Перегляд за Автор "Леонтьєв, Д. В."
Зараз показано 1 - 14 з 14
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАльбом для лабораторних занять з дисципліни "Ботаніка. Систематика вищих рослин". Частина 2. Покритонасінні(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-01) Бенгус, Ю. В.; Волкова, Р. Є.; Леонтьєв, Д. В.Методичні рекомендації для проведення лабораторних занять з дисципліни «Систематика вищих рослин». Частина 2. Покритонасінні, підготовлені для студентів ІІ року навчання освітнього рівня бакалавр зі спеціальностей: 014 Середня освіта (біологія) та 091 Біологія. В альбомі наведено методичні розробки 14 лабораторних робіт, під час яких вивчають 77 представників із 38 родин відділу Покритонасінних рослин. В даній роботі наведена сучасна система Magnoliophyta, що запропонована міжнародною групою з філогенії покритонасінних (APG IV, 2016). Methodological recommendations for conducting laboratory classes in the discipline "Systematics of higher plants". Part 2. Angiosperms, prepared for students of the 2nd year of studies at the bachelor's level of education in specialties: 014 Secondary education (biology) and 091 Biology. The Album contains methodological developments of 14 laboratory works during which 77 representatives from 38 families of the Angiosperms department are studied. This work presents the modern system of Magnoliophyta proposed by the international group on the phylogeny of angiosperms (APG IV, 2016).
- ДокументАльбом для лабораторних занять з дисципліни «Альгологія»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11) Вус, Н. О.; Волкова, Р. Є.; Журавльова, І. М.; Леонтьєв, Д. В.Методичні рекомендації для проведення лабораторних занять з курсу ботаніка розділу «Альгологія» розроблені для здобувачів вищої освіти природничих факультетів освітнього рівня бакалавр, які навчаються за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) / 091 Біологія галузі знань 01 Середня освіта / 09 Біологія. В методичних рекомендацій розроблено 11 лабораторних робіт, що охоплюють розділ ботаніки Альгологія. Здобувачам вищої освіти пропонується вивчення 65 представників з 11 відділів, 10 царств, двох доменів Про- та Еукаріотів. Кожна лабораторна робота містить мету, запропоновані матеріали та обладнання, таблицю загальних ознак відділів, що вивчаються, завдання з вивчення типових представників, схематичні цикли розвитку, що допоможе студентам краще розуміти біологію альгологічних об’єктів, засвоїти програмний матеріал та орієнтуватися в сучасній системі органічного світу. Methodical recommendations for conducting laboratory classes in the botanist course of the "Algology" section are developed for students of higher education of natural sciences faculties at the bachelor's level of education, who are studying in the specialty 014 Secondary education (Biology and human health) / 091 Biology of the field of knowledge 01 Secondary education / 09 Biology . In the methodical recommendations, 11 laboratory works covering the section of botany Algology have been developed. Students of higher education are offered the study of 65 representatives from 11 divisions, 10 kingdoms, two domains of Proto- and Eukaryotes. Each laboratory work contains a goal, proposed materials and equipment, a table of general features of the studied departments, tasks for the study of typical representatives, schematic development cycles, which will help students better understand the biology of algal objects, learn the program material and navigate in the modern system of the organic world .
- ДокументАльбом для лабораторних занять з дисципліни «Ботаніка. Морфологія і анатомія рослин»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-11) Гончаренко, Я. В.; Волкова, Р. Є.; Журавльова, І. М.; Батюченко, І. І.; Леонтьєв, Д. В.Методичні рекомендації призначені для виконання лабораторних робіт і самостійної роботи здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня факультету природничої, спеціальної і здоров'язбережувальної освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди з дисципліни «Ботаніка. Морфологія і анатомія рослин», які навчаються за спеціальностями 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) / 091 Біологія в галузях знань 01 Середня освіта / 09 Біологія. Мета методичних рекомендацій полягає у поглибленні знань здобувачів про закономірності організації генеративного та вегетативного тіла рослин на рівні клітин, тканин, органів і організмів. Для занять запропоновано 12 тематичних лабораторних робіт. Methodological recommendations are intended for the performance of laboratory work and independent work of students of higher education of the first bachelor's level of the faculty of natural, special and health-preserving education of H. S. Skovoroda KhNPU from the discipline "Botany. Morphology and anatomy of plants" who study in the specialties 014 Secondary education (Biology and human health) / 091 Biology in the fields of knowledge 01 Secondary education / 09 Biology. The purpose of the methodological recommendations is to deepen the knowledge of the acquirers about the regularities of the organization of the generative and vegetative body of plants at the level of cells, tissues, organs and organisms. 12 thematic laboratory works are offered for classes.
- ДокументВидове різноманіття ліхенізованих та ліхенофільних грибів лісового заказника “Великоанадольський” (Донецька обл.)(ОЛДІ-ПЛЮС, 2021-05-26) Гладкіх, А. М.; Бенгус, Ю. В.; Леонтьєв, Д. В.В статті вперше надано інформацію про зростання 30 видів ліхенізованих грибів (лишайників) та 4 види ліхенофільних грибів на території заказника “Великоанадольський”. В статье впервые предоставлена информация о произрастании 30 видов лихенизированных грибов (лишайников) и 4 видов лихенофильных грибов на территории заказника "Великоанадольский". The article provides information on the occurrence of 30 species of lichenized fungi (lichens) and 4 species of lichenophilic fungi in the Velikoanadolsky Nature Reserve for the first time.
- ДокументВірусологія(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-10-12) Шамрай, С. М.; Леонтьєв, Д. В.У підручнику розглянуті основні аспекти загальної та спеціальної вірусології. Викладено історію дослідження вірусів, принципи їхньої організації, проблему належності вірусів до живого світу, основи систематики вірусів. Детально описується цикл репродукції вірусів, їхня взаємодія з клітиною та в цілому з організмом хазяїна. Окреслено проблеми походження та еволюції вірусів, методи їх дослідження та ідентифікації. Останній розділ підручника присвячений огляду основних представників групи, що вражають людину і тварин. Підручник призначено для студентів ОКР «Бакалавр» спеціальностей 091 Біологія та біохімія, 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) та 014.15 Середня освіта (Природничі науки). The textbook covers the main aspects of general and special virology. The history of virus research, the principles of their organisation, the problem of viruses belonging to the living world, and the basics of virus systematics are described. The reproduction cycle of viruses, their interaction with the cell and the host organism as a whole are described in detail. The problems of the origin and evolution of viruses, methods of their study and identification are outlined. The last section of the textbook is devoted to an overview of the main representatives of the group that affect humans and animals. The textbook is intended for students of the Bachelor's degree programme in 091 Biology and Biochemistry, 014.05 Secondary Education (Biology and Human Health) and 014.15 Secondary Education (Natural Sciences).
- ДокументЗнахідки грибів з Червоної книги України на території Харківської області(Друк Арт, 2019) Прилуцький, О. В.; Леонтьєв, Д. В.; Бенгус, Ю. В.В статті перелічено знахідки грибів Червоної книги України в Харківській області, їх координати, кількість, дата та авторство. В статье перечислены находки грибов Красной книги Украины в Харьковской области, их координаты, количество, дата и авторство. The article lists the findings of the Red Book mushrooms of Ukraine in the Kharkiv region, their coordinates, number, date and authorship.
- ДокументМатеріали до мікобіоти Національного природного парку “Олешківські піски” та прилеглих територій (Херсонська область, Україна)(Херсон. держ. ун-т, 2016) Акулов, О. Ю.; Леонтьєв, Д. В.; Савченко, А. О.; Усіченко, А. С.; Шлахтер, М. Л.; Яцюк, І. І.В ході дослідження мікобіоти Національного природного парку “Олешківські піски” нами було виявлено 112 видів грибів та грибоподібних протистів: з них слизовиків – 18, зигомікотових – 1, аскомікотових 32 та базидіомікотових – 61 вид. Серед цих видів 14 мають мікофільні, 2 – міксоміцетофільні та 1 – ліхенофільні властивості. Мікофільний гриб Hypomyces albidus Rehm в стадії анаморфи Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels та міксоміцет Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. вперше зареєстровані на території України. Цікавою знахідкою є Patellaria crassispora H.-O. Baral, nomen provisum, яка також дотепер не була відома з України. Висловлено припущення, що спороношення Mycosphaerella sp., виявлене нами на перезимувалих хвоїнках Pinus palassiana D. Don, вірогідно є досі не описаною телеоморфою гриба Dothistroma pini Hulbary. Міксоміцет Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. вперше зареєстрований у степовій зоні України. В ходе исследования микобиоты Национального природного парка “Олешковские пески” нами было выявлено 112 видов грибов и грибоподобных протист: из них слизевиков – 18 зигомикотових – 1, аскомикотових – 32 и базидиомикотових – 61 вид. Среди этих видов 14 имеют микофильные, 2 – миксомицетофильные и 1 – лихенофильные свойства. Микофильний гриб Hypomyces albidus Rehm в стадии анаморфы Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels и миксомицет Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. впервые зарегистрированы на территории Украины. Интересной находкой является Patellaria crassispora H.-O. Baral, nomen provisum, которая также до сих пор не была известна в Украине. Высказано предположение, что спороношение Mycosphaerella sp., выявленное нами на перезимовавших хвоинках Pinus palassiana D. Don, вероятно является до сих пор не описанной телеоморфой гриба Dothistroma pini Hulbary. Миксомицет Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. впервые зарегистрирован в степной зоне Украины. As a result of the National Nature Park "Oleshkivski Pisky" microbiota study, 112 species of fungi and fungi-like protists were found: 18 species are slime molds, 1 – Zygomycota, 32 – Ascomycota and 61 – Basidiomycota representatives. Among them 14 species are fungicolous, 2 – myxomyceticulous and 1 – lichenicolous. Fungicolous species Hypomyces albidus Rehm in anamorphous stage Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels and myxomycete Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. areregistered in Ukraine for the first time. An interesting record is Patellaria crassispora H.- O. Baral, nomen provisum, which was also not known in Ukraine till now. We assume that ascigenous sporification of Mycosphaerella sp., found by us on overwintered needles of Pinus palassiana D. Don, probably is a still undescribed teleomorph of Dothistroma pini Hulbary. Slime mould Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. registered in the steppe zone of Ukraine for the first time.
- ДокументПерспективи використання індексів оцінки видового багатства у мікологічних дослідженнях(Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, 2017-04-25) Леонтьєв, Д. В.Порівняння різноманітності сортів відбувалося по їх динаміці і когерентності. Виправлена оцінка Chao1 рекомендується як найбільш точний показник видової різноманітності для польових мікологічних колекцій (Gotelli, Colwell, 2010). Сравнение разнообразия сортов происходило по их динамике и когерентности. Исправленная оценка Chao1 рекомендуется как наиболее точный показатель видового разнообразия для полевых микологических коллекций (Gotelli, Colwell, 2010). Species diversity estimators were compared for their dinamics and coherence. The corrected Chao1 estimator is recommended as the most precise predictor of species diversity for field mycological collections (Gotelli, Colwell, 2010).
- ДокументПЕРШІ ЗНАХІДКИ БРІОФІЛЬНИХ МІКСОМІЦЕТІВ В УКРАЇНІ ЗА МЕЖАМИ КАРПАТ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) В’юнник, В. О.; Леонтьєв, Д. В.У публікації досліджено бріофільну групу міксоміцетів, для якої характерний розвиток трофічних стадій у куртинах мохів та печіночників. Бріофільні міксоміцети слід відрізняти від значно ширшої групи видів, які час від часу утворюють плодові тіла на мохоподібних, але живляться на інших субстратах, таких як лісова підстилка чи ґрунт. Бріофіли ж у вузькому сенсі проходять на мохоподібних увесь свій життєвий цикл. Таких видів відносно небагато, і в Україні виявлені лише чотири з них: Barbeyella minutissima, Colloderma oculatum, Diderma (=Lepidoderma) tigrinum та Lamproderma columbinum. Зазначено, що моніторинг різноманіття міксоміцетів має проводитися цілорічно, за винятком сніжного сезону. Ретельне дослідження незвичних субстратів, до яких належать і мохоподібні, дозволяє виявити не тільки рідкісні види з малодосліджених екологічних груп, а й нові для науки таксони. The publication examines the bryophilous group of myxomycetes, which is characterized by the development of trophic stages in the curtains of mosses and liverworts. Bryophyllous myxomycetes must be distinguished from a much wider group of species that occasionally form fruiting bodies on bryophytes but feed on other substrates such as forest floor or soil. Bryophylls, in the narrow sense, spend their entire life cycle on bryophytes. There are relatively few such species, and only four of them have been found in Ukraine: Barbeyella minutissima, Colloderma oculatum, Diderma (=Lepidoderma) tigrinum and Lamproderma columbinum. It is noted that the monitoring of the diversity of myxomycetes should be carried out all year round, with the exception of the snowy season. A careful study of unusual substrates, which includes bryophytes, allows us to identify not only rare species from little-studied ecological groups, but also taxa new to science.
- ДокументПерші знахідки нівальних міксоміцетів у рівній частині України(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Леонтьєв, Д. В.; Яцюк, І. І.Автором були описані перші знахідки нівальних міксоміцетів у рівній частині України. Автором были описаны первые находки нивальных миксомицетов в равнинной части Украины. The author described the first findings of nivicolous myxomycetes in lowland part of Ukraine.
- ДокументПроблеми делімітації австралійських видів роду Tubifera(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-09-20) Леонтьєв, Д. В.Три нові види міксоміцетів, Tubifera glareata, T. tomentosa і T. vanderheuliae, описані на основі морфологічних досліджень та штрихкодування 18S рДНК, демонструють досить невеликі морфологічні відмінності від інших видів. Однак немає фундаментальних причин для сестринських видів формувати морфологічні відмінності, придатні для їх ідентифікації. Такі відмінності можуть з'явитися в результаті простого статистичного принципу: фенотипічні ознаки настільки численні, що генетичний дрейф, ймовірно, може викликати утворення принаймні однієї відчутної різниці між сестринськими таксонами. Однак ці особливості не є численними, помітними або «значущими». Таким чином, основне завдання для таксономістів - виділити таксони на основі молекулярних критеріїв і лише потім знаходити ті фенотипічні ознаки, характерні для окремих біологічних видів. Три новых вида миксомицетов, Tubifera glareata, T. tomentosa and T. vanderheuliae, описанные на основе морфологических исследований и штрих-кодирования 18S рДНК, демонстрируют довольно небольшие морфологические отличия от других видов. Тем не менее, нет никаких фундаментальных причин для сестринских видов формировать морфологические различия, подходящие для их идентификации. Такие различия могут появиться в результате простого статистического принципа: фенотипические особенности настолько многочисленны, что генетический дрейф может вызвать образование по крайней мере одного ощутимого различия между сестринскими таксонами. Однако эти функции не обязательно многочисленны, заметны или «значимы». Таким образом, основная задача для таксономистов состоит в том, чтобы различать таксоны на основе молекулярных критериев и только затем находить те фенотипические признаки, которые характерны для отдельных биологических видов. Three new myxomycete species, Tubifera glareata, T. tomentosa and T. vanderheuliae, described on the basis of morphological investigations and the 18S rDNA barcoding, demonstrate rather small morphological differences from other species. However, there is no fundamental reason for sister species to form morphological differences, suitable for their identification. Such differences may appear as a result of the simple statistical principle: phenotypic features are so numerous, that the genetic drift is likely to cause formation of at least one perceptible difference between sister taxa. However, these features are not necessary numerous, noticeable, or “significant”. Thus, the main task for taxonomists is to distinguish taxa on the basis of molecular criteria, and only then to find those phenotypic features that are characteristic for individual biological species.
- ДокументРозпад Lycogala epidendrum (Myxomycetes) на понад 60 біологічних видів підтверджується двогенною філогенією, аналізом генетичних дистанцій і моделюванням репродуктивної ізоляції(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-23) Леонтьєв, Д. В.; Шніттлер, М.Використовуючи 687 оригінальних послідовностей ДНК із 330 зразків, зібраних у Європі, Азії, Північній і Центральній Америці та Австралії, ми побудували першу детальну філогенію роду Lycogala на основі 18S рРНК і гена субодиниці I цитохромоксидази. В обох філогеніях L. epidendrum виявився поліфілетичною групою, представленою численними кладами. Аналіз штрих-коду виявив у L. epidendrum 60 філогруп рДНК, які віддалені одна від одної не менше, ніж у інших видів роду Lycogala. Для зразків із послідовностями рДНК і COI репродуктивну ізоляцію перевіряли за допомогою сценарію python, і було знайдено повну відповідність між філогрупами, отриманими для двох маркерів.Using 687 original DNA sequences from 330 specimens, collected in Europe, Asia, North and Central America, and Australia, we constructed the first detailed phylogenies of the genus Lycogala, based on 18S rRNA and cytochrome oxidase subunit I gene. In both phylogenies, L. epidendrum appeared to be a polyphyletic group, represented by numerous clades. A barcode gap analysis revealed within L. epidendrum 60 rDNA phylogroups, which are distant from each other not less than from o ther species of the genus Lycogala. For specimens with both rDNA and COI sequences the reproductive isolation was tested with a python script, and a full correspondence between the phylogroups obtained for the two markers was found.
- ДокументРізноманіття лишайників роду Xanthoria (Fr.) Th. Fr. в околицях с. Берека (Первомайський р-н, Харківська обл.)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Турчінова, А. І.; Вус, Н. О.; Леонтьєв, Д. В.У статті розкрито особливості різноманіття лишайників роду Xanthoria (Fr.) Th. Fr. в околицях с. Берека (Первомайський р-н, Харківська обл.). В статье раскрыты особенности многообразия лишайников рода Xanthoria (Fr.) Th. Fr. в окрестностях с. Берека (Первомайский р-н, Харьковская обл.). The article describes the features of the diversity of lichens of the genus Xanthoria (Fr.) Th. Fr. in the vicinity of Bereke (Pervomaysky district, Kharkiv region).
- ДокументРІЗНОМАНІТТЯ ТА СУБСТРАТНА ЕКОЛОГІЯ LUCISPOROMYCETIDAE П’ЯТИХАТСЬКОГО ЛІСОВОГО МАСИВУ (М. ХАРКІВ)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Маркіна, Т. Ю.; Леонтьєв, Д. В.У результаті польового дослідження, проведеного у червні 2019 р. на території П’ятихатського лісового масиву виявлено 34 види світлоспорових міксоміцетів, які відносяться до 11 родів, 5 родин та 4 порядків підкласу Lucisporomycetidae. У складі дослідженої біоти серед порядків за кількістю видів переважає Trichiales (20 видів), дещо поступалися йому Cribrariales (7), Reticulariales (5) та Liceales (2). Серед родин Lucisporomycetidae провідне положення займає Trichiaceae (19), решта родин значно поступаються їй за кількістю видів. Серед родів міксоміцетів найбільшу кількість видів продемонстрували Cribraria Pers., Trichia Haller і Arcyria F.H. Wigg. Представники п’яти провідних родів складають 70.6% від загальної кількості видів. Усі види міксоміцетів були знайдені на субстратах, утворених деревними видами рослин; лише Arcyria cinderea, Hemitrichia serpula та Tu bifera ferruginosa були також знайдені на мохоподібних, а A. denudata ‒ ще й на вологому ґрунті. Серед субстратів, утворених деревними рослинами, провідне положення за кількістю виявлених видів міксоміцетів займає мертва деревина. На субстратах, утворених Quercus robur, Acer platanoides та Tilia cordata, сукупно було вияв лено 18 видів міксоміцетів, відповідно по 14, 12 та 4 види на кожному виді рослини. Таксономічна структура біоти міксоміцетів на різних видах субстратоутворючих рослин суттєво різниться. Так, на T. cordata і Fraxinus excelsior та Q. robur понад половину таксономічного спектру складають представники Trichiaceae, у той час як на Pinus sylvestris переважають представники Cribrariaceae, а на A. platanoides – види з родини Reticulariaceae. Варто також відмітити присутність єдиного виявленого нами у ході дослідження представника Dianemataceae, C. metallica, на корі T. cordata та помірне різноманіття Liceaceae на F. excelsior. Одержані дані озволяють охарактеризувати біоту світлоспорових міксоміцетів П’ятихатського лісового масиву як переважно ксилофільну, з переважанням Cribrariales та Trichiales та вираженим тяжінням до споруляції на панівних видах лісоутворюю чих рослин. В результате полевого исследования, проведенного в июне 2019, на территории лесного массива Пятихаток обнаружены 34 вида светоспорових миксомицетов, относящихся к 11 родам, 5 семейств и 4 порядков подклассу Lucisporomycetidae. В составе исследованной биоты среди порядков по количеству видов преобладает Trichiales (20 видов), несколько уступали ему Cribrariales (7), Reticulariales (5) и Liceales (2). Среди семей Lucisporomycetidae ведущее положение занимает Trichiaceae (19), остальные семьи значительно уступают ей по количеству видов. Среди родов миксомицет наибольшее количество видов продемонстрировали Cribraria Pers., Trichia Haller и Arcyria F.H. Wigg. Представители пяти ведущих родов составляют 70.6% от общего количества видов. Все виды миксомицетов были найдены на субстратах, образованных древесными видами растений; только Arcyria cinderea, Hemitrichia serpula и Tu bifera ferruginosa были также найдены на мохообразных, а A. denudata - еще и на влажной почве. Среди субстратов, образованных древесными растениями, ведущее положение по количеству выявленных видов миксомицетов занимает мертвая древесина. На субстратах, образованных Quercus robur, Acer platanoides и Tilia cordata, совокупно было проявлено 18 видов миксомицетов, соответственно по 14, 12 и 4 вида на каждом виде растения. Таксономическая структура биоты миксомицетов на различных видах субстратообразующих растений существенно различается. Так, на T. cordata и Fraxinus excelsior и Q. robur более половины таксономического спектра составляют представители Trichiaceae, в то время как на Pinus sylvestris преобладают представители Cribrariaceae, а на A. platanoides – виды из семьи Reticulariaceae. Стоит также отметить присутствие единого обнаруженного нами в ходе исследования представителя Dianemataceae, C. metallica, на коре T. cordata и умеренное разнообразие Liceaceae на F. excelsior. Полученные данные позволяют охарактеризовать биоту светоспорових миксомицетов Пятихатского лесного массива как преимущественно ксерофильную, с преобладанием Cribrariales и Trichiales и выраженным тяготением к споруляции на господствующих видах лесообразующих растений. As a result of the field study, carried out in June 2019, 34 species of bright-spored myxomycetes from 11 genera, 5 fam ilies and 4 orders of the subclass Lucisporomycetidae were collected in the Pyatykhatskyi Forest Massif, PFM (Kharkiv, Ukraine). Among the found orders of the myxomycetes, Trichiales (20 species) prevails by number of species, demonstrating much larger diversity, than Cribrariales (7 species), Reticulariales (5) and Liceales (2). Among the fami lies of the Lucisporomycetidae, the leading position is occupied by Trichiaceae (19 species); the rest of the families revealed the fewer number of species. Among the genera of myxomycetes, Cribraria Pers., Trichia Haller, and Arcyria F.H. Wigg. were the most abundant regarding the number of species. The species from the five leading genera repre sent 70.6% of the total species diversity of Lucisporomycetidae in PFM. All the myxomycetes species were found on substrates formed by tree plant species; only Arcyria cinderea, Hemitrichia serpula and Tubifera ferruginosa were also found on bryophyte, while A. denudata was also collected on the wet soil. Among the substrates formed by woody plants, the two-thirds of myxomycete species were observed on the dead wood. On the substrates formed by Quercus robur, Acer platanoides and Tilia cordata, 18 species of myxomycetes were found, including 14, 12, and 4 species on each of these substrate-forming plants, respectively. The taxonomic structure of the myxomycete biota on different types of substrate-forming plants is significantly different. On Tilia cordata, Fraxinus excelsior and Quercus robur more than half of the taxonomic spectrum is formed by species of Trichiaceae, on the Pinus sylvestris the family pribrariaceae dominates, while on A. platanoides species from the Reticularaceae appear to be the most diverse. The presence of the only representative of Dianemataceae, C. metallica, found on the bark of T. cordata, and a moderate diversity of Liceaceae on F. excelsior seem to be noteworthy. The data obtained allow us to characterize the biota of the bright spored myxomycetes of the PFM as mostly xylophilic, with a predominance of Cribrariales and Trichiales and a ten dency of sporulation on the dominant species of forest-forming plants.