Методологічні і теоретичні аспекти проблеми формування науково-дослідної культури майбутнього вчителя в умовах оновлення вищої педагогічної школи
Завантаження...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
В розділі монографії розкрито актуальність проблеми формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів у контексті головних вимог вітчизняних та європейських нормативних документів щодо фундаменталізації та універсалізації вищої освіти, необхідності «онаучнення» сучасного освітнього простору. Обґрунтовано методологічні основи проблеми дослідження, які відображають філософський, наукознавчий і культурологічний її аспекти, а визначення нового дефінітивного поля поняття «наука», висвітлення принципів наукового пізнання (детермінізму, сутнісного аналізу, додатковості, генетичності), поняття «ідеали науковості» створюють підґрунтя для подальшого вивчення означеної проблеми на теоретичному і методичному рівнях. На основі феноменологічного аналізу і поліпарадигмального підходу як інтегративної єдності науково-методологічних підходів, концепцій і теорій визначено сутність науково-дослідницької культури майбутнього вчителя, які дали змогу цілісно і системно, ґрунтуючись на міждисциплінарних стратегіях окреслити особливості функціонування і розвитку цього особистісного феномену в багатовимірному освітньому просторі. Культурологічний підхід, обраний в ролі генеральної стратегії формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів, уможливив розглядати її як особистісний феномен, міру гармонійного, інтелектуального, розумового й духовного розвитку і саморозвитку, освіченості, способу становлення власного мікросоціуму й «сутнісних сил» майбутнього фахівця, враховуючи такі взаємозалежні аспекти культурологічного підходу, як технологічний, особистісний та аксіологічний. В разделе монографії раскрыта актуальность проблемы формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей в контексте главных требований отечественных и европейских нормативных документов по фундаментализации и универсализации высшего образования, необходимости «онаучивания» современного образовательного пространства. Обоснованны методологические основы проблемы исследования, отражающие философский, науковедческий и культурологический ее аспекты, определены новые дефинитивные поля понятия «наука», освещены принципы научного познания (детерминизма, сущностного анализа, дополнительности, генетичности), понятие «идеал научности» создают основу для дальнейшего изучение этой проблемы на теоретическом и методическом уровне. На основе феноменологического анализа и полипарадигмального подхода как интегративной единства научно-методологических подходов, концепций и теорий определена сущность научно-исследовательской культуры будущего учителя, которые позволили целостно и системно, основываясь на междисциплинарных стратегиях определить особенности функционирования и развития этого личностного феномена в многомерном образовательном пространстве. Культурологический подход, избранный в роли генерального стратегии формирования научно-исследовательской культуры будущих учителей, позволил рассматривать ее как личностный феномен, степень гармоничного, интеллектуального, умственного и духовного развития и саморазвития, образованности, способа становления собственного микросоциума и «сущностных сил» будущего специалиста, учитывая такие взаимосвязанные аспекты культурологического подхода, как технологический, личностный и аксиологический. The monograph section reveals the relevance of the problem of the formation of a research culture of future teachers in the context of the main requirements of domestic and European regulatory documents on the fundamentalization and universalization of higher education is disclosed. The necessity of “learning” of the modern educational space is revealed. The methodological foundations of the research problem are substantiated, reflecting its philosophical, scientific and cultural aspects. New definitive fields of the concept of “science” are defined, the principles of scientific knowledge (determinism, essential analysis, complementarity, genetics) are highlighted. The concept of the “ideal of science” is disclosed. On the basis of the phenomenological analysis and polyparadigm approach, the essence of the research culture of the future teacher is determined. This made it possible to holistically and systematically, based on interdisciplinary strategies, determine the features of the functioning and development of the personality phenomenon in a multidimensional educational space. The culturological approach was chosen as the general one in the strategy for the formation of the research culture of future teachers. The cultural approach could consider it as a personal phenomenon, a measure of harmonious, intellectual, mental and spiritual development and self-development, education, a way of becoming one's own micro-society and the "essential forces" of a future specialist.
Опис
Ключові слова
наука, наукові знання, науково-дослідна діяльність, науково-дослідна культура, наукове пізнання, ідеали науковості, майбутні вчителі, наука, научные исследования, научно-исследовательская деятельность, научно-исследовательская культура, научное познание, идеалы научности, будущие учителя, science, scientific knowledge, scientific research, scientific research culture, ideals of science, future teachers
Цитування
Тушева В. В. Методологічні і теоретичні аспекти проблеми формування науково-дослідної культури майбутнього вчителя в умовах оновлення вищої педагогічної школи / В. В. Тушева // Неперервна освіта в соціокультурних вимірах : [кол. моногр.] / Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова ; [редкол.: Н. Г. Ничкало (голов. ред.), В. М. Cлaбко (наук. ред.) та ін.]. – Київ : Гельветика, 2018. – C. 196–223.