АМЕРИКАНСЬКА МОДЕЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ ЯК ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ГАЛУЗІ УНІВЕРСТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ
Завантаження...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Херсонський державний університет
Анотація
Автор торкається проблеми визначення подальшого шляху розвитку німецької університетської освіти,
яка перебуває у процесі трансформації з моменту упровадження Болонської реформи. На думку німецьких
науковців, Болонський процес орієнтується на впровадження в європейському освітньому просторі саме
американської моделі науково-дослідних університетів як найбільш ефективної на глобальному рівні. Проте
виникає питання про шляхи реалізації цієї моделі на німецькому та європейському ґрунті загалом. Німецька
академічна спільнота стоїть перед вибором між механічним упровадженням американської моделі університетів або їх окремих складників у німецьких університетах або поступовим взаємним зближенням цих
досить різних моделей науково-дослідних університетів та їх подальшої конвергенції.When considering the advantages and disadvantages of the German and American higher education systems, the following is manifested: in the German higher education system the disadvantages prevail over the benefits that do not allow themselves to be identified within the narrow framework of state regulation of the university activities on the background of chronic underfunding by the state and the overcrowding universities
by students. This significantly reduces the level of international attractiveness of the German higher educational institutions for the best students, young scientists and researchers. The benefits of the American higher
education system almost completely coincide with the shortcomings of the German higher education system.
First of all, American elite universities have high international rankings and as a result acquired worldwide
popularity, despite the high tuition fees for students. In addition, US universities have an autonomous funding
system that allows them to carry out their tasks at the required level. Reviewing the advantages and disadvantages of both higher education systems points to important reasons why the American higher education system
should become a model for the reforms of German higher education. The status of US universities as a model
for imposition is determined by the full utilization of the benefits of the US cultural and structural context.
When comparing the shortcomings of both systems, it is evident that in both systems of higher education, not
only the issue of efficient and targeted use of funds, but also the issue of financing higher education reveals the
existence of common basic problems. German university education is in the process of transformation since
the Bologna reform introduction. According to German scientists, the Bologna process focuses on implementing the American research university model, the most effective at the global level, in the European educational space. However, the question arises about the way of implementing this model in the conditions of German and European realities. The German academic community faces the choice between the mechanical introduction of the American model of universities or its individual components into German universities or the gradual mutual convergence of these rather different models of research universities and their further convergence.
Опис
Ключові слова
модель університетської освіти, рейтинг, ефективність, науковий характер освіти, стратифікація університетів, диверсифікація вищої освіти, академічна культура, оперативність, гнучкість, university education model, rating, efficiency, scientific nature of education, university stratification, diversification of higher education, academic culture, promptness, flexibility
Цитування
Черкашин С. В. Американська модель університетської освіти як взірець для здійснення трансформацій у галузі університетської освіти Німеччини / С. В. Черкашин // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т ; [голов. ред. В. Л. Федяєва]. – Херсон, 2018. – Вип. 85. – С. 172–177.