DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Черкашин, С. В."

Перегляд за Автор "Черкашин, С. В."

Зараз показано 1 - 20 з 32

Inculcation of competencies and providing the scientific character of university education as conditions of increasing competitiveness of German universities in the global education market
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2018) Черкашин, С. В.
The process of training in German universities is increasingly characterized by the actual needs of the labour market. Training of young specialists is reduced to the acquisition of knowledge, skills and abilities, useful for the achievement by young professionals of success in the labour market. The presence of graduate’s competence, which received the name “employability”, does not guarantee the receipt of prestigious work. Employers require young professionals to have a wide scientific horizon, practical work experience and presence of necessary personal qualities. These qualities are based on competences based on special scientific knowledge. Their absence is the result of inferior education received by young specialists; semi-education, which is disastrous not only for the career of a specialist, but also for society itself. The implementation of the program provisions of the Bologna reform led to the formation of professional universities in Germany, which train specialists in the specialties in demand on the global market of educational services. European universities have successfully implemented the first stage of reforms, creating a single European educational space by introducing unified European standards of education. However, the expected qualitative breakthrough in the sphere of European higher education did not occur. German universities, being in conditions of chronic underfunding, are able to produce a sufficiently high-quality, but not unique educational product, while the global market for educational services needs precisely unique products, incl. scientific. To produce such products, the system of higher education and the university science of Germany need their own time rhythm, stability and sufficient level of funding. The rate for the formation of elite education institutions should not be regarded as universal means of solving the accumulated problems, but, nevertheless, it is an essential step towards creation of scientific clusters. At the very least, the emergence of such scientific clusters can lead to a change in the infrastructure of certain German regions, to solve the accumulated economic and social problems, and to remove the financial burden exerted by the state on financing state of higher education institutions by attracting the funds of corporations interested in the production of knowledge and technology. Автор торкається проблеми формування ключових компетенцій студентів закладів вищої освіти ФРН як однієї з основних цілей набуття вищої освіти на сучасному етапі здійснення Болонської реформи. Ця проблема є, за твердженням автора статті, надзвичайно актуальною в освітньому просторі Німеччини. Це знаходить свою відображенність не тільки в навчальних програмах німецьких університетів, але у численних дослідженнях, які проводяться на базі цих вищих навчальних закладів і у спеціалізованих дослідницьких центрах. Автор указуює на те, що дослідженя з цією тематикою обумовлені розмитістю поняття «ключові компетенції», яке інтерпретується по-різному в залежності від базової теорії і сфери свого застосування. Окрім того, наразі відсутній повний і єдиний перелік т. зв. ключових компетенцій. Однак, незважаючи на очевидну необхідність їх формування і розвитку у студентів, академічний характер вищої освіти вимагає в першу чергу прищеплення студентам наукової компетенції і збереження науковості університетської освіти як її базової характеристики. Саме між прищепленням студентам ключових компетенцій і набуттям ними науковою за своєю суттю освіти існує суперечливість, яку необхідно подолати. Автор затрагивает проблему формирования ключевых компетенций студентов высших учебных заведений ФРГ как одну из основных целей высшего образования на современном этапе осуществления Болонской реформы. Эта проблема, по утверждению автора статьи, чрезвычайно актуальна в образовательном пространстве Германии. Это находит свое отображение не только в учебных программах немецких университетов, но в многочисленных исследованиях, которые проводятся на базе этих высших учебных заведений и в специализированных исследовательских центрах. Автор указывает на то, что исследования по этой тематике обусловлены размытостью понятия «ключевые компетенции», которое интерпретируется по-разному в зависимости от базовой теории и сферы своего применения. Кроме того, в настоящее время отсутствует полный и единый перечень т. н. ключевых компетенций. Однако, несмотря на очевидную необходимость их формирования и развития у студентов, академический характер высшего образования требует в первую очередь привития студентам научной компетенции и сохранения научности университетского образования как его базовой характеристики. Именно между привитием студентам ключевых компетенций и приобретением ими научного по своей сути образования имеется некое противоречие, которое необходимо преодолеть.
АМЕРИКАНСЬКА МОДЕЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ ЯК ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ГАЛУЗІ УНІВЕРСТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ
(Херсонський державний університет, 2018) Черкашин, С. В.
Автор торкається проблеми визначення подальшого шляху розвитку німецької університетської освіти, яка перебуває у процесі трансформації з моменту упровадження Болонської реформи. На думку німецьких науковців, Болонський процес орієнтується на впровадження в європейському освітньому просторі саме американської моделі науково-дослідних університетів як найбільш ефективної на глобальному рівні. Проте виникає питання про шляхи реалізації цієї моделі на німецькому та європейському ґрунті загалом. Німецька академічна спільнота стоїть перед вибором між механічним упровадженням американської моделі університетів або їх окремих складників у німецьких університетах або поступовим взаємним зближенням цих досить різних моделей науково-дослідних університетів та їх подальшої конвергенції.When considering the advantages and disadvantages of the German and American higher education systems, the following is manifested: in the German higher education system the disadvantages prevail over the benefits that do not allow themselves to be identified within the narrow framework of state regulation of the university activities on the background of chronic underfunding by the state and the overcrowding universities by students. This significantly reduces the level of international attractiveness of the German higher educational institutions for the best students, young scientists and researchers. The benefits of the American higher education system almost completely coincide with the shortcomings of the German higher education system. First of all, American elite universities have high international rankings and as a result acquired worldwide popularity, despite the high tuition fees for students. In addition, US universities have an autonomous funding system that allows them to carry out their tasks at the required level. Reviewing the advantages and disadvantages of both higher education systems points to important reasons why the American higher education system should become a model for the reforms of German higher education. The status of US universities as a model for imposition is determined by the full utilization of the benefits of the US cultural and structural context. When comparing the shortcomings of both systems, it is evident that in both systems of higher education, not only the issue of efficient and targeted use of funds, but also the issue of financing higher education reveals the existence of common basic problems. German university education is in the process of transformation since the Bologna reform introduction. According to German scientists, the Bologna process focuses on implementing the American research university model, the most effective at the global level, in the European educational space. However, the question arises about the way of implementing this model in the conditions of German and European realities. The German academic community faces the choice between the mechanical introduction of the American model of universities or its individual components into German universities or the gradual mutual convergence of these rather different models of research universities and their further convergence.
Болонський процес у німецьких університетах: актуальні проблеми й перспективи подальшого розвитку
(НПУ імені М. П. Драгоманова, вид-во "Гельветика", 2018-07-16) Черкашин, С. В.
У статті визначено, що останнім часом у сучасній науковій літературі відсутня будь-яка інформація щодо подальшої долі Болонського процесу в Європі. Це враження посилюється також через відсутність публікації спільних документів, котрі відбивають спільне бачення учасниками Болонського процесу попередніх підсумків реформування, узагальнення спільних проблем та недоліків, шляхи їх усунення тощо. Такий стан речей посилює невизначеність ситуації і викликає певну стурбованість німецької та європейської освітянської спільноти, яка значною мірою не задоволена результатами перетворень. Автор статті зазначає, що ця спільнота констатує успішність структурних перетворень у галузі університетської освіти, але не бачить суттєвих зрушень у поліпшенні якості освіти і досліджень, котре було проголошено метою створення єдиного європейського освітнього простору. В статье определено, что в последнее время в современной научной литературе отсутствует какая-либо информация относительно дальнейшей судьбы Болонского процесса в Европе. Это впечатление усиливается также из-за отсутствия публикации совместных документов, отражающих общее видение участниками Болонского процесса предварительных итогов реформирования, обобщение проблем и недостатков, пути их устранения и т. д. Такое положение вещей усиливает неопределенность ситуации и вызывает определенную обеспокоенность немецкого и европейского образовательного сообщества, которое в значительной степени не удовлетворено результатами преобразований. Автор статьи отмечает, что это сообщество констатирует успешность структурных преобразований в области университетского образования, но не видит существенных сдвигов в улучшении качества образования и исследований, которое было провозглашено целью создания единого европейского образовательного пространства. The article states that actual scientific literature contains no information on the further fate of the Bologna process in Europe. This impression is also amplified due to the lack of publication of joint documents reflecting the common vision of the Bologna process by the realized reforms, generalization of common problems and shortcomings, ways of their elimination, etc. This state of affairs increases the uncertainty of the situation and causes some concern for the German and European educational community, which is largely dissatisfied with the results of the transformations. The author of the article notes that this community points out to the success of structural reforms in the field of university education, but does not see any significant progress in improving the education and research quality that was proclaimed to create a single European educational space.
Виклики сучасного інформаційного суспільства та зміна парадигми німецької університетської освіти
(Громадська організація «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2019-03-01) Черкашин, С. В.
Автор статті застерігає проти можливого ризику руйнації університетської освіти в умовах сучасного інформаційного суспільства. Форсоване упровадження дистанційного навчання посилює небезпеку перетворення університетів виключно у постачальників навчального матеріалу і тестових завдань для студентів в режимі онлайн і до витискання із цієї сфери процесів викладання і наукових досліджень. Застосування в сучасних умовах неоліберальної технократичної концепції набуття знань та одержання освіти викликає ризики того, що ці актуальні зміни завдаватимуть шкоди науковому характеру освіти і стимулюватимуть появу і поширення неоліберальної напівосвіти. Актуальні реформи університетської освіти, на думку автора, є абсолютно необхідними, невідкладними і доцільними. Однак вони можуть мати негативні наслідки у вигляді вихолощення змісту вищої освіти і перетворення університетів у професійні школи. Наголошено на необхідності розробки модерної парадигми університетської освіти, яка дозволить університету сконструювати своє майбутнє, виходячи з нового взаємозв'язку між знаннями, освітою, дослідженнями та вченням. Автор статьи предостерегает против возможного риска разрушения университетского образования в условиях современного информационного общества. Форсированное внедрение дистанционного обучения усиливает опасность превращения университетов исключительно у поставщиков учебного материала и тестовых заданий для студентов в режиме онлайн и в вытеснения из этой сферы процессов преподавания и научных исследований. Применение в современных условиях неолиберальной технократической концепции приобретения знаний и получения образования вызывает риски того, что эти актуальные изменения могут нанести вред научному характеру образования и стимулировать появление и распространение неолиберального полуобразования. Актуальные реформы университетского образования, по мнению автора, являются абсолютно необходимыми, неотложными и целесообразными. Однако они могут иметь негативные последствия в виде выхолащивания содержания высшего образования и преобразования университетов в профессиональные школы. Отмечена необходимость разработки современной парадигмы университетского образования, которая позволит университету сконструировать свое будущее, исходя из новых взаимосвязей между знаниями, образованием, исследованиями и обучением. The author of the article warns against the possible risk of the destruction of university education in the modern information society. The forced introduction of distance learning increases the danger of universities becoming solely suppliers of educational material and test items for students online and in crowding out the teaching and research processes from this sphere. The application in modern conditions of the neoliberal technocratic concept of acquiring knowledge and obtaining education causes risks that these current changes can harm the scientific nature of education and stimulate the emergence and spread of neoliberal semi-education. Actual reforms of university education, according to the author, are absolutely necessary, urgent and appropriate. However, they can have negative consequences in the form of emasculating the content of higher education and the transformation of universities into professional schools. The necessity of developing a modern paradigm of university education, which will allow the university to construct its future, based on new relationships between knowledge, education, research and training, is noted.
Використання іноземного досвіду реформування вишів з урахуванням національної академічної культури як передумова успішності реформ у Німеччині
(Гельветика, 2017) Черкашин, С. В.
У статті порушено проблему врахування специфіки національної академічної культури як запоруки успішності корінних перетворень у галузі вищої освіти Німеччини. Позитивні результати реалізації програмних положень Болонської реформи є наслідком консенсусу у німецькому вишівському середовищі, котрий сприяв розробці вдалої стратегії реформування. Ця стратегія дозволила зберегти значний потенціал німецьких вишів і підвищити їх конкурентноздатність. Данная статья касается проблемы учёта специфики собственной академической культуры как залога успешности коренных преобразований в области высшего образования Германии. Положительные результаты реализации программных положений Болонской реформы являются следствием консенсуса в немецкой академической среде, который способствовал разработке удачной стратегии реформирования. Эта стратегия позволила сохранить значительный потенциал немецких вузов и повысить их конкурентоспособность.The given article concerns problems of the viewing specificity of own academic culture as pledge of radical restructuring success in the field of German higher education. Positive results of realization of conceptual positions of Bologna declaration is a consequence of consensus in the German academic environment which promoted working out of successful reforming strategy. This strategy has allowed to keep considerable potential of German higher educational institutions and to raise their competitiveness.
ВЛИЯНИЕ АМЕРИКАНСКОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ КОНЦЕПЦИИ НА ПРОЦЕСС РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ГЕРМАНИИ
(Scientific Light, Wroclaw, Poland, 2017) Черкашин, С. В.
Автор данной статьи сообщает о реформировании системы высшего образования Германии на рубеже 20-го и 21-го веков, которое стало необходимым в связи с процессами глобализации на мировом рынке образовательных услуг ещё в 80-е годы, но было отложено в связи с проблемами, возникшими в этой отрасли после воссоединения Германии. Автор считает, что именно в то время в немецком обществе идея ориентации проводимых в сфере высшего образования реформ на американскую концепцию образования была доминантной, поскольку на тот момент не существовало более успешной модели высшего образования. В статье также сообщается о том, что американская система высшего образования в той же мере, что и немецкая обусловлена традициями, основными идеями и ценностными ориентирами сферы образования, ролью государства в области высшей школы. Очевидно, что слепое копирование американской модели в похожей, но, тем не менее, несколько отличной культурной среде контрпродуктивно, поэтому требуется сбалансированная модификация данной модели с учётом иных культурно-исторических традиций. Автор даної статті повідомляє про реформування системи вищої освіти Німеччини на рубежі 20-го і 21-го століть, яке стало необхідним у зв'язку з процесами глобалізації на світовому ринку освітніх послуг ще в 80-і роки, але було відкладено в зв'язку з проблемами, що виникли в цій галузі після возз'єднання Німеччини. Автор вважає, що саме в той час в німецькому суспільстві ідея орієнтації проводиться в сфері вищої освіти реформ на американську концепцію освіти була домінантною, оскільки на той момент не існувало більш успішної моделі вищого освіти. У статті також повідомляється про те, що американська система вищої освіти в такій же мірі, що і німецька обумовлена традиціями, основними ідеями і ціннісними орієнтирами сфери освіти, роллю держави в області вищої школи. Очевидно, що сліпе копіювання американської моделі в схожій, але, тим не менш, дещо відмінному культурному середовищі контрпродуктивно, тому потрібно збалансована модифікація даної моделі з урахуванням інших культурно-історичних традицій. The author of the given article informs on reforming of German higher education system on a boundary of 20-th and 21-th centuries which became necessary in connection with world globalization processes in the market of educational services in 80th years, but has been postponed in connection with the problems which have arisen in this branch after reunion of Germany. The author believes that exactly at that time the idea of orientation of higher education reforms on the American education concept was dominant in German society as for that moment there was no more successful higher education model. In the given article it is also informed that the American and higher education systems ride on their specific traditions, the basic ideas and valuable reference points of education sphere, on a role of the state in the field of higher education. It is evident, that blind copying the American model is counterproductive in a similar, but a little different German cultural environment. The balanced updating the given model is therefore required by taking into account other cultural and historical traditions.
ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ЯК ЗАПОРУКА КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ НІМЕЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Черкашин, С. В.
Автор зазначає, що головним завданням професійної підготовки фахівців з академічною освітою є прищеплення студентам ключових компетенцій, у тому числі соціальних, комунікативних, медійних тощо. Проте на задній план відсувається компетентність, котра ґрунтується на наукових знаннях. Ця компетентність відповідає науковому елітарному характеру німецької університетської освіти і забезпечує підготовку тих спеціалістів, котрі можуть забезпечити вироблення університетами унікального освітнього продукту. Саме цього продукту потребує сучасний ринок освітніх послуг. Проте його продукування, на думку автора, можливо за умови диверсифікації і збереження елітарного характеру німецької університетської освіти. Автор отмечает, что главной задачей профессиональной подготовки специалистов с академическим образованием является привитие студентам ключевых компетенций, в том числе социальных, коммуникативных, медийных и др. Однако на задний план отодвигается компетентность, которая основывается на научных знаниях. Эта компетентность соответствует научному элитарному характеру немецкого университетского образования и обеспечивает подготовку тех специалистов, которые могут обеспечить производство университетами уникального образовательного продукта. Именно этого продукта требует современный рынок образовательных услуг. Однако его производство, по мнению автора, возможна при условии диверсификации и сохранении элитарного характера немецкого университетского образования. The author notes that the main task of vocational training of specialists in the field of academic education is inculcating students with key competencies, including social, communicative, media competences etc. However, competence based on scientific knowledge is set aside in the background. This competence corresponds to the scientific elite nature of German university education and provides training for those professionals who can provide universities with a unique educational product. The modern market of educational services needs this product. However, his production, in the author’s opinion, is possible subject to the diversification and preservation of the elitist nature of the German university education. From the 1990s and the 2000s, Germany faced many challenges that could only be resolved through vertical segregation, that is, the diversification of the higher education sector. German society felt the need for transformation through the growth of the pace of expansion of higher education, as well as by increasing global competition between ZWO on a global scale. All louder in the academic community of the Federal Republic of Germany were called for the creation of "elite universities". The publication of international university rankings (ARWU, THE) and the idea of excellence promoted the spread of such sentiment. This raised the question of the vertical differentiation of elite and mass education in the ZOO in the order of the days of discussions in German society. The German academic elite perceived the idea of such differentiation rather ambiguous, as it contradicts the concept of ensuring the equal rights of all citizens to higher education in the academic environment. This attitude towards education significantly distinguishes the German academic circles from their colleagues in France and the United States and is explained by the special way of the historical development of the German universities. In the institutional framework of Germany‘s higher education system, the type of state-owned research universities with the same ratings and which account for almost 2/3 of all students is clearly overwhelming. Research Universities are those universities that, according to Wilhelm von Humboldt‘s concept, are guided by the principle of "unity of research and teaching". In Germany, research universities have always played a dominant role in the field of higher elite education. This elite character of university education has survived, despite the expansion of higher education, which lasts and lasts for a long time, meeting the needs of the modern information society. The nature of research universities as research institutions has also been preserved. However, the chronic shortage of funds for education and world trends make politicians look for more basic approaches to the organization of university education and science.
Гумбольдтівський ідеал освіти та Болонський процес
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016-11-10) Черкашин, С. В.
Дана стаття присвячена проблемам реформування системи вищої освіти ФРН на сучасному етапі її розвитку на основі базових принципів Болонського процесу. Автор повідомляє про те, що німецькі фахівці у галузі політики в галузі освіти в основному позитивно оцінюють наслідки процесу реформування. Проте нові тенденції розвитку вишів викликають певні і досить обгрунтовані побоювання багатьох німецьких вчених і політиків. Вони не виключають можливість погіршення якості освіти. Причини такого погіршення вони вбачають у надмірній утилітарній спрямованості реформаторських заходів. З боку консервативно налаштованих політиків і вчених лунають вимоги повернення до традиційних університетських цінностей. Автор наполягає на тому, що реанімація концепції Гумбольдта в нових умовах не можлива. Проте деякі компоненти цієї концепції можуть стати корисними. Автор зазначає, що успіх реформ залежить від забеспечення з одного боку високої якості освіти, а з іншої від формування інтелектуальних потреб студентів, їхнього наукового кругозору й формування особистості молодих фахівців. Ця мета повністю відпоповідає вимогам сучасного суспільства. Данная статья посвящена проблемам системы высшего образования ФРГ на современном этапе своего развития и реформирования на основе базовых принципов Болонского процесса. Автор сообщает о том, что новые тенденции развития вузов вызывают опасения многих немецких учёных и политиков относительно возможной деградации системы высшего образования из-за чрезмерной утилитарности провозглашённых целей и задач высшего образования. Автор настаивает на том, что реанимация концепции Гумбольдта в новых условиях не возможна, хотя сохранение некоторых компонентов этой концепции могут принести практическую пользу. Само стремление к синтезу высокого качества образования, размышлений об окружающем мире и формирование характера представителей молодого поколения в рамках образовательного процесса отвечает потребностям общества. Именно такой синтез позволяет сформировать специалистов с высоким уровнем интеллектуальных потребностей, широким научным кругозором и самостоятельным характером мышления. The given article is devoted to problems of German higher educational system at the present stage of the development and reforming on the basis of main Bologna process principles. The author informs that the actual reforming process is characterized by discrepancy. As a whole, results of reforming are estimated as positive. Nevertheless, the educational process regulation and unification have not led to appreciable improvement of teaching and training quality. It has intensified discussions, which are held up in German high school circles on necessity of correction of a reforming rate at German higher schools. One group of participants insists on returning to Humboldt's university ideal, another − on application of new educational technologies. The author reminds, that Humboldt's university concept have become widespread during 19-th century not only in German-speaking academic space, but also has been realized at many European, American and Asian universities. However historical conditions of functioning of high schools in 20-th century have sharply changed and have called into question the Humboldt's university concept. New tendencies in the actual higher school development cause fears of many German scientists and politicians concerning possible degradation of German higher education system because of excessive utility of the proclaimed purposes and tasks of German higher education. The author insists that reanimation of the Humboldt’s concept under the modern conditions is not possible though preservation of some components of this concept can bring practical advantages. The aspired synthesis of high quality of education, reflections of the world and character formation of young generation representatives within the framework of educational process meets the needs of a modern society. Such synthesis allows generating experts with a high level of intellectual needs, a wide scientific outlook and independent character of thinking. The author also believes that the problem of formation of the future intellectual elite can be solved not only by harmonization of relations between students and teachers, but also by means of development and application of new educational technologies. They are capable to recover educational process, to get students to take part in scientific researches, to stimulate their independence and initiative, to make science more tangible for a great bulk of students. Young experts should see prospects of practical application of the knowledge, skills and qualities received by them.
Досвід упровадження «ініціативи досконалості» у ФРН як інструменту покращення якості німецької університетської освіти і науки
(ГО «Південна фундація педагогіки», 2020) Черкашин, С. В.
Автором було проаналізовано досвід упровадження однієї з реформ федерального уряду Німеччини середині 2000-х р. – «Ініціативи досконалості». Реформа передбачала посилення стратифікації і диверсифікації університетської галузі, зокрема через створення в ній конкурентного середовища, стимулювання боротьби за державні кошти, кошти фондів і третіх осіб і в решті решт так званих «елітних університетів або університетів досконалості». Автором был проанализирован внедрение одной из реформ федерального правительства Германии в середине 2000-х г. – «Инициативы совершенства». Реформа предусматривала усиление стратификации и диверсификации университетской отрасли, в том числе через создание в ней конкурентной среды, стимулирование борьбы за государственные средства, средства фондов и третьих лиц и в конце концов так называемых"элитных университетов или университетов совершенства". The author analyzed the experience of implementing one of the reforms of the German federal government in the mid-2000s - "Initiatives of Excellence". Reform provided for the strengthening of stratification and diversification of the university field, in particular through the creation of a competitive environment in it, stimulating the struggle for public funds, funds and third parties and, in the end, the so-called "Elite universities or universities of excellence."
Дуальна освіта в Німеччині як спосіб поглиблення практичної спрямованості вищої освіти
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2021) Черкашин, С. В.
Понад 40 років тому, у середині 1970-х років, у ФРН завершився процес так званої експансії вищої освіти, яка задовольнила потреби суспільства у різкому збільшенні кількості працівників із вищою освітою. Однак світова енергетична криза на початку 1970-х роках. змусила німецькі бізнесові й урядові кола змінити пріоритети в економічній, соціальній й освітній політиці. Тим не менш, попри нестачу державних коштів для вищої освіти й очевидну хибність політики освітньої експансії, яка призводила до надлишку фахівців з академічною освітою на національному ринку праці, викликаної невідповідністю набутої кваліфікації новим потребам економіки й соціальної сфери, експансію було продовжено. Корпорації вимагали скорочення строків підготовки висококваліфікованих працівників, внесення змін до навчальних програм університетів і вищих професійно-технічних шкіл, корекції державного реєстру кваліфікацій, поглиблення практичної спрямованості вищої освіти й набуття студентами практичного досвіду роботи з метою прискорення процесу засвоєння ними підприємницької культури і, таким чином, прискорення процесу їхньої адаптації до умов професійної діяльності. Відповіддю на ці вимоги було створення «професійних академій», проте зазначені проблеми не були подолані, а лише загострились уже на початку 1990-х рр. на тлі глобалізаційних процесів у постіндустріальну епоху та формування знаннєвого суспільства. На початку 2000-х рр. були впроваджені дуальні навчальні програми, які передбачали довготривалу практичну підготовку студентів на підприємствах, яка чергувалась з етапами теоретичної підготовки у ЗВО. Дуальна освіта стала невід'ємним елементом третинної галузі освіти ФРН, набула значної популярності серед молоді, задовольнила попит німецького ринку праці у фахівцях із певною кваліфікацією та перетворилася на «експортний шлягер» Німеччини. More than 40 years ago, in the mid-1970s, the process of the so-called higher education expansion in Germany came to an end, which met the needs of society in a sharp increase in the number of employees with higher education. However, the global energy crisis in the early 1970s forced German business and government circles to change their priorities in economic, social and educational policies. However, despite the lack of public funds for higher education and the obvious flaws in the policy of educational expansion, which led to a surplus of academic professionals in the national labor market due to the mismatch of qualifications to the new needs of the economy and social sphere, this expansion continued. The corporations demanded a reduction of terms of training high skilled workers, changes in the curricula of universities and vocational schools, correction of the state register of qualifications, deepening the practical orientation of higher education and gaining practical experience by students to accelerate the process of mastering entrepreneurial culture. accelerating the process of their adaptation to the conditions of professional activity. The answer to these requirements was the creation of "professional academies", but these problems were not overcome, but only escalated in the early 1990s on the background of globalization in the post-industrial era and formation of a knowledge society. In the early 2000s, dual curricula were introduced, which provided for long-term student practical training in enterprises, which alternated with stages of theoretical training in higher education institutions. Dual education has become an integral element of the German tertiary education sector, is very popular among young people, has met the demand of the German labor market for specialists with certain qualifications and has become an "export hit" of Germany.
Зміна парадигми німецької університетської освіти і науки як релевантна відповідь на виклики сучасного інформаційного суспільства
(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2018) Черкашин, С. В.
Автор зазначає, що гарантією від небезпеки технологізації університетської освіти в умовах сучасного інформаційного суспільства є збереження епістемологічних засад освіти, зокрема антропологізаціі знання та його дискурсивності. Він наполягає на тому, що дисциплінарна розпорошеність знання заважає індивіду, котрий здійснює когнітивну діяльність, визначити зворотні зв’язки. Завдання освіти полягає в тому, щоб навчити студентів контекстуалізувати одержані ними знання, бачити взаємозалежність частин і цілого. Такий підхід має допомогти індивіду прояснити складністьі різноманіття світу, в якому він існує. Щоб вижити, зберегти свою сутність, національно-культурну ідентичність і певну елітарність, німецький університет повинен пристосуватись до умов сучасного складного світу і повернутись до свого старого, проте водночас головного принципу діяльності - здійснювати безкінечний пошук істини шляхом його сумісного створення обома головними суб’єктами освітнього процесу. Автор отмечает, что гарантией от опасности технологизации университетского образования в условиях современного информационного общества является сохранение эпистемологических основ образования, в частности антропологизации знания и его дискурсивности. Он настаивает на том, что дисциплинарная разобщенность знания мешает индивиду, который осуществляет когнитивную деятельность, определить обратные связи. Задача образования заключается в том, чтобы научить студентов контекстуализировать полученные ими знания, видеть взаимозависимость частей и целого. Такой подход должен помочь индивиду прояснить Сложность и многообразие мира, в котором он существует. Чтобы выжить, сохранить свою сущность, национально-культурную идентичность и определенную элитарность, немецкий университет должен приспособиться к условиям современного сложного мира и вернуться к своему старому, но в то же время главного принципа деятельности - осуществлять бесконечный поиск истины путем его совместного создания обеими главными субъектами образовательного процесса. The author notes that the guarantee against the danger of technologicalization of university education in the modern information society is the preservation of epistemological principles of education, in particular the anthropologizatsii knowledge and its discursiveness. He insists that disciplinary dispersion of knowledge prevents the individual performing cognitive activity from determining feedback. The task of education is to teach students to contextualize their knowledge, to see the interdependence of parts and whole. This approach should help the individual to clarify the complexities of the diversity of the world in which he exists. To survive, preserve its essence, national and cultural identity and a certain elitism, the German university must adapt to the conditions of today's complex world and return to its old, but at the same time main principle - to pursue an endless search for truth by its joint creation of the two main actors.
Ліберальна технократична реформа як комплекс заходів для подолання кризи сучасного німецького навчально-дослідного університету
(Херсонський державний університет ; Видавничий дім «Гельветика», 2019) Черкашин, С. В.
Автор статті повідомляє про неоднозначність результатів реформування університетської освіти ФРН на сучасному етапі реформ, на адресу яких у німецькому академічному середовищі лунають гострі критичні зауваження, як із боку реформаторів, так і з боку консерваторів. Автор наполягає на тому, що реформування університетської освіти повинно мати на меті поліпшення якості освіти, умов праці вчених, викладачів і студентів, стимулювання пізнавальної діяльності як єдиного інструменту розвитку науки і формування особистості вчених і студентів. Автор зазначає, що ситуація, що склалася в сфері реформування університетської освіти Німеччини, змушує замислитися над проблематикою проведення реформ українських університетів. Автор вважає, що в умовах кризи української економіки ліберальні технократичні реформи цілком виправдані, проте є велика небезпека того, що українська вища школа через тривале недофінансування з боку держави втратить свій науковий та освітній потенціал через відтік професіоналів в інші галузі та інші країни. Автор статьи сообщает о неоднозначности результатов реформирования университетского образования ФРГ на современном этапе реформ, в адрес которых в немецкой академической среде звучат острые критические замечания, как со стороны реформаторов, так и со стороны консерваторов. Автор настаивает на том, что реформирование университетского образования должно иметь целью улучшение качества образования, условий труда учёных, преподавателей и студентов, стимулирование познавательной деятельности как единого инструмента развития науки и формирования личности учёных и студентов. Автор отмечает, что ситуация, сложившаяся в сфере реформирования университетского образования Германии, заставляет задуматься над проблематикой проведения реформ украинских университетов. По мнению автора, в условиях кризиса украинской экономики либеральные технократические реформы вполне оправданы, но существует опасность того, что украинская высшая школа в результате продолжающегося недофинансирования со стороны государства теряет свой научный и образовательный потенциал из-за оттока профессионалов в другие отрасли и другие страны. The author of the given article informs on ambiguity of reforming results of the German higher education system at the present stage. The criticism to address of carried out reforms sounds both on the part of reformers, both on the part of conservatives. Reformers are not satisfied with reforming rates, introduction of market self-control mechanisms into the German higher education system, with results of marketization in the activity of higher schools and of their research centers. They are disappointed by an insufficient increase of the competitiveness level of German higher schools in the global market of granting educational and scientific services. Conservatives are also concerned with full break with the Humboldt ideals of university, education and scientific activity, with narrowing of a profession spectrum, with chase of results. The author insists that higher education system reforming should have as its object the education quality improvement and the improvement of working conditions of scientists, teachers and students, the cognitive activity stimulation as a unique tool of science development and of the scientist and student person formation. The current situation in the reforming German university education makes us think about the problems of reforming Ukrainian universities. Ukrainian universities are largely state institutions, have limited autonomy, are chronically underfunded, and therefore often do not have outstanding achievements in science and teaching. Current reforms are not aimed at increasing the competitiveness of Ukrainian universities and the formation of a student, teaching and scientific elite, but, above all, reducing the number of universities. Under the conditions of the Ukrainian economy's crisis, such measures are fullyjustified, but there is a great danger that Ukrainian higher education will lose its scientific and educational potential as a result of accreditation, certification procedures and ongoing underfunding.
НІМЕЦЬКІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ УНІВЕРСИТЕТИ В ПРОЦЕСІ КОНВЕРГЕНЦІЇ СВІТОВОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Черкашин, С. В.
Автор статті зазначає, що німецький університет як інституція позиціонує себе науково-дослідним закладом вищої освіти, у котрому з початку ХІХ ст. було започатковано принцип свободи і єдності навчання і науки. Проте цей концепт університетської освіти було реалізовано в повному обсязі лише наприкінці ХІХ ст., коли з’явились сприятливі для цього умови. Однак, на думку автора, різке збільшення кількості студентів і масштабів дослідження викликали значний дисбаланс у фінансуванні, в наслідок чого університетська фундаментальна наука відокремилась від освіти. Збереження балансу між університетською наукою і освітою в сучасному інформаційному суспільстві є ще більш складним завданням в умовах хронічного недофінансування цієї сфери з боку держави, через що єдиним можливим шляхом покращення актуального стану університетів є, на думку автора, упровадження в діяльності університетів ринкових стосунків, диверсифікація і горизонтальна стратифікація університетської освіти. Автор статьи отмечает, что немецкий университет как институт позиционирует себя как научно-исследовательское учреждением высшего образования, которое с начала XIX в. являлось основоположником принципа свободы и единства обучения и науки. Однако этот концепт университетского образования был реализовано в полном объеме лишь в конце XIX в., когда появились благоприятные для этого условия. Однако, по мнению автора, резкое увеличение количества студентов и масштабов исследования вызвали значительный дисбаланс в финансировании, в результате чего университетская фундаментальная наука отделилась от образования. Сохранение баланса между университетской наукой и образованием в современном информационном обществе является еще более сложной задачей в условиях хронического недофинансирования этой сферы со стороны государства, из-за чего единственным возможным путем улучшения актуального состояния университетов является, по мнению автора, внедрение в деятельность университетов рыночных отношений, диверсификация и горизонтальная стратификация университетского образования. The author of the article notes that the German university as an institution positions itself as a higher education research institution, in which the principle of freedom and unity of education and science was initiated at the beginning of the nineteenth century. However, this concept of university education was implemented in full only at the end of the nineteenth century, when the necessary conditions for this appeared. However, according to the author, a sharp increase in the number of students and the scale of research work caused a significant imbalance in funding, resulting in a university fundamental science separated from education. The preservation of the balance between university education and research work in the modern information society is even more difficult task under the conditions of chronic underfunding of this sphere by the state, what raises the question of the prospects of the existence of the German research university. The very definition of the university as "experimental" or "research" HEI is rather blurred because of the existence in the modern educational space of several university models (French, American, Anglo-Saxon, etc.). These models reproduce the scientific character of the university and university education in different ways, which causes some difficulties in defining the basic model on which
Німецькі університети на етапі їх докорінного реформування
(НВП ПП «Технологічний Центр»; Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», 2018-09-25) Черкашин, С. В.
Досліджено сучасний стан німецьких університетів в контексті їх актуального реформування, котре здійснюється шляхом упровадження англо-саксонських моделей університетської освіти. Насамперед ідеться про здійснення трансформацій у галузі університетської освіти за американським зразком, оскільки американська університетська модель уважається найбільш успішною в європейських академічних колах. Проте на адресу цієї моделі лунають критичні зауваження з боку німецьких університетських кіл, оскільки упровадження цієї моделі (або моделей) передбачає «маркетизацію» діяльності університетів і «меркантилізацію» наукових знань. Визначено, що німецькі науковці досить скептично ставляться до цих процесів, оскільки, на їхню думку, це може призвести до посилення «макдональдизації» суспільства, тобто до уніфікації соціальних форм суспільства і втрати німецьким університетом як соціокультурним інститутом своєї національної ідентичності та своїх надбань. Як відомо, ця культура сформувалась під впливом ідей В. фон Гумбольдта і була запорукою успішності німецьких університетів протягом багатьох десятиліть. Багато впливових представників німецької академічної науки не сприймають ідею перетворення університетів у фабрики з виробництва освітнього продукту, тобто фахівців з певним набором ринкових якостей, що передбачено упровадженням певних складників американської університетської моделі та програмних положень Болонської декларації. У даному випадку ідеться, по-перше, про професійну підготовку фахівців, здебільшого випускників бакалавріату, котрі не мають широкого наукового світогляду і необхідних особистісних якостей для вирішення складних повсякденних проблем, проте володіють сформованими «ключовими компетенціями». По-друге, ідеться про продукування знань, потрібних міжнародним корпораціям, а не суспільству в цілому. Окрім того, німецькі науковці не уявляють собі можливості планування виробництва наукових знань, або здійснення наукових відкрить, що, на їх думку, не є прогнозованими процесом, а результатом постійного пошуку істини в умовах, котрі виключають зовнішній вплив і контроль. Встановлено, що німецькі фахівці наполягають на розроблені зрозумілих і об’єктивних критеріїв оцінювання результатів діяльності університетів, їх підрозділів та окремих науковців, котрі враховують не тільки кількісні параметри наукових досліджень, але й якісні. Вироблення таких критеріїв, на думку німецьких фахівців, є справою самих науковців, а не зовнішніх структур у вигляді акредитаційних агенцій, наглядових рад тощо.Исследовано современное состояние немецких университетов в контексте их актуального реформирования, которое осуществляется путем внедрения англо-саксонских моделей университетского образования. прежде всего говорится об осуществлении трансформаций в области университетского образования по американскому образцу, поскольку американская университетская модель считается наиболее успешной в европейских академических кругах. Однако в адрес этой модели раздаются критические замечания со стороны немецких университетских кругов, поскольку внедрение этой модели (или моделей) предусматривает «маркетизацию» деятельности университетов и «меркантилизацию» научных знаний. Определено, что немецкие ученые скептически относятся к этим процессам, поскольку, по их мнению, это может привести к усилению «макдональдизации»общества, то есть к унификации социальных форм общества и потери немецким университетом как социокультурным институтом своей национальной идентичности и своих достижений. Как известно, эта культурасформировалась под влиянием идей В. фон Гумбольдта и была залогом успешности немецких университетов в течение многих десятилетий. Многие влиятельные представители немецкой академической науки принимать не воспринимают идею превращения университетов в фабрики по производству образовательного продукта, то есть специалистов с определенным набором рыночных качеств, что предусмотрено внедрением определенных составляющих американской университетской модели и программных положений Болонской декларации. В данном случае речь идет, во-первых, о профессиональной подготовке специалистов, в основном выпускников бакалавриата, которые не имеют широкого научного мировоззрения и необходимых личностных качеств для решения сложных повседневных проблем, однако обладают сформированными «ключевыми компетенциями». Во-вторых, речь идет о производстве знаний, необходимых международным корпорациям, а не обществу в целом. Кроме того, немецкие ученые не представляют себе возможности планирования производства научных знаний, или осуществления научных открытий, что, по их мнению, не являются прогнозируемыми процессом, а результатом постоянного поиска истины в условиях, которые исключают внешнее воздействие и контроль. Установлено, что немецкие специалисты настаивают на разработке понятных и объективных критериев оценки результатов деятельности университетов, их подразделов и отдельных ученых, которые учитывали бы не только количественные параметры научных исследований, но и качественные. Выработка таких критериев, по мнению немецких специалистов, является делом самих ученых, а не внешних структур в виде аккредитационных агентств, наблюдательных советов и т. д. The present state of the German universities in the context of their actual reformation, which is carried out through the introduction of Anglo-Saxon models of university education, is researched. First of all, it concerns university education transformation in accordance with the American higher education model, since the American university model is considered to be the most successful in European academic circles. However, German university scholars criticize this model (or models) for “marketization” of the university activities and for “mercantilising” scientific knowledge. It is determined that German scholars are skeptical about these processes, because in their opinion, this can lead to an increase in the “McDonaldization” of society, that leads to the unification of social forms of society life and to the loss by the German university as a sociocultural institution of its national identity and its achievements. As you know, this culture was formed under the influence of the ideas of Wilhelm von Humboldt and was the key to the success of German univer- sities for many decades. Many influential representatives of German academic science do not accept the idea of turning universities into factories for the production of an educational product with a certain set of market qualities, which is envisaged by the implementation of the main components of the American university model and program provisions of the Bologna Declaration. In this case, it concerns, first of all, the professional training of specialists, mainly undergraduate graduates who do not have a broad scientific world outlook and the necessary personal qualities to solve complex daily problems, but possess formed “key competencies.” Secondly, it concerns producing knowledge, which is necessary, first of all, for international corporations, and not for society as a whole. In addition, German scientists do not imagine the possibility of planning scientific knowledge production or the realization of scientific discoveries, which, in their opinion, is not a predictable process, but a result of the constant search for truth in conditions that exclude external influence and control. It has been established that German experts insist on the development of clear and objective criteria for the concentration of the results of the university activities, their units and individual scientists, which take into account not only the quantitative scientific research parameters, but also qualitative ones. The development of such criteria, in the opinion of German specialists, is the work of scientists themselves, not external structures in the form of accreditation agencies, supervisory boards, etc.
Освіта та розвиток особистості в університетах Німеччини в умовах постіндустріального суспільства
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Черкашин, С. В.
У тезах повідомляється про необхідність розробки в університетах Німеччини сучасної концепції виховання особистості в умовах постіндустріального суспільства. Автор наголошує на тому, що гегемонія інформатики призвела до домінування у всіх сферах життя сучасного німецького суспільства технологічної логіки. Ця нова логіка змушує по-іншому ставитись до цінності знань як таких. Автор тез наполягає на необхідності розробки сучасної концепції формування особистості студентів в умовах постіндустріального суспільства. В тезисах сообщается о необходимости разработки в университетах Германии современной концепции воспитание личности в условиях постиндустриального общества. Автор отмечает, что гегемония информатики привела к доминированию во всех сферах жизни современного немецкого общества технологической логики. Эта новая логика заставляет по-другому относиться к ценности знаний как таковых. Автор тезисов настаивает на необходимости разработки современной концепции формирования личности студентов в условиях постиндустриального общества. The article concerns the question of necessity of working out a modern concept of personality formation for educational institutions in Germany under the conditions of postindustrial society. The author insists that computer science hegemony has led to domination of technological logic in all spheres of modern German society. This new logic compels to consider the value of knowledge in another way. The author of the article insists on necessity of elaboration of a modern concept of student’s personality development under the conditions of a postindustrial society.
Освіта та розвиток особистості у навчальних закладах Німеччини в умовах постіндустріального суспільства
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Черкашин, С. В.
У статті ідеться про необхідність розробки у навчальних закладах Німеччини сучасної концепції виховання особистості в умовах постіндустріального суспільства. Автор наголошує на тому, що гегемонія інформатики призвела до домінування у всіх сферах життя сучасного німецького суспільства технологічної логіки. Ця нова логіка змушує по-іншому ставитись до цінності знань як таких. Оволодіння знаннями не є основним завданням одержання освіти, оскільки більшу цінність являє собою володіння інформацією та її джерелами. В данной статье речь идёт о необходимости разработки в учебных заведениях Германии современной концепции воспитания личности в условиях постиндустриального общества. Автор настаивает на том, что гегемония информатики привела к доминированию во всех сферах жизни современного немецкого общества технологической логики. Эта новая логика вынуждает по-другому отнестись к ценности знаний как таковых. Овладение знаниями не является основной задачей получения образования, поскольку большую ценность представляет собой овладение информацией и её источниками. In this article we are talking about the need to develop in the educational institutions of Germany a modern concept of personality education in the conditions of a postindustrial society. The author insists that hegemony computer science has led to the domination in all spheres of life of the modern German society of technological logic. This new logic forces us to treat the value of knowledge as such in a different way. Mastering knowledge is not the primary goal of obtaining an education, since the mastery of information and its sources is of great value.
Перспективи розвитку німецьких науково-дослідних університетів у процесі конвергенції світової університетської освіти
(Східноукраїнська організація "Центр педагогічних досліджень", 2019-04-12) Черкашин, С. В.
Подальший розвиток німецької університетської освіти, на думку автора, дуже важко піддається прогнозуванню. Якщо виходити із попередніх результатів Болонської реформи, то створені нові структури і оновлені старі, що однак не виключає негативного сценарію розвитку. Доведено, що не можна стверджувати про конвергенцію нормативної бази, що регулює національні системи, так як не подолано певні розбіжності навіть на німецькому національному рівні. Освітня модель Німеччини, з деякими формальними змінами, прагне зберегти власні національні традиції, в т. ч. науково-дослідний характер університетів і чинити спротив меркантилізації відносин в університетській сфері. Проте, федеральна держава, як видно, не у змозі фінансувати університет на необхідному рівні, від чого страждає якість науки і освіти. Зазначено, що іншого шляху для німецьких університетів як продовження удосконалення двоетапної системи освіти і маркетизація характеру діяльності вишів наразі не існує попри всі негативні наслідки «болонізації», зокрема: бюрократизацію, маргіналізацію освіти, посилення адміністрування тощо. Наголошено, що упровадження ринкових стосунків у цій сфері, уніфікація і стандартизація діяльності мусить продовжуватись, що так чи інакше призведе до конвергенції нормативної бази європейської вищої освіти через утворення акредитаційних міжнародних центрів і зниженням частки внутрішньої бюрократії. Дальнейшее развитие немецкой университетского образования, по мнению автора, очень трудно поддается прогнозированию. Если исходить из предварительных результатов Болонской реформы, то созданы новые структуры и обновленные старые, однако не исключено негативное развитие сценария. Доказано, что нельзя утверждать о конвергенции нормативной базы, регулирующей национальные системы, так как не преодолены некоторые различия даже на немецком национальном уровне. Образовательная модель Германии, с некоторыми формальными изменениями, стремится сохранить свои национальные традиции, в том числе научно-исследовательский характер университетов и сопротивляется меркантилизации отношений в университетской сфере. Однако, федеративное государство, по всей видимости, не во состоянии финансировать университет на необходимом уровне, от чего страдает качество науки и образования. Указано, что другого пути для немецких университетов как продолжение совершенствования двухэтапной системы образования и маркетизация характера деятельности вузов пока не существует несмотря на все негативные последствия «болонизации», в частности: бюрократизацию, маргинализацию образования, усиление администрирования и тому подобное. Отмечено, что внедрение рыночных отношений в этой сфере, унификацию и стандартизацию деятельности необходимо продолжать, что так или иначе приведет к конвергенции нормативной базы европейского высшего образования через создание аккредитационных международных центров и снижением доли внутренней бюрократии. The further development of German university education, according to the author, is very difficult to predict. Based on the preliminary results of the Bologna reform, new structures and updated old ones have been created. However, the negative development of the scenario is not ruled out. It is proved that the convergence of the regulatory framework governing national systems cannot be argued. Since some differences have not been overcome even at the German national level. The educational model of Germany, with some formal changes, seeks to preserve its national traditions, including the research nature of universities, and resists the mercantilization of relations in the university field. However, the federal state is not able to finance the university at the required level, which affects the quality of science and education. It is indicated that another way for German universities as continuing to improve the two-stage system of education and marketing the nature of the activities of universities does not yet exist despite all the negative consequences of “bolonization”, in particular: bureaucratization, marginalization of education, strengthening administration and the like. It is noted that the introduction of market relations in this area, the unification and standardization of activities must be continued, which in one way or another will lead to the convergence of the regulatory framework of European higher education through the creation of accreditation international centers and a decrease in the share of internal bureaucracy.
Погляди німецьких науковців на способи подолання кризи університету в умовах знаннєвого суспільства і глобальних цивілізаційних викликів
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2021) Черкашин, С. В.
Упродовж останніх десяти років відбулось формальне входження українських університетів до єдиного європейського освітнього і наукового простору в межах переходу до двоетапної університетської освіти (бакалаврату і магістратури). Однак повноцінне входження до цього простору потребує змістовних зрушень, зокрема суттєвого підвищення якості університетської освіти і науки, її інтернаціоналізації і максимального наближення до європейських і світових освітніх і дослідницьких стандартів. Досягнення цієї мети важко уявити без покращення фінансового стану університетської галузі в умовах довготривалої економічної кризи, вихід із якої ускладнюється зовнішніми і внутрішніми, об’єктивними і суб’єктивними чинниками. Українська держава в особі законодавчої і виконавчої влади розробила низку заходів, спрямованих на покращення стану університетської освіти і науки, провідним із яких є розширення інституційної, зокрема фінансової, автономії університетів і форсоване впровадження в університетські структури ринкових механізмів. Реалізація цих заходів супроводжується скороченням державного фінансування, що змушує університети самостійно ухвалювати рішення, спрямовані на розв’язання фінансових, структурних, організаційних, кадрових та інших проблем у несприятливих економічних умовах. Ці рішення стосуються об’єднання університетів, оптимізації їхніх структур через скорочення професорсько-викладацького і технічного складу, зменшення навантаження викладачів, об’єднання академічних груп тощо. Ці досить болісні, однак необхідні заходи потребують обережності і збалансованості, оскільки існує загроза втрати галуззю університетської освіти України її досить вагомих надбань. Ці міркування спонукають до внесення коректив у стратегію реформування і врахування передового досвіду провідних індустріальних держав, зокрема Німеччини. Over the last ten years, Ukrainian universities have formally joined the common European educational and scientific space within the framework of the transition to a two-stage university education (bachelor and master studies). However, full entry into this space requires significant substantive changes, in particular a significant improvement of the university education and science quality, internationalization of the universities and their maximum approximation to European and world educational and research standards. Achieving this goal is difficult to imagine without improving the conditions of financing the university branch in conditions of the long-term economic crisis, which overcoming is complicated by external and internal, objective and subjective factors. The Ukrainian state, represented by the legislature and the executive, has developed a number of measures aimed at improving the state university education and science financing by means of expansion of university institutional and financial autonomy and especially by means of the forced introducing market mechanisms into university structures. The implementation of these measures is accompanied by reducing state financing that in fact forces universities to make their own decisions aimed at solving financial, structural, organizational, personnel and other problems in adverse economic conditions. These decisions concern downsizing universities, optimizing their structures by reducing teaching and technical staff, reducing the workload of teachers and academic groups and so on. These quite painful, but in general necessary measures need to be careful and balanced, as there is a threat of losing significant assets of the university education sector of Ukraine. These considerations stimulate adjusting the reform strategy and taking into account the best practices of the leading industrialized nations, in particular of Germany.
Політичні, соціальні та культурні фактори успішності реформування системи вищої освіти Німеччини в межах Болонського процесу
(Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, 2017-09-27) Черкашин, С. В.
У статті проаналізовано підсумки більше ніж 15-річного періоду реформування системи вищої освіти Німеччини в межах Болонського процесу. Вказано на успішність проведення реформ у Німеччині, причинами якої є, насамперед, досягнення консенсусу в німецькому суспільстві щодо визначення цілей, вироблення стратегії й тактик реформування. Зазначено, що той факт, що процес реформування охоплює такий значний проміжок часу, свідчить про наявність значних перешкод у прийнятті компромісних рішень. Наголошено, що саме завдяки компромісу, досягнутому між різними політичними силами ФРН, було отримано позитивний результат, що свідчить про врахування реформаторами культурного контексту, академічних традицій, потреб суспільства й громадян ФРН. В статье проанализированы итоги более чем 15-летнего периода реформирования системы высшего образования Германии в рамках Болонского процесса. Указано на успешность проведения реформ в Германии, причинами которой является, прежде всего, достижение консенсуса в немецком обществе относительно определения целей, выработки стратегии и тактик реформирования. Акцентировано внимание на факте наличия значительных препятствий в принятии компромиссных решений, о чем свидетельствует значительный промежуток времени, охватывающий процесс реформирования. Подчеркнуто, что именно благодаря компромиссу, достигнутому между различными политическими силами ФРГ, был получен положительный результат, что свидетельствует об учёте реформаторами культурного контекста, сложившихся академических традиций, потребностей общества и граждан ФРГ. The given article is devoted to the results of more than the 15-years long reforming period in the German higher educational system in frameworks of Bologna process. The fact,that the actual reforming process covers such a significant time interval, testifies to the presence of some significant obstacles for acceptance of needful conciliatory proposals. In the process of reforming almost all purposes of this reform have been perceived as priority. Nevertheless there was a competitive struggle and conflicts in the process of the determination of them. These conflicts resulted in developing compromise formulas which suited all participants of the reforming process. Therefore the governments of the federal lands supported in carrying out educational reforms not only certain political forces, but all relevant parties, the majority of associations which determined the policy in German higher education sphere, the unions of employers and trade unions as well. Because of the competition of political priorities decision-making in the field of the educational policy traditionally occurs sometimes very hardly. The made decisions suffer lack of predictability of their results, therefore the introduction of all actions planned in the field of the modern educational policy depends, as a rule, on their acceptability for different political forces, though on different, sometimes even the opposite reasons. This approach to political decision making, including the sphere of educational policy, is typical for Germany and reflects the specific, individualistic by its nature, German culture,including political, academic and communication culture.
Принцип науковості університетської освіти і його реалізація в контексті сучасного реформування німецьких університетів
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2018) Черкашин, С. В.
У статті зазначено, що процес навчання в німецьких університетах все більше орієнтується на актуальні потреби ринку робочої сили. Підготовка молодих фахівців зводиться до набуття знань, навичок і умінь, необхідних для досягнення молодими професіоналами успіху на ринку робочої сили. Наявність у випускників компетенції, яка отримала найменування “employability”, не гарантує отримання престижної роботи. Німецькі роботодавці вимагають від молодих професіоналів наявності у них певного наукового кругозору, досвіду практичної роботи і необхідних особистіших якостей. В основі цих якостей лежать компетенції, засновані на наукових спеціальних знаннях. Їх відсутність є результатом отриманої молодими фахівцями неповноцінної освіти, тобто напів-освіти, яка згубна не тільки для кар’єри фахівця, але і для самого суспільства. Автор зазначає, що актуальна концепція професійної підготовки молодих фахівців не сприяє формуванню у них наукового критичного розуміння “світу”, оскільки їх повсякденний розум у поєднанні з достатнім рівнем освіти виявляється наївним або часто навіть релігійним. По 'утверждению автора, процесс обучения в немецких вузах всё больше ориентируется на актуальные потребности рынка рабочей сипы. Подготовка молодых специалистов сводится к приобретению знаний, навыков и умений, необходимых для достижения молодыми профессионалами успеха на рынке рабочей силы. Наличие у выпускников компетенции, которая получила наименование “employability”, не гарантирует получения престижной работы. Работодатели требуют наличия у молодых профессионалов определённого научного кругозора, опыта практической работы и наличия необходимых личностных качеств. В основе этих качеств лежат компетенции, основанные на научных специальных знаниях. Их отсутствие является результатом полученного молодыми специалистами неполноценного образования, т. е. полу-образования, которое губительно не только для карьеры специалиста, но и для самого общества. Автор отмечает, что актуальная концепция профессиональной подготовки молодых специалистов не способствует формированию у них научного критического понимания “мира ”, поскольку их повседневный ум в сочетании с достаточным уровнем образования оказывается наивным или часто даже религиозным. The process o f training in German universities is increasingly characterized by the actual needs o f the labor market. The training of young specialists is reduced to the acquisition o f knowledge, skills and abilities, useful for the achievement by young professionals o f success in the labor market. The presence of graduate ’s competence, 'which received the name “employability”, does not guarantee the receipt o f prestigious work. Employers require young professionals to have a certain scientific horizon, practical work experience and the presence o f necessary personal qualities. These qualities are based on competences based on scientific special knowledge. Their absence is the result of inferior education received by young specialists; semi-education, which is disastrous not onlyfor the career of a specialist, but also for society itself.The author notes that the actual concept of professional training o f young professionals does not contribute to the formation o f their scientific critical understanding оf“peace”, since their everyday mind, coupled with a sufficient level ofeducation, is naive or often religious.

Перегляд за Автор "Черкашин, С. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування