Адаптація методики CSC (COVID stress scale) для дослідження стресу, викликаного пандемією COVID-19

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2021
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема розробки психодіагностичного інструментарію для вивчення стресу, викликаного пандемією COVID-19. Мета дослідження – здійснити україномовну адаптацію опитувальника The COVID-19 Stress Scales (CSS) С. Тайлора та співавторів. Вибірка і методи дослідження. Психометричну вибірку досліджуваних склали 302 особи, рівномірно представлені за статтю, віком 16-65 років. Для перевірки структури методики був використаний факторний аналіз. Одномоментна надійність пунктів опитувальник перевірялась із застосуванням альфа-Кронбаха. Кореляційний аналіз був використаний для перевірки тест-ретестової надійності та дискримінативної та конвергентної валідності. Результати. У результаті адаптації методики «COVID-стрес шкала» показано її високу надійність та валідність. Висновки та перспективи. Доведено, що структура адаптованої методики цілком відповідає структурі оригінальної англомовної методики С. Тейлора. Тридцять п’ять з тридцяти шести пунктів адаптованої методики мають високу одномоментну надійність і увійшли до її кінцевого варіанту. У межах україномовної адаптації субшкали методики були названі: «Страх зараження вірусом та неспроможності захиститись», «Страх дефіциту продуктів першої необхідності та ліків», «Страх контактів з іноземцями», «Занепокоєння та компульсивні дії», «Тривожність та обсесії» і «Пошук інформації та профілактичні дії». Показано дискримінативну та конвергентну валідність опитувальника «COVID-стрес шкали» через визначення кореляційних зв’язків показників занепокоєння та страху через COVID з показниками тривожності особистості. Було виявлено позитивний зв'язок стресу від COVID та реактивною тривожністю, а з особистісною тривожністю зв’язків зафіксовано не було. Relevance of research. The problem of developing psychodiagnostic tools for studying the stress caused by the COVID-19 pandemic needs special attention. The purpose of the study is to make a Ukrainian-language adaptation of the questionnaire The COVID-19 Stress Scales (CSS) by S. Taylora and co-authors. Sample and research methods. The psychometric sample of subjects consisted of 302 people, evenly represented by sex, aged 16-65 years. Factor analysis was used to verify the structure of the methodology. The one-time reliability of the questionnaire items was tested using alphaCronbach. Correlation analysis was used to test test retest reliability and discriminant and convergent validity. Results. As a result of adaptation of the COVID-stress scale method, its high reliability and validity have been shown. Conclusions and prospects. It is proved that the structure of the adapted method fully corresponds to the structure of the original English method of S. Taylor. Thirty-five of the thirty-six items of the adapted methodology have high instantaneous reliability and are included in its final version. Within the Ukrainian-language adaptation of the subscale, the methods were named: "Fear of virus infection and inability to defend themselves", "Fear of shortage of essential products and medicines", "Fear of contact with foreigners", "Anxiety and compulsive actions", "Anxiety and obsessions" and "Search information and preventive actions ". The discriminatory and convergent validity of the COVID-Stress Scale questionnaire is shown by determining the correlations between anxiety and fear indicators through COVID and personality anxiety indicators. A positive association between COVID stress and reactive anxiety was found, and no association was found with personal anxiety.
Опис
Ключові слова
COVID-стрес шкала, психодіагностика, страхи, тривожність, стрес, викликаний пандемією COVID-19, COVID-stress scale, psychodiagnostics, fears, anxiety, stress caused by the COVID-19 pandemic
Цитування
Хомуленко Т. Б. Адаптація методики CSC (COVID stress scale) для дослідження стресу, викликаного пандемією COVID-19 / Т. Б. Хомуленко, І. С. Кислова, Ю. О. Запорожець // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. – Харків, 2021. – Вип. 65. – С. 293–304.