Методика діагностики тілесного локусу контролю
Завантаження...
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О. Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій. The Aim of the study was to create a psychodiagnostic technique for studying the Bodily locus of control. In accordance with the purpose of the study, the tasks of the work were: operationalization of the phenomenon of Bodily locus of control and its empirical indicators, development of the questionnaire as a set of statements reflecting the content of certain indicators, psychometric evaluation of the developed questionnaire. Research methods. Psychometric processing of the results of the study included verification of the internal consistency of the method by the Cronbach's alpha coefficient, assessment of structural validity and retest reliability of the questionnaire. The convergent and discriminant validity of the method was checked by determining the correlations between the indicators of the method "Bodily locus of control" and methods of diagnosing the attitude to his body by O.B. Stankovskaya, diagnosing the locus of control J. Rotter, diagnosing the level of subjective control E. F. Bazhina, S. A. Golikina, A.M. Etkind, Bodily Awareness Questionnaire; diagnostics of intraceptive sensitivity, "Verbalization of the bodily self" (discriminant validity). The psychometric sample consisted of 286 "relatively healthy" respondents aged 15 to 55 years. The retest procedure was conducted four weeks later with the involvement of 96 respondents who were included in the psychometric sample. Results. The theoretical basis for creating a questionnaire for the diagnosis of bodily locus of control were the concept of locus of control, the concept of reciprocal determinism and causal attribution, the profile of subjective control, the role of internality in the clinic of somatic and psychosomatic disorders, and the relationship of bodily experience and semantic aspect, determination of the locus of Bodily control, as a connection of localization of bodily sensations with awareness of one's own psycho-emotional state and degree of self-control, determination of the main spheres of attitude to bodily as identifiers of bodily locus of control. Through tree clustering, statistically significant classes of statements were identified, corresponding to 5 areas of attitude to the body: sphere of health and disease; sphere of beauty and appearance; sphere of food behavior; sphere of sexual behavior; sphere of physical activity and sports. The questionnaire is characterized by intra - individual stability and distribution close to normal, which gives grounds for transferring the results of the sample to the general, high internal consistency. Three intervals of limit values of the statistical norm characterizing high, average and low levels of an indicator of internality of a Bodily locus of control are defined. Indicators of convergent and discriminant validity show that the proposed method measures the awareness of the determination of the peculiarities of the functioning of one's own body and characterizes the attribution of internal or external causes of what happens to the body. Conclusions. The psycho-diagnostic method "Bodily locus of control" meets modern requirements for psychometric substantiation of personality questionnaires. Psychometric identifiers of the bodily locus of control determine the attitude to the main spheres of the body - the sphere of health and disease; beauty and appearance, eating and sexual behavior, physical activity and sports. The standardization of the questionnaire showed its high test-retest reliability and validity. The questionnaire can be used for psycho-diagnostics in the structure of research on psychosomatic issues and the implementation of health psycho-technologies.
Опис
Ключові слова
психодіагностична методика, психосоматичні феномени, психосоматичне здоров’я, рефлексія тілесного, ставлення до тіла, саморегуляція, тілесний локус контролю, psychodiagnostic technique, psychosomatic phenomena, psychosomatic health, bodily reflection, attitude to the body, self-regulation, Bodily locus of control
Цитування
Методика діагностики тілесного локусу контролю / Т. Б. Хомуленко, В. О. Крамченкова, Д. М. Туркова, Н. П. Лесніченко, Б. С. Миронович // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. – Харків 2020. – Вип. 62. – С. 293–316.