DSpace HNPU :: Перегляд за Автор "Башкір, О. І."

Перегляд за Автор "Башкір, О. І."

Зараз показано 1 - 20 з 56

Академічна доброчесність та інтелектуальна власність
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Башкір, О. І.
У навчально-методичному посібнику розроблені та викладені матеріали до курсу лекцій навчальної дисципліни «Академічна доброчесність та інтелектуальна власність», яка викладається для добувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Конспект лекцій становлять три модулі відповідно до навчальної програми дисципліни, а саме: «Академічна культура як основа якості науково-дослідницької діяльності», «Теоретичні основи академічної доброчесності», «Дотримання права інтелектуальної власності як прояв академічної доброчесності». Рекомендовано для використання здобувачами освіти та викладачами при написанні наукових робіт, кваліфікаційних робіт на здобуття ступеня магістра, під час наукового дослідження та презентації його результатів. The training and methodological manual develops and outlined materials for the course of lectures of the educational discipline "Academic Integrity and Intellectual Property", which is taught for the extra (master's) level of higher education of the GS Skovoroda HNPU. The lectures are three modules in accordance with the subject of the discipline, namely: "Academic culture as a basis for the quality of research", "Theoretical foundations of academic virtue", "Compliance with intellectual property rights as a manifestation of academic virtue". It is recommended for the use of education and teachers in writing scientific works, qualification works for a master's degree, during scientific research and presentation of its results. In a tutorial-methodical manual and scalded material of a lecture
Активні й інтерактивні методи навчання у вищій школі
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, ТОВ "ДІСА ПЛЮС", 2018) Башкір, О. І.
Упровадження Концепції Нової української школи вимагає аналізу підготовки кадрів усіх сфер вищої освіти, успіх якої визначається упровадженням прогресивного національного та зарубіжного досвіду підготовки компетентних спеціалістів і здатністю гнучкого реагування на зміну оточення. Це спричиняє створення нових підходів в організації пізнавальної діяльності студентів закладів вищої освіти з оновленим методичним наповненням, серед якого активні й інтерактивні методи навчання мають провідне значення. У статті на основі аналізу науково-педагогічної літератури й узагальнення практичного досвіду підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти виокремлено такі активні методи навчання, як проектування, моделювання професійних ситуацій, ігри, проведення «круглих столів»,мозковий штурм, карта ідей, хронологія,структурно-логічні схеми, інтелект-карти, скрайбінг, «Plus – Minus – Interesting», сторітелінг тощо, орієнтованих на особистість студента, на його активну участь у саморозвитку, оволодіння професійними компетенціями. Підкреслено, що організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин. Серед інтерактивних методів навчання студентів вищої школи автором описано ділові ігри («Компетентність»,«НІЛ», «Тендер» тощо), рольові ігри («ПОПС-формула», «шість капелюхів мислення»,«світове кафе» тощо), кейс-метод, які засновані на роботі в малих групах. Доведено, що використання активних й інтерактивних методів навчання при підготовці майбутніх спеціалістів у закладах вищої освіти сприяє активізації пізнавальної діяльності студентства,формуванню в них навичок роботи в команді, ефективному засвоєнню навчального матеріалу,прояву терпимості до будь-якої точки зору, формуванню власної думки, життєвих і професійних навичок, виходу на рівень усвідомленої професійної компетентності. Внедрение Концепции Новой украинской школы требует анализ подготовки кадров всех сфер высшего образования, успех которого определяется внедрением прогрессивного национального и зарубежного опыта подготовки компетентных специалистов и способностью гибко реагировать на изменение обстановки. Это приводит к созданию новых подходов в организации познавательной деятельности студентов высших учебных заведений с обновленным методическим наполнением, среди которого активные и интерактивные методы обучения имеют ведущее значение. В статье на основе анализа научно-педагогической литературы и обобщение практического опыта подготовки специалистов в учреждениях высшего образования выделены следующие активные методы обучения: проектирование, моделирование профессиональных ситуаций, игры, проведение «круглых столов», мозговой штурм, карта идей, хронология, структурно логические схемы, интеллект-карты, скрайбинг, «Plus - Minus - Interesting», сторителинг и т.п., ориентированных на личность студента, на его активное участие в саморазвитии, овладение профессиональными компетенциями. Организация интерактивного обучения предполагает моделирование жизненных ситуаций, совместное решение проблемы на основе анализа обстоятельств. Среди интерактивных методов обучения студентов высшей школы О. И. Башкир описано деловые игры («Компетентность», «НИЛ», «Тендер» и т.п.), ролевые игры («ПОПС-формула», «шесть шляп мышления», «мировое кафе» и т.п.), кейс- метод, основанные на работе в малых группах. Использование активных и интерактивных методов обучения при подготовке будущих специалистов в учреждениях высшего образования способствует активизации познавательной деятельности студенчества, формированию у них навыков работы в команде, эффективному усвоению учебного материала, проявлению терпимости к любой точки зрения, формированию собственного мнения, жизненных и профессиональных навыков, выходу на уровень осознанной профессиональной компетентности.
Безперервна пропедевтична педагогічна практика
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
У методичних рекомендаціях розкрито мету, завдання, зміст безперервної пропедевтичної педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти, подано вимоги до оформлення звітної документації, зразки виконання завдань, різні методичні матеріали, які стануть у нагоді студентам закладів вищої педагогічної освіти під час проходження ними практики. В методических рекомендациях раскрыты цели, задачи, содержание непрерывной пропедевтической педагогической практики в учреждениях общего среднего образования, представлены требования к оформлению отчетной документации, образцы выполнения задач, различные методические материалы, которые пригодятся студентам учреждений высшего педагогического образования во время прохождения ими практики. The methodological recommendations disclose the goals, objectives, content of continuous propaedeutic pedagogical practice in institutions of general secondary education, provide requirements for the preparation of reporting documents, examples of tasks, various teaching materials that will be useful to students of higher education institutions during their internship.
Виховний потенціал народно-сценічного танцю в закладах освіти Китайської народної республіки
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021-11-30) Башкір, О. І.; Коваленко, О. А.
У статті на підставі теоретичних (вивчення, аналіз та узагальнення педагогічної літератури для порівняння та зіставлення різних поглядів на обрану проблему, розгляд теоретичних питань з метою визначення основних понять) та системних (абстрагування та конкретизація для уявного виокремлення певної властивості або ознаки предмета дослідження з метою глибшого його вивчення та надання предмету конкретного вираження) методів дослідження виявлено та проаналізовано виховний потенціал народно-сценічного танцю в закладах освіти Китайської народної республіки. Навчання хореографічному мистецтву в КНР передбачає реалізацію в народній творчості та спілкуванні власних потенціалів учнів, формування в них потреби у позитивній самореалізації. У зв’язку з цим автором представлено чотири етапи виховання особистість школяра під час занять народно-сценічним танцем у закладах освіти КНР: • формування ціннісних орієнтирів школярів у процесі усвідомлення ними мети народно-сценічного танцю (під час заняття хореографією, а саме художньо-сценічним танцем, у дітей формуються ціннісні орієнтири, які відображають ціннісне ставлення до себе, країни, у якій вони проживають та до інших народностей та держав, до праці, історії та традицій); • засвоєння соціального досвіду, знань, цінностей загальнолюдської і національної культури через заняття народно-сценічними танцями (китайські народно-сценічні танці цінуються у всьому світі через зразковість наслідувань національних традицій та досвіду, що робить їх тотожними з автентичними, фольклорними та народними танцями); • формування поглядів, переконань, ставлення особистості до норм, правил поведінки в процесі підготовки та виконання народно-сценічного танцю (традиції, закладені в народно-сценічних танцях КНР, передбачають чітке дотримання норм, правил поведінки, які формують у юних танцівників такі традиційні китайському народові почуття, як повага, честь, відданість); • стимулювання учнів до самовдосконалення засобами народно-сценічного танцю (через народно-сценічні танці відбувається самопізнання особистості як своєї фізичної витривалості, так і моральної стійкості, що сприяє постійній роботі над собою). In the article, on the basis of theoretical (study, analysis and generalization of pedagogical literature for comparing and contrasting different views on the selected problem, consideration of theoretical issues in order to determine the basic concepts) and systemic (abstraction and concretization for mentally highlighting a certain property or feature of the subject of research with the aim of more deep study of it and the provision of the subject of concrete expression) research methods the educational potential of folk stage dance in educational institutions of the People's Republic of China was identified and analyzed. Teaching choreographic art in the PRC involves the implementation of students' own potentials in folk art and communication, the formation of needs for positive self-realization. In this regard, the author presents four stages of upbringing the personality of a student in folk-stage dance classes in educational institutions of the PRC: • formation of values of schoolchildren in the process of their awareness of the goals of folk stage dance (during choreography, namely artistic and stage dance, children form values that reflect the value attitude to themselves, the country in which they live and to other nationalities and states, to labor, history and traditions); • assimilation of social experience, knowledge, values of universal and national culture through folk-stage dancing classes (Chinese folk-stage dances are valued all over the world because of the exemplary imitation of national traditions and experience, which makes them identical with authentic, folklore and folk dances); • the formation of views, beliefs, the attitude of the individual to the norms, rules of behavior in the process of preparing and performing folk stage dance (the traditions laid down in the folk stage dances of the PRC presuppose strict adherence to the norms and rules of behavior that form such traditional Chinese peoples in young dancers. feeling like respect, honor, devotion); • stimulating students to self-improvement by means of folk-stage dance (through folk-stage dances, self-knowledge of the individual takes place both of his physical endurance and moral stamina, which contributes to constant work on himself).
ВІДНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ В СТІНАХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ XX ст.
(Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2017-05-19) Башкір, О. І.
На початку XXст. в Україні сформувалися умови для організації спеціальної педагогічної освіти, чому сприяло відновлення в програмах вищих і середніх навчальних закладів педагогічних дисциплін. Розвиток мережі закладів педагогічної освіти забезпечував в означуваний час пошук форм і становлення наукового осередку педагогіки, що може бути перспективним напрямом подальших досліджень. В начале XX в. в Украине сформировались условия для организации специального педагогического образования, чему способствовало восстановление в программах высших и средних учебных заведений педагогических дисциплин. Развитие сети учреждений педагогического образования обеспечивал в обозначенное время поиск форм и становление научного центра педагогики, что может быть перспективным направлением дальнейших исследований.
Дидактика
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2016) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Собченко, Т. М.
У посібнику представлено тезисний виклад лекційного матеріалу, розробки практично-семінарських занять і зміст самостійної роботи студентів з курсу "Педагогіка. Дидактика". В пособии представлено тезисное изложение лекционного материала, разработки практических семинарских занятий и содержание самостоятельной работы студентов по курсу "Педагогика. Дидактика". The manual presents thesis presentation of the lecture material, the development of practical seminars and the content of students' independent work on the course "Pedagogy. Didactics".
Дотримання принципу природовідповідності за Г. С. Сковородою під час організації командної взаємодії здобувачів освіти
(Харкiвський національний унiверситет радiоелектронiки, Харкiвський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Приватна фірма «Колегіум», 2023) Башкір, О. І.; Зеленська, Л. Д.
Ідея природовідповідності є однією із фундаментальних у дидактиці та теорії виховання особистості. За А. Дістервегом, принцип природовідповідності є основним принципом людського виховання, згідно з яким «виховання має ґрунтуватися на науковому розумінні природних та соціальних процесів у відповідності до загальних законів розвитку природи та соціуму». У статті зазначено, що принцип природовідповідності виховання передбачає врахування багатогранної та цілісної природи здобувача освіти, а саме — його анатомо-фізіологічних, психологічних, вікових, генетичних особливостей. Висвітлено, що під час організації командної взаємодії здобувачів освіти важливо розуміти сутність та природу кожного члена колективу, враховувати інтереси та індивідуальні особливості кожного, його вікові та психологічні зміни, природні здібності та набуті компетентності. Організовуючи командну взаємодію, наприклад під час роботи над колективною творчою справою чи проєктом, викладач повинен враховувати запити, інтереси, побажання, таланти та вміння кожного задля досягнення спільної мети та результативності діяльності, що притаманне командній взаємодії. Зазначено, що робота з командою передбачає, у першу чергу, виявлення керівником колективу особистісних якостей кожного/кожної, створювати умови для виявлення особистісних талантів та задатків, співпрацювати та знаходитися постійно на зв’язку з родинами здобувачів освіти, що відповідає педагогічним поглядам Г. С. Сковороди. Дотримуючись поглядів природовідповідності Г. С. Сковороди, у статті виявлено методи формування командної взаємодії здобувачів освіти: «добрі» (з використанням байок, притч, філософських трактатів, афоризмів тощо) настанови, викорінення поганих звичок, бесіда, роз’яснення, приклад, поради тощо. Під час командоутворення здобувачів освіти необхідно максимально враховувати природні нахили і задатки кожного учасника колективу. І здійснювати це варто передусім спільними зусиллями батьків, учителів, суспільства в єдності розумового, морального і трудового виховання. The idea of natural correspondence is one of the most fundamental in didactics and the personality’s theory of education. According to A. Diesterweg, the principle of natural correspondence is the basic principle of human education, according to which «education should be based on a scientific understanding of natural and social processes by the general laws of nature and society». The article notes that the principle of natural correspondence in education involves taking into account the multifaceted and holistic nature of the student, namely, his or her anatomical, physiological, psychological, age, and genetic characteristics. It is highlighted that when organizing team interaction of students, it is important to understand the essence and nature of each team member, to take into account the interests and individual characteristics of each, their age and psychological changes, natural abilities, and acquired competencies. When organizing team interaction, for example, when working on a collective creative activity or project, the teacher should take into account the needs, interests, wishes, talents, and skills of everyone to achieve a common goal and the effectiveness of activities inherent in team interaction. It is noted that working with a team involves, first of all, the identification by the team leader of the personal qualities of each member, creating conditions for the identification of personal talents and potentialities, cooperating and constantly keeping in touch with the families of students, which corresponds to the pedagogical views of H. S. Skovoroda. Adhering to the views of H. S. Skovoroda's natural correspondence, the article identifies methods of forming team interaction of students: «good» (using fables, parables, philosophical treatises, aphorisms, etc.) instructions, eradication of bad habits, conversation, explanation, example, advice, etc. While forming team interaction of students, it is necessary to consider the natural inclinations and dispositions of each team member as much as possible. And this should be done primarily through the joint efforts of parents, teachers, and society in the unity of mental, moral, and Technology education.
Діагностика стимулів підвищення кваліфікації вчителів
(Kaunas University Of Applied Engineering Sciences, 2019) Башкір, О. І.; Собченко, Т. М.
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження щодо виявлення спектру стимулів професійного зростання вчителів України, зумовленого впровадженням в освітній простір країни Концепції «Нова українська школа» як освіти нових сенсів, дитиноцентризму та поваги до кожної людини, яка зорієнтована на активізацію процесу підвищення кваліфікації освітян, осучаснення форм і методів його проведення, а також заохочення учительської спільноти на державному рівні підвищувати рівень професійних компетентностей. У статті доведено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників сприяє набуттю нових і вдосконаленню раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності; оволодінню особою досвіду виконання додаткових завдань й обов’язків у межах спеціальності; формуванню й розвитку інформаційно-комунікаційних навичок, медійної грамотності, управлінської, інклюзивної, мовної компетентностей тощо. Підвищення кваліфікації вчителя виступає центральною ланкою в процесі модернізації освіти, упровадження нових концепцій і стратегій, а також включає ціннісно-мотиваційну, когнітивну, операційно-технологічну, оцінно-рефлексивну діяльність. Особливе місце в становленні особистості вчителя, підвищенні рівня його фахової компетентності займає саме ціннісно-мотиваційний складник, який і є предметом дослідження цієї статті. Результати дослідження зумовлені проведеним теоретико-емпіричним дослідженням у вигляді проектної роботи серед педагогів України (362 особи) за допомогою програми Trello, розробленою Fog Creek Software, та Google-платформ. Робота над проектом здійснювалася на трьох етапах – теоретико-цільовому, операційно-діяльнісному та аналітикорезультативному, – що сприяло формуванню в учителів знань про процес підвищення кваліфікації, вимог і методів його проведення; виявленню мотивації до підвищення кваліфікації за допомогою діагностичної «Методики мотивації особистості до успіху» Т. Елерса; створенню умов для пояснення вчителями запропонованих стимулів з точки зору їх актуальності та пріоритетності, а також виявленню тих стимулів, які мають найвищий індекс мотивації, а саме бажання бути сучасним і не відставати від життя, звичка працювати добросовісно, цікавість до творчості та новизни. В статье представлены результаты теоретико-эмпирического исследования по выявлению спектра стимулов профессионального роста учителей Украины, обусловленного внедрением в образовательное пространство страны Концепции «Новая украинская школа» как образования новых смыслов, ребенкоцентризма и уважения к каждому человеку. Эта Концепция ориентирована на активизацию процесса повышения квалификации педагогов современными формами и методами, а также поощрения учительской сообщества на государственном уровне повышать уровень профессионализма. В статье доказано, что повышение квалификации педагогических работников способствует приобретению новых и совершенствованию ранее приобретенных компетенций в рамках профессиональной деятельности; овладению лицом опыта выполнения дополнительных задач и обязанностей в рамках специальности; формированию и развитию информационно-коммуникационных навыков, медиа грамотности, управленческой, инклюзивного, языковой компетентности и тому подобное. Повышение квалификации учителя выступает центральным звеном в процессе модернизации образования, внедрения новых концепций и стратегий, а также включает ценностно-мотивационную, когнитивную, операционно-технологическую, оценочно-рефлексивной деятельности. Особое место в становлении личности учителя, повышении уровня его профессиональной компетентности занимает именно ценностно-мотивационный компонент, который и является предметом исследования данной статьи. Результаты исследования обусловлены проведенным теоретико-эмпирическим исследованиям в виде проектной работы среди педагогов Украины (362 человека) с помощью программы Trello, разработанной Fog Creek Software, и Google-платформ. Работа над проектом осуществлялась на трех этапах - теоретико-целевом, операционно-деятельностного и аналитикорезультативном, - что способствовало формированию у учителей знаний о процессе повышения квалификации, требований и методов его проведения; выявлению мотивации к повышению квалификации с помощью диагностической «Методики мотивации личности к успеху» Т. Элерса; созданию условий для объяснения учителями предложенных стимулов с точки зрения их актуальности и приоритетности, а также выявлению тех стимулов, которые имеют высокий индекс мотивации, а именно желание быть современным и не отставать от жизни, привычка работать добросовестно, интерес к творчеству и новизны. The article presents the results of a theoretical and empirical study on identifying a stimulus spectrum for professional growth of teachers of Ukraine, conditioned by the introduction into the educational space of the country of «The Concept of the New Ukrainian School» as the education of new meanings, child centrism and respect for every person who is focused on activating the process of professional development of educators, updating the forms and methods of its implementation, as well as encouraging the teaching community at the state level to increase the level of professional competences. It was proved in the article that professional development of pedagogical workers promotes acquisition of new and improvement of previously acquired competences in the framework of professional activity; mastering the experience of completing additional tasks and responsibilities within the specialty; formation and development of information and communication skills, media literacy, management, inclusive, language competences, etc. Teacher training is central in the process of modernization of education, implementing new concepts and strategies, and also includes value and motivational, cognitive, operational and technological, evaluative and reflective activities. A special place in the development of the personality of the teacher, increasing the level of his professional competence is the value and motivational component, which is the subject of research of this article. The results of the study are conditioned by the conducted theoretical and empirical research in the form of project work among teachers of Ukraine (362 persons) using the program Trello which is developed by Fog Creek Software and Google platforms. The work on the project was carried out in three stages – theoretical and targeted, operating and activity, analytical and productive, - that facilitated the formation of teachers' knowledge of the process of professional development, requirements and methods of its implementation; identification of motivation for advanced training by means of the diagnostic «Methods of motivation of personality for success» by T. Elers; creating conditions for teachers to explain the proposed incentives in terms of their relevance and priority, and to identify those incentives that have the highest motivation index, namely the desire to be modern and keep up with life, the habit of working in good faith, an interest in creativity and novelty.
Діяльність лабораторії експерементальної дидактики при ХДПІ імені Г. С. Сковороди
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Стиль-Издат, 2017-04-11) Башкір, О. І.
У тезах на основі вивчення історико-педагогічної літератури й архівних матеріалів висвітлено процес організації науково-дослідної лабораторії експериментальної дидактики на базі кафедри педагогіки і психології Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди. В тезисах на основе изучения историко-педагогической литературы и архивных материалов освещен процесс организации научно-исследовательской лаборатории экспериментальной дидактики на базе кафедры педагогики и психологии Харьковского государственного педагогического института имени Г. С. Сковороды. The process of organization of the research Laboratory of Experimental Didactics (LED) at the Department of Pedagogy and Psychology of H. S. Skovoroda Kharkiv State Pedagogical Institute has been revealed on the basis of study of historical and pedagogic literature and archival materials. The general characteristic of the laboratory work has been given. The themes of its research work have been presented. The peculiarities of interaction between the laboratory and secondary schools of Kharkiv have been shown. The influence of LED activities on the process of future teachers’ training has been characterized.
Зв’язок з громадськістю як напрям підготовки журналістів
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Башкір, О. І.
Сьогодні в Україні відбувається підготовка фахівців зі зв’язків з громадськістю на окремих кафедрах факультетів філологічного спрямування. Зв'язок з громадськістю посідає важливе місце в підготовці журналіста. Метою статті є виявлення значення підготовки журналістів за напрямом зв’язку з громадськістю у закладах вищої освіти України. Підготовка журналіста XXI сторіччя зумовлює реагування на соціальні запити розвитку громадськості, урахування та передбачення перспектив розвитку соціуму в економічному, політичному, освітньому, культурному напрямах, задоволення потреб як замовника, так і споживача, дотримання принципів об’єктивності та доброчесності подачі матеріалу, організацію зворотного зв’язку зі споживачами інформаційного контенту. До журналіста висувається низка вимог, що зумовлюють напрями його підготовки, одним з яких є зв’язок з громадськістю. Піар-підготовці майбутнього журналіста сприяють розвиток медіа-освіти в Україні, підписання відповідних постанов, відкриття при закладах вищої освіти профільних кафедр, написання навчальних посібників і підручників, вивчення й аналіз світового досвіду PR-освіти низкою українських дослідників сучасності. У компетентнісній парадигмі майбутнього журналіста зв'язок з громадськістю охоплює здатність на високому організаційно-правовому, технічному й змістовому рівні розробляти та реалізовувати новаторські медіа-продукти, володіння основними технологічними інструментами й творчими навичками, необхідними для роботи в креативних індустріях, спроможність створювати медіаконтент різного ступеня складності для різних каналів комунікації, умінням швидко й оперативно визначати оптимальний формат подачі медійного продукту, уявлення про те, який контент кращий і яку технологію застосовувати, враховуючи психолого-поведінкові особливості сучасних споживачів. Today the specialists training in the field of public relations (PR) takes place at departments of the philological faculties in Ukraine. However, public relations play an important role in training a journalist. The purpose of the article is to identify the importance of journalists training in the field of public relations in higher education institutions of Ukraine. Training a journalist of the XXI century leads to the response to social demands of the public development, accounting and prediction of the prospects for the society development in the economic, political, educational, cultural areas, meeting the needs of both a customer and a consumer, adhering to the principles of objectivity and virtue of presenting material, organizing feedback with consumers of information content. A number of requirements for a journalist determine the direction of his/her training, one of them is public relations. The development of media education in Ukraine, the signing relevant decrees, the opening of specialized departments at higher education institutions, the writing of textbooks, the study and analysis of the world experience of PR education by a number of modern Ukrainian researchers contribute to the PR training of a future journalist. In the competence paradigm of a future journalist, public relations encompass the ability at a high organizational, legal, technical and content level to develop and implement innovative media products, mastery of the basic technological tools and creative skills necessary to work in creative industries, the ability to create media content of varying degrees of complexity for various communication channels, the ability to determine quickly and efficiently the optimal format for presenting a media product, an idea of which content is better and which technology to use, taking into account the psychological and behavioral characteristics of modern consumers.
ЗМІСТ РОБОТИ КАФЕДРИ ПЕДАГОГІКИ ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ (30-ті роки XX сторіччя)
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, 2016) Башкір, О. І.
Кафедра педагогіки в 30-ті роки XX сторіччя перебувала на етапі свого становлення як провідної в новоутвореному вищому навчальному закладі – педагогічному. У статті розглядається зміст роботи кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного інституту в зазначений період, який становлять організаційний, політико-просвітницький, навчально-методичний і науковий напрями. Кафедра педагогики в 30-е годы XX века состояла на этапе своего становления как ведущая новосозданного высшего учебного заведения – педагогического. В статье рассматривается содержание работы кафедры педагогики Харьковского государственного педагогического института в обозначенный период, которое включает организационное, политико-просветительское, учебно-методическое и научное направления. The pedagogics department in the 1930s of the 20th century was at the stage of its formation as a chief one in a newly formed higher educational pedagogical establishment. In the article the content of the pedagogics department work of Kharkiv State Pedagogical Institute in the period mentioned above is considered. It comprises organizational, political and enlightening, educational and methodological, scientific areas.
Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи: минуле і сучасність
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2015) Зеленська, Л. Д.; Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Вакуленко, Т. С.; Васильєва, С. О.; Кін, О. М.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.
У науково-інформаційному виданні висвітлюються віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, місце й роль кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в його структурі. Уперше подається генеза кафедри від часу заснування до сьогодення, характеристика особового складу, опис життєвого й творчого шляху її завідувачів. Розкриваються завдання, зміст і напрями діяльності кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в сучасних умовах, здобутки й напрацювання її професорсько-викладацького складу та чинних наукових шкіл. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів – усіх, кого цікавлять питання становлення й розвитку вищої педагогічної освіти в Україні. The scientific and information publication covers the milestones of formation and development of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, the place and role of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher school in its structure. For the first time the genesis of the department from the time of its foundation to the present, the characteristics of the staff, the description of the life and creative path of its and creative way of its heads. The tasks, content and directions of the department's activity are revealed general pedagogy and pedagogy of higher education in modern conditions, achievements and achievements of its teaching staff and existing scientific schools. For scientists, teachers, doctoral students, postgraduate students, students – all those who interested in the formation and development of higher pedagogical education in Ukraine.
Компетентність онлайн-спілкування студентів в умовах дистанційної освіти
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Башкір, О. І.
Виступ присвячено культурі онлайнової взаємодії учасників освітнього процесу ЗВО. the culture of online interaction of participants in the educational process of higher education institutions.
Критичне мислення як критерій успішності під час дистанційного навчання
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-05-18) Сидоренко, Н. В.; Башкір, О. І.
В тезах розкрито важливість критичного мислення в роботі вчителя в період дистанційного навчання. The theses revealed the importance of critical thinking in the work of a teacher in the period of distance learning.
Методичні рекомендації до написання кваліфікаційних робіт на здобуття ступеня магістр зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Башкір, О. І.
У методичних рекомендаціях розроблені та викладені на основі державних стандартів вищої освіти України та «Положення про випускну кваліфікаційну роботу здобувачів першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди» загальні вимоги до змісту і оформлення кваліфікаційних робіт на здобуття ступеня магістр зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. Рекомендовано для використання здобувачами освіти та викладачами при написанні кваліфікаційних робіт на здобуття ступеня магістр. The guidelines developed and set out on the basis of state standards of higher education of Ukraine and "Regulations on the graduate qualification work of applicants for the first (bachelor) and second (master) level of higher education of H. Skovoroda KNPU" general requirements for the content and design of qualification works for a master's degree in specialty 011 Education, pedagogical sciences. It is recommended for use by education applicants and teachers when writing qualification works for a master's degree.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Головашкіна, Л. М.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Лупаренко, С. Є.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. В.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації складено на основі багаторічної роботи викладачів кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи. Підготовлені матеріали призначено для супроводу проходження здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня другого року навчання педагогічних університетів виробничої практики у закладах загальної і спеціалізованої середньої та вищої освіти. У методичних рекомендаціях наведено програми та розкрито особливості проходження магістрами педагогічної практики у середній та вищій школі, висвітлено вимоги до оформлення документації практики, представлено списки рекомендованих інформаційних джерел та зразки звітних документів та виконання запланованих завдань. Призначено для викладачів та магістрантів закладів вищої педагогічної освіти, учителів-практиків. Методические рекомендации составлены на основе многолетней работы преподавателей кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы. Подготовленные материалы предназначены для сопровождения прохождения соискателями высшего образования второго (магистерского) уровня второго года обучения педагогических университетов производственной практики в учреждениях общего и специализированного среднего и высшего образования. В методических рекомендациях приведены программы и раскрыты особенности прохождения магистрами педагогической практики в средней и высшей школе, освещены требования к оформлению документации практики, представлены списки рекомендованных информационных источников и образцы отчетных документов и выполнения запланированных задач. Предназначено для преподавателей и магистрантов учреждений высшего учебного педагогического образования, учителей-практиков. Methodical recommendations are based on the many years of work of teachers of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education. The prepared materials are intended to accompany the passage of applicants for higher education of the second (master) level of the second year of training of pedagogical universities of industrial practice in institutions of general and specialized secondary and higher education. The methodological recommendations include programs and the features of master's teaching practice in secondary and higher education, the requirements for the preparation of practice documentation are highlighted, lists of recommended information sources and samples of reporting documents and the fulfillment of planned tasks are presented. Designed for teachers and undergraduates of institutions of higher educational teacher education, practical teachers.
Методичні рекомендації до проведення педагогічної практики для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання
(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, видавець ТОВ «Планета-Принт», 2019-05-12) Балацинова, А. Д.; Башкір, О. І.; Васильєва, С. О.; Гуріна, В. О.; Дейниченко, Г. В.; Зеленська, Л. Д.; Золотухіна, С. Т.; Кабанська, Г. А.; Калашнікова, Л. М.; Кін, О. М.; Лазарєва, О. М.; Пісоцька, М. Е.; Попова, О. В.; Рибалко, Л. С.; Рогова, Т. В.; Собченко, Т. М.; Твердохліб, Т. С.; Ткачова, Н. О.; Трубавіна, І. М.; Цапко, А. М.
Методичні рекомендації висвітлюють питання організації та проведення педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 3 та 4 року навчання закладів вищої педагогічної освіти. У посібнику розкрито мету, основні завдання та зміст педагогічної практики, особливості її проходження в основній і старшій школі, уміщено перелік інформаційних джерел, на які можна спиратися в процесі виконання завдань практики, зразки оформлення документації практики та виконання завдань. Методические рекомендации освещают вопросы организации и проведения педагогической практики в учреждениях общего среднего образования соискателей высшего образования первого (бакалаврского) уровня 3 и 4 года обучения учреждений высшего педагогического образования. В пособии раскрыты цели, задачи и содержание педагогической практики, особенности ее прохождения в основной и старшей школе, помещен перечень информационных источников, на которые можно опираться в процессе выполнения заданий практики, образцы оформления документации практики и выполнения задач. Guidelines cover the organization and conduct of teaching practice in institutions of general secondary education of applicants for higher education of the first (bachelor's) level 3 and 4 years of study of higher education institutions. The manual reveals the goals, objectives and content of pedagogical practice, the features of its passage in primary and high school, contains a list of information sources that you can rely on in the process of fulfilling the tasks of practice, samples of documentation of practice and tasks.
Методологія науково-педагогічного дослідження та презентація його результатів
(Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2020) Башкір, О. І.
У навчально-методичному посібнику, розробленому за програмою курсу дисципліни «Методологія науково-педагогічного дослідження та презентація його результатів»: для здобувачів освітньо-наукового ступеня «Доктор філософії» у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, представлено зміст лекцій та розробки семінарсько-практичних занять. Навчально-методичний посібник адресується викладачам, здобувачам другого та третього (освітньо-наукового) рівня підготовки доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. В учебно-методическом пособии, разработанном по программе курса дисциплины «Методология научно-педагогического исследования и презентация его результатов»: для соискателей образовательно-научной степени «Доктор философии» в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г. С. Сковороды, представлено содержание лекций и разработки семинарско-практических занятий. Учебно-методическое пособие адресуется преподавателям, соискателям второго и третьего (образовательно-научного) уровня подготовки доктора философии по специальности 011 - Образовательные, педагогические науки. In the training manual developed according to the program of the discipline course "Methodology of scientific and pedagogical research and presentation of its results": for applicants of the educational and scientific degree "Doctor of Philosophy" at the Kharkov National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda, the content of lectures and development is presented seminar and practical classes. The educational-methodical manual is addressed to teachers, applicants for the second and third (educational and scientific) level of training of a doctor of philosophy in specialty 011 - Educational, pedagogical sciences.
Методологія науково-педагогічного дослідження як навчальна дисципліна
(Класичний приватний університет, 2021) Башкір, О. І.
У статті порушено питання підвищення інтересу до педагогічної науки й освітньої практики, що зумовлює розвиток теоретичного обґрунтування та методологічної визначеності науково-педагогічних досліджень здобувачами освіти третього (освітньо-наукового) рівня. Наголошено, що одним із головних критеріїв оцінювання перспективності й значущості конкретного педагогічного дослідження є вихідні теоретичні позиції дослідника, від яких значною мірою залежить вибір стратегій і методів дослідження, характер і результат проведення наукового пошуку; успішність наукової діяльності неможлива без знання її методології, теорії, технології, методів та організації. Визначено місце методології науково-педагогічного дослідження як навчальної дисципліни в підготовці докторів філософії закладів вищої педагогічної освіти за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». Зазначено, що на підставі вивчення сучасного стану розвитку наукової методології, специфіки підготовки докторів філософії в різних закладах освіти, особливостей організації, проведення та апробації науково-педагогічних досліджень на сучасному етапі виявлено зниження актуальності навчальної програми дисципліни «Наукові підходи в педагогічних дослідженнях», розробленої в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди у 2016 р. На підставі аналізу й обговорення освітньо-наукової програми, анкетування здобувачів освіти третього освітньо-наукового рівня у 2020 р. дисципліну було значно розширено. Замість двох освітніх модулів («Загальні наукові підходи» й «Наукові підходи до досліджень різної тематики») оновлена дисципліна «Методологія науково-педагогічного дослідження та презентація його результатів» увібрала три модулі: «Особливості наукової діяльності», «Теоретико-методологічні засади наукових досліджень у педагогіці» й «Методика проведення та презентації результатів науково-педагогічного дослідження». Вивчення тем модулів, на думку розробників, сприятиме сформованості в здобувачів освіти концептуальних знань із питань методології науково-педагогічних досліджень; навичок планувати, реалізовувати й коригувати послідовний процес ґрунтовного науково-педагогічного дослідження з логічним дотриманням відповідних наукових підходів; вільно спілкуватися з питань, що стосуються вибору й обґрунтування шляхів презентації результатів науково-педагогічного дослідження; поширювати й впроваджувати в подальшій науковій і практичній діяльності дослідницьку культуру, академічну й професійну доброчесність задля отримання об’єктивно істинного наукового знання. The article touches upon the issues of increasing interest in pedagogical science and educational practice, determines the development of theoretical justification and methodological certainty of scientific and pedagogical research by applicants of the third educational and scientific level. It is noted that one of the main criteria for assessing the prospects and significance of a particular pedagogical research is the initial theoretical positions of the researcher. The choice of strategies and research methods, the nature and result of scientific research, largely depends on these positions; the success of scientific activity is impossible without knowledge of its methodology, theory, technology, methods and organization. The place of the methodology of scientific and pedagogical research as an academic discipline in the preparation of doctors of philosophy in institutions of higher pedagogical education in the specialty 011 “Educational, pedagogical sciences” is determined. It is noted that, basing on the study of the current state of development of scientific methodology, the specifics of training of doctors of philosophy at various educational institutions, the peculiarities of the organization, conduct and testing of scientific and pedagogical research at the present stage, a decrease in the relevance of the curriculum of the discipline “Scientific approaches in pedagogical research” is observed at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in 2016. Based on the analysis and discussion of the educational and scientific program, the survey of applicants of the third scientific and educational level in 2020, the discipline was significantly expanded. Instead of two educational modules (“General scientific approaches” and “Scientific approaches to research on various topics”), the updated discipline “Methodology of scientific and pedagogical research and presentation of its results” included three modules: “Features of scientific activity”, “Theoretical and methodological foundations of scientific research in pedagogy” and “Methodology for conducting and presenting the results of scientific and pedagogical research”. The study of the topics of the modules, in the opinion of the developers, will contribute to the formation of conceptual knowledge among applicants on the methodology of scientific and pedagogical research; skills to plan, implement and adjust a consistent process of thorough scientific and pedagogical research with logical adherence to the relevant scientific approaches; communicate freely on issues related to the choice and justification of ways to present the results of scientific and pedagogical research; to disseminate and implement in further scientific and practical activities the research culture, academic and professional virtue to obtain objectively true knowledge.
Моделювання науково-педагогічних досліджень
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Башкір, О. І.; Пісоцька, М. Е.
У методичних рекомендаціях викладено відомості щодо вивчення навчальної дисципліни «Моделювання науково-педагогічних досліджень». Це сформованість здатності особи розв’язувати складні професійні завдання забезпечення якості навчання і викладання, педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, організації експертизи освітньої діяльності, проведення досліджень і впровадження їх результатів в інноваційну практику, що характеризуються невизначеністю умов і вимог, у процесі проєктування та організації науково-педагогічного дослідження, представлення його результатів, обробки й інтерпретації одержаних експериментальних даних за допомогою методів математичної статистики. The methodological recommendations provide information on the study of the discipline "Modelling scientific and pedagogical research". It is the formation of personal ability to solve complex professional tasks of quality assurance of learning and teaching, pedagogical support of participants of educational process, organization of expertise of educational activity, conducting research and implementation of its results in innovative practice. are characterized by the uncertainty of conditions and requirements in the process of designing and organizing scientific-pedagogical research, presentation of its results, processing and interpretation of the obtained experimental data using methods of mathematical statistics.

Перегляд за Автор "Башкір, О. І."

Результатів на сторінку

Параметри сортування