Перегляд за Автор "Го, Іцзян"
Зараз показано 1 - 11 з 11
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- Документ8 ЗАПИТАНЬ КИТАЙСЬКИМ ПЕДАГОГАМ-МУЗИКАНТАМ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Го, ІцзянНормативні освітянські документи КНР, ухвалені в нинішньому столітті, визначили основні напрями удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді. Одним з найважливіших визнано кадрове забезпечення мистецької освіти у всіх закладах освіти. Мета статті полягає у з’ясуванні на основі аналізу результатів анкетування думки педагогів-музикантів закладів освіти різних рівнів щодо сучасного стану підготовки музично-педагогічних кадрів у КНР. Методологія: анонімна анкета містила вісім відкритих питань. Респондентами стали педагоги-музиканти різних закладів освіти, переважно університетів та їх підрозділів, а також закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Результати: респонденти позитивно оцінюють сучасну теоретичну базу професійної музично-педагогічної освіти та її матеріально-технічне забезпечення. Серед недоліків відзначають брак практичної спрямованості підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, в професійному психолого-педагогічному аспекті. Для подолання недоліків пропонують вивчати найкращий педагогічний досвід безпосередньо у школах, ознайомлюватися з конкретними кейсами, а також запрошувати до студентських аудиторій гостьових лекторів – експертів галузі. Респонденти пропонують розширити зміст практичної підготовки, щоб він структурно відповідав переліку професійних функцій педагога-музиканта. Респонденти радять вивчати і широко використовувати зарубіжний досвід підготовки музично-педагогічних кадрів. Зпоміж іншого, – розширити перелік компетентностей, які мають бути сформовані в учителя музики, додавши актуальні для сьогодення інноваційність, підприємливість, ініціативність тощо. Перспективи подальших досліджень пов’язані з масштабуванням опитувань викладачів вишів і провідних фахівців-практиків, а також започаткуванням опитувань здобувачів музично-педагогічної освіти стосовно задоволення її якістю. Normative educational documents of the People's Republic of China, adopted in the current century, determined the main areas of improvement of work on the aesthetic education of children and youth. Personnel provision of art education in all educational institutions is recognized as one of the most important. The purpose of the article is to find out, based on the analysis of the results of a questionnaire, the opinions of music teachers of educational institutions of various levels regarding the current state of training of music and pedagogical staff in the People's Republic of China. Methodology: the anonymous questionnaire contained eight open questions. The respondents were music teachers of various educational institutions, mainly universities and their divisions, as well as preschool and general secondary education institutions. Results: respondents positively evaluate the modern theoretical base of professional music-pedagogical education and its material and technical support. Among the shortcomings, there is a lack of practical orientation in the training of future music teachers, in particular, in the professional psychological and pedagogical aspect. To overcome the shortcomings, it is suggested to study the best pedagogical experience directly in schools, to get acquainted with specific cases, and also to invite guest lecturers – experts – to the student classrooms. Respondents suggest expanding the content of practical training so that it structurally corresponds to the list of professional functions of a teacher-musician. The respondents advise to study and widely use the foreign experience of training music and pedagogical personnel. Among other things, to expand the list of competencies that must be formed in a music teacher, adding innovativeness, entrepreneurship, initiative, etc., which are relevant for today. Prospects for further research are related to the scaling of surveys of university teachers and leading practitioners, as well as the initiation of surveys of students of music-pedagogical education regarding satisfaction with its quality.
- ДокументМузична освіта в КНР на помежів’ї ХХ і ХХІ століть(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-05-11) Го, ІцзянУ публікації розглянуто історію музичної освіти в Китайській Народній Республіці. Основним підсумком в історичному розвитку китайської музичної освіти стало формування спеціальної педагогічної освіти, яка на своєму історичному шляху пройшла етапи «шкільних пісень», «співу в школі», утвердження і вдосконалення професійної музичної освіти, а також початковий етап формування громадської (соціальної) музичної освіти. The publication examines the history of music education in the People's Republic of China. The main result in the historical development of Chinese music education was the formation of special pedagogical education, which in its historical path has passed the stages of "school songs", "singing at school", the establishment and improvement of professional music education, as well as the initial stage of the formation of public (social) music education. music education.
- ДокументМУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА В ПРОВІНЦІЇ ЧЖЕЦЗЯН(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Го, ІцзянРозкрито досвід організації музично-педагогічної освіти трьох найбільш потужних закладів вищої освіти провінції Чжецзян у Китайській Народній Республіці: Чжецзянскої музичної консерваторії, Чзецзянського нормального (педагогічного) університету та Ханчжоуського нормального (педагогічного) університету. З’ясовано, що всі три виші мають у своїй структурі окремі підрозділи, чия діяльність сконцентрована на реалізації мистецької та мистецько-педагогічної освіти: коледжі та школи мистецтв, зокрема, школи музики. Виявлено, що всі перелічені університети та мистецькі школи у своїй структурі мають найновіше матеріально-технічне забезпечення, достатню кількість приміщень для мистецько-педагогічного процесу, творчості та презентації її результатів. Аналіз освітньої програми за спеціальністю Музикознавство (викладання) бакалаврського рівня вищої освіти Школи музики Ханчжоуського педагогічного університету дав підстави для висновку про увагу її розробників до деталізації цілей і результатів навчання за освітніми програмами музично-педагогічного спрямування. Конкретні вимоги до випускника (результати навчання в українській педагогічній термінології) об’єднані в 4 групи: 1) дієва мораль вчителя; 2) вміння навчати; 3) вміння виховувати; 4) розвиток та інновації. Програма наводить до певної міри розгорнуту характеристику кожної групи і конкретизує її. Привертає увагу урізноманітнення переліку навчальних дисциплін, особливо дисциплін вільного вибору здобувачів освіти, не тільки активне застосування сучасної цифрової техніки в освітньому процесі, але й навчання майбутніх музикантів-педагогів впевнено користуватися такими технічними можливостями у своїй творчій і педагогічній діяльності. Для китайських педагогів має стати корисним досвід українських колег з організації різноманітних видів практик у процесі реалізації освітніх програм музичнопедагогічного спрямування, розробки освітніх програм та їх науково-методичного супроводу. This article discusses the experiences of three prominent institutions of higher education in Zhejiang Province, People's Republic of China, in organizing musical and pedagogical education: Zhejiang Conservatory of Music, Zhejiang Normal (Pedagogical) University, and Hangzhou Normal (Pedagogical) University. Each of these institutions has dedicated divisions within its structure that focus on providing art and art-pedagogical education, including schools of music. All three universities and art schools have modern material and technical support, with sufficient premises for artistic and pedagogical processes, creativity, and presentation of results. An analysis of the Musicology (Teaching) bachelor's degree program at the School of Music of Hangzhou Pedagogical University revealed a detailed approach to setting goals and outcomes for learning in music-pedagogical education. The program outlines specific requirements for a graduate in four groups: 1) effective teacher morale; 2) ability to teach; 3) ability to educate; and 4) development and innovation. Each group is described in detail, and the program also includes a diverse list of educational disciplines, including those chosen by students. The program not only utilizes modern digital technology in the educational process but also trains future musicians-pedagogues to confidently use such technical opportunities in their creative and pedagogical activities. The Ukrainian experience in organizing various types of practices in implementing educational programs in music-pedagogical education, as well as developing and supporting educational programs, can be useful for Chinese teachers.
- ДокументНОРМАТИВНА БАЗА СУЧАСНОГО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В КИТАЇ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Го, Іцзян; Чжан, Хао; Чжао, Бейбей; Юр’єва, К. А.Проаналізовано нормативно-правову базу естетичного виховання та його центрального складника – мистецької освіти в Китайській Народній Республіці від 1980-х років до теперішнього часу. Розглянуто, зокрема, такі документи: Конституція Китайської Народної Республіки (1982 р.), Закони Китайської Народної Республіки про освіту (1995 р.) та про обов’язкову освіту (2018 р.), Постанова ЦК КПК та Державної Ради КНР «Про реформу системи народної освіти» (1985 р.), Національний план розвитку шкільної мистецької освіти (2001–2010) (2002 р.), Положення про роботу школи з художнього виховання (2002 р.), Думки Міністерства освіти щодо подальшого зміцнення мистецької освіти в початковій та середній школі (2008 р.), Повідомлення Міністерства освіти про проведення роботи експериментальних округів художньої освіти сільської школи (2013 р.), Кілька висновків Міносвіти щодо сприяння розвитку шкільної мистецької освіти (2014 р.), Думки Міністерства освіти про зміцнення естетичної виховної роботи в коледжах та університетах (2019 р.), Думки Генерального офісу Державної ради щодо всебічного зміцнення та вдосконалення естетичного виховання в школах (2015 р.), Думки Міністерства освіти щодо всебічного поглиблення реформи навчальної програми та реалізації фундаментального завдання Ліде Шурен (2014 р.), Повідомлення партійної групи Міністерства освіти Комуністичної партії Китаю щодо вивчення та впровадження духу важливої відповіді Генерального секретаря Сі Цзіньпіна старому професору Центральної академії образотворчих мистецтв (2018 р.). Серед основних напрямів удосконалення роботи з естетичного виховання дітей і молоді визначено: 1) реформування існуючих і розробку нових навчальних курсів мистецького спрямування та включення їх до навчальних планів закладів освіти всіх типів і рівнів; 2) позакласну та позашкільну мистецьку роботу, що має утворювати єдине культурно-мистецьке середовище закладу освіти та місцевої громади; 3) кадрове забезпечення мистецької освіти всіх закладів освіти; 4) наукові дослідження та міжнародну співпрацю у галузі мистецької освіти; 5) модернізацію матеріально-технічного забезпечення та інформатизацію мистецької освіти. The legal framework of aesthetic education and its central component – art education in the People's Republic of China from the 1980s to the present time is analyzed. In particular, the following documents were considered: the Constitution of the People's Republic of China (1982), the Laws of the People's Republic of China on Education (1995) and on Compulsory Education (2018), Resolution of the Central Committee of the CPC and the State Council of the People's Republic of China "On Reform system of public education" (1985), National plan for the development of school art education (2001-2010) (2002), Regulations on the work of art education schools (2002), Opinions of the Ministry of Education regarding the further strengthening of art education in primary and secondary school (2008), Notice of the Ministry of Education on the implementation of experimental districts of art education in rural schools (2013), Several conclusions of the Ministry of Education regarding the promotion of the development of school art education (2014), Opinions of the Ministry of Education on strengthening aesthetic educational work in colleges and universities (2019), Opinions of the General Office of the State Council on comprehensive strengthening and improvement of aesthetic education in schools (2015), Opinions of the Ministry of Education on Comprehensively Deepening Curriculum Reform and Realizing the Fundamental Task of Lide Shuren (2014), Notice of the Party Group of the Ministry of Education of the Communist Party of China on Studying and Implementing the Spirit of General Secretary Xi Jinping's Important Reply to the Old Professor of the Central Academy of Fine Arts (2018). Among the main areas of improvement of work on aesthetic education of children and youth, the following are defined: 1) reforming existing and developing new educational courses in the artistic direction and including them in the curricula of educational institutions of all types and levels; 2) extracurricular and extracurricular artistic work, which should form a single cultural and artistic environment of the educational institution and the local community; 3) personnel provision of art education in all educational institutions; 4) scientific research and international cooperation in the field of art education; 5) modernization of material and technical support and informatization of art education.
- ДокументПередумови започаткування музично-педагогічної освіти в Китаї(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-11-16) Го, ІцзянУ публікації розглянуто історію музичної освіти в Китайській Народній Республіці. Умовою і передумовою зародження вищої музично-педагогічної освіти в Китаї стало запровадження в XIX столітті занять музикою в освітніх і просвітніх закладах загального типу, причому в основному для дівчат. У Китаї такі установи були різними і за назвами, і за кількістю учнів. «Читальні», «кабінети», «училища» тощо в масі своїй відкривалися англійцями, французами, американцями після війни Англії з Китаєм (1840–1842 рр.). Саме в період Китайської республіки був закладений фундамент підготовки кадрів учителів музики з вищою освітою. У наступні десятиліття підготовка перетворилася на систему, покликану забезпечувати залучення до музики молодого покоління країни. The publication deals with the history of music education in the People's Republic of China. The condition and prerequisite for the emergence of higher music and pedagogical education in China was the introduction of music lessons in the XIX century in educational and educational institutions of general type educational and educational institutions, mainly for girls. In China, such institutions varied in name and number of students. number of students. "Reading rooms", "classrooms", "schools", etc. were mostly opened by were opened by the British, French, and Americans after the war between England and China (1840-1842). It was during the period of the Republic of China that the foundation for training of music teachers with higher education was laid. In the following decades, the training has evolved into a system designed to ensure that the younger generation of the country generation of the country.
- ДокументПідготовка музикантів-педагогів у Китаї наприкінці ХХ століття(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-11-15) Го, ІцзянУ публікації розглянуто розвиток музично-педагогічної освіти в Китаї на етапі прискореної модернізації в умовах переходу до інформаційного суспільства. 13 червня 1999 р. Центральна Державна Рада опублікувала постанову «Про вдосконалення системи освіти», що знаменувало початок нового етапу розбудови відкритої системи неперервної педагогічної освіти, коли на державному рівні сформульовано нову мету підготовки вчителя: забезпечити особистісно-професійне становлення компетентного педагога-дослідника, здатного до навчання упродовж життя. The publication deals with the development of music and pedagogical education in China at the stage of accelerated modernization in the context of the transition to the information society. On June 13, 1999, the Central State Council published a resolution "On Improvement of the Education System", which marked the beginning of a new stage in the development of of an open system of continuous teacher education, when a new goal of teacher training was formulated at the state level: to ensure the personal and professional formation of a competent teacher-researcher capable of lifelong learning.
- ДокументСучасні напрями розвитку музично-педагогічної освіти в КНР(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2020-04-09) Го, Іцзян; Юр'єва, К. А.У публікації розглянуто розвиток музично-педагогічної освіти в Китайській Народній Республіці, яка пройшла у своєму становленні й розвитку ті ж етапи, що й система освіти в цілому та система педагогічної освіти. Розглянуто основні положення документа «Думки Генерального управління Державної ради з питань всебічного зміцнення та вдосконалення шкільної естетичної освіти», що був опублікований у вересні 2015 р. Важливість документу зумовлюється тим, що саме погляди на роль і значення естетичного виховання школярів визначають і стратегію підготовки педагогів до його реалізації, зокрема, підготовки вчителів музики в КНР. The publication deals with the development of music and pedagogical education in the People's Republic of China. Republic of China, which has gone through the same stages in its formation and development, as the education system as a whole and the system of teacher education. The main provisions of the of the document "Opinions of the General Office of the State Council on the issues of comprehensive strengthening and improvement of school Aesthetic Education", published in September 2015. The importance of the document is due to the fact that it is the views on the role and importance of aesthetic education of schoolchildren determine the the strategy of preparing teachers for its implementation, in particular, music teacher training in China.
- ДокументТенденції модернізації музично-педагогічної освіти в сучасному Китаї(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди ; Мітра, 2021-12-31) Го, ІцзянСтаттю присвячено важливому етапу розвитку вищої музично-педагогічної освіти Китаю – кінець 1970-х рр. – початок ХХІ ст. Розглянуто періодизацію розвитку, зміст кожного періоду, основні досягнення і проблеми, виявлено тенденції модернізації музично-педагогічної освіти. Статья посвящена важному этапу развития высшего музыкально-педагогического образования Китая – конец 1970-х гг. – начало XXI в. Рассмотрено периодизацию развития, содержание каждого периода, основные достижения и проблемы, выявлены тенденции модернизации музыкально-педагогического образования. The article is devoted to an important stage in the development of higher music and pedagogical education in China – the late 1970s – early XXI century. The periodization of development, the content of each period, the main achievements and problems are considered, the tendencies of modernization of music-pedagogical education are revealed.
- ДокументТенденції розвитку вищої музично-педагогічної освіти в Китайській Народній Республіці(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Го, ІцзянУ дисертації на основі вивчення ґенези, теоретичних ідей і практики підготовки вчителів музики в закладах вищої освіти КНР виявлено сучасні тенденції розвитку вищої музично-педагогічної освіти в Китайській Народній Республіці. З’ясовано, що передумови виникнення вищої музично-педагогічної освіти закладалися упродовж усієї історії розвитку китайської цивілізації, що налічує не одну тисячу років. Віднесено до таких передумов: багату музичну культуру Китаю, а також важливу роль музики в духовному житті китайського народу, зумовлену високою оцінкою конфуціанським вченням її морально-виховної ролі в суспільстві; потребу в учителях музики, спричинену відкриттям, починаючи з середини ХІХ століття, різноманітних просвітницьких і навчальних закладів, навчальні плани яких передбачали естетичне виховання, зокрема, засобами музичного мистецтва; досвід реалізації у педагогічних вишах Китайської Республіки спеціальності «музикант-педагог загальноосвітньої школи» для задоволення кадрових потреб шкіл країни, де уроки музики набули статусу обов’язкових. Уточнено періодизацію розвитку музично-педагогічної освіти в КНР і представлено її у вигляді семи етапів: І – етап становлення музичнопедагогічної освіти в умовах соціалістичних перетворень (1949–1957 рр.); ІІ – етап підготовки музично-педагогічних кадрів в умовах проведення політики Guo Yijiang II «великого стрибка» (1958–1965 рр.); ІІІ – етап руйнування в період «культурної революції» (1966–1976 рр.); ІV – етап відродження (1977– 1984 рр.); V – етап прискореної модернізації в умовах реалізації політики реформ та відкритості (1985–2001 рр.); VІ – етап розбудови вищої музичнопедагогічної освіти на засадах забезпечення якості (2002–2009 рр.); VІІ – етап інтенсивного розвитку вищої музично-педагогічної освіти на засадах гуманізації, інтеграції, інновацій, інтернаціоналізації (2010 р. – наш час). Практичне значення роботи полягає в тому, що висновки та основні положення дослідження можуть бути використані в розробці навчальних дисциплін, підготовці навчально-методичних посібників, підручників, хрестоматій з порівняльної педагогіки, синології, історії зарубіжної педагогіки; у процесі читання спецкурсів і проведення спецсемінарів з проблем зарубіжної вищої і мистецької освіти; з метою здійснення порівняльного аналізу розвитку мистецько-педагогічної думки і практики підготовки музично-педагогічних кадрів у різних країнах. In the dissertation, based on the study of genesis, theoretical ideas, and the practice of music teacher education in higher education institutions in the People's Republic of China (PRC), modern trends in higher music pedagogical education in China have been identified. It has been found that the prerequisites for the emergence of higher music pedagogical education were laid throughout the entire history of Chinese civilization, spanning over a thousand years. These prerequisites include China's rich musical culture and the significant role of music in the spiritual life of the Chinese people, attributed to its moral and educational value in society as valued by Confucian teachings. The need for music teachers arose from the establishment of various educational institutions starting from the mid-19th century, where aesthetic education, including music, was emphasized. Additionally, the experience of implementing the specialty of "music teacher for general education schools" in the pedagogical universities of the Chinese Republic played a role in meeting the country's educational needs, leading to the compulsory status of music lessons in schools. The development of music pedagogical education in the PRC has been divided into seven stages: I – the stage of formation of music pedagogical education in the context of socialist transformations (1949–1957); II – the stage of music pedagogical personnel training during the "Great Leap Forward" policy (1958–1965); III – the stage of destruction during the period of the "Cultural Revolution" (1966–1976); IV – the stage of revival (1977–1984); V – the stage of accelerated modernization during the reform and opening-up policy (1985–2001); VI – the stage of building higher music pedagogical education based on ensuring quality (2002–2009); VII – Guo Yijiang X the stage of intensive development of higher music pedagogical education based on humanization, integration, innovation, and internationalization (2010 – present). The practical significance of this work lies in the fact that the conclusions and main provisions of the research can be utilized in the development of educational disciplines, the preparation of educational and methodological guides, textbooks, and readers on comparative pedagogy, sinology, and the history of foreign pedagogy. They can also be applied in the process of teaching specialized courses and conducting specialized seminars on issues related to higher and artistic education abroad. Additionally, they can serve the purpose of conducting comparative analysis of the development of artistic-pedagogical thought and the practice of training music pedagogical professionals in different countries.
- ДокументІнтеграція системи підготовки музично-педагогічних кадрів КНР до міжнародного освітнього простору(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-12) Го, ІцзянУ публікації розглянуто підготовку музично-педагогічних кадрів для закладів освіти КНР. Наголошено на надзвичайній важливості наукових досліджень і міжнародних обмінів для постійного підвищення якості мистецької освіти та викладання. Подальшому розвитку системи підготовки музично-педагогічних кадрів для закладів освіти КНР активно і плідно сприяє співпраця з Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди. Сьогодні майбутні китайські музиканти-педагоги здобувають тут освіту за освітніми програмами першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти. А викладачі-музиканти з різних університетів Китаю навчаються за програмами третього (освітньо-наукового) рівня за спеціальностями 011 Освітні, педагогічні науки та 015 Професійна освіта. The publication discusses the training of music and pedagogical staff for Chinese educational institutions. The author emphasizes the extreme importance of research and international exchanges for the continuous improvement of the quality of education and teaching. Cooperation with H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University actively and fruitfully contributes to the further development of the system of training music and pedagogical personnel for educational institutions of the People's Republic of China. Today future Chinese musicians and teachers are studying here under the following educational programs of the first (bachelor's) and second (master's) levels of higher education. Music teachers from different universities in China are studying under the third (educational and scientific) level programs in the specialties 011 Educational and Pedagogical Sciences and 015 Vocational Education.
- Документ高职院校音乐表演优势专业的建设与思考——以浙江艺术职业学院为例(Art Education, 2017-11) Го, ІцзянПровідні спеціальності вищих професійних коледжів є запорукою їх розвитку, а започаткування перспективних, привабливих для абітурієнтів спеціалізацій є системним проектом. Відкриття перспективних спеціалізацій позитивно вплине на багато аспектів, таких як формування контингенту здобувачів освіти, навчальне навантаження персоналу та працевлаштування випускників. У статті зроблено глибокий аналіз кількох важливих питань професійної розбудови вищих професійних коледжів, як приклад взято спеціалізацію музичного виконавства Чжецзянського художнього професійного коледжу, щоб конкретно обговорити важливість створення перспективних спеціалізацій на основі музично-педагогічних спеціальностей, ключові питання реалізації проекту і стратегію з метою надання відповідних рекомендацій установам, які також будуть розробляти освітні програми за перспективними музично-педагогічними спеціальностями та виконавськими спеціалізаціями. Leading specializations of higher vocational colleges are the key to their development, and the launch of promising specializations that are attractive to applicants is a systemic project. The opening of promising specializations will have a positive impact on many aspects, such as the formation of a contingent of students, the teaching load of staff, and the employment of graduates. The article makes an in-depth analysis of several important issues of professional development of higher vocational colleges, taking the music performance specialization of Zhejiang Art Vocational College as an example, to specifically discuss the importance of creating promising specializations based on music and pedagogical specialties, key issues of project implementation and strategy in order to provide relevant recommendations to institutions that will also develop educational programs in promising music and pedagogical specialties and performing arts.