DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Місостов, Т. Ю."

Перегляд за Автор "Місостов, Т. Ю."

Зараз показано 1 - 15 з 15

БЕЗПЕРЕРВНА ПРОПЕДЕВТИЧНА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА ЯК ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ (З ДОСВІДУ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ХНПУ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Місостов, Т. Ю.
В статті розглянуто питання організації безперервної пропедевтичної практики для здобувачів вищої освіти історичного факультету ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Акцентовано увагу на основних компонентах навчально-виховної роботи практикантів. Проаналізована роль пропедевтичної педагогічної практики в реалізації початкового етапу практичної підготовки майбутнього вчителя історії. The article examines the issue of organizing continuous propaedeutic practice for students of higher education at the history faculty of H.S. Skovoroda. Attention is focused on the main components of the educational work of interns. The role of propaedeutic pedagogical practice in the implementation of the initial stage of practical training of a future history teacher is analyzed.
Вступ до вивчення історії
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Місостов, Т. Ю.
У навчально-методичному комплексі розкриваються основні напрями роботи студентів з вивчення історичних дисциплін у вищих навчальних закладах України. Розглядається термінологічний апарат історичної науки, історичне джерелознавство та методологія дослідження. Комплекс містить стислий лекційний курс зі вступу до вивчення історії, програму курсу, тематику семінарських занять, питання для самостійної роботи, рекомендовану навчальну та спеціальну літературу. Розрахований на студентів І курсу історичного факультету. The educational and methodological complex reveals the main areas of work of students studying historical disciplines in higher educational institutions of Ukraine. The terminological apparatus of historical science, historical source studies and research methodology are considered. The complex contains a concise lecture course on the introduction to the study of history, the course program, topics of seminar classes, questions for independent work, recommended educational and special literature. Designed for first-year students of the Faculty of History.
Деякі аспекти становлення та розвитку архівної справи на Чернігівщині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Місостов, Т. Ю.
У статті аналізується вплив владних структур та приватної ініціативи на становлення та розвиток діяльності Чернігівської губернської архівної комісії, як головного осередку архівної справи в Чернігівській губернії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Досліджуються питання фінансування та пожертвування до регіонального архівного центру.. Визначено вагомий внесок цього науково-просвітницького закладу у розгортання історико-краєзнавчого руху на Чернігівщині. In this article influence of imperious structures and private initiative is analyzed on becoming and development of action of the Chernihiv provincial archival commission, as a main center of the archival business in the Chernihiv province at end of ХІX - beginning of ХХ century. The questions of financing of the regional archival center are explored. The ponderable contribution of this scientific-elucidative establishment to the development of the historical -regional progression in Chernihiv was defined.
Деякі аспекти історико-краєзнавчої діяльності Полтавського земського музею в кінці ХІХ – на початку ХХ століття
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена висвітленню окремих аспектів історико-краєзнавчої діяльності природничо-історичного музею Полтавського губернського земства в перші десятиріччя після свого заснування. Висвітлені та проаналізовані деякі факти оригінального збору старовинних пам’яток для зберігання у фондах музею, приватну ініціативу у зібранні музейних колекцій. Завдяки мемуарним спогадам одного з перших директорів музею В. Ф. Ніколаєва, з’ясовані цікаві подробиці кропіткої роботи по збереженню і збільшенню фондів музею, особливо під час революційних подій та громадянської війни. Висвітлено історію порятунку великої колекції родових цінностей з Кочубеївського палацу, який було повністю зруйновано під час бурхливих подій громадянської війни. The article is devoted to highlighting certain aspects of the historical and local history activities of the natural history museum of the Poltava provincial zemstvo in the first decades after its foundation. Some facts of the original collection of ancient memorials for preservation in the museum funds, a private initiative in collecting museum collections are highlighted and analyzed. Thanks to the memoirs of one of the first museum directors V.F. Nikolaev, found out interesting details of the painstaking work to preserve and increase the museum's funds, especially during the revolutionary events and the civil war. The story of the rescue of a large collection of ancestral values from the Kochubeevsky Palace, which was completely destroyed during the turbulent events of the civil war, is highlighted. The museum work on the accumulation and preservation of valuable monuments of local antiquity suggests that the activities of the Poltava Museum of Local Lore were an invaluable contribution to the development of historical local lore not only provincial but also nationwide. The facts of private initiative and patronage of the landlady O. M. Skarzhynska, who organized her museum in the city of Lubny, and later donated most of the exhibits to the Poltava Museum of Local Lore, her husband S. M. Kulzhynsky, who presented the museum with a collection of numismatics, philately and ethnography, Colonel P. P. Bobrovsky, who donated to the museum his collections on ethnography of peoples of different countries, as well as personally at his own expense arranged one of the branches of the museum. The unique case of search and rescue of the huge Kochubeyevsky archive, which was collected for several centuries and contained thousands of valuable documents, is considered.
До питання ініціативи та внеску державних інституцій в організацію історико-краєзнавчих заходів на Харківщині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена висвітленню окремих історико-краєзнавчих заходів на Харківщині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., які були реалізовані за ініціативою центральних державних наукових і культурних установ Російської імперії. Зокрема, аналізуються заходи, ініціаторами яких були Російська Академія наук, Імператорська Археологічна комісія, Московське Археологічне товариство, Петербурзька Академія мистецтв. Діяльність згаданих установ активно сприяла проведенню різноманітних місцевих історико-краєзнавчих досліджень, а також мала вагомий вплив на розвиток археологічної, музейної та архівної справ на Харківщині. На основі цього, зроблена спроба проаналізувати внесок дореволюційних державних інституцій у справу вивчення локальної історії нашого регіону. The article is devoted to the coverage of certain historical and local lore events in the Kharkiv region in the late XIX – early XX centuries, which were implemented on the initiative of the central state scientific and cultural institutions of the Russian Empire. In particular, the events initiated by the Russian Academy of Sciences, the Imperial Archaeological Commission, the Moscow Archaeological Society, and the St. Petersburg Academy of Arts are analyzed. The activities of these institutions actively contributed to the conduct of various local historical and local lore studies, and also had a significant impact on the development of archaeological, museum and archival affairs in the Kharkiv region. Based on this, an attempt was made to analyze the contribution of pre-revolutionary state institutions to the study of the local history of our region. It was determined that the most priority areas of influence were, first of all, the development of archival and museum affairs in the province, as well as the implementation of archaeological and ethnographic research. Some contribution was also made to the initial formation of the local conservation movement. The author tries to objectively assess the positive and negative aspects of the influence of state institutions on the development of the historical and local lore movement in the Kharkiv province. In this perspective, it is determined that the historical and local lore activities of these government agencies were not regular and systematic. More often, these were isolated cases of the state's attention to the problem of studying the history of local antiquity.
КОМПЛЕКСНЕ ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА ІННОВАЦІЙНИХ КОМПОНЕНТІВ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ, ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ»
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена аналізу навчального курсу «Методика викладання історії в профільній школі, закладах фахової передвищої та вищої освіти», який викладається для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня першого року навчання на факультеті історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Автором розглянуті основні теоретик0-методологічні складові навчального курсу, програмні компетентності та результати навчання, а також висвітлено важливий процес поєднання традиційних та інноваційних методів викладання історії. Зокрема, на конкретних прикладах показано впровадження у викладанні навчального курсу різноманітних інноваційних технологій, а також використання практичного досвіду сучасних теоретиків-науковців та методистів-практиків. Проаналізовано низку відповідних навчально-методичних заходів (методичних вебінарів, вебінарів-практикумів, методичних майстер-класів та ін.), які проводяться протягом викладання курсу і спрямовані на вивчення й подальше використання практичного досвіду реалізації інновацій та новаторських підходів у сучасній методиці викладання історії. The article is devoted to the analysis of the educational course “Methodology of teaching history in a specialized school, institutions of professional pre-higher and higher education", which is taught to students of higher education of the second (master's) level of the first year of study at the Faculty of History and Law of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The author considered the main theoretical and methodological components of the training course, program competencies and learning outcomes, as well as highlighted the important process of combining traditional and innovative components of the course. In particular, concrete examples show the implementation of various innovative technologies in the teaching of the educational course, as well as the use of practical experience of modern theoreticians-scientists and meteorologists-practitioners. A number of relevant educational and methodical activities (methodical webinars, webinars-workshops, methodical workshops, etc.) are analyzed. They were held during the teaching of the course and are aimed at the study and further use of the practical experience of implementing innovations and innovative approaches in modern methods of teaching history.
Науково-епістолярна спадщина П. Я. Литвинової-Бартош
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка, Гельветика, 2021) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена аналізу науково-епістолярної спадщині видатної дослідниці етнографії Сіверщини П. Я. Литвинової-Бартош. Автором здійснено обгрунтування важливості значення краєзнавчих досліджень в контексті розвитку національного відродження та самовизнання українського народу. На матеріалах праць П. Литвинової-Бартош висвітлені та праналізовані основні напрями її дослідницької роботи. Зокрема,це етнографічний напрям, який був головним у науковій роботі дослідниці. Він складається з численних фольклористичних розвідок та грунтовних краєзнавчих праць, етнологічних досліджень, аналізу народного мистецтва Чернігівщини та Глухівщини, зібрання та вивчення предметів місцевої старовини, популяризаці народної культури Сіверщини тощо. Наукове життя та творчість П. Я. Литвинової-Бартош були багатогранними і включали різні напрями її дослідницьких інтересів. Це й освітянський напрям з педагогічними напрацюваннями, перекладацька діяльність у вигляді успішних перекладів зарубіжної художньої літератури, соціально-економічні дослідження та вивчення проблем сільського господарства, й, нарешті, художньо-літературна творчість, де П.Литвиновою-Бартош було проявлено неабиякий письменницький талант. Автором виділено окремим напрямом діяльності її співпрацю з багатьма провідними науковими установами, серед яких Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Російське географічне товариство, Петербурзьке Вільне економічне товариство, Паризьке антропологічне товариство, членом якого вона була. Праналізована епістолярна спадщина П.Я.Литвинової-Бартош висвітлює її громадську й наукову активність, неабиякий інтерес до проблем сільського господарства та, в цілому, проблем тогочасного соціально-економічного розвитку регіону, а також щире почуття любові до історії та культури рідного краю. Як приклад, наведено її листування з відомими особистостями того часу – М. Біляшівським, Ф. Вовком, Л. Драгомановою, родиною М. Лисенка, О. Малинкою, О. Русовим та іншими. Автором акцентовано увагу на вагоме значення висвітлення та аналізу листів П.Литвинової-Бартош, які зберігаються в державних архівних установах, й досі практично не введені до наукового обігу і є маловідомими для широкої наукової та громадської спільноти. The article is devoted to the analysis of the scientific and epistolary heritage of the outstanding researcher of ethnography of the Sivershchyna P.Ya. Litvinova-Bartosh. The author substantiates the importance of the study of local lore in the context of the development of national revival and self-recognition of the Ukrainian people. The main directions of her research work are covered and analyzed on the materials of P. Lytvynova-Bartosh's works. In particular, this is the ethnographic direction, which was the main scientific work of the researcher. It consists of numerous folklore explorations and thorough local lore works, ethnological research, analysis of folk art of Chernihiv and Hlukhiv regions, collection and study of local antiquities, popularization of folk culture of Sivershchyna and more. Scientific life and work of P.Ya. Litvinova-Bartosh were multifaceted and included different areas of her research interests. These are educational directions with pedagogical developments, translation activity in the form of successful translations of foreign fiction, socio-economic research and study of agricultural problems, and, finally, fiction, where P. Litvinova-Bartosh showed remarkable literary talent. The author singles out a separate area of its cooperation with many leading scientific institutions, including the Scientific Society. T. Shevchenko in Lviv, the Russian Geographical Society, the St. Petersburg Free Economic Society, the Paris Anthropological Society, of which she was a member. The analyzed epistolary heritage of P.Ya. Lytvynova-Bartosh highlights her public and scientific activity, great interest in the problems of agriculture and, in general, the problems of the then socio-economic development of the region, as well as a sincere love for the history and culture of the native land. As an example, her correspondence with famous people of that time - M. Bilyashivsky, F. Vovk, L. Drahomanova, M. Lysenko's family, O. Malynka, O. Rusov and others is given. The author emphasizes the importance of coverage and analysis of P. Lytvynova-Bartosh's letters, which are stored in state archival institutions and are still practically not put into scientific circulation and are little known to the general scientific and public community.
Педагогічна практика в закладах загальної середньої освіти (в середніх класах)
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-05-15) Місостов, Т. Ю.
У методичних вказівках розкриваються мета й основні завдання педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освітніх програм «Історія в закладах освіти» та «Історія, правознавство та суспільствознавчі дисципліни» факультету історії і права. Детально висвітлено схему організації та керівництва практикою. Розглядаються основні компоненти та умови програми практики, завдання практичної роботи практикантів. Детально розглянуті основні критерії оцінювання роботи практикантів під час поточного та підсумкового контролю. Рекомендовано перелік базової та допоміжної літератури для теоретичної і методичної підготовки практикантів. В додатках надані шаблони оформлення документів звітньої документації практиканта. The methodological guidelines reveal the purpose and main tasks of pedagogical practice in institutions of general secondary education for students of higher education of the first (bachelor) level of the educational programs "History in Educational Institutions" and "History, Law and Social Science Disciplines" of the Faculty of History and Law. The scheme of organization and management of the practice is covered in detail.The main components and conditions of the practice program, tasks of practical work of interns are considered. The main criteria for evaluating the work of interns during the current and final control are considered in detail. A list of basic and auxiliary literature for theoretical and methodical training of interns is recommended. In the appendices, templates for the preparation of documents for the intern's reporting documentation are provided.
ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА В ЗАКЛАДАХ ПРОФІЛЬНОЇ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Місостов, Т. Ю.
У методичних рекомендаціях розкриваються мета й основні завдання педагогічної практики в закладах профільної та спеціалізованої середньої освіти для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня. Детально висвітлено схему організації та керівництва практикою. Розглядаються основні компоненти та умови програми практики, завдання практичної та самостійної роботи практикантів. Детально розглянуті основні критерії оцінювання роботи практикантів під час поточного та підсумкового контролю. Рекомендовано перелік базової та допоміжної літератури для теоретичної і методичної підготовки практикантів. В додатках надано зразок оформлення звітньої документації практиканта. The methodological recommendations reveal the purpose and main tasks of pedagogical practice in institutions of specialised and specialised secondary education for applicants for higher education of the second (master's) level. The scheme of organisation and management of practice is described in detail. The main components and conditions of the practice programme are considered, tasks of practical and independent work of trainees. The main criteria for evaluating the work of interns are considered trainees during the current and final control. A list of basic and auxiliary literature for theoretical and methodological and methodological training of trainees. The appendices provide a sample of reporting documentation of the trainee.
Приватна ініціатива у розвитку історико-краєзнавчого руху на Харківщині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2017) Місостов, Т. Ю.
У статті аналізується вплив приватної ініціативи на становлення та розвиток історико-краєзнавчого руху в Харківській губернії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Визначені та проаналізовані такі напрями цього впливу, як приватні пожертвування, збір інформації краєзнавчого характеру, здійснення археологічних та етнографічних досліджень, заохочення до краєзнавчої діяльності, підтримка проведення заходів краєзнавчого характеру, а також допомога при створенні та подальшого розвитку краєзнавчих установ. В статье анализируется влияние частной инициативы на становление и развитие историко-краеведческого движения в Харьковской губернии в конце ХІХ – начале ХХ ст. Определены и проанализированны такие направления этого влияния, как частные пожертвования, сбор информации краеведческого характера, проведение археологических и этнографических исследований, привлечение к краеведческой деятельности, поддержка проведения мероприятий краеведческого характера, а также помощь при создании и в дальнейшем развитии краеведческих учреждений. The article analyzes the influence of private initiative on the formation and the development of the local history movement in Kharkiv province in the late XIXth – the early XXth century. Such directions of this influence as private donations, the collection of the information about local history, the realization of archaeological and ethnographic researches, the involvement to local history studying, supporting of events on local history, as well as the help in the establishment and the further development of local history institutions are identified and analyzed. The diversity of social classes, representatives of which participated in the activities on local history, as well as the variety of regions, that were represented, showed the interest to this work among the different segments of the population not only in Kharkiv and other provinces of the Russian Empire.
Роль органів земського самоврядування губерній Лівобережної України в організації місцевих краєзнавчих центрів та розгортанні досліджень з локальної історії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена аналізу ролі земських органів самоврядування Харківської, Полтавської та Чернігівської губерній в організації та подальшому розвитку історико-краєзнавчих осередків в даних губерніях, а також внеску місцевих земств у роботу з вивчення локальної історії в Лівобережній Україні. Висвітлені та проаналізовані факти фінансової допомоги або безпосередньої участі земств у створенні та утриманні окремих музеїв, вчених архівних комісій та інших осередків регіональної історії. Розглянуто окремі напрями земської діяльності, що сприяли здійсненню краєзнавчих наукових розвідок та експедицій, популяризації історії краю на шпальтах місцевої преси, улаштуванню археологічних з’їздів та етнографічних виставок та, в цілому, розгортанню історико-краєзнавчого руху в губерніях Лівобережжя. The article is devoted to the analysis of the role of the zemstvo self-government bodies of Kharkiv, Poltava and Chernihiv regions in the organization and further development of local history centers in these provinces, as well as the contribution of local zemstvos to the study of local history in the Left-Bank Ukraine. Covered and analyzed the facts of financial assistance or direct participation of zemstvos in the creation and maintenance of individual museums, scientists archival commissions and other centers of regional history. The positive significance of the zemstvos contribution to the development of museum affairs has been determined, which contributed to the rise of the historical and ethnographic movement. On the one hand, an important part of this movement developed, on the other hand, some zemstvo museums became the leading centers of historical and ethnographic research in the provinces. Some areas of zemstvo activities that contributed to the conduct of regional scientific intelligence and expeditions, popularize the history of the region in the pages of the local press, the arrangement of archaeological congresses and ethnographic exhibitions and, in general, the development of historical and local history movement in the provinces of Left Bank were considered. It was determined that zemstvos played a very important role in the development of historical regional studies in the provinces of the Left Bank of Ukraine. Almost since the beginning of their existence, Zemstvo institutions have launched an active ethnographic work, which had a significant positive significance for the systematic dissemination of historical and ethnographic movements in the provinces. The presence of zemstvos in a number of ethnographers led to the creation of historical and ethnographic trends in the work of these bodies of local self-government.
Формування м’яких компетентностей (soft skills) як провідний компонент сучасної системи підготовки майбутніх вчителів історії
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Місостов, Т. Ю.
В статті аналізується низка комунікативних та креативних професійних навичок, здатних сформувати сучасного, високопрофесійного та конкурентноздатного фахівця-історика, ділові якості та професійні послуги якого будуть відповідати вимогам сучасного ринку праці. The article analyzes a number of communicative and creative professional skills capable of forming a modern, highly professional and competitive specialist-historian, whose business qualities and professional services will meet the requirements of the modern labor market.
Щодо внеску професора М. Ф. Сумцова в історико-краєзнавче вивчення Сумщини.
(Видавнича група «Наукові перспективи» ; Громадська організація «Християнська академія педагогічних наук України», 2024) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена висвітленню та аналізу внеску видатного харківського професора Миколи Федоровича Сумцова в історико-краєзнавче вивчення Сумського регіону. Автором акцентовано увагу на безпосередній зв’язок локальної історії окремих українських історико-географічних регіонів з загальною Історією України, визначено роль локальних історій розвитку окремих регіонів, як, так званих, «пазлів» та основних складових, з яких складається вся загальноукраїнська історія. Висвітлені особливості та характерні ознаки початкового етапу та поступового подальшого розгортання історико-краєзнавчого руху на території сучасної Сумської області з кінця ХVІІІ - до початку ХХ століть. Проаналізовано загальну картину розвитку історико-краєзнавчих досліджень на Сумщині, починаючи з перших кроків вивчення місцевої історії краю окремих дослідників-краєзнавців у кінці ХVІІІ століття до появи цілої низки історико-краєзнавчих досліджень, стосовно даного регіону, з боку, так званого, «професійного наукового десанту» з сусідніх губерній. В статті розглянуто основні причини дослідницької уваги професора М.Ф. Сумцова до вивчення старовини саме території Сумського регіону. Насамперед, серед них виділено родинні зв’язки харківського дослідника-етнографа з Сумщиною, а також географічне входження південно-східної частини Сумщини до території Слобожанщини, історико-краєзнавчим вивченням якої й займався все життя цей видатний вчений. Автором виокремлені праці М.Ф. Сумцова, які містять значний об’єм етнографічних матеріалів, зібраних дослідником саме в повітах Сумщини. Висвітлено та проаналізовано результати наукових експедицій вченого до окремих повітів Сумського регіону, в рамках роботи спеціального комітету по улаштуванню ХІІ археологічного з’їзду. Прослідковано активну збиральницьку діяльність видатного слобожанського краєзнавця-етнографа в селах та містечках Сумщини, з метою зібрання колекцій етнографічного характеру для, очолюваного ним, Етнографічного музею в Харкові. Визначені тісні зв’язки та співпраця М.Ф. Сумцова з представниками місцевого історико-краєзнавчого руху, зокрема з відомим дослідником-краєзнавцем Охтирщини О.Д. Твердохлібовим. З’ясовано визначну роль М.Ф. Сумцова в особистому становленні О.Д. Твердохлібова, як дослідника та фахівця з локальної історії місцевого краю. Проведено підсумковий аналіз характерних особливостей дослідницької діяльності М.Ф. Сумцова на Сумщині та його внеску в історико-краєзнавче вивчення даного регіону. The article is devoted to the coverage and analysis of the contribution of the prominent Kharkiv professor Mykola Fedorovych Sumtsov to the historical and local studies of the Sumy region. The author focused attention on the direct connection of the local history of individual Ukrainian historical and geographical regions with the general History of Ukraine, the role of local histories of the development of individual regions, as the so-called "puzzles" and the main components that make up the entire all-Ukrainian history, is defined. The features and characteristic features of the initial stage and the gradual further development of the historical and local history movement on the territory of the modern Sumy region from the end of the 18th to the beginning of the 20th centuries are highlighted. The author analyzed the general picture of the development of historical and local history research in the Sumy region, starting with the first steps of studying the local history of the region by individual local history researchers at the end of the 18th century before the appearance of a whole series of historical and local studies, regarding this region, by the so-called "professional scientific landing party" from neighboring provinces. The article discusses the main reasons for the research attention of Professor M.F. Sumtsov to study the antiquity of the territory of the Sumy region. First of all, among them, the family ties of the Kharkiv researcher-ethnographer with Sumy Oblast are highlighted, as well as the geographical entry of the south-eastern part of the Sumy region into the territory of the Slobozhan region, the historical and regional study of which this outstanding scientist was engaged in all his life. The author selected the works of M.F. Sumtsov, which contain a significant amount of ethnographic materials collected by the researcher in the districts of Sumy Oblast. The results of the scientist's scientific expeditions to certain counties of the Sumy region, as part of the work of the special committee for organizing the 12th archaeological congress, were highlighted and analyzed. The active collecting activity of the outstanding local ethnographer from Slobojan was followed in the villages and towns of Sumy Oblast, with the aim of gathering ethnographic collections for the Ethnographic Museum in Kharkiv, headed by him. The close ties and cooperation of M.F. Sumtsov with representatives of the local historical and regional history movement, in particular, with the well-known researcher-local historian of Okhtyrschyna O.D. Tverdokhlibovym. The prominent role of M.F. Sumtsov in the personal development of O.D. Tverdokhlibov, as a researcher and specialist in the local history of the local region. A final analysis of the characteristic features of the research activity of M.F. Sumtsov in Sumy Oblast and his contribution to the historical and regional study of this region.
Історико-краєзнавча діяльність Олександра Дмитровича Твердохлібова
(Культурологічний альманах, 2023-08-25) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена вивченню історико-краєзнавчої діяльності видатного дослідника Охтирщини Олександра Дмитровича Твердохлібова. Автором надано коротку характеристику розвитку історико-краєзнавчого руху на Лівобережній Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ століть. Розглянуто плеяду дослідників, які вивчали історію Сумщини, при цьому виокремлено значення дослідницької роботи місцевих «провінційних» краєзнавців. Наведено короткі біографічні дані О. Д. Твердохлібова, зокрема висвітлено початковий шлях його становлення як історика і краєзнавця. Прослідковано наукові зв’язки видатного дослідника Охтирщини з Харківським університетом: його діяльність у складі Харківського історико-філологічного товариства при університеті, а також плідна співпраця і дружба з відомим харківським істориком-етнографом М. Ф. Сумцовим. Проаналізовано різні напрями історико-краєзнавчої діяльності О. Д. Твердохлібова, а також складено перелік його найбільш відомих праць. The article is devoted to the study of the historical and local history activities of the outstanding researcher of Okhtyr region Oleksandr Dmytrovych Tverdokhlibov. The author provides a brief description of the development of the historical and local history movement in Left Bank Ukraine at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries. The galaxy of researchers who studied the history of Sumy Oblast is considered, while the importance of the research work of local "provincial" local historians is highlighted. Brief biographical data of O. D. Tverdokhlibov, in particular, the initial path of his development as a historian and local historian is highlighted. The scientific connections of the outstanding researcher of Okhtyr region with Kharkiv University were traced: his activities as part of the Kharkiv Historical and Philological Society at the university, as well as fruitful cooperation and friendship with the famous Kharkiv historian-ethnographer M. F. Sumtsov. Various areas of historical and local history activity of O. D. have been analyzed. Tverdokhlibov, and a list of his most famous works is also compiled.
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА СУМЩИНІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ
(Видавнича група «Наукові перспективи», Громадська організація «Християнська академія педагогічних наук України», 2022) Місостов, Т. Ю.
Стаття присвячена комплексному вивченню історико-краєзнавчих досліджень, які були здійснені окремими краєзнавцями на Сумщині в період з кінця ХVІІІ до початку ХХ століття, визначенню основних напрямів краєзнавчої дослідницької роботи в даному регіоні та висвітленню цілісної картини розвитку історико-краєзнавчого руху на Сумщині в зазначений період. Виявлено, що краєзнавче вивчення Сумщини розпочалось з кінця ХVІІІ століття і практично до середини ХІХ століття мало характер поодиноких спроб окремих краєзнавців (Г. Калиновський, О. Маркович, М. Маркевич) проводити етнографічні та фольклористичні дослідження в деяких повітах Сумського регіону. Автором визначено, що ці дослідження не були системними і, в своїй більшості, не охоплювали основні напрями вивчення старовини Сумщини. Більш широке і системне розгортання дослідницького руху по вивченню історії Сумщини розпочалося вже у другій половині ХІХ століття. Пов’язано це було, насамперед, з загальним розгортанням історико-краєзнавчого руху на Лівобережній Україні, яке відбувалося у період з середини ХІХ і до початку ХХ століть. Краєзнавчим дослідженням сумських повітів займалася ціла плеяда видатних істориків, етнографів, архівістів та громадських діячів: О. Потебня, М. Сумцов, Є. Рєдін, І. Абрамов, П. Литвинова-Бартош, О. Лазаревський, О. Твердохлібов, В. Модзалевський та інші. Втім, враховуючі адміністративне розділення території Сумського регіону між трьома сусідніми губерніями, був присутній аспект певної периферійності у динаміці та широті досліджень. З’ясовано, що у порівнянні з тогочасними історико-краєзнавчими рухами Харківщини, Чернігівщини і Полтавщини, рух по вивченню історії Сумщини був не настільки широким і динамічним. В той же час, в результаті здійснених досліджень було опубліковано цілу низку праць і статей краєзнавчого характеру, зібрано величезну кількість етнографічних матеріалів, висвітлено історію місцевого гончарства та гутного виробництва скла, вивчено забуті технології давніх народних промислів, проведено археологічне обстеження старовинних могил і курганів, проведено генеалогічне дослідження родових зв’язків відомих українських історичних особистостей, започатковано розвиток музейної та архівної справ у регіоні, знайдені і збережені унікальні фольклористичні зразки народної творчості тощо. The article is devoted to the comprehensive study of historical and local history research that was carried out by individual local historians in Sumy Oblast in the period from the end of the 18th to the beginning of the 20th century, to the definition of the main directions of the local history research work in this region and to the illumination of a holistic picture of the development of the historical and local history movement in Sumy Oblast in the specified period. It was found that the local history study of Sumy Oblast started from the end of the 18th century and practically until the middle of the 19th century had the character of isolated attempts of individual local historians (H. Kalynovsky, O. Markovych, M. Markevych) to conduct ethnographic and folkloristic research in some counties of the Sumy region. The author determined that these studies were not systematic and, for the most part, did not cover the main directions of studying the antiquity of the Sumy region. A broader and systematic development of the research movement to study the history of Sumy Oblast began already in the second half of the 19th century. This was connected, first of all, with the general development of the historical and local history movement in Left Bank Ukraine, which took place in the period from the middle of the 19th to the beginning of the 20th centuries. A whole galaxy of prominent historians, ethnographers, archivists and public figures were involved in the local history research of Sumy districts: O. Potebnia, M. Sumtsov, E. Ryedin, I. Abramov, P. Lytvynova-Bartosh, O. Lazarevskyi, O. Tverdokhlibov, V. Modzalevskyi and other. However, taking into account the administrative division of the territory of the Sumy region between three neighboring provinces, there was an aspect of certain peripherality in the dynamics and breadth of research. It was found that in comparison with the historical and local history movements of Kharkiv region, Chernihiv region and Poltava region, the movement to study the history of Sumy region was not so broad and dynamic. At the same time, as a result of the conducted research, a number of works and articles of local history were published, a huge amount of ethnographic materials were collected, the history of local pottery and glass production was highlighted, forgotten technologies of ancient folk crafts were studied, an archaeological survey of ancient graves and mounds was conducted, a genealogical study of family ties of famous Ukrainian historical personalities, the development of museum and archival affairs in the region was initiated, unique folkloristic samples of folk art were found and preserved, etc.

Перегляд за Автор "Місостов, Т. Ю."

Результатів на сторінку

Параметри сортування