Перегляд за Автор "Хомуленко, Т. Б."

Зараз показано 1 - 15 з 15
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Адаптація методики "психологічний імунітет"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Бубир, І. С.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення психологічного імунітету особистості як її ресурсу резильєнтності. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника психологічного імунітету К. Бона. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз був використаний для перевірки тест-ретестової надійності та дискримінативної та конвергентної валідності. Результати. У результаті адаптації методики психологічного імунітету показано її високу надійність та валідність. Висновки. У результаті стандартизації україномовної методики дослідження психологічного імунітету було створено опитувальник, що містить чотирнадцять шкал (позитивне мислення, почуття контролю, почуття когерентності, почуття саморозвитку, соціальний моніторинг, орієнтація на досягнення цілей, соціальна креативність, здатність до розв’язання проблем, само ефективність, здатність до соціального моніторингу 9до роботи у групі), синхроністичність, самоконтроль імпульсивності, емоційний самоконтроль, самоконтроль ірраціональності). Валідність і надійність опитувальника емпірично доведено. Relevance of research. The problem of developing psychodiagnostic tools for studying the psychological immunity of the individual as his resource of resilience needs special attention. Aim of the study is to adapt the Ukrainian-language psychological immunity questionnaire of K. Bona. Sample and research methods. The psychometric sample of subjects consisted of 302 people, evenly represented by sex, aged 16-65 years. Factor analysis was used to verify the structure of the methodology. The one-time reliability of the questionnaire items was tested using alpha Cronbach. Correlation analysis was used to test test retest reliability and discriminant and convergent validity. Results. As a result of adaptation of a technique of psychological immunity its high reliability and validity is shown. Conclusions. As a result of standardization of Ukrainian-language methods of psychological immunity research, a questionnaire containing fourteen scales (positive thinking, sense of control, sense of coherence, sense of self-development, social monitoring, goal orientation, social creativity, problem-solving ability, self-efficacy) was created. ability to social monitoring 9 to work in a group), synchronicity, self-control of impulsiveness, emotional self-control, self-control of irrationality). The validity and reliability of the questionnaire has been empirically proven.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Адаптація методики CSC (COVID stress scale) для дослідження стресу, викликаного пандемією COVID-19
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Запорожець, Ю. О.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення стресу, викликаного пандемією COVID-19. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника The COVID-19 Stress Scales (CSS) С. Тайлора та співавторів. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз був використаний для перевірки тест-ретестової надійності та дискримінативної та конвергентної валідності. Результати. У результаті адаптації методики «COVID-стрес шкала» показано її високу надійність та валідність. Висновки та перспективи. Доведено, що структура адаптованої методики цілком відповідає структурі оригінальної англомовної методики С. Тейлора. Тридцять п’ять з тридцяти шести пунктів адаптованої методики мають високу одномоментну надійність і увійшли до її кінцевого варіанту. У межах україномовної адаптації субшкали методики були названі: «Страх зараження вірусом та неспроможності захиститись», «Страх дефіциту продуктів першої необхідності та ліків», «Страх контактів з іноземцями», «Занепокоєння та компульсивні дії», «Тривожність та обсесії» і «Пошук інформації та профілактичні дії». Показано дискримінативну та конвергентну валідність опитувальника «COVID-стрес шкали» через визначення кореляційних зв’язків показників занепокоєння та страху через COVID з показниками тривожності особистості. Було виявлено позитивний зв'язок стресу від COVID та реактивною тривожністю, а з особистісною тривожністю зв’язків зафіксовано не було. Relevance of research. The problem of developing psychodiagnostic tools for studying the stress caused by the COVID-19 pandemic needs special attention. The purpose of the study is to make a Ukrainian-language adaptation of the questionnaire The COVID-19 Stress Scales (CSS) by S. Taylora and co-authors. Sample and research methods. The psychometric sample of subjects consisted of 302 people, evenly represented by sex, aged 16-65 years. Factor analysis was used to verify the structure of the methodology. The one-time reliability of the questionnaire items was tested using alphaCronbach. Correlation analysis was used to test test retest reliability and discriminant and convergent validity. Results. As a result of adaptation of the COVID-stress scale method, its high reliability and validity have been shown. Conclusions and prospects. It is proved that the structure of the adapted method fully corresponds to the structure of the original English method of S. Taylor. Thirty-five of the thirty-six items of the adapted methodology have high instantaneous reliability and are included in its final version. Within the Ukrainian-language adaptation of the subscale, the methods were named: "Fear of virus infection and inability to defend themselves", "Fear of shortage of essential products and medicines", "Fear of contact with foreigners", "Anxiety and compulsive actions", "Anxiety and obsessions" and "Search information and preventive actions ". The discriminatory and convergent validity of the COVID-Stress Scale questionnaire is shown by determining the correlations between anxiety and fear indicators through COVID and personality anxiety indicators. A positive association between COVID stress and reactive anxiety was found, and no association was found with personal anxiety.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Локальные войны и вооруженные конфликты ХХ столетия – участники и события : в исторических справках, интервью и психологических комментариях
    (Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, Изд-во "Обериг", 2018-12-30) Ломакин, Г. И.; Хомуленко, Т. Б.; Подчасов, Е. В.; Ягодка, А. К.; Быков, М. Л.
    В монографии авторами приведены интервью с непосредственными участниками вооруженных конфликтов ХХ столетия, даны краткие исторические справки, воспоминания матерей и вдов погибших участников боевых действий. Представлены результаты специализированной работы по психологическому сопровождению участников боевых действий при возвращении их к мирной жизни. В ее основе лежит опыт социально-психологической реадаптации и ресоциализации комбатантов с опорой на позитивную реализацию социальной активности, что позволило на примере реальных жизненных ситуаций выделить детерминанты их успешности. Данный материал может использоваться также в социально-психологической работе с участниками боевых действий для психопрофилактики и психокоррекции посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) и как пособие по героико-патриотическому воспитанию. Рекомендовано: психологам и социальным работникам, представителям общественных организаций, преподавателям, историкам, студентам психологических факультетов и факультетов МЧС, военным психологам. У монографії авторами наведені інтерв'ю з безпосередніми учасниками збройних конфліктів ХХ століття, дані короткі історичні довідки, спогади матерів і вдів загиблих учасників бойових дій. Представлені результати спеціалізованої роботи по психологічному супроводу учасників бойових дій при поверненні їх до мирного життя. В її основі лежить досвід соціально-психологічної реадаптації та ресоціалізації комбатантів з опорою на позитивну реалізацію соціальної активності, що дозволило на прикладі реальних життєвих ситуацій виділити детермінанти їх успішності. Даний матеріал може використовуватися також в соціально-психологічній роботі з учасниками бойових дій для психопрофилактики і психокорекції посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і як посібник по героїко-патріотичному вихованню. Рекомендовано: психологам і соціальним працівникам, представникам громадських організацій, викладачам, історикам, студентам психологічних факультетів і факультетів МНС, військовим психологам. In the monograph, the authors present interviews with direct participants in armed conflicts of the twentieth century, give brief historical references, memories of mothers and widows of the dead combatants. The results of specialized work on the psychological support of participants in hostilities during their return to civilian life are presented. It is based on the experience of socio-psychological re-adaptation and re-socialization of combatants based on the positive realization of social activity, which made it possible to identify the determinants of their success using the example of real life situations. This material can also be used in social and psychological work with combatants for psycho-prophylaxis and psycho-correction of post-traumatic stress disorder (PTSD) and as a manual on heroic-patriotic education. Recommended: psychologists and social workers, representatives of public organizations, teachers, historians, students of psychological faculties and departments of the Ministry of Emergency Situations, military psychologists.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Локальные войны и вооруженные конфликты ХХ столетия – участники и события : в исторических справках, интервью и психологических комментариях
    (Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, Изд-во "Обериг", 2018-12-30) Ломакин, Г. И.; Хомуленко, Т. Б.; Подчасов, Е. В.; Ягодка, А. К.; Быков, М. Л.
    В монографии авторами приведены интервью с непосредственными участниками вооруженных конфликтов ХХ столетия, даны краткие исторические справки, воспоминания матерей и вдов погибших участников боевых действий. Представлены результаты специализированной работы по психологическому сопровождению участников боевых действий при возвращении их к мирной жизни. В ее основе лежит опыт социально-психологической реадаптации и ресоциализации комбатантов с опорой на позитивную реализацию социальной активности, что позволило на примере реальных жизненных ситуаций выделить детерминанты их успешности. Данный материал может использоваться также в социально-психологической работе с участниками боевых действий для психопрофилактики и психокоррекции посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) и как пособие по героико-патриотическому воспитанию. Рекомендовано: психологам и социальным работникам, представителям общественных организаций, преподавателям, историкам, студентам психологических факультетов и факультетов МЧС, военным психологам. У монографії авторами наведені інтерв'ю з безпосередніми учасниками збройних конфліктів ХХ століття, дані короткі історичні довідки, спогади матерів і вдів загиблих учасників бойових дій. Представлені результати спеціалізованої роботи по психологічному супроводу учасників бойових дій при поверненні їх до мирного життя. В її основі лежить досвід соціально-психологічної реадаптації та ресоціалізації комбатантів з опорою на позитивну реалізацію соціальної активності, що дозволило на прикладі реальних життєвих ситуацій виділити детермінанти їх успішності. Даний матеріал може використовуватися також в соціально-психологічній роботі з учасниками бойових дій для психопрофилактики і психокорекції посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і як посібник по героїко-патріотичному вихованню. Рекомендовано: психологам і соціальним працівникам, представникам громадських організацій, викладачам, історикам, студентам психологічних факультетів і факультетів МНС, військовим психологам. In the monograph, the authors present interviews with direct participants in armed conflicts of the twentieth century, give brief historical references, memories of mothers and widows of the dead combatants. The results of specialized work on the psychological support of participants in hostilities during their return to civilian life are presented. It is based on the experience of socio-psychological re-adaptation and re-socialization of combatants based on the positive realization of social activity, which made it possible to identify the determinants of their success using the example of real life situations. This material can also be used in social and psychological work with combatants for psycho-prophylaxis and psycho-correction of post-traumatic stress disorder (PTSD) and as a manual on heroic-patriotic education. Recommended: psychologists and social workers, representatives of public organizations, teachers, historians, students of psychological faculties and departments of the Ministry of Emergency Situations, military psychologists.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Методика діагностики тілесного локусу контролю
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Хомуленко, Т. Б.; Крамченкова, В. О.; Туркова, Д. М.; Лесніченко, Н. П.; Миронович, Б. С.
    Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О. Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій. The Aim of the study was to create a psychodiagnostic technique for studying the Bodily locus of control. In accordance with the purpose of the study, the tasks of the work were: operationalization of the phenomenon of Bodily locus of control and its empirical indicators, development of the questionnaire as a set of statements reflecting the content of certain indicators, psychometric evaluation of the developed questionnaire. Research methods. Psychometric processing of the results of the study included verification of the internal consistency of the method by the Cronbach's alpha coefficient, assessment of structural validity and retest reliability of the questionnaire. The convergent and discriminant validity of the method was checked by determining the correlations between the indicators of the method "Bodily locus of control" and methods of diagnosing the attitude to his body by O.B. Stankovskaya, diagnosing the locus of control J. Rotter, diagnosing the level of subjective control E. F. Bazhina, S. A. Golikina, A.M. Etkind, Bodily Awareness Questionnaire; diagnostics of intraceptive sensitivity, "Verbalization of the bodily self" (discriminant validity). The psychometric sample consisted of 286 "relatively healthy" respondents aged 15 to 55 years. The retest procedure was conducted four weeks later with the involvement of 96 respondents who were included in the psychometric sample. Results. The theoretical basis for creating a questionnaire for the diagnosis of bodily locus of control were the concept of locus of control, the concept of reciprocal determinism and causal attribution, the profile of subjective control, the role of internality in the clinic of somatic and psychosomatic disorders, and the relationship of bodily experience and semantic aspect, determination of the locus of Bodily control, as a connection of localization of bodily sensations with awareness of one's own psycho-emotional state and degree of self-control, determination of the main spheres of attitude to bodily as identifiers of bodily locus of control. Through tree clustering, statistically significant classes of statements were identified, corresponding to 5 areas of attitude to the body: sphere of health and disease; sphere of beauty and appearance; sphere of food behavior; sphere of sexual behavior; sphere of physical activity and sports. The questionnaire is characterized by intra - individual stability and distribution close to normal, which gives grounds for transferring the results of the sample to the general, high internal consistency. Three intervals of limit values of the statistical norm characterizing high, average and low levels of an indicator of internality of a Bodily locus of control are defined. Indicators of convergent and discriminant validity show that the proposed method measures the awareness of the determination of the peculiarities of the functioning of one's own body and characterizes the attribution of internal or external causes of what happens to the body. Conclusions. The psycho-diagnostic method "Bodily locus of control" meets modern requirements for psychometric substantiation of personality questionnaires. Psychometric identifiers of the bodily locus of control determine the attitude to the main spheres of the body - the sphere of health and disease; beauty and appearance, eating and sexual behavior, physical activity and sports. The standardization of the questionnaire showed its high test-retest reliability and validity. The questionnaire can be used for psycho-diagnostics in the structure of research on psychosomatic issues and the implementation of health psycho-technologies.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    МЕТОДИКА ПРОЕКТИВНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТІЛЕСНОГО Я
    (Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Діса плюс, 2018-10-27) Хомуленко, Т. Б.; Крамченкова, В. О.
    У статті здійснено аналіз наукових пошуків методики проективної діагностики тілесного Я. Методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» є самостійним інструментом для вивчення ознак психосоматичної компетентності особистості, яка відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних методик. Психосоматична компетентність розуміється як система здатностей когнітивного компоненту тілесного Я, що пов’язана із прийняттям свого тіла, як складової цілісного організму, та обумовлює саморегуляцію засновану на досвіді застосування внутрішнього діалогу з тілесним Я. В статье проведен анализ научных изысканий методики проективной диагностики телесного Я. Методика незаконченных предложений «Вербализация телесного Я» является самостоятельным инструментом для изучения признаков психосоматической компетентности личности, которая отвечает современным требованиям к психометрическому обоснованию личностных методик. Психосоматическая компетентность понимается как система способностей когнитивного компонента телесного Я, связанных с принятием своего тела, как составляющей целостного организма, и обусловливает саморегуляцию основанную на опыте применения внутреннего диалога с телесным Я. The article analyzes the scientific research of the projective diagnostics technique of the bodily self. The incomplete sentence technique "Verbalisation of the corporeal self" is an independent tool for studying the traits of psychosomatic competence of an individual, which meets modern requirements for psychometric validation of personality techniques. Psychosomatic competence is understood as a system of abilities of the cognitive component of the bodily self, related to the acceptance of the body as part of the holistic organism, and conditioned self-regulation based on the experience of applying the internal dialogue with the bodily self.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    МОДАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ЧИННИК УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
    (ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Хомуленко, Т. Б.; Бужинська, С. М.
    Стаття містить теоретичне обґрунтування модально-специфічної пам’яті як чиннику розумового розвитку дитини. Охарактеризовано комплекс методів дослідження та дизайн психолого-педагогічного експерименту. Встановлено, що окремі модально-специфічні форми пам’яті мають зв’язок із словесно-логічною пам’яттю та з успішністю засвоєння навчальних програм молодшими школярами. Доведений вплив модально-специфічної пам’яті на навчальну успішність молодших школярів. Статья содержит теоретическое обоснование модально-специфической памяти как фактора умственного развития ребенка. Охарактеризован комплекс методов исследования и дизайн психолого-педагогического эксперимента. Установлено, что отдельные модально-специфические формы памяти имеют связь с словесно-логической памятью и с успеваемостью усвоения учебных программ младшими школьниками. Доказано влияние модально-специфической памяти на учебную успеваемость младших школьников. The article contains theoretical substantiation of modal and specific memory as a factor of the child’s mental development .The complex methods of research and the design of psychological-pedagogical experiment were characterized. It is established that the individual modal and specific forms of memory have a connection with verbal and logical memory and the success in mastering the curriculum by primary school pupils. The influence of the modal and specific memory on the academic performance of primary schoolchildren was proved.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Наукові школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
    (ХНПУ імені Г. С. Сквороди, вид «Мітра», м. Харків, 2014-06-02) Андрущенко, О. А.; Білоусова, Л. І.; Білоцерківський, В. Я.; Волков, О. Г.; Гнізділова, О. А.; Євдокимов, В. І.; Жукова, Н. Г.; Золотухіна, С. Т.; Зоря, В. Д.; Кузнецова, О. А.; Култаєва, М. Д.; Маленко, О. О.; Маслов, М. П.; Микитюк, О. М.; Олексенко, О. А.; Прокопенко, А. І.; Прокопенко, І. Ф.; Процевський, О. І.; Слюсарська, Т. В.; Танько, Т. П.; Тимченко, І. В.; Ткаченко, Л. П.; Троцко, А. В.; Харченко, Л. П.; Хомуленко, Т. Б.; Худолій, О. М.
    У книзі викладені передумови формування наукових шкіл Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, процес їх становлення та сучасний стан розвитку. Подається докладна інформація про наукових лідерів, їх досвід, напрями, які вони очолили, висвітлені здобутки їх послідовників, окреслений внесок кожної із цих шкіл у розбудову освіти й науки в Україні. В книге изложены предпосылки формирования научных школ Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды, процесс их становления и современное состояние. Приводится подробная информация о научных лидерах, их опыт, направления, которые они возглавили, освещены достижения их последователей, очерчен вклад каждой из этих школ в развитие образования и науки в Украине. The book covers preconditions for the formation of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University schools of scientifi c thought, the process of their development and their current state. It provides detailed information about scientifi c leaders, their experience, researches they supervise and their followers’achievements as well as each school’s contribution to the development of education and science of Ukraine.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій : психологічна теорія і практика
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (СумДПУ), 2017-03-07) Блинова, О. Є.; Борисюк, А. С.; Варій, М. Й.; Василевська, О. І.; Долинська, Л. В.; Єрмакова, Н. О.; Завацька, Н. Є.; Завацький, В. Ю.; Зливков, В. Л.; Карпенко, З. С.; Кокун, О. М.; Кряж, І. В.; Кузікова, С. Б.; Кузнєцов, М. А.; Лукомська, С. О.; Максименко, С. Д.; Олефір, В. О.; Радчук, Г. К.; Сафін, О. Д.; Седих, К. В.; Титаренко, Т. М.; Тімченко, О. В.; Усик, Д. Б.; Фоменко, К. І.; Хомуленко, Т. Б.; Черенщикова, Д. В.; Шаповалова, В. С.; Швалб, Ю. М.; Щербак, Т. І.; Яблонська, Т. М.
    Колективна монографія присвячена сучасним проблемам психології особистості. У книзі висвітлюються теоретичні та прикладні аспекти дослідження особистості у кризових умовах і критичних ситуаціях життя. Розглядаються особливості переживання персонологічних, вікових, професійних і соціокультурних криз; умови адаптації, ресоціалізації та розвитку особистості в ускладнених умовах життя. Особливу увагу в представленому науковому доробку приділено проблемам збереження психічного здоров’я людини та надання їй психологічної допомоги в консультативно-терапевтичній практиці. Адресується фахівцям у галузі психології та суміжних із нею дисциплін, студентам, аспірантам, широкому загалу освітян. Коллективная монография посвящена современным проблемам психологии личности. В книге освещаются теоретические и прикладные аспекты исследования личности в кризисных условиях и критических ситуациях жизни. Рассматриваются особенности переживания персонологических, возрастных, профессиональных и социокультурных кризисов; условия адаптации, ресоциализации и развития личности в осложненных условиях жизни. Особое внимание в представленном научной разработке уделено проблемам сохранения психического здоровья человека и предоставления ему психологической помощи в консультативно-терапевтической практике. Адресуется специалистам в области психологии и смежных с ней дисциплин, студентам, аспирантам, широкой общественности педагогов. The collective monograph is devoted to contemporary problems of psychology of personality. Theoretical and practical aspects of studies of a person in crisis conditions and life critical situations have been discovered. The peculiarities of person-feature experience of age, socio-cultural and professional crises have been considered; conditions of adaptation, re-socialization and personal development in the complex conditions of life have been examined. Particular attention in the submitted scientific heritage has been paid to the problems of mental health preservation and person's psychological assistance in a consultative and therapeutic practice. It has been addressed to specialists in psychology and its related disciplines, students, graduate students, general educators public.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психолингвистическое значение концепта "мораль"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Хомуленко, Т. Б.; Кузнецов, А. И.
    В статье представлены результаты свободного ассоциативного эксперимента, направленного на изучение вербализированного концепта «мораль» в обыденном языковом сознании. Выборку составили 524 человека, носителей русского и украинского языка (15-67 лет) в равном соотношении мужского и женского пола. В статье приводится анализ частот первой реакции на слово-стимул вера и пяти реакций вместе, приведены результаты кластеризации высокочастотных ассоциаций Психолингвистическое значение концепта морали рассматривалось нами как упорядоченное единство всех семантических компонентов лексемы «мораль», реально связанных с данной звуковой оболочкой в ​​сознании носителей русского и украинского языка. В исследовании показано, что концепт "вера" выражается в ассоциациях "правила", "совесть", "честность", "принципы", "закон", "правда", "справедливость". Результаты эксперимента позволяют утверждать, что ассоциативное поле концепта «мораль» представлен морально-этическими семами, отраженными в периферийных психолингвистических значениях. В целом полученные нами результаты находят свое подтверждение в работах как зарубежных, так и отечественных ученых, посвященных анализу и описанию концепта «мораль», который характеризуется несколькими семантическими уровнями, амбивалентностью, высокочастотными ассоциатами теологической и нравственно-нравственной семантики, наличием метафорических и эмотивных значений. У статті представлені результати вільного асоціативного експерименту, спрямованого на вивчення вербалізуваного концепту «мораль» в повсякденній мовній свідомості. Вибірку склали 524 осіб, носіїв російської та української мов (15-67 років) в рівному співвідношенні чоловічої і жіночої статі. У статті наводиться аналіз частот першої реакції на слово-стимул віра і п'яти реакцій разом, наведені результати кластеризації високочастотних асоціацій. Психолінгвістичне значення концепту моралі розглядалося нами як впорядкована єдність всіх семантичних компонентів лексеми «мораль», реально пов'язаних з даною звуковою оболонкою в свідомості носіїв російської та української мови. У дослідженні показано, що концепт «віра» виражається в асоціаціях «правила», «совість», «чесність», «принципи», «закон», «правда», «справедливість». Результати експерименту дозволяють стверджувати, що асоціативне поле концепту «мораль» представлено морально-етичними семами, відбитими в периферійних психолінгвистичних значеннях. В цілому отримані нами результати знаходять своє підтвердження в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, присвячених аналізу та опису концепту «мораль», який характеризується кількома семантичними рівнями, амбівалентністю, високочастотними асоціатами теологічної і морально-етичної семантики, наявністю метафоричних і емотивних значень. The article presents the results of a free associative experiment aimed at studying the verbalized concept of «morality» in the ordinary linguistic consciousness. The sample consisted of 524 people, speakers both of Russian and Ukrainian languages (15-67 years old) in an equal ratio of male and female. The article provides an analysis of the frequencies of the first reaction to the word-stimulus «morality» and the five reactions together, and the results of the clustering of high-frequency associations. The psycholinguistic meaning of the concept of faith was considered by us as an ordered unity of all the semantic components of the lexeme “morality”, which are really connected with this sound form in the consciousness of the speakers of the Russian and Ukrainian languages. The study shows that the concept of "faith" is expressed in the associations of "rules", "conscience", "honesty", "principles", "law", "truth", "justice". The verbalized concept of "morality" in the ordinary language consciousness is expressed in connection with the associates of the near (the "rule") and the distant periphery ("conscience", "honesty", "principle", "behavior", "fable", "Truth", "conclusion", "man", "value"). The results of the experiment allow us to assert that the associative field of the concept "morality" is represented by moral and ethical semes reflected in peripheral psycholinguistic meanings. In general, our results are confirmed in the works of both foreign and domestic scientists devoted to the analysis and description of the concept of «morality», which is characterized by several semantic levels, ambivalence, high-frequency associates of theological and moral semantics, the presence of metaphorical and emotive values.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психологічні особливості тілесного Я жінок, хворих на рак репродуктивної системи
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Хомуленко, Т. Б.; Кислова, І. С.; Лесніченко, Н. П.
    Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів. Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», м. Харків. Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т. Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т. Б. Хомуленко і В. О. Крамченкова). Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі. Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужанняRelevance of research. The problem of studying the Bodily Self in cancer patients, in particular women with reproductive cancer, needs special attention. The Aim of the study was to identify differences and correlations between physical self-esteem in women with cancer of the reproductive system. Research sample and methods. The sample consisted of 30 females, namely: 10 women with breast cancer (code for ICD-10 - C50), 10 women with cervical cancer (code for ICD-10 - C53), 10 women patients with ovarian cancer (code for ICD-10 - C56) in the early stages of the disease. All examined patients underwent inpatient and outpatient treatment at the State Institution " S. P. Grigoriev Institute of Medical Radiology. National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv. Psychodiagnostic tools consisted of: Osgood's semantic differential for the study of attitudes toward one's own body, methods of diagnosing the Bodily locus of control (T. Khomulenko et al.) and methods of incomplete sentences "Verbalization of the Bodily self" (T. Khomulenko and V. Kramchenkova). Results. It was determined that self-acceptance and causality in the course of physical processes are higher in women with breast cancer than in women with cervical cancer. In women with cervical cancer, the signs of the body's ability to verbalize the self, such as dialogicity, subjectivity, and integrativeness, were higher than in those with ovarian cancer. In women with breast cancer intraceptiveness, casualness, dialogicity, integrativity are higher than in the studied women with ovarian cancer. The correlations between integrativeness and attitude to oneself, between positive and adequate attitude to one's body and awareness of the significance of bodily processes that take place in the body, between internal bodily locus and awareness of the importance of bodily processes that take place in the body are shown. Conclusions and prospects. The identified differences and correlations in the development of the Bodily self in cancer patients have heuristic potential for the development of a specific program of psychological support for the process of their recovery.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПСИХОЛОГІЯ МОНЕТАРНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Нікітіна, О. П.; Хомуленко, Т. Б.; Іванченко, А. Д.
    У монографії наведені результати дослідження особистісно-вікового аспекту психології грошей та схильностей до побудови монетарної кар’єри у студентів. Проведено узагальнення та систематизацію наукових підходів до проблеми ставлення до грошей у системі відносин особистості юнацького віку. Представлено методичний комплекс дослідження психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей у системі відношень особистості. Розкрито характеристики виявлених монетарних типів, властивих особистості юнацького віку. Подано авторську розвивально-корекційну програму формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку. Додатки містять психодіагностичний комплекс, який можна використовувати психологами в наукових дослідженях, практичній роботі та консультаційній практиці. The monograph presents the results of a study of the personality and age aspect of the psychology of money and the tendency to build a monetary career among of students. The article generalises and systemises scientific approaches to the problem of attitudes towards money in the system of relations of a youthful personality. A methodical complex of research of psychological and pedagogical prerequisites of attitude to money in the system of personality relations is presented. The characteristics of the identified monetary types inherent in the personality of adolescence are revealed. The author's own developmental and corrective programme for the formation of a constructive attitude to money in the youthful personality is presented. The appendices contain a psychodiagnostic complex that can be used by psychologists in scientific research, practical work and counselling practice.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПСИХОСОМАТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЙНА ГРА «ШЛЯХ ДО ФІЛОСОФСЬКОГО КАМЕНЮ»
    (Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Діса плюс, 2018-10-27) Хомуленко, Т. Б.
    У статті проаналізовано психосоматична трансформаційна гра «Шлях до філософського каменю». Трансформаційна гра є різновидом групових ігор, яка орієнтована на знаходження оптимальних шляхів, рішень в складних ситуаціях та значимих векторах активності, спрямована на роботу з особистими запитами щодо досягнення цілей учасників в умовах змодельованого середовища та символічного розгортання сюжету або ритуалу. В статье проанализирована психосоматическая трансформационная игра «Путь к философскому камню». Трансформационная игра является разновидностью групповых игр, которая ориентирована на нахождение оптимальных путей, решений в сложных ситуациях и значимых векторах активности, направленная на работу с личными запросами по достижению целей участников в условиях смоделированной среды и символического развертывания сюжета или ритуала. The article analyzes the psychosomatic transformational game "The Way to the Philosopher's Stone". A transformative game is a type of group play that focuses on finding optimal paths, solutions in complex situations and meaningful activity vectors, aiming to work with personal requests to achieve participants' goals in a simulated environment and a symbolic unfolding of a story or ritual.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПСИХОСОМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗМІСТУ ОЗДОРОВЧОЇ ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ: БАЗОВІ ДЕФІНІЦІЇ
    (Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Діса плюс, 2019-10-26) Хомуленко, Т. Б.
    У статті висвітлюється тема психосоматичного підходу до характеристики змісту оздоровчої психотехнології та її базові дефініції. Оздоровча психотехнологія це комплекс психотехнік, спрямованих на забезпечення відновлення та збереження повноцінного функціонування організму. В статье освещается тема психосоматического подхода к характеристике содержания оздоровительной психотехнологии и ее базовые дефиниции. Оздоровительная психотехнология это комплекс психотехник, направленных на обеспечение восстановления и сохранения полноценного функционирования организма. The article highlights the topic of the psychosomatic approach to the characterization of the content of health-improving psychotechnology and its basic definitions. Recreational psychotechnology is a set of psychotechniques aimed at to ensure the restoration and preservation of the body's full-fledged functioning body.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СЕМАНТИЧНИЙ ДИФЕРЕНЦІАЛ «СТАВЛЕННЯ ДО ТІЛА»
    (Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, Діса плюс, 2019-10-26) Хомуленко, Т. Б.; Фоменко, К. І.; Миронович, Б. С.
    Предстaвленo розробку семантичного диференціалу «Ставлення до тіла». Предстaвлена разработка семантического дифференциала «Отношение к телу». The development of the semantic differential "Attitude to the body" is presented.