DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Тушева, В. В."

Перегляд за Автор "Тушева, В. В."

Зараз показано 1 - 20 з 44

The transformation of methodological guidelines in a scientific research in the context of art education
(Międzynarodowe Wydawnictwo East European Institute of Psychology (Ukraine – France), 2020) Тушева, В. В.
The article examines the methodological guidelines in scientific research based on scientific reflection, their changes connected with the growth of science selfconsciousness and widening the forms of its reflection, the priority of axiological, anthropo and cultural centeredness in the educational and scientific environment, the transformation of the whole style of thinking based on the new paradigm of cognition, which is characterized by a general tendency for synthesis, interdisciplinarity, integrativeness, methodological pluralism. The new ideals of scientific knowledge as a combination of certain conceptual, value and methodological strategies, which form the basis of the new methodology of scientific knowledge acquisition in the context of artistic theory and practice are outlined. У статті на основі наукової рефлексії розглянуто методологічн орієнтири у науковому дослідженні, їх зміни, пов’язані із зростан ням самосвідомості науки і розширенням форм її рефлексії, пріори тетом аксіологічної, антропо і культуроцентрованості в освітньо му і науковому середовищі, трансформацією усього стилю мисленн на основі нової парадигми пізнання, якій властива загальна тенден ція до синтезу, міждисциплінарності, інтегративності, методоло гічній плюралістичності. Окреслено нові ідеали наукового пізнанн як сукупності певних концептуальних, ціннісних, методологічни установок, які транслюючись в дослідницьку діяльність, складают основу нової методології наукового пізнання в контексті мистецько теорії і практики.
Аксіологічні засади дослідницького пошуку в мистецькій освіті
(Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021) Тушева, В. В.
У статті розглянуто цінності, які виконують функцію загального методологічного орієнтиру в науковому пізнанні й мистецькій освіті; виявлено своєрідність аксіологічного пізнання, його змістові характеристики; розкрито пізнавальні цінності дослідницького пошуку, визначено ціннісні орієнтири у мистецькій освіті. Зроблено висновок про те, що осмислення категорії «цінності» дасть змогу визначити траєкторію розвитку аксіологічного мистецько-освітнього простору, розробити стратегію підготовки майбутніх педагогів-музикантів, здатних до роботи в режимі ціннісного, наукового й методологічного діалогу, а також окреслити контури духовно-ціннісної і технологічної інтеграції освітніх систем та когнітивного процесу у сфері культури і мистецтва. Values that perform the function of general methodological reference-point in scientific cognition and artistic education are considered in the article, originality of axiological cognition and its semantic characteristics are educed, cognitive values are exposed at a exploratory research, value reference-points in artistic education are determined. It is proved that cognitive values become a direct determinant for the researcher, have a significant impact on understanding the meaning and objectives of research. Special and general scientific knowledge forms him as a specialist, involves him in scientific concepts, theories, scientific traditions, schools and methods of scientific activity. It is noted that the originality of the exploratory research in art education is manifested in purposeful axiological cognition, i.e. value-based semantic development and reproduction of human existence. The inseparable connection of axiological cognition with worldview, semantic and vital components of artistic activity is traced, and the categories «meaning» and «values» become key categories for understanding the specifics of axiological cognition. It is argued that the construction and understanding of the essence and content of the axiological environment should be considered in a methodological perspective – within the context of morality and spirituality as a form of social consciousness (epistemological approach), as a special way of spiritual and practical understanding of the world (ethical and aesthetic approach). as a regulator of behavior (social approach). Drawn conclusion, that the comprehension of category of “value“ will allow to define the trajectory of development of educational space of axiology, work out strategy of preparation of future teachers-musicians, apt at work in the mode of the scientific and methodological dialogue valued, and also outline contours spiritually the valued and technological integration of the educational systems and cognitive process in the field of a culture and art.
Загальні характеристики музичного сприймання особистості учня у мистецькій освіті
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-03-22) Губанова, О. Р.; Тушева, В. В.
В статті з’ясовано сутність процесу музичного сприймання школярів. Узагальнено теоретичні дослідження видатних педагогів-музикантів. В статье раскрыта сущность процесса музыкального восприятия школьников. Обобщены теоретические исследования выдающихся педагогов-музыкантов. The article reveals the essence of the process of musical perception of students. Theoretical researches of outstanding teachers-musicians are generalized.
Зміни методологічних орієнтирів у дослідницькому пошуку в контексті мистецької освіти
(Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2021) Тушева, В. В.
У статті на основі наукової рефлексії розглянуто методологічні орієнтири у дослідницькому пошуку, їх зміни, пов’язані із зростанням самосвідомості науки і розширенням форм її рефлексії, пріоритетом аксіологічної, антропо і культуроцентрованості в освітньому і науковому середовищі, трансформацією усього стилю мислення на основі нової парадигми пізнання, якій властива загальна тенденція до синтезу, міждисциплінарності, інтегративності, методологічній плюралістичності. Окреслено нові ідеали наукового пізнання як сукупності певних концептуальних, ціннісних, методологічних установок, які транслюючись в дослідницьку діяльність, складають основу нової методології наукового пізнання в контексті мистецької теорії і практики. The article examines the methodological guidelines in scientific research based on scientific reflection, their changes connected with the growth of science selfconsciousness and widening the forms of its reflection, the priority of axiological, anthropo and cultural centeredness in the educational and scientific environment, the transformation of the whole style of thinking based on the new paradigm of cognition, which is characterized by a general tendency for synthesis, interdisciplinarity, integrativeness, methodological pluralism. The new ideals of scientific knowledge as a combination of certain conceptual, value and methodological strategies, which form the basis of the new methodology of scientific knowledge acquisition in the context of artistic theory and practice are outlined.
Зміни парадигми наукової діяльності у контексті мистецької освіти
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2019) Тушева, В. В.
В статті виокремлено напрями можливої трансформації парадигми наукової діяльності і педагогічної науки, виявлено головні аксіологічні дослідницькі орієнтири у мистецькій освіті. Розглядаючи новітню поліцентричну науку (мистецьку педагогіку), якій властиві поширення і поглиблення міждисциплінарних форм пізнання, поліконцептуальність, гіпотетичність, неоднозначність інтерпретацій, зближення наукових і художніх методів пізнання, актуалізація гуманістично-рефлексивних його методів тощо, автор робить висновок, що сьогодні складається новий тип ідеалів і норм наукового пізнання, дослідження, способів пояснення і обґрунтованості знання. В статье выделены направления возможной трансформации парадигмы научной деятельности и педагогической науки, выявлены основные аксиологические исследовательские ориентиры в художественном образовании. Рассматривая новую полицентрическую науку (художественную педагогику), которой свойственны распространение и углубление междисциплинарных форм познания, поликонцептуальность, гипотетичность, неоднозначность интерпретаций, сближение научных и художественных методов познания, актуализация гуманистически-рефлексивных его методов и т.д., автор делает вывод, что сегодня складывается новый тип идеалов и норм научного познания, исследования, способов объяснения и обоснованности знания. The article highlights the directions of possible transformation of the paradigm of scientific activity and pedagogical science, reveals the main axiological research guidelines in art education. The latest polycentric science (art pedagogy) is characterized by the spread and deepening of interdisciplinary forms of cognition, polyconceptuality, hypotheticalness, ambiguity of interpretations, convergence of scientific and artistic methods of cognition, actualization of humanistic-reflexive methods, etc. Тoday there is a new type of ideals and norms of scientific knowledge, research, ways of explaining and validity of knowledge.
Концептуальні підходи до розкриття сутності науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики
(Київський університет імені Бориса Грінченка (Ун-т Б. Грінченка), 2017) Тушева, В. В.
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів музики, що пов’язано з умовами постнекласичної науки, для якої характерні коеволюційні і глобалізаційні процеси, розширення епістемологічного горизонту, ізоморфізм наукової та культурної динаміки. На основі феноменологічного аналізу і поліпарадигмального підходу як інтегративної єдності науково-методологічних підходів, концепцій і теорій розкрито сутність науково-дослідницької культури майбутніх вчителів музики, які дозволили цілісно і системно, ґрунтуючись на міждисциплінарних стратегіях окреслити особливості функціонування і розвитку даного особистісного феномену у багатовимірному освітньому і мистецькому просторі. В статье обоснована актуальность проблемы формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей музыки, что связано с условиями постнекласичной науки, для которой характерные процессы коеволюции и глобализации, расширение эпистемологического горизонта, изоморфизм научной и культурной динамики. На основе феноменологического анализа и полипарадигмального похода, как интегративного единства научно-методологических подходов, концепций и теорий, раскрыта сущность научно-исследовательской культуры будущих учителей музыки, что позволило целостно и системно, основываясь на междисциплинарных стратегиях осветить особенности функционирования и развития данного личностного феномена в многомерном образовательном и художественном пространстве. Actuality of problem of forming of scientifically-research culture of future music masters is reasonable in the article, that it is related to the terms of post of nonclassical science, for that characteristic evolutional and processes of globalization, expansions of gnosiology horizon, isomorphism of scientific and cultural dynamics. In this context rethinking of pedagogical influence of science becomes meaningful on personality development of future music master, purposeful forming him scientifically-research, as capabilities to mental of analytical, synthetic, prognosis activity, lining up scientific strategies and research search on the basis of different "logics" of thinking, multicultural dialogue, scientific ground many systems pedagogical and educator technologies, possessing the category-concept vehicle of musical pedagogical theory and practice, and on this foundation creation individual concept decision scientific problem in industry musical education. A research aim consists in illumination of the conceptual going near essence of scientifically-research culture of future music masters in the cut of trade artistic education and specified in such tasks as: determination of concept "scientifically-research culture of music master", exposure of him the concept field, opening in the context of modern sociocultural and educational priorities of essence of the marked phenomenon, filling of him cultural creative, cultural by corresponding maintenance. For gaining end scientific methods that create original methodology of select research were applied: analytical methods in the study of scientific fund; an objective deductive method and generalization are in opening of essence descriptions of the investigated pedagogical phenomenon, his conformities to law of functioning and development. On the basis of phenomenological analysis and polyparadigmal approach as essence of scientifically-research culture of future music masters that allowed integrally and system is exposed integration unity of scientifically-methodological approaches, conceptions and theories, being base on interdisciplinary strategies to outline the features of functioning and development of this personality phenomenon in multidimensional educational and artistic space. A Scientifically-research culture is examined as such, that provides the parcel of land values and senses scientifically-cognitive activity, comes forward as a condition of forming of the valued orientation on the increase of personality research experience, realization of science and scientific thinking as professionally necessary acquisition, «world phenomenon» (В. І. Vernadskyi).
Культурологічна парадигма в умовах модернізації мистецької освіти : концептуальні ідеї та методологічні орієнтири
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (ЦДПУ), 2018) Тушева, В. В.
В статті обґрунтовується необхідність застосування культурологічної парадигми, яка закладає теоретичне і методологічне підгрунття для переходу мистецької освіти у новий культурний вимір і виступає головним стратегічним напрямом її модернізації. Висвітлені різні концепції культури, що розширюють розуміння культурологічної освіти, взаємозв'язок культури й освіти та культури й мистецтва. Розкриті методологічно значущі принципи культуротворчості, культуровідповідності, полікультурності. Окреслені можливі зміни у змісті мистецької освіти, що спричинюють корегування освітніх технологій на нормативному рівні. В статье обосновывается необходимость применения культурологической парадигмы, которая закладывает теоретические и методологические основы для перехода художественного образования в новое культурное измерение и выступает в качестве главного стратегического направления ее модернизации. Рассмотрены разные концепции культуры, расширяющие понимание культурологического образования, взаимосвязь культуры и образования, культуры и искусства. Раскрыты методологически значимые принципы культуротворчества, культуросообразности, поликультурности. Очерчены возможные изменения в содержании художественного образования, которые требуют корректирования образовательных технологий на нормативном уровне. In the article perspective and productivity of application of culturological paradigm are grounded as conceptual basis of modernisation of maintenance of artistic education. The vehicle of culturological science is examined as such, that acquires status science aim, that tries to comprehend the world of culture as single unit, explain essence of the cultural phenomena, human existence and historical setting of man of culture. Drawn conclusion, that the concept «culturologiya», applied to the study of pedagogical reality, includes for itself two basic values: knowledge about a culture and theory of culture. It allows to define main principles of culturological approach, id est to examine a culture as source of maintenance of artistic education and as a method of her research and planning. Lighted up different conceptions of culture, that extend understanding of culturological education. Intercommunication of culture and education and culture and art is examined. It becomes firmly established that intercommunication of education and culture appears, foremost, through a man that is system the interlink of the cultural and educational system. Selection of subsystem a «personality» as a separate system element is a fundamental and substantial moment, that underlines circumstance that in the general integral humanitarian in a civilized manner educational system a man comes forward as a subject both in relation to a culture and in relation to education. A culture and personality are concepts that is correlated not outwardly, but inwardly. Exactly unicity, originality, originality, creative creation itself and the surrounding world fold the most substantial lines of culture of man as personalities. General strategy, tactical tasks of artistic education, is certain in the context of culturological paradigm, possible changes in her maintenance, that cause adjustment of educational technologies at normative level, are outlined.
Культурологічний підхід як теоретико-методологічна основа стратегії формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів музики
(Житомирський державний університет імені І. Франка, 2016) Тушева, В. В.
В статті обґрунтовується перспективність і продуктивність застосування культурологічного підходу як концептуального і теоретичного фундаменту розв’язання проблеми формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики. На основі теоретичного аналізу культурологічних і педагогічних джерел розкриваються такі методологічно значущі принципи культурологічного підходу як культуровідповідність, полікультурність, культуротворчість, інтегративність. Окреслені можливі зміни у змісті вищої музично-педагогічної освіти у контексті культурологічної парадигми. В статье обосновывается перспективность и продуктивность применения культурологического подхода как концептуального и теоретического фундамента решения проблемы формирования научно-исследовательской культуры будущего учителя музыки. На основе теоретического анализа культурологических и педагогических источников раскрываются такие методологически значимые принципы культурологического подхода как культуросообразность, поликультурность, культуротворчество, интегративность. Указаны возможные изменения в содержании высшего музыкально-педагогического образования в контексте культурологической парадигмы. In the article perspective and productivity of application of culturological approach are grounded as conceptual and theoretical foundation of decision of problem of forming of scientifically-research culture of future music master. It becomes firmly established that by the aim of education as the sociocultural phenomenon the orientation of her becomes cultural function that must be priority, to answer new positive sociocultural progress trends, oriented on such cultural dominants of contemporaneity, as an anthropocentrism, humanism, democracy, spirituality, morality, encyclopaedic, integrating. On the basis of theoretical analysis of culturological and pedagogical sources such methodologically meaningful principles of culturological approach open up as cultural accordance, multiculturalness, cultural and creative. The outlined possible changes are in maintenance of higher musical and pedagogical education in the context of culturological paradigm, that cause the correction of the educational technologies sent to forming of scientifically-research culture of future music masters. At normative level it appears in requirements to semantic to the component as «cultural capacious»; judicial side, that differs in integrity, unity and cooperation of all of the tools; a management scientifically-cognitive, research and educationally-pedagogical activity is on principles of dialogue, взаємо respect, trust, taking into account of personality-individual features of future music masters; requirements to educationally-educator space as cultural and expedient, multicultural environment; facilities of diagnostics and monitoring of quality of education, that objectively and it is differentiated allow to estimate the level of professionally-personality development of future teacher-musician; methods of studies as innovative.
Культурологічні засади вищої мистецької освіти
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (НПУ), 2017) Тушева, В. В.
В статті обґрунтовується перспективність і продуктивність застосування культурологічної парадигми як концептуальної основи модернізації змісту вищої мистецької освіти. Теоретична дедукція поняття «культура» дозволяють акцентувати увагу на дефініціях, які розширюють розуміння сутності культури. Розкривається взаємозв’язок освіти й культури та мистецтва й культури. Стратегічною метою гуманістичної освіти визнається індивідуальність як концентроване вираження людської сутності, унікально і духовно самовизначена особистість, яка усвідомлює і практично реалізує своє призначення в різних видах і галузях соціокультурної і мистецької практики. Культурологічний підхід розглядається як сукупність теоретико-методологічних положень (ізоморфна тотожність освіти і культури, культуровідповідність, творчість, інтегративність тощо), організаційно-педагогічних заходів, практична реалізація яких передбачає створення умов для самобутнього розвитку особистості майбутнього вчителя, здатного до самодетермінації і самопроектування у мистецькому просторі, застосування людиновимірних технологій в оновленій системі когнітивно-ціннісно-регулятивних координат. В статье обосновывается перспективность и производительность применения культурологической парадигмы как концептуальной основы модернизации содержания высшего художественного образования. Теоретическая дедукция понятия «культура» позволяют акцентировать внимание на дефинициях, которые расширяют понимание сущности культуры. Раскрывается взаимосвязь образования и культуры и искусства и культуры. Стратегической целью гуманистического образования признается индивидуальность как концентрированное выражение человеческой сущности, уникально и духовно самоопределенная личность, которая осознает и практически реализует свое предназначение в различных видах и отраслях социокультурной и художественной практики. Культурологический подход рассматривается как совокупность теоретико-методологических положений (изоморфное тождество образования и культуры, культуросоответствие, творчество, интегративность и т.д.), организационно-педагогических мероприятий, практическая реализация которых предполагает создание условий для самобытного развития личности будущего учителя, способного к самодетерминации и самопроектирования в художественном пространстве применение человекоизмерительных технологий в обновленной системе когнитивно-ценностно-регулятивных координат. In the article perspective and productivity of application of culturological paradigm are grounded as conceptual basis of modernisation of maintenance of higher artistic education. The vehicle of culturological science is examined as such, that acquires status science aim, that tries to comprehend the world of culture as single unit, explain essence of the cultural phenomena, human existence and historical setting of man of culture. Drawn conclusion, that the concept " culturologiya", applied to the study of pedagogical reality, includes for itself two basic values: knowledge about a culture and theory of culture. It allows to define main principles of culturological approach, id est to examine a culture as source of maintenance of artistic education and as a method of her research and planning. By the aim of higher artistic education as sociocultural fenomen becomes change orientation of her cultural function that must be priority, to answer new positive sociocultural progress trends, oriented on such cultural dominants of contemporaneity : anthropocentrism, humanism, democracy, spirituality, morality, варіативність, encyclopaedic, integration. Theoretical deduction of concept "culture" allow to accent attention on definitions that extend understanding of essence of culture. Intercommunication of education and culture, and arts and cultures, opens up. Individuality confesses the strategic aim of humanistic education as the concentrated expression of human essence, uniquely and spiritually само certain personality that realizes and practically will realize setting in different kinds and industries of sociocultural and artistic practice. Culturological approach is examined as totality of theoretical of methodological positions (isomorphic equality of education and culture, culturological accordance, creative, integration and others like that), organizationally-pedagogical events, practical realization of that envisages conditioning for original development of personality of future teacher capable to determination and само planning in artistic space, application of людино of measurable technologies in the renewed system gnostic the valued coordinates.
КУЛЬТУРОТВОРЧІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-03-22) Тушева, В. В.
В статті визначено головні положення культуротворчої парадигми як стратегічного напряму оновлення професійної мистецької освіти. Окреслено провідні тенденції у галузі професійної мистецької освіти Обґрунтовано, що не тільки рівень розвитку культури визначає рівень розвитку освіти, а й освіта стає джерелом її розвитку, генератором нових культурних форм, і у такий спосіб вимагає від людини високого ступеня освіченості. В статье определены основные положения культуротворческой парадигмы как стратегического направления обновления профессиональной художественного образования. Определены основные тенденции в области профессионального художественного образования Обосновано, что не только уровень развития культуры определяет уровень развития образования, но и образование становится источником ее развития, генератором новых культурных форм, и таким образом требует от человека высокой степени образованности. The article defines the main provisions of the culture-creating paradigm as a strategic direction for the renewal of vocational art education. The main trends in the field of vocational art education are identified. It has been substantiated that not only the level of cultural development determines the level of development of education, but also education becomes the source of its development, the generator of new cultural forms, and thus requires a high degree of education from a person
Методологічні і теоретичні аспекти проблеми формування науково-дослідної культури майбутнього вчителя в умовах оновлення вищої педагогічної школи
(Видавничий дім «Гельветика», 2018) Тушева, В. В.
В розділі монографії розкрито актуальність проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів у контексті головних вимог вітчизняних та європейських нормативних документів щодо фундаменталізації та універсалізації вищої освіти, необхідності «онаучнення» сучасного освітнього простору. Обґрунтовано методологічні основи проблеми дослідження, які відображають філософський, наукознавчий і культурологічний її аспекти, а визначення нового дефінітивного поля поняття «наука», висвітлення принципів наукового пізнання (детермінізму, сутнісного аналізу, додатковості, генетичності), поняття «ідеали науковості» створюють підґрунтя для подальшого вивчення означеної проблеми на теоретичному і методичному рівнях. На основі феноменологічного аналізу і поліпарадигмального підходу як інтегративної єдності науково-методологічних підходів, концепцій і теорій визначено сутність науково-дослідницької культури майбутнього вчителя, які дали змогу цілісно і системно, ґрунтуючись на міждисциплінарних стратегіях окреслити особливості функціонування і розвитку цього особистісного феномену в багатовимірному освітньому просторі. Культурологічний підхід, обраний в ролі генеральної стратегії формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів, уможливив розглядати її як особистісний феномен, міру гармонійного, інтелектуального, розумового й духовного розвитку і саморозвитку, освіченості, способу становлення власного мікросоціуму й «сутнісних сил» майбутнього фахівця, враховуючи такі взаємозалежні аспекти культурологічного підходу, як технологічний, особистісний та аксіологічний. В разделе монографії раскрыта актуальность проблемы формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей в контексте главных требований отечественных и европейских нормативных документов по фундаментализации и универсализации высшего образования, необходимости «онаучивания» современного образовательного пространства. Обоснованны методологические основы проблемы исследования, отражающие философский, науковедческий и культурологический ее аспекты, определены новые дефинитивные поля понятия «наука», освещены принципы научного познания (детерминизма, сущностного анализа, дополнительности, генетичности), понятие «идеал научности» создают основу для дальнейшего изучение этой проблемы на теоретическом и методическом уровне. На основе феноменологического анализа и полипарадигмального подхода как интегративной единства научно-методологических подходов, концепций и теорий определена сущность научно-исследовательской культуры будущего учителя, которые позволили целостно и системно, основываясь на междисциплинарных стратегиях определить особенности функционирования и развития этого личностного феномена в многомерном образовательном пространстве. Культурологический подход, избранный в роли генерального стратегии формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей, позволил рассматривать ее как личностный феномен, степень гармоничного, интеллектуального, умственного и духовного развития и саморазвития, образованности, способа становления собственного микросоциума и «сущностных сил» будущего специалиста, учитывая такие взаимосвязанные аспекты культурологического подхода, как технологический, личностный и аксиологический. The monograph section reveals the relevance of the problem of the formation of a research culture of future teachers in the context of the main requirements of domestic and European regulatory documents on the fundamentalization and universalization of higher education is disclosed. The necessity of “learning” of the modern educational space is revealed. The methodological foundations of the research problem are substantiated, reflecting its philosophical, scientific and cultural aspects. New definitive fields of the concept of “science” are defined, the principles of scientific knowledge (determinism, essential analysis, complementarity, genetics) are highlighted. The concept of the “ideal of science” is disclosed. On the basis of the phenomenological analysis and polyparadigm approach, the essence of the research culture of the future teacher is determined. This made it possible to holistically and systematically, based on interdisciplinary strategies, determine the features of the functioning and development of the personality phenomenon in a multidimensional educational space. The culturological approach was chosen as the general one in the strategy for the formation of the research culture of future teachers. The cultural approach could consider it as a personal phenomenon, a measure of harmonious, intellectual, mental and spiritual development and self-development, education, a way of becoming one's own micro-society and the "essential forces" of a future specialist.
Методологія наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та музичної педагогіки
(Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020-06-17) Олексюк, О. М; Тушева, В. В.
У навчальному посібнику розглянуто теоретичні й практичні питання дослідницько-пошукової та експериментальної роботи в галузі мистецтвознавства й музичної педагогіки, починаючи з визначення проблематики, вибору теми, уточнення вихідних пактів та теоретичних положень до апробації і літературного оформлення наукової роботи. Схарактеризовано прийоми формулювання гіпотези, процес виникнення ідеї та задуму музикознавчого й музично-педагогічного дослідження, а також основні методи і методики пошукової роботи, способи інтерпретації результатів дослідження. Для студентів, аспірантів та докторантів, викладачів мистецьких закладів вищої освіти. В учебном пособии рассмотрены теоретические и практические вопросы опытно-поисковой и экспериментальной работы в области искусствоведения и музыкальной педагогики, начиная с определения проблематики, выбора темы, уточнения исходных пактов и теоретических положений до апробации и литературного оформления научной работы. Охарактеризованы приемы формулировки гипотезы, процесс возникновения идеи и замысла музыковедческого и музыкально-педагогического исследования, а также основные методы и методики поисковой работы, способы интерпретации результатов исследования. Для студентов, аспирантов и докторантов, преподавателей художественных высших учебных заведений. The textbook discusses theoretical and practical issues of research and experimental work in the field of art history and music pedagogy, starting with the definition of issues, choice of topic, clarification of the original pacts and theoretical provisions to the approbation and literary design of scientific work. The methods of hypothesis formulation, the process of origin of the idea and concept of musicological and music-pedagogical research, as well as the main methods and techniques of search work, ways of interpreting the research results are described. For students, graduate and doctoral students, teachers of art institutions of higher education.
Науково-педагогічна спадщина Рудницької О. П.
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-03-22) Жердєва, Ю. М.; Тушева, В. В.; .
В статті досліджується науково-педагогічна діяльність Рудницької О. П. Аналізується внесок Оксани Петрівни в розвиток мистецької освіти України. В статье исследуется научно-педагогическая деятельность Рудницкой А. П. Анализируется вклад Оксаны Петровны в развитие художественного образования Украины. The article examines the scientific and pedagogical activity of A. Rudnitskaya. The contribution of Oksana Petrovna to the development of art education in Ukraine is analyzed.
Обгрунтування моделі формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів у процесі професійної підготовки
(Південноукраїнський національний педагогічний універсирситет імені К. Д. Ушинського (ПНПУ), Видавничий дім «Гельветика», 2017-05-18) Тушева, В. В.
У статті розкрито і обґрунтовано концептуальні, змістові і технологічні аспекти проблеми формування науково-ослідницької культури майбутніх вчителів. З огляду на сучасні тенденції вищої педагогічної школи (глобалізація, когнітивна полімодальність, гуманізація, неперервність, інтенсифікація, інтеграція, когерентність) розроблена на основі поліпарадигмального підходу модель педагогічної системи, в межах якої концентруються інваріантні і варіативні освітні стратегії і вибудовується як інтегративна єдність культурно-науково-освітнє середовище. В статье раскрыто и обосновано концептуальные, содержанию и технологические аспекты проблемы формирования научно-ослидницькои культуры будущих учителей. Учитывая современные тенденции высшей педагогической школы (глобализация, когнитивная полимодальнисть, гуманизация, непрерывность, интенсификация, интеграция, когерентность) разработана на основе полипарадигмального подхода модель педагогической системы, в рамках которой концентрируются инвариантные и вариативные образовательные стратегии и выстраивается как интегративная единство культурно-научно образовательный среду. The article reveals and justifies the conceptual, content and technological aspects of the problem of the formation of scientific and ospidnitskoi culture of future teachers. Taking into account the current trends of the higher pedagogical school (globalization, cognitive poly-modality, humanization, continuity, intensification, integration, coherence), the model of the pedagogical system based on the polyparadigmatic approach is developed. Within this framework, invariant and variational educational strategies are concentrated and the cultural and scientific educational environment is built as an integrative unity.
Обґрунтування моделі формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів в умовах вищої педагогічної школи
(Житомирський державний університет імені І. Франка, 2017-11-24) Тушева, В. В.
У статті розкрито і обґрунтовано концептуальні, змістові і технологічні аспекти проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів. З огляду на сучасні тенденції вищої педагогічної школи (глобалізація, когнітивна полімодальність, гуманізація, неперервність, інтенсифікація, інтеграція, когерентність) розроблена на основі поліпарадигмального підходу модель педагогічної системи, в межах якої концентруються інваріантні і варіативні освітні стратегії і вибудовується як інтегративна єдність культурно-науково-освітнє середовище. В статье раскрыты и обоснованы концептуальные, содержательные и технологические аспекты проблемы формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей. Учитывая современные тенденции высшей педагогической школы (глобализация, когнитивная полимодальность, гуманизация, непрерывность, интенсификация, интеграция, когерентность), разработанная на основе полипарадигмального подхода модель педагогической системы, в рамках которой концентрируются инвариантные и вариативные образовательные стратегии, и выстраивается как интегративное единство культурно-научно-ообразовательная среда. The article substantiates the topicality of the problem formation of scientific research culture of the students of higher pedagogical school, the necessity for creation of an appropriate educational strategy under the conditions of higher education fundamentalization and universalization. It is emphasized that under the conditions of globalization of higher education, when knowledge becomes its important resource and the focus is not only on the object of gnostic-cognitive process, but also on the personal markers of its subjects, the scientific potential of future teachers is considered to be the highest level and their qualification characteristic. The purpose of the article is to reveal the conceptual, content and technological aspects of the model being developed, considering socio-cultural and pedagogical challenges. Considering the current trends of higher pedagogical school (globalization, humanization, cognitive polymodality, coherence, integration, intensification, continuity), the model of a pedagogical system is developed on the basis of a polyparadigmal approach. The model includes invariant and variant educational strategies and is created as an integrative unity, a cultural-scientific-educational environment. The functioning of such an educational space becomes possible under the conditions of realization of principles of cultural compatibility (values and principles of education adequate to modern culture), productivity (transformational actival character of education), multiculturalism (diversity and plurality of values, forms of activity), integrity (personality, pedagogical process, pedagogical technologies, content of education). The content of professional training is determined. Its originality lies in the synergetic unity of fundamental, cultural, general scientific, methodological and ideological directions which will guarantee a researching teacher’s harmonious formation of individual and personal potential.
ОБҐРУНТУВАННЯ СУТНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЯК ОСОБИСТІСНОГО ФЕНОМЕНУ З ПОЗИЦІЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
(Stefan cel Mare University of Suceava Publishing House, 2023) Тушева, В. В.
Висвітлюються дефініції поняття «культура», які розширюють і наповнюють новим смислом і змістом поняття «професійна культура вчителя музичного мистецтва». На основі культурологічного підходу розглядається означений особистісний феномен, що виявляється у перманентному процесі професійно-особистісного розвитку і саморозвитку, самовизначенні, втілюючи у практико орієнтованій діяльності вищі людські ідеали, аксіологічні моделі мистецької освіти; сформованому уявленні про професійний ідеал і шляхи його досягнення, пошуку особистісних смислів, цілей і цінностей у професійній життєдіяльності, ґрунтуючись на власному «смислоутворюючому фонді», сформованій «Я-концепції». Особливе значення набуває розвиток його особистісної культури, яка виявляється в універсальності, різносторонності особистості, її духовності й інтелігентності. Духовність вчителя надає нової, високої якісності професіоналізму, стає його еталоном. Формування нових особистісних новоутворень вчителя-митця пов’язується із володінням смислотворчістю, тобто вміннями «вичерпувати» новий смисл із соціокультурних і педагогічних процесів, здійснювати пошук нових мистецьких технологій, методик, навчальних моделей, інтерпретаційних і пояснювальних схем, їх логічного конструювання. Така смислотворча діяльність звернена до смислової педагогіки. Визначення проблемного поля дозволило виділити завдання щодо можливих напрямів культурологічної і світоглядної підготовки майбутніх вчителів. Загальною метою культурологічної підготовки має стати введення здобувача вищої освіти у простір світової та вітчизняної культури, розкриття таких головних векторів її розгортання як культура, освіта, мистецтво; світоглядної підготовки – спрямованість на формування і становлення світосприйняття, світорозуміння, світоуявлення, світовідчуття майбутнього вчителя-музиканта, що має відображення у його ціннісній системі – ідеалах, поглядах, переконаннях, цілях, оцінках. Definitions of concept «culture», that extend and fill with new sense and maintenance of concept «professional culture of teacher of musical art», are illuminated in the article. On the basis of culturological approach the marked personality phenomenon, that appears in the permanent process of professionally-personality development and саморозвитку, self-determination, is examined, incarnating in практико to the oriented activity higher human ideals, models of axiology of artistic education; formed idea about a professional ideal and ways of his achievement, search of personality senses, aims and values in professional vital functions, being base on its own «mtaning-forming fund», formed «Iconctpt». The special value acquires development of him personality culture, that appears in universality, versatility of personality, her spirituality and intelligentsia. Spirituality of teacher gives new, high quality of professionalism, becomes his standard. The formation of new personal formations of teacher-artist is connected with mastery of mianing-making, i.e. the ability to «exhaust» new sense from socio-cultural and pedagogical processes, to search for new artistic technologies, methods, educational models, interpretation and explanatory schemes, and their logical construction. Such a meaningful activity is turned to meaningful pedagogy. The definition of the problem field made it possible to identify tasks regarding the possible directions of culturological and world view preparation of future teachers. The general goal of culturological preparation to introduce the student of higher education into the space of world and national culture, opening of such main vectors of her development as a culture, education, art; world view preparation is an orientation on forming and becoming of perception of the world, attitude, the world of ideas, the world of feeling of the future teacher-musician, that has a reflection in his valued system - ideals, looks, persuasions, aims, estimations.
Обґрунтування технологічного феномену в контексті науково-дослідної культури майбутнього педагога на основі діяльнісної концепції
(Херсонський державний університет; видавничий дім "Гельветика", 2018) Тушева, В. В.
У статті розглянуто різні точки зору і дефініції поняття "технологія", обгрунтовується своєрідність технологічного механізму науково-дослідної культури майбутнього педагога як інваріантного ядра, що представляє дослідницький інструментарій, технологію наукового пізнання, детермінованих існуючим науковим стилем педагогічного товариства, науковим менталітетом, сформованою професійною культурою майбутнього фахівця. В статье рассмотрены различные точки зрения и дефиниции понятия «технология», обосновывается своеобразие технологического механизма научно-исследовательской культуры будущего педагога как инвариантного ядра, представляющего исследовательский инструментарий, технологию научного познания, которые детерминируются существующим научным стилем педагогического общества, научным менталитетом, сформированной профессиональной культурой будущего специалиста. In the article the different points of view and definitions of concept are considered "technology", originality of technological mechanism of research culture of future teache is grounded as an invariant kemel, presenting research tools, technology of scientific cognition,that determined by the existent scientific style of pedagogical society. scientific mentality, formed professional culture of the future specialist.
Основи наукових досліджень
(Університет менеджменту освіти НАПН України, ФОП Федорко М. Ю, 2014) Тушева, В. В.
У навчальному посібнику розглядаються питання щодо методології, логіки і організації педагогічного дослідження, його методи і методика проведення, способи одержання і переробки інформації в навчально-дослідній роботі студентів. Висвітлюються деякі наукознавчі питання, можливі способи осмислення таких когнітивних конструктів, як «наука», «науковий ідеал», «стиль наукового мислення». Акцентується увага на розкритті науково-дослідницької культури майбутнього вчителя як особистісного феномену в умовах фундаменталізації та універсалізації вищої освіти, «онаучнення» сучасного освітнього простору, аналізуються історичні аспекти розвитку науково-дослідницької культури в освіті. Пропонуються приклади з дисертаційних робіт стосовно написання наукового апарату дослідження, які мають практичне значення, дозволяють студентам простежити взаємозв’язок між науковими категоріями, дають уявлення про наявний спектр досліджених проблем у галузі мистецької педагогіки. Посібник адресується студентам вищої педагогічної школи, зокрема музичних спеціальностей, вчителям, аспірантам, рекомендується застосовувати в системі післядипломної педагогічної освіти. В учебном пособии рассматриваются вопросы методологии, логики и организации педагогического исследования, его методы и методика проведения, способы получения и переработки информации в учебно-исследовательской работе студентов. Освещаются некоторые науковедческие вопросы, возможные способы осмысления таких когнитивных конструктов, как «наука», «научный идеал», «стиль научного мышления». Акцентируется внимание на раскрытии научно-исследовательской культуры будущего учителя как личностного феномена в условиях фундаментализации и универсализации высшего образования, «онаучнення» современного образовательного пространства, анализируются исторические аспекты развития научно-исследовательской культуры в образовании. Предлагаются примеры из диссертационных работ по написанию научного аппарата исследования, имеющие практическое значение, позволяют студентам проследить взаимосвязь между научными категориями, дают представление об имеющемся спектре исследованных проблем в области художественной педагогики. Пособие адресуется студентам высшей педагогической школы, в частности музыкальных специальностей, учителям, аспирантам, рекомендуется применять в системе последипломного педагогического образования. The training manual examines the methodology, logic and organization of pedagogical research, its methods and methodology, methods of obtaining and processing information in the teaching and research work of students. Some science-related questions, possible ways of understanding such cognitive constructs as "science", "scientific ideal", "style of scientific thinking" are covered. Attention is focused on the disclosure of the scientific research culture of the future teacher as a personal phenomenon in the conditions of fundamentalization and universalization of higher education, "onauchennya" of the modern educational space, and analyzes historical aspects of the development of the scientific and research culture in education. Examples are offered from dissertations on writing a scientific research apparatus that have practical value, allow students to trace the relationship between scientific categories, give an idea of the available range of problems studied in the field of artistic pedagogy. The benefit is addressed to students of the higher pedagogical school, in particular musical specialties, teachers, post-graduate students, it is recommended to apply in the system of postgraduate pedagogical education.
Основи науково-педагогічних досліджень
(LAP LAMBERT Academic Publishing, 2024) Тушева, В. В.
У навчальному посібнику розглядаються питання щодо методології, логіки і організації педагогічного дослідження, його методи і методика проведення, способи одержання і переробки інформації в навчально-дослідній роботі студентів. Висвітлюються деякі наукознавчі питання, можливі способи осмислення таких когнітивних конструктів, як «наука», «науковий ідеал», «стиль наукового мислення». Посібник адресується студентам вищої педагогічної школи, зокрема музичних спеціальностей, вчителям, аспірантам, рекомендується застосовувати в системі післядипломної педагогічної освіти. The textbook addresses issues of methodology, logic and organisation of pedagogical research, its methods and techniques, ways of obtaining and processing information in students' educational and research work. Some scientific issues, possible ways of understanding such cognitive constructs as ‘science’, ‘scientific ideal’, ‘style of scientific thinking’ are covered. The textbook is addressed to students of higher pedagogical schools, in particular music majors, teachers, and postgraduate students, and is recommended for use in postgraduate pedagogical education.
Особливості хорового концерту у творчості композитора Д. С. Бортнянського
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-03-22) Куцина, В. В.; Тушева, В. В.
В статті виявлені закономірності жанру духовного концерту. Розкрито особливості хорового концерту у творчості композитора Д. С. Бортнянського. В статье выявлены закономерности жанра духовного концерта. Раскрыты особенности хорового концерта в творчестве композитора Д. С. Бортнянского. The article reveals patterns of the spiritual concert genre. The features of the choral concert are revealed in the works of composer D. S. Bortnyansky

Перегляд за Автор "Тушева, В. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування