DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Ткаченко, Л. П."

Перегляд за Автор "Ткаченко, Л. П."

Зараз показано 1 - 20 з 23

Актуальні питання сучасної освіти в умовах війни (український досвід)
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2022) Ткаченко, Л. П.; Калашник, Д. С.; Коваленко, Н. Д.
У пропонованій статті представлено аналіз основних векторів вдосконалення освітнього процесу в умовах воєнних дій. Зокрема, розкрито сутність змін освіти сьогодення. Засвідчено, що суттєві трансформації, що наразі відбуваються в суспільстві значним чином впливають на процес надання освітніх послуг, формуючи ряд нових обмежень та ускладнюючи процес якісної підготовки освітян. Висвітлено основні обмеження, що наразі модифікують означнеий процес. Сформовано узагальнення щодо даних обмежень та наведено три основні категорії, що їх об’єднують: фінансові, професійні та гігієнічні. Відповідно, кожна із них відображає окремий аспект освітнього процесу, що постраждав унаслідок дій російських військових. Окрім того, представлено результати аналізу цифрового аспекту освітнього процесу сучасности, зважаючи на зростаючий попит серед освітян до використання інформаційно-технологічного забезпечення для збереження, продовження та удосконалення навчального процесу. The proposed article presents an analysis of the main vectors of improving the educational process in the conditions of military operations. In particular, the essence of changes in today's education is revealed. It is proven that significant transformations currently taking place in society significantly affect the process of providing educational services, forming a number of new restrictions and complicating the process of quality training of educators. The main limitations that currently modify the specified process are highlighted. A generalization of these restrictions is formed and three main categories that unite them are given: financial, professional and hygienic. Accordingly, each of them reflects a separate aspect of the educational process that suffered as a result of the actions of the Russian military. In addition, the results of the analysis of the digital aspect of the modern educational process are presented, taking into account the growing demand among educators for the use of information and technological support to preserve, continue and improve the educational process.
БАГАТОВЕКТОРНІСТЬ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЬСТВА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-06-10) Ткаченко, Л. П.
В статті розглянуто багатовекторність у підготовці майбутнього вчителя, яка завжди була актуальною проблемою, оскільки представники цієї професії виконують чимало функцій у будь-якому суспільстві: вони є носіями унікальних знань, особистостями, що формують світогляд, розвивають соціум, упроваджують ідеї гуманізму та ціннісного ставлення до надбань людства. Педагогічна освіта сьогодні залишається запорукою й гарантом не лише надання якісних освітніх послуг, а й показником свідомого спрямування суспільного розвитку на перспективу, забезпечення конкурентоздатності молодого покоління, націлення на глобалізацію й водночас на збереження автентичності кожної нації та її культури. The article deals with the multidirectionality in the training of future teachers, which has always been an urgent problem, since representatives of this profession perform many functions in any society: they are carriers of unique knowledge, personalities who shape the worldview, develop society, introduce the ideas of humanism and value attitude to the achievements of mankind. Pedagogical education today remains the key and guarantor of not only the provision of quality educational services, but also an indicator of the conscious direction of social development in the perspective, ensuring the competitiveness of the younger generation, focusing to globalization and at the same time to preserve the authenticity of each nation and its culture.
Етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни в України
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017-06-29) Ткаченко, Л. П.
У статті визначено й обґрунтовано етапи, виявлено провідні тенденції розвитку риторики як навчальної дисципліни в різних навчальних закладах України в період з XVI по XХ століття. Перший етап позначено появою якісно нових для України освітніх закладів–братських шкіл. Другий етап утвердження та розвитку риторики як навчального предмета в Києво-Могилянській академії та православних колегіумах. Третій – етап активної розробки риторичної проблематики та розвиток риторики в університетській освіті. Четвертий – етап критики і занепаду риторики я навчальної дисципліни. П’ятий - етап поновлення риторики як навчальної дисципліни в радянській системі освіти. Переважає навчання агітаційних промов, складання лозунгів, прославлення діяльності партії та уряду. Шостий - етап актуалізації риторичної підготовки в професійній освіті. У другій половині ХХ століття посилюється інтерес до публічного мовлення. Це пов’язано зі змінами у суспільно-політичному житті країни, яка активно переймалася процесами перебудови, розширенням кола міжнародного співробітництва, появою нових суспільно-значущих проектів. В статье определены и обоснованы этапы, выявлены ведущие тенденции развития риторики как учебной дисциплины в различных учебных заведениях Украины в период с XVI по XХ век. Первый этап обозначен появлением качественно новых для Украины образовательных учреждений - братских школ. Второй этап утверждения и развития риторики как учебного предмета в Киево-Могилянской академии и православных коллегиумах. Третий - этап активной разработки риторической проблематики и развитие риторики в университетском образовании. Четвертый - этап критики и упадка риторики как учебной дисциплины. Пятый - этап возобновления риторики как учебной дисциплины в советской системе образования. Преобладает обучение агитационным речам, составление лозунгов, прославления деятельности партии и правительства. Шестой - этап актуализации риторической подготовки в профессиональном образовании. Во второй половине ХХ века усиливается интерес к публичной речи. Это связано с изменениями в общественно-политической жизни страны, которая активно занималась процессами перестройки, расширением круга международного сотрудничества, появлением новых общественно-значимых проектов. The article defines and substantiates the stages, reveals the leading tendencies of development of rhetoric as a discipline in various educational institutions of Ukraine in the period from XVI to XX century. The first stage is marked by the emergence of qualitatively new educational institutions in Ukraine - fraternal schools. All system of rhetoric education was based on constant repetitions, included a survey on theoretical issues of rhetoric, public speeches, disputes and examinations were aimed at preparing graduates for future public activities. The second stage of the establishment and development of rhetoric as a subject in the Kyiv-Mohyla Academy and Orthodox Collegiums. The following features of it are defined: the expansion of the content of the program material, the process of education is clearly divided into theoretical and practical classes, teachers become the authors of textbooks on rhetoric, which take into account Ukrainian mentality, and diversify the forms of work in classes. Teachers of the Orthodox Colleges have significantly diversified the forms of work in rhetoric classes: dialogues, recitation, debate, participation in plays contributed to the development of oratory, literary abilities of students. The third stage is the active development of rhetorical issues and the development of rhetoric in university education. After the adoption of the new curriculum in 1804, the university education significantly expanded the boundaries of teaching humanities (including linguistic) disciplines. Students were encouraged to find interesting folk forms, study folk traditions, support ritual and calendar holidays, which formed the basis of rhetorical skills. The fourth stage is the critique and decline of rhetoric as a discipline. It is noted that the change in attitude towards rhetoric in the middle of the XIX century is explained by a whole set of reasons, first of all its politicization. In Ukraine, it was discredited as a discipline which supports the institute of power. The fifth stage is the renewal of rhetoric as a discipline in the Soviet system of education. The prevalence is the training of campaigning speeches, slogans, and the celebration of party and government activities. This stage did not diversify the forms and methods of teaching, the content was expanded as a result of a thorough study of the Marxist-Leninist theory. The sixth stage is the actualization of rhetorical training in vocational education. In the second half of the twentieth century, interest in public broadcasting was increasing. This was due to changes in the socio-political life of the country, which were actively concerned with the processes of restructuring, the expansion of international cooperation, the emergence of new socially significant projects.
Запровадження інклюзивного навчання в Україні як показник соціогуманітарного розвитку держави
(ННІ “Інститут державного управління” Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2022) Ткаченко, Л. П.
Доповідь окреслює шляхи запровадження інклюзивного навчання в Україні та їх вплив на соціогуманітарнийрозвитку держави. The report outlines the ways of introducing inclusive education in Ukraine and their impact on the socio-humanitarian development of the state.
Критика риторики як навчальної дисципліни (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2017) Ткаченко, Л. П.
У статті йде мова про риторику як навчальну дисципліну та чинники, що призвели до її критики у другій половині ХІХ – початку ХХ століття. З’ясовано, що риторика викладалася у циклі гуманітарних дисциплін, а саме у курсі теорії словесності, була однією з найбільш популярних, оскільки готувала майбутніх фахівців до ефективного спілкування в професійній діяльності. Ґрунтовне вивчення історії розвитку курсу риторики доводить, що в другій половині ХІХ століття підходи до викладання цієї дисципліни зазнали критики з боку відомих діячів просвітників. До основних чинників, що спричинили негативне ставлення до риторики як навчальної дисципліни віднесено: соціально-політичні умови, зміни в системі освіти, які відбувалися в цей період, та активну роботу представників передової педагогічної думки, громадських діячів, критиків. Доведено, що саме цей період у розвитку риторики як навчальної дисципліни позначився посиленням її громадянських тенденцій, які сприяли демократичному розвитку українського суспільства. В статье идет речь о риторике как учебной дисциплине и факторах, которые привели к ее критике во второй половине XIX - начале ХХ века. Выяснено, что риторика преподавалась в цикле гуманитарных дисциплин, а именно в курсе теории словесности, была одной из самых популярных, поскольку готовила будущих специалистов к эффективному общению в профессиональной деятельности. Тщательное изучение истории развития курса риторики доказывает, что во второй половине XIX века подходы к преподаванию этой дисциплины подверглись критике со стороны известных общественных деятелей. К основным факторам, которые привели к негативному отношению к риторике как учебной дисциплине отнесены: социально-политические условия, изменения в системе образования, которые происходили в этот период, и активная работа представителей передовой педагогической мысли, общественных деятелей, критиков. Доказано, что именно этот период в развитии риторики как учебной дисциплины отмечен усилением ее гражданских тенденций, которые способствовали демократическому развитию украинского общества. The article deals with rhetoric as an educational discipline and factors that led to its critique in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. It was found that rhetoric was taught in the cycle of humanitarian disciplines, namely, in the course of the theory of literature, it was one of the most popular, as it prepared future professionals for effective communication in professional activities. A thorough study of the history of the development of the course of rhetoric proves that in the second half of the nineteenth century approaches to the teaching of this discipline were criticized by well-known educators. The main factors that led to the negative attitude to rhetoric as an educational discipline include: socio-political conditions, changes in the system of education that took place during that period, and active work of representatives of advanced pedagogical thought, public figures, and critics. It was determined that socio-political changes of the end of the nineteenth and early twentieth centuries, the rapid development of the methodology of language and literary methodology, and their solution of issues of the development of oral and written speech of students displaced rhetoric from the curricula of gymnasiums and other general educational institutions, because they duplicated each other; practically methods on the concrete material of literature and language expanded the main issues of rhetoric - correctness, accuracy, expressiveness of oral and written speech on the best examples of domestic literature. The word "rhetoric" formed the meaning of "seemingly beautiful, pompous language", but then its criticism picked up as a theoretical and disciplinary discipline. By this time she was not able to play the role of "the queen of science" any more, a generalization of humanitarian discipline. Poetry, stylistics, and other linguistic science departed from it, and the same rhetorical teaching became more and more dogmatic. It was that period in the development of rhetoric as a discipline affected by its removal from the curricula of educational institutions, but laid the foundations for the development of rhetoric as ameans of civil, political, social struggle. However, it was precisely that period in the development of rhetoric as an educational discipline that affected the strengthening of its civic tendencies that contributed to the democratic development of Ukrainian society.
Можливості неформальної освіти для людей з особливими освітніми потребами
(Державний вищий навчальний заклад "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", 2021-11-30) Ткаченко, Л. П.
У статті йдеться про неформальну освіту як середовище розширення потенційних можливостей особистості (інтелектуальних, компетентнісний, творчих, соціальних) та перспективи здобуття такої освіти людьми з особливими освітніми потребами. На підставі аналізу науково-методичної літератури з’ясовано, що існує низка основоположних документів, що визначають рівний доступ до освіти і гарантують надання якісних освітніх послуг саме категорії людей з особливими освітніми потребами. Такі документи регулюють питання надання й неформальної освіти в тому числі. Визначено, що типовими формами неформальної освіти є різноманітні курси, гуртки за інтересами та громадські об’єднання. Сьогодні урізноманітнилися і форми здобуття неформальної освіти: від традиційних лекцій і практикумів до відкритих освітніх платформ, дуальних форм роботи (суміщення навчання і професійної діяльності), тренажерів, волонтерської та просвітницької роботи. Особливо популярними є вебінари як варіанти вільного спілкування з фахівцями певних галузей, які доступно подають теоретичний матеріал та висвітлюють свій практичний досвід. У статті зазначено, що люди з особливими освітніми потребами надають перевагу творчим формам роботи, оскільки саме вони дозволяють розкрити індивідуальні здібності, але сьогодні значно розширилися межі й соціальної реалізації засобами неформальної освіти. The article deals with non-formal education as an environment for expanding the potential of the individual (intellectual, competence, creative, social) and the prospects of obtaining such education by people with special educational needs. The purpose of the article is to reveal the possibilities of non-formal education for people with special educational needs on the basis of the analysis of scientific literature. Methods. To achieve the research goal, the author used such methods as analysis of scientific literature, observation; system analysis, comparative analysis, method of classification, methods of systematization, generalization, logical analysis, analogy, analysis of personal teaching experience in pedagogical higher education establishment, comparison and interpretation of results. The results. Based on the analysis of scientific and methodological literature, it was found that there are a number of basic documents that define equal access to education and guarantee the provision of quality educational services to categories of people with special educational needs. Such documents regulate the issues of providing non-formal education as well. Typical forms of nonformal education are defined as various courses, interest groups and public associations. Today, the forms of non-formal education have also diversified: from traditional lectures and workshops to open educational platforms, dual forms of work (combination of training and professional activities), simulators, volunteer and educational work. Webinars are especially popular as options for free communication with specialists in certain fields, who provide available theoretical material and highlight their practical experience. Conclusions. The article notes that people with special educational needs prefer creative forms of work, because they allow them to reveal individual abilities, but today the boundaries of social realization through non-formal education have significantly expanded. The benefit of the study is that the author stated that non-formal education has unlimited opportunities in this area, which realizes the needs of individuals in acquiring knowledge in a way convenient for them. The most common forms of non-formal education are defined as various courses, webinars, online conferences and seminars, interest groups, public associations, which allows people with special educational needs to join the development of civil society and exercise their rights and freedoms.
Наукові школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
(ХНПУ імені Г. С. Сквороди, вид «Мітра», м. Харків, 2014-06-02) Андрущенко, О. А.; Білоусова, Л. І.; Білоцерківський, В. Я.; Волков, О. Г.; Гнізділова, О. А.; Євдокимов, В. І.; Жукова, Н. Г.; Золотухіна, С. Т.; Зоря, В. Д.; Кузнецова, О. А.; Култаєва, М. Д.; Маленко, О. О.; Маслов, М. П.; Микитюк, О. М.; Олексенко, О. А.; Прокопенко, А. І.; Прокопенко, І. Ф.; Процевський, О. І.; Слюсарська, Т. В.; Танько, Т. П.; Тимченко, І. В.; Ткаченко, Л. П.; Троцко, А. В.; Харченко, Л. П.; Хомуленко, Т. Б.; Худолій, О. М.
У книзі викладені передумови формування наукових шкіл Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, процес їх становлення та сучасний стан розвитку. Подається докладна інформація про наукових лідерів, їх досвід, напрями, які вони очолили, висвітлені здобутки їх послідовників, окреслений внесок кожної із цих шкіл у розбудову освіти й науки в Україні. В книге изложены предпосылки формирования научных школ Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды, процесс их становления и современное состояние. Приводится подробная информация о научных лидерах, их опыт, направления, которые они возглавили, освещены достижения их последователей, очерчен вклад каждой из этих школ в развитие образования и науки в Украине. The book covers preconditions for the formation of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University schools of scientifi c thought, the process of their development and their current state. It provides detailed information about scientifi c leaders, their experience, researches they supervise and their followers’achievements as well as each school’s contribution to the development of education and science of Ukraine.
НОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОНТИНГЕНТУ ВСТУПНИКІВ НА ПЕДАГОГІЧНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Ткаченко, Л. П.
У публікації досліджено формування контингенту вступників на педагогічні спеціальності. Одним з пріоритетних показників до зарахування на педагогічні спеціальності є позитивна мотивація абітурієнта, його бажання долучитися до педагогічної діяльності. Перспективними видаються напрями профорієнтаційної роботи, пов’язані з використанням діагностичних методик щодо професійного самовизначення, рівнів емпатії, комунікабельності, інтелектуального й життєво-творчого потенціалу. Доцільно проводити профорієнтаційні заходи не лише суто інформативного характеру, а у форматах інтерактивної взаємодії на рівні школи, закладу вищої освіти, табору відпочинку, гуртка за інтересами, риторичного клубу, де потенційний абітурієнт мав би змогу побачити переваги й недоліки роботи педагога, зрозуміти чи під силу йому працювати у ресурсному центрі, у групі з важкими підлітками, чи зможе він у разі потреби стати психологом, консультантом, працювати з дітьми, що мають посттравматичні синдроми. Зазначено, що у школу сьогодні має прийти вчитель з оптимістичним світосприйманням, активною позицією щодо розбудови ефективного й дружного шкільного простору. The publication examines the formation of the contingent of entrants to pedagogical specialties. One of the priority indicators for enrollment in pedagogical specialties is the applicant's positive motivation, his desire to participate in pedagogical activities. The directions of career guidance work related to the use of diagnostic methods regarding professional self-determination, levels of empathy, sociability, intellectual and life-creative potential appear to be promising. It is advisable to conduct career orientation events not only of a purely informative nature, but in the formats of interactive interaction at the level of a school, higher education institution, recreation camp, interest group, rhetorical club, where a potential applicant would have the opportunity to see the advantages and disadvantages of the work of a teacher, understand whether he should work in a resource center, in a group with difficult teenagers, if necessary, he can become a psychologist, consultant, work with children with post-traumatic syndromes. It is noted that a teacher with an optimistic worldview, an active attitude towards the development of an effective and friendly school space should come to the school today.
Організація мовного середовища в початковій школі в контексті вимог сьогодення
(Волинський національний університет імені Лесі Українки, ФОП Мажула Ю. М., 2022-11-17) Ткаченко, Л. П.
У доповіді йдуться про шляхи організації мовного середовища в початковій школі в контексті вимог сьогодення. Окрему увагу приділено розвитку читання. The report discusses ways of organizing the language environment in primary school in the context of today's requirements. Special attention is paid to the development of reading.
Риторика в системі професійного навчання: історія становлення навчальної дисципліни
(Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Ткаченко, Л. П.
У монографії розглянуто історію становлення курсу риторики в системі професійного навчання. Теоретично обґрунтовано доцільність виділення галузевих риторик, які враховують специфіку фахової підготовки. Конкретизовано поетапний розвиток досліджуваного феномену в історії професійної освіти в Українi, виокремлено провідні форми роботи, проаналізовано методичне забезпечення такої підготовки. В монографии рассмотрена история становления курса риторики в системе профессионального обучения. Теоретически обоснована целесообразность выделения отраслевых риторик, учитывающих специфику профессиональной подготовки. Конкретизировано поэтапное развитие исследуемого феномена в истории профессионального образования в Украине, выделены ведущие формы работы, проанализировано методическое обеспечение такой подготовки. The monograph examines the history of the formation of the course of rhetoric in the system of vocational training. The expediency of allocating branch rhetoric, which take into account the specifics of professional training, is theoretically substantiated. The gradual development of the studied phenomenon in the history of vocational education in Ukraine is specified, the leading forms of work are singled out, the methodological support of such training is analyzed.
Риторика як компонент професійної підготовки фахівця
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-10) Ткаченко, Л. П.
У статті йдеться про застосування низки підходів щодо викладання риторики як навчальної дисципліни професійного спрямування. Проаналізовано можливості цього навчального предмета в системі підготовки фахівців різних галузей, розкрито потенційні можливості його для формування професійно значущих компетентностей. В статье говорится о применении ряда подходов к преподаванию риторики как учебной дисциплины профессионального направления. Проанализированы возможности этого учебного предмета в системе подготовки специалистов различных отраслей, раскрыты его потенциальные возможности для формирования профессионально значимых компетентностей. The article talks about the use of a number of approaches to the teaching of rhetoric as an academic discipline of the professional direction. The possibilities of this academic subject in the system of training specialists in various industries are analyzed, its potential possibilities for the formation of professionally significant competencies are revealed.
РИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ У ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-04-10) Ткаченко, Л. П.
У тезах йдеться про особливості риторичної підготовки студентів педагогічного ВНЗ. Визначено, що актуальність уведення курсів риторики зумовлена високими вимогами до фахового педагогічного мовлення, можливістю інтегрувати риторичні знання й уміння в професійно значущі компетенції. Розкрито структурні особливості курсу риторики для майбутніх учителів початкових класів, визначено його мету та провідні завдання. The publication deals with the peculiarities of the rhetorical preparation of students of pedagogical university. It has been determined that the relevance of introduction of rhetoric courses is caused by high requirements for professional pedagogical speech, the possibility to integrate rhetorical knowledge and skills into professionally meaningful competences. The structural features of the course of rhetoric for future primary school teachers have been revealed. The purpose and the main tasks of the course have been determined.
Риторичний потенціал творчості Григорія Сковороди
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківське історико-філологічне товариство; видавництво "Монограф" ФОП Іванченко І. С., 2022-11-02) Ткаченко, Л. П.
Григорія Сковороду можна по праву вважати і фундатором, і продовжувачем традицій української риторичної школи. У статті розкрито, як, у яких умовах народилася риторичність Сковороди, його жага до пізнання, аналізу, порівняння, настанови. Проаналізовано риторичний потенціал повчальних діалогів та байок Г. Сковороди. Hryhoriy Skovoroda can rightfully be considered both the founder and the successor traditions of the Ukrainian rhetorical school. The article reveals how and under what conditions Skovoroda's rhetoric was born, his thirst for knowledge, analysis, comparison, and instruction. The rhetorical potential of H. Skovoroda's instructive dialogues and fables is analyzed.
Розвиток риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Ткаченко, Л. П.
У дисертації вперше подано цілісний ретроспективний аналіз теорії і практики розвитку риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців з урахуванням суспільно-політичних, ідеологічних та педагогічних детермінант. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. З’ясовано провідні тенденції навчання риторики, основні форми роботи, методичне забезпечення курсів, зокрема проаналізовано підручники з риторики різних років. Узагальнено досвід української риторичної школи щодо методів навчання риторики та основних жанрів публічного мовлення. Розкрито позиції провідних риторів, педагогів, критиків, громадських діячів щодо доцільності вивчення риторики на різних рівнях освіти. В диссертации впервые представлен целостный ретроспективный анализ теории и практики развития риторики как учебного предмета профессиональной направленности в системе подготовки будущих специалистов с учетом общественно-политических, идеологических и педагогических детерминант. На основе изучения историко-педагогических источников обоснованно этапы развития риторики как учебной дисциплины с XVI по ХХ век. Определены ведущие тенденции обучения риторике, основные формы работы, методическое обеспечение курсов, в частности проанализированы учебники по риторике разных лет. Обобщен опыт украинского риторической школы относительно методов обучения риторике и основным жанрам публичной речи. Раскрыты позиции ведущих ораторов, педагогов, критиков, общественных деятелей о целесообразности изучения риторики на разных уровнях образования. In the dissertation it has beenfound that the necessity of introducing special rhetorical preparation was also recognized by the philosophers of antiquity (Aristotle, Quintilian, Plato, Socrates, Cicero, and others). It was done on the basis of a retrospective logical-system analysis of the idea of development of rhetoric as a science and a discipline in foreign and national educational systems. The idea of development of rhetoric as a science and a discipline acquired a systemic character during the establishment of trivium and quadrium, the development of medieval universities, and was reflected in pedagogical works of J. Herbert, A. Disterveg, T. Campanella, J. Comenius, John Locke, T. Moore, J. Pestalozzi, J-J Russo and others, it received in-depth study in various systems of European education. It was revealed that rhetoric, as a discipline, was realized in the conditions of formation and development of the national system of education and upbringing. It was reflected in the traditions of the Ukrainian rhetorical school, in ancient monuments of writing, in numerous rhetorical treatises, as well as in the works of representatives of the progressive pedagogical community (B. Grinchenko, M. Hrushevsky, M. Drahomanov, K. Zelenetsky, M. Maksimovich, O. Potebnya, F. Prokopovich, G. Skovoroda, M. Sumtsov, S. Rusova, K. Ushinsky and others), who asserted the idea development of the national language, schools, perfect possession of the native word, preservation of the traditions of linguistic and rhetorical creativity.
Розвиток риторики як навчального предмета професійного спрямування у системі підготовки майбутніх фахівців
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017) Ткаченко, Л. П.
У дисертації вперше подано цілісний ретроспективний аналіз теорії і практики розвитку риторики як навчального предмета професійного спрямування в системі підготовки майбутніх фахівців з урахуванням суспільно-політичних, ідеологічних та педагогічних детермінант. На основі вивчення історико-педагогічних джерел обґрунтовано етапи розвитку риторики як навчальної дисципліни з XVI по ХХ століття. З’ясовано провідні тенденції навчання риторики, основні форми роботи, методичне забезпечення курсів, зокрема проаналізовано підручники з риторики різних років. Узагальнено досвід української риторичної школи щодо методів навчання риторики та основних жанрів публічного мовлення. Розкрито позиції провідних риторів, педагогів, критиків, громадських діячів щодо доцільності вивчення риторики на різних рівнях освіти. В диссертации впервые представлен целостный ретроспективный анализ теории и практики развития риторики как учебного предмета профессиональной направленности в системе подготовки будущих специалистов с учетом общественно-политических, идеологических и педагогических детерминант. На основе изучения историко-педагогических источников обоснованно этапы развития риторики как учебной дисциплины с XVI по ХХ век. Определены ведущие тенденции обучения риторике, основные формы работы, методическое обеспечение курсов, в частности проанализированы учебники по риторике разных лет. Обобщен опыт украинского риторической школы относительно методов обучения риторике и основным жанрам публичной речи. Раскрыты позиции ведущих ораторов, педагогов, критиков, общественных деятелей о целесообразности изучения риторики на разных уровнях образования. In the dissertation it has beenfound that the necessity of introducing special rhetorical preparation was also recognized by the philosophers of antiquity (Aristotle, Quintilian, Plato, Socrates, Cicero, and others). It was done on the basis of a retrospective logical-system analysis of the idea of development of rhetoric as a science and a discipline in foreign and national educational systems. The idea of development of rhetoric as a science and a discipline acquired a systemic character during the establishment of trivium and quadrium, the development of medieval universities, and was reflected in pedagogical works of J. Herbert, A. Disterveg, T. Campanella, J. Comenius, John Locke, T. Moore, J. Pestalozzi, J-J Russo and others, it received in-depth study in various systems of European education. It was revealed that rhetoric, as a discipline, was realized in the conditions of formation and development of the national system of education and upbringing. It was reflected in the traditions of the Ukrainian rhetorical school, in ancient monuments of writing, in numerous rhetorical treatises, as well as in the works of representatives of the progressive pedagogical community (B. Grinchenko, M. Hrushevsky, M. Drahomanov, K. Zelenetsky, M. Maksimovich, O. Potebnya, F. Prokopovich, G. Skovoroda, M. Sumtsov, S. Rusova, K. Ushinsky and others), who asserted the idea development of the national language, schools, perfect possession of the native word, preservation of the traditions of linguistic and rhetorical creativity.
Роль міжнародного досвіду у реалізації Концепції Нова українська школа
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-10-28) Ткаченко, Л. П.
В статті досліджено роль міжнародного досвіду у реалізації Концепції "Нова українська школа". Освітня галузь України однією з перших була залучена до процесів реформування й широкого використання міжнародного досвіду. З 2016 року розпочався пілотний проєкт реалізації Концепції "Нова українська школа". Міжнародний досвід достатньо активно реалізується українською системою освіти, як на рівні державних проєктів так і неформальної освіти сучасних вчителів. Такий підхід сприяє розвитку освітньої галузі, зростанню рейтингів українських вишів, успішній адаптації українських фахівців на світовому ринку праці. This article explores the role of international experience in the implementation of the New Ukrainian School concept. The Ukrainian education sector was one of the first to be involved in reform processes and wide use of international experience. A pilot project for the implementation of the "New Ukrainian School" concept was launched in 2016. International experience is quite actively implemented by the Ukrainian education system, both at the level of state projects and informal education of modern teachers. This approach contributes to the development of the educational sector, the growth of Ukrainian universities' ratings, and the successful adaptation of Ukrainian specialists in the global labour market.
Сучасні аспекти дослідження риторики
(Видавництво ХНПУ, 2019) Ткаченко, Л. П.
У статті йдеться про пріоритетні напрями досліджень риторики в різних галузях науки. Розглянуто аспекти аналізу риторики крізь призму сучасного мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства та педагогіки. З’ясовано, що риторична проблематика активно розробляється в різноаспектних наукових дослідженнях. В статье говорится о приоритетных направлениях исследований риторики в различных областях науки. Рассмотрены аспекты анализа риторики сквозь призму современного языкознания, литературоведения, искусствоведения и педагогики. Выяснено, что риторическая проблематика активно разрабатывается в разноаспектных научных исследованиях.The article describes the priority areas of research of rhetoric in various fields of science. Considered aspects of the analysis of rhetoric through the prism of modern linguistics, literary criticism, art history and pedagogy. It has been found that rhetorical issues are being actively developed in multidisciplinary research.
Традиції українського академічного красномовства
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-03) Ткаченко, Л. П.
У статті йдеться про становлення риторичних традицій в українській системі освіти. Академічне красномовство розглядається як чинник оновлення не лише освітньої галузі, а й як показник суспільного розвитку. Схарактеризовано методичне забезпечення курсів риторики шкільної та університетської освіти в Україні (ХІХ – ХХ століття). В статье говорится о становлении риторических традиций в украинской системе образования. Академическое красноречие рассматривается как фактор обновления не только образования, но и как показатель общественного развития. Охарактеризовано методическое обеспечение курсов риторики школьного и университетского образования в Украине (ХIХ - ХХ век). The article deals with the formation of rhetorical traditions in the Ukrainian educational system. Academic eloquence is considered as a factor in the renewal of not only the educational branch, but also as an indicator of social development. Methodical provision of rhetoric courses for school and university education in Ukraine (XIX - XX centuries) was defined.
Українська академічна риторична школа
(ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2018) Ткаченко, Л. П.
У статті йдеться про становлення та розвиток в Україні академічної риторичної школи, що трансформувала кращі надбання викладання гуманітарних дисциплін з братських шкіл та колегіумів. Перші українські університети напрацювали автентичну парадигму передачі знань, яка вирізнялася не лише ґрунтовними знаннями викладачів лекторів, а й спиралася на традиційні для нашої освітньої системи принципи: народність, доступність, природовідповідність тощо. У статті доведено, що академічні ритори використовували власний досвід побудови навчальних курсів, прагнули до запровадження діалогічних методів навчання, активно аналізували зарубіжний досвід, але передавали знання з опорою на ментальність українського студентства. Зазначено, що значний внесок в розвиток риторики як навчального предмета внесла університетська освіта. Вивчення історії становлення академічного красномовства доводить, що українські викладачіритори створили непересічну систему взаємодії викладач - студент, що передбачає паритетні конструктивні взаємини у навчальному процесі. В статье говорится о становлении и развитии в Украине академической риторической школы, которая трансформировала лучшие образцы преподавания гуманитарных дисциплин братских школ и коллегиумов. Первые украинские университеты разработали аутентичную парадигму передачи знаний, которая отличалась не только глубокими знаниями преподавателей лекториев, но и опиралась на традиционные для нашей образовательной системы принципы: народности, доступности, природосоответствия т.п. В статье доказано, что академические риторы использовали собственный опыт построения учебных курсов, стремились к внедрению диалогических методов обучения, активно анализировали зарубежный опыт, но передавали знания с опорой на ментальность украинского студенчества. Отмечено, что значительный вклад в развитие риторики как учебного предмета внесло университетское образование. Изучение истории становления академического красноречия доказывает, что украинские преподаватели-риторы создали незаурядную систему взаимодействия преподаватель - студент, что предусматривает паритетные конструктивные взаимоотношения в учебном процессе. The article deals with the formation and development of an academic rhetoric school in Ukraine that transformed the best achievements of teaching humanitarian disciplines from fraternal schools and colleges. The first Ukrainian universities developed an authentic paradigm of transfer of knowledge, which was different not only in the sound knowledge of lecturers, but also based on the traditional principles of our educational system: nationality, accessibility, natural conformity, etc. The article proves that academic rhetoricians used their own experience in constructing training courses, aimed to introduce dialogical teaching methods, actively analyzed foreign experience, but transferred knowledge based on the mentality of Ukrainian students. It is noted that university education made a significant contribution to the development of rhetoric as a subject of study. Famous eachers, public figures, linguists, and rhetoricpractitioners developed theoretical and practical principles of rhetoric. Development of the courses of the theory of literature was based on scientific researches of M. Dragomanov, M. Kostomarov, K. Zelenetsky, O. Potebni, I. Ryzhsky, I. Sreznevsky and others. The textbooks of 0. Halych, M. Koshansky, O. Merzlyakov, I. Ryzhsky were the important methodological materials for roviding rhetoric courses. The positive phenomenon of the nineteenth century is a broad public debate about the utdated purpose and content of the rhetoric, which caused criticism from the pedagogical press and well-known educators and critics. Such tendencies led to a decline in the development of the theory of methodology and the extraction of rhetoric as a discipline from the programs of gymnasiums and universities, but laid the foundations for the further development of the Ukrainian academic rhetoric school. The study of the history of the formation of academic eloquence proves that Ukrainian lecturers created an unequivocal teacher-student interaction system that involves a parity of constructive relationships in the educational process.
Фахова спрямованість курсу риторики у практиці сучасних закладів вищої освіти
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2018) Ткаченко, Л. П.
У статті йдеться мова про риторику як навчальну дисципліну фахового спрямування. Доведено, що сучасні заклади вищої освіти намагаються сформувати навчальний план підготовки фахівця таким чином, щоб дисципліни фундаментальної підготовки гармонійно поєднувалися з навчальними предметами, спрямованими на особистісне та інтелектуальне зростання сучасного студента. Крізь призму власного досвіду викладання риторики розкрито особливості фахової спрямованості авторських програм, що враховують специфіку майбутньої професійної діяльності. Так, схарактеризовано основну тематику, що пропонується для вивчення майбутніми вчителями, вихователями, управлінцями, менеджерами, фахівцями військової галузі. Визначено провідні компетентності, які будуть сформовані в процесі опанування відповідних спецкурсів. Зазначено, що курс професійно зорієнтованої риторики формує необхідні вміння критичного мислення, професійного мовлення, публічної комунікації, знайомить з особливостями співпраці з різними аудиторіями слухачів, різними стратегіями подачі інформації. Ґрунтовний аналіз навчальних планів різних професійних вищих навчальних закладів дозволив виділити актуальні проблеми впровадження навчального курсу риторики: відсутність фахівців, обмежене використання потенційних можливостей риторики в міжпредметних зв’язках у процесі фахової підготовки. Водночас окреслено перспективи реалізації педагогічноцінного досвіду запровадження курсу риторики як предмета фахового спрямування в системі професійної підготовки в сучасних умовах: забезпечення комплексного підходу до вивчення риторики; інтеграція курсу з базовими дисциплінами навчального плану; посилення практико-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців різних галузей. В статье идет речь о риторике как учебной дисциплине профессионального направления. Доказано, что современные высшие учебные заведения пытаются сформировать учебный план подготовки специалиста таким образом, чтобы дисциплины фундаментальной подготовки гармонично сочетались с учебными предметами, направленными на личностный и интеллектуальный рост современного студента. Сквозь призму собственного опыта преподавания риторики раскрыты особенности профессиональной направленности авторских программ, учитывающих специфику будущей профессиональной деятельности. Так, охарактеризована основная тематика, которая предлагается для изучения будущим учителями, воспитателям, управленцам, менеджерам, специалистам военной отрасли. Определены ведущие компетентности, которые будут сформированы в процессе освоения соответствующих спецкурсов. Отмечено, что курс профессионально ориентированной риторики формирует необходимые умения критического мышления, профессиональной речи, публичной коммуникации, знакомит с особенностями сотрудничества с различными аудиториями слушателей, различными стратегиями подачи информации. Обстоятельный анализ учебных планов различных профессиональных высших учебных заведений позволил выделить актуальные проблемы внедрения учебного курса риторики: отсутствие специалистов, ограниченное использование потенциальных возможностей риторики в межпредметных связях в процессе профессиональной подготовки. В то же время намечены перспективы реализации педагогически ценного опыта внедрения курсариторики как предмета профессионального направления в системе профессиональной подготовки в современных условиях: обеспечение комплексного подхода к изучению риторики; интеграция курса с базовыми дисциплинами учебного плана; усиление практико-ориентированной подготовки будущих специалистов различных отраслей. The article deals with rhetoric as a discipline of professional orientation. It is proved that modern institutions of higher education are trying to form a curriculum of specialist training in such a way that disciplines of fundamental training are harmoniously combined with educational subjects aimed at the personal and intellectual growth of a modern student. Through the prism of its own experience of teaching rhetoric, the peculiarities of the professional orientation of author's programs that take into account the specifics of future professional activities are revealed. Thus, the main topics is defined, which is proposed for future teachers, educators, managers, specialists in the military field. The leading competencies that will be formed during the process of mastering the corresponding special courses are determined. It is noted that the course of professionally oriented rhetoric forms the necessary skills of critical thinking, professional speech, public communication, introduces the peculiarities of cooperation with different audiences of listeners, different strategies of information provision. A detailed analysis of the curricula of various professional higher education institutions has allowed to highlight the actual problems of introducing the course of rhetoric: lack of specialists, limited use of potential opportunities for rhetoric in interdisciplinary communication in the process of professional training; the substitution of the notion that the course of rhetoric is often studied manipulative technologies of influence on the audience (black rhetoric), technology of neuro-linguistic programming, elements of stylistics or business Ukrainian language; giving preference to the study of the experience and heritage of foreign rhetorics. At the same time, the prospects for realizing the pedagogically valuable experience of implementing the rhetoric course as a subject of professional orientation in the system of vocational training in contemporary conditions are outlined: providing an integrated approach to the study of rhetoric; integration of the course with the basic disciplines of the curriculum; strengthening of the practice-oriented training of future specialists from different fields; application of differentiated approach taking into account the directions of training (humanitarian, technical, creative), social (age, gender, education) and cultural (education, traditions, etiquette) aspects; the involvement of the younger generation of Ukrainians in a broad public dialogue in order to revive the high status of the Ukrainian language, the prestige of public service broadcasting, the responsibility for the said, and the creation of a highly cultured communication environment.

Перегляд за Автор "Ткаченко, Л. П."

Результатів на сторінку

Параметри сортування