DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Рогова, Т. В."

Перегляд за Автор "Рогова, Т. В."

Зараз показано 1 - 20 з 20

Безперервна пропедевтична педагогічна практика
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
Гуманізація управління в системі освіти
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Рогова, Т. В.
Методичні рекомендації для позааудиторної самостійної роботи, підготовки до семінарських занять та підсумкової атестації з навчальної дисципліни «Гуманізація управління в системі освіти» містять організаційно-методичні вказівки, перелік завдань залікових модулів, робочий тематичний план та тематику індивідуальної самостійної роботи здобувачів наукового ступеня доктора філософії, питання для самоконтролю, проблемно-пошукові завдання. Теми для наукових повідомлень допоможуть здобувачам аналітично осмислити зміст лекційних занять, оптимізувати навчальну діяльність під час семінарських занять, організувати самонавчання, раціонально здійснити самопідготовку до підсумкової атестації. Методические рекомендации для внеаудиторной самостоятельной работы, подготовки к семинарским занятиям и итоговой аттестации по учебной дисциплине «Гуманизация управления в системе образования» содержат организационно-методические указания, перечень задач зачетных модулей, рабочий тематический план и тематику индивидуальной самостоятельной работы соискателей ученой степени доктора философии, вопросы для самоконтроля, проблемно-поисковые задачи. Темы для научных сообщений помогут соискателям аналитически осмыслить содержание лекционных занятий, оптимизировать учебную деятельность при семинарских занятий, организовать самообучение, рационально осуществить самоподготовку к итоговой аттестации. Methodical recommendations for extra-curricular independent work, preparation for seminars and final certification in the course "Humanization of Management in the Education System" contain organizational and methodological instructions, a list of tasks of credit modules, working thematic plan and topics of individual self-study work for self-control, problem-search tasks. Topics for scientific communications will help the search engine to understand the content analytically lectures, to optimize teaching activity during seminars, organize self-study, rationally carry out self-preparation for final certification.
ГУМАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-04-10) Рогова, Т. В.
У тезах розкрито сутність людиноцентричного підходу в управлінні, проаналізовано ідеї гуманізму, антропології щодо «олюднення» управлінської діяльності. Акцентовано увагу на дослідженнях проблеми особистісної орієнтації управління, його гуманізації в працях з психології менеджменту. Наголошено, що гуманізація управління, особистісно орієнтовані цілі його здійсненя є вихідними положеннями сучасного освітнього менеджменту. The essence of the man-centred approach in management has been revealed. The ideas of humanism, anthropology about «humanization» of management activity have been analyzed in the work. The attention has been focused on researches of the problem of personal orientation of management, its humanization in the works on management psychology. It has been emphasized that humanization of management, personally oriented goals of its implementation have been stressed to be the starting positions of modern educational management.
Забезпечення якості освітньої діяльності у вищій школі
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020) Рогова, Т. В.; Темченко, О. В.
Метою викладання навчальної дисципліни «Забезпечення якості освітньої діяльності у вищій школі» є формування в здобувачів наукового ступеня доктора філософії (спеціальність 011 – Освітні, педагогічні науки) здатності на основі концептуальних і методологічних знань в галузі теорії та методики управління освітою, менеджменту якості освіти здійснювати аналіз педагогічних явищ і процесів, розв’язувати комплексні проблеми забезпечення якості вищої освіти в дослідницько-інноваційній діяльності і професійній практиці. Целью преподавания учебной дисциплины «Обеспечение качества образовательной деятельности в высшей школе» является формирование у соискателей ученой степени доктора философии (специальность 011 - Образовательные, педагогические науки) способности на основе концептуальных и методологических знаний в области теории и методики управления образованием, менеджмента качества образования осуществлять анализ педагогических явлений и процессов, решать комплексные проблемы обеспечения качества высшего образования в исследовательско-инновационной деятельности и профессиональной практике. The purpose of teaching the discipline "Ensuring the quality of educational activity in higher education" is to develop the degree of Doctor of Philosophy (specialty 011 - Educational, pedagogical sciences) for applicants, based on conceptual and methodological knowledge in the field of theory and methodology of education management, education quality management, to analyze pedagogical phenomena and processes, solve complex problems of ensuring the quality of higher education in research and innovation activity and professional practice.
КОМАНДНА РОБОТА ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЯК ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-20) Рогова, Т. В.
У статті схарактеризовано командну роботу як ефективний спосіб взаємодії членів педагогічного колективу. Акцентовано увагу на чинниках формування ефективної команди: високий рівень організаційної культури, сформованість комунікативних умінь і соціального інтелекту її членів, реалізація і розширення суб’єктних функцій педагогів і учнів тощо. Визначено ознаки педагогічного колективу як ефективної команди. In this article, team work is considered to be an effective means of interaction between members of teaching staff. The author focuses on the factors of forming an effective team. They are: a high level of organizational culture, development of communication skills and social intelligence of members of teaching staff, implementation and expansion of the subjective functions of teachers and learners, etc. The features of teaching staff as an effective team have been identified.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Головашкіна, Л. М.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. В.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації складено на основі багаторічної роботи викладачів кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи. Підготовлені матеріали призначено для супроводу проходження здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання педагогічних університетів виробничої практики у закладах загальної і спеціалізованої середньої та вищої освіти. У методичних рекомендаціях наведено програми та розкрито особливості проходження магістрами педагогічної практики у середній та вищій школі, висвітлено вимоги до оформлення документації практики, представлено списки рекомендованих інформаційних джерел та зразки звітних документів та виконання запланованих завдань. Призначено для викладачів та магістрантів закладів вищої педагогічної освіти, учителів-практиків. Методические рекомендации составлены на основе многолетней работы преподавателей кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы. Подготовленные материалы предназначены для сопровождения прохождения соискателями высшего образования второго (магистерского) уровня второго года обучения педагогических университетов производственной практики в учреждениях общего и специализированного среднего и высшего образования. В методических рекомендациях приведены программы и раскрыты особенности прохождения магистрами педагогической практики в средней и высшей школе, освещены требования к оформлению документации практики, представлены списки рекомендованных информационных источников и образцы отчетных документов и выполнения запланированных задач. Предназначено для преподавателей и магистрантов учреждений высшего учебного педагогического образования, учителей-практиков. Methodical recommendations are based on the many years of work of teachers of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education. The prepared materials are intended to accompany the passage of applicants for higher education of the second (master) level of the second year of training of pedagogical universities of industrial practice in institutions of general and specialized secondary and higher education. The methodological recommendations include programs and the features of master's teaching practice in secondary and higher education, the requirements for the preparation of practice documentation are highlighted, lists of recommended information sources and samples of reporting documents and the fulfillment of planned tasks are presented. Designed for teachers and undergraduates of institutions of higher educational teacher education, practical teachers.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації висвітлюють питання організації та проведення педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання закладів вищої педагогічної освіти. У посібнику розкрито мету, основні завдання та зміст педагогічної практики, особливості її проходження в основній і старшій школі, уміщено перелік інформаційних джерел, на які можна спиратися в процесі виконання завдань практики, зразки оформлення документації практики та виконання завдань. Методические рекомендации освещают вопросы организации и проведения педагогической практики в учреждениях общего среднего образования соискателей высшего образования первого (бакалаврского) уровня 3 и 4 года обучения учреждений высшего педагогического образования. В пособии раскрыты цели, задачи и содержание педагогической практики, особенности ее прохождения в основной и старшей школе, помещен перечень информационных источников, на которые можно опираться в процессе выполнения заданий практики, образцы оформления документации практики и выполнения задач. Guidelines cover the organization and conduct of teaching practice in institutions of general secondary education of applicants for higher education of the first (bachelor's) level 3 and 4 years of study of higher education institutions. The manual reveals the goals, objectives and content of pedagogical practice, the features of its passage in primary and high school, contains a list of information sources that you can rely on in the process of fulfilling the tasks of practice, samples of documentation of practice and tasks.
На скрижалях історії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гриньов, В. Й.; Дейніченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Калашникова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лозова, В. І.; Лупаренко, С. Є.; Пасько, Л. Б.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.
У документально-художньому виданні висвітлено віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Подано біографії й світлини очільників одного з найстаріших педагогічних вишів України. Охарактеризовано адміністративний, науковий, викладацький, громадсько-просвітницький напрями діяльності ректорського корпусу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди в різні історичні епохи, здобутки й напрацювання в царині розбудови вищої педагогічної освіти в Україні. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів – усіх, кого цікавлять питання становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в Україні. The documentary and artistic publication highlights the milestones of the formation and development of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The biographies and photographs of of the heads of one of the oldest pedagogical universities in Ukraine. The administrative, scientific, teaching, public and educational activities of the rector's corps are described. of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in different historical epochs, achievements and developments in the field of higher pedagogical education in Ukraine. For scientists, teachers, doctoral students, postgraduates, students – all those who are interested in formation and development of higher pedagogical education in Ukraine.
НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Рогова, Т. В.
У статті розкрито й схарактеризовано основні наукові підходи доудосконалення й модернізації вищої освіти. З’ясовано, що перший підхід полягає в зосередженні уваги науковців на світоглядних аспектах освіти, яку вони розглядають в контексті світових цивілізаційних процесів. Визначено, що другий підхід передбачає розгляд вищої освіти як одного з найефективніших шляхів входження людини у світ культури. Акцентується увага на тому, що саме освіта є активним прискорювачем культурних змін і перетворень у суспільному житті і в окремій людині. Третій підхід пов'язаний із соціальною функцією вищої освіти, що передбачає, з одного боку, сприяння професійній самореалізації людини, з іншого – підготовку фахівців, які відповідають сучасним вимогам і здатні успішно виконувати професійну діяльність. Установлено, що четвертий підхід ґрунтується на ідеях гуманізації, особистісної орієнтації вищої освіти. Окрема увага приділена питанням розвитку майбутнього фахівця. В статье раскрыты и охарактеризованы основные научные подходы к усовершенствованию и модернизации высшего образования. Выяснено, что первый подход заключается в сосредоточении внимания ученых на мировоззренческих аспектах образования, которое они рассматривают в контексте мировых цивилизационных процессов. Определено, что второй подход предусматривает рассмотрение высшей школы как одного из наиболее эффективных путей вхождения человека в мир культуры. Акцентируется внимание на том, что именно образование является активным ускорителем культурных изменений и преобразований в общественной жизни и в отдельном человеке. Третий подход связан с социальной функцией высшего образования, что предусматривает, с одной стороны, содействие профессиональной самореализации человека, с другой – подготовку специалистов, которые соответствуют современным требованиям и способны успешно выполнять профессиональную деятельность. Установлено, что четвертый подход основывается на идеях гуманизации, личностной ориентации высшей школы. Отдельное внимание уделено вопросам развития будущих специалистов. The main scientific approaches to the improvement and modernization of higher education have been revealed and characterized in the article. The first approach was found to consist in focusing attention of scholars on world outlook aspects of education which they consider in the context of world civilization processes. The second approach was determined to involve consideration of higher school as one of the most effective ways of entering world of culture by a human. The attention is focused on the fact that education is an active catalyst of cultural changes and transformations in social life and in a person. The third approach is related to the social function of higher education, which involves, on the one hand, the promotion of a person professional self-realization, on the other - the training of specialists that meet modern requirements and are able to carry out professional activities successfully. The fourth approach was found to be based on the ideas of humanization, personal orientation of high school. Special attention has been paid to the development of future specialists.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ МОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Гельветика, 2020-01-30) Рогова, Т. В.
У статті розглянуто особливості організації позакласної виховної роботи з підлітками та її значення у формуванні моральної поведінки. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкриваємо сутність поняття «позакласна робота», використовуємо його у дослідженні як цілеспрямовану та спеціально організовану виховну роботу, яку проводять учителі у позаурочний час із метою задоволення потреб та інтересів учнів, реалізації нахилів, здібностей, розвитку особистісних якостей, формування морально-етичних звичок культурної поведінки, самовдосконалення кожного вихованця. Охарактеризовано особливості підліткового віку, які варто враховувати, організовуючи роботу з учнями цього віку: перехідний період становлення особистості, входження її в доросле життя, оволодіння нормами поведінки через реальні взаємини з оточенням, а також формування моральної свідомості та соціальної спрямованості. З метою з’ясування стану організації виховної роботи щодо формування моральної поведінки з учнями 5−8 класів проаналізовано виховні плани, що знаходяться у відкритому доступі в мережі Інтернет різних типів шкіл. З’ясували, що у всіх школах проводиться робота, орієнтована на допомогу учню стати всебічно розвиненою, соціально активною особистістю та з мотивацією до саморозвитку та самореалізації кожної особистості. Одним із напрямів такої роботи є ціннісне ставлення особистості до себе. Але заходи щодо досліджуваної проблематики не мають системності, а просто проходять як одиничні. З метою формування моральної поведінки варто проводити роботу систематично та різними формами організації. Значення позакласної виховної роботи полягає в можливостях створювати сприятливі умови для активізації в дитини почуття допитливості, зацікавленості, які передбачають створення емоційних ситуацій успіху, впевненості у своїх силах, розвитку моральних якостей вихованця. В статье рассматриваются особенности организации внеклассной воспитательной работы с подростками и ее значение в формировании нравственного поведения. На основе анализа психолого-педагогической литературы раскрываем сущность понятия «внеклассная работа», используем его в исследовании как целенаправленную и специально организованную воспитательную работу, которую проводят учителя во внеурочное время с целью удовлетворения потребностей и интересов учащихся, реализации склонностей, способностей, развития личностных качеств, формирование морально-этических привычек культурного поведения, самосовершенствование каждого воспитанника. Охарактеризованы особенности подросткового возраста, следует учитывать, организуя работу с учащимися этого возраста: переходный период становления личности, вхождения ее во взрослую жизнь, овладение нормами поведения через реальные взаимоотношения с окружающими, а также формирования нравственного сознания и социальной направленности. С целью выяснения состояния организации воспитательной работы по формированию нравственного поведения с учащимися 5-8 классов проанализированы воспитательные планы, которые находятся в открытом доступе в сети Интернет различных типов школ. Выяснили, что во всех школах проводится работа, ориентированная на помощь ученику стать всесторонне развитой, социально активной личностью и с мотивацией к саморазвитию и самореализации каждой личности. Одним из направлений такой работы является ценностное отношение личности к себе. Но меры по исследуемой проблематике не имеют системности, а просто проходят как единичные. С целью формирования нравственного поведения следует проводить работу систематически и различными формами организации. Значение внеклассной воспитательной работы заключается в возможностях создавать благоприятные условия для активизации у ребенка чувство любознательности, заинтересованности, которые предусматривают создание эмоциональных ситуаций успеха, уверенности в своих силах, развития нравственных качеств воспитанника.The article deals with the peculiarities of organization of extracurricular educational work with teenagers and its importance in the formation a moral behavior. Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, the essence of the concept of “extracurricular work” is revealed and used in the research as purposeful and specially organized educational work, which is carried out by teachers in the extra-curricular time in order to meet the needs and interests of students, realization of inclinations, abilities, qualities formation of moral and ethical habits of cultural behavior, self-improvement of each pupil. Characteristic features of teen age have been described, which should be considered when organizing work with students of this age: the transition period of becoming a person, entering her adulthood, mastering norms of behavior through real relationships with the environment, as well as the formation of moral consciousness and social orientation. In order to find out the state of the educational work on the formation of a moral behavior of 5-8 grades the educational plans which are in the open access of the Internet of different types of schools are analyzed. It has been found that work is being done in all schools to help the student become a fully developed, socially active personality and with a motivation for self-development and self-realization of each personality. One of the directions of such a work is the direction on the value attitude of a person towards oneself, towards the society. The measures on the investigated issues are not systematic, but simply pass as single. In order to form a moral behavior, the educational work should be carried out systematically and in various forms of organization.The value of the extracurricular educational work lies in the ability to create favorable conditions for the activation of child's sense of curiosity, interest, which are provided for the creation of emotional situations of success, confidence in their abilities, the development of moral qualities of the pupil.
ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2020) Рогова, Т. В.
В статті розглянуто виховання високоморальної особистості. В умовах військових дій на Донбасі, окупації Криму, річниці загиблих на Майдані особливого значення набувають патріотичні якості особистості, тоді як моральні відступають на задній план. Зі ЗМІ дізнаємося про випадки жорстокості, грубості, брутальності, знущання серед підлітків. Виховання громадянина оновленої демократичної держави ХХІ століття не можливе без звернення до традицій та звичаїв українського народу. Формування особистості підліткового віку з залученням засобів народної педагогіки допоможе вихованцю не тільки переосмислити, але й пропустити через емоційну сферу народні знання, звичаї, традиції та в подальшому керувати власною поведінкою згідно норм, що панують у суспільстві. В статье рассмотрено воспитание высоконравственной личности. В условиях военных действий на Донбассе, оккупации Крыма, годовщины погибших на Майдане особое значение приобретают патриотические качества личности, тогда как моральные отступают на задний план. Со СМИ узнаем о случаях жестокости, грубости, грубости, издевательства среди подростков. Воспитание гражданина обновленной демократического государства XXI века невозможно без обращения к традициям и обычаям украинского народа. Формирование личности подросткового возраста с привлечением средств народной педагогики поможет воспитаннику не только переосмыслить, но и пропустить через эмоциональную сферу народные знания, обычаи, традиции и в дальнейшем управлять своим поведением в соответствии с нормами, господствующими в обществе. The article examines the education of a highly moral person. In the context of hostilities in Donbas, the occupation of Crimea, and the anniversary of the deaths on the Maidan, patriotic qualities of personality become particularly important, while moral qualities recede into the background. From the media we learn about cases of cruelty, rudeness, brutality and bullying among teenagers. Educating a citizen of a renewed democratic country of the XXI century is impossible without reference to the traditions and customs of the Ukrainian people. The formation of adolescent personality with the involvement of means of folk pedagogy will help the pupil not only to rethink, but also to pass through the emotional sphere of folk knowledge, customs, traditions and subsequently manage their behavior in accordance with the norms prevailing in society.
Персоналізований підхід
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вид-во Віровець А. П. «Апостроф», 2012-01-23) Рогова, Т. В.; Прокопенко, А. І.
У статті розглянуто персоналізований підхід в педагогіці, основу якого становить сукупність вихідних теоретичних положень про особистість та практичні методичні засоби, що сприяють її розумінню як цілісності, вивчення, створення умов для її саморозвитку, самоактуалізації. Персоналізований підхід створює умови для повноцінного розвитку всіх суб'єктів освітнього процесу, визнає головною діючою одиницею освітнього процесу діалогічну цілісність: особистість учня - особистість учителя. В статье рассмотрен персонализированный подход в педагогике, основу которого составляет совокупность исходных теоретических положений о личности и практические методические средства, способствующие ее пониманию как целостности, изучению, созданию условий для ее саморазвития, самоактуализации. Персонализированный подход создает условия для полноценного развития всех субъектов образовательного процесса, признает главной действующей единицей образовательного процесса диалогическую целостность: личность ученика - личность учителя. The article considers a personalized approach to pedagogy, which is based on a set of initial theoretical principles on the individual and practical methodological tools that contribute to its understanding as integrity, study, creation of conditions for its self-development, self-actualization. A personalized approach creates the conditions for the full development of all subjects of the educational process, a sign of the main acting function of the educational process is dialogic integrity: the personality of the student - the personality of the teacher.
ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПІКУНА ЄВРОКЛУБУ З ВИХОВАНЦЯМИ В ПРАКТИЦІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(Дрогобицький державний педагогічний університетімені Івана Франка, Гельветика, 2020) Рогова, Т. В.
У статті порушено актуальну проблему педагогічного процесу в євроклубі, який передбачає беззастережне визнання опікуном права старшокласника бути суб’єктом освітнього процесу, його рівноправним учасником, носієм волі, тому взаємодія куратора (опікуна) і старшокласників у євроклубі мусить мати суб’єкт-суб’єктний характер. Охарактеризовано дефініції «взаємодія», «педагогічна взаємодія». З’ясовано cутність суб’єкт-суб’єктних відносин, що полягає в міжособистісній педагогічній взаємодії, яка реалізує потребу старшокласника в залученні його до соціуму й культури суспільства на основі рівноправного партнерства з опікуном євроклубу, характеризує готовність суб’єктів взаємодії до взаєморозуміння та взаємоповаги в процесі спілкування. Акцентовано увагу на доцільності й виправданості використання в практиці євроклубу інтерактивних методів виховання. Зокрема, наголошено, що інтерактивні методи спрямовані на розвиток і вдосконалення виховного процесу, сприяють подоланню стереотипів у проведенні виховних заходів, виробленню новітніх підходів до розвитку креативних здібностей старшокласників. Зазначено, що формуванню комунікативних умінь сприяють міжнародні зустрічі та диспути, проєктна діяльність, сторітелінг; розвиток організаторських умінь старшокласників відбувається під час організації та проведення євроклубом ігор, квестів, ярмарків, виставок, творчих зустрічей з відомими людьми; рефлексивні вміння формуються під час проведення «круглих столів», тренінгів особистісного росту; мовленнєві вміння проявляються в дебатах, міжнародних проєктах, інтерактивних іграх, у виступах агітбригад. Доведено, що в діяльності євроклубу закладу загальної середньої освіти важливо організувати саме таку взаємодію учасників, за якої їхнє спілкування будується на принципах діалогу, а спільна діяльність – на принципах співробітництва. В статье раскрывается актуальная проблема педагогического процесса в евроклубе, который предусматривает безоговорочное признание опекуном права старшеклассника быть субъектом образовательного процесса, его равноправным участником, носителем воли, поэтому взаимодействие куратора (попечителя) и старшеклассников в евроклубе должен иметь субъект-субъектный характер. Охарактеризовано дефиниции «взаимодействие», «педагогическое взаимодействие». Выяснено, что сущность субъект-субъектных отношений, заключается в межличностном педагогическом взаимодействии, которая реализует потребность старшеклассника в привлечении его к социуму и культуре общества на основе равноправного партнерства с опекуном евроклуба, характеризует готовность субъектов взаимодействия к взаимопониманию и взаимоуважению в процессе общения. Акцентировано внимание на целесообразности и оправданности использования в практике евроклуба интерактивных методов воспитания. В частности, отмечено, что интерактивные методы направлены на развитие и совершенствование воспитательного процесса, способствуют преодолению стереотипов в проведении воспитательных мероприятий, выработке новых подходов к развитию креативных способностей старшеклассников. Указано, что формированию коммуникативных умений способствуют международные встречи и диспуты, проектная деятельность, сторителинг; развитие организаторских умений старшеклассников происходит во время организации и проведения евроклубом игр, квестов, ярмарок, выставок, творческих встреч с известными людьми; рефлексивные умения формируются при проведении «круглых столов», тренингов личностного роста; речевые умения проявляются в дебатах, международных проектах, интерактивных играх, в выступлениях агитбригад. Доказано, что в деятельности евроклуба заведения общего среднего образования важно организовать именно такое взаимодействие участников, по которому их общение строится на принципах диалога, а совместная деятельность – на принципах сотрудничества. The article deals with the actual problem of the pedagogical process in the Euroclub, which provides for the unconditional recognition by the guardian of the right of the high school student to be the subject of the educational process, to be the equal participant, having own will, so the interaction of the curator (guardian) and senior pupils in the Euroclub should be based on a subject-subject relationships.The definitions of “interaction”, “pedagogical interaction” are characterized in the article. The essence of subject-subject relations, which consists in interpersonal pedagogical interaction, which realizes the need of high school senior for being involved in society and culture of society on the basis of equal partnership with the guardian of the Euroclub, characterizes the readiness of the subjects of mutual interaction in the process of communication.Emphasis is placed on the expediency and justification of the interactive education methods usage in the practice of the Euroclub. In particular, it is emphasized that interactive methods are aimed at the development and improvement of the educational process, contributing to overcoming stereotypes during educational activities, creation of innovative approaches to the development of creative abilities of high school students.It is stated that the formation of communication skills is facilitated by international meetings and debates, project activities, storytelling; development of organizing skills of high school students occurs during the organization and holding of Euroclub games, quests, fairs, exhibitions, creative meetings with famous people; reflexive skills are formed during roundtables, personal growth trainings; language skills are manifested in debates, international projects, interactive games, in speeches by agitating teams.It is proved that in the activities of the Euroclub of the General Secondary Education Institution it is important to organize the kind of interaction of the participants, whereby their communication is based on the principles of dialogue and joint activity – on the principles of cooperation.
Професійна підготовка студентів у ВНЗ: її ознаки та якість
(Харківський національний педагогічний імені Г. С. Сковороди, 2017) Рогова, Т. В.
У статті визначено складові якості вищої освіти (якість підготовки в системі середньої освіти вступників до ВНЗ; об’єктивність конкурсного відбору для зарахування на навчання у ВНЗ; якість підготовки випускників ВНЗ; якість державних освітніх стандартів; якість діючої нормативної бази; якість освітніх програм, їх актуальність; якість змісту освіти; якість науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу, застосування новітніх технологій і методик його організації; якість професорсько-викладацьких, науково-дослідницьких кадрів; якість управління; реалізація спеціального механізму управління якістю освіти). З’ясовано, що якість підготовки випускників ВНЗ є результуючою складовою якості вищої освіти. Визначено ознаки сучасної професійної підготовки, до переліку яких відносяться не тільки ті, які носять когнітивний характер, а й ті, які мають соціальну значущість (формування соціальної і професійної позиції, розвиток таких професійних здібностей і особистісних якостей як самостійність, активність, креативність, мобільність, комунікативність та ін.; забезпечення готовності майбутніх фахівців до індивідуально-творчого виконання професійних функцій, до інноваційної діяльності та ін.). Розкрито основні підходи до визначення сутності якості професійної підготовки (акцентування уваги на якості змісту освіти; якості організації освітнього процесу; процесі управління якістю освіти; суб’єктних якостях особистості). В статье определены составляющие качества высшего образования (качество подготовки в системе среднего образования поступающих в ВУЗ; объективность конкурсного отбора для зачисления на обучение в ВУЗ; качество подготовки выпускников ВУЗ; качество государственных образовательных стандартов; качество действующей нормативной базы; качество образовательных программ; качество содержания образования; качество научно-методического и материально-технического обеспечения образовательного процесса, применения новейших технологий и методик его организации; качество профессорско-преподавательских, научно-исследовательских кадров; качество управления, реализация специального механизма управления качеством образования). Установлено, что качество подготовки выпускников ВУЗ - это результирующая составляющая качества высшего образования. Определены признаки современной профессиональной подготовки, к перечню которых относятся не только те, которые носят когнитивный характер, а и те, которые имеют социальную значимость (формирование социальной и профессиональной позиции, развитие таких профессиональных способностей и личностных качеств как самостоятельность, активность, креативность, мобильность, коммуникативность и др.; обеспечение готовности будущих специалистов к индивидуально–творческому исполнению профессиональных функций, к инновационной деятельности и др.). Раскрыто основные подходы к определению сущности качества профессиональной подготовки (акцентирование внимания на качестве содержания образования, качестве организации образовательного процесса, процессе управления качеством образования, субъектных качествах личности). The components of the quality of higher education have been defined in the article. They are the quality of training of higher educational institutes entrants in the system of secondary education; objectivity of competition to register as students of institutes of higher education; quality of training of graduates; the quality of state educational standards; the quality of regulatory environment currently in force; the quality of educational programs; their topicality; the quality of education content; the quality of methodological and material and technical provision of educational process; application of up-to-date technologies and methods of its organization; the quality of professional and teaching and research staff; the quality of management; realization of a special mechanism of managing the education quality. The quality of training of graduates has been determined to be the resulting component of the quality of higher education. The signs of modern professional training have been identified. The list of them comprises not only those signs having the cognitive nature, but also those having social significance, i.e. formation of social and professional position, development of such professional abilities and personal qualities as self- dependence, activity, creativity, mobility, communicativeness etc., ensuring preparedness of future specialists for individual and creative professional functioning, for innovative activity etc. The main approaches to define the essence of quality of professional training (focusing on the quality of education content, the quality of the educational process organization, the process of management of education quality, subject qualities of person) have been revealed.
Синергетичний підхід як методологічна основа дослідження управління педагогічними системами
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Рогова, Т. В.
У тезах визначено підстави для звернення до ідей синергетики в дослідженнях управління педагогічними системами; схарактеризовано принципи загальнонаукової теорії синергетики стосовно управління педагогічними системами; розкрито сутність поняття «діяльність педагога з самоорганізації змін»; обґрунтовано теоретичні положення синергетичного підходу як методологічної основи управління педагогічними системами. В тезисах определены основания для обращения к идеям синергетики в исследованиях управления педагогическими системами; охарактеризованы принципы общенаучной теории синергетики по управлению педагогическими системами; раскрыта сущность понятия «деятельность педагога по самоорганизации изменений»; обоснованы теоретические положения синергетического подхода как методологической основы управления педагогическими системами. The grounds for appeal to the ideas of synergy in studying management of pedagogic systems have been determined in the article. The principles of general scientific theory of synergy in terms of management of pedagogic systems have been characterized. The essence of the concept of “teacher’s activity on changes self-organization” has been defined. The theoretical positions of the synergetic approach as a methodological basis for studying management of pedagogic systems have been substantiated.
СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-12-12) Рогова, Т. В.; Рогова, О. В.
Схарактеризовано складові сучасної моделі освіти: образ людини, образ культури, принципи організації освіти. З’ясовано, що нова модель освіти орієнтується на становлення і розвиток сутнісних сил людини, поєднання її особистісних потреб і соціальних запитів, трансляцію історичного і формування нового соціально значущого досвіду, забезпечення культурного і економічного розвитку держави, її конкурентоспроможності. The article author has characterized the components of the modern model of education, namely: image of a person, image of culture and principles of organization of education. It has been found that the new model of education focuses on formation and development of essential human forces, combination of personal needs and social demands, sharing historical experience and formation of new socially significant experience, ensuring cultural and economic development of the state and its competitiveness.
Теоретичні питання оцінювання якості вищої освіти
(Класичний приватний університет, 2020) Рогова, Т. В.
У статті представлено результати дослідження проблеми оцінювання якості вищої освіти. На підставі аналізу різних поглядів на сутність якості визначено її основні характеристики: якість є суттєвою визначеністю об’єкта, що характеризує його цілісність і складну ієрархічну структуру; якості властиве різне індивідуальне сприйняття; якість визначається спроможністю відповідати певним вимогам, задовольняти певні потреби; якість – динамічна, вона може змінюватися під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів як цілеспрямовано, так і стихійно. З'ясовано особливості тлумачення якості на філософському (як категорії, що не має оцінного характеру і акцентує увагу на тому, що відрізняє об’єкт, явище або вид діяльності від інших соціальних явищ, систем, видів діяльності) та конкретно-науковому (як категорії, що визначає корисність, цінність об’єктів, їх придатність для задоволення певних потреб або для реалізації певних цілей, норм) рівнях методології її дослідження. Розкрито два підходи до оцінювання якості вищої освіти (ототожнення з перевіркою і контролем; встановлення відповідності якості запитам споживачів, тлумачення оцінювання як механізму взаємодії, спрямованої на самовдосконалення педагогічної системи). Визначено й схарактеризовано критерії якості вищої освіти: нормативний (орієнтує на нормативні цілі ЗВО, навчальні досягнення студентів), соціальний (дозволяє виявити загальний рівень освіченості, соціальної зрілості випускника, відображає потреби й очікування суспільства стосовно системи вищої освіти), науково-методичний (передбачає оцінювання відповідності характеристик освітнього процесу і його результатів сучасним тенденціям розвитку теорії і методики професійної освіти), особистісний (відображає відповідність характеристик освітнього процесу потребам, можливостям, інтересам його суб’єктів). Визначено перспективні напрями дослідження проблеми оцінювання якості вищої освіти. В статье представлены результаты исследования проблемы оценки качества высшего образования. На основании анализа различных взглядов на сущность качества определены его основные характеристики: качество является существенной определенностью объекта, характеризующее его целостность и сложную иерархическую структуру; качеству свойственно разное индивидуальное восприятие; качество определяется способностью отвечать определенным требованиям, удовлетворять определенные потребности; качество - динамичное, она может меняться под влиянием внешних или внутренних факторов как целенаправленно, так и стихийно. Выяснены особенности определения качества на философском (как категории, не имеющей оценочного характера и акцентирующей внимание на том, что отличает объект, явление или вид деятельности от других социальных явлений, систем, видов деятельности) и конкретно-научном (как категории, определяющей полезность, ценность объектов, их пригодность для удовлетворения определенных потребностей или для реализации определенных целей, норм) уровнях методологии его исследования. Раскрыто два подхода к оценке качества высшего образования (отождествление с проверкой и контролем, установление соответствия качества запросам потребителей, толкование оценки как механизма взаимодействия, направленного на самосовершенствование педагогической системы). Определены и охарактеризованы критерии качества высшего образования: нормативный (ориентирует на нормативные цели ЗВО, учебные достижения студентов), социальный (позволяет выявить общий уровень образованности, социальной зрелости выпускника, отражает потребности и ожидания общества относительно системы высшего образования), научно-методический (предусматривает оценивание соответствия характеристик образовательного процесса и его результатов современным тенденциям развития теории и методики профессионального образования), личностный (отражает соответствие характеристик образовательного процесса потребностям, возможностям, интересам его субъектов). Определены перспективные направления исследования проблемы оценки качества высшего образования. The research results of the problem of assessing the quality of higher education are presented in the article. Based on the analysis of different views on the essence of quality, the main features of it have been determined. These features are: quality is an essential distinctness of an object, it characterize its integrity and complex hierarchical structure; quality is characterized by different individual perceptions; quality is determined by the ability to meet certain requirements, satisfy certain needs; quality is dynamic, it can change under the influence of external or internal factors both purposefully and spontaneously. The peculiarities of interpretation of quality at the philosophical and concrete-scientific levels of the methodology of research have been found. At the philosophical level, quality is a category that has no evaluative nature and focuses on what distinguishes an object, phenomenon or type of activities from other social phenomena, systems and types of activities. At the concrete-scientific levels, quality is a category that determines the usefulness, value of objects, their suitability to meet specific needs or realize certain goals and norms. Two approaches to assessment of quality of higher education have been revealed. The first approach means identification with verification and control. The second approach means establishing compliance of quality with consumers' requirements, interpretation of evaluation as a mechanism of interaction which is aimed at self-improvement of pedagogical system. The criteria of quality of higher education have been determined and characterized. They are: normative criterion (it focuses on regulatory purposes of institutions of higher education and students' educational achievements), social criterion (it helps to reveal the general level of graduate's education and social maturity and reflects the needs and expectations of society regarding the system of higher education), scientific-methodical criterion (it means assessing the correspondence of the characteristics of educational process and its results to current trends of development of theory and methodics of professional education) and personal criterion (it reflects the correspondence of the characteristics of educational process to the needs, capabilities and interests of its subjects). The perspective directions of studying the problem of assessing the quality of higher education have been determined.
Управління в сучасній системі освіти
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вид. СПДФО Прокопенко Г. Є., 2013-07-09) Прокопенко, А. І.; Рогова, Т. В.
У монографії розглянуто питання управління сучасними закладами освіти. Обґрунтовано сутність, принципи, систему перспективного управління у вищому навчальному закладі. Розроблено структуру перспективного управління, визначено педагогічні умови його ефективності у вищому навчальному закладі. Призначена для науково-педагогічних працівників, керівних кадрів системи освіти. В монографии рассмотрены вопросы управления современными учебными заведениями. Обосновано сущность, принципы, систему перспективного управления в высшем учебном заведении. Разработана структура перспективного управления, определены педагогические условия его эффективности в высшем учебном заведении. Предназначена для научно-педагогических работников, руководящих кадров системы образования.The monograph deals with the management of modern educational institutions. The essence, principles, system of perspective management in a higher educational institution are grounded. The structure of perspective management has been developed, the pedagogical conditions for its effectiveness in a higher educational institution have been determined. Designed for scientific and pedagogical workers, leading cadres of the education system.
Управління в сучасній системі освіти
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, вид. СПДФО Прокопенко Г. Є., 2013-07-09) Прокопенко, А. І.; Рогова, Т. В.
У монографії розглянуто питання управління сучасними закладами освіти. Обґрунтовано сутність, принципи, систему перспективного управління у вищому навчальному закладі. Розроблено структуру перспективного управління, визначено педагогічні умови його ефективності у вищому навчальному закладі. Призначена для науково-педагогічних працівників, керівних кадрів системи освіти. В монографии рассмотрены вопросы управления современными учебными заведениями. Обосновано сущность, принципы, систему перспективного управления в высшем учебном заведении. Разработана структура перспективного управления, определены педагогические условия его эффективности в высшем учебном заведении. Предназначена для научно-педагогических работников, руководящих кадров системы образования.The monograph deals with the management of modern educational institutions. The essence, principles, system of perspective management in a higher educational institution are grounded. The structure of perspective management has been developed, the pedagogical conditions for its effectiveness in a higher educational institution have been determined. Designed for scientific and pedagogical workers, leading cadres of the education system.
ФАСИЛІТАЦІЯ ЯК ПОТУЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНИХ ДИТЯЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
(Класичний приватний університет, 2020) Рогова, Т. В.
У статті розглянуто питання діяльності куратора шкільного євроклубу як фасилітатора у взаємодії зі старшокласниками. Зазначено, що побудова педагогічної діяльності на філософсько-психологічних підставах формує в куратора євроклубу здатність до діалогічної взаємодії, яка є основою його діяльності в ролі фасилітатора. Наголошено, що рушійними силами фасилітованої взаємодії є внутрішньоособистісні протиріччя старшокласника, а основними характеристиками – діалоговість, свобода, творчість, розвиток позитивної «Я-концепції»; суб’єктність куратора передбачає ставлення до вихованця як до самоцінності й суб’єкта його власної діяльності та власної суб’єктності. Відзначено, що фасилітована взаємодія є умовою і джерелом саморозвитку особистості старшокласника. Досліджено, що фасилітатори – це лідери, які створюють середовище командного спілкування, конструктивно розв’язують проблеми, підбивають підсумки та знаходять аргументи. З’ясовано, що супровід вихованців куратором євроклубу полягає в створенні ним умов для прийняття рішень у ситуаціях вибору, бо самостійно зроблений вибір визначає шлях до розвитку особистості старшокласника, а відповідальність за прийняття рішення лежить на вихованцях. Проаналізовано дослідження останніх років та узагальнено основні теоретичні підходи науковців щодо підготовки майбутніх кураторів шкільних євроклубів у сучасній педагогічній науці. Наголошено на необхідності формувати міжособистісну компетентність майбутніх кураторів шкільних євроклубів, основою якої стають м’які навички (soft skills). Розглянуто вимоги до підготовки кураторів шкільних євроклубів. З’ясовано переваги опіки над шкільним євроклубом для вчителя. Відстежено та доведено вплив саморозвитку куратора шкільного євроклубу на формування активної життєвої позиції лідерів євроклубу. Запропоновано шляхи вдосконалення професійної підготовки кураторів шкільних євроклубів (створення єдиного аналітичного інформаційного простору та розробка якісного методичного забезпечення; навчання кураторів презентувати свої досягнення перед громадськістю та налагоджувати соціальне партнерство школи й інституцій громадянського суспільства; проведення навчальних тренінгів, семінарів-практикумів та організацію міжнародних обмінів. В статье рассмотрены вопросы деятельности куратора школьного евроклуба как фасилитатора во взаимодействии со старшеклассниками. Отмечено, что построение педагогической деятельности на философско-психологических основаниях формирует у куратора евроклуба способность к диалогическому взаимодействию, которое является основой его деятельности в качестве фасилитатора. Отмечено, что движущими силами фасилитированного взаимодействия является внутриличностные противоречия старшеклассника, а основными характеристиками – диалоговость, свобода, творчество, развитие положительной «Я-концепции»; субъектность куратора предполагает становление к воспитаннику как к самоценности и субъекта его собственной деятельности и собственной субъектности. Отмечено, что фасилитованное взаимодействие является условием и источником саморазвития личности старшеклассника. Доказано, что фасилитаторы – это лидеры, которые создают среду командного общения, конструктивно решают проблемы, подводят итоги и находят аргументы. Выяснено, что сопровождение воспитанников куратором евроклуба заключается в создании им условий для принятия решений в ситуациях выбора, потому что самостоятельно сделанный выбор определяет путь к развитию личности старшеклассника, а ответственность за принятие решения лежит на питомцах. Проанализированы исследования последних лет и обобщены основные теоретические подходы ученых по подготовке будущих кураторов школьных евроклубов в современной педагогической науке. Отмечена необходимость формировать межличностную компетентность будущих кураторов школьных евроклубов, основой которой становятся мягкие навыки (soft skills). Рассмотрены требования к подготовке кураторов школьных евроклубов. Выяснено преимущество опеки над школьными евроклубами для учителя. Отслежено и доказано влияние саморазвития куратора школьного евроклуба на формирование активной жизненной позиции лидеров евроклуба. Предложены пути совершенствования профессиональной подготовки кураторов школьных евроклубов (создание единого аналитического информационного пространства и разработку качественного методического обеспечения, обучение кураторов презентовать свои достижения перед общественностью и налаживать социальное партнерство школы и институтов гражданского общества, проведение обучающих тренингов, семинаров-практикумов и организацию международных обменов). The article deals with the activities of euroclub curator as a facilitator in interaction with high school students. It is said, that building pedagogical activity on philosophical-psychological bases forms ability of euroclub supervisor to dialogical interaction, which is the basis of his/her activity as a facilitator. It is noted, that the driving force of facilitated interaction is intrapersonal contradictions of high school students, and its main characteristics are dialogicality, freedom, creativity, development of positive self-conceptions. Curatorial subjectivity implies that he/she becomes the subject of his/her own activity and subjectivity to the student. It is noted that facilitated interaction is a condition and source of self-development of high school students. It is proved that facilitators are leaders who create an environment of team communication, solve problems constructively, summarize and find arguments. It was found that the support for pupils by a Euroclub mentor is to create conditions for them to make decisions in situations of choice, because choices made by themselves determine the path to personal development of high school students, and the responsibility for making decisions lies with the pupils. The research of recent years is analyzed and the main theoretical approaches of scientists on preparation of future curators of school euroclubs in the modern pedagogical science are summarized. The article highlights the necessity of developing the interpersonal competence of future Euroclub supervisors, which is based on soft skills. The requirements for the training of Euroclub supervisors are considered. The advantage of tutorship over school euro clubs for a teacher is clarified. The influence of self-development of school euroclub curator on the formation of active life position of euroclub leaders is traced and proved. The ways to improve professional training of curators of school Euroclubs (creation of unified analytical information space and development of high-quality methodological support, training curators to present their achievements to the public and establish social partnership of school and civil society institutions, training trainings, workshops and organization of international exchanges) are proposed.

Перегляд за Автор "Рогова, Т. В."

Результатів на сторінку

Параметри сортування