Колода, В. В.; Скиба, А. В.
У статті проаналізовано речовий комплекс виявлений в Харківської обл. поблизу раніше не відомого селища з матеріалами пеньківської та салтівської археологічних культур раннього середньовіччя. За речовим складом комплекс являє собою скарб коваля-ювеліра і датується серединою — другою половиною VII ст. Артефакти чорної металургії представлені ковальськими інструментами (ковадлом і парою молотків) та сировиною (ковальські криці, заготовки для виробів). Артефакти ювелірного виробництва представлені унікальною серією матриць для виготовлення прикрас поясного набору та бронзовою сировиною, серед якої особливу увагу привертають сильно зношені монети пізньоримського часу. Цей комплекс є не тільки черговим підтвердженням високої майстерності ранньосередньовічних ремісників Східної Європи, а й свідченням того, що в означений час коваль поєднував якісну роботу по створенню виробів з чорного металу, бронзоливарництво та ювелірну справу. The stash of a smith jeweller, who worked with both black and colored metals, are analyzed in the article; they were found near Myrna Dolyna village on Kharkivschina. The following features allow to refer this complex to the southeastern part of the Penkov culture area: a discovery site, detected belt details of a heraldic style, as well as the matrices for their craft, and also parallels of the belt garniture with Dnipro treasures and complexes from other regions. The most reliable dating of the stash is middle-second half of the 7th century. Presence of the smith’s tools (anvil and two hammers; fig. 2: 1—3), and also a considerable amount of raw materials, semi-products, pieces and black metal subproducts (fig. 2: 4—11; 3) point to the fact, that a craftsman professionaly made blacksmithґs work orders. A wider range of analogies of metal working tools can be observed rather in the Saltov culture than on the synchronous sites of the East slavs. It shows the influence of the Khazarian populationґs smithcraft on neighbouring Slavic tribes. Beside smithcraft, a creftsman professionally worked with colored metal; colored raw material (bronze) supply for casting and jewellery (fig. 4), and also matrices for belt details production point to this fact. Apart from products made of colored metal junk, he also used Late Roman coins (fig. 7) as raw materials, which was detected for the first time in the context of Early Medieval treasures. Complex of colored repoussage artefacts represents a range of jewellery technologic stages: matrices for belt details manufacture and raw cast subproducts for matrices production (one of morphological types presented by both a finished plate and anologic matrix for their crafting; fig. 5: 4, 5), which was detected for the first time in Ukraine. A part of finished products (fig. 5: 1—3; 6: 4) could serve as patterns for analogic products, be under repair or intended to be melted as metal junk. The artefacts of this stash have a wide and interesting range of typological and stylistic analogies. A part of them refers to the Azov and Black Sea steppes, Crimean Mountains and Northern Caucasus (fig. 5: 1-2). Another part has wider parallels including particularly «the Antes’ antiquities» of the Dnipro region (fig. 6: 1—5). Some artefacts do not have any direct analogies (fig. 5: 3, 6, 7). Separate products (fig. 5: 4, 5) have parallels on the Slavic sites of the Eastern European forest steppe, in the Avar antiquities of the Pannonian Plane and Lombardic burial sites in Italy, but they are not common to the nomadic complexes of the Syvash type, Crimea or the Caucasus. Horizontal and symmetric plates with etched drawings in the form of dots and braces (fig. 5: 8, 9) tend to the Danube region, Italy, and also South Western Crimea. On the whole, among the range of analogies to the bronze products of the stash from Myrna Dolyna, we can distinguish these main directions: above the Black Sea region — Crimea — the Northern Caucasus and the Eastern European forest steppe — the Pannonian Plane — Italy. Taking into account a cultural-chronological definition, a craftsmanґs professional diversity seems unique, since apart from jewellery, he practiced smithcraft as well. The defined range of parallels allows to admit that the stash’s owner, a craftsman — smith jeweller, could make work orders from both representatives of Slavic military aristocracy and nomads of the Northern Pryazovia and Prysyvash region.
МОЇ СТУДЕНТСЬКІ РОКИ ІЗ "ШЕФОМ"
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Колода, В. В.
Автор в статті згадує студентське життя та археологічну практику, де Борис Андрійович Шрамко назавжди лишився Шефом: вчителем, наставником, старшим товаришем. Борис Андрійович Шрамко – непересічна людина в харківській археології – навчив «відчувати» розкоп, працювати з лопатою, читати землю, організовувати експедицію, працювати з джерелами та літературою. The author in the article recalls student life and archaeological practice, where Borys Shramko forever remained the Chief: teacher, mentor, senior comrade. Borys Andriyovych Shramko is an extraordinary person in Kharkiv archeology – taught me to "feel" the excavation, to work with a shovel, read the ground, organize an expedition, work with sources and literature.
Організація житлового простору сіверянського городища Водяне
(Інститут археології НАН України, 2020) Колода, В. В.
У статті проаналізовано планування роменської частини городища Водяне, що в Харківській обл. (Україна), час існування якої визначається в межах Х – початку ХІ ст. Наголошується, що забудова відбувалася за лінійним принципом організації житлового простору, в якій присутні елементи садибної забудови. В статье проанализировано планирование роменской части городища Водяное, что в Харьковской обл. (Украина), время существования которой определяется в пределах Х – начале XI в. Отмечается, что застройка происходила по линейному принципу организации жилого пространства, в которой присутствуют элементы усадебной застройки. The article analyzes the planning of the Romensky part of the Vodyanoye fortress in the Kharkov region (Ukraine). (Ukraine), the existence of which is defined within the X – early XI century. It is noted that the building was based on the linear principle of the organization of living space, in which there are elements of manor buildings.
Пам’ятки археології – нерозкритий потенціал розвитку туризму на Харківщині
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-02) Колода, В. В.
Розглядаючи величезний науковий потенціал археологічної науки та освіти в Харкові, і, порівнюючи використання її надбань для туристично-екскурсійної роботи, автором з'ясовано, що цей потенціал використовується вкрай слабо. Окреслено напрямки розвитку туризму на Харківщині. Зокрема автором запропоновано кілька одноденних автобусних маршрутів з відвідуванням археологічних пам’яток. Considering the huge scientific potential of archeology science and education in Kharkiv, and comparing the use of its assets for tourist and excursion work, the author found out that this potential used very little. The directions of tourism development in Kharkiv region are outlined. In particular, the author proposed several one-day bus tickets routes with visits to archaeological sites.
Петрографічний аналіз кераміки городища Водяне
(Інститут археології НАН України, 2020) Корохіна, А. В.; Колода, В. В.
Стаття присвячена висвітленню перших результатів петрографічного аналізу керамічних виробів з городища Водяне в Харківській обл. на р. Уди, що представляють старожитності роменської археологічної культури (літописні сіверяни переддержавного часу) й датуються Х — початком ХІ ст. н. е. Отримано дані щодо місцевої традиції приготування формувальних мас та режиму випалу кераміки, виділено зразок припустимо немісцевого виробництва, здійснено спробу пов’язати петрографічні особливості виробів з типологією виробів та безпосередньо фіксованими фізичними характеристиками. The paper highlights first results of petrographic analysis of ceramic artifacts from the Vodyane fortified hillfort from in the Kharkiv region, the Udy River bassin, which represent antiquities of the Romny archaeological culture (annalistic Siveryans) and date up to Х — early ХІ AD (fig. 1). Thirty typologically different samples originating from different archaeological contexts was selected for the analysis (table 1, 2; fig. 2). Petrographic analysis by the method of P. S. Quinn and quantitive (textural) analysis have been conducted. The definition of petrogroups is based upon consideration of qualitative and quantitative composition of natural components and temper. One petrographic group (with two subgroups within) was allocated. Two samples demonstrate specific petrographic features. Group 1 — with grog and organics temper. Two subgroups (1a and 1b) differ by granulometric parameters of clastic material (fig. 3). The raw material could be defined as highly sandy alluvial clay with predominant quartz. Aplastic temper is presented by unsifted grog, up to 50 mm in size, at a concentration of 1 : 4. Organic temper evidence is presented by meso-voids (fig. 4: 1—4; 5—7). Sample 016 — with angular very coarse sand and flint gravel. The raw material is highly sandy clay (clay-with-flint). Sample is distinctive by atypical, comparing to the local tradition, clayey raw material (fig. 4: 5, 6; 8: 1—4). Sample 021 — untempered. The raw material is alluvial clay loam with clastic inclusions up to middle sand fraction (fig. 4: 7, 8; 8: 5—8). Firing temperature of artifacts could be defined within 600—800 ºС. Petrographic characteristics don’t correlate with typology of the artifacts (table 3). Instead connection of subgroups 1a and 1b with colour patterning of fresh breaks could be observed (table 4).
ПОМИНАЛЬНЫЙ КОМПЛЕКС ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ВСАДНИЧЕСКОГО СОСЛОВИЯ ИЗ СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ХАЗАРИИ
(Марийский государственный университет, 2020) Колода, В. В.; Аксенов, В. С.
Авторами анализируется богатый вещевой комплекс, выявленный на кремационном могильнике близ с. Старая Покровка Чугуевского района Харьковской области. В виду отсутствия каких-либо костных остатков, рассмотренный комплекс не относится к категории погребальных памятников, а связан с поминальной обрядностью населения салтовской культуры лесостепного населения Хазарского каганата. Исходя из многочисленных аналогий вещам, найденным в памятниках салтово-маяцкой культуры, рассмотренный вещевой комплекс может быть датирован второй половиной VIII – началом IX в. Наличие предметов вооружения, всаднического снаряжения и предметов кочевого быта позволяют отнести его к поминальным комплексам представителя воинского всаднического сословия. Присутствие в комплексе второй фибулы, двух туалетных коробочек («дарохранительниц»), пинцета на цепочке и зеркала с граффити указывает, что часть вещей связана с женским костюмом. Возможно, женщине принадлежал и бронзовый перстень, входивший в комплекс. Два набора вещей принадлежали двум разнополым индивидам. Эти находки свидетельствуют о том, что данный комплекс, по-видимому, сопровождал парное захоронение. Авторами аналізується багатий речовий комплекс, виявлений на кремаційному могильнику поблизу с. Стара Покровка Чугуївського району Харківської області. Зважаючи на відсутність будь-яких кісткових залишків, розглянутий комплекс не відноситься до категорії похоронних пам'яток, а пов'язаний з поминальною обрядовістю населення салтівської культури лісостепового населення Хозарського каганату. Виходячи з численних аналогій речам, знайденим у пам'ятниках салтово-маяцької культури, розглянутий речовий комплекс може бути датований другою половиною VIII – початком ІХ ст. Наявність предметів озброєння, вершницького спорядження та предметів кочового побуту дозволяють віднести його до поминальних комплексів представника військового вершницького стану. Присутність в комплексі другої фібули, двох туалетних коробочок («охоронець»), пінцета на ланцюжку та дзеркала з графіті вказує, що частина речей пов'язана із жіночим костюмом. Можливо, жінці належав і бронзовий перстень, що входив до комплексу. Два набори речей належали двом різностатевим індивідам. Ці знахідки свідчать, що цей комплекс, очевидно, супроводжував парне поховання. The authors analyze the plentiful material complex that was discovered at the cremation burial ground in the vicinity of the Staraia Pokrovka village of Chuhuiv District in Kharkiv oblast. On account of the absence of any bone remains this complex doesn’t belong to burial sites. However, it is connected with the Saltovo people’s burial ritualism in the forest-steppe zone of the Khazar Khaganate. On the basis of multiple analogies of considered artifacts from Saltovo-Mayaki sites, this material complex can be dated to the second half of 8th – early 9th centuries.The presence of military items, equestrian equipment and nomad living items allows to refer it to the burial complexes of the equestrian warrior class representatives. There are the second fibula, two cosmetic kits (“ostensories”), tweezers with chain and mirror with graffiti, which point to the fact that part of things refer to women's dressing. A bronze ring found in the complex probably belonged to a woman, as well. Two sets of things appertained to two heterosexual individuals. These findings show that complex under study apparently accompanied the pair burial.
Поселення "Мохнач-Х" в околицях городища Мохнач
(Мачулин, 2020) Саяний, М. І.; Колода, В. В.; Свистун, Г. Є.
Стаття вводить до наукового обігу матеріали щодо нового відкритого селища Мохнач-Х в околицях городища Мохнач. Вказана пам'ятка збільшила загальну кількість відкритих навколо нього поселень-сателітів до 21. Пам'ятка відноситься до салтівської археологічної культури и за наявними матеріалами датується VІІІ – початком ІХ ст. Дане поселення є одним з 19 селищ Хозарського періоду. Його особливість полягає в тому, що воно є лише другим ремісничім поселенням за часи існування цього мікрорегіону в межах лісостепової зони Хозарського каганату. Матеріали свідчать про розвиток тут чорної металургії і, можливо, ковальства та бронзоливарництва. Статья вводит в научный оборот материалы нового открытого селища Мохнач-Х в округе городища Мохнач. Указанный памятник увеличил общее количество открытых вокруг него поселений-сателлитов до 21. Памятник относится к салтовской археологической культуре и за имеющимися материалами датируется VІІІ – началом ІХ вв. Данное поселение является одним из 19 селищ Хазарского периода. Его особенность состоит в том, что это лишь второе ремесленное поселение, которое существовало здесь в то время, когда данный микрорегион входил в состав лесостепной зоны Хазарского каганата. Материалы свидетельствуют о развитии здесь чёрной металлургии и, возможно, кузнечного и бронзолитейного производства. The article implements the data on the newly discovered Mochnach-X settlement in the area of the Mochnach hillfort into the sicence. The mentioned site enlarged the general quantity of the found nearby satellite settlements to 21 ones. The site belongs to the Saltov archaeological culture, and is dated back to VIII-beginning of IX centuries on the basis of the available materials. This settlement is one of 19 settlements of the Khazarian period. Its main feature is that this is only the second craft settlement that existed here in the times, when this microregion was a part of the forest-steppe zone of the Khazar Khaganate. The data point to the development of iron industry and probably forging and bronze-casting manufacture.
Роль наукових, навчальних та музейних установ у археологічному вивченні с. Мохнач та його округи
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Колода, В. В.
У статті розглядається історія дослідження старожитностей с. Мохнач Зміївського р-ну Харківської обл. та його округи. Виділяються кілька етапів. Початковий – до ХІІ Археологічного з'їзду (1902 р.) здійснюється силами науковців Харківського університету. Наступний етап (друга половина ХХ ст.) характеризується участю в дослідженнях представників Академічних закладів Росії (Інститут археології та Інститут історії матеріальної культури) та України (Інститут археології), а також вченими Харківського держуніверситету. На сучасному етапі (з кінця ХХ ст.) масштабні комплексні дослідження проводить експедиція Харківського педагогічного університету та, спорадично, співробітники Зміївського краєзнавчого музею. Завдяки зусиллям багатьох науковців проведені значні дослідження на городищі Мохнач ; виявлено і частково досліджено 20 навколишніх селиш. Це дає можливість відновити поетапну історію вказаного мікрорегіону від часів кам'яної доби до нового часу. В статье рассматривается история исследования древностей с. Мохнач Змиевского р-на Харьковской обл. и его окрестности. Выделяются несколько этапов. Начальный - до ХII Археологического съезда (1902) осуществляется силами ученых Харьковского университета. Следующий этап (вторая половина ХХ в.) Характеризуется участием в исследованиях представителей Академических заведений России (Институт археологии и Институт истории материальной культуры) и Украины (Институт археологии), а также учеными Харьковского госуниверситета. На современном этапе (с конца ХХ в.) Масштабные комплексные исследования проводит экспедиция Харьковского педагогического университета и, спорадически, сотрудники Змиевского краеведческого музея. Благодаря усилиям многих ученых проведены значительные исследования на городище Мохнач ; обнаружено и частично исследовано 20 окружающих поселков. Это дает возможность восстановить поэтапную историю указанного микрорегиона со времен каменного века до нового времени. The article examines the history of the study of antiquities with. Mokhnach of the Zmievsky district of the Kharkiv region. and its surroundings. There are several stages. The initial one - until the XII Archaeological Congress (1902) was carried out by scientists of Kharkiv University. The next stage (second half of the twentieth century) is characterized by participation in the research of representatives of academic institutions of Russia (Institute of Archeology and Institute of History of Material Culture) and Ukraine (Institute of Archeology), as well as scientists of Kharkiv State University. At the present stage (since the end of the XX century) Large-scale complex researches are carried out by expedition of the Kharkov pedagogical university and, sporadically, employees of the Zmiev museum of local lore. Thanks to the efforts of many scientists, significant research has been conducted on the Mokhnach settlement; 20 surrounding settlements were discovered and partially explored. This makes it possible to restore the gradual history of this micro-region from the Stone Age to modern times.

Перегляд за Автор "Колода, В. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування